Латвія планує продовжити посилений режим охорони державного кордону з Білоруссю до 31 грудня 2026 року через збереження комплексу загроз, які, на думку влади, залишаються актуальними для безпеки країни та всього регіону. Йдеться про міграційний тиск, ризики гібридних операцій, можливі провокації, а також транскордонну злочинність, яка продовжує фіксуватися на східному напрямку.
Про це повідомляє Delfi, посилаючись на Міністерство внутрішніх справ Латвії.
У МВС зазначають, що ситуація на латвійсько-білоруському кордоні залишається нестабільною, а спроби незаконного перетину кордону тривають системно. Саме тому відомство пропонує уряду продовжити дію підвищеного режиму безпеки в Лудзенському, Краславському, Аугшдаугавському та Резекненському краях, а також у місті Даугавпілс. Чинний режим діє до 30 червня, однак у владі вважають, що його скасування наразі може створити додаткові ризики для прикордонної інфраструктури та безпеки держави.
За оцінкою латвійського МВС, найбільшим викликом залишається міграційний тиск, який надходить із території Білорусі. Фіксуються регулярні спроби групового незаконного перетину кордону, що, на думку Риги, може бути елементом ширших гібридних механізмів впливу. Окрім цього, влада попереджає про можливість провокаційних дій, спрямованих на перевантаження прикордонної системи, а також про ризики контрабанди та інших видів організованої транскордонної злочинності.
У відомстві підкреслюють, що продовження посиленого режиму також необхідне для забезпечення безперервної готовності всіх відповідних служб, які відповідають за охорону державного кордону. Це включає не лише прикордонну охорону, а й інші структури безпеки, які можуть бути залучені у разі ускладнення ситуації або різкого зростання міграційного потоку.
За офіційними даними, лише з початку 2026 року латвійські прикордонники вже запобігли 6362 спробам незаконного перетину кордону. У 2025 році цей показник був ще вищим і сягнув 12 046 випадків. У Ризі розглядають ці цифри як підтвердження того, що тиск на східний кордон не зменшується, а навпаки залишається стабільно високим, попри вже чинні обмежувальні заходи.
Окремо латвійська влада звертає увагу на ширший контекст безпекової ситуації в регіоні, який залишається напруженим на тлі війни Росії проти України. У Ризі вважають, що дестабілізаційні процеси в сусідніх країнах безпосередньо впливають на рівень ризиків для Балтійського регіону, зокрема через можливе використання міграційних потоків як інструменту політичного тиску.
Паралельно Латвія продовжує посилювати оборонні спроможності на східному напрямку. Міністр оборони Райвіс Мелніс повідомив, що найближчим часом планується розміщення додаткових систем протиповітряної оборони, що має підвищити здатність країни реагувати на потенційні повітряні загрози та зміцнити загальну систему оборони.
Схожі заходи впроваджуються й іншими країнами Балтії. Литва, зокрема, вже продовжила дію обмежень для повітряного простору вздовж кордону з Білоруссю до 2027 року, що свідчить про координацію регіональної політики безпеки та довгострокове планування заходів захисту зовнішнього кордону Європейського Союзу.
Таким чином, рішення Латвії щодо продовження посиленого режиму охорони кордону є частиною ширшої стратегії Балтійських держав, спрямованої на стримування нелегальної міграції, протидію гібридним загрозам та зміцнення обороноздатності на тлі тривалого регіонального напруження.
