Хрещатик

Позначка: ядерна безпека

  • На ЧАЕС прокоментували заяви про стан саркофага

    На ЧАЕС прокоментували заяви про стан саркофага

    На Чорнобильській атомній електростанції відреагували на повідомлення про нібито можливий ризик обвалу нового безпечного конфайнмента (НБК), який накриває зруйнований четвертий енергоблок ЧАЕС. У державному підприємстві наголошують, що ключові несучі конструкції споруди залишаються неушкодженими, а сама система продовжує виконувати свої основні функції з ядерної та екологічної безпеки.

    Інформаційний резонанс виник після заяв Greenpeace Україна. Старший ядерний фахівець організації Шон Берні у своїх коментарях зазначав, що після інциденту з ударом дрона у 2025 році конструкція могла зазнати впливів, які потенційно потребують додаткових ремонтних і стабілізаційних заходів. У Greenpeace наголошують, що будь-які пошкодження об’єктів, які виконують функцію ізоляції зруйнованого реактора, мають стратегічне значення для ядерної безпеки і потребують постійного міжнародного контролю та оцінки ризиків.

    У своїх заявах представники організації також підкреслюють, що конфайнмент є складною інженерною системою, яка розрахована на довготривалу експлуатацію, однак чутлива до зовнішніх впливів. Саме тому, за їхніми словами, навіть часткові порушення герметичності або пошкодження окремих елементів можуть впливати на загальну оцінку стану об’єкта.

    Водночас у ДСП «Чорнобильська АЕС» запевняють, що після інциденту у 2025 році новий безпечний конфайнмент дійсно частково втратив властивості повної герметизації, однак це не вплинуло на його головну функцію — екологічну ізоляцію зруйнованого четвертого енергоблоку. Підприємство окремо наголошує, що після проведених технічних оглядів не зафіксовано пошкоджень несучих конструкцій аркової споруди, які могли б свідчити про загрозу її стійкості.

    «Пошкодження несучих конструкцій локалізуючої споруди об’єкта “Укриття” та нового безпечного конфайнмента не зафіксовано», — зазначили у ЧАЕС, підкреслюючи, що об’єкт залишається контрольованим і стабільним у межах експлуатаційних параметрів.

    Фахівці станції також додають, що рівень радіаційної безпеки контролюється в постійному режимі, а система моніторингу дозволяє відстежувати стан конструкцій, повітряного середовища та можливі відхилення у роботі обладнання. За їхніми словами, за умови штатної роботи всіх систем і відсутності нових зовнішніх впливів ризики неконтрольованого виходу радіоактивних речовин залишаються мінімальними.

    Окремо зазначається, що найбільші ризики для таких об’єктів пов’язані не лише з прямими ударами, а й із можливими вибуховими хвилями або пошкодженням інфраструктури поблизу, що може впливати на стабільність окремих елементів конструкції.

    Новий безпечний конфайнмент ЧАЕС є однією з найбільших рухомих інженерних споруд у світі. Його збудували для накриття старого саркофага, спорудженого після аварії 1986 року, з метою довготривалої ізоляції радіоактивних матеріалів та створення умов для майбутнього демонтажу нестабільних конструкцій об’єкта «Укриття». Споруда обладнана системами вентиляції, радіаційного моніторингу та контролю деформацій, що дозволяє відстежувати її стан у режимі реального часу.

  • ЗАЕС повністю втратила зовнішнє електропостачання — МАГАТЕ

    ЗАЕС повністю втратила зовнішнє електропостачання — МАГАТЕ

    Запорізька атомна електростанція вранці залишилася без зовнішнього електропостачання після відключення останньої лінії живлення. Про це повідомило Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) у своєму офіційному повідомленні в X.

    За даними агентства, найбільша атомна електростанція Європи наразі повністю залежить від резервних джерел живлення після втрати підключення до енергосистеми.

    Після знеструмлення автоматично були задіяні аварійні дизель-генератори, які забезпечують електропостачання систем безпеки, зокрема охолодження ядерного палива. У МАГАТЕ наголосили, що такі системи розраховані саме на випадки повної втрати зовнішнього живлення, однак їх тривала робота є небажаною з точки зору безпеки.

    На майданчику станції продовжує працювати постійна місія МАГАТЕ, яка здійснює моніторинг технічного стану об’єкта та рівня ризиків.

    Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі вкотре заявив, що втрата зовнішнього живлення підкреслює «постійні ризики для ядерної безпеки в умовах збройного конфлікту». За його словами, стабільне енергозабезпечення є критично важливим навіть попри те, що всі реактори станції наразі зупинені.

    Запорізька АЕС є найбільшою атомною електростанцією в Європі і складається з шести енергоблоків. Попри те, що всі реактори перебувають у стані холодної зупинки, для безпечного функціонування потрібне постійне електропостачання — насамперед для систем охолодження відпрацьованого ядерного палива.

    У випадку тривалого відключення зовнішнього живлення станція залежить від дизель-генераторів і запасів пального. МАГАТЕ неодноразово підкреслювало, що багаторівнева система резервування є останньою лінією захисту, однак вона не розрахована на довготривалу ізоляцію об’єкта.

    Це не перший випадок втрати електропостачання на станції.

    • У березні ЗАЕС вже втрачала підключення до однієї з ключових ліній електропередач — «Дніпровська» (750 кВ).
    • Тоді станція певний час працювала лише на резервних лініях.
    • Пізніше, після понад тритижневого відключення, було відновлено роботу лінії 330 кВ «Феросплавна-1».
    • Відновлення стало можливим після погоджених МАГАТЕ локальних домовленостей про «режим тиші», який дозволив ремонтні роботи.

    Такі інциденти повторюються через пошкодження інфраструктури поблизу станції та складність ремонту в умовах бойових дій.

    МАГАТЕ продовжує посередницькі переговори щодо створення локальних умов безпеки, необхідних для ремонту пошкоджених або відключених ліній електропередач.

    Йдеться про тимчасові домовленості між сторонами конфлікту, які дозволяють ремонтним бригадам працювати в небезпечних зонах. Подібні «вікна тиші» вже застосовувалися раніше для відновлення резервного живлення.

    Ситуація на Запорізькій АЕС залишається однією з найчутливіших у глобальній ядерній безпеці. МАГАТЕ неодноразово попереджало, що поєднання військового конфлікту та критичної інфраструктури створює безпрецедентні ризики, навіть за відсутності активної роботи реакторів.

    Експерти наголошують, що ключовим фактором безпеки залишається стабільне зовнішнє енергопостачання, без якого система переходить у режим підвищеної залежності від аварійних джерел живлення.

  • Франція ініціює збір 500 мільйонів євро на відновлення саркофага ЧАЕС

    Франція ініціює збір 500 мільйонів євро на відновлення саркофага ЧАЕС

    Україна отримала перші підтвердження фінансової допомоги від міжнародних партнерів на відновлення пошкодженого укриття Чорнобильської атомної електростанції. Йдеться про десятки мільйонів євро, які мають стати частиною ширшого проєкту реконструкції.

    Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга. За його словами, пошкодження саркофага стало наслідком атаки російського дрона, а загальна вартість відновлення оцінюється приблизно у 500 мільйонів євро.

    Міністр зазначив, що Франція, яка нині головує у «Групі семи», виступила з ініціативою винести це питання на обговорення напередодні донорської конференції, запланованої в Україні на квітень.

    За його словами, вже під час попередніх обговорень низка країн заявила про готовність долучитися до фінансування. Конкретні суми наразі не розголошуються, однак уже є підтвердження щодо виділення кількох десятків мільйонів євро.

    Очікується, що фінансування буде акумульоване в межах спеціального фонду, який створюється у співпраці з Європейським банком реконструкції та розвитку.

    Сибіга наголосив, що питання безпеки на Чорнобильській АЕС має глобальний характер і виходить за межі національних інтересів окремих держав. Саме тому Україна розраховує на широку міжнародну підтримку у відновленні об’єкта.

    Таким чином, процес формування фінансової бази для реконструкції вже розпочався, однак для повного відновлення укриття необхідно залучити значно більші ресурси.

  • Росія відмовилась передати контроль над Запорізькою АЕС США

    Росія відмовилась передати контроль над Запорізькою АЕС США

    Москва відкинула пропозицію Вашингтона щодо управління Запорізькою атомною електростанцією в межах можливого мирного врегулювання війни проти України. Російська сторона наполягає на збереженні повного контролю над об’єктом, який перебуває під окупацією з березня 2022 року.

    За інформацією джерел, під час обговорень американська сторона пропонувала модель, за якої управління Запорізькою АЕС здійснювалося б за участі США, а вироблена електроенергія розподілялася між Україною та Росією. Кремль цю ідею відкинув, заявивши про намір залишити станцію під власним контролем.

    Крім того, російська сторона наполягає на передачі їй усієї території Донбасу. Саме ці дві вимоги — контроль над Запорізькою АЕС і територіальні претензії — залишаються ключовими перешкодами для досягнення будь-якої мирної угоди.

    За словами співрозмовників, Росія водночас пропонувала Україні постачання електроенергії зі станції за зниженими тарифами, однак Київ вважає такий підхід неприйнятним і таким, що легітимізує окупацію стратегічного об’єкта.

    Позиція України щодо Запорізької АЕС залишається незмінною. Наприкінці 2025 року президент Володимир Зеленський публічно відкинув будь-які варіанти спільного управління станцією з Росією. Він також наголошував, що не існує відповіді на питання, хто і за чий кошт має відновлювати саму АЕС та пов’язану з нею інфраструктуру, зокрема після руйнування Каховської дамби.

    Запорізька атомна електростанція є найбільшою в Європі. Вона складається з шести енергоблоків загальною потужністю 6 тисяч мегаватів і розташована поблизу міста Енергодар. Після підриву Каховської дамби водосховище, яке забезпечувало охолодження станції, суттєво обміліло.

    Російські війська захопили ЗАЕС на дев’ятий день повномасштабного вторгнення. Згодом станцію передали під управління російської державної корпорації. Наразі всі реактори перебувають у зупиненому стані, однак потребують постійного охолодження, що робить об’єкт критично залежним від стабільного електропостачання.

    Безпекова ситуація навколо ЗАЕС залишається вкрай напруженою. З початку повномасштабної війни бойові дії неодноразово призводили до пошкодження ліній електропередач. За цей час станція щонайменше 12 разів повністю втрачала зовнішнє електроживлення, переходячи на аварійні дизельні генератори.

    Попри періодичні ремонтні роботи на резервних лініях електропередач, експерти наголошують, що тривала окупація ЗАЕС і використання її як інструмента політичного тиску створюють серйозні ризики ядерної та енергетичної безпеки не лише для України, а й для всієї Європи.

  • Закупівля обладнання для АЕС за 36 млн грн викликала дискусію щодо прозорості процедури

    Закупівля обладнання для АЕС за 36 млн грн викликала дискусію щодо прозорості процедури

    Закупівля системи гідравлічного затягування FCM60 на суму 36,2 млн грн для потреб атомних електростанцій викликала значний резонанс у професійній спільноті. Експерти та громадські організації поставили питання щодо умов тендеру, досвіду компанії-переможця та технічних вимог до обладнання.

    У зоні уваги опинилася компанія AV Industrieeinrichtungen GmbH, яка перемогла в закупівлі як єдиний учасник. За даними відкритих реєстрів, підприємство було створене за кілька місяців до оголошення тендеру, що викликало сумніви щодо його досвіду роботи в атомній сфері. Наданий «аналогічний договір», як зазначають учасники публічних дискусій, стосується іншого типу обладнання.

    Одним із найбільш обговорюваних моментів стала відсутність у тексті договору детальних технічних параметрів обладнання. Уся технічна частина винесена до окремої Специфікації, яку можна коригувати без внесення змін до самого договору. Експерти наголошують, що така практика ускладнює контроль відповідності продукції вимогам атомної галузі та створює ризики для якості обладнання.

    Додаткові дискусії спричинила інформація про збіг контактів компанії-переможця з даними російської структури, що раніше фігурувала у постачанні обладнання INOS GmbH & Co. KG, яке отримувало декларацію відповідності на території РФ. Окремі фахівці вважають, що такі збіги потребують перевірки регуляторних органів з огляду на вимоги безпеки та санкційне законодавство.

    У договорі передбачено виплату авансу у розмірі 30%. Банківські гарантії надані іноземними установами, що, за словами експертів, може ускладнювати подальше стягнення коштів у разі невиконання зобов’язань постачальником.

    Учасники ринку зазначають, що стандартні вимоги для критичного обладнання АЕС передбачають жорсткішу верифікацію виробника, технічної документації та відповідності обладнання галузевим стандартам.

    Аналітики звертають увагу на те, що кадрова структура атомної галузі в останні роки залишалася відносно стабільною, а процес ухвалення стратегічних рішень зосереджений у вузькому управлінському колі. Саме тому закупівля FCM60 стала приводом для широкої дискусії щодо підходів до проведення державних закупівель у сфері атомної енергетики.

    Експерти наголошують, що сектор безпеки АЕС потребує максимальної прозорості, адже від якості обладнання залежить стабільність і безпека ядерних енергоблоків.

  • МАГАТЕ заявило, що удари РФ 30 жовтня пошкодили підстанції, критично важливі для ядерної безпеки України

    МАГАТЕ заявило, що удари РФ 30 жовтня пошкодили підстанції, критично важливі для ядерної безпеки України

    Масована атака Росії по енергетичній інфраструктурі України в четвер, 30 жовтня, призвела до пошкодження підстанцій, які мають критичне значення для ядерної безпеки. Про це заявило Міжнародне агентство з атомної енергії. За даними МАГАТЕ, Південноукраїнська та Хмельницька АЕС втратили доступ до однієї із зовнішніх ліній електропередач, а Рівненська АЕС була змушена зменшити потужність двох блоків на вимогу оператора мережі. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі попередив, що ядерна загроза є реальною і закликав до максимальної військової стриманості біля ядерних об’єктів.

    Росія 30 жовтня завдала комбінованого удару по енергетичній інфраструктурі України, зокрема по підстанціях. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) заявило, що було пошкоджено підстанції, які мають критичне значення для ядерної безпеки та захищеності.

    МАГАТЕ повідомило, що після цієї атаки його інспекційні команди на Південноукраїнській АЕС та Хмельницькій АЕС зафіксували втрату доступу кожної станції до однієї із зовнішніх ліній електропередачі. Зовнішні лінії — це канали постачання електроенергії, які живлять системи безпеки станцій у разі будь-яких позаштатних ситуацій. У нормальному режимі атомна станція не просто виробляє енергію, а й сама залежить від стабільного зовнішнього живлення для охолодження реакторів і ядерного палива. Втрата таких ліній робить систему більш вразливою.

    Окремо команда МАГАТЕ на Рівненській АЕС повідомила, що станція була змушена знизити потужність двох із чотирьох енергоблоків на прохання оператора енергосистеми. Це робиться для стабілізації мережі в умовах дефіциту або розбалансування після масованого обстрілу. Тобто атака вдарила не лише по генерації теплової та гідроенергетики, а й безпосередньо зачепила ядерний сегмент, який в Україні залишається ключовим джерелом електроенергії.

    Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що «ядерна загроза реальна», і знову закликав до максимальної військової стриманості в районах розташування ядерних об’єктів та до дотримання «семи незамінних принципів ядерної безпеки і захищеності». За позицією МАГАТЕ, будь-які удари, які можуть вплинути на зовнішнє електропостачання атомних станцій, автоматично створюють ризик для їхньої стабільної роботи.

    Мова йде не лише про локальні перебої світла для споживачів. Ідеться про стратегічний ризик для всієї системи ядерної безпеки країни.

    Експерти з ядерної й радіаційної безпеки вже попереджали, що навмисні удари Росії по критичних енергетичних підстанціях — це не тільки спроба залишити міста без світла, а й спосіб тиску через загрозу масштабного блекауту, який може паралізувати нормальне енергоживлення атомних станцій. Дослідник радіаційної безпеки і фахівець з ядерної енергетики Greenpeace Ян Ванде Путте наголошував, що удари по ключових підстанціях можуть призвести до повної втрати зовнішнього живлення діючих АЕС. У такому випадку країна ризикує отримати справжній технічний блекаут, коли реактори доведеться переводити на аварійні дизельні генератори, а це вже сценарій із ризиком ядерної аварії.

    Greenpeace і профільні енергетичні аналітики описують цей сценарій як один із найнебезпечніших для України від початку повномасштабного вторгнення. Вони наголошують: якщо атомна станція втратить зовнішнє живлення, то системи охолодження реактора та відпрацьованого ядерного палива переходять на дизельні генератори та батареї. Це «остання лінія оборони», яка розрахована на обмежений час. Якщо пошкодження мережі не вдасться швидко відновити або доставити пальне, існує ризик перегріву і пошкодження ядерного палива, що в екстремальному випадку може означати викид радіоактивних речовин далеко за межі України. Greenpeace порівнює ці ризики з Фукусімою 2011 року або навіть із Чорнобилем, підкреслюючи, що Росія фактично використовує ядерну безпеку як інструмент шантажу.

    Українське Міненерго ще у 2024 році офіційно попереджало, що Росія готує удари саме по критичних підстанціях, які забезпечують надійне живлення атомних електростанцій. Логіка цих атак проста: вдарити не лише по генерації, а по «нервах системи» — вузлових підстанціях, через які АЕС отримують стабільне живлення для своїх систем безпеки та передають електроенергію в загальну мережу. Такі об’єкти важко швидко відновити, а кожне пошкодження накопичує ризик для всієї енергосистеми. Це робить удари по енергетиці вже не просто воєнним злочином проти цивільної інфраструктури, а прямою загрозою ядерній безпеці в центрі Європи.

    На тлі цих подій МАГАТЕ послідовно попереджає: ситуація з ядерною безпекою в Україні не є абстрактною, вона залишається критично крихкою. Організація неодноразово фіксувала вибухи безпілотників поруч із Південноукраїнською АЕС (менше кілометра від периметра станції) і рекордно довгі відключення зовнішнього живлення на захопленій росіянами Запорізькій АЕС, де блоки вже доводилося переводити на аварійні дизелі. Кожен такий інцидент — ще одне нагадування, що нова енергетична тактика РФ напряму зачіпає ядерну безпеку й може мати наслідки не лише для України, а й для сусідніх країн.