Хрещатик

Позначка: Віктор Ляшко

  • Українці залишилися без вакцин перед сезоном грипу

    Українці залишилися без вакцин перед сезоном грипу

    В українських аптеках досі немає сезонних вакцин проти грипу, хоча епідемічний сезон уже розпочався. Міністерство охорони здоров’я пояснило затримку проблемами з виробництвом препаратів на міжнародному рівні. Перші партії вакцин мають надійти до України в середині жовтня, однак у вільному продажу вони з’являться орієнтовно на початку листопада.

    Про це повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко в коментарі «Суспільне Харків».

    За словами міністра, Україна традиційно закуповує вакцини французького та південнокорейського виробництва. Проте цьогоріч постачальники зіткнулися зі змінами у виробничому процесі.

    Зокрема, фармацевтичні компанії переходять від чотиривалентних вакцин до тривалентних, розрахованих на захист від трьох основних штамів вірусу грипу.

    Французький виробник повідомив українській стороні про глобальну затримку виробництва, через що звичні терміни постачання змістилися.

    У МОЗ очікують приблизно 400 тисяч доз вакцини, що відповідає середньому щорічному попиту серед українців.

    Однак навіть після надходження препаратів до країни вони не потраплять одразу на полиці аптек. Вакцини мають пройти необхідний лабораторний контроль та інші процедури допуску до обігу.

    Саме тому орієнтовною датою початку продажів у МОЗ називають початок листопада.

    За словами Ляшка, препарати розподілятимуть залежно від попиту, зокрема враховуватимуть потреби прифронтових регіонів, де доступ до медичних послуг може бути ускладнений.

    Окремо опрацьовується питання постачання ще близько 20 тисяч доз через міжнародних партнерів. Їх планують спрямувати насамперед для вакцинації медичних працівників та військовослужбовців.

    Затримка з вакцинами відбувається на тлі початку нового епідемічного сезону 2026–2027 років.

    За повідомленнями регіональних центрів контролю та профілактики хвороб, цього сезону очікується циркуляція вірусів грипу A(H1N1)pdm09, A(H3N2) та B/Victoria.

    Зазвичай активність респіраторних інфекцій зростає протягом осені та зими, а пік захворюваності на грип може припадати на січень–березень.

    Вакцинація залишається одним із найефективніших способів зменшити ризик тяжкого перебігу грипу, ускладнень та госпіталізації. Особливо важливо подбати про захист людям старшого віку, вагітним, маленьким дітям і пацієнтам із хронічними захворюваннями.

    Водночас щеплення проти грипу не забезпечує захисту від усіх гострих респіраторних вірусних інфекцій, оскільки спрямоване саме проти вірусів грипу.

    Проблеми з постачанням препаратів в Україну виникали й торік. Восени 2025 року вакцини також надходили із запізненням, а через обмежені обсяги та високий попит їх швидко розкуповували.

    У МОЗ наголошують, що наразі триває робота з виробниками та постачальниками, щоб забезпечити українців необхідними препаратами.

    Отже, станом на 10 жовтня вакцини проти грипу ще очікують на постачання. Якщо заплановані терміни не зміняться, щеплення новими сезонними препаратами стане доступним в аптеках уже на початку листопада.

    Українцям радять стежити за офіційними повідомленнями МОЗ та уточнювати наявність вакцин у медичних закладах і аптеках після початку постачання.

  • Україна створює стратегічний резерв ліків і розширює допомогу онкохворим.

    Україна створює стратегічний резерв ліків і розширює допомогу онкохворим.

    В Україні буде створено державний резерв критично важливих лікарських засобів і медичних виробів, який має гарантувати безперервність лікування пацієнтів навіть у випадку перебоїв із постачанням, затримок на ринку або надзвичайних ситуацій. Відповідне рішення ухвалив Кабінет Міністрів України в межах подальшого реформування системи державних закупівель у сфері охорони здоров’я та посилення стійкості медичної системи в умовах війни.

    Про ухвалені зміни повідомили в Міністерстві охорони здоров’я України. Там наголошують, що створення буферного резерву медичних товарів є відповіддю на нові виклики, з якими зіткнулася система охорони здоров’я після початку повномасштабної війни. Російські обстріли, пошкодження транспортної інфраструктури, перебої в міжнародній логістиці, зростання навантаження на лікарні та коливання на світових ринках продемонстрували необхідність мати гарантований запас найважливіших препаратів і медичних виробів, від яких залежить життя та здоров’я пацієнтів.

    Згідно з рішенням уряду, формування резерву здійснюватиме державне підприємство «Медичні закупівлі України», яке вже багато років відповідає за централізовані закупівлі лікарських засобів і медичних виробів для державних програм. Саме ця структура накопичуватиме необхідні запаси, контролюватиме їхнє зберігання, оновлення та використання в разі виникнення дефіциту або перебоїв із поставками.

    У Міністерстві охорони здоров’я пояснюють, що до резерву включатимуться лікарські засоби та медичні вироби, перелік яких визначатиме МОЗ окремими рішеннями. При цьому для кожної позиції буде встановлено власний обсяг запасу. Його визначатимуть на основі кількох критеріїв: фактичної потреби пацієнтів, обсягів споживання, термінів придатності продукції, умов зберігання та наявного фінансування з державного бюджету.

    Фактично йдеться про створення механізму страхової подушки для всієї системи охорони здоров’я. У разі виникнення затримок із закупівлями, проблем із доставкою препаратів або форс-мажорних обставин держава зможе оперативно використати накопичені запаси та не допустити переривання лікування тисяч пацієнтів по всій країні. Особливо важливим це є для людей із хронічними, тяжкими або рідкісними захворюваннями, для яких навіть короткострокова відсутність ліків може призвести до погіршення стану здоров’я або серйозних ускладнень.

    У МОЗ наголошують, що новий підхід також дозволить більш ефективно планувати державні закупівлі. Завдяки наявності резерву можна буде гнучкіше реагувати на зміни ринку, уникати критичних дефіцитів та рівномірніше розподіляти фінансові ресурси. Крім того, резерв має стати одним із ключових інструментів підготовки системи охорони здоров’я до можливих кризових сценаріїв у майбутньому.

    Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко підкреслив, що для пересічного пацієнта найважливішим є не сам процес закупівель або особливості логістики, а можливість отримати необхідний препарат або медичний виріб у потрібний момент. За його словами, створення резерву покликане забезпечити саме безперервність лікування та готовність державної системи до будь-яких можливих викликів.

    Паралельно з формуванням резерву уряд ухвалив рішення про розширення переліку медичних товарів, які закуповуються за державний кошт для пацієнтів із онкологічними захворюваннями. Це рішення є частиною державної політики щодо посилення підтримки онкохворих, адже онкологія залишається однією з головних причин смертності в Україні, а потреба в сучасних препаратах і медичних виробах постійно зростає.

    До оновленого переліку включили лікарський засіб абіратерон у дозуванні 500 мг. Раніше держава закуповувала цей препарат лише у дозуванні 250 мг. Абіратерон використовується для гормональної терапії злоякісних новоутворень і є одним із важливих компонентів лікування окремих видів онкологічних захворювань. Додавання нової форми дозування має спростити проведення терапії, підвищити її зручність для пацієнтів та забезпечити ширші можливості для лікарів під час підбору лікування.

    Крім лікарських засобів, держава розширює закупівлю спеціалізованих медичних виробів для проведення хіміотерапії. Йдеться про портовані центральні венозні катетери двох типорозмірів — 6,5 Fr та 7 Fr, а також голки Губера, які використовуються для роботи з порт-системами. Такі вироби широко застосовуються в сучасній онкології та дозволяють проводити тривалі курси лікування без постійного травмування периферичних вен пацієнта.

    Фахівці наголошують, що використання порт-систем значно підвищує комфорт пацієнтів під час лікування, зменшує ризик ускладнень і полегшує проведення багаторазових курсів хіміотерапії. Включення цих виробів до державних закупівель означає, що більше українських пацієнтів зможуть отримати доступ до сучасних стандартів лікування незалежно від власних фінансових можливостей.

    Урядове рішення також вписується в загальну стратегію розширення доступу населення до медичної допомоги та життєво необхідних препаратів. Раніше влада вже оголосила про розширення програми «Доступні ліки», до якої було додано 51 новий препарат для лікування серцево-судинних і цереброваскулярних захворювань. Таким чином держава одночасно працює над кількома напрямками — збільшенням доступності ліків для населення, зміцненням державних закупівель та формуванням запасів, які дозволять системі охорони здоров’я працювати стабільно навіть за умов воєнних і економічних викликів.

    Створення резерву критично важливих ліків та розширення підтримки онкохворих може стати одним із найбільш масштабних кроків у розвитку державної медичної політики останніх років. У МОЗ переконані, що нововведення допоможуть мінімізувати ризики дефіциту препаратів, покращать якість медичної допомоги та забезпечать більш надійний захист пацієнтів у періоди кризових ситуацій.

  • «Україна — природний осередок циркуляції»: Ляшко зробив заяву про хантавірус і ризики нової епідемії

    «Україна — природний осередок циркуляції»: Ляшко зробив заяву про хантавірус і ризики нової епідемії

    Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко заявив, що хантавірусна інфекція не є новою для України, адже наша країна входить до природних осередків циркуляції цього вірусу. Водночас він наголосив, що штами, які фіксують в Україні, відрізняються від варіанта хантавірусу, через який нещодавно повідомляли про спалах на круїзному лайнері MV Hondius.

    Про це глава МОЗ заявив під час виступу у Верховній Раді.

    За словами Ляшка, в Україні переважно реєструють випадки хантавірусної інфекції у формі геморагічної лихоманки з нирковим синдромом. Саме такі варіанти вірусу циркулюють серед гризунів на території країни та час від часу спричиняють поодинокі випадки зараження людей.

    Водночас варіант хантавірусу, який виявили на круїзному лайнері MV Hondius, пов’язаний із легеневим синдромом. Саме ця форма захворювання викликала занепокоєння у міжнародних медіа після повідомлень про випадки зараження серед екіпажу судна.

    «Ми знаємо, куди вони з екіпажем прибули, де вони перебувають в ізоляції», — заявив Ляшко, коментуючи ситуацію з українцями, які входили до складу екіпажу лайнера.

    Міністр зазначив, що українська сторона отримує інформацію в межах міжнародних медико-санітарних правил і контролює ситуацію.

    Раніше представник Центру громадського здоров’я Микола Ганич також пояснював, що хантавіруси, які циркулюють в Україні, суттєво відрізняються від тих, про які зараз активно пишуть світові ЗМІ.

    За його словами, українські варіанти вірусу передаються лише від гризунів до людини. Передача від людини до людини для штамів, які фіксують в Україні, не характерна.

    У Центрі громадського здоров’я наголошують, що хантавірусна інфекція в Україні реєструється щороку. Зазвичай ідеться про кілька десятків випадків на рік.

    Останнім часом випадки захворювання фіксували у різних регіонах. Зокрема, у Львові двоє пацієнтів із підтвердженим хантавірусом пройшли лікування та були виписані додому. Раніше аналогічний випадок зафіксували у Хмельницькому.

    На тлі новин про хантавірус у соцмережах почали активно поширюватися панічні повідомлення та конспірологічні теорії. Частина користувачів навіть згадувала мультсеріал «Сімпсони», стверджуючи, що там нібито «передбачили» появу нового вірусу.

    Втім медики закликають не піддаватися паніці та орієнтуватися лише на офіційну інформацію. У МОЗ наголошують, що ситуація перебуває під контролем, а масового поширення хантавірусної інфекції в Україні наразі не фіксують.

    Хантавірусна інфекція найчастіше передається людині через контакт із виділеннями інфікованих гризунів або вдихання пилу, зараженого частинками екскрементів. Симптоми можуть включати високу температуру, слабкість, головний біль, біль у м’язах, а у тяжких випадках — ураження нирок або легенів.

    Медики радять уникати контакту з гризунами, дотримуватися правил гігієни та бути особливо обережними під час прибирання підвалів, комор чи закинутих приміщень.

  • МОЗ і «Фармак»: як держзакупівлі приносять мільярди дружині міністра

    МОЗ і «Фармак»: як держзакупівлі приносять мільярди дружині міністра

    Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко отримує понад 160 тисяч гривень щомісяця з бюджету, проте основні претензії до нього стосуються управлінських рішень, які безпосередньо впливають на бізнес-інтереси його сім’ї та фармацевтичний сектор.

    Наприкінці 2024 року Ляшко підписав наказ МОЗ №2187, за яким ліцензії на медичну практику отримали одразу 64 суб’єкти, серед яких — ФОП Ляшко Ірина Леонідівна, дружина міністра. Заява на ліцензію була подана 25 грудня, а вже 27 грудня наказ про видачу був підписаний. Хоча за законом процедура триває до десяти робочих днів, у цьому випадку все вирішено за два дні.

    Цей випадок вписується у ширшу схему державних закупівель. Під керівництвом МОЗ і НСЗУ склався ринок, де домінує один виробник — «Фармак». Постачання ліків до військових частин, госпіталів Міноборони та підрозділів МВС забезпечує стабільний дохід компанії. У 2024 році чистий прибуток «Фармака» склав 1,62 млрд грн, з яких 844,4 млн грн отримано від держструктур. Для порівняння, у 2023 році цей показник був 205,6 млн грн, а у 2025-му вже 373,9 млн грн.

    Ринок оптової торгівлі ліками звужений до двох дистриб’юторів — «БаДМ» і «Оптима-Фарм», які контролюють понад 85% ринку. Антимонопольний комітет зафіксував узгоджене ціноутворення, що фактично виключає конкуренцію.

    Через це подано низку скарг до наглядових органів. САП відкрила кримінальне провадження №42025000050000027 за ст. 364 КК, а БЕБ у Києві — №72025102200000066 за ст. 212 КК.

    Крім того, у деклараціях міністра бракує відомостей про доходи та активи дружини, яка займається стоматологічним бізнесом, включно з приміщенням понад 100 кв. м у Броварах вартістю понад 4 млн грн, що використовується для сімейної справи.

    У підсумку виходить система, де державні рішення вигідні сімейному бізнесу, ринок ліків монополізований, а прозорість декларацій залишає бажати кращого.

  • Тендер на 13 млн євро: МОЗ будує реабілітаційний центр, але кошторис матеріалів приховали

    Тендер на 13 млн євро: МОЗ будує реабілітаційний центр, але кошторис матеріалів приховали

    Міністерство охорони здоров’я України уклало контракт на реконструкцію будівлі під реабілітаційний центр в Ужгороді на суму 13,24 млн євро, що становить близько 655 млн гривень. Проєкт передбачає створення центру «4.5.0 Recovery Center» у приміщенні колишнього пологового будинку.

    Про це повідомляє видання «Наші гроші» з посиланням на дані системи державних закупівель Prozorro.

    Новий медичний простір матиме площу близько 8 тисяч квадратних метрів і зможе приймати до 500 пацієнтів щомісяця. У центрі планують облаштувати 100 стаціонарних ліжок, палати інтенсивної терапії, зали для фізичної реабілітації, басейн та ветеранський хаб.

    Фінансування проєкту забезпечують міжнародні партнери — Міжнародний банк реконструкції та розвитку та Банк розвитку Ради Європи. Закарпатська обласна військова адміністрація також бере участь у співфінансуванні та внесла близько 60 млн гривень.

    Водночас у тендерній документації не оприлюднили ціни на будівельні матеріали, що привернуло увагу аналітиків.

    У Міністерстві охорони здоров’я пояснили, що договір укладений за системою укрупнених показників. У такому форматі підрядник подає загальну вартість за певні види робіт без детального розпису вартості матеріалів.

    За словами представників міністерства, така практика погоджена зі Світовим банком, який бере участь у фінансуванні проєкту. Саме тому окремі розрахунки щодо вартості будівельних матеріалів у відкритих документах не публікуються.

    Переможцем тендера стало об’єднання трьох компаній: ТОВ «МТМ-Компаньйон» із Закарпаття, ТОВ «Компанія Інтеркон» із Київської області та київське ТОВ «Фундамент».

    Закарпатська компанія «МТМ-Компаньйон» зареєстрована у селі Великі Лучки. Її власником і директором є Сергій Титаренко.

    Згідно з умовами контракту, будівельні роботи мають завершити протягом 14 місяців після отримання дозволу на початок робіт.

  • Міністра Ляшка звинувачують у сприянні монополізації оптового ринку ліків

    Міністра Ляшка звинувачують у сприянні монополізації оптового ринку ліків

    Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко опинився у центрі критики через звинувачення у фактичному сприянні монополізації фармацевтичного ринку. Опоненти заявляють, що замість обіцяних реформ у галузі сформувалася система, де ключові гравці диктують державі власні умови.

    Підставою для таких заяв стали, зокрема, нещодавні зустрічі міністра з представниками Американської торговельної палати. Критики вважають їх радше формальними консультаціями, тоді як реальна ситуація на ринку, за їхніми словами, свідчить про концентрацію контролю в руках обмеженого кола компаній. У публічних заявах також згадується роль Ірини Верещук, якій закидають тривале забезпечення ринку режиму фактичної безконтрольності.

    У центрі уваги — компанії «БаДМ» та «Оптіма-Фарм», які, за даними ринкових аналітиків, контролюють понад 85 відсотків оптового сегмента. Критики стверджують, що така концентрація створює ризики картельних домовленостей, коли ціни на життєво необхідні препарати можуть зростати синхронно без очевидних економічних підстав. У результаті аптеки та пацієнти стають залежними від обмеженої кількості постачальників.

    Окрему увагу привертає ситуація навколо ТОВ «Вента ЛТД», яке у 2024 році отримало понад 8 мільярдів гривень доходу від участі у державних закупівлях. Попри формальну зміну власників після 2022 року, у публічному просторі лунають твердження про можливий вплив російського холдингу «Катрен» через пов’язаних осіб та мережу компаній, серед яких називають «І.К.Вел», «Форта» та «Менго».

    Додаткові питання виникли після того, як арештовану частку російських акціонерів у структурі «Венти» у 2025 році передали в управління компанії «І.К.Вел». За інформацією, що поширюється у медіа, ця структура може бути пов’язана з фактичним власником компанії Олександром Волошиним. Критики вважають, що така модель управління не усунула ризиків подальшого контролю над активом.

    Окремим блоком звинувачень є можливий конфлікт інтересів. Йдеться про те, що дружина міністра, Ірина Леонідівна, керує стоматологічною клінікою Darident, ліцензування якої здійснює Міністерство охорони здоров’я. Опоненти вважають, що це створює потенційний конфлікт інтересів і потребує додаткової перевірки з боку уповноважених органів.

    Станом на момент публікації матеріалу офіційних підозр або рішень суду щодо наведених фактів немає. Представники Міністерства охорони здоров’я раніше заявляли про курс на реформування галузі та підвищення прозорості закупівель. Водночас експерти наголошують, що подальший розвиток подій залежатиме від реакції антикорупційних органів та результатів можливих перевірок.

  • Компанія Фармак отримала мільярдні держконтракти під час війни, а ціни для армії виявилися вищими за роздріб

    Компанія Фармак отримала мільярдні держконтракти під час війни, а ціни для армії виявилися вищими за роздріб

    Поки Міністерство охорони здоров’я публічно звітує про реформи та нові програми скринінгу, на фармацевтичному ринку дедалі гучніше звучать питання щодо прозорості державних закупівель. У центрі дискусії — АТ «Фармак», одна з найбільших фармкомпаній країни, яка активно працює з державними замовниками в оборонному секторі.

    За підсумками 2024 року компанія задекларувала чистий прибуток у розмірі 1,62 млрд грн. За наявними даними, понад 844 млн грн із цієї суми припадає на контракти з державними структурами, зокрема госпіталями Міністерства оборони та підрозділами МВС. Динаміка зростання доходів від бюджетних замовників суттєво перевищує показники попередніх років, що викликає інтерес до умов формування цін.

    Аналіз окремих закупівель свідчить про різницю між цінами для державних установ і роздрібним ринком. Зокрема, ін’єкційний препарат «Тріомбраст» закуповувався державним військовим клінічним госпіталем по 597 грн за упаковку, тоді як у роздрібних мережах його ціна стартувала від 423 грн. Подібна ситуація зафіксована щодо крему «Ліпстер», таблеток «Аторвакор» та препарату «Аладин-Фармак», де вартість для армії, за даними контрактів, перевищувала середньоринкові показники у півтора–три рази.

    Ключову роль у ланцюгу постачання відіграють великі дистриб’ютори — «БаДМ» та «Оптіма-Фарм». Їхню узгоджену поведінку в попередні роки досліджував Антимонопольний комітет. Експерти ринку вказують на механізм так званих «актів зменшення вартості» між виробником і посередником. Така модель дозволяє формально декларувати зниження ціни, водночас залишаючи значну частину націнки — від 25 до 70% — у структурі дистриб’ютора.

    Додаткову увагу привертає корпоративна структура компанії. Власність через кіпрську Farmak Group Limited та наявність афілійованих підприємств у Центральній Азії створюють можливості для оптимізації податкового навантаження та перерозподілу фінансових потоків між юрисдикціями. Саме ці аспекти, за словами фахівців з фінансового моніторингу, потребують ретельного аудиту.

    Водночас у відкритих джерелах фігурує інформація про низку кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю компанії та її контрактами. Попри це, виробничі потужності продовжують розширюватися, зокрема у Києві та Шостці.

    Ситуація на фармринку демонструє системну проблему: в умовах війни державні закупівлі стають одним із ключових джерел доходу для великих виробників і дистриб’юторів. Питання полягає не лише в окремих контрактах, а в механізмах ціноутворення, які формують навантаження на бюджет.

    Експерти наголошують: без повної прозорості ланцюгів постачання, аудиту контрактів і публічного контролю державні витрати на медицину ризикують перетворитися на інструмент перерозподілу коштів на користь обмеженого кола гравців.

  • Поки українці переплачують за ліки, «Фармак» платить податки бюджету РФ

    Поки українці переплачують за ліки, «Фармак» платить податки бюджету РФ

    На тлі повномасштабної війни та різкого зростання цін на медикаменти в Україні дедалі гостріше постає питання діяльності найбільших гравців фармацевтичного ринку. Поки держава виживає за рахунок міжнародної допомоги, а мільйони громадян змушені рахувати кожну гривню на лікування, одна з провідних українських фармацевтичних компаній — «Фармак» — опинилася в центрі розслідувань щодо можливого продовження бізнес-зв’язків із ринком країни-агресора.

    Йдеться про ситуацію, за якої лікарські засоби, вироблені на київських потужностях «Фармаку» на вулиці Кирилівській, після 24 лютого 2022 року продовжували з’являтися в російських аптечних мережах. Зокрема, фіксувалася наявність противірусного препарату «Амізон» та інших позицій масового попиту у великих аптечних мережах РФ, включно з московською мережею «НЕО-ФАРМ». Це відбувалося попри публічні заяви компанії про повне припинення експорту до Росії.

    За наявною інформацією, для обходу санкцій могла використовуватися багаторівнева логістика через треті країни — зокрема держави Європейського Союзу, Білорусь, Молдову та Туреччину. На таких маршрутах продукція формально змінювала країну походження або кінцевого покупця через мережу посередників. Окремо описується схема з вивезенням нефасованої продукції без маркування, яку вже на території Росії легалізували шляхом пакування у російськомовну тару та введення в місцевий обіг.

    Кожна продана в РФ упаковка препарату означала сплату податків до бюджету країни-агресора. Таким чином, за версією слідства та на підставі зібраних матеріалів, фармацевтична продукція українського походження могла опосередковано фінансувати економіку та воєнну машину Росії.

    Фінансовий ефект від таких операцій, за інформацією джерел, міг акумулюватися в іноземних структурах групи «Фармак», зокрема в юрисдикціях Австрії та Кіпру. Податкові органи в попередні роки вже фіксували донарахування фармацевтичним компаніям на сотні мільйонів гривень у зв’язку з подібними схемами оптимізації та виведення прибутків.

    Паралельно всередині України «Фармак», за оцінками учасників ринку, утримує домінуючий вплив на збут через ключових дистриб’юторів — компанії БАДМ та «Оптіма-Фарм». Така концентрація дозволяє фактично диктувати ціни на значну частину препаратів масового попиту. У результаті українські пацієнти змушені купувати ліки за завищеними цінами, тоді як значна частина прибутків осідає за кордоном.

    Окрему увагу в цій історії привертає роль державних органів. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко та його заступник Ігор Кузін очолюють систему регулювання фармацевтичного ринку, яка, за оцінками критиків, роками ігнорувала сигнали про зловживання. Лише після тривалого тиску та публічних звернень було відкрито низку кримінальних проваджень.

    Зокрема, Головне слідче управління Національної поліції розслідує кримінальне провадження №12024000000000953 щодо можливого зловживання владою. Бюро економічної безпеки веде провадження №72024102300000011 за фактами ймовірного ухилення від сплати податків. Окреме провадження №42025000050000027 зареєстроване Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою.

    Водночас, за наявною інформацією, щонайменше вісім судових ухвал про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань тривалий час залишаються невиконаними. Така ситуація може свідчити про глибоко вкорінений лобізм і небажання частини посадовців доводити справи до логічного завершення, коли йдеться про інтереси великого бізнесу.

    Коли лікування перетворюється на інструмент тіньових домовленостей, держава втрачає не лише податкові надходження. Вона втрачає довіру суспільства — особливо в умовах війни, коли доступні ліки є питанням не комфорту, а виживання. Суспільство очікує не декларацій і гучних заяв, а реальної відповідальності для всіх, хто, за версією слідства, заробляє на війні, прикриваючись медичними потребами.

  • Фармбізнес без конкуренції: хто заробляє на недоступних ліках

    Фармбізнес без конкуренції: хто заробляє на недоступних ліках

    Українська медицина дедалі менше асоціюється з лікуванням і дедалі більше — з грошима. Навіть у період повномасштабної війни ціни на базові лікарські препарати продовжують зростати, перетворюючи аптеку на фільтр за платоспроможністю. Для мільйонів людей купівля ліків стала вибором між здоров’ям і фізичним виживанням.

    На цьому тлі особливо показово, як влаштований фармацевтичний ринок України та хто фактично забезпечує тишу навколо цінового свавілля. Формально держава заявляє про регулювання, але на практиці майже не втручається, дозволяючи ринку працювати в інтересах вузького кола великих гравців.

    Ключову роль у цій системі відіграє Міністерство охорони здоров’я України на чолі з Віктором Ляшком. Саме він як міністр зобов’язаний реагувати на зростання цін, ознаки антиконкурентних практик і фактичну недоступність ліків для населення. У тій самій управлінській вертикалі — його заступник Ігор Кузін та голова Національної служби здоров’я України Наталія Гусак. Проте замість реального контролю суспільство роками спостерігає мовчання і декларативні заяви.

    Обмеження торговельних надбавок, «соціальні» списки препаратів і контроль цін існують переважно в презентаціях і звітах. Реальні фінансові потоки фармринку ці бар’єри спокійно обходять. Ринок фактично сам встановлює правила, а держава обмежується роллю спостерігача.

    Одним із ключових елементів цієї моделі є фармацевтична компанія «Фармак». Протягом років вона формувала образ національного фармфлагмана із соціальною місією, інвестиціями в науку та публічними заявами про підтримку України під час війни. Водночас саме продукція цього виробника фігурувала в ланцюгах постачання, які доходили до аптек Російської Федерації та на тимчасово окуповані території. Ліки, вироблені в Києві, реалізовувалися через посередницькі юрисдикції, а податки з їхнього продажу врешті поповнювали бюджет держави-агресора.

    На внутрішньому ринку «Фармак» вибудував систему збуту через вкрай обмежену кількість дистриб’юторів. Основні обсяги продажів фактично концентруються у двох каналах, що дозволяє контролювати логістику та ціноутворення. За такої конструкції конкуренція стає імітацією, а ринкові механізми зниження вартості ліків просто не працюють. Наслідок — стабільно завищені ціни навіть на соціально значущі препарати.

    У 2025 році влада гучно оголосила про «наведення порядку» на фармацевтичному ринку. Було заявлено про зниження цін на популярні ліки на 30 відсотків, обмеження торговельних надбавок, заборону маркетингових платежів і створення національного каталогу цін. На папері це виглядало як реформа. На практиці ж пацієнти в аптеках майже не відчули жодних змін. Роздрібні ціни залишилися на попередньому рівні, а їхню динаміку, як і раніше, визначають сезонний попит і політика аптечних мереж.

    Ситуацію доповнює той факт, що компанія «Фармак» неодноразово фігурувала в кримінальних історіях, пов’язаних із можливим завищенням цін під час постачання ліків державним і комунальним установам. Попри це, компанія продовжує розширювати бізнес і публічно говорити про відповідальність та соціальну місію.

    Поки міністр Віктор Ляшко генерує чергові інформаційні приводи про «реформи», реальність для пацієнтів виглядає інакше. Пенсіонери рахують дріб’язок біля аптечних кас, хронічно хворі скорочують курси лікування, а доступність медицини перетворюється на порожнє гасло.

    Для одних фармацевтичний ринок — це зона комфорту і гарантованих прибутків. Для інших — щоденний принизливий вибір між ліками та їжею. І поки ця система прикрита управлінським мовчанням МОЗ і відсутністю реальної відповідальності, говорити про справедливі ціни та чесну конкуренцію в українській медицині не доводиться.

  • Ляшко і фармринок: чому інтереси пацієнтів опинилися на другому плані

    Ляшко і фармринок: чому інтереси пацієнтів опинилися на другому плані

    Міністерство охорони здоров’я України за керівництва Віктора Ляшко дедалі менше виконує функції державного регулятора і дедалі більше нагадує сервісну платформу для фармацевтичних корпорацій. Замість системних реформ — кулуарні рішення, замість захисту пацієнтів — політика, вигідна великим гравцям ринку. Сукупність скандалів навколо МОЗ уже давно не виглядає випадковою і формує цілісну модель управління.

    Одним із найбільш показових рішень стала ініціатива дозволити продаж лікарських засобів поза аптечною мережею — на автозаправках та через вендингові автомати. Під прикриттям гасел про «доступність» фактично пропонується демонтаж системи фармацевтичного контролю, відповідальності та якості. Для ринку це означає розширення каналів збуту, для пацієнтів — зростання ризиків самолікування та фальсифікату.

    Паралельно МОЗ демонструє повну пасивність щодо цінової політики фармвиробників. Зокрема, компанія Фармак ігнорує президентські укази про стабілізацію вартості ліків і продовжує підвищувати ціни. Реальна структура собівартості та маржі залишається закритою, тоді як дистрибуція фактично зосереджена у двох афілійованих операторів — БаДМ та Оптима-Фарм, які контролюють понад 85% оптового ринку.

    Фінансові показники цих структур лише підтверджують картельну модель. За останні чотири роки дохід «БаДМ» сягнув 67,8 млрд грн, а прибуток зріс у 3,5 раза. «Оптима-Фарм» за цей самий період збільшила прибуток у 11 разів — до 3,57 млрд грн. Навіть штрафи Антимонопольний комітет України у розмірі 4,8 млрд грн виглядають непропорційними до отриманих надприбутків і не змінюють правил гри.

    Окреме, найбільш токсичне питання — присутність продукції «Фармак» на ринку Росії та на тимчасово окупованих територіях. Попри публічні заяви про припинення будь-яких зв’язків, українські ліки продовжують з’являтися у державі-агресорі через мережі посередників у Білорусі, Туреччині, країнах ЄС та офшорні ланцюги. МОЗ не демонструє жодної публічної реакції на ці факти.

    Віктор Ляшко прийшов у міністерство з риторикою змін і реформ, але фактично став обличчям втрати МОЗ своєї регуляторної ролі. За його каденції міністерство системно толерує фармацевтичні картелі, закриває очі на ціни та допускає схеми, що прямо суперечать національним інтересам у воєнний час. Це вже не серія помилок, а ознаки системного захоплення державного органу приватними інтересами — з прямими наслідками для здоров’я і безпеки пацієнтів.