Хрещатик

Позначка: психічне здоров’я

  • Від поганого настрою до хвороб серця: що робить з тілом нестача сну

    Від поганого настрою до хвороб серця: що робить з тілом нестача сну

    Недостатній сон впливає на організм значно глибше, ніж просто відчуття втоми. Хронічне недосипання здатне змінювати емоційний стан, знижувати працездатність, порушувати роботу імунної системи та підвищувати ризики серйозних захворювань.

    Фахівці наголошують: сон є критично важливим для відновлення організму, стабільної роботи мозку та підтримки здоров’я загалом. Коли людина систематично не висипається, наслідки поступово накопичуються і можуть позначитися як на фізичному, так і на психічному стані.

    Одним із перших сигналів недосипання стають зміни настрою. Людина може відчувати підвищену дратівливість, емоційну нестабільність або пригнічений стан. Недостатній сон безпосередньо впливає на зони мозку, які відповідають за контроль емоцій, через що зростає ризик тривожних і депресивних проявів.

    Ще одним поширеним наслідком є набір зайвої ваги. Нестача сну порушує баланс гормонів, що регулюють апетит і рівень цукру в крові. У результаті з’являється потяг до калорійної їжі та переїдання, а контроль над харчуванням ускладнюється.

    Недосипання також заважає організму повноцінно відновлюватися. Саме під час сну активується імунна система, відбувається боротьба з вірусами та запальними процесами. Коли сну бракує, людина частіше хворіє, повільніше одужує та легше підхоплює інфекції.

    Серйозних змін зазнають і когнітивні функції. Під час сну мозок обробляє й закріплює отриману за день інформацію. Якщо цей процес порушений, погіршуються пам’ять, здатність до навчання та швидкість мислення.

    Окремою проблемою стає зниження концентрації уваги. Виконання звичних завдань потребує більше зусиль, зростає кількість помилок, а керування транспортом у стані недосипання стає небезпечним. За рівнем ризику така ситуація може бути співставною з водінням у стані сп’яніння.

    У довгостроковій перспективі хронічна нестача сну підвищує артеріальний тиск, ризик серцево-судинних захворювань, інсульту та серцевого нападу. Фахівці попереджають, що регулярний недосип може скорочувати тривалість життя.

    Для покращення якості сну рекомендують починати з базових кроків: створити комфортні умови у спальні, дотримуватися сталого графіка відходу до сну, обмежити вживання алкоголю та кофеїну, а також уникати перевантаження перед сном. У разі тривалих проблем зі сном варто звернутися до лікаря для консультації та підбору безпечних рішень.

  • Науковці виявили зв’язок між горіхами та психічним здоров’ям

    Науковці виявили зв’язок між горіхами та психічним здоров’ям

    Нове дослідження, опубліковане у журналі Nutrients, показує, що регулярне споживання горіхів може знижувати ризик виникнення депресивних симптомів. Особливо помітний ефект спостерігається у тих, хто вживає горіхи не менше трьох разів на тиждень. Для порівняння, споживання горіхів один-два рази на тиждень статистично значущого впливу на ризик депресії не давало.

    Автори дослідження пояснюють можливий захисний ефект горіхів їхнім складом. Горіхи багаті на ненасичені жирні кислоти, вітамін E, магній, поліфеноли та клітковину, що мають протизапальні та антиоксидантні властивості. Ці компоненти позитивно впливають на роботу мозку та мікробіоту кишківника.

    Особливу роль у регуляції настрою відіграє триптофан, який також міститься у горіхах. Крім того, фенольні кислоти, що присутні у мигдалі, волоських горіхах та фісташках, сприяють формуванню нервових клітин, покращують реакцію на стрес та підтримують здоров’я кишечника.

    Таким чином, регулярне включення горіхів у раціон може стати одним із елементів профілактики депресивних станів та підтримки психічного здоров’я.

  • Що відбувається з організмом, якщо відмовитися від алкоголю на місяць

    Що відбувається з організмом, якщо відмовитися від алкоголю на місяць

    Відмова від алкоголю навіть на короткий період — зокрема на 30 днів — може дати відчутні зміни у фізичному та психічному стані. Фахівці у сфері психіатрії, харчування та загальної медицини пояснюють, які процеси запускаються в організмі після місяця без спиртного.

    Насамперед змінюється робота мозку. Алкоголь має токсичний вплив на нервову систему, погіршує пам’ять, концентрацію та швидкість реакцій. Після відмови від спиртного багато людей відзначають ясніше мислення, кращу здатність ухвалювати рішення та зниження ментальної втоми.

    Помітно покращується сон. Хоч алкоголь і створює ілюзію швидкого засинання, насправді він порушує фази сну та заважає повноцінному відновленню. Уже через кілька тижнів без алкоголю сон стає глибшим, зменшується кількість нічних пробуджень і зникає відчуття розбитості вранці.

    Стабілізується емоційний стан. Алкоголь різко впливає на рівень дофаміну, що провокує тривожність і перепади настрою. Відмова від нього допомагає зменшити фонову тривогу, знизити ризик депресивних станів і стабілізувати емоції.

    Зміцнюється імунна система. Регулярне вживання спиртного виснажує запаси вітамінів і мінералів, необхідних для захисту організму. Без алкоголю підвищується опірність до інфекцій, покращується загоєння ран і загальна здатність організму відновлюватися.

    Вирівнюється гормональний баланс. Алкоголь може порушувати роботу ендокринної системи, впливаючи на репродуктивні гормони та функцію щитоподібної залози. Перерва у вживанні спиртного сприяє поступовій нормалізації гормонального фону.

    Зменшується рівень запалення в організмі. Хронічне вживання алкоголю пов’язане з системним запаленням, яке проявляється болями в суглобах, головним болем і загальним дискомфортом. Через місяць без алкоголю ці симптоми часто слабшають.

    Покращується робота травної системи. Алкоголь негативно впливає на мікробіом кишківника, що може спричиняти здуття, болі в животі, втому та навіть шкірні проблеми. Відмова від нього допомагає відновити баланс кишкової флори.

    Печінка отримує шанс на відновлення. Навіть коротка перерва у вживанні алкоголю зменшує жирове навантаження на печінку та дозволяє клітинам органу частково регенеруватися, що знижує ризик серйозних уражень у майбутньому.

    Поліпшується стан шкіри. Алкоголь зневоднює організм і посилює запальні процеси, що погіршує вигляд шкіри. Через місяць без спиртного шкіра стає більш зволоженою, еластичною, зменшується схильність до висипів і почервонінь.

    Зміцнюється серцево-судинна система. Відмова від алкоголю сприяє зниженню артеріального тиску, покращенню кровообігу та зменшенню ризику аритмій, інфаркту й інсульту.

    Покращується стан волосся. Організм починає краще засвоювати поживні речовини, необхідні для росту та міцності волосся, зменшується ламкість і сухість.

    Зростає лібідо. Алкоголь порушує гормональний баланс і кровообіг, що напряму впливає на сексуальне бажання. Відмова від спиртного сприяє відновленню природної сексуальної функції.

  • Чому «відсипання» у суботу та неділю може бути шкідливим для вашого здоров’я

    Чому «відсипання» у суботу та неділю може бути шкідливим для вашого здоров’я

    Більшість дорослих потребує 7–9 годин сну на добу, щоб організм повноцінно відпочив і відновився. Однак багато людей жертвують годинами сну через роботу, навчання, домашні справи або вечірки, сподіваючись «наздогнати» недосипання у вихідні. Тернопільський обласний центр контролю та профілактики хвороб пояснює, чому це не ефективно і що робити, якщо сон протягом тижня був недостатнім.

    «Відсипання» на вихідних може тимчасово покращити обмін глюкози та роботу гормональної системи, проте якщо після цього знову спати менше необхідного, негативні наслідки повертаються. Дослідження свідчать, що за вихідні не можна повністю компенсувати брак сну за тиждень. Крім того, тривале «відсипання» спричиняє соціальний джетлаг — збивається режим сну, у неділю складно заснути і в понеділок прокинутися рано.

    Якщо ви не висипалися, медики радять додавати до нормального сну максимум одну годину у вихідний та за потреби дрімати 20–30 хвилин удень. Не слід спати кілька годин вдень — це порушує внутрішній годинник і може викликати апетит, втому, проблеми зі сном та енергією.

    Хронічне недосипання загрожує не лише поганим настроєм і зниженням працездатності. Воно підвищує ризик переїдання, надмірної ваги, серцево-судинних проблем, діабету, зниження імунітету, депресії, тривожності та скорочує тривалість життя. Організм компенсує брак сну за рахунок їжі та підвищеного енергоспоживання, що негативно впливає на здоров’я.

    Ознаки, що організму потрібно більше сну: позіхання, втомлюваність, дратівливість, погана концентрація, забудькуватість, брак мотивації, підвищений апетит, проблеми статевого характеру. Якщо вони виникають, медики радять скоригувати режим разом із сімейним лікарем.

    Головна порада — намагатися спати достатньо протягом тижня, щоб організм не намагався «наздоганяти» недосипання у вихідні.

  • В Україні стартує Національна програма «Скринінг здоров’я 40+»

    В Україні стартує Національна програма «Скринінг здоров’я 40+»

    З 1 січня 2026 року в Україні офіційно стартує Національна програма «Скринінг здоров’я 40+», яка має на меті раннє виявлення серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та проблем психічного здоров’я серед громадян віком від 40 років.

    За інформацією МОЗ, вже наприкінці січня 2026 року особи, яким виповнилося 40 років, отримають перші сповіщення-запрошення на участь у програмі. Повідомлення надходитиме через застосунок «Дія» на 30-й день після дня народження.

    Після підтвердження участі у програмі 2000 гривень зараховуються на Дія.Картку протягом семи днів. Ці кошти можна витратити лише на послуги скринінгу. Для громадян, які не користуються застосунком «Дія», передбачена можливість оформлення банківської картки та подання заявки через Центр надання адміністративних послуг.

    Скринінг здоров’я 40+ включає:

    • анкетування та оцінку індивідуальних ризиків серцево-судинних захворювань, цукрового діабету 2 типу та стану психічного здоров’я;

    • фізикальне обстеження: вимір артеріального тиску, оцінка частоти та ритму серця, антропометрія;

    • лабораторні дослідження для оцінки роботи серця, судин і нирок;

    • індивідуальні рекомендації лікаря щодо способу життя, призначення ліків чи направлення на додаткові обстеження при потребі.

    МОЗ наголошує, що своєчасна участь у програмі допомагає запобігти серйозним захворюванням і контролювати стан здоров’я на ранніх стадіях.

  • Післясвяткове виснаження: прості кроки для відновлення

    Післясвяткове виснаження: прості кроки для відновлення

    Святковий період для багатьох проходить на підвищених обертах. Зустрічі, поїздки, емоційне напруження, очікування й постійний потік новин створюють відчуття руху без пауз. Однак після завершення свят замість радості часто з’являється виснаження, розгубленість і складність повернення до звичного ритму життя.

    Фахівці зазначають: такий стан є природною реакцією організму на тривале навантаження. У цей момент важливо не змушувати себе «швидко зібратися», а дати простір для відновлення.

    Знизьте очікування від себе
    Наприкінці року багато хто підсумовує прожите і чекає від свят особливих емоцій. Коли ці очікування не справджуються, виникає розчарування. Втома, апатія або внутрішня порожнеча після свят — поширене явище, яке не потребує боротьби.

    Дозвіл проживати ці стани без самокритики знижує внутрішній тиск і допомагає швидше відновитися.

    Поверніться до базових потреб
    Святкова метушня часто порушує режим сну, харчування та руху. Саме ці прості речі найбільше впливають на фізичний і психічний стан.

    Регулярний сон, тепла їжа, вода та мінімальна турбота про тіло вже за кілька днів можуть дати відчутний ефект.

    Робіть короткі паузи
    Постійний потік справ і думок не дозволяє нервовій системі перезавантажитися. Навіть кілька хвилин тиші без телефону, новин і розмов знижують напруження.

    Короткі зупинки протягом дня допомагають повернути відчуття опори й контролю.

    Прислухайтеся до емоцій
    Після свят емоційний стан часто буває суперечливим. Замість ігнорування важливо спробувати зрозуміти, про що сигналізують ці відчуття.

    Роздратування може вказувати на перевтому, сум — на потребу у відпочинку, тривога — на нестачу визначеності. Усвідомлення цих сигналів допомагає коригувати ритм життя.

    Обирайте наміри замість жорстких цілей
    Радикальні новорічні обіцянки часто створюють додатковий тиск. Психологи радять зосередитися на намірах — внутрішніх орієнтирах, які задають напрям, а не зобов’язання.

    Спокій, баланс, турбота про себе або ясність у рішеннях легше інтегруються у щоденні дії.

    Визначайте особисті межі
    Після інтенсивного спілкування особливо важливо повернути власний простір. Це стосується як емоційних, так і фізичних меж.

    Тиша, прогулянки, теплий душ або спокійна музика допомагають відпустити накопичену напругу.

    Фіксуйте думки письмово
    Записування думок допомагає впорядкувати внутрішній хаос. Навіть кілька рядків про переживання чи бажання часто дають більше ясності, ніж тривалі роздуми.

    Щоденник дозволяє побачити повторювані стани та краще зрозуміти власні потреби.

    Рухайтеся м’яко і без примусу
    Після свят організму потрібне не навантаження, а делікатний рух. Повільні прогулянки, легка розтяжка або спокійна йога допомагають зняти накопичене напруження.

    Рух без змагання та поспіху швидше повертає відчуття енергії.

    Початок року без гонитви
    Повернення до звичного ритму не повинно бути різким. Поступовість, уважність до себе та паузи — це спосіб зберегти ресурс, а не прояв слабкості.

    Іноді найкращий старт нового року — дозволити собі не поспішати.

  • Як відрізнити зимову депресію від перших симптомів деменції

    Як відрізнити зимову депресію від перших симптомів деменції

    Перші ознаки деменції можуть бути настільки непомітними, що їх легко сплутати зі звичайною зимовою втомою, сезонною апатією або поганим настроєм. Фахівці застерігають: один ключовий симптом, особливо у поєднанні з іншими тривожними сигналами, є приводом якнайшвидше звернутися до сімейного лікаря.

    Деменція — це синдром, що об’єднує групу симптомів, пов’язаних із поступовим зниженням функцій головного мозку. Захворювання може призводити до погіршення пам’яті, змін у поведінці, труднощів у спілкуванні та, з часом, до проблем із пересуванням і самообслуговуванням.

    На ранніх стадіях деменція часто проявляється неочевидно. Одними з перших сигналів можуть бути поганий настрій, тривожність або депресивні стани. Саме ці прояви нерідко ігнорують або пояснюють сезонним афективним розладом — формою депресії, що зазвичай виникає взимку та зникає з приходом весни.

    Водночас фахівці звертають увагу, що зміни настрою рідко з’являються ізольовано. Серед інших ранніх ознак деменції називають проблеми з пам’яттю та концентрацією уваги, труднощі з підбором слів і підтриманням розмови, складнощі з плануванням, ухваленням рішень і розв’язанням повсякденних завдань. Також можливі дезорієнтація у просторі та помітні зміни в поведінці — замкнутість, дратівливість або нетерплячість.

    Фахівці наголошують, що втрата пам’яті не завжди є першим симптомом. Наприклад, за лобно-скроневої деменції на початкових етапах частіше змінюються поведінка й особистість. Це особливо характерно для людей з раннім початком захворювання — до 65 років, які спочатку можуть не помічати або не визнавати проблем із пам’яттю.

    Зміни настрою також можуть бути типовими для окремих форм деменції. Так, судинна деменція часто супроводжується різкими змінами поведінки та емоційного стану, а деменція з тільцями Леві може проявлятися підвищеною тривожністю та депресією.

    Водночас лікарі застерігають від самодіагностики. Багато з перелічених симптомів можуть бути пов’язані з іншими фізичними або психічними станами. Серед них — захворювання щитоподібної залози, гормональні зміни, дефіцит вітаміну B12, депресія, хронічний стрес, тривожні розлади, перевтома або проблеми в особистому житті.

    Якщо подібні зміни помічає сама людина або її близькі, фахівці радять не зволікати та звернутися до сімейного лікаря. Рання консультація допоможе встановити причину симптомів і за потреби розпочати лікування або підтримувальну терапію на початковому етапі.

  • Зимовий спад сил: як відрізнити втому від сезонного афективного розладу

    Зимовий спад сил: як відрізнити втому від сезонного афективного розладу

    З настанням зими багато людей відчувають зниження енергії, постійну втому та погіршення настрою. Медики наголошують: у частини випадків це не просто реакція на холод, короткий світловий день чи передсвяткове перевантаження, а прояви сезонного афективного розладу (САР) — різновиду депресії, що має чітку сезонну прив’язаність і потребує уваги фахівців.

    У Центрі громадського здоров’я МОЗ України пояснюють, як відрізнити сезонний афективний розлад від звичайної зимової апатії та які дії можуть допомогти стабілізувати психоемоційний стан.

    Що таке сезонний афективний розлад

    Сезонний афективний розлад — це форма депресивного розладу, симптоми якого з’являються переважно в осінньо-зимовий період і зникають навесні або влітку. Основним чинником розвитку САР вважають нестачу природного світла, яка впливає на роботу біологічного годинника людини.

    Найчастіше цей стан уперше виникає у молодих дорослих віком від 18 до 30 років. За статистикою, жінки стикаються з ним частіше, ніж чоловіки. Також САР більш поширений серед мешканців регіонів із коротким світловим днем узимку.

    Основні симптоми

    Ключовими ознаками сезонного афективного розладу є стійко знижений настрій і втрата інтересу до звичних занять. До них можуть додаватися:

    проблеми з концентрацією уваги;
    постійна втома, сонливість, зниження рівня енергії;
    дратівливість;
    уникнення соціальних контактів;
    занижена самооцінка;
    посилена тяга до солодкого та продуктів із високим вмістом вуглеводів, що нерідко призводить до набору ваги.

    Інтенсивність і поєднання симптомів можуть суттєво відрізнятися залежно від людини.

    Чому взимку стан погіршується

    Лікарі зазначають, що головною причиною є зменшення кількості денного світла. Це впливає на баланс гормонів, зокрема серотоніну, який відповідає за настрій, та мелатоніну, що регулює сон. Додатковим чинником може бути дефіцит вітаміну D, рівень якого знижується в холодну пору року.

    Що допомагає полегшити симптоми

    Фахівці радять діяти комплексно і не ігнорувати сигнали організму.

    Світло та фізична активність
    Регулярні прогулянки у світлу пору дня, добре освітлені приміщення та помірні фізичні навантаження можуть позитивно впливати на самопочуття. За рекомендацією лікаря іноді застосовується світлотерапія.

    Соціальна підтримка
    Спілкування з близькими, участь у спільних заходах або волонтерських ініціативах допомагають зменшити відчуття ізоляції.

    Психотерапія та лікування
    Когнітивно-поведінкова терапія вважається одним з ефективних методів допомоги при САР. За потреби лікар може призначити медикаментозне лікування.

    Здорові звички
    Регулярний режим сну, збалансоване харчування та рухова активність є важливою складовою підтримки психічного здоров’я в зимовий період.

    Коли варто звернутися до лікаря

    Якщо симптоми тривають понад два тижні, повторюються щороку або починають заважати повсякденному життю, фахівці радять звернутися до сімейного лікаря чи спеціаліста з психічного здоров’я. У таких випадках своєчасна допомога дозволяє уникнути погіршення стану та покращити якість життя.

  • Невролог пояснив, як медитація впливає на свідомість і здоров’я

    Невролог пояснив, як медитація впливає на свідомість і здоров’я

    Хронічний стрес поступово став фоновим станом для мільйонів людей. Він не завжди проявляється одразу, але має властивість накопичуватися в організмі й «вистрілювати» у вигляді безсоння, тривоги, проблем із травленням, тиском чи постійною втомою. Одним із найефективніших способів впливу саме на глибинні причини стресу лікарі називають медитацію. Про те, як вона працює і чому допомагає відновлювати нервову систему, розповів лікар-невролог і засновник Центру навчання медитації Віктор Мацишин.

    Стрес — це неспецифічна реакція організму на вплив, до якого нервова система не готова. Він може виникати не лише через серйозні події, а й через дрібні щоденні подразники. Коли ресурс адаптації знижується, навіть незначна ситуація викликає тривогу або роздратування. Стрес проникає в підсвідомість, накопичується там і з часом проявляється фізичними або психоемоційними симптомами.

    Свідомість умовно можна порівняти з океаном. Лише невелика частина — це усвідомлений рівень, тоді як більшість процесів відбувається в підсвідомості. Якщо стрес перевищує можливості нервової системи, він формує в підсвідомості стійкі «вузли», які постійно продукують негативні сигнали. Саме вони з часом призводять до хронічної тривоги, депресії, головного болю, порушень сну та інших проблем.

    Тривалий стрес активує симпатичну нервову систему, відповідальну за мобілізацію та напругу. Водночас парасимпатична система, яка відповідає за відновлення та травлення, блокується. Через це їжа гірше засвоюється, навіть якщо вона корисна й збалансована. У результаті організм не отримує необхідної енергії, що ще більше виснажує нервову систему.

    Медитація працює не з наслідками, а з першопричинами стресу. Вона дозволяє дістатися глибинних рівнів свідомості, де накопичуються напруження, і нейтралізувати їх природним шляхом. Це не боротьба зі стресом, а створення умов, у яких нервова система сама відновлює баланс.

    Існує кілька основних напрямів медитативних практик.
    Практики концентрації спрямовані на фокус уваги та активізацію розумової діяльності.
    Практики відкритого моніторингу допомагають відсторонитися від стресових думок і знизити напругу.
    Практики спонтанного самотрансцендування ведуть розум углиб свідомості, до джерела думок, де й відбувається розчинення накопиченого стресу.

    Регулярна медитація активує парасимпатичну нервову систему, знижує рівень кортизолу та сприяє глибокому відновленню. Розум природно заспокоюється, тіло розслабляється, а нервова система отримує можливість «переписати» шкідливі стресові реакції.

    Хоча базові техніки можна знайти у відкритому доступі, фахівець допомагає уникнути помилок і швидше досягти результату. Професійний інструктаж особливо важливий для людей із хронічним стресом, тривожними розладами або психосоматичними захворюваннями.

    Медитація підходить більшості людей. Водночас за наявності важких психічних розладів, зокрема гострих психозів або шизофренії, практика має відбуватися лише під контролем лікаря.

    Регулярна практика знижує рівень тривожності, покращує сон, нормалізує тиск, позитивно впливає на травлення, імунітет і концентрацію уваги. Вона також підвищує емоційну стійкість, покращує взаємини з іншими та допомагає легше адаптуватися до змін.

    Медитативні техніки застосовують при ПТСР, тривожних і депресивних розладах, хронічному болю, серцево-судинних і гастроентерологічних захворюваннях, а також при синдромі хронічної втоми та порушеннях сну.

  • Медики попереджають: через звичку гризти нігті вам можуть ампутувати фаланги пальців

    Медики попереджають: через звичку гризти нігті вам можуть ампутувати фаланги пальців

    У мережі опублікували вражаючий медичний випадок, який демонструє небезпечні наслідки звички гризти нігті. За даними «Типового медика», у пацієнтки, яка багато років страждала на тяжку форму оніхофагії, звичка переросла у хронічні рани, інфекції та зрештою — у руйнування кісткової тканини.

    Лікарі повідомляють, що через багаторічні пошкодження нігтів та навколишньої шкіри у пацієнтки розвинувся остеомієліт. На рентгенівських знімках чітко видно деформації та часткову відсутність фаланг. Ураження було настільки значним, що хірургам довелося ампутувати кілька фаланг пальців руки.

    Медики наголошують, що оніхофагія — це не просто звичка, а часто прояв тривожних розладів, депресії або симптомів обсесивно-компульсивного спектра. Постійна травматизація шкіри й нігтів створює умови для проникнення бактерій у глибокі тканини, а інфекції можуть поширюватися до кісток.

    У випадках тяжких уражень ризик ампутації різко зростає, особливо якщо поведінка пацієнта супроводжується епізодами аутоагресії.

    Лікарі пояснюють, що лікування має бути комплексним: хірурги та інфекціоністи усувають фізичні наслідки, але без участі психіатра чи психотерапевта причину оніхофагії подолати неможливо. Саме психічний компонент визначає перебіг хвороби та ризики повторних уражень.

    Медики закликають звертати увагу на психічне здоров’я та не ігнорувати навіть на перший погляд «дрібні» звички, які можуть мати тяжкі наслідки для всього організму.