Хрещатик

Позначка: ухилення від податків

  • Білоруський бізнесмен Артур Гранц фігурує у розслідуванні про мільярдні схеми контрабанди та гемблінгу

    Білоруський бізнесмен Артур Гранц фігурує у розслідуванні про мільярдні схеми контрабанди та гемблінгу

    В Україні викривають масштабну злочинну мережу, діяльність якої пов’язують із громадянином Білорусі Артуром Гранцом — бізнесменом, відомим як співвласник мережі магазинів дьюті-фрі та неформальний куратор гемблінгового бренду Vbet. За даними джерел, схема охоплює контрабанду підакцизних товарів, ухилення від сплати податків і легалізацію коштів через підконтрольні компанії та онлайн-казино.

    Ключовим елементом схеми є використання структури, оформленої як бізнес безмитної торгівлі. Компанії «Д’ЮТІ ФРІ ТРЕЙДІНГ» (ЄДРПОУ 14285992) та «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» (ЄДРПОУ 36953886), що пов’язані з Гранцом, нібито реалізовують підакцизні товари пасажирам в аеропортах. Фактично ж, за даними розслідування, продукція вивозиться до нелегальних точок збуту в Україні та контрабандним шляхом потрапляє до країн ЄС. Розрахунки здійснюються готівкою, що дає можливість штучно формувати податковий кредит і продавати його іншим компаніям для зменшення податкових зобов’язань.

    Окрему роль у схемі відіграє гемблінговий сегмент під брендом Vbet, який в Україні працює через ТОВ «ВБЕТ Україна» (ЄДРПОУ 43904440). За даними джерел, оперативне управління мережею здійснювалося через керівників компанії, які пов’язувалися з Гранцом. Серед них згадують колишнього директора Гіоргі Гігішвілі та чинного керівника Олександра Блохіна. Слідство вказує на системні маніпуляції з програмним забезпеченням онлайн-казино, що дозволяло занижувати виплати та завищувати збитки користувачів, у результаті чого реальні прибутки суттєво відрізнялися від офіційної звітності.

    Ще один механізм, описаний у матеріалах, — міскодинг. За цією схемою транзакції з азартних ігор, яким у міжнародній класифікації відповідає код 7995, змінювалися на код комп’ютерних ігор (7994) або звичайні перекази. Це дозволяло мінімізувати податкове навантаження та легалізувати значні обсяги коштів, зокрема ті, що могли бути виведені в напрямку РФ та окупованих територій.

    Схема, пов’язана з Артуром Гранцом, охоплює одразу кілька секторів — від дьюті-фрі до онлайн-гемблінгу — та, за оцінками джерел, приносила її учасникам мільярдні прибутки. Серед установ, пов’язаних із перевіркою цих фактів, називають податкові та правоохоронні органи. Офіційних коментарів від компаній і Гранца наразі немає.

  • В Україні розкрито мережу фіктивних агрофірм із міжнародними зв’язками — збитки понад пів мільярда

    В Україні розкрито мережу фіктивних агрофірм із міжнародними зв’язками — збитки понад пів мільярда

    Міністерство юстиції України надало офіційну відповідь на журналістський запит, у якій підтвердило наявність численних виконавчих проваджень проти низки українських агропідприємств, що у 2021–2024 роках проводили масштабні фінансові операції з ознаками фіктивності.

    До переліку компаній, діяльність яких викликає підозру, увійшли:
    ТОВ «Агрофірма Джулинка» (Черкаська обл.), ТОВ «Агрофірма Восход» (Сумська обл.), ТОВ «Норма Трейд Груп» (Одеса), ТОВ «Слобожанська зернова компанія» (Харків), ТОВ «Агротрейд Юкрейн» (Одеса), ТОВ «Агроенергоінвест» (Київ), ТОВ «УкрАгроРесурс» (Полтава), ТОВ «Авантаж-7» (Київ) та пов’язані з ними структури.

    Ці підприємства здійснювали зовнішньоекономічні операції з іноземними компаніями HARVESTREAM AG (Швейцарія), Cosmopolitan Trade & Development SDN BHD (Малайзія) та MAVERA GRUP GEMICILIK (Туреччина). За даними Мін’юсту, унаслідок цих дій державний бюджет України зазнав збитків на суму понад 530 млн гривень.

    За інформацією з відповіді відомства, щодо більшості зазначених компаній відкрито десятки виконавчих проваджень у державній та приватній виконавчій службі. Серед боржників фігурують ТОВ «Агрофірма Джулинка», ТОВ «Агрофірма Восход», ТОВ «Норма Трейд Груп», ТОВ «Агроенергоінвест», ТОВ «Аскет Шиппінг», ТОВ «УкрАгроРесурс», ТОВ «Житниця Слобожанщини» та ТОВ «Авантаж-7».

    На виконанні перебувають десятки справ — зокрема №№ 49095789, 50685609, 71190125, 73332351, 76466135, 74562352, 70676638, 70677011, 70677440 та інші.

    При цьому частина з цих компаній одночасно виступає і боржниками, і стягувачами в різних справах, що може свідчити про використання виконавчих документів для внутрішніх розрахунків між афілійованими фірмами. Такі дії дозволяють імітувати фінансову активність і маскувати рух коштів у межах схеми.

    Окремі виконавчі дії наразі проводять приватні виконавці у Харківській, Полтавській, Київській, Миколаївській та Вінницькій областях.

    Отримані документи підтверджують, що діяльність згаданих компаній має ознаки узгодженої схеми, спрямованої на проведення безтоварних операцій, виведення грошей за кордон і ухилення від сплати податків. Через фіктивні угоди з іноземними контрагентами створювався штучний податковий кредит, а валютна виручка в Україну не поверталася.

  • Фірма з орбіти екс-податківця Афонова фігурує в схемах ухилення від податків

    Фірма з орбіти екс-податківця Афонова фігурує в схемах ухилення від податків

    ТОВ «БК КЛЕВЕР» (ЄДРПОУ 39440425) опинилося в центрі уваги через ймовірне ухилення від сплати податків і зв’язки з колишнім співробітником податкової Романом Афоновим. За даними аналітиків, компанія входить до мережі фірм, які використовуються для мінімізації податкових зобов’язань, виведення коштів у готівку та проведення сумнівних фінансових операцій. Попри те, що суд уже зобов’язав підприємство відшкодувати мільйонні суми, воно продовжує накопичувати борги і фігурує в нових справах.

    ТОВ «БК КЛЕВЕР» вийшло за межі «звичайного» податкового спору і почало виглядати як частина організованої фінансової схеми. За інформацією джерел, компанія пов’язана з колишнім податківцем Романом Афоновим — людиною, яку в експертному середовищі описують як посередника між тіньовим бізнесом і державними органами. Афонов, за оперативними даними, мав доступ до “своїх” компаній і допомагав будувати канали для ухилення від оподаткування та конвертації безготівкових коштів у готівку.

    У регіоні з цією діяльністю пов’язують не лише «БК КЛЕВЕР», а й інші структури, зокрема ТОВ «Сяйвомет» (ЄДРПОУ 40063752). Саме через «Сяйвомет», за інформацією правоохоронців, йшов метал, отриманий після розкрадання високовольтних ліній електропередач у Запорізькій області: кольоровий метал із демонтованих ЛЕП передавали на переплавку, де він легалізувався як «сировина». Цей ланцюжок — від крадіжки інфраструктури до заводського плавлення — уже розглядається не як поодинокий епізод, а як інструмент для тіньового обігу коштів.

    На «БК КЛЕВЕР» уже є конкретні юридичні рішення. Васильківський міськрайонний суд Київської області у справі №362/1487/25 встановив, що керівництво компанії умисно не задекларувало дохід у розмірі 15,9 млн грн, порушивши податкове законодавство. У межах кримінального провадження ЄРДР №72025110400000002 підприємство зобов’язали сплатити понад 4,5 млн грн несплачених податків і штрафів до держбюджету.

    Попри це «БК КЛЕВЕР» не демонструє поведінки компанії, яка збирається виконувати рішення держави. Уже після цього рішення, 7 жовтня 2025 року, до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов новий позов від Головного управління ДПС у Запорізькій області про стягнення з «БК КЛЕВЕР» податкового боргу на суму 116 485,25 грн. Це свідчить, що навіть після формальної поразки в суді та виставлених до сплати мільйонів компанія продовжує не платити.

    Аналітичні матеріали, які описують діяльність «БК КЛЕВЕР», «Сяйвомет» і пов’язаних структур, вказують на ознаки класичної «мережі обналу»: фірми з мінімальним штатом, нестандартними грошовими потоками і повторюваними контрагентами. Такі підприємства зазвичай використовуються як «прокладки» — вони приймають кошти, мінімізують податкове навантаження, виводять гроші готівкою або через офшорні рахунки й поступово «спалюються», коли ризики викриття стають надто високими.

    Цю історію підсилює те, що в ній фігурує колишній співробітник податкових органів. Це означає, що тіньові потоки роками будувалися не лише на безкарності, а й на доступі до інсайду — хто перевіряє, коли перевіряє, які схеми спрацьовують, а які краще не чіпати. Саме такі люди після звільнення з органів нерідко стають «консультантами» бізнесу, пропонуючи послуги з оптимізації, які по суті є схемами уникнення податків.

    За оцінками експертів, діяльність таких мереж б’є не тільки по бюджету. Вона підриває базову довіру до податкової системи, коли чесний бізнес змушений платити повну ставку, а «свої» структури — ні. І вона напряму шкодить безпеці: історія з ЛЕП показує, що для таких схем немає меж — знищують навіть критичну інфраструктуру, аби лише дістати сировину й обернути її в гроші.

    Цей кейс демонструє, що старі податкові «смотрящі» й далі присутні в економіці на рівні регіонів, а їхні «прокладки» працюють до моменту, поки ними не займеться суд. Але навіть після суду, як видно з прикладу «БК КЛЕВЕР», це не означає автоматичне повернення грошей державі.

  • Поки українцям радять економити газ, у Нафтогазі виплачують мільйони своїм топменеджерам

    Поки українцям радять економити газ, у Нафтогазі виплачують мільйони своїм топменеджерам

    Після нічної комбінованої атаки на енергетичні та газові об’єкти у кількох областях «Нафтогаз» закликає населення економити — водночас у розпорядженні журналістів і розслідувачів опинилися дані про значні виплати топменеджерам компанії та фінансові схеми, які викликають запитання.

    За оприлюдненою інформацією, загальна сума винагород, виплачена п’яти членам правління та шести директорам «Нафтогазу» за 2024 рік, склала 81 млн грн — тобто в середньому близько 7,3 млн грн на одного топ-менеджера за рік (приблизно 613,3 тис. грн на місяць). Для порівняння, середня заробітна плата в Україні становить близько 26,5 тис. грн.

    Через систему афільованих структур «Нафтогаз» продавав газ за цінами нижчими від ринкових — механізм, який, як заявляють автори матеріалів, дозволяв акумулювати різницю на рахунках контрольованих приватних компаній. У період 2020–2024 років, згідно з наданими даними, АТ «Оператор ГТС» перерахував на користь НАК близько 48 млрд грн як компенсацію за транзит російського газу до ЄС; ці суми, за твердженням розслідувачів, не були відображені «Нафтогазом» як власний дохід у фінзвітності, відповідно не сплачено податків і дивідендів із них.

    За фактом зазначених обставин слідчі столичної поліції відкрили досудове провадження — провадження №12025100000001296 за ч. 1 ст. 364 КК України. Однак хід слідства сповільнюється і справу фактично гальмують.

    Паралельно з цим у регіонах фіксують руйнування й зупинки критичних об’єктів після нічних атак, через що компанія та влада закликають громадян ощадливо ставитися до газових запасів і максимально економити споживання. Суперечність між публічними зверненнями про економію та оприлюдненими сумами виплат і фінансовими схемами підсилює суспільний резонанс.

  • Monobank та «Універсал банк» можливо ухилилися від податків на 750 млн грн

    Monobank та «Універсал банк» можливо ухилилися від податків на 750 млн грн

    У мережі з’явилися твердження щодо можливого ухилення від сплати податків на суму близько 750 мільйонів гривень, пов’язані з діяльністю Monobank та банку-партнера «Універсал банк». Такі висновки наводить блогер Володимир Бондаренко.

    Автор посилається на аналіз фінансових показників компанії «Фінтех Бенд» і «Універсал банку» за період 2020–2024 років. За версією автора, після підвищення ставки оподаткування прибутку банків до 50% у 2023 році «Універсал банк» нібито переказав на користь «Фінтех Бенд» приблизно 2,5 млрд гривень доходу у вигляді сервісних виплат, що скоротило оподатковувану базу банку і призвело до зменшення сплати податку. Таким чином, як стверджується в матеріалі, різниця у податкових платежах могла скласти близько 750 млн гривень.

    У публікації автор також нагадує про структуру власності та операційну модель: торговельна марка Monobank пов’язується з IT-компанією «Фінтех Бенд», тоді як банківська ліцензія й операційна база належать «Універсал банку». За інформацією з відкритих джерел, згадувані бізнес-фігури пов’язані з внеском у створення та розвитку мобільного банкінгу, але саме формат взаємин між банком і IT-фірмою нині опинився в центрі уваги через масштаб сум, які фігурують у звітах.

    Банкіри Гороховський та Тігіпко могли ухилилися від сплати податків на 750 млн

  • БЕБ розслідує крадіжку ЛЕП на 200 тонн міді для приватної компанії “Сяйвомет”

    БЕБ розслідує крадіжку ЛЕП на 200 тонн міді для приватної компанії “Сяйвомет”

    У зоні бойових дій на Запорізькому напрямку розкрито масштабну схему демонтажу високовольтних ліній електропередач для подальшої переробки кольорового металу на користь приватної компанії “Сяйвомет”.

    За даними міжнародного детективного бюро Absolution, фактичний контроль над компанією здійснюють колишній податківець Роман Афонов та бізнесмен Фелікс Кусаєв, хоча формально співвласницею фірми значиться дружина Афонова. Потужності підприємства розташовані у Запоріжжі, а офіційна реєстрація — у Борисполі, що, за словами слідства, дозволяє фірмі діяти під захистом місцевих чиновників.

    Протягом червня-липня 2025 року на територію “Сяйвомет” було завезено понад 200 тонн міді, демонтованої з ЛЕП 750 кВ, яка постачає електроенергію від Запорізької АЕС. Поліція та БЕБ зафіксували ці факти, проте слідство на деяких етапах блокувалося через причетність обласного СБУ та інших чиновників.

    Директору ТОВ “Сяйвомет” Сергію Кабанцову вже повідомлено про підозру за ухилення від сплати податків та участь у злочинній схемі. Загальна сума недоплат до бюджету України становить 14,2 млн грн.

    Слідство триває під керівництвом Офісу Генпрокурора, тривають перевірки щодо всіх фігурантів та причетних структур.

  • Співзасновника мережі «ТехноЇжак» Олексія Гулого викрили в ухиленні від податків на 2,1 млрд

    Співзасновника мережі «ТехноЇжак» Олексія Гулого викрили в ухиленні від податків на 2,1 млрд

    На тлі війни та дефіциту бюджету в Україні продовжують діяти масштабні схеми ухилення від податків і контрабанди. Одним із найяскравіших прикладів є діяльність торговельної мережі «ТехноЇжак», співзасновником якої є Олексій Гулий.

    Мережа, що з 2015 року відкрила близько 50 магазинів у найбільших містах країни, створює ілюзію стабільного та легального бізнесу. Втім, за фасадом успішної компанії криється системна злочинна модель, яка щороку коштує державі мільярди гривень.

    Ключовим інструментом стало масове використання понад 150 підставних ФОПів, зареєстрованих на родичів, знайомих і працівників компанії. Така схема дозволяла штучно дробити обороти й уникати сплати ПДВ. За період 2021–2024 років бюджет недоотримав щонайменше 171 млн грн лише з цього епізоду.

    Другим стовпом схеми є контрабанда техніки Apple, смартфонів, телевізорів та іншої електроніки. Товари закуповувалися у Китаї, Гонконзі та В’єтнамі, а в Україну потрапляли мікроавтобусами через кордони з ЄС. На митниці вантажі оформлювалися як дешеві комплектуючі, а їхня вартість навмисне занижувалася. Для безперешкодного «зеленого коридору» використовували хабарі посадовцям митниці та прикордонної служби.

    Значна частина продукції продавалася без видачі фіскальних чеків. Покупці отримували лише квитанції, а кошти надходили на рахунки підконтрольних ФОПів. У 2024 році завдяки цим механізмам компанія приховала понад 2,1 млрд грн доходів.

    Тіньові прибутки легалізовувалися через мережу фіктивних компаній-прокладок. Гроші дробилися, переводилися у готівку, оформлювалися як фіктивні угоди або виводилися за кордон. Це дозволяло уникати контролю фінмоніторингу і створювати видимість законної діяльності.

  • Гетманцев звинуватив мережу ресторанів Gaga в ухиленні від податків

    Гетманцев звинуватив мережу ресторанів Gaga в ухиленні від податків

    Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев зробив гучну заяву щодо популярної мережі ресторанів грузинської кухні Gaga, яка працює у Києві. За його словами, заклад ухиляється від сплати податків та використовує схеми з оформленням працівників як фізичних осіб-підприємців (ФОПів).

    У своєму відео у TikTok Гетманцев наголосив, що ресторан не видає чеки та працює «в чорну», що підтвердили перевірки.

    «Неодноразово ви писали про ресторан Gaga. Ми перевірили, все підтвердилось», — заявив він.

    Політик пояснив, що проблема не обмежується лише одним закладом. За його словами, подібні схеми застосовують і великі торговельні мережі. Вони ділять бізнес на десятки ФОПів: один із них на загальній системі оподаткування торгує підакцизними товарами, а решта працює на спрощеній системі та сплачують лише близько 4 тисяч гривень податків щомісяця.

    При цьому магазини чи ресторани з оборотом у мільйони гривень мали б платити у бюджет сотні тисяч.

    «У магазині оформлено декілька ФОПів. При цьому один з них працює на загальній системі оподаткування та продає підакцизну продукцію. Всі інші — на єдиному податку. А магазин з оборотом у 3 млн гривень мав би сплатити 300 тисяч податків», — пояснив Гетманцев.

    Він навів приклад мережі зі 117 магазинів у Чернівецькій області, яка повністю працює за такою схемою. Формально підприємці не ведуть власної діяльності, а отже не можуть претендувати на пільги для малого бізнесу.

    Раніше Гетманцев уже публічно звертався до власників мережі Gaga, вказуючи на «принципову позицію працювати у кеші та не видавати чеки».

    Довідка

    Мережа ресторанів грузинської кухні Gaga розпочала діяльність у Києві у 2018 році. Її засновником є бізнесмен Гіоргі Квірікашвілі, за даними youcontrol.com.ua.

    Заклади відомі своєю швидкою експансією, але тепер потрапили у центр уваги через можливі податкові зловживання.

  • Ресторанний бізнес щороку недоплачує державі 7 млрд грн — Гетманцев

    Ресторанний бізнес щороку недоплачує державі 7 млрд грн — Гетманцев

    Народний депутат Данило Гетманцев розповів про схему ухилення від податків у ресторанному бізнесі, яка, за його словами, стала фактично масовою в Україні.

    За даними політика, нині майже всі ресторани працюють через фізичних осіб-підприємців. Якщо юридичних осіб у цьому секторі близько 3 200, то ФОПів — понад 68 тисяч. Такий дисбаланс, наголошує Гетманцев, є свідченням системного ухилення від податків навіть у великих і дорогих закладах.

    «Великі мережі дуже-дуже фешенебельних ресторанів також подрібнюються на ФОПи. Коли ти робиш рекламні кампанії, вкладаєш у дорогі приміщення, будуєш імідж респектабельного бізнесу, і при цьому ділишся на два чеки — ну хіба це серйозно?» — заявив нардеп.

    За його словами, у ресторанному бізнесі націнка сягає 200–300%, але власники часто не сплачують навіть 20% ПДВ. У результаті держава щороку втрачає близько 7 мільярдів гривень.

    Гетманцев також наголосив, що така практика створює нерівні конкурентні умови: ті, хто чесно сплачує податки та виплачує «білі» зарплати, опиняються в гіршому становищі, ніж ті, хто ухиляється від зобов’язань.

    Питання оподаткування ресторанного бізнесу, за його словами, потребує системного вирішення, аби вирівняти правила гри для всіх учасників ринку та наповнити державний бюджет.

  • Дружина одеського податківця веде бізнес у Росії і фігурує у схемах ухилення від сплати податків

    Дружина одеського податківця веде бізнес у Росії і фігурує у схемах ухилення від сплати податків

    Дружина новопризначеного заступника голови Одеської ДФС Дмитра Хандусенка — Дар’я Кочуріна (нині Тригуба) — вела активну комерційну діяльність на території Російської Федерації навіть після 2020 року. Попри війну та публічні заяви, її бізнес досі має ознаки транскордонної структури, яка може використовуватися для податкових маніпуляцій.

    Про це повідомляє детективне бюро ABSOLUTION з посиланням на аналіз відкритих даних.

    Зокрема, Тригуба є засновницею бренду жіночого одягу Lior Boutique, що позиціонує себе як преміум-магазин. Ще у 2020 році вона відкрила філію бренду в Росії, а координатором доставки на території РФ була громадянка Росії Світлана Беляєва. При цьому термін доставки по Росії становив 7 днів, що вказує на повноцінну господарську присутність на ринку країни-агресора.

    В Україні компанію ТОВ «Ліор Бутік» було створено лише в березні 2020 року — після старту бізнесу в РФ. Співзасновником компанії вказано Сергія Зубенка, на якого оформлено десятки інших фірм — типовий інструмент для непрозорої бізнес-активності.

    Після початку повномасштабного вторгнення Тригуба повідомила про відкриття нової філії бренду — Lior Almaty у Казахстані. На Instagram-сторінці зазначено, що доставка здійснюється “по всьому світу”, тоді як на українському сайті окремо підкреслено: доставка в Росію та Білорусь не здійснюється. Ця суперечність може свідчити про схему транзитного постачання через Казахстан.

    Крім того, як продавець на офіційному сайті lior-boutique.com вказано не юридичну особу, а ФОП Нізаєєву Анастасію Романівну з Кам’янського Дніпропетровської області, зареєстровану на 2-й групі єдиного податку. Це дозволяє мінімізувати податкові зобов’язання, а в контексті масштабного бізнесу може свідчити про ухилення від сплати ПДВ та інших платежів.

    Ще одна контактна особа, зазначена на сайті для повернення товарів — Коломієць Ніна Валеріївна з Одеси, що свідчить про складну мережеву структуру бізнесу, яка може бути інструментом для оптимізації або приховування оборотів.

    Контекст: Дмитро Хандусенко задекларував $70 000 готівкою та отримав у подарунок майже 1 мільйон гривень від свого батька, який є керівником його ж бізнесу. На цьому тлі діяльність його дружини виглядає як частина потенційної ширшої схеми уникнення податкового навантаження та бізнес-активності за межами державного контролю.