Хрещатик

Позначка: Віктор Ляшко

  • СБУ та Офіс Генпрокурора готують підозру міністру Віктору Ляшку

    СБУ та Офіс Генпрокурора готують підозру міністру Віктору Ляшку

    За інформацією джерел, Офіс Генерального прокурора спільно з Службою безпеки України готують повідомлення про підозру міністру Віктору Ляшку. Йдеться про можливе нецільове використання державних коштів і схеми, пов’язані з відчуженням санаторіїв на користь осіб, наближених до керівництва міністерства.

    За даними джерел у правоохоронних органах, слідчі перевіряють низку фінансових операцій, пов’язаних із реорганізацією санаторно-курортних закладів, які перебували у підпорядкуванні МОЗ. Йдеться про можливу передачу державних об’єктів у користування приватним структурам, пов’язаним із представниками міністерства.

    Слідчі дії, за інформацією джерел, тривають уже кілька тижнів. У межах розслідування вивчаються контракти на десятки мільйонів гривень, а також документи, що стосуються використання коштів міжнародної допомоги у сфері медицини.

    На тлі розслідування, за словами інсайдерів, в Офісі Президента вже розглядають варіанти заміни Ляшка. Серед головних кандидатів називають його нинішнього заступника Ігоря Копача, який може тимчасово очолити МОЗ у разі усунення або відставки чинного міністра.

  • Екстрені бригади у прифронтових областях отримають мільйонні доплати

    Екстрені бригади у прифронтових областях отримають мільйонні доплати

    Міністерство охорони здоров’я України ухвалило рішення про запровадження нових фінансових коефіцієнтів для медичних працівників, які виконують обов’язки у небезпечних умовах. Це дозволить суттєво збільшити їхні доходи та посилити спроможність системи охорони здоров’я реагувати на виклики війни. Про це повідомляє Судово-юридична газета.

    Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко заявив, що базовий рівень оплати праці для медиків планують довести до 30 тисяч гривень. Для тих, хто працює у зонах з підвищеним ризиком, запроваджено додаткові надбавки.

    Зокрема, для бригад екстреної медичної допомоги, що здійснюють виїзди у райони бойових дій або в регіони з високою загрозою, коефіцієнт підвищили до 6. Це означає, що, наприклад, Чернігівський центр екстреної допомоги отримуватиме щомісячно близько 9 мільйонів гривень додатково.

    Нові коефіцієнти небезпеки

    • Території з можливими бойовими діями: коефіцієнт зріс із 1,1 до 1,48.

    • Зони активних бойових дій: коефіцієнт підняли з 1,26 до 6,01.

    Таким чином, медики, які щодня ризикують життям, отримають суттєво вищу винагороду за свою працю.

    За словами Ляшка, нова система фінансових стимулів не лише мотивує медичних працівників, а й зміцнює фінансову стійкість центрів екстреної допомоги та медицини катастроф. Це, у свою чергу, дозволить швидше реагувати на виклики війни й гарантувати якісну медичну допомогу навіть у найскладніших умовах.

    У МОЗ підкреслюють, що таке рішення має забезпечити стабільну роботу екстрених бригад, які часто стають першими, хто рятує життя на лінії фронту та в прифронтових громадах.

  • В уряді назрівають зміни: готують звільнення міністра освіти і міністра охорони здоров’я

    В уряді назрівають зміни: готують звільнення міністра освіти і міністра охорони здоров’я

    У Кабінеті міністрів України готуються до чергових кадрових змін. За інформацією з джерел у фракції “Слуга народу”, в Офісі Президента обговорюють можливу відставку міністра освіти і науки Оксена Лісового та міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка.

    Як повідомляє Суспільне з посиланням на кількох представників парламентської більшості, йдеться не про поодинокі ротації, а про ширші перестановки в соціальному блоці уряду — передусім у сфері освіти, медицини та соціальної політики.

    Найбільш імовірним кандидатом на зміну Лісовому називають першого заступника міністра Андрія Вітренка, який уже давно перебуває “в тіні” чинного керівника і має досвід управління в умовах воєнного часу. Утім, як уточнюють співрозмовники, остаточне рішення ще не ухвалене. Не виключено, що після звільнення Лісового обов’язки міністра на певний період покладуть на в.о.

    «Заступників у міністра багато. Вітренко — один із них. Але може бути варіант із в.о. без призначення нового міністра одразу», — зазначив один із депутатів “Слуги народу”.

    Щодо Віктора Ляшка ситуація виглядає складнішою. Кандидатури на заміну чинному міністру охорони здоров’я поки офіційно не обговорюються, що може свідчити про труднощі з пошуком професійного та політично прийнятного кандидата в одну з найскладніших сфер — особливо в умовах війни, епідемічних ризиків і тиску на систему охорони здоров’я.

    Водночас, у політичних колах не виключають, що ці зміни — лише початок ширшої кадрової чистки в уряді, яка може включати й зміну прем’єр-міністра. Нагадаємо, раніше у ЗМІ вже з’являлась інформація про підготовку законодавчих правок, які дозволять Верховній Раді звільнити Дениса Шмигаля.

    Серед причин таких кроків називають низький рівень довіри до міністерств, внутрішнє напруження у фракції “Слуга народу”, а також пошук “свіжих облич”, які могли б забезпечити ефективніше управління в умовах війни та повоєнного відновлення.

  • Фармбізнес заробив мільярди: як українцям спочатку підняли ціни на ліки, а потім “знизили”

    Фармбізнес заробив мільярди: як українцям спочатку підняли ціни на ліки, а потім “знизили”

    З 1 березня в Україні почало діяти рішення РНБО про зниження цін на 30% на найпопулярніші лікарські засоби. Проте реальне зменшення вартості виявилося маніпуляцією, адже напередодні ухвалення цього рішення ціни на медикаменти різко зросли.

    У січні 2025 року ліки подорожчали до пікових значень, а вже в березні, після зниження, повернулися до рівня, який спостерігався ще влітку 2024-го. Таким чином, фармацевтичний ринок створив ілюзію зниження, тоді як українці змушені були протягом кількох місяців купувати медикаменти за завищеними цінами.

    Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко заявив, що середньозважена роздрібна вартість ліків з ТОП-100 знизилася на 25%, хоча РНБО анонсувала зменшення на 30%. Причина – у деяких немережевих аптеках залишалися запаси препаратів за старими цінами.

    У публікації МОЗ наведено приклади нових цін, які нібито демонструють суттєве здешевлення. Але при ретельному аналізі стає очевидно, що це не так.

    Приклади маніпуляцій з цінами:

    • Валідол-Дарниця (10 таблеток). У травні 2024 року коштував 19,66 грн, у січні 2025-го ціна піднялася до 24,5 грн, а після «зниження» повернулася до 19,66 грн.

    • Корвалол-Дарниця (25 мл). Улітку 2024-го коштував дешевше, ніж після березневого «зниження».

    • Фармадол (таблетки №50). У квітні 2024 року ціна була на рівні 166 грн, у січні 2025-го підскочила до понад 200 грн, а потім «знизилася» до 166 грн.

    • Гідазепам (таблетки по 0,05 г №10). У січні 2025-го ціна перевищила 300 грн, а після зниження становить 231 грн, що все одно більше, ніж у червні 2024-го.

    Єдиний препарат, який дійсно подешевшав – Тівортін розчин. Його вартість знизилася з 215 грн до 200 грн.

    Ціни на ліки формують виробники, дистриб’ютори та аптечні мережі. Виробники пояснюють зростання вартості збільшенням витрат на логістику, сировину та енергетичні ресурси. Проте аптечні мережі нагадують, що 71,8% ціни формують саме виробники, тоді як аптеки можуть впливати лише на 22,3%, а дистриб’ютори – на 5,9%.

    Голова асоціації “Виробники ліків України” Петро Багрій пояснив, що курс валют, енергетична криза та витрати на логістику впливають на кінцеву ціну медикаментів.

    МОЗ та Держпродспоживслужба запевняють, що спостерігається тенденція до поступового зниження цін на ліки. Однак вони не звернули уваги на те, що перед ухваленням рішення про здешевлення фармринок завищив ціни на медикаменти, змусивши українців переплачувати протягом кількох місяців.

    Контроль за цінами передали Держпродспоживслужбі, яка не побачила в цій ситуації жодних порушень. Водночас громадяни подали 567 скарг на завищені ціни, зокрема з Харківської, Київської, Полтавської, Закарпатської, Запорізької, Дніпропетровської, Одеської, Чернівецької, Івано-Франківської та Волинської областей.

    Замість реального здешевлення медикаментів українці отримали схему, яка дозволила фармацевтичному бізнесу тимчасово збільшити прибутки за рахунок штучного підвищення цін напередодні “зниження”.

  • Фінанси та майно: що задекларував міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко

    Фінанси та майно: що задекларував міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко

    Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко оприлюднив електронну декларацію за минулий рік, у якій вказав свої доходи, заощадження, нерухомість та транспортні засоби. Загальна сума його заробітної плати за 2023 рік склала понад 1,5 мільйона гривень.

    А його донька задекларувала 30 тис. грн стипендії. Також Ляшко має банківські рахунки, землю на Київщині та два автомобілі Škoda.

    Відповідні дані розміщені в електронній декларації урядовця.

    Окрім зарплати глава МОЗ вказав, що має на банківських рахунках 415,2 тис. грн, 7 тис. доларів та 53 євро.

    Також Ляшко вказав, що має у власності земельну ділянку в Київській області, а його дружина Ірина – квартиру та земділянку теж на Київщині.

    Урядовець також володіє двома легковиками – Škoda Octavia A7 2018 року випуску і Škoda Octavia 2019 року. Право власності на останній Ляшко отримав у 2024 році. Вартість авто – 630 тис. грн.

  • Відновлення лікарні “Охматдит” розпочнеться у травні-черві 2025 року

    Відновлення лікарні “Охматдит” розпочнеться у травні-черві 2025 року

    Будівельні роботи з відновлення дитячої лікарні «Охматдит», яка відбулася внаслідок атаки РФ у липні 2024 року, планується розпочати у травні-червні цього року. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко завершить роботу над проєктною документацією, і вже в квітні будуть проведені всі експертизи та оголошені торги для вибору підрядника.

    «Охматдит» продовжує працювати, проводячи важливе оперативне втручання, завдяки проведеним протиаварійним заходам, що дозволило лікарні працювати в осінньо-зимовий період. За словами Ляшка, будівельні роботи необхідно завершити до початку холодів цього року, а у зв’язку з ремонтами вже узгоджені фасади будівлі.

    Також окремо вирішується питання відновлення старого хірургічного корпусу, для чого проводиться тендер на реновацію. Міністр зазначив, що є два варіанти для цього корпусу: його повне зносу та будівництво нового або реконструкція в межах існуючих стін. Для цього залучено фінансування від Світового банку.

    Ляшко також додав, що на інноваційний корпус лікарні вже зібрані жертви, а держава відділила додатково 300 млн грн на відновлення. Відновлення лікарні “Охматдит” залишається місцем і фінансово забезпеченим проектом, який не стикається з проблемними ресурсами.

  • Фіктивна інвалідність? МОЗ і правоохоронці анулювали сотні рішень

    Фіктивна інвалідність? МОЗ і правоохоронці анулювали сотні рішень

    В Україні триває масштабна перевірка рішень медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), які встановлювали інвалідність державним службовцям. У результаті перевірок Міністерство охорони здоров’я спільно з правоохоронними органами вже анулювало майже 300 таких рішень.

    Про це повідомляє Міністерство охорони здоров’я України.

    За даними МОЗ, для перевірки сформовано перелік із 2636 справ посадових осіб з понад 70 державних органів. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко повідомив, що наразі експерти вже опрацювали 1359 справ. Станом на сьогодні було скасовано 281 рішення про інвалідність, ще у 232 випадках змінили групу інвалідності або переглянули термін рішення. Крім того, майже 500 осіб викликано на повторний огляд.

    Перевірки тривають, а список осіб, чиї справи потребують перегляду, постійно розширюється, оскільки правоохоронці продовжують надсилати додаткові дані.

    «Наша мета – щоб підтримку отримували лише ті, хто дійсно її потребує. Це питання не лише права, але й соціальної справедливості», – наголосив міністр охорони здоров’я.

    З 1 січня 2025 року медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) припинили свою діяльність в Україні. Їхні функції перейняли експертні команди з оцінювання функціонального стану особи.

    Нагадаємо, раніше у Державному бюро розслідувань повідомляли, що внаслідок перевірок понад 200 співробітників державних установ – зокрема працівників митниці, податкової та прокуратури – були позбавлені інвалідності. Завдані державі збитки оцінюються в межах 100–200 тисяч гривень.

  • Новий законопроєкт може спричинити дефіцит ліків

    Новий законопроєкт може спричинити дефіцит ліків

    Міністерство охорони здоров’я, під керівництвом Віктора Ляшка, провело нараду з фармацевтичним сектором щодо обговорення поправок до законопроєкту №11493. Запропоновані зміни викликали хвилю обурення серед учасників ринку та експертів через ризик подорожчання ліків і створення дефіциту в найвразливіших регіонах країни.

    Основні положення

    1. Обмеження закупівлі до 20% від обсягу виробника
      Ця поправка покликана запобігти монополізації, але на практиці може викликати дефіцит препаратів. Особливо критично це може позначитися на прифронтових територіях, де доступність ліків і так є проблемою.
    2. Запровадження єдиного електронного каталогу
      Хоча це має підвищити прозорість ціноутворення, експерти попереджають про можливе зростання бюрократії, що затримуватиме постачання ліків і спричинить подорожчання препаратів через додаткові витрати бізнесу.
    3. Квоти на постачання критичних ліків
      Встановлення обмежень на вакцини, інсулін та антибіотики може створити перерви в постачанні, що загрожує життю пацієнтів, особливо у віддалених і прифронтових зонах.
    4. Заборона маркетингових договорів
      Виробники більше не зможуть надавати знижки аптекам, що призведе до неможливості запропонувати покупцям вигідні ціни. Багато аптек у малих містах, де рентабельність бізнесу низька, можуть закритися.

    Поправки викликали майже одностайну критику з боку фармацевтичних компаній, дистриб’юторів та аптечних мереж. На їхню думку, запропоновані зміни несуть значні соціальні ризики: від зростання цін до дефіциту ліків, що вдарить по найвразливіших верствах населення.

    “Замість того, щоб покращити доступ до ліків, ми можемо отримати зворотний ефект — порожні полиці та черги в аптеках,” — прокоментував представник однієї з аптечних мереж.

    Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко закликав учасників ринку подавати свої пропозиції до законопроєкту, пообіцявши врахувати їх у фінальній версії. Ця позиція була позитивно сприйнята учасниками наради, які висловили сподівання на врахування інтересів галузі та пересічних громадян.

    Що далі?

    Поправки до законопроєкту №11493 є лише одним із кроків реформування системи охорони здоров’я. Втім, без врахування думки учасників ринку та ретельного аналізу можливих наслідків, ці зміни можуть призвести до зворотного ефекту, погіршивши доступність медичних препаратів для мільйонів українців.

  • Від Tesla до Toyota: які авто обирають українські міністри

    Від Tesla до Toyota: які авто обирають українські міністри

    У 2024 році українські урядовці поповнили свої автопарки новими покупками. Декларації свідчать, що міністри та їхні заступники придбали чотири автомобілі, загальною вартістю понад 3 мільйони гривень. Найдорожчим придбанням стала Tesla Model S, яку придбав заступник міністра розвитку громад та інфраструктури Анатолій Комірний.

    Tesla Model S за 1,3 мільйона гривень

    4 жовтня 2024 року заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анатолій Комірний, який до роботи в уряді мав успішну кар’єру в IT, придбав Tesla Model S 2020 року за 1,3 мільйона гривень. З огляду на вказані в декларації заощадження (76,5 тис. доларів, 30 тис. євро та 380 тис. грн готівки), придбання автомобіля не стало для чиновника фінансовим тягарем.

    Toyota Venza: вигідна угода чи авто з секретом?

    Заступник міністра охорони здоров’я Едем Адаманов купив Toyota Venza 2014 року за 452 тисячі гривень. Вартість такого автомобіля на ринку стартує від 600 тисяч гривень, але може бути нижчою, якщо автомобіль має великий пробіг або був у ДТП. Цікаво, що його колега з Мінстратпрому Дмитро Грищак обрав старішу модель Toyota Venza 2012 року, але заплатив на 200 тисяч більше – 660 тисяч гривень.

    Міністр охорони здоров’я і його Skoda

    12 вересня міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко придбав Skoda Octavia 2019 року за 630 тисяч гривень. Машина була куплена у компанії, яка займається пригонкою та розмитненням авто. Ця ціна відповідає ринковій вартості автомобіля.

    У той час, як державні фінанси перебувають під пильним наглядом суспільства, купівля дорогих автомобілів урядовцями викликає певні питання. Особливо на фоні різних цін на схожі машини чи занижених офіційних сум угод. Проте, згідно із законодавством, витрати урядовців мають відповідати їхнім доходам, а зазначені у деклараціях статки не свідчать про порушення.

  • 10 років до кризи: Ляшко про небезпеку неправильного вживання антибіотиків

    10 років до кризи: Ляшко про небезпеку неправильного вживання антибіотиків

    Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко попереджає: через 10 років безвідповідальне вживання антибіотиків може призвести до невиліковних хвороб і повного паралічу сучасної медицини. Про це він заявив в ефірі телемарафону, наголосивши на важливості дотримання рекомендацій лікарів.

    Наслідки антибіотикорезистентності

    Міністр застерігає, що неконтрольоване використання антибіотиків може призвести до:

    • Зупинки трансплантацій. Ускладнення після операцій стануть майже неможливими для лікування.
    • Появи невиліковних хвороб. Наприклад, пневмонія може перетворитися на смертельний вирок.
    • Повернення “забутих” інфекцій. Мікроорганізми, стійкі до ліків, знову стануть причиною епідемій.

    “Антибіотики – це не цукерки, а потужні ліки, які можна вживати лише за призначенням лікаря,” – наголосив Ляшко.

    Як формується резистентність

    Антибіотикорезистентність розвивається не в людині, а в мікроорганізмах, які живуть у її організмі. При необґрунтованому вживанні ліків бактерії адаптуються і стають стійкими до лікування. Як результат, навіть правильна терапія може бути безсилою.

    “Стійкість мікроорганізмів викликає прогресування хвороби, що змушує шукати інші схеми лікування, часто з меншим шансом на успіх,” – пояснив міністр.

    Чому проблема загострилася?

    • Пандемія COVID-19. Багато людей помилково лікували вірус антибіотиками, що сприяло зростанню стійкості мікробів.
    • Війна в Україні. Через масові поранення та евакуації пацієнтів, люди стикаються з різними інфекціями, що підсилює навантаження на медицину.
    • Недосконалий контроль інфекцій у лікарнях. Великий потік пацієнтів і надзвичайні ситуації знижують пріоритет боротьби з внутрішньолікарняними інфекціями.

    Що робити?

    Ляшко підкреслив, що лише відповідальне вживання антибіотиків може зупинити цей процес. Ліки мають призначатися виключно лікарем, дотримуючись правильних доз і тривалості лікування.

    Глобальна криза антибіотикорезистентності вимагає негайної уваги та дій, адже вона вже стала одним із ключових викликів для сучасної медицини в Україні та світі.