Хрещатик

Позначка: Єрмак

  • Нардеп Железняк заявив, що “Алі-Баба” з плівок Міндіча – це Єрмак, і закликав звільнити главу ОП

    Нардеп Железняк заявив, що “Алі-Баба” з плівок Міндіча – це Єрмак, і закликав звільнити главу ОП

    Колишній перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк заявив, що фігурант “плівок Міндіча” з позивним “Алі-Баба” насправді є керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. На цій підставі нардеп публічно закликав Володимира Зеленського звільнити голову ОП з посади через можливу причетність до корупційних схем та тиску на антикорупційні органи.

    Скандал розгорівся на тлі оприлюднення НАБУ й САП аудіозаписів у межах операції “Мідас” — розслідування масштабної корупції в енергетичному секторі, пов’язаної з бізнесменом Тимуром Міндічем, якого на записах називають “Карлсоном”. Антикорупційні органи заявляють, що йдеться про “високорівневу злочинну організацію”, яка впливала на стратегічні підприємства, зокрема “Енергоатом”.

    Окремим епізодом цієї історії стали згадки про персонажа з позивним “Алі-Баба”. Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко під час публічного виступу розповів, що на записах фігурує людина, яка під псевдонімом “Алі-Баба” проводить наради та ставить силовим органам завдання переслідувати детективів НАБУ і прокурорів САП. За словами Клименка, йдеться про цілеспрямований тиск на антикорупційні органи та спроби “зупинити їхню діяльність”.

    Железняк, посилаючись на власні джерела, стверджує, що за цим псевдонімом стоїть саме Андрій Єрмак. На його думку, розшифровка позивного напряму веде до ініціалів керівника Офісу президента: “Алі-Баба” – “АБ”, тобто “Андрій Борисович”.

    “І оскільки у нього є окреме прізвисько, мені здається, він був повністю в курсі всіх подій в офісі Цукермана та на квартирі Міндіча”, – заявив нардеп, маючи на увазі епізоди на записах, де обговорюються корупційні домовленості й спроби впливу на правоохоронців.

    За версією Железняка, Єрмак не лише був поінформований про діяльність групи, до якої НАБУ відносить Міндіча, а й нібито підтримував із ним тісні зв’язки. Депутат стверджує, що бізнесмен відіграв ключову роль у просуванні Єрмака на посаду глави Офісу президента після відставки Андрія Богдана, і саме через цей зв’язок очільник ОП опинився у полі зору розслідування.

    Більше того, нардеп вважає, що Єрмак координував дії, спрямовані на обмеження повноважень НАБУ та САП, а також організовував зустрічі з представниками силових структур, на яких нібито обговорювалися способи зупинити розслідування та “покарати” окремих детективів і прокурорів. Саме про такі наради з участю “Алі-Баби” раніше натякав керівник САП Клименко, не називаючи конкретних прізвищ.

    Окремо Железняк заявив, що, за його інформацією, Єрмак і зараз переконує Володимира Зеленського не йти на компроміси у конфлікті з антикорупційними структурами, зокрема в частині можливих кадрових рішень щодо керівництва НАБУ та САП.

    У зв’язку з озвученими обвинуваченнями нардеп наполягає: Андрій Єрмак має бути звільнений з посади глави Офісу президента. На його думку, перебування людини, яку пов’язують із фігурантами гучної корупційної справи в енергетиці, на одній із ключових посад у державі підриває довіру до влади всередині країни та серед міжнародних партнерів.

    Водночас сам Железняк висловлює сумнів, що Володимир Зеленський зважиться на такий крок, з огляду на давні особисті й політичні зв’язки з Єрмаком та його роль у формуванні нинішньої конфігурації влади.

  • Українська влада під тиском: новий етап розслідувань антикорупційних справ

    Українська влада під тиском: новий етап розслідувань антикорупційних справ

    За даними джерел в Офісі Президента України, ще влітку минулого року адміністрація Дональда Трампа нібито погрожувала компроматом Андрію Єрмаку. Цей факт, як стверджують співрозмовники, став однією з причин спроб Банкової «очистити» НАБУ та САП від розслідувань.

    Після поїздки президента Володимира Зеленського до США він був переконаний, що питання щодо бізнесмена Міндича вирішене і його друг безпечно повернувся в Україну. Однак тепер ситуація змінилася: антикорупційні справи отримали новий імпульс, а розслідування щодо функціонерів Банкової знову активізовані.

    За даними джерел, на початку літа вже існували повідомлення про великий компромат на високопоставлених представників Офісу Президента, який створював серйозний страх серед влади. Особливо увага прикована до кейсу Міндича, зокрема до закупівель озброєння, які можуть мати прямий вплив на позиції Зеленського.

    У цьому контексті СБУ отримала завдання дискредитувати НАБУ, що, за даними джерел, пов’язано з політичним тиском та спробами контролювати хід антикорупційних розслідувань. Джерела наголошують, що Офіс Президента наразі очікує, які ще деталі з кейсу Міндича стануть відомі і як це вплине на політичну ситуацію в країні.

    Ця ситуація підтверджує складність і взаємопов’язаність внутрішньополітичних та міжнародних процесів у сфері антикорупційної діяльності України.

  • Україні загрожує енергетична криза: в ОП готують план дій на випадок блекауту

    Україні загрожує енергетична криза: в ОП готують план дій на випадок блекауту

    Наші джерела в Офісі Президента повідомили, що днями Андрій Єрмак провів закриту нараду з представниками Кабінету Міністрів щодо стану критичної інфраструктури та готовності країни до проходження опалювального сезону.

    За словами співрозмовників, усі сценарії, представлені урядовцями, виявилися негативними. Основна проблема — нестача енергоресурсів і висока ймовірність повторних атак на енергосистему.

    За попередніми оцінками, запасів природного газу у підземних сховищах вистачить лише до лютого. Далі країна може зіткнутися з необхідністю обмеження споживання для промисловості або переходу на аварійні графіки.

    Ще складніша ситуація з електроенергією. Якщо росія продовжить масовані удари по енергетичних об’єктах, українцям можуть запровадити тривалі відключення — до 12 годин на добу.

    Один із чиновників, знайомих з перебігом наради, зауважив: «До повного блекауту нам достатньо трьох-чотирьох масованих ракетних атак по ключових підстанціях. Ми працюємо над варіантами резервного живлення, але ресурси обмежені».

    В уряді розглядають кілька антикризових сценаріїв, зокрема залучення додаткових поставок електроенергії з країн ЄС, ремонт пошкоджених блоків АЕС та відновлення теплової генерації. Проте всі ці заходи потребують часу й значних коштів.

    Енергетики закликають українців уже зараз підготуватися до можливих перебоїв — мати джерела автономного освітлення, запас води та теплих речей.

  • Україна просить ЄС і Британію про додаткову допомогу: ситуація на фронті близька до межі

    Україна просить ЄС і Британію про додаткову допомогу: ситуація на фронті близька до межі

    За інформацією джерел у Офісі президента, Андрій Єрмак провів серію неформальних консультацій із представниками країн Європейського Союзу та Великої Британії, під час яких порушив питання термінового посилення військової допомоги Україні.

    За словами співрозмовників, ситуація на фронті залишається критичною: українські війська виснажені, а резервів техніки бракує. За оцінками військових радників Банкової, темпи постачання озброєння від союзників уже не відповідають інтенсивності бойових дій, особливо після різкого зростання атак дронами та артилерією з боку РФ.

    “На Банковій розуміють, що ресурс армії майже вичерпано. Тому Єрмак фактично виставив партнерам ультиматум — якщо Захід не ухвалить рішення про передачу заморожених російських резервів, утримати фронт на поточному рівні буде неможливо,” — каже одне з джерел, знайоме з деталями переговорів.

    В ОП вважають, що питання про передачу заморожених активів Центробанку РФ має стати “не політичним, а стратегічним рішенням”, яке визначатиме здатність України продовжувати оборону взимку 2025–2026 років.

    За даними співрозмовників, Україна наполягає на прискоренні розблокування фінансових механізмів у рамках ЄС, а також просить Лондон розширити участь у спільних оборонних ініціативах.

    Офіційно на Банковій поки не коментують деталі цих перемовин. Водночас у дипломатичних колах підтверджують, що питання передачі російських активів Україні знову винесене на порядок денний найближчих зустрічей у Брюсселі.

  • На Банковій вирішують долю Сирського: кого бачать замість нього

    На Банковій вирішують долю Сирського: кого бачать замість нього

    Наші джерела в Офісі Президента повідомляють, що Андрій Єрмак готує відставку головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського вже на листопад. За словами співрозмовника, на Банковій активно обговорюються можливі кандидатури на заміну.

    Причиною такого кроку нібито стали події на фронті — ситуація під Покровськом, де ворог продовжує просування, а також втрата позицій у районі Куп’янська. Ці події, за оцінками в ОП, негативно впливають на сприйняття військового та політичного керівництва в суспільстві.

    Єрмак начебто намагається змістити акцент громадського невдоволення з політичної верхівки на військове командування. У такий спосіб Банкова прагне продемонструвати, що робить висновки й реагує на проблеми фронту, звільняючи відповідальних.

    Водночас у кулуарах ОП обговорюють одразу кілька кандидатур, зокрема командирів, які мають бойовий досвід і водночас демонструють лояльність до влади. Проте остаточного рішення поки що немає — процес, за словами джерела, «ведеться дуже обережно».

    Плани щодо можливої відставки Сирського можуть стати частиною ширшого кадрового переформатування у військово-політичному блоці, яке Банкова планує на зиму.

  • Єрмак обговорював у США політичну ситуацію в Києві та можливе зміщення Кличка

    Єрмак обговорював у США політичну ситуацію в Києві та можливе зміщення Кличка

    За інформацією наших джерел, під час нещодавньої робочої поїздки керівника Офісу Президента Андрія Єрмака до США, він отримав чіткі застереження  від реалізації силового сценарію по зміщенню мера Києва Віталія Кличка.

    Водночас, за інформацією джерела, “знести Кличка разом з усією його командою до кінця року” Андрію Ермаку обіцяв віцепрем’єр-міністр Олексій Кулеба.

    Більше інсайдів в режимі реального часу читайте на нашому Telegram-каналі Ненька інфо | Новини | Україна

  • На Банковій обговорюють можливих кандидатів на посаду Головнокомандувача – джерела

    На Банковій обговорюють можливих кандидатів на посаду Головнокомандувача – джерела

    За інформацією наших джерел в Офісі Президента, Андрій Єрмак нібито продовжує пошук потенційного замінника Сергія Сирського: на Банковій регулярно проводяться співбесіди й зустрічі з кандидатами та посадовцями. Далі виклад — як це подають джерела та які наслідки називають учасники процесу.

    За словамиспіврозмовників, такі співбесіди мають дві паралельні цілі: формальна — оцінити претендентів на посаду Головнокомандувача та з’ясувати їхню готовність до виконання завдань у нинішніх умовах, і фактична — утримати чинного очільника у політичній залежності від Офісу Президента. У матеріалах, що циркулюють серед наближених до владних структур, стверджується, що постійна невизначеність щодо посади створює тиск на керівництво ЗСУ та змушує його точніше погоджувати ключові рішення з Банковою.

    У контексті внутрішньополітичної боротьби та підготовки до можливих виборчих кампаній джерела пов’язують посилений кадровий рух із прагненням Банкової мати максимально лояльних керівників у силових відомствах. Така практика, кажуть співрозмовники, не є новою для української політики, проте нині вона відбувається в умовах загострення безпекових викликів, що робить наслідки більш чутливими.

  • Київ шукає базу для винищувачів у Румунії: які варіанти обговорюють з британцями

    Київ шукає базу для винищувачів у Румунії: які варіанти обговорюють з британцями

    Наші джерела в Офісі Президента повідомляють, що Андрій Єрмак веде перемовини з представниками британської розвідки щодо розширення форм участі європейських військових у конфлікті в Україні. За відомостями співрозмовників, мова йде не про формальне членство НАТО у бойових діях, а про погодження нових, більш активних форматів співпраці — включно з використанням баз на території союзників і координацією авіаційних та ракетних можливостей.

    Із початку широкомасштабного вторгнення на Банковій кілька сценаріїв щодо залучення західних військ розглядалися як опції, що могли б посилити оборонний потенціал України. Проте, кажуть джерела, Польща послідовно виступала категоричним противником прямого розширення ролі НАТО в операціях на українській території, через що Київ був змушений переглянути формат переговорних процесів та шукати альтернативні канали для посилення обороноздатності.

    Одним із варіантів, який з’являвся в інформаційному просторі, був «злив» даних про системи протиповітряної оборони над західними регіонами України. Але, за даними наших інформаторів, це — радше допоміжна опція інформаційного характеру і не є пріоритетною для офіційного Києва. Набагато важливішими називають два практичні заходи: розгортання авіаційних сил на суміжній території партнерів (зокрема, потенційне використання аеродромів Румунії як баз для винищувачів) та постачання далекобійних ракетних систем, які могли б уражати логістичні та військові цілі на території Росії і тим самим чинити прямий тиск на Кремль.

    Румунія у цьому контексті фігурує як можлива «опорна точка» для розміщення літаків й інших засобів — але й тут, уточнюють співрозмовники, питання вимагає широких погоджень та гарантій від союзників. Дипломатичні й правові аспекти такого кроку залишаються предметом переговорів, адже будь-яке розміщення літаків із боєготовими пілотами та озброєнням на території сусідньої країни матиме серйозні міжнародні наслідки.

    Ініціативи Єрмака, за словами джерел, мають на меті надати Україні більшу маневреність і можливість завдавати більш адресних ударів по критично важливих ворожих об’єктах, не перетворюючи це на прямий вступ інших держав у бойові дії. Утім переговорний процес складний: окрім позиції Польщі, існують також внутрішні обмеження в окремих столицях ЄС і в самих військово-політичних інституціях, де вирішальними залишаються баланс ризиків ескалації та прагматична оцінка користі від нових форм допомоги.

    У Міністерстві закордонних справ і в Офісі Президента офіційних підтверджень щодо конкретних домовленостей поки що не надавали. Водночас співрозмовники, близькі до переговорного процесу, зазначають, що обговорення тривають на рівні експертних та оперативних груп, і що подальші рішення будуть залежати від політичних рішень партнерів та оцінки безпекової ситуації на фронті.

  • Зеленський може створити нову політичну силу для виборів

    Зеленський може створити нову політичну силу для виборів

    Наше джерело в Офісі Президента спростовує інформацію про те, що Володимир Зеленський нібито не балотуватиметься на наступних президентських виборах.

    За словами співрозмовника, заяви Глави держави слід розглядати як політичний хід, покликаний показати, що він не тримається за владу і готовий у разі потреби відійти від посади. Насправді ж, наголошує джерело, керівник ОП Андрій Єрмак вже працює над формуванням передвиборчої стратегії як самого Зеленського, так і його нової політичної сили.

    Таким чином, підготовка до виборчої кампанії триває, хоча публічно Президент демонструє готовність залишити посаду.

  • Сирський просить знизити мобілізаційний вік до 23 років і скоротити бронювання

    Сирський просить знизити мобілізаційний вік до 23 років і скоротити бронювання

    За інформацією наших джерел у Генштабі, Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський звернувся до Офісу Президента з вимогою переглянути правила мобілізації. Йдеться про зниження віку призову до 23 років та скорочення кількості бронювань, якими користуються підприємства.

    За словами військового керівництва, армія перебуває у критичному стані. Війська не можуть одночасно утримувати кілька ділянок фронту, де противник намагається прорвати оборону. Основний тягар зараз несуть мобільні резерви, яких постійно перекидають із напрямку на напрямок. Така тактика дозволяє втримувати позиції, однак виснажує війська і створює системний дефіцит сил.

    Головнокомандувач повідомив керівнику ОП Андрію Єрмаку, що ситуація погіршується. Генштаб очікує нового масштабного наступу російських військ восени, і для його відбиття потрібне поповнення особового складу.

    На думку військових, нинішній рівень мобілізації та обсяг «броньованих» працівників не відповідає реальним потребам фронту. Без залучення нових категорій мобілізованих та зменшення корпоративних бронювань українська армія ризикує втратити здатність ефективно реагувати на дії противника.