Хрещатик

Позначка: прикордонна служба

  • Латвія планує продовжити посилений режим охорони кордону з Білоруссю

    Латвія планує продовжити посилений режим охорони кордону з Білоруссю

    Латвія планує продовжити посилений режим охорони державного кордону з Білоруссю до 31 грудня 2026 року через збереження комплексу загроз, які, на думку влади, залишаються актуальними для безпеки країни та всього регіону. Йдеться про міграційний тиск, ризики гібридних операцій, можливі провокації, а також транскордонну злочинність, яка продовжує фіксуватися на східному напрямку.

    Про це повідомляє Delfi, посилаючись на Міністерство внутрішніх справ Латвії.

    У МВС зазначають, що ситуація на латвійсько-білоруському кордоні залишається нестабільною, а спроби незаконного перетину кордону тривають системно. Саме тому відомство пропонує уряду продовжити дію підвищеного режиму безпеки в Лудзенському, Краславському, Аугшдаугавському та Резекненському краях, а також у місті Даугавпілс. Чинний режим діє до 30 червня, однак у владі вважають, що його скасування наразі може створити додаткові ризики для прикордонної інфраструктури та безпеки держави.

    За оцінкою латвійського МВС, найбільшим викликом залишається міграційний тиск, який надходить із території Білорусі. Фіксуються регулярні спроби групового незаконного перетину кордону, що, на думку Риги, може бути елементом ширших гібридних механізмів впливу. Окрім цього, влада попереджає про можливість провокаційних дій, спрямованих на перевантаження прикордонної системи, а також про ризики контрабанди та інших видів організованої транскордонної злочинності.

    У відомстві підкреслюють, що продовження посиленого режиму також необхідне для забезпечення безперервної готовності всіх відповідних служб, які відповідають за охорону державного кордону. Це включає не лише прикордонну охорону, а й інші структури безпеки, які можуть бути залучені у разі ускладнення ситуації або різкого зростання міграційного потоку.

    За офіційними даними, лише з початку 2026 року латвійські прикордонники вже запобігли 6362 спробам незаконного перетину кордону. У 2025 році цей показник був ще вищим і сягнув 12 046 випадків. У Ризі розглядають ці цифри як підтвердження того, що тиск на східний кордон не зменшується, а навпаки залишається стабільно високим, попри вже чинні обмежувальні заходи.

    Окремо латвійська влада звертає увагу на ширший контекст безпекової ситуації в регіоні, який залишається напруженим на тлі війни Росії проти України. У Ризі вважають, що дестабілізаційні процеси в сусідніх країнах безпосередньо впливають на рівень ризиків для Балтійського регіону, зокрема через можливе використання міграційних потоків як інструменту політичного тиску.

    Паралельно Латвія продовжує посилювати оборонні спроможності на східному напрямку. Міністр оборони Райвіс Мелніс повідомив, що найближчим часом планується розміщення додаткових систем протиповітряної оборони, що має підвищити здатність країни реагувати на потенційні повітряні загрози та зміцнити загальну систему оборони.

    Схожі заходи впроваджуються й іншими країнами Балтії. Литва, зокрема, вже продовжила дію обмежень для повітряного простору вздовж кордону з Білоруссю до 2027 року, що свідчить про координацію регіональної політики безпеки та довгострокове планування заходів захисту зовнішнього кордону Європейського Союзу.

    Таким чином, рішення Латвії щодо продовження посиленого режиму охорони кордону є частиною ширшої стратегії Балтійських держав, спрямованої на стримування нелегальної міграції, протидію гібридним загрозам та зміцнення обороноздатності на тлі тривалого регіонального напруження.

  • Втеча на акваскутерах провалилася: двоє братів із Харкова попалися посеред Дністра

    Втеча на акваскутерах провалилася: двоє братів із Харкова попалися посеред Дністра

    На Вінниччині прикордонники затримали двох чоловіків, які вирішили незаконно залишити територію України досить незвичним способом. Двоє братів із Харкова намагалися перетнути державний кордон через річку Дністер, використовуючи для цього акваскутери. Однак реалізувати свій задум їм не вдалося – правоохоронці виявили порушників безпосередньо під час спроби переправи.

    Про це повідомила Державна прикордонна служба України.

    За інформацією прикордонників, затриманими виявилися рідні брати віком 32 та 34 роки. Для підготовки до незаконного перетину кордону чоловіки заздалегідь продумали маршрут та спосіб пересування. До прикордонної смуги вони прямували в обхід блокпостів та місць можливих перевірок, намагаючись не привертати уваги правоохоронців.

    Кінцевою метою була одна із сусідніх країн Європейського Союзу, куди чоловіки планували дістатися через водну ділянку кордону. Для цього вони обрали Дністер, який на окремих відтинках слугує природною межею між Україною та сусідніми державами.

    У Державній прикордонній службі зазначили, що до своєї подорожі чоловіки підготувалися досить ретельно. Особисті речі, документи та інші необхідні предмети вони запакували у герметичні водонепроникні мішки. Для швидкого подолання водної перешкоди брати використали акваскутери.

    Однак сучасна техніка не допомогла їм уникнути затримання.

    Під час моніторингу прикордонної ділянки співробітники ДПСУ помітили рух плавзасобів у забороненій зоні та оперативно відреагували на ситуацію. Порушників затримали фактично посеред маршруту, коли вони вже перебували на воді та намагалися реалізувати свій план.

    У відомстві наголосили, що будь-які спроби незаконного перетину державного кордону фіксуються та припиняються незалежно від способу пересування порушників.

    Після затримання на братів були складені адміністративні матеріали. Їх притягнуто до відповідальності відповідно до чинного законодавства України.

    У ДПСУ не уточнюють, чи діяли чоловіки самостійно, чи користувалися допомогою сторонніх осіб під час організації своєї втечі.

    Останнім часом прикордонники регулярно повідомляють про нестандартні спроби незаконного перетину кордону. Порушники використовують човни, підводне спорядження, велосипеди, маскування під туристів або працівників різних служб. Втім дедалі частіше фіксуються випадки, коли для втечі намагаються використовувати водний транспорт.

    За даними Державної прикордонної служби, після запровадження воєнного стану значно збільшилася кількість спроб незаконного залишення території України чоловіками призовного віку. Для цього порушники нерідко вдаються до ризикованих маршрутів через річки, гори або важкодоступні ділянки кордону.

    У відомстві нагадують, що такі дії можуть становити серйозну загрозу для життя та здоров’я. Особливо небезпечними є спроби самостійного перепливання прикордонних річок, адже сильна течія, погодні умови або технічні несправності плавзасобів можуть призвести до трагічних наслідків.

    Правоохоронці вкотре закликають громадян не порушувати закон та не наражати себе на небезпеку заради сумнівних спроб нелегально залишити країну.

    Наразі обставини інциденту з двома братами з Харкова встановлюються. Правоохоронці перевіряють усі деталі підготовки до незаконного перетину державного кордону та можливу причетність інших осіб до організації цієї спроби.

  • Росія змінила тактику на кордоні: що відбувається із ДРГ у прикордонних областях

    Росія змінила тактику на кордоні: що відбувається із ДРГ у прикордонних областях

    Російські диверсійно-розвідувальні групи (ДРГ) суттєво знизили активність на прикордонних ділянках Чернігівської, Сумської та Харківської областей, однак це не означає зменшення загрози з боку РФ — противник, за оцінками українських прикордонників, просто змінив тактичні пріоритети. Про це в ефірі телемарафону повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.

    За його словами, протягом тривалого періоду спостерігається помітне зменшення спроб проникнення малих диверсійних груп на територію України вздовж північного та східного кордону. Якщо раніше такі дії фіксувалися регулярніше і мали більш системний характер, то наразі інтенсивність суттєво впала. Водночас у ДПСУ підкреслюють, що це не свідчить про відмову Росії від подібних методів ведення бойових дій, а радше про їхню трансформацію.

    Андрій Демченко наголосив, що російське командування переглядає підходи до ведення операцій на прикордонних напрямках. За його словами, наразі ворог робить акцент на інших формах бойової активності, зокрема на спробах формування так званої «буферної зони» вздовж кордону України. У цьому контексті, як зазначає речник, російські сили частіше застосовують не невеликі диверсійні групи, а більш чисельні піхотні підрозділи, які діють відкрито або напіввідкрито, намагаючись чинити тиск на українську оборону.

    Водночас у Державній прикордонній службі підкреслюють, що загроза діяльності ДРГ повністю не зникла. За словами Демченка, окремі спроби проникнення або підготовка до таких дій можуть і надалі фіксуватися, залежно від оперативної ситуації на конкретних ділянках кордону. Він підкреслив, що йдеться не про повне згортання диверсійної активності, а про її тимчасове зниження.

    Українські прикордонники продовжують посилений моніторинг прикордонної зони, включно з використанням технічних засобів спостереження, розвідувальних даних і взаємодії з іншими підрозділами Сил оборони. Особлива увага приділяється ділянкам, які раніше вже ставали об’єктами спроб проникнення або провокацій з боку російських сил.

    Окремо в ДПСУ зазначають, що ситуація на північному напрямку залишається потенційно небезпечною також через фактор Білорусі. Хоча наразі не фіксується ознак формування ударного угруповання для масштабного вторгнення з її території, сама можливість використання білоруського напрямку Росією як плацдарму для ударів або провокацій зберігається. Це змушує Україну підтримувати високий рівень готовності на всій довжині кордону.

    Раніше українське військово-політичне керівництво неодноразово заявляло про різні сценарії розвитку ситуації на північному кордоні, включно зі спробами Росії розширити зону бойових дій або створити додатковий тиск на Сили оборони України через прикордонні регіони. Водночас у Генеральному штабі та Силах оборони наголошують, що будь-які зміни тактики противника уважно відстежуються та враховуються у плануванні оборони.

    Аналітики відзначають, що зменшення активності ДРГ може бути пов’язане з високими втратами таких груп у попередні періоди, а також із переорієнтацією російських сил на інші види бойових дій — зокрема артилерійський тиск, авіаційні удари та використання безпілотників. Подібна зміна тактики, за оцінками експертів, є типовою для затяжних конфліктів, коли сторони адаптують свої методи залежно від ефективності та ресурсів.

    Попри це, українські прикордонники наголошують, що ситуація залишається динамічною, а будь-яке послаблення тиску з боку противника не повинно сприйматися як довготривале або остаточне. Сили оборони продовжують утримувати контроль над кордоном і готуються до можливих змін оперативної обстановки.

  • Польща змінила рішення щодо кордону з Україною

    Польща змінила рішення щодо кордону з Україною

    Польща та Україна досягли домовленості про збереження руху автобусів через один із найбільш завантажених пунктів пропуску «Шегині – Медика» на період літніх ремонтних робіт, фактично відмовившись від раніше озвучених планів повного обмеження або тимчасового припинення оформлення автобусного транспорту.

    Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба у своєму Telegram-каналі, зазначивши, що рішення стало результатом переговорів між профільними органами обох держав за участі дипломатичних структур.

    Спочатку польська сторона розглядала можливість тимчасового припинення оформлення автобусів на в’їзд через пункт пропуску «Шегині – Медика». Такий крок пояснювався необхідністю проведення ремонтних робіт та модернізації інфраструктури одного з ключових прикордонних переходів, який щоденно обслуговує значні пасажиропотоки між Україною та Польщею.

    Йшлося про потенційне обмеження саме автобусного руху, що могло б не зачепити повністю легкові автомобілі або вантажний транспорт, однак створило б суттєві ускладнення для міжнародних перевізників та пасажирів, які користуються регулярними автобусними маршрутами. У літній період, коли традиційно зростає мобільність громадян через відпустки, сезонну роботу та приватні поїздки, таке рішення могло призвести до перевантаження інших пунктів пропуску та збільшення черг на кордоні.

    Після консультацій між сторонами Україна та Польща перейшли до пошуку компромісного рішення, яке дозволило б одночасно провести необхідні ремонтні роботи та не зупиняти повністю пасажирське автобусне сполучення. У процесі обговорень брали участь профільні міністерства, прикордонні служби та дипломатичні установи, зокрема посольство України в Польщі, яке сприяло координації переговорів.

    У результаті сторони погодили модель, за якої рух автобусів через пункт пропуску «Шегині – Медика» не буде повністю припинений на час ремонту. Це означає, що оформлення пасажирських автобусів продовжиться протягом усього літнього періоду, хоча окремі технічні обмеження можуть запроваджуватися залежно від етапів виконання робіт і завантаженості інфраструктури.

    Українська сторона підкреслює, що досягнута домовленість дозволить уникнути серйозних логістичних збоїв у піковий сезон перетину кордону. Йдеться не лише про туристичні поїздки, а й про стабільне функціонування міжнародних автобусних перевезень, які є важливою складовою транспортного сполучення між Україною та країнами Європейського Союзу.

    Для пасажирів це рішення означає збереження звичних маршрутів і відсутність необхідності терміново змінювати логістичні плани або шукати альтернативні переходи. Також це дозволяє уникнути додаткового навантаження на інші пункти пропуску, які могли б опинитися під тиском перенаправлених потоків транспорту.

    Окремо у відомстві наголошують, що ситуація навколо «Шегині – Медика» вкотре підкреслює критичну важливість координації інфраструктурних рішень між Україною та Польщею, особливо в умовах зростаючого пасажирського та вантажного трафіку.

    Водночас у контексті модернізації прикордонної інфраструктури продовжують впроваджуватися технічні зміни. Зокрема, раніше було повідомлено про оновлення системи «єЧерга», яка тепер автоматично перевіряє наявність та чинність міжнародного страхового поліса «Зелена картка» для транспортних засобів, що перетинають кордон.

  • Виїзд Ахметова під грифом: прикордонники не розкрили підстави і це викликало нові питання

    Виїзд Ахметова під грифом: прикордонники не розкрили підстави і це викликало нові питання

    Державна прикордонна служба України відмовилася надавати інформацію про виїзд за кордон Ріната Ахметова — одного з найвідоміших українських бізнесменів і колишнього народного депутата. Відомство пояснило це тим, що такі дані належать до конфіденційних і не можуть бути розголошені без згоди самої особи або відповідних правових підстав. Це рішення викликало значний резонанс, адже тема виїзду чоловіків призовного віку під час воєнного стану залишається однією з найчутливіших у суспільстві.

    Запит щодо Ахметова був спрямований журналістами, які намагалися з’ясувати, чи залишав він територію України після початку повномасштабного вторгнення Росії, коли саме це відбувалося і на яких підставах. Особливу увагу привернув той факт, що бізнесмену 59 років, а отже він підпадає під категорію військовозобов’язаних чоловіків, для яких діють обмеження на виїзд за кордон.

    У відповіді прикордонників зазначено, що інформація про перетин державного кордону конкретною особою є персональними даними. Її розголошення може завдати шкоди інтересам національної безпеки, вплинути на репутацію людини та порушити права її родини. Саме тому відомство не надало жодної конкретної інформації — ні дат можливих поїздок, ні підстав для перетину кордону.

    Інтерес до цієї теми з’явився після того, як Ахметова помітили за кордоном на публічних заходах. Зокрема, він відвідав прощання з відомим футбольним тренером Мірчею Луческу в Бухаресті, а також був присутній на матчі донецького Шахтаря у польському Кракові 9 квітня 2026 року. Ця поява стала першою за багато років, коли бізнесмена бачили на грі команди наживо. Також у медіа з’являлися припущення про його можливі поїздки до Франції, однак офіційно ця інформація не підтверджена.

    Журналісти поставили прикордонній службі низку конкретних запитань: чи виїжджав Ахметов з України після 24 лютого 2022 року, коли саме це відбувалося, які документи він використовував для виїзду, чи мав бронювання як представник критично важливого підприємства або інші законні підстави. Проте жодна з цих деталей не була розкрита.

    В умовах воєнного стану виїзд чоловіків віком від 25 до 60 років суттєво обмежений. Водночас закон передбачає винятки. Серед них — службові відрядження, діяльність у межах критично важливих для економіки підприємств, наявність спеціального бронювання або інші визначені законом підстави. Саме ці винятки часто стають предметом обговорень, оскільки межі їх застосування не завжди є публічно зрозумілими.

    Бізнес-структури Ахметова пов’язані з енергетичним сектором, який вважається критично важливим для країни. Це дає підстави припускати, що у разі виїзду могли застосовуватися передбачені законом механізми. Однак без офіційної інформації ці припущення залишаються лише версіями.

    Повна відповідь ДПСУ на запит “Телеграфу”

    Додаткову увагу до постаті бізнесмена привернула і інформація про придбання ним елітної нерухомості в Монако у 2024 році, яка стала відомою громадськості лише нещодавно. Це підсилило інтерес до його міжнародної активності та можливих поїздок за кордон.

    Юристи наголошують, що дані про перетин кордону належать до категорії персональних і захищаються законом. Навіть за наявності суспільного інтересу державні органи не мають права їх розголошувати без законних підстав. Винятком можуть бути лише судові рішення або офіційні розслідування.

    Ситуація з Ахметовим вкотре піднімає питання балансу між прозорістю та захистом персональних даних. З одного боку, суспільство прагне розуміти, як саме працюють правила виїзду під час війни, особливо для впливових осіб. З іншого — існують чіткі правові норми, які обмежують доступ до такої інформації.

    Наразі жодних офіційних підтверджень щодо підстав виїзду Ріната Ахметова немає. І, судячи з позиції прикордонної служби, найближчим часом вони навряд чи з’являться у відкритому доступі. Водночас сама ситуація вже стала приводом для нових дискусій про справедливість і прозорість правил у період воєнного стану.

  • Ексголову ДПСУ Сергія Дейнека мобілізували і призначили начальником Луганського прикордонного загону

    Ексголову ДПСУ Сергія Дейнека мобілізували і призначили начальником Луганського прикордонного загону

    Колишній голова Державної прикордонної служби України Сергій Дейнеко мобілізований та призначений начальником Луганського прикордонного загону. Відповідний наказ підписано 3 березня.

    Про це повідомив журналіст Віталій Глагола.

    За його даними, Дейнека очолить 3 прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса. Призначення відбулося в порядку просування по службі.

    Інформацію про призначення також підтвердив речник ДПСУ Андрій Демченко.

    За його словами, генерал-лейтенант Сергій Дейнеко призваний для проходження служби по мобілізації. Відповідно до положення про проходження військової служби в Державній прикордонній службі він призначений начальником Луганського прикордонного загону.

    У ДПСУ наголосили, що обставини попереднього звільнення Дейнека не обмежують можливість подальшого проходження служби за мобілізацією.

    У прикордонному відомстві пояснили, що призначення на посаду у бойовий підрозділ пов’язане з його військовим досвідом та попередньою роботою у системі прикордонної служби.

    Нагадаємо, у січні 2026 року Сергія Дейнека було звільнено з посади голови Державної прикордонної служби України.

    Водночас він фігурує у кримінальному провадженні щодо можливого отримання хабарів за сприяння контрабанді сигарет у 2023 році. За версією слідства, йшлося про 3000 євро за кожне авто, яке могло безперешкодно перетинати кордон.

  • $16 тисяч за виїзд: на Львівщині викрили схему з паспортами пенсіонерів

    $16 тисяч за виїзд: на Львівщині викрили схему з паспортами пенсіонерів

    У грудні 2025 року державний інспектор відділу митного оформлення №2 митного поста «Нижанковичі» Львівської митниці разом з іншими особами організував незаконний канал перетину кордону для військовозобов’язаних чоловіків. Йдеться про пункт пропуску «Нижанковичі–Мальховичі», де, за даними слідства, діяла схема підміни паспортів.

    Як повідомляється, замість власних документів чоловіки використовували паспорти літніх громадян України, які мають законні підстави для перетину державного кордону під час воєнного стану. За організацію такої «послуги» фігуранти отримали загалом 16 000 доларів США. Розслідування здійснює Державне бюро розслідувань.

    Деталі стали відомі із судового реєстру. У матеріалах справи імена не розголошуються, однак, за інформацією джерел, йдеться про митника Сергія Піска. Раніше у ЗМІ з’являлися повідомлення про придбання ним автомобіля Audi e-tron 2019 року випуску за 50 000 гривень, що значно нижче ринкової вартості та викликало питання щодо достовірності декларування.

    Ініціатором відкриття кримінального провадження став співробітник Державної прикордонної служби. Це свідчить про те, що схему викрили не внаслідок внутрішнього контролю митниці, а завдяки міжвідомчій взаємодії. В умовах воєнного стану та посиленого контролю за мобілізаційними процесами такі факти набувають особливої суспільної ваги.

    За інформацією джерел, Піско працював у зміні Юрія Товта, який раніше згадувався у контексті майнових скандалів. Хоча офіційно він у матеріалах справи не фігурує, виникають питання щодо рівня внутрішнього контролю та поінформованості керівництва зміни.

    Окремо увагу привертає роль підрозділу внутрішньої безпеки Львівської митниці. Якщо державний інспектор систематично здійснював підміну документів на режимному об’єкті, отримуючи значні кошти, це може свідчити або про серйозні прогалини у контролі, або про його формальний характер.

    Використання паспортів літніх осіб для незаконного перетину кордону потребує координації, доступу до документів та впевненості у відсутності негайної перевірки. В умовах війни такі дії розцінюються не лише як корупційне правопорушення, а й як підрив мобілізаційного ресурсу держави.

    Слідство має встановити повне коло причетних осіб, масштаб функціонування схеми та можливу системність подібних випадків на інших ділянках кордону.

  • Заступник начальника відділу «Мукачево» організував схему незаконного перетину кордону за гроші

    Заступник начальника відділу «Мукачево» організував схему незаконного перетину кордону за гроші

    У Мукачеві правоохоронці викрили посадовця Державної прикордонної служби, якого підозрюють у систематичному отриманні хабарів за незаконний пропуск чоловіків призовного віку через контрольні пости.

    За даними слідства, затримано заступника начальника відділу прикордонної служби «Мукачево», майора Артема Ратушняка. Слідчі вважають, що він організував корупційну схему, за якою військовозобов’язані чоловіки могли безперешкодно перетинати контрольні пункти за грошову винагороду.

    Як повідомляється, неправомірну вигоду посадовець отримував як готівкою, так і через перекази на банківську картку. Його затримали під час отримання чергової частини коштів.

    Під час обшуків у підозрюваного вилучили мічені 26 тисяч гривень, понад 27 тисяч доларів готівкою, мобільний телефон із доказами листування, а також автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 2021 року випуску.

    Наразі готується повідомлення про підозру за статтею Кримінального кодексу щодо отримання неправомірної вигоди службовою особою. Правоохоронці також перевіряють можливу причетність інших співробітників прикордонної служби до організації схеми.

    Слідство триває, встановлюються всі обставини та коло осіб, які могли скористатися незаконними послугами.

  • Суд відправив за ґрати експоліцейського, який вимагав гроші за зміну версії ДТП

    Суд відправив за ґрати експоліцейського, який вимагав гроші за зміну версії ДТП

    Болградський районний суд Одеської області визнав колишнього працівника поліції винним у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди. Його засудили до п’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Підставою для кримінальної справи стала дорожньо-транспортна пригода, що сталася у 2024 році в селі Криничне. У зіткненні легкового автомобіля з мотоциклом водій двоколісного транспорту отримав тяжкі тілесні ушкодження та знепритомнів. Розслідуванням займався слідчий поліції, який згодом став обвинуваченим у справі про хабар.

    За матеріалами суду, слідчий повідомив водію автомобіля, що саме його визнають винним у ДТП, однак запропонував «вирішити питання» шляхом фальсифікації матеріалів разом з експертами. За зміну версії подій він вимагав тисячу доларів, натякаючи, що «це коштуватиме недешево».

    Водій автомобіля наполягав на своїй невинуватості, стверджуючи, що мотоцикліст виїхав на зустрічну смугу без увімкнених фар і перебував у стані алкогольного сп’яніння. За його словами, поліцейський залякував його реальним тюремним строком. У результаті чоловік звернувся до СБУ та погодився передати гроші під контролем правоохоронців.

    Під час судового розгляду з’ясувалося, що спочатку слідчий отримав від заявника 2 тисячі гривень нібито «на бензин для експерта». Цей епізод офіційно не фіксувався. Надалі йшлося про тисячу доларів, які, за словами обвинуваченого, мали бути «для нього особисто», а іншим він нібито передасть гроші сам. Затримку з передачею коштів слідчий сприймав агресивно та вимагав назвати конкретну дату.

    Поліцейського затримали під час одержання неправомірної вигоди. Після цього його звільнили з органів поліції за результатами службового розслідування.

    У суді обвинувачений намагався перекваліфікувати свої дії на шахрайство. Він заявляв, що мав понад десять років досвіду роботи слідчим у справах ДТП і ще до проведення експертиз був переконаний у винуватості мотоцикліста. Також він посилався на складне фінансове становище, сімейні проблеми та необхідність догляду за тяжкохворою матір’ю. За його версією, гроші він вирішив привласнити через наполегливі прохання водія та його батька.

    Суд відкинув ці аргументи. Було встановлено, що слідчий мав усі процесуальні повноваження самостійно ухвалювати рішення у справі — визначати потерпілих, повідомляти про підозру, змінювати кваліфікацію або закривати провадження. Доказів того, що кошти призначалися для передачі іншим особам, суд не знайшов.

    Окремо суд звернув увагу на поведінку обвинуваченого перед винесенням вироку. За кілька днів до судових дебатів він разом з іншою особою намагався незаконно залишити територію України. 22 січня 2026 року його затримав прикордонний наряд. Після цього прокурор ініціював зміну запобіжного заходу на тримання під вартою.

    Обвинувачений пояснював, що їхав до батьків, щоб попрощатися, усвідомлюючи можливий вирок. За його словами, він перебував у стані сильного алкогольного сп’яніння і не пам’ятає, як опинився біля кордону. Суд не прийняв ці пояснення як підставу для пом’якшення відповідальності.

    Спроби захисту довести провокацію злочину шляхом повторного допиту свідків суд відхилив, визнавши такі клопотання спрямованими на затягування процесу. Вирок набув форми реального позбавлення волі.

  • В Одесі слідчу поліції оштрафували за схему незаконного виїзду ухилянтів за кордон

    В Одесі слідчу поліції оштрафували за схему незаконного виїзду ухилянтів за кордон

    В Одесі суд виніс вирок слідчій поліції, яку визнали винною у корупційному правопорушенні, пов’язаному з обіцянкою вплинути на посадовців за гроші. Йдеться про спробу організувати незаконний виїзд військовозобов’язаного чоловіка за кордон під час воєнного стану. За рішенням суду, правоохоронниці призначили штраф у розмірі 34 тисячі гривень.

    Відповідний вирок ухвалив Київський районний суд Одеси у справі №947/16114/25.

    Як встановлено матеріалами провадження, слідча одного з підрозділів поліції Одеської області, яка на той момент мала спеціальне звання підполковника, протягом 2024–2025 років пропонувала військовозобов’язаному чоловікові допомогу в незаконному перетині державного кордону.

    Знайомство між ними відбулося випадково — під час побутового виклику майстра з ремонту техніки. Згодом поліцейська дізналася, що чоловік не має законних підстав для виїзду за кордон, але фінансово спроможний оплатити «послуги». Після цього вона почала переконувати його у наявності зв’язків серед службових осіб і можливості «вирішити питання».

    За даними суду, жінка пропонувала кілька незаконних схем: оформлення фіктивних медичних документів про непридатність до військової служби, перетин кордону поза пунктами пропуску або ж виїзд через офіційний пункт у супроводі «потрібних людей».

    Найдорожчий варіант оцінювався у 25 тисяч доларів США. За ці кошти обвинувачена обіцяла вплинути на працівників територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також Державної прикордонної служби. Частину грошей вона планувала передати третім особам, решту — залишити собі.

    Слідча неодноразово запевняла клієнта у «реальності» своїх можливостей: демонструвала приклади документів, інструктувала щодо проходження військово-лікарської комісії, пояснювала, як поводитися на кордоні та навіть радили імітувати захворювання. Однак реалізувати схему вона не встигла — її дії припинили правоохоронні органи до моменту отримання коштів.

    Суд кваліфікував дії обвинуваченої за частиною 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України — обіцянка здійснити вплив на прийняття рішення посадовими особами за неправомірну вигоду для себе та інших.

    Під час судового засідання жінка повністю визнала провину, підтвердила викладені обставини, розкаялася та попросила про м’яке покарання. Справу розглянули у спрощеному порядку без дослідження всіх доказів.

    Суд врахував щире каяття, відсутність судимостей, позитивні характеристики з місця служби та проживання, а також відсутність обтяжуючих обставин.

    У підсумку Київський районний суд Одеси визнав її винною та призначив штраф у розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — 34 000 гривень.