Хрещатик

Позначка: Prozorro

  • Запорізька ОВА уклала оборонні контракти з фіктивними ФОПами

    Запорізька ОВА уклала оборонні контракти з фіктивними ФОПами

    З початку 2025 року Управління оборонної роботи Запорізької обласної військової адміністрації уклало щонайменше чотири договори з нещодавно створеними фізичними особами-підприємцями на загальну суму понад 31 мільйон гривень. Усі ФОПи — Свинцицька, Садовський, Вірник і Білека — були зареєстровані в жовтні–листопаді 2024 року, а частина має зв’язки з містом Фастів Київської області.

    Закупівлі проводилися без відкритих торгів — під приводом «нагальної військової потреби». Це дозволило укладати контракти без конкуренції та публічного тендеру. Участь брали лише зазначені ФОПи, які і вигравали всі замовлення.

    Предметом закупівель стали комерційні товари, що не є спеціалізованими військовими засобами: зокрема відеосистеми DJI O3, електронне обладнання та тренажери. За даними моніторингу цін, ціна закупівлі перевищувала ринкову на 20–30%. Наприклад, DJI O3 закуповували по 13 500 грн за одиницю, коли на ринку вона коштує від 9 300 до 12 000 грн. Переплата тільки по одній позиції становила понад 1,2 мільйона гривень.

    Ще один яскравий приклад — ФОП Садовський Роман Анатолійович, який отримав від Управління оплату в розмірі 14,8 млн грн за пластикові контейнери для скиду ПКМ. При цьому цієї закупівлі не було вчасно опубліковано у системі Prozorro. Інформація з’явилася із порушенням строків або взагалі без належного пояснення.

    Контракти не проходили незалежного аудиту чи публічного обговорення. Відсутність технічних характеристик у частині документації унеможливлює оцінку ефективності закупівель. Більше того, у частині випадків навіть не доведено, що обладнання дійсно використовується у військових цілях.

    Ці факти свідчать про системні зловживання під приводом воєнного стану та нагальної потреби, які дозволяють використовувати бюджетні кошти без належного контролю, конкуренції й прозорості. Наразі жодна з угод не стала об’єктом антикорупційного розслідування або внутрішньої перевірки.

    Оборонні закупівлі без конкуренції та публічності ризикують стати новим джерелом масштабних корупційних витрат у час, коли армії критично не вистачає справжнього оснащення.

  • Фірма з кримінальним шлейфом знову отримала держпідряд у Херсоні

    Фірма з кримінальним шлейфом знову отримала держпідряд у Херсоні

    Будівельна компанія з Запоріжжя, яка вже провалила будівництво амбулаторії у Давидовому Броді, вдруге отримала той самий підряд — цього разу за 15,3 мільйона гривень. Про це повідомляє Центр публічних розслідувань із посиланням на систему Prozorro.

    Мова йде про ТОВ “Нові теплотехнології”, яка є єдиним учасником тендеру Департаменту розвитку територій Херсонської ОДА. При цьому фірма фігурує у кількох кримінальних провадженнях і має скромний статутний капітал, зате понад пів мільярда гривень, зароблених на держзакупівлях з 2016 року.

    У документах закупівлі зазначено, що це вже третя спроба знайти підрядника для реалізації проєкту. Перший тендер у квітні скасували через відсутність заявок, а до цього департамент намагався дати підряднику шанс виправити помилки. У березні 2024 року “Нові теплотехнології” вже отримали аналогічне замовлення — але об’єкт так і не було здано.

    Попри попередній провал, компанія знову виграла тендер — без конкуренції. Проєкт передбачає облаштування кабінетів лікарів, процедурної та вакцинаційної кімнати, встановлення сонячних панелей і системи збору дощової води.

    За даними YouControl, фірма була заснована у 2006 році, її власником є донецький підприємець Максим Лобинцев. У розпорядженні компанії — всього дві автівки Dacia Logan, кілька ліцензій і активна участь у бюджетних тендерах. Лише за 2024 рік “Нові теплотехнології” отримали державних підрядів на 179 мільйонів гривень.

    У 2020 році ця ж компанія фігурувала в кримінальному провадженні щодо підробки документів і привласнення бюджетних коштів під час реконструкції комунального закладу на Запоріжжі. Слідство виявило факти невиконаних робіт, фіктивних актів і порушень під час закупівель.

    Це не перший контракт фірми з Херсонською ОДА. У грудні 2023 року “Нові теплотехнології” підписали договір на капремонт дитсадка у Великоолександрівці на 37,2 мільйона, а вже в другій половині року — ще один на 52,1 мільйона гривень. Обидва контракти — також без конкуренції.

    Факт повторного надання підряду фірмі з сумнівною репутацією викликає закономірні питання щодо ефективності витрат і контролю за виконанням робіт у Херсонській області.

  • На Полтавщині чиновники придбали айфони за бюджетні кошти

    На Полтавщині чиновники придбали айфони за бюджетні кошти

    Попри війну і критичну залежність України від зовнішньої фінансової допомоги, низка державних установ і територіальних громад продовжує витрачати мільйони гривень на придбання флагманських смартфонів. У Prozorro фіксуються численні закупівлі телефонів класу iPhone 15–16 Pro Max, вартість яких не лише перевищує середньоринкову, а й перевершує витрати на ключові статті бюджету, зокрема благоустрій.

    Село з двома тисячами мешканців – із чотирма флагманами

    Найяскравіший приклад – Пришибська територіальна громада на Полтавщині. У селі на 2 тисячі жителів торік витратили 166,9 тис. грн на благоустрій. Водночас на чотири мобільні телефони — два Google Pixel 8 Pro та два iPhone 15 Pro — пішло 175 тис. грн. Очолює громаду Валентина Городянко, яка, згідно з даними сайту громади, не має жодного заступника. Навіщо їй і її команді одразу чотири топові смартфони — невідомо. На дзвінки редакції вона не відповідає.

    СБУ, газовики й ПриватБанк: купують телефони дорожче, ніж у магазинах

    Ще дорожче обійшлися гаджети СБУ в Одеській області. Тут у листопаді 2024 року витратили 468 тис. грн (без ПДВ) на десять смартфонів Samsung Galaxy S24, кожен по 46,8 тис. грн. При цьому закупівля викликала запитання через плутанину в сумі: у Prozorro вказано, що це з ПДВ, а в договорі — без нього.

    Комунальне підприємство “Газорозподільні мережі України” замовило 295 китайських телефонів Oukitel WP35S Pro по 6 800 грн кожен — загалом на 2 млн грн. Цікаво, що в інтернет-магазинах такий самий апарат коштує 5 999 грн. Якби закупівля здійснювалась без тендера — в роздріб, — держава заощадила б щонайменше 236 тис. грн.

    Тисяча телефонів для “розбудови миру”

    Державне підприємство “Український національний центр розбудови миру” придбало тисячу телефонів TECNO Spark Go 1 за ціною 3 395 грн за одиницю. Зараз у магазинах такі пристрої можна знайти по 3 199 грн. Втім, закупівля відбулася ще наприкінці 2023 року, і певне зниження цін можна вважати ринковим коливанням.

    iPhone 16 Pro Max — для кого саме?

    У 2025 році “Запоріжжяобленерго”, що підпорядковується Міненерго, оголосило тендер на придбання iPhone 16 Pro Max 256GB вартістю 68,5 тис. грн — останньої моделі флагмана Apple. Якою була мета такої закупівлі та хто саме користуватиметься пристроєм, у компанії не коментують.

    Своєю чергою, державний “ПриватБанк” придбав одразу кілька дорогих моделей Apple. У січні — три телефони, зокрема iPhone 16 Pro та iPhone 15 Plus. У травні — ще чотири смартфони та планшет iPad Air, витративши 229,9 тис. грн.

    Закупівлі під час війни — без відповідей і наслідків

    Особливо кричущим виглядає приклад Курахівської міської ради, яка ще в 2022 році замовила 15 iPhone 13 256GB по 50,7 тис. грн кожен — на загальну суму 760,4 тис. грн. На той час місто вже було в зоні підвищеної небезпеки. Відповідне звернення про нераціональне використання коштів скерували до Держаудитслужби. Станом на травень 2025 року відповідь відсутня. Саме Курахове зараз перебуває під окупацією.

    Поки військові просять дрони, посадовці купують iPhone

    На фоні постійних закликів волонтерів і військових про допомогу фронту, закупівлі преміальної техніки для адміністрацій сіл і держкомпаній виглядають щонайменше цинічно. Україна змушена звертатися до партнерів із проханням покрити дефіцит бюджету. Власних доходів ледве вистачає на армію, але це не зупиняє місцеву владу у витрачанні коштів на новітні смартфони.

    І поки фронт тримається за рахунок донатів, у тилу продовжують купувати новенькі iPhone.

  • Фонд гарантування позбувається активів ліквідованих банків

    Фонд гарантування позбувається активів ліквідованих банків

    Фонд гарантування вкладів фізичних осіб оголосив новий раунд розпродажу майна банків, які перебувають у процесі ліквідації. Як повідомили у ФГВФО, з 19 по 23 травня у системі Prozorro.Продажі буде реалізовано активи восьми банків на загальну суму 209,3 млн гривень.

    До списку банків, активи яких потрапили на торги, увійшли:

    • КСГ Банк

    • Промінвестбанк

    • МР Банк

    • Айбокс Банк

    • Банк Січ

    • Банк Форвард

    • Укрбудінвестбанк

    • АКБ “Конкорд”

    Що саме продають?

    Згідно з офіційною інформацією, основна частина активів — це права вимоги за кредитами, що оцінюються в 116,2 млн грн. Тобто йдеться про зобов’язання позичальників перед банками, які тепер можуть бути передані іншим власникам.

    Крім того, на продаж виставлені:

    • нерухомість, земельні ділянки та інші основні засоби — на суму 75,7 млн грн;

    • дебіторська заборгованість перед банками — на 17,5 млн грн.

    Що це означає для ринку?

    Такі розпродажі — частина планової роботи Фонду гарантування для відшкодування коштів вкладникам збанкрутілих банків. Утім, експерти неодноразово вказували, що реальна вартість реалізованих активів часто значно нижча за стартову через сумнівну якість портфелів і відсутність ліквідності.

    Проте кожна копійка, яку вдасться повернути, має значення, адже ці надходження спрямовуються на відшкодування втрат вкладників, які не були повністю компенсовані в межах гарантованої суми.

    Нагадаємо, система Prozorro.Продажі дозволяє відкрито торгувати державним і банківським майном — і в теорії мінімізує корупційні ризики, хоча ефективність реалізації проблемних активів продовжує викликати запитання у частини аналітиків.

  • На Херсонщині підрядники за майже мільярд зводитимуть житло замість зруйнованого

    На Херсонщині підрядники за майже мільярд зводитимуть житло замість зруйнованого

    У селі Посад-Покровське, яке входить до складу Чорнобаївської сільської ради, планують звести понад 200 нових будинків для постраждалих від війни. На перший погляд — це обнадійлива новина для регіону, що зазнав масштабних руйнувань. Але за тендерами, виграними в системі «Прозорро», виникає низка запитань, які змушують засумніватися: чи справді йдеться про відбудову, а не про схему “освоєння” бюджетних коштів?

    Загалом за чотирма контрактами держава заплатить 905,68 млн грн. Підряди отримали компанії, які традиційно не мають стосунку до житлового будівництва: «Європейська дорожньо-будівельна компанія», «Ростдорстрой», «Енергетично-дорожнє будівництво» та «Автомагістраль-Південь». Усі вони добре відомі на ринку дорожніх робіт, а не в сфері будівництва житлових об’єктів.

    Парадоксально, але тендери проходили без особливої конкуренції. У більшості випадків пропозиції надходили лише від компаній, які й отримали підряди. Подекуди на торгах узагалі був лише один учасник. Така “відкритість” у час війни виглядає щонайменше підозріло.

    Серед вимог до підрядників – зведення житлових будинків з повним циклом робіт: демонтаж старих конструкцій, утеплення фасадів, підведення комунікацій, благоустрій території. Усе має бути готово до кінця 2025 року. Проте питання в тому, чи здатні компанії без належного досвіду виконати такі складні технічні завдання якісно і вчасно.

    Ще одна тривожна деталь – завищені ціни на матеріали. Наприклад, арматура, яка включена до кошторису, коштує дорожче за ринкову. Це створює ґрунт для припущень про можливе завищення вартості проєкту з метою привласнення коштів.

    Проєкт у Посад-Покровському є надзвичайно важливим символом відновлення для жителів деокупованої Херсонщини. Але він ризикує стати черговою історією про те, як під прикриттям гуманітарної допомоги освоюють державні гроші компанії, які більше вміють вкладати асфальт, ніж цеглу.

  • Суд відкрив справу: у Полтавській громаді дрони купували вдвічі дорожче

    Суд відкрив справу: у Полтавській громаді дрони купували вдвічі дорожче

    Октябрський районний суд Полтави зобов’язав спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Центрального регіону розпочати кримінальне провадження через можливе привласнення бюджетних коштів під час закупівель квадрокоптерів Градизькою селищною радою. Йдеться про частину 4 статті 191 Кримінального кодексу — розтрата або привласнення в особливо великих розмірах.

    Ще в лютому заявник подав скаргу на закупівлі дронів DJI Mavic 3T і 3E у 2023–2024 роках. За його інформацією, рада придбала техніку через Prozorro за суттєво завищеними цінами — від 193 до 210 тис. грн за одиницю у компанії ТОВ «Груп Інтрейд». Для порівняння: в інших громадах аналогічні дрони закуповували за 108–168 тис. грн, а на ринку вартість стартує від 65 тис. грн.

    Усього Градизька селищна рада витратила:

    • 1,596 млн грн на 8 дронів DJI Mavic 3T у ТОВ «Груп Інтрейд»,

    • 287 тис. грн на 2 дрони DJI Mavic 3E у ТОВ «Головна Мануфактура».

    Заявник також вказує, що аналогічні моделі купували у ФОП і ТОВ «Дроніка» по 79–84 тис. грн, що вдвічі дешевше. Це може свідчити про навмисне завищення цін і виведення бюджетних коштів.

    ТОВ «Груп Інтрейд» зареєстровано в Дніпрі, її власник — Ісмаілов Еміль Мубарізович. З 25 червня 2024 року компанія включена до чорного списку АМКУ, однак це не завадило їй надалі постачати обладнання військовим.

    ТОВ «Головна Мануфактура», ще один фігурант закупівлі, нині належить громадянину Туреччини. До цього її засновником був Ігор Селезньов, а директором — Андрій Ткаченко.

    Спеціалізована прокуратура спершу відмовилася вносити дані до ЄРДР, фактично порушивши вимоги ст. 214 КПК України. Суд визнав бездіяльність необґрунтованою й зобов’язав відкрити кримінальне провадження.

  • Компанія, яка фігурувала в справі про розкрадання, отримала новий підряд від Нацгвардії

    Компанія, яка фігурувала в справі про розкрадання, отримала новий підряд від Нацгвардії

    Військова частина 3061 Національної гвардії України уклала договір з ТОВ «Артемзбуд» на будівництво об’єкта спеціального призначення вартістю майже 56 мільйонів гривень. Але аналіз закупівельної документації показує, що лише за кількома позиціями ціни завищені щонайменше на 2,8 мільйона гривень.

    За даними системи «Прозорро», підрядник до жовтня 2026 року має побудувати об’єкт на території військового містечка. Серед робіт — фундамент, бетонування, фасади, монтаж інженерних мереж і навіть IP-відеоспостереження.

    Але ціни викликають питання. Наприклад:

    • бетон класу C40/50 обійдеться держбюджету у 6 714 грн за кубометр, тоді як на ринку — від 5 178 грн;

    • бетон В25/30 коштує в кошторисі 5 502 грн/м³, на ринку — від 3 343 грн;

    • арматура — понад 39 тис. грн/т, хоча ринкова ціна — 32–34 тис. грн;

    • шпаклівка Ceresit CD 24 — 79 грн/кг, при ринкових 53–60 грн;

    • IP-відеокамера Tiandy TC-C35WS — 11 964 грн, замість реальних 8 695–9 131 грн.

    Ймовірна переплата лише на цих позиціях становить близько 2,8 млн грн.

    В тендері взяв участь лише один учасник — сам «Артемзбуд». Замовник встановив доволі жорсткі умови: щонайменше два аналогічні договори, ISO-сертифікація, звітність із виручкою на рівні очікуваної вартості, підтверджений парк техніки та персоналу. Це значно звузило коло потенційних претендентів.

    ТОВ «Артемзбуд» зареєстроване у Черкасах у 2018 році. Його керівник і власник — Артем Науменко. З 2021 року фірма отримала держзамовлень на суму майже 770 млн грн. Але за нею тягнеться шлейф скандалів:

    • У 2020-му згадувалась у кримінальному провадженні щодо розкрадання майна військової частини 3070.

    • У 2024 році «Наші гроші» викрили завищення вартості матеріалів на понад 7 млн грн у контракті з Нацгвардією. Після цього договір розірвали.

    Попри це, «Артемзбуд» продовжує вигравати тендери на мільйони гривень.

  • Південноукраїнська АЕС закуповувала чайники за 3 мільйони

    Південноукраїнська АЕС закуповувала чайники за 3 мільйони

    Південноукраїнська атомна електростанція — стратегічний об’єкт енергетичної безпеки держави. І, схоже, одночасно — банкомат для обраних постачальників. Щонайменше з 2016 року станція укладала багатомільйонні договори з компанією «ТСМ груп» без будь-яких тендерів, уникаючи системи Prozorro.

    Сума на контрактах — десятки мільйонів гривень. Продукція — не лише технічна. У 2020-му компанія поставила на АЕС чайники, мікрохвильовки та холодильники — майже на 3 мільйони гривень.

    У розпорядженні журналістів опинився договір від 2020 року на 36,6 млн грн, укладений між Південноукраїнською АЕС і київською «ТСМ груп». Контракт не публікувався в системі відкритих закупівель і, за словами джерел у поліції, взагалі укладався в обхід Prozorro.

    Згідно з документами, компанія поставила побутову техніку на понад 2,7 млн грн, з яких майже пів мільйона — переплата, за оцінками слідчих. Чи не єдиний наслідок — відкриття провадження у поліції Миколаївської області в 2022 році. Що з ним зараз — невідомо.

    Компанію заснували Олена Домашнєва та Олена Кривошиєнко у 2010 році. Від 2014-го «ТСМ груп» почала регулярно з’являтися серед постачальників для державних установ — і не тільки АЕС.

    Контракти підписувались із СБУ, МВС, Адміністрацією Президента, а от у відкритому доступі їх немає. Співпраця тіньова, розрахунки — непрозорі, і жодного тендеру. Експерти припускають наявність високого прикриття — адже серед родичів Домашнєвої фігурує ексдипломат Павло Домашнєв.

    Навіть поверхневий аудит контрактів компанії за 2016–2018 роки дає шокуючі цифри: угоди на понад 45 млн грн і щонайменше 12 млн грн переплат лише на відеореєстраторах. У 2016-му — ще 12,5 млн грн, з яких 3,9 млн — підозра на розтрату.

    А далі — тиша. Частину справ, за словами джерел, просто «спустили на гальмах», інші зависли на досудовому етапі.

    Бо мова — про енергетичну безпеку. Бо гроші — з кишені платників податків. Бо подібні закупівлі — прямий шлях до катастроф і залежності стратегічних об’єктів від непрозорих гравців.

    І поки керівництво Південноукраїнської АЕС мовчить, а поліція не дає відповідей, залишається тільки питати вголос: де відповідальність, пані та панове?

  • Компанія «Фармак» продав армії ліки дорожче, ніж в аптеці

    Компанія «Фармак», один із найбільших фармвиробників в Україні, опинилася в центрі нового скандалу: згідно з даними з платформи Prozorro, фірма реалізувала Міністерству оборони розчин для ін’єкцій за ціною у 597 грн за упаковку — на 40% дорожче, ніж в українських аптеках, де той самий препарат коштує від 423 грн.

    Військовий госпіталь, який закупив препарати, підпорядковується МОУ, а отже йдеться про закупівлю коштом державного бюджету в умовах війни. На тлі постійного дефіциту ресурсів на передовій така «комерційна» діяльність виглядає як мінімум цинічно.

    Ба більше, як помітили журналісти, ця інформація раптово почала зникати з новинних порталів. За словами джерел, компанія нібито активно зачищає публічний простір від негативу, використовуючи власні ресурси та зв’язки.

    Але це не перший резонансний інцидент, пов’язаний із «Фармаком». Раніше розслідувачі повідомляли про факти потрапляння продукції компанії на територію РФ та тимчасово окуповані території України. За даними розслідування, логістика організована через іноземні компанії у Молдові, Туреччині, Польщі та навіть Білорусі.

    При перетині кордонів лікарські засоби нібито перепаковуються, змінюється маркування, а країна походження часто взагалі не вказується. Частина упаковок отримує «російський» вигляд — без українських ознак і маркування, фактично втрачаючи зв’язок із виробником.

    Після оприлюднення цих фактів до Нацполіції було подано заяву. За результатами – відкрито кримінальне провадження №12024000000000953 від 15.05.2025 за ч. 1 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем). Однак, станом на зараз, розслідування не дало жодного публічного результату, а фармгігант продовжує свою діяльність у звичному режимі.

    В умовах війни, коли кожна гривня державного бюджету повинна працювати на оборону та збереження життів, подібні практики заслуговують не лише на осуд, а й на негайну реакцію правоохоронців і громадськості.

  • 285 контрактів – 0 конкурентів: як працює система держтендерів в Україні

    285 контрактів – 0 конкурентів: як працює система держтендерів в Україні

    У Міністерстві молоді та спорту України та його підпорядкованих структурах відбулося масштабне освоєння бюджетних коштів, пов’язане з підприємцем Сергієм Черським. Він виграв 285 тендерів на фото- та відеозйомку спортивних змагань, а також надав послуги з програмування.

    За статистикою системи Prozorro, ФОП Черськой С.В. виграв 285 тендерів, які проводило Міністерство молоді та спорту або підпорядковані йому структури і спортивні федерації – на загальну суму понад 13 млн гривень.

    Більшість із них – це дрібні закупівлі: на кілька тисяч чи десятків тисяч гривень. Але за каденції Матвія Бідного з’явилися і серйозніші контракти.

    У липні 2024-го ФОП Черськой переміг у закупівлі вартістю 1,67 млн гривень, у січні 2025-го – у закупівлі на 2,77 млн гривень.

    Обидві угоди стосуються обслуговування електронної комунікаційної системи «Онлайн сервіс для переведення у публічну площину процесу присвоєння спортивних звань з видів спорту, офіційно визнаних в Україні». Ще дві угоди – на 1,3 млн гривень – підписала з управлінням збірних команд України компанія «МостМедіа» (MostVideo.TV та Techno Dreams), власником якої є Сергій Черськой спільно з Олександром Ксенофонтовим, чоловіком співачки Руслани.

    Що не так із цими закупівлями?

    По-перше, на переважній більшості тендерів у ФОП Черськой не було конкурентів, хоч надає він зовсім не унікальні послуги – з відеозйомки й онлайн-трансляції спортивних змагань чи комп’ютерного програмування. А навіть якщо конкуренція існувала, вона була фіктивною.

    Суперником ФОП Черськой інколи виступав ФОП Крот Сергій Анатолійович – людина, яка працювала на ТОВ «СТІБ», – фірму, що належить тому ж Черському.

    Процеси цифровізації у Мінмолодьспорту курує Віталій Лавров, земляк і давній знайомий Сергія Черського. Зараз він обіймає посаду заступника міністра, до того був заступником, а ще раніше радником попереднього корумпованого керівника Вадима Гутцайта.

    До 2014 року, обидва – Лавров і Черськой –  працювали спортивними функціонерами в Донецьку. Зокрема, Віталій Лавров очолював обласну Федерацію Бойового самбо й один із місцевих бійцівських клубів «Файтзона». А Сергій Черськой був віце-президентом баскетбольного клубу «Донецьк», який належав банкірові Сергію Дядечкову.

    Прізвище Дядечко нині асоціюється в першу чергу з банкрутством «Родовід Банку». Але тоді головним активом Дядечка був банк «Союз», який активно використовувала для своїх фінансових операцій сім’я Віктора Януковича. А наглядав за цим усім один із найближчих повірених Януковича – Василь Джарти.

    У Сергія Черського досі є спільний бізнес із дітьми уже покійного Василя Джарти. Це ТОВ «Сучасні медичні системи», де часткою у 50% володіє австрійська фірма з Відня Wellmind Invest GmbH (вона належить Наталії Василівні Джарти), а 40% –  це частка Сергія Черського та його дружини Марії Єгорової (Черської).  Власник 10% Євген Метвейчук – теж менеджер Джарти.

    По-третє, Сергій Черськой не тільки надає послуги Мінмолодьспорту, а й у 2022 році був включений до складу національної збірної України з гандболу у ролі тренера-оператора. Запасним тренером-оператором у цій команді рахувалася й Марія Черська.

    Це давало змогу подружжю (хоч Сергієві Черському нема ще й 50 років) виїжджати під час воєнного стану за кордон, наприклад, відвідувати двох дітей, які зараз навчаються у Відні.