Хрещатик

Позначка: Єрмак

  • Антикорупційні органи взялися за схеми навколо санкцій РНБО

    Антикорупційні органи взялися за схеми навколо санкцій РНБО

    Наші джерела повідомляють, що Національне антикорупційне бюро активно опрацьовує один із найчутливіших напрямків останніх років — корупційні механізми формування санкційних списків РНБО. Саме ці схеми, за інформацією співрозмовників, дозволили Банковій зібрати з великого бізнесу сотні мільйонів доларів «платежів за вирішення питання».

    За даними джерел, ідея монетизувати санкційний інструмент виникла ще тоді, коли Олексій Данилов очолював РНБО. Він був архітектором підходу, що дозволяв вибудувати систему ручного управління санкційними списками, де кожен підприємець або компанія, що потрапляли під загрозу блокування активів, могли вирішити питання «певним чином».

    Водночас, як встановили детективи НАБУ, реальний контроль над цим треком здійснював керівник Офісу президента Андрій Єрмак. За інформацією джерел, саме він особисто отримував фінальну інформацію щодо рішень, узгоджував включення чи невключення окремих бізнес-структур до санкційних пакетів та координував комунікацію з окремими політичними і бізнес-групами.

    За словами співрозмовників, детективи вже зібрали достатньо матеріалів, що вказують на структуру поборів, канали передачі коштів та коло відповідальних осіб. Йдеться про механізм, який за кілька років міг забезпечити Банковій додаткові сотні мільйонів доларів неофіційних надходжень.

    Проте подальший рух справи фактично поставлено на паузу. Причина — політичні переговори з американським бізнесменом та посередником Трампівської команди Віткоффом. За словами джерел, саме через цей канал Банковій передано ультиматум: або українська влада погоджується на мирний план Дональда Трампа, або американська сторона дає зелене світло на публічне розкриття всієї корупційної схеми навколо санкцій.

    Переговорний трек із Віткоффом, за словами джерел, став центральним елементом цієї кулуарної гри. Фактично Офіс президента опинився перед вибором між двома кризами:

    • політичною — у разі погодження на вимоги Трампа;
    • корупційною — у разі публікації всієї схеми, яку НАБУ уже частково задокументувало.

    Джерела зазначають, що ситуація набуває гостроти: матеріали, якими володіє НАБУ, можуть суттєво вплинути як на українську політичну систему, так і на міжнародні переговори щодо завершення війни.

    Станом на зараз, за словами співрозмовників, розслідування формально триває, але жодних рішень не ухвалюється через «очікування зовнішнього сигналу».

  • Єрмак готує велике інтерв’ю західним ЗМІ, щоб вплинути на мирні переговори

    Єрмак готує велике інтерв’ю західним ЗМІ, щоб вплинути на мирні переговори

    Андрій Єрмак готується дати велике інтерв’ю одному з провідних західних медіа, у якому планує публічно озвучити низку гострих питань, пов’язаних із планом Дональда Трампа та перебігом переговорного процесу. Про це наші джерела повідомили на умовах анонімності.

    За їхніми словами, керівник Офісу Президента розглядає інтерв’ю як інструмент для формування власного інформаційного порядку денного і спроби вплинути або навіть зірвати тиск, який, за оцінками Банкової, оточення Вітковфа намагається чинити на президента Володимира Зеленського.

    Медійний маневр Єрмака, за задумом, має винести на поверхню питання майбутньої архітектури безпеки та ролі України у перемовинах, створивши більш вигідні стартові позиції для ОП. Водночас, за даними співрозмовників, сама ініціатива не отримала підтримки Зеленського, який вважає публічну ескалацію небажаною у момент, коли переговорні сигнали з різних сторін ще залишаються нестабільними.

    У найближчі тижні, за словами джерел, стане зрозуміло, чи піде Єрмак на цей крок попри стриману реакцію президента, або ж ініціативу відкладуть, щоб уникнути додаткової напруги у політичному блоці.

  • Верховна Рада закликала реформувати НКЦПФР через корупційні скандали Теги:

    Верховна Рада закликала реформувати НКЦПФР через корупційні скандали Теги:

    Депутати Верховної Ради звернули увагу на кадровий склад керівництва Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), який, за їхніми словами, призвів до занепаду фондового ринку та численних скандалів.

    Йдеться про Руслана Магомедова, голову Комісії, який з 2020 року є позаштатним радником колишнього голови Офісу президента Андрія Єрмака, та Михайла Янчука, колишнього голову офісу НКЦПФР, який нібито брав участь у фіктивному відрядженні до Фінляндії на новорічні свята.

    Депутати наголошують, що кадрова політика НКЦПФР перетворила Комісію на «карикатурний орган», а фондовий ринок через «зусилля» керівництва опинився у занепаді. Зокрема, під час підбору персоналу очільник Комісії залучав людей, які мали проблеми з корупцією та були звільнені з державних органів.

    Парламентарі закликали ухвалити рішення про очищення Комісії від «альтернативно обдарованого керівництва» та притягнення винних до відповідальності, аби відновити роботу фінансового регулятора та довіру інвесторів.

    Скандал із керівництвом НКЦПФР підкреслює проблеми державного управління та необхідність реформування ключових фінансових інституцій України.

  • Як плівки Міндича впливають на позицію Зеленського в перемовинах із командою Трампа

    Як плівки Міндича впливають на позицію Зеленського в перемовинах із командою Трампа

    Наше джерело в Офісі президента повідомляє, що Національне антикорупційне бюро давно володіє записами голосу Володимира Зеленського у переговорах, де порушується тема схем, пов’язаних із Міндичем. За словами співрозмовника, існують також записи розмов Андрія Єрмака з представниками силових структур, у яких колишній гкерівник ОП нібито дає прямі вказівки щодо резонансних справ.

    Ці матеріали, за інформацією наших джерел, уже кілька місяців використовуються як інструмент політичного тиску на Зеленського у переговорах між Адміністрацією Дональда Трампа та російською стороною щодо “мирного треку”.
    Саме плівки, пов’язані з Міндичем, стали ключовим важелем у грі, яка визначає позицію Вашингтона і форму майбутнього рішення щодо закінчення війни.

    У переговорах із американцями тема плівок використовується як важіль — як спосіб примусити Київ погоджуватися на сценарії, які готуються адміністрацією Трампа та приймаються Москвою.

  • В США розслідують походження коштів, які Єрмак заплатив за інтерв’ю в The Atlantic

    В США розслідують походження коштів, які Єрмак заплатив за інтерв’ю в The Atlantic

    Як повідомляють наші джерела в Вашингтоні, в адміністрації Дональда Трампа були розлючені після виходу інтерв’ю Андрія Єрмака в The Atlantic, в якому Єрмак заявив, що поки Зеленський залишається президентом, не варто розраховувати на віддачу Україною своїх територій.

    За інформацією джерела, саме інтерв’ю Єрмака в The Atlantic послужило поштовхом до його звільнення.

    “Зеленському було поставлено ультиматум: або він усуває Єрмака, або наступні “плівки Міндича” будуть про нього” – зазначає джерело.

    Крім того, за інформацією джерела, інтерв’ю Андрія Єрмака в The Atlantic було проплачено. Вартість такого інтерв’ю становить мінімум 50 тисяч доларів, з можливою “доплатою за оперативність”.

    За інформацією джерела, наразі правоохоронні органи США проводять розслідування походження коштів, з було оплачено інтерв’ю Андрія Єрмака в The Atlantic, “чи це не були ті самі “відмиті” кошти, вкрадені у американських платників податків”.

    Варто відзначити, що тези з інтерв’ю Андрія Єрмака в The Atlantic широко “розганялись” як в Україні так і за кордоном.

    В Україні “методички” з тезами були “спущені” ОП підконтрольним блогерам та ТГ-каналам.

    Стосовно “розгону” тез із інтерв’ю Єрмака в The Atlantic в медіаполі США та Європи, за інформацією джерела, “цим питанням займався  американський підрядник”.

    ДОВІДКОВО

    The Atlantic — американський журнал і видавництво, власником якого є організація Emerson Collective, заснована Лорен Пауелл Джобс, вдовою Стіва Джобса, яка свого часу виступала спонсор передвиборчої кампанії Гілларі Клінтон.

    The Atlantic часто використовується опонентами Дональда Трампа для критики його адміністрації та політики в цілому.

    Нагадаємо, головний редактор The Atlantic Джеффрі Голдберг атакував “силовиків Трампа” –  Піта Гегсета та Майкла Уолтца.

    А влітку 2025 року директор ЦРУ часів Байдена –  Вільям Бернс зі сторінок The Atlantic закликав дипломатів, співробітників розвідки та нацбезпеки задуматися про невідповідність Трампа для управління країною.

  • Опитування: більшість громадян бачать можливу участь Єрмака у «Міндічгейті»

    Опитування: більшість громадян бачать можливу участь Єрмака у «Міндічгейті»

    Більшість громадян України вважають, що керівник Офісу президента Андрій Єрмак може бути причетним до корупційних дій, у яких фігурують співвласник студії «Квартал-95» Тімур Міндіч, окремі міністри та керівники державних компаній. Про це свідчать результати опитування центру «Соціополіс», проведеного наприкінці листопада.

    За результатами дослідження, 70,4% опитаних вважають, що Єрмак може бути особисто залучений до корупційних дій, пов’язаних із фігурантами так званого «Міндічгейту». Лише 15,2% респондентів заявили, що не підтримують таку думку, ще 14,4% не змогли визначитися із відповіддю.

    Соціологи відзначають, що ці показники демонструють високий рівень суспільної недовіри до керівництва Офісу президента на тлі масштабного корупційного скандалу, який продовжує набирати обертів у публічному просторі.

    Опитування проводилося з 18 по 24 листопада 2025 року методом телефонних інтерв’ю. Загалом було опитано 1007 респондентів віком від 18 років. Вибірка є репрезентативною для дорослого населення України за основними соціально-демографічними показниками.

  • У команді президента обговорюють формат подальшої участі Єрмака в роботі ОП

    У команді президента обговорюють формат подальшої участі Єрмака в роботі ОП

    Подана Андрієм Єрмаком відставка може виявитися не завершенням його впливу, а лише зміною формальної ролі. Наші джерела в Офісі президента повідомляють, що в команді наразі розглядається сценарій, за яким Єрмак залишиться на Банковій як непублічний радник із широкими повноваженнями — без офіційної посади, але з доступом до стратегичних рішень.

    За словами співрозмовників, ключовим моментом стане призначення нового керівника ОП. У кулуарах впевнені: якщо посаду отримає людина з орбіти Єрмака, структура ухвалення рішень фактично не зміниться. У такій конфігурації формальний голова може виконувати роль публічної фігури, тоді як реальний вплив збережеться за Єрмаком.

    Джерела підкреслюють, що саме цей варіант активно обговорюється в команді Зеленського. Він дозволяє зняти публічний тиск із Банкової, не змінюючи реальної управлінської вертикалі.

    Остаточне рішення щодо нової ролі Єрмака залежатиме від політичних домовленостей та внутрішнього балансу впливу. Призначення нового голови ОП стане індикатором того, чи справді в команді президента відбувається оновлення, чи йдеться лише про косметичну зміну декорацій.

  • У КМВА зафіксували вивезення коробок з документами — джерела

    У КМВА зафіксували вивезення коробок з документами — джерела

    Як повідомляє наше джерело, на фоні відставки Андрія Єрмака, в Київській міській адміністрації незрозумілий ажіотаж, також “виносять коробки з документами у дворі”.

    Нагадаємо, керівник Офісу президента Андрій Єрмак подав у відставку. Про це у своєму відеозверненні повідомив президент України Володимир Зеленський.

  • Після заяви Єрмака готуються нові звільнення в уряді — джерела

    Після заяви Єрмака готуються нові звільнення в уряді — джерела

    За інформацією наших джерел, віцепрем’єр-міністр Олексій Кулеба та міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко перші в черзі на звільнення, але тільки у разі, якщо Андрій Єрмак не залишиться “тіньовим куратором” Офісу Президента.

    Нагадаємо, керівник Офісу президента Андрій Єрмак подав у відставку. Про це у своєму відеозверненні повідомив президент України Володимир Зеленський.

  • Статус окупованих територій визначить, хто заплатить за відновлення України – Reuters

    Статус окупованих територій визначить, хто заплатить за відновлення України – Reuters

    «Мирний план» для України, який передбачає відсутність деокупації й фактичне закріплення окупованих Росією територій, може дорого обійтися Європейському Союзу та створити тривалий період невизначеності. Про це пише оглядач Reuters П’єр Бріансон, оцінюючи можливі наслідки такого сценарію для регіону.

    За словами Бріансона, головний виклик полягає в тому, чи погодиться Кремль коли-небудь віддати Україні заморожені російські резерви — близько 300 мільярдів доларів, розміщених у США, Великій Британії, Японії та Європі. Саме ці кошти, на думку багатьох урядів ЄС, мали б стати ключовим джерелом фінансування відновлення.

    Проте якщо Москва на це не піде, основний тягар ляже на Європу. «Замість того, щоб Росія взяла на себе половину витрат, відмовившись від своїх заморожених резервів, союзникам України, можливо, доведеться взяти на себе більшу частину тягаря», — зазначає оглядач.

    Світовий банк нагадує, що відновлення України потребує участі іноземних урядів, міжнародних інституцій і приватних інвесторів. Але саме приватний сектор не братиме участі в інвестиціях, поки статус територій лишається невизначеним, а ризик повторної війни — занадто високим. Це означає, що фінансовий тягар ще довго залишатиметься на плечах партнерів.

    До війни на Донеччину і Луганщину припадало близько 15% ВВП України. Втрата цих регіонів і невизначеність щодо їхнього статусу робить відновлення економіки довгим і складним процесом.

    Крім того, ЄС доведеться фінансувати повернення й адаптацію українських біженців, забезпечувати їхнє навчання та соціальну підтримку, а також допомагати тисячам військових, які повернуться до цивільного життя.

    Порушення територіальної цілісності ускладнює і можливий вступ України до ЄС. Поки міжнародний статус окупованих регіонів «підвішений», шлях до членства матиме суттєві політичні й юридичні перешкоди.

    Бріансон попереджає, що навіть умовний «мир» не означатиме зниження ризиків для Заходу. Навпаки — європейські країни можуть бути змушені збільшити оборонні витрати швидше, ніж планують.

    «Інвестори, чиї акції європейських оборонних компаній впали на 5% після оголошення першого “мирного” плану Трампа, схоже, не розуміють, що Україна — не єдиний пункт призначення європейської зброї. Зростання оборонних бюджетів у регіоні має витрачатися на підготовку до потенційного конфлікту з Росією», — пише він.

    Окреме занепокоєння — можливе зняття частини американських санкцій проти РФ у разі перемир’я. Це дозволить російській економіці відновитися і направити ресурси на подальше переозброєння.

    Видання The Atlantic припускає, що «мирний план» Вашингтона може бути тактичним ходом для зниження вимог Москви. Утім у Європі ставляться до цієї ідеї з помітним скепсисом, побоюючись довготривалої нестабільності.

    Водночас глава Офісу президента Андрій Єрмак наголосив: Україна не відмовиться від своїх територій в обмін на мир.