Хрещатик

Позначка: ядерна безпека

  • Небезпечна межа: Запорізька АЕС працює на резервній лінії, МАГАТЕ втрутилося

    Небезпечна межа: Запорізька АЕС працює на резервній лінії, МАГАТЕ втрутилося

    Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) повідомило про запровадження локального режиму припинення вогню в районі Запорізької атомної електростанції для проведення невідкладних ремонтних робіт на одній із ключових ліній електропередач. Йдеться про високовольтну лінію 750 кВ «Дніпровська», пошкодження якої суттєво підвищило ризики для найбільшої атомної електростанції Європи.

    За інформацією МАГАТЕ, це вже шостий випадок, коли сторони погоджуються на тимчасовий режим тиші поблизу станції для виконання робіт, необхідних для підтримання ядерної безпеки. Найближчими днями українські енергетики за участю представників сторони, що контролює територію навколо станції, та під наглядом експертів агентства розпочнуть відновлення пошкоджених ділянок лінії після завершення робіт із розмінування території.

    Запорізька АЕС залишається одним із найбільш небезпечних об’єктів у зоні війни. Від початку російської окупації станції у березні 2022 року міжнародна спільнота неодноразово попереджала про ризик ядерної аварії через бойові дії, пошкодження енергетичної інфраструктури та постійні обстріли району.

    Особливе занепокоєння викликає стан зовнішнього електропостачання станції. Для безпечної роботи будь-якої атомної електростанції необхідне стабільне живлення насосів охолодження реакторів та сховищ відпрацьованого ядерного палива. Навіть після повної зупинки енергоблоків системи охолодження мають працювати безперервно.

    Лінія 750 кВ «Дніпровська» була останньою основною високовольтною лінією, яка забезпечувала електроживлення Запорізької АЕС. У березні вона була відключена через пошкодження, після чого станція залишилася залежною від резервної лінії електропередачі 330 кВ «Феросплавна-1». Така ситуація значно підвищила рівень ризику для об’єкта.

    Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі неодноразово наголошував, що втрата зовнішнього електропостачання є одним із найсерйозніших ризиків для ядерної безпеки на Запорізькій АЕС. За його словами, ситуація залишається нестабільною, а кожне пошкодження енергетичної інфраструктури наближає об’єкт до потенційно небезпечного сценарію.

    У МАГАТЕ пояснили, що нинішні ремонтні роботи є особливо складними через розташування пошкодженої ділянки. Частина лінії проходить уздовж Дніпра через території, які перебувають поблизу лінії зіткнення. Пошкоджені елементи знаходяться на високих опорах за межами безпосередньої контрольованої зони станції, що потребує додаткових заходів безпеки, інженерної підготовки та координації між усіма залученими сторонами.

    Перш ніж ремонтні бригади зможуть приступити до відновлення лінії, необхідно провести повне обстеження місцевості та розмінування. Саме через мінну небезпеку підготовка до ремонтних робіт тривала кілька тижнів.

    Запорізька АЕС залишається найбільшою атомною електростанцією Європи. До початку повномасштабної війни шість її енергоблоків забезпечували близько 20% виробництва електроенергії в Україні. Зараз усі реактори перебувають у стані холодного зупину, однак навіть у такому режимі станція потребує постійного електроживлення для функціонування систем безпеки.

    Від початку окупації ЗАЕС неодноразово втрачала зовнішнє живлення. У деяких випадках станція була змушена переходити на аварійні дизельні генератори. Подібні ситуації викликали серйозне занепокоєння міжнародних експертів, оскільки тривала робота лише на резервних джерелах живлення може створити додаткові ризики для ядерної безпеки.

    Останніми місяцями МАГАТЕ регулярно повідомляє про вибухи, постріли та активність безпілотників у районі станції. Експерти агентства, які постійно працюють на ЗАЕС, неодноразово фіксували ознаки бойових дій поблизу об’єкта. Саме тому будь-які ремонтні роботи потребують окремих домовленостей про припинення вогню.

    Фахівці зазначають, що відновлення лінії «Дніпровська» дозволить значно посилити енергетичну безпеку станції та знизити ризик повного відключення від зовнішнього електропостачання. У випадку успішного завершення робіт Запорізька АЕС отримає додатковий канал живлення, що є критично важливим для підтримання стабільної роботи систем охолодження та ядерної безпеки.

    Попри локальне перемир’я для проведення ремонту, загальна ситуація навколо Запорізької АЕС залишається напруженою. МАГАТЕ продовжує закликати всі сторони утримуватися від будь-яких військових дій поблизу атомного об’єкта та створити умови для його безпечного функціонування.

    Запровадження шостого режиму тиші навколо станції демонструє, наскільки критичним залишається питання енергопостачання ЗАЕС. Від успішності нинішніх ремонтних робіт залежить не лише стабільність роботи найбільшої атомної станції Європи, а й безпека мільйонів людей в Україні та за її межами.

  • Дрон ударив по ЗАЕС? МАГАТЕ вимагає негайного доступу після інциденту на найбільшій атомній станції Європи

    Дрон ударив по ЗАЕС? МАГАТЕ вимагає негайного доступу після інциденту на найбільшій атомній станції Європи

    Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) повідомило про новий інцидент на території окупованої Росією Запорізької атомної електростанції. За попередньою інформацією, безпілотний літальний апарат влучив у будівлю турбінного відділення однієї з енергетичних установок, унаслідок чого було пошкоджено зовнішню стіну об’єкта. У зв’язку з цим експерти агентства наполягають на негайному доступі до місця події для проведення незалежного огляду та оцінки масштабів пошкоджень.

    Про інцидент повідомив генеральний директор Міжнародне агентство з атомної енергії Рафаель Гроссі. За його словами, подія вкотре демонструє високий рівень ризику, який існує навколо найбільшої атомної електростанції Європи в умовах триваючої війни.

    За інформацією агентства, вибух стався в районі турбінного відділення. Представники місії МАГАТЕ, які постійно перебувають на території станції, отримали інформацію про пошкодження зовнішньої конструкції будівлі, однак наразі не мають можливості самостійно підтвердити масштаби руйнувань. Саме тому міжнародні інспектори звернулися із запитом про негайний доступ до пошкодженої ділянки.

    Рафаель Гроссі наголосив, що будь-які військові дії в безпосередній близькості до атомних об’єктів є неприйнятними та становлять серйозну загрозу ядерній безпеці. Він підкреслив, що навіть якщо удар не зачепив реакторні установки чи критично важливі системи охолодження, сама присутність вибухів на території атомної станції створює небезпечний прецедент.

    «Ми фактично граємося з вогнем», – заявив очільник агентства, коментуючи ситуацію навколо ЗАЕС.

    У МАГАТЕ зазначають, що це може бути перший випадок із квітня 2024 року, коли безпілотник безпосередньо влучив у межах периметра Запорізької АЕС. Попередні інциденти також неодноразово викликали занепокоєння міжнародної спільноти, однак нинішній випадок привернув особливу увагу через характер пошкоджень та місце удару.

    Запорізька атомна електростанція розташована поблизу міста Енергодар і є найбільшою АЕС не лише в Україні, а й у Європі. До початку повномасштабного вторгнення вона виробляла близько п’ятої частини всієї української електроенергії. З березня 2022 року станція перебуває під російською окупацією та неодноразово ставала об’єктом міжнародних дискусій щодо ядерної безпеки.

    Протягом останніх років МАГАТЕ регулярно фіксує порушення принципів безпечної експлуатації станції. Серед основних проблем агентство називає мілітаризацію території об’єкта, присутність військових, пошкодження енергетичної інфраструктури та перебої із зовнішнім електропостачанням.

    Особливу стурбованість міжнародних експертів викликає стан систем зовнішнього живлення станції. Для безпечної роботи навіть зупинених реакторів необхідне стабільне електропостачання, яке забезпечує роботу насосів охолодження та інших критично важливих систем. Через бойові дії лінії електропередач неодноразово пошкоджувалися, що змушувало станцію переходити на аварійні дизельні генератори.

    Лише нещодавно генеральний директор МАГАТЕ повідомляв про найтриваліший від початку повномасштабної війни збій зв’язку із Запорізькою АЕС. Це ще раз продемонструвало складність контролю за ситуацією на об’єкті та обмежені можливості міжнародних інспекторів у зборі інформації.

    Україна неодноразово закликала міжнародну спільноту посилити тиск на Росію для демілітаризації території станції та повернення її під контроль українського оператора. Водночас МАГАТЕ продовжує наполягати на дотриманні п’яти основних принципів ядерної безпеки, які передбачають відсутність обстрілів, військової техніки та бойових дій на території атомних об’єктів.

    Наразі агентство продовжує збирати інформацію про обставини інциденту та очікує дозволу на огляд пошкодженої ділянки. Після завершення перевірки МАГАТЕ обіцяє оприлюднити додаткові висновки щодо характеру руйнувань та можливого впливу інциденту на безпеку станції.

    Попри те, що наразі не повідомляється про пошкодження реакторів, сховищ відпрацьованого ядерного палива чи інших критичних елементів, сам факт удару по об’єкту ядерної інфраструктури вкотре підкреслює небезпеку ситуації навколо ЗАЕС. Експерти наголошують, що будь-яка помилка або подальша ескалація можуть створити ризики не лише для України, а й для всієї Європи.

    На момент публікації матеріалу доступ інспекторів МАГАТЕ до місця ймовірного влучання ще не був наданий, а перевірка обставин інциденту триває.

  • МАГАТЕ: на Запорізькій АЕС стався найдовший збій зв’язку

    МАГАТЕ: на Запорізькій АЕС стався найдовший збій зв’язку

  • Пожежа в Чорнобилі охопила понад 1000 гектарів

    Пожежа в Чорнобилі охопила понад 1000 гектарів

    У Чорнобильській зоні відчуження триває масштабна пожежа, яка охопила значні площі лісової підстилки на території радіаційно-екологічного біосферного заповідника. За офіційною інформацією, займання виникло 7 травня 2026 року та швидко поширилося через поєднання несприятливих погодних умов — тривалу суху погоду, низьку вологість повітря та сильні пориви вітру, які суттєво ускладнюють роботу рятувальників.

    Вогонь охопив значні ділянки лісових масивів, переважно лісову підстилку та суху рослинність. За попередніми оцінками екстрених служб, уражено вже понад тисячу гектарів території, при цьому окремі осередки займання продовжують змінюватися через вітер і складний рельєф місцевості. Пожежа має характер, типовий для весняного періоду в зоні відчуження, коли накопичена суха біомаса легко займається та швидко поширюється.

    До ліквідації пожежі залучені підрозділи ДСНС, Державного агентства України з управління зоною відчуження, а також фахівці радіаційного контролю. На місці працюють спеціалізовані групи, які координують дії з гасіння та одночасно забезпечують постійний моніторинг екологічної ситуації. Через специфіку території особливу увагу приділяють не лише гасінню вогню, а й контролю можливого підняття радіоактивних частинок у повітря.

    За інформацією Державної інспекції ядерного регулювання України, радіаційна ситуація в зоні відчуження перебуває під постійним наглядом. Фахівці проводять як наземні вимірювання, так і математичне моделювання можливого поширення продуктів горіння. Окремо здійснюється контроль вмісту цезію-137 у приземному шарі повітря поблизу осередків пожежі.

    Станом на 8 травня зафіксовано локальні коливання концентрації цезію-137 у зоні займання, які в окремих точках перевищують контрольні рівні, однак залишаються значно нижчими за гранично допустимі значення, встановлені для безпеки населення. Потужність гамма-випромінювання як у самій зоні відчуження, так і за її межами не виходить за межі багаторічних нормативних показників і не становить додаткової загрози для України загалом.

    У Міністерстві внутрішніх справ підкреслюють, що ситуація перебуває під контролем, а всі служби працюють у посиленому режимі. За результатами розрахунків і моделювання, фахівці не прогнозують перенесення небезпечних концентрацій радіонуклідів за межі зони відчуження. Водночас наголошується, що остаточна стабілізація ситуації залежатиме від погодних умов та швидкості локалізації окремих осередків вогню.

    Радіаційна обстановка на території України загалом залишається стабільною. За даними Національної гідрометеорологічної служби ДСНС, показники гамма-випромінювання у всіх регіонах країни перебувають у межах норми та не демонструють відхилень.

    Пожежно-рятувальні підрозділи продовжують роботи з ліквідації загоряння, застосовуючи як наземні сили, так і спеціалізовану техніку для локалізації вогню. Основна увага зосереджена на недопущенні подальшого поширення пожежі вглиб лісових масивів та на мінімізації впливу на екологічно чутливі ділянки зони відчуження.

    Ситуація залишається динамічною, однак контроль над ключовими осередками поступово посилюється. Рятувальники продовжують цілодобову роботу до повної ліквідації займання.

  • США готові виділити до $100 млн на відновлення захисної арки над ЧАЕС

    США готові виділити до $100 млн на відновлення захисної арки над ЧАЕС

    Сполучені Штати Америки заявили про готовність виділити до 100 млн доларів на відновлення захисної арки над Чорнобильською атомною електростанцією (ЧАЕС), яка зазнала пошкоджень внаслідок влучання російського безпілотника. Фінансування стане частиною ширших міжнародних зусиль країн G7 щодо відновлення об’єкта та гарантування ядерної безпеки в Україні.

    У Держдепартаменті США заявили, що Вашингтон готовий покрити близько 20% від загальної прогнозованої вартості ремонтних робіт. Загальний бюджет проєкту оцінюється приблизно у 500 млн доларів, відповідно американський внесок може сягнути 100 млн доларів.

    У заяві підкреслюється, що це рішення ухвалене в контексті довгострокової політики США у сфері ядерної безпеки, нерозповсюдження ядерних ризиків та підтримки критичної інфраструктури України.

    Американська сторона також закликала інших партнерів по G7 та європейських союзників долучитися до фінансування відновлення об’єкта, наголосивши на необхідності спільної міжнародної відповідальності.

    Йдеться про новий безпечний конфайнмент — масштабну інженерну споруду, зведену над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Ця арка була побудована за участі міжнародних партнерів і мала забезпечити ізоляцію зруйнованого реактора щонайменше на 100 років, запобігаючи витоку радіоактивних речовин у навколишнє середовище.

    Однак після пошкоджень, спричинених атакою безпілотника, споруда потребує додаткового відновлення та технічного посилення. У США прямо пов’язують цей інцидент із наслідками повномасштабної війни Росії проти України, яка триває з 2022 року.

    У Держдепі наголошують, що навіть часткове порушення цілісності арки може створити потенційні ризики для ядерної безпеки, хоча наразі критичних витоків радіації не зафіксовано.

    Чорнобильська атомна електростанція залишається одним із найнебезпечніших ядерних об’єктів у світі після катастрофи 1986 року. Тоді аварія на четвертому енергоблоці призвела до масштабного радіоактивного забруднення значної частини України та Європи.

    Після аварії над зруйнованим реактором було зведено кілька захисних конструкцій, однак у 2016 році завершили будівництво нового безпечного конфайнменту — сучасної арки, яка має мінімізувати будь-який вплив залишкової радіації та дозволити поступовий демонтаж старого саркофага.

    Саме ця конструкція сьогодні потребує відновлення після пошкоджень, спричинених зовнішнім впливом.

    У США наголошують, що підтримка відновлення ЧАЕС є не лише питанням України, а й елементом глобальної системи ядерної безпеки. Будь-яке порушення стабільності на об’єкті такого рівня розглядається як потенційна загроза міжнародного масштабу.

    Напередодні річниці аварії на ЧАЕС американська сторона також підкреслила важливість недопущення атак на ядерну інфраструктуру. Подібні заклики звучали і з боку європейських партнерів, які наголошують на необхідності захисту ядерних об’єктів навіть під час воєнних конфліктів.

    Оголошення про готовність фінансування з боку США також має політичний вимір. Воно демонструє продовження підтримки України у сфері безпеки та інфраструктури навіть поза межами безпосередньої військової допомоги.

    Крім того, це рішення підкреслює роль США як одного з ключових донорів у рамках міжнародних програм відновлення України.

    Очікується, що найближчим часом країни G7 узгодять детальний план фінансування та графік ремонтних робіт. Окремо буде визначено технічні параметри відновлення арки та залучення міжнародних експертів до оцінки пошкоджень.

    Українська сторона, у свою чергу, розраховує на оперативний початок робіт, оскільки питання стабільності укриття ЧАЕС безпосередньо пов’язане з екологічною та радіаційною безпекою не лише України, а й усієї Європи.

    Таким чином, ініціатива США щодо фінансування ремонту арки над ЧАЕС стала черговим підтвердженням того, що наслідки чорнобильської катастрофи залишаються предметом міжнародної відповідальності, а безпека об’єкта — одним із ключових пріоритетів глобальної політики у сфері ядерної безпеки.

  • Зеленський анонсував переговори з МАГАТЕ щодо деокупації ЗАЕС

    Зеленський анонсував переговори з МАГАТЕ щодо деокупації ЗАЕС

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що під час зустрічі з генеральним директором МАГАТЕ Рафаелем Гроссі Україна порушить питання щодо мирного повернення Запорізької атомної електростанції під свій контроль. Про це він сказав під час спільної пресконференції з президенткою Молдови Маєю Санду.

    За словами глави держави, Україна розраховує на активну участь міжнародних партнерів і МАГАТЕ у формуванні дипломатичного механізму деокупації ЗАЕС, який дозволить уникнути військової ескалації та мінімізувати ризики ядерної безпеки.

    Зеленський наголосив, що ситуація із Запорізькою АЕС залишається однією з найнебезпечніших у світі з точки зору ядерної безпеки. Він нагадав, що після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році окупаційні війська захопили станцію та використовують її як елемент військового тиску.

    Президент підкреслив, що Росія застосовувала важке озброєння поблизу енергоблоків і адміністративних будівель станції, що створює постійний ризик аварійної ситуації.

    Наразі всі шість енергоблоків ЗАЕС не виробляють електроенергію, однак об’єкт залишається під контролем російських сил і використовується як інструмент впливу в регіоні.

    Президент також згадав досвід Чорнобильської АЕС, яка була тимчасово окупована російськими військами на початку вторгнення. Він наголосив, що тоді існувала загроза провокацій і потенційних техногенних ризиків, які вдалося зупинити після відновлення контролю України над об’єктом.

    Окремо Зеленський зазначив, що навіть після деокупації ЧАЕС небезпека не зникла повністю, оскільки станція періодично зазнавала атак безпілотників, що створювало додаткові ризики для захисних споруд.

    На його думку, ситуація із Запорізькою АЕС є ще більш складною, оскільки це найбільша атомна електростанція в Європі, і наслідки потенційної аварії можуть бути значно масштабнішими.

    Зеленський наголосив, що Україна наполягає виключно на мирному вирішенні питання деокупації станції. Йдеться про дипломатичний тиск, міжнародні гарантії безпеки та залучення МАГАТЕ як ключового технічного та наглядового інституту.

    «Ми будемо говорити з МАГАТЕ та партнерами, щоб Росія залишила станцію, а управління повернулося Україні. Це єдиний шлях, який гарантує безпеку для людей і для всього регіону», — зазначив президент.

    МАГАТЕ вже тривалий час здійснює моніторинг ситуації на Запорізькій АЕС і підтримує постійну присутність своїх місій на українських ядерних об’єктах. Водночас Україна наголошує, що цього недостатньо без повного відновлення контролю держави над станцією.

    Київ закликає міжнародних партнерів посилити політичний і дипломатичний тиск на Росію, щоб забезпечити демілітаризацію території АЕС та повернення її під українське управління.

    Росія захопила Запорізьку АЕС у березні 2022 року. Відтоді станція неодноразово опинялася в центрі міжнародних дискусій через обстріли поблизу об’єкта, перебої з електропостачанням та ризики для систем охолодження реакторів.

    Україна та міжнародні організації неодноразово попереджали, що будь-які бойові дії в районі атомної станції можуть призвести до масштабної техногенної катастрофи з транскордонними наслідками.

    Запланована зустріч Зеленського з керівництвом МАГАТЕ є черговою спробою активізувати міжнародні зусилля щодо деокупації Запорізької АЕС. Україна наполягає, що лише повернення станції під її контроль і повне виведення російських військ можуть гарантувати ядерну безпеку в Європі та знизити ризики глобальної катастрофи.

  • Зеленський про ядерні ризики через атаки РФ біля ЧАЕС

    Зеленський про ядерні ризики через атаки РФ біля ЧАЕС

    У річницю Чорнобильської катастрофи президент України Володимир Зеленський зробив заяву, в якій наголосив, що дії Росії під час повномасштабної війни знову ставлять світ перед ризиком техногенних і ядерних інцидентів. За його словами, регулярні атаки дронів і бойові дії поблизу критичної інфраструктури створюють небезпечну ситуацію, яка нагадує про наслідки аварії 1986 року на Чорнобильська атомна електростанція.

    Звернення було оприлюднене у Facebook і приурочене до річниці вибуху на четвертому енергоблоці ЧАЕС — однієї з наймасштабніших техногенних катастроф в історії людства. Зеленський нагадав, що тоді у довкілля потрапила значна кількість радіоактивних речовин, а сотні тисяч людей були змушені боротися з наслідками аварії протягом десятиліть.

    Президент детально згадав історію ліквідації наслідків катастрофи: після вибуху над зруйнованим реактором було споруджено так званий «саркофаг» — першу захисну конструкцію, яка мала стримувати поширення радіації. Згодом, у межах масштабного міжнародного проєкту за участі понад 40 країн, над ним встановили новий безпечний конфайнмент — величезну аркову споруду, яка накрила старий об’єкт і забезпечує довгострокову ізоляцію радіоактивних матеріалів.

    Цей проєкт став одним із найбільших міжнародних інженерних рішень у сфері ядерної безпеки. Його реалізація фінансувалася десятками держав і міжнародних організацій, а метою було гарантувати, що навіть через десятиліття після аварії Чорнобиль залишатиметься контрольованим і безпечним для довкілля. Об’єкт постійно перебуває під наглядом спеціалістів, адже будь-яке пошкодження конструкції може мати довгострокові екологічні наслідки.

    Втім, за словами Зеленського, нині ця система безпеки опинилася під новими ризиками через російську агресію. Він заявив, що російські безпілотники, зокрема іранського походження, регулярно пролітають над територією Чорнобильської зони відчуження, створюючи потенційні загрози для інфраструктури, яка забезпечує ядерну безпеку.

    Окремо президент нагадав про інцидент, що стався минулого року, коли один із таких дронів влучив у захисний конфайнмент над зруйнованим реактором. За оцінками української сторони, це могло призвести до пошкодження критично важливої конструкції, яка утримує радіоактивні матеріали всередині об’єкта.

    Зеленський наголосив, що подібні атаки фактично є елементом ядерного терору, оскільки вони створюють ризики не лише для України, а й для всієї Європи. Він підкреслив, що навіть локальне пошкодження захисних систем Чорнобиля може мати наслідки транскордонного масштабу через можливе поширення радіоактивних частинок.

    У своїй заяві президент також акцентував, що світ має пам’ятати уроки 1986 року. Тоді аварія на ЧАЕС спричинила евакуацію десятків населених пунктів, створення великої зони відчуження та багаторічні наслідки для здоров’я людей і екології. Чорнобильська зона відчуження досі залишається однією з найбільш радіаційно забруднених територій у світі.

    Зеленський наголосив, що утримання та захист ядерних об’єктів є спільною відповідальністю міжнародної спільноти. Він підкреслив, що війна Росії проти України створює безпрецедентні виклики для глобальної системи ядерної безпеки, оскільки бойові дії ведуться поблизу об’єктів підвищеного ризику.

    Окремо президент звернув увагу на те, що загрози стосуються не лише Чорнобиля. Українська влада також неодноразово заявляла про небезпеку навколо інших ядерних об’єктів, зокрема Запорізької атомної електростанції, яка перебуває під російською окупацією і регулярно фігурує у звітах міжнародних організацій щодо ризиків ядерної безпеки.

    Фахівці з ядерної енергетики наголошують, що навіть за умов мирного часу об’єкти на кшталт ЧАЕС потребують постійного моніторингу та високого рівня захисту. В умовах війни ризики зростають у рази, адже будь-яке пошкодження інфраструктури або збій у системах контролю може мати непередбачувані наслідки.

    Міжнародні експерти також неодноразово підкреслювали, що атаки поблизу ядерних об’єктів створюють нову категорію загроз у сучасних конфліктах. Вони закликають до запровадження додаткових механізмів захисту таких об’єктів, незалежно від воєнної ситуації.

    Заява Зеленського стала черговим нагадуванням про те, що питання ядерної безпеки залишається критично важливим у контексті війни. Україна продовжує закликати міжнародних партнерів до посилення тиску на Росію та до створення умов, за яких критична інфраструктура більше не буде об’єктом атак.

    Очікується, що тема безпеки Чорнобильської зони та інших ядерних об’єктів і надалі залишатиметься у фокусі міжнародних обговорень, зокрема в рамках ООН, МАГАТЕ та інших глобальних безпекових інституцій.

  • Україна в ООН вимагає повернення ЗАЕС та санкцій проти РФ

    Україна в ООН вимагає повернення ЗАЕС та санкцій проти РФ

    Постійний представник України при Організації Об’єднаних Націй Андрій Мельник під час свого виступу в ООН різко засудив дії Росії щодо Запорізької атомної електростанції та закликав до негайного міжнародного реагування. Він наголосив, що Росія повинна без зволікань вивести свої війська з території найбільшої атомної електростанції Європи та повернути її під повний контроль України.

    За словами дипломата, ситуація навколо ЗАЕС є не просто питанням двостороннього конфлікту, а глобальною загрозою міжнародній ядерній безпеці. Він підкреслив, що окупація станції російськими військами створює ризики, які можуть мати катастрофічні наслідки не лише для України, а й для всього європейського континенту та світу загалом.

    Мельник у своєму зверненні назвав дії Росії «ядерним шантажем», наголосивши, що вперше в історії людства одна держава використовує діючу атомну електростанцію як інструмент військового тиску. Він також нагадав, що Запорізька АЕС є найбільшою атомною електростанцією в Європі та однією з найбільших у світі, що лише підсилює рівень потенційної небезпеки.

    Окремо український представник звернув увагу на те, що станція перебуває під російською окупацією з перших місяців повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Відтоді, за його словами, на об’єкті неодноразово фіксувалися порушення правил ядерної безпеки, перебої з електропостачанням та обмеження доступу міжнародних інспекторів.

    Дипломат також згадав про попередні випадки загрози ядерній безпеці, зокрема тимчасову окупацію території Чорнобильська АЕС на початку вторгнення. Він наголосив, що Україна вже має трагічний історичний досвід ядерної катастрофи, і світ не має права допустити повторення подібного сценарію.

    У своїй промові Мельник закликав держави-члени ООН перейти від декларацій до конкретних дій. Зокрема, він запропонував запровадження скоординованих міжнародних санкцій проти російської ядерної галузі. Йдеться не лише про державні структури, а й про компанії та підприємства, які беруть участь у розвитку та експлуатації атомної енергетики РФ.

    За його словами, такі санкції мають стати чітким сигналом про неприпустимість використання ядерної інфраструктури у військових цілях. Він наголосив, що міжнародна спільнота повинна усвідомити: будь-яка бездіяльність у цьому питанні може призвести до ще більшої ескалації ризиків.

    Українська сторона послідовно наполягає, що єдиним шляхом гарантування безпеки Запорізької АЕС є її повна демілітаризація та повернення під контроль українського оператора. Київ також підтримує постійну присутність місії МАГАТЕ на об’єкті, однак наголошує, що цього недостатньо без реального виведення російських військ.

    Міжнародне агентство з атомної енергії неодноразово попереджало про критичні ризики, пов’язані з бойовими діями поблизу станції. Експерти організації під час своїх візитів фіксували пошкодження інфраструктури, обмеження доступу до окремих об’єктів та складнощі з підтриманням стандартного режиму роботи станції.

    У світовій експертній спільноті також неодноразово звучали застереження щодо потенційних наслідків аварії на ЗАЕС. Фахівці зазначають, що у випадку серйозного інциденту наслідки можуть бути значно ширшими за регіональні, охоплюючи значну частину Європи через можливе поширення радіації.

    Андрій Мельник підкреслив, що міжнародна спільнота має винести уроки з історичних ядерних трагедій і діяти превентивно. Він наголосив, що досвід Чорнобиля вже показав, до яких наслідків призводить нехтування ядерною безпекою, і тому світ не має права допустити повторення подібного сценарію в умовах війни.

    На завершення свого виступу український дипломат закликав держави ООН продемонструвати політичну волю та єдність у питанні ядерної безпеки, наголосивши, що майбутнє глобальної безпеки залежить від рішучості міжнародної реакції вже зараз.

    Очікується, що тема Запорізької АЕС і надалі залишатиметься в центрі міжнародних обговорень у рамках ООН, а також на інших багатосторонніх майданчиках, де обговорюються питання безпеки та наслідків російської агресії проти України.

  • ЧАЕС після удару: пошкоджене укриття може створити ризик радіоактивного пилу

    ЧАЕС після удару: пошкоджене укриття може створити ризик радіоактивного пилу

    Після російського дронового удару по об’єктах Чорнобильської атомної електростанції у 2025 році стан захисної споруди над зруйнованим енергоблоком залишається контрольованим, однак інженери та фахівці з ядерної безпеки фіксують пошкодження нового безпечного конфайнменту, що створює потенційні довгострокові ризики. Про це заявив генеральний директор ЧАЕС Сергій Тараканов під час Київського безпекового форуму.

    За словами Тараканова, після інциденту витоку радіації не зафіксовано, а показники радіаційного фону у зоні відчуження залишаються в межах багаторічної норми. Водночас ключовою проблемою є не поточний стан довкілля, а пошкодження герметичності захисної арки, яка була зведена для ізоляції зруйнованого четвертого енергоблоку ЧАЕС.

    Новий безпечний конфайнмент, який накриває старий саркофаг, є складною інженерною спорудою, створеною для довгострокової ізоляції радіоактивних матеріалів та забезпечення можливості поступового демонтажу об’єкта «Укриття», збудованого після аварії 1986 року. Сам саркофаг, зведений у надзвичайно стислі терміни після катастрофи, спочатку розглядався як тимчасове рішення терміном експлуатації близько двох десятиліть, однак фактично використовується значно довше через складність робіт із його демонтажу.

    Після дронового удару конструкція арки зазнала пошкоджень, що призвело до втрати повної герметичності. Це означає, що зовнішні фактори, включно з повторними механічними впливами або потенційними новими атаками, можуть мати значно серйозніші наслідки для стабільності об’єкта. У разі подальших руйнувань існує ризик підняття радіоактивного пилу, який може містити небезпечні ізотопи та поширюватися залежно від метеорологічних умов.

    Тараканов підкреслив, що всередині саркофага досі зосереджені значні обсяги ядерних матеріалів, включно з ураном, плутонієм та іншими трансурановими елементами. Саме тому навіть локальні пошкодження зовнішнього укриття розглядаються як фактор підвищеної уваги для міжнародної ядерної безпеки.

    Окремо керівник ЧАЕС наголосив, що ситуація перебуває під постійним контролем спеціалістів, а стан радіаційного фону регулярно моніториться. За його словами, наразі немає підстав говорити про безпосередню загрозу для населення за межами зони відчуження, однак будь-яке погіршення технічного стану конфайнменту потребуватиме оперативного реагування.

    Фахівці з ядерної безпеки зазначають, що новий конфайнмент є одним із найбільших рухомих інженерних об’єктів у світі, і його цілісність критично важлива для запобігання контакту зовнішнього середовища з залишками паливовмісних матеріалів. Будь-які порушення його герметичності ускладнюють довгострокові плани з безпечного демонтажу старого укриття та перетворення об’єкта на екологічно стабільну систему.

    У виступі Тараканов також звернув увагу на інформаційний вимір ситуації, зазначивши, що після подібних інцидентів у медіапросторі часто з’являються перебільшені або емоційно забарвлені повідомлення, які не завжди відображають реальний рівень загрози. Він підкреслив важливість точного розуміння технічного стану об’єкта та уникнення панічних оцінок.

    Чорнобильська зона відчуження залишається одним із найскладніших об’єктів ядерної спадщини у світі, де навіть незначні зовнішні впливи можуть мати довготривалі наслідки. Саме тому міжнародна спільнота, включно з Україною, продовжує приділяти особливу увагу стабільності інфраструктури ЧАЕС та реалізації проєктів з її довгострокової безпеки.

    Наразі триває технічна оцінка пошкоджень конфайнменту та розробка можливих сценаріїв його відновлення або посилення захисних функцій, щоб мінімізувати будь-які ризики у майбутньому.

  • Ремонт арки ЧАЕС стане унікальним проєктом: частину робіт можуть виконувати роботи

    Ремонт арки ЧАЕС стане унікальним проєктом: частину робіт можуть виконувати роботи

    Пошкоджений унаслідок російської атаки Новий безпечний конфайнмент над четвертим енергоблоком Чорнобильської атомної електростанції планують відновлювати із застосуванням роботизованих технологій. Йдеться про інженерне рішення, яке може стати справжнім ноу-хау у світовій практиці роботи в умовах підвищеної радіації.

    Про це повідомив генеральний директор державного підприємства «Чорнобильська АЕС» Сергій Тараканов, коментуючи наслідки пошкодження захисної арки, яка накриває об’єкт «Укриття» над зруйнованим реактором.

    За його словами, до процесу вже долучилися французькі інженерні компанії, зокрема Bouygues та Vinci, які раніше входили до консорціуму Novarka і брали участь у будівництві конфайнмента. Саме вони запропонували концепцію часткової роботизації ремонтних робіт, що дозволить мінімізувати перебування людей у небезпечній зоні.

    Ідеться про впровадження спеціальних механізмів і технологій, які дадуть змогу виконувати складні технічні операції дистанційно. Такий підхід є критично важливим, адже рівень радіації під аркою залишається високим. За оцінками фахівців, у деяких зонах він може досягати 1 мілізіверта на годину, що означає: людина може отримати річну допустиму дозу опромінення всього за кілька десятків годин роботи.

    Пошкодження конфайнмента сталося 14 лютого 2025 року внаслідок влучання російського дрона. У результаті виникла пожежа, і захисна арка втратила герметичність. Попри це, за словами Тараканова, об’єкт підлягає відновленню, хоча процес буде складним, тривалим і дороговартісним.

    Експерти вже провели попередню оцінку пошкоджень і дійшли висновку, що відновлення можливе. Водночас орієнтовна вартість робіт коливається у межах від 300 до 700 мільйонів євро. Європейський банк реконструкції та розвитку, який адмініструє міжнародну допомогу для ЧАЕС, наразі орієнтується на середню суму близько 500 мільйонів євро.

    Складність ремонту пов’язана не лише з радіаційним фоном, а й із конструкційними особливостями самого об’єкта. Новий безпечний конфайнмент, який є однією з найбільших рухомих споруд у світі вагою близько 36 тисяч тонн, спочатку зводили на безпечній відстані — приблизно за 327 метрів від реактора — а потім перемістили на місце.

    Сьогодні ж виконувати ремонт доведеться безпосередньо над об’єктом «Укриття», що значно ускладнює процес. Переміщення арки наразі не розглядається, оскільки це могло б створити додаткові ризики, зокрема відкрити об’єкт для можливих нових атак.

    За словами Тараканова, у найближчі 18 місяців триватиме уточнення технічних рішень і остаточного бюджету. Уже погоджено початок ранніх інжинірингових і підготовчих робіт, які дозволять сформувати детальний план відновлення.

    Фахівці також попереджають, що зволікання з ремонтом може мати серйозні наслідки. Зокрема, експерти вважають, що до 2030 року конструкції конфайнмента можуть зазнати незворотних корозійних процесів. Це значно ускладнить або навіть унеможливить подальше відновлення.

    Окрему тривогу викликає стан об’єкта «Укриття» під аркою. За оцінками спеціалістів, він залишається нестабільним і теоретично може обвалитися, що створить ризик викиду радіоактивних речовин. Саме тому відновлення герметичності конфайнмента є критично важливим не лише для України, а й для всієї Європи.

    Попри всі виклики, ситуація на Чорнобильській АЕС наразі залишається контрольованою. За офіційними даними, всі об’єкти станції функціонують у штатному режимі, а рівень радіації перебуває в межах допустимих норм.

    Майбутній ремонт захисної арки може стати унікальним інженерним проєктом світового масштабу. Використання роботизованих технологій не лише підвищить безпеку робіт, а й відкриє нові можливості для виконання складних завдань у зонах із високим рівнем радіації. Українські та міжнародні інженери фактично стоять на порозі створення нових стандартів у сфері ядерної безпеки та ліквідації наслідків техногенних катастроф.