Позначка: розмінування

  • Туреччина може долучитися до розмінування Ормузької протоки

    Туреччина може долучитися до розмінування Ормузької протоки

    Туреччина заявила про готовність долучитися до міжнародних зусиль із розмінування Ормузької протоки, однак лише за умови досягнення політичного врегулювання між Іраном та США. Про це повідомив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан, передає Reuters.

    За словами Фідана, Анкара загалом позитивно оцінює можливість участі у таких операціях і розглядає їх передусім як гуманітарну місію, спрямовану на забезпечення безпеки цивільного судноплавства. Він підкреслив, що Туреччина традиційно підтримує ініціативи, пов’язані зі зниженням ризиків для міжнародної торгівлі та стабілізації ситуації у стратегічно важливих морських регіонах.

    Водночас ключовою умовою для участі Туреччини є припинення активної фази конфлікту та досягнення домовленостей між сторонами. Міністр наголосив, що у разі формування міжнародної технічної групи після укладення потенційної угоди між Іраном і США, Туреччина готова розглянути свою участь у таких роботах. Йдеться, зокрема, про створення багатосторонньої місії, яка б займалася виявленням, ідентифікацією та знешкодженням морських мін у протоці.

    Фідан також застеріг, що позиція Анкари може змінитися, якщо така міжнародна коаліція перетвориться на сторону нового військового протистояння. За його словами, Туреччина не має наміру брати участь у будь-яких операціях, які можуть загострити конфлікт або втягнути її у пряме протистояння. Таким чином, Анкара намагається зберігати баланс між підтримкою безпеки судноплавства і уникненням ескалації в регіоні.

    Окремо глава турецького МЗС висловив обережний оптимізм щодо дипломатичного врегулювання ситуації навколо іранської ядерної програми. Він зазначив, що наступний раунд переговорів може відбутися в Пакистан, і висловив сподівання, що сторони зможуть досягти компромісу, який знизить напруженість у регіоні.

    Ситуація в Ормузькій протоці залишається однією з ключових точок глобальної напруги. 13 квітня США оголосили про початок морської блокади після того, як Іран обмежив рух суден у відповідь на удари США та Ізраїль. Президент США Дональд Трамп заявив, що будь-які спроби порушити блокаду можуть бути жорстко припинені, включно із застосуванням сили.

    За інформацією міжнародних медіа, Іран у відповідь посилив свою військову присутність у регіоні та розпочав встановлення нових морських мін, що створює значну небезпеку для торговельних суден. У відповідь США застосовують сучасні технології, зокрема підводні безпілотні апарати, для виявлення та нейтралізації мін.

    Ормузька протока є одним із найважливіших морських транспортних коридорів у світі. У мирний час через неї проходить приблизно п’ята частина світових поставок нафти, що робить будь-які порушення судноплавства в цьому регіоні критично важливими для глобальних енергетичних ринків. Через нинішню ескалацію трафік суден у протоці значно скоротився, а страхові ставки для судновласників різко зросли, що вже впливає на вартість енергоносіїв і логістичні ланцюги.

    На цьому тлі Німеччина також розглядає можливість участі у стабілізаційній місії. За даними медіа, Берлін готується до потенційного розгортання мінного тральщика та допоміжного судна в регіоні. При цьому німецький уряд готовий навіть скоротити свою військову присутність в інших районах, щоб забезпечити участь у можливій операції з розмінування.

    Аналітики зазначають, що формування міжнародної коаліції для розмінування Ормузької протоки є складним завданням, оскільки воно потребує не лише технічних ресурсів, а й політичного консенсусу між ключовими гравцями. Без домовленостей між США та Іраном будь-яка місія ризикує бути сприйнята як частина військової операції, що може призвести до подальшої ескалації.

    Водночас участь Туреччини, яка є членом НАТО і водночас зберігає робочі відносини з Іраном, може відіграти важливу роль у балансуванні інтересів сторін. Анкара традиційно прагне виступати як посередник у складних міжнародних конфліктах, і її потенційна участь у гуманітарній місії з розмінування може стати важливим сигналом для міжнародної спільноти.

    Загалом ситуація навколо Ормузької протоки демонструє, наскільки тісно пов’язані питання безпеки, енергетики та геополітики. Подальший розвиток подій залежатиме від результатів дипломатичних зусиль і готовності сторін до компромісу, без якого навіть технічні операції з розмінування залишаються під загрозою зриву.

  • Пів року на розмінування Ормузу: коли відкриють протоку

    Пів року на розмінування Ормузу: коли відкриють протоку

    США може знадобитися щонайменше шість місяців, щоб повністю розмінувати Ормузьку протоку після можливого укладення мирної угоди з Іраном. Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на джерела серед американських політиків і чиновників оборонного сектору.

    За інформацією видання, відповідні оцінки були озвучені під час закритого брифінгу Пентагон для сенаторів від обох партій — Республіканської та Демократичної. Зустріч відбулася ще 22 грудня, однак її деталі стали відомі лише зараз. Джерела, знайомі з перебігом обговорення, зазначають: навіть у разі досягнення політичної домовленості між США та Іраном швидке відновлення безпечного судноплавства через Ормуз неможливе.

    Йдеться про стратегічно важливий морський коридор, через який проходить близько п’ятої частини світового експорту нафти. Будь-яке блокування цієї протоки миттєво впливає на глобальні енергетичні ринки, ціни на пальне та економічну стабільність у багатьох країнах.

    За даними журналістів, у водах протоки наразі встановлено щонайменше 20 морських мін. Частину з них, як стверджують співрозмовники, було розміщено за допомогою сучасних технологій — зокрема GPS-навігації — а також із використанням швидкісних катерів бойовиків Корпус вартових ісламської революції. Це значно ускладнює процес їх виявлення та нейтралізації.

    Американські військові наголошують: розмінування — це складна, багаторівнева операція, яка потребує часу, спеціалізованої техніки та координації між різними підрозділами. Вона не може розпочатися негайно, оскільки її проведення залежить від безпекової ситуації та політичних домовленостей. Зокрема, операція стане можливою лише після припинення активної фази конфлікту між США та Іраном.

    Водночас ситуація вже має відчутні економічні наслідки. У США зростає невдоволення високими цінами на пальне. За інформацією, озвученою під час брифінгу, середня ціна бензину досягла 4,02 долара за галон, що суттєво більше, ніж приблизно 3 долари ще на початку року. Це викликає занепокоєння серед американських політиків напередодні виборчих циклів і створює додатковий тиск на адміністрацію президента Дональд Трамп.

    Попри витік інформації, офіційні структури США реагують стримано. Представники Пентагону та Білого дому відмовилися детально коментувати матеріал, а речник Міністерства оборони Шон Парнелл заявив, що інформація, оприлюднена у медіа, не відповідає дійсності. Втім, повного спростування чи альтернативних оцінок часу розмінування надано не було.

    Ситуація в регіоні залишається напруженою. Після початку конфлікту іранські сили фактично заблокували Ормузьку протоку, вимагаючи від частини суден сплачувати за прохід. У відповідь США обмежили доступ для кораблів, що прямують до іранських портів. Це призвело до серії інцидентів із затриманням і захопленням суден.

    Зокрема, U.S. Central Command оприлюднило відео операції проти танкера Touska, який, за їхніми даними, порушив обмеження. У свою чергу, іранські сили затримали комерційні судна MSC Francesca та Epaminodes. Також повідомлялося про затримання кількох іранських танкерів американськими військовими. Ці дії лише посилили напруження в регіоні та ускладнили перспективи швидкого врегулювання.

    Додатковим фактором ризику стала поява шахрайських схем. За повідомленнями медіа, невідомі особи під виглядом представників КВІР намагаються стягувати гроші з власників танкерів за нібито «безпечний прохід» через протоку. Це створює додаткову невизначеність для міжнародних судноплавних компаній і підвищує вартість страхування перевезень.

    Переговори між США та Іраном тривають, однак залишаються складними. Американська сторона наполягає на відмові Ірану від ядерної програми та повному розблокуванні Ормузької протоки. Натомість іранська сторона поки що не демонструє готовності виконати ці вимоги в повному обсязі.

    Аналітики зазначають: навіть у разі швидкого політичного прориву економічні наслідки кризи в Ормузькій протоці відчуватимуться ще тривалий час. Шестимісячний період розмінування означає, що перебої з постачанням нафти можуть зберігатися до кінця 2026 року. Це, своєю чергою, впливатиме на глобальні ціни на енергоносії, інфляцію та економічну політику багатьох країн.

    Ситуація навколо Ормузької протоки виходить далеко за межі регіонального конфлікту. Вона стає одним із ключових факторів глобальної економічної стабільності та міжнародної безпеки, а її врегулювання вимагатиме не лише політичної волі, але й значного часу та ресурсів.

  • ЄС готує новий пакет гарантій безпеки для України: що він передбачає

    ЄС готує новий пакет гарантій безпеки для України: що він передбачає

    Європейський Союз наступного тижня представить четвертий елемент гарантій безпеки для України, який буде зосереджений на довгостроковій підтримці оборонного сектору, протидії сучасним загрозам та відновленні безпекової інфраструктури. Про це повідомляють європейські медіа з посиланням на високопоставленого чиновника ЄС, який спілкувався з журналістами на умовах анонімності.

    Офіційна презентація очікується у вівторок, 21 квітня, під час засідання Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі. Як зазначається, новий пакет заходів представить висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.

    За словами європейського посадовця, четвертий елемент стане частиною ширшої системи довгострокових гарантій безпеки для України, які ЄС формує у відповідь на повномасштабну війну Росії проти України та необхідність посилення стійкості української держави.

    Очікується, що новий пакет включатиме одразу кілька ключових напрямів. Серед них — підтримка оборонної реформи в Україні, яка має на меті підвищення ефективності сектору безпеки та приведення його до стандартів Європейського Союзу і НАТО.

    Окрему увагу планують приділити протидії гібридним загрозам, зокрема кібератакам, інформаційним операціям і спробам дестабілізації державних інституцій. За словами чиновника, цей компонент є одним із найважливіших, оскільки сучасні конфлікти дедалі більше зміщуються у цифровий та інформаційний простір.

    Також у межах ініціативи передбачається підтримка реінтеграції ветеранів. Йдеться про програми соціальної адаптації військових після завершення служби, їхню професійну перекваліфікацію та інтеграцію в цивільне життя.

    Окремий блок буде присвячений боротьбі з незаконним обігом стрілецької зброї та легкого озброєння. ЄС планує посилити контроль та допомогу Україні у виявленні й запобіганні нелегальним каналам постачання зброї, що є важливим елементом безпеки як всередині країни, так і в регіоні загалом.

    Крім того, серед пріоритетів — розмінування територій, які постраждали внаслідок бойових дій. Це один із найбільш масштабних викликів для України, оскільки значні площі залишаються потенційно небезпечними через мінну загрозу та нерозірвані боєприпаси.

    Європейський Союз продовжує роботу над комплексною системою підтримки України, яка включає не лише військову допомогу, а й довгострокові політичні та інституційні гарантії. За словами чиновників, новий елемент є частиною більшої архітектури безпеки, яка формується поступово та охоплює різні сфери — від оборони до економічної стійкості.

    У Брюсселі також планують обговорити подальші кроки щодо посилення тиску на Росію. Йдеться про продовження санкційної політики, роботу над новим, 20-м пакетом обмежень, а також заходи проти так званого «тіньового флоту», який використовується для обходу міжнародних санкцій.

    Окремо розглядаються можливості протидії економічним вигодам Росії, які можуть виникати через глобальні ринки, зокрема в контексті енергетичних ресурсів та впливу на міжнародні логістичні маршрути. ЄС також аналізує механізми обмеження в’їзду до країн Союзу для осіб, причетних до підтримки військових дій проти України.

    Європейські посадовці підкреслюють, що гарантії безпеки для України розглядаються як частина ширшої євроатлантичної стабільності. Відповідно до попередніх заяв лідерів ЄС, безпека України напряму пов’язана з безпекою всього європейського континенту.

    Очікується, що новий пакет заходів стане черговим сигналом довгострокової підтримки України з боку Євросоюзу, а також демонстрацією готовності інвестувати у стійкість українських інституцій та оборонного сектору.

    Остаточні деталі ініціативи мають бути оприлюднені після засідання Ради ЄС, де представники країн-членів обговорять формат реалізації запропонованих заходів та можливі фінансові механізми їх підтримки.

  • У Херсонській області викрили схему розкрадання на розмінуванні земель

    У Херсонській області викрили схему розкрадання на розмінуванні земель

    У Херсонській області правоохоронці викрили схему привласнення бюджетних коштів під час проведення робіт із гуманітарного розмінування. За даними слідства, йдеться про щонайменше 6,3 мільйона гривень, які були отримані за фактично не виконані роботи.

    Як повідомили у Київській міській прокуратурі, у справі підозрюються директор столичного оператора протимінної діяльності та керівниця групи саперів. Їм уже повідомлено про підозру за статтями Кримінального кодексу України щодо привласнення майна в особливо великих розмірах та службового підроблення.

    Слідство встановило, що група осіб створила мережу підконтрольних підприємств, які брали участь у тендерах на розмінування сільськогосподарських земель. Після перемоги у конкурсах компанія укладала договори з Центром гуманітарного розмінування та отримувала фінансування з державного бюджету.

    Однак фактичні роботи, як з’ясували правоохоронці, не проводилися. Для створення видимості небезпеки учасники схеми розкопували ґрунт і закладали предмети, схожі на боєприпаси, які згодом «виявляли» під час обстеження. У документації при цьому зазначали неправдиві обсяги виконаних робіт.

    Насправді ж ділянки, за які було отримано кошти, вже були розміновані у 2023–2024 роках і використовувалися фермерами для ведення господарства. Попри це, оператор протимінної діяльності отримав понад 6 мільйонів гривень за фіктивні послуги.

    До суду вже скеровано обвинувальні акти щодо фермерів, чиї землі фігурують у справі. Вони надали викривальні свідчення проти підозрюваних.

    Правоохоронці також перевіряють можливу причетність фігурантів до аналогічних схем у Миколаївській та Чернігівській областях. Йдеться про понад 600 гектарів земель і потенційні збитки на суму понад 53 мільйони гривень.

    Фінансування робіт здійснювалося в межах державної програми компенсації витрат на гуманітарне розмінування та відповідно до міжнародної підтримки в рамках інструменту Ukraine Facility.

    У разі доведення вини підозрюваним загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

  • Розподіл грантової допомоги від Японії: хто і на що отримає кошти

    Розподіл грантової допомоги від Японії: хто і на що отримає кошти

    Починаючи з 2023 року Україна отримує від Японії мільярди гривень в рамках реалізації “Програми екстреного відновлення”. Основні напрями розподілення цих коштів в Україні можна проаналізувати через постанови Кабміну.

    Зокрема, до спеціального фонду державного бюджету спрямовано кошти у сумі 18 млрд. 492 млн. 944,46 тис. грн., які надійшли у 2023 році відповідно до грантових угод між Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA) та Урядом України від 09.03.2023 та від 14.04.2023 і не відображені у складі доходів і видатків бюджету у 2023 році відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 22.09.2023 N 1021:

    – Міністерству енергетики на придбання обладнання для енергетичного обслуговування та агентське обслуговування – в сумі 7 млрд. 612 млн. 169, 81 тис. грн.;

    – Міністерству освіти і науки на придбання обладнання для надання освітніх послуг та агентського обслуговування – в сумі 646 млн. 460,34 тис. грн.;

    – Міністерству аграрної політики та продовольства на придбання обладнання для сільського господарства та агентського обслуговування – в сумі 912 млн. 405,06 тис. грн.;

    – Міністерству внутрішніх справ для Державної служби з надзвичайних ситуацій на придбання обладнання для гуманітарного розмінування та агентського обслуговування – в сумі 938 млн.169,37 тис. грн.;

    – Міністерству культури та стратегічних комунікацій для Державного комітету телебачення і радіомовлення на придбання обладнання для товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» та агентське обслуговування – в сумі 528 млн. 383,52 тис. грн.;

    – Міністерству охорони здоровʼя на придбання обладнання для надання медичних послуг та агентського обслуговування – в сумі 1 млрд. 68 млн. 238,56 тис. грн.;

    – Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури на придбання обладнання для транспортного обслуговування, управління відходами від руйнувань, для водопостачання, водовідведення, для сектору комунальних послуг на рівні органів місцевого самоврядування та агентського обслуговування – в сумі 6 млрд. 787 млн. 117,8 тис. грн.

    Спрямовано залишок коштів спеціального фонду державного бюджету у сумі 1 млрд. 383 млн. 496 тис. грн., який утворився на 01.01.2025, джерелом формування якого були кошти, що надійшли у 2024 році до спеціального фонду державного бюджету відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 01.10.2024 N 1133 «Про спрямування за спеціальним фондом державного бюджету коштів, які надходять відповідно до Грантової угоди для Програми екстреного відновлення (Фаза 3) між Японським агентством міжнародного співробітництва та Урядом України від 19 лютого 2024 р., та внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2023 N 1021 і від 27 жовтня 2023 N 1122» та не відображені у складі видатків державного бюджету у 2024 р., на нові бюджетні програми:

    – Міністерству енергетики нa придбання обладнання для енергетичного обслуговування та агентського обслуговування – в сумі 1 млрд. 342 млн. 600 тис. грн.;

    – Міністерству внутрішніх справ для Державної служби з надзвичайних ситуацій на придбання обладнання та конструкцій для гуманітарного розмінування, будівництво обʼєктів навчально-тренувального комплексу та для агентського обслуговування – в сумі 23 млн. 856 тис. грн.;

    – Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури на придбання обладнання для транспортного сполучення та агентського обслуговування – в сумі 17 млн. 40 тис. грн.

    У квітні 2025 року Віце-прем’єр-міністр з відновлення – Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба та Голова Офісу Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) в Україні Хідекі Мацунага підписали чергову Грантову угоду на 58 млн доларів, яка дає можливість офіційно розпочати реалізацію четвертої фази Програми екстреного відновлення України.

    Читайте також: Бучанський голова Ігор Полозун як гаманець для Тимура Ткаченка та Олексія Кулеби

  • 83 снаряди виявили у садовому кооперативі Львова — розмінування триває

    83 снаряди виявили у садовому кооперативі Львова — розмінування триває

    У Львові на території садового кооперативу «Троянда» на вулиці Біговій, 17, 14 червня під час земельних робіт були знайдені вибухонебезпечні предмети. Боєприпаси, ймовірно, залишилися ще з часів Другої світової війни.

    Як повідомили у департаменті з питань цивільного захисту Львівської ОВА, на небезпечну знахідку натрапили під час копання траншеї лише за п’ять метрів від житлового будинку.

    Спочатку виявили чотири артилерійські снаряди калібру 76 мм. На місце прибув спеціальний підрозділ для розмінування, який провів додаткове обстеження території. У результаті пошуку кількість знайдених боєприпасів зросла до 83.

    Через масштаб і складність робіт сапери не встигли завершити розмінування за один день — операцію зі знешкодження снарядів продовжать 15 червня.

    Наразі територію охороняють, мешканців закликають бути обережними, уникати місць виявлення боєприпасів та не намагатися самостійно їх переміщати.

    Подібні випадки вкотре нагадують, що навіть десятиліття потому війна продовжує становити загрозу для цивільного населення. Львівщина — один із регіонів, де подібні знахідки досі не рідкість.

  • USAID тимчасово зупинила програми допомоги: це одразу відчують люди

    USAID тимчасово зупинила програми допомоги: це одразу відчують люди

    Американська агенція з міжнародного розвитку (USAID) призупинила реалізацію своїх програм допомоги на 90 днів. Це рішення було ухвалене після відповідної постанови Державного департаменту США.

    За даними парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, після початку повномасштабного вторгнення USAID надала в Україні 2,6 мільярда доларів на гуманітарну допомогу, 5 мільярдів доларів на розвиток та ще 30 мільярдів доларів у формі прямої бюджетної підтримки. І попри те, що в українському сегменті соцмереж, у більшості, обговорюються гранти громадським об’єднанням, зараз насамперед постраждають ВПО, енергетика та малий і середній бізнес.

    Один із впливів цієї допомоги на український ВВП полягає в тому, що значна частина коштів виділялась не на заробітні плати учасникам грантових проєктів, а на економічний розвиток. Приміром, програми підтримки аграріїв, розмінування, відновлення окремих видів виробництва після російських обстрілів (мова як про ремонт, так і про закупівлю різноманітного обладнання), або, за потреби, релокація таких виробництв…

    Далеко не завжди в таких випадках допомагає держава. Але з дискусій, які останнім часом розгорнулись у соцмережах, можна зробити висновок, що про це не знають не лише пересічні громадяни, а й українські чиновники.

    Тобто, багато чого в країні робиться коштом американського народу, за рахунок тієї ж USAID, але на загал складається враження, що це нібито робить держава Україна.

    Що треба розуміти про ситуацію з призупиненням допомоги USAID?

    По-перше, це одразу відчують люди, які безпосередньо отримували гуманітарну допомогу. Тобто, для ВПО, які просто не будуть мати можливості купити собі хліба, вона була критична. Але маю надію, що цей сегмент відновлять завчасно, не очікуючи, коли спливуть ті 90 днів. Наскільки я знаю, наприклад, програми, які пов’язані з закупівлею ліків (життєво важливі проєкти гуманітарної допомоги) не будуть зупинені. Тобто, виключення є.

    Також відчутною зупинка програм USAID буде для частини українців, які втратять через це роботу. Це не означає, що вони зовсім залишаться без засобів для існування, однак вони не підуть в магазини витрачати свої кошти. А це, у свою чергу, зменшить (хоча й не критично) обсяги торгівлі.

    По-друге, міжнародна допомога – це валютні надходження в Україну. І відсутність якоїсь частини коштів може дещо розбалансувати нашу валюту, це вплив на наш платіжний баланс (але це питання до Національного банку). Проте тут варто пам’ятати, що зараз значну суму Україні виділяють також європейці.

    Тобто, девальвація гривні можлива, це треба розуміти, але вплив був би сильно гірший, якби допомоги зовсім не було, і якби її не було протягом усього 2025 року. На щастя, про це зараз не йдеться.

    По-третє, скорочення допомоги через проєкти USAID позначиться на цінах на різні товари в Україні. Тобто, це не щось ефемерне, а прямий вплив. Наприклад, зупинка програми розмінування означає, що не буде оброблене якесь заміноване поле, тобто, з нього не буде врожаю. Або інший приклад: якщо раніше підприємець, який займається сільським господарством, для закупки техніки для збору врожаю чи для його обробки міг отримати грант, то зараз він змушений буде йти за кредитом. Тобто, або підприємець, зважаючи на ризики, взагалі не буде виготовляти продукцію, або у вартість кінцевого продукту буде закладено суму з відсотками, яку він змушений буде повертати фінансовій установі. Таким чином, здорожчають товари на полицях наших магазинів. І це торкнеться безпосередньо кожного українця…

    Тож, підсумовуючи, з одного боку, три місяці, на які зупиняється допомога USAID – це не катастрофа. Як на мене, це просто призведе до певних нових запитів. З іншого боку, президент України заявив, що держава буде компенсувати певні втрати по окремих програмах. Але це великі кошти, і я не знаю, звідки наш уряд буде їх брати в умовах обмеженості фінансування.

    Ілля Несходовський, економіст, керівник аналітичного напряму мережі АНТС

  • В Харківській області необхідно розмінувати 6987 км повітряних ліній електропередач

    В Харківській області необхідно розмінувати 6987 км повітряних ліній електропередач

    Харківська область, яка зазнала значних руйнувань під час війни, сьогодні стикається з серйозною проблемою — розмінування. В 16 громадах регіону необхідно провести заходи з розмінування приблизно 6987 км замінованих повітряних ліній електропередач. Ця ситуація ставить під загрозу не лише безпеку місцевих жителів, але й відновлення інфраструктури.

    Наразі найскладнішими для розмінування залишаються прифронтові райони області, зокрема на сході, де ремонтні бригади часто потерпають від уламків ракет і атак дронів.

    За даними «Харківобленерго», на сьогоднішній день без електрики в Харківській області залишається близько 100 населених пунктів із загальною кількістю 43 тис. споживачів – переважно в прикордонних, прифронтових ареалах.

  • В Україні зробили іноваційного робота для розмінування

    В Україні зробили іноваційного робота для розмінування

    Українська компанія Rover Tech представила нову машину для розмінування під назвою “Змій”, яка успішно пройшла всі необхідні випробування та отримала сертифікат відповідності. Про це повідомляє Міністерство економіки України.

    Заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний назвав цю розробку “унікальним рішенням в українських умовах”. “Змій” — це легка і швидка машина, яка здатна витримати підрив протитанкової міни. Вона призначена для очищення полів від осколкових і фугасних боєприпасів, які становлять особливу небезпеку для саперів.

    Однією з ключових переваг “Змія” є можливість швидкої заміни пошкоджених комплектуючих після підриву, що дозволяє машині швидко повернутися до роботи. Крім того, “Змій” має низьку вартість порівняно з іноземними аналогами — від 14,5 до 20 тисяч доларів залежно від комплектації. У випадку запуску серійного виробництва ціна може бути ще нижчою.

    Машина важить понад одну тонну, а ширина її робочого інструменту становить 1,35 метра. “Змій” здатний розміновувати до 2,5 гектарів за годину, що робить його високоефективним інструментом для швидкого очищення великих територій. Оператор може керувати машиною на відстані до 2,9 кілометрів, що забезпечує додаткову безпеку під час роботи.

    Однією з важливих особливостей “Змія” є можливість швидкого розгортання. Машину можна підготувати до роботи приблизно за 15 хвилин. Її можна легко транспортувати за допомогою автопричепа, що робить її зручною для використання в різних умовах.

  • Уряд України оголосив про нові кроки у сфері розмінування та створення власних машин

    Уряд України оголосив про нові кроки у сфері розмінування та створення власних машин

    Прем’єр-міністр України оголосив про впровадження ряду нововведень у сфері розмінування, включаючи створення власних машин для цієї мети, запровадження відповідного ринку та збільшення кількості фахівців Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Цю ініціативу оголосив Денис Шмигаль під час засідання Уряду.

    За словами прем’єр-міністра, протягом 2024 року планується розширення кількості підрозділів і фахівців ДСНС в Україні. Мінімум 200 осіб будуть залучені до гуманітарного розмінування. Крім того, буде створено ринок гуманітарного розмінування, де будуть компенсовані витрати на розмінування земель сільськогосподарського призначення.

    “Ми створюємо ринок гуманітарного розмінування. Ми будемо компенсувати витрати за розмінування земель сільськогосподарського призначення”, – зазначив Шмигаль.

    Крім того, у цьому році планується створення перших українських машин для розмінування. Згідно з планом, кількість операторів зросте щонайменше на 10%.