Хрещатик

Позначка: податкова реформа

  • «еАкциз» знову відклали: чому уряд дав бізнесу ще вісім місяців

    «еАкциз» знову відклали: чому уряд дав бізнесу ще вісім місяців

    Кабінет Міністрів України переніс повноцінний запуск електронної системи контролю за обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет. Замість 1 листопада 2026 року обов’язкове використання «еАкцизу» розпочнеться 1 липня 2027-го. До цього часу підприємства зможуть продовжувати працювати з паперовими акцизними марками.

    Про це повідомило Міністерство фінансів України. Відповідне рішення уряд ухвалив для приведення нормативних актів у відповідність до закону №5013-IX.

    У відомстві пояснили, що додатковий перехідний період необхідний для завершення технічного налаштування державної електронної системи та підготовки підприємств до нових правил обліку підакцизної продукції.

    «еАкциз» передбачає поступову заміну традиційних паперових марок електронними ідентифікаторами, які дозволять відстежувати переміщення відповідних товарів від виробника або імпортера до кінцевого продавця.

    За задумом розробників, система має забезпечити прозоріший контроль за обігом алкоголю, сигарет та рідин для електронних сигарет, спростити адміністрування акцизного податку й допомогти державі виявляти нелегальну продукцію.

    Нові правила передбачають застосування унікальних електронних ідентифікаторів, зокрема двовимірних кодів DataMatrix, які міститимуть інформацію, необхідну для простежуваності товарів.

    Однак для переходу на цифрову модель необхідно модернізувати виробничі лінії, касове обладнання, програмне забезпечення та системи товарного обліку.

    Саме технічна складність впровадження стала однією з головних причин чергового перенесення запуску.

    Згідно з рішенням уряду, до 30 червня 2027 року включно триватиме тестування програмного забезпечення електронної системи.

    У цей період підприємства зможуть перевіряти інтеграцію власних інформаційних систем із державними сервісами, відпрацьовувати процедури маркування та обліку продукції й усувати технічні помилки.

    Водночас до 1 липня 2027 року зберігатиметься можливість замовляти та використовувати паперові марки акцизного податку.

    Таким чином, виробники, імпортери та продавці зможуть продовжувати діяльність за чинними правилами без необхідності негайно переходити на нову електронну модель.

    Крім того, уряд змінив терміни повернення невикористаних паперових марок. Граничну дату перенесено на 1 січня 2028 року.

    У Міністерстві фінансів наголошують, що відтермінування має забезпечити безперервність виробництва й торгівлі та зменшити ризики для легального бізнесу.

    Водночас перенесення обов’язкового запуску не означає повного припинення підготовки.

    За інформацією Державної податкової служби, підприємства, які станом на 1 січня 2027 року матимуть ліцензії на виробництво або обіг відповідної підакцизної продукції, повинні зареєструватися в електронній системі як економічні оператори до 1 квітня 2027 року.

    Такий самий граничний строк встановлено для підприємств, які отримають відповідні ліцензії з 1 січня до 20 березня 2027 року.

    Для тих, хто отримає ліцензії починаючи з 21 березня, реєстрація має відбутися до початку відповідної діяльності.

    Складнощі з підготовкою «еАкцизу» виникли ще під час попередніх етапів упровадження реформи.

    Упродовж 2025–2026 років представники бізнесу неодноразово попереджали уряд про недостатню готовність системи та можливі збої в роботі підприємств після її обов’язкового запуску.

    Зокрема, Європейська Бізнес Асоціація, Американська торговельна палата в Україні та асоціація «Укртютюн» звертали увагу на потребу додаткового тестування й інтеграції програмних рішень.

    Підприємства наголошували, що без завершення технічної підготовки нові вимоги можуть спричинити затримки у виробництві та постачанні товарів, а також проблеми з оформленням акцизних операцій.

    У липні 2026 року Forbes Ukraine повідомляв про скарги компаній на затримки тестування, неповну інтеграцію з податковими органами та недостатнє залучення малого й середнього бізнесу.

    Після консультацій із представниками ринку Міністерство цифрової трансформації підтримало пропозицію відтермінувати обов’язковий запуск системи.

    13 жовтня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15532, яким перенесла початок роботи «еАкцизу» в повному обсязі на липень 2027 року.

    Згодом відповідний закон підписав президент, а Кабінет Міністрів привів урядові нормативні акти у відповідність до нових строків.

    Постанова Кабміну набирає чинності 1 листопада 2026 року — саме тоді, коли раніше мала розпочатися обов’язкова експлуатація електронної системи.

    Уряд розраховує, що додаткові вісім місяців дозволять державним органам і підприємствам завершити підготовку без ризику масштабних збоїв у виробництві та торгівлі підакцизними товарами.

    Отже, до 30 червня 2027 року «еАкциз» залишатиметься в тестовому режимі, а з 1 липня нова система електронного маркування має стати обов’язковою. Паперові марки поки продовжать використовувати за чинними правилами, але бізнесу вже необхідно готуватися до цифрового переходу.

  • МВФ готує Україні новий транш на $690 млн

    МВФ готує Україні новий транш на $690 млн

    Засідання Ради директорів Міжнародного валютного фонду, на якому планується офіційне затвердження та виділення наступного фінансового траншу для України в розмірі 690 мільйонів доларів, має відбутися вже до середини липня цього року. Про такі терміни та перспективу отримання критично важливого фінансування офіційно повідомила премʼєр-міністерка України Юлія Свириденко.

    Очільниця українського уряду розповіла, що провела детальні та предметні переговори з першим заступником директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду Деном Кацом. Головною темою цієї зустрічі став аналіз та підбиття підсумків результатів першого перегляду спільної програми Механізму розширеного фінансування.

    За результатами ретельного перегляду поточної програми представники та експерти Міжнародного валютного фонду надали загальний позитивний висновок щодо поточної співпраці з українською стороною. Така оцінка місії Фонду стала ключовим кроком, який фактично відкрив для України прямий шлях до успішного погодження та подальшого отримання наступного кредитного траншу. Позитивна фінальна оцінка є свідченням того, що загальний тренд реформ та макроекономічна політика держави задовольняють міжнародних партнерів, навіть у надзвичайно складних поточних умовах.

    Водночас успішне проходження моніторингу не означає, що Україна виконала абсолютно всі зобов’язання та жорсткі вимоги, які спочатку висувалися експертами Міжнародного валютного фонду в межах діючої програми Механізму розширеного фінансування. Офіційному Києву довелося піти на свідомий компроміс із внутрішньою економічною та політичною реальністю, через що країна відмовилася від реалізації деяких пунктів меморандуму. Зокрема, українська влада повністю відхилила вимогу Фонду щодо обов’язкового запровадження податку на додану вартість для значно більшої кількості фізичних осіб-підприємців, оскільки такий крок міг суттєво посилити фінансовий тиск на малий та середній бізнес. Крім того, українська сторона відмовилася від іншої чутливої ініціативи партнерів, яка передбачала повне скасування чинної пільги на безподаткове ввезення в країну міжнародних посилок, вартість яких не перевищує ліміт у 150 євро. Показовим став той факт, що відповідний урядовий законопроєкт, який мав врегулювати це питання на користь вимог кредитора, Верховна Рада України демонстративно провалила під час голосування в сесійній залі буквально в переддень офіційного початку роботи оціночної місії фонду.

    Попри те, що Рада директорів готова заплющити очі на ці невиконані критерії та виділити кошти у визначені терміни, загальні вимоги щодо фіскальної дисципліни залишаються в силі. Нагадаємо, що одразу після завершення першого перегляду програми Механізму розширеного фінансування керівництво Міжнародного валютного фонду виступило з чіткою та безкомпромісною заявою. У відомстві наголосили, що українська влада в найближчій перспективі повинна продемонструвати реальну готовність активно мобілізувати додаткові внутрішні доходи державного бюджету. Окрім цього, міжнародні фінансисти продовжують наполягати на необхідності кардинального посилення та модернізації національного податкового адміністрування, що є базовою умовою для довгострокової фінансової стійкості країни.

  • Рада провалила голосування за ПДВ на посилки до 150 євро

    Рада провалила голосування за ПДВ на посилки до 150 євро

    Верховна Рада України не змогла ухвалити зміни до законодавства, які передбачали запровадження податку на додану вартість для міжнародних посилок вартістю до 150 євро, фактично проваливши голосування за правки до законопроєкту №12360, що стосується внесення змін до Митного кодексу України та реформування правил оподаткування імпортних відправлень.

    Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, зазначивши, що парламенту не вистачило голосів навіть для процедурного рішення щодо повторного другого читання законопроєкту. За його словами, саме це рішення мало відкрити можливість повернутися до ключових правок, які передбачали скасування чинної пільги на безподаткове ввезення товарів із-за кордону в межах ліміту до 150 євро.

    У підсумку для ухвалення рішення необхідно було щонайменше 226 голосів народних депутатів, однак підтримку надали лише 222 парламентарі. Через це законопроєкт не був направлений на повторний розгляд у другому читанні, а всі пов’язані з ним правки, зокрема щодо оподаткування міжнародних посилок, не отримали подальшого просування. Фактично це означає, що ініціатива була заблокована на цьому етапі законодавчого процесу.

    Ярослав Железняк у своїх коментарях зазначив, що провал голосування став наслідком відсутності достатньої політичної підтримки як для базової редакції документа, так і для альтернативних підходів до внесення змін. Він також наголосив, що після такої невдачі уряд змушений буде готувати новий законопроєкт, оскільки чинна редакція не отримала навіть мінімальної підтримки для подальшого просування в парламенті.

    Законопроєкт №12360 розглядався як один із ключових елементів оновлення митної та податкової політики України, спрямованої на гармонізацію з європейськими стандартами. Одним із його центральних положень було скасування чинного порогу, який дозволяє громадянам отримувати міжнародні посилки вартістю до 150 євро без сплати ПДВ. Запровадження такого податку розглядалося як крок до розширення податкової бази та збільшення бюджетних надходжень, зокрема в умовах воєнного стану та зростання потреб державного бюджету.

    Водночас це питання викликає значний суспільний резонанс, оскільки безмитний поріг тривалий час використовувався для онлайн-замовлень товарів з-за кордону, і його скасування могло б призвести до подорожчання частини імпортних покупок для громадян. Саме через це ініціатива неодноразово ставала предметом політичних дискусій і не отримувала стабільної підтримки серед депутатського корпусу.

    Окремо зазначається, що цей законопроєкт розглядався як один із структурних “маяків” у співпраці України з міжнародними фінансовими партнерами, зокрема Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом. Виконання таких зобов’язань є важливою умовою для продовження фінансової підтримки, однак у випадку з податком на посилки парламент не зміг досягти необхідного політичного консенсусу.

    Раніше профільний комітет Верховної Ради підтримав альтернативні пропозиції щодо скасування пільги на міжнародні посилки, однак вони також не знайшли достатньої підтримки в сесійній залі. Міністр фінансів Сергій Марченко неодноразово наголошував, що запровадження оподаткування імпортних відправлень є необхідним кроком у межах бюджетної політики та міжнародних домовленостей, хоча визнавав ризики політичної та суспільної чутливості цього питання.

    Таким чином, після проваленого голосування Україна залишається без змін у системі оподаткування міжнародних посилок, а уряд і парламент фактично повертаються до етапу розробки нового законодавчого підходу, який має врахувати як вимоги міжнародних партнерів, так і внутрішні економічні та соціальні фактори.

  • Марченко: податок на посилки доведеться ухвалити — це умова МВФ і ЄС

    Марченко: податок на посилки доведеться ухвалити — це умова МВФ і ЄС

    Україна змушена буде ухвалити законопроєкт про оподаткування міжнародних посилок, оскільки його прийняття є частиною зобов’язань перед міжнародними партнерами та умовою подальшого фінансування. Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко під час обговорення змін до податкового законодавства.

    За словами очільника Мінфіну, питання запровадження податку на товари, що надходять із-за кордону через поштові сервіси, не є предметом політичного вибору України, а випливає з міжнародних домовленостей.

    «Є зовнішній тиск з цього питання, є зовнішній запит. У нас немає можливості зняти це питання або якимось чином передомовитися», — наголосив Марченко.

    Він підкреслив, що ухвалення відповідного законопроєкту є фактично неминучим кроком у межах чинних фінансових домовленостей із міжнародними партнерами.

    «Іншого виходу немає. Зовнішній тиск, думаю, доведеться збалансувати внутрішнім тиском», — додав міністр.

    Йдеться про законодавчу ініціативу, яка передбачає зміну правил оподаткування товарів, що надходять в Україну в міжнародних поштових і кур’єрських відправленнях. Зокрема, мова йде про можливе запровадження податку на додану вартість або інших фіскальних механізмів для посилок із-за кордону.

    Урядові джерела зазначають, що ця ініціатива є частиною ширшого пакета податкових реформ, які Україна має виконати в межах співпраці з Міжнародний валютний фонд. У МВФ такі кроки розглядаються як структурні маяки — індикатори реформ, від виконання яких залежить подальше фінансування програм макрофінансової стабільності.

    Окремо питання податку на посилки розглядається і в контексті співпраці з Європейський Союз. За даними з урядових обговорень, виконання цієї норми може стати умовою для отримання частини фінансової допомоги ЄС, зокрема траншів у межах багаторічних програм підтримки України.

    Зокрема, мова йде про можливу прив’язку до фінансування обсягом близько 8,4 млрд євро, частина якого може бути надана за умови ухвалення податкових змін. У європейських інституціях також розглядається варіант ширшої прив’язки фіскальних реформ до більшого кредитного пакета, обсяг якого оцінюється приблизно у 90 млрд євро.

    Таким чином, податкові зміни щодо міжнародних посилок можуть стати одним із елементів загальної фінансової архітектури підтримки України з боку Заходу.

    Водночас це питання вже викликає активне обговорення всередині країни, оскільки воно безпосередньо стосується мільйонів громадян, які регулярно користуються закордонними онлайн-магазинами та маркетплейсами. Очікується, що ухвалення законопроєкту може вплинути на вартість імпортних товарів масового споживання та змінити структуру онлайн-торгівлі в Україні.

    У парламенті тим часом тривають консультації щодо тексту документа. Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявив, що голосування за законопроєкт може відбутися вже найближчим часом. За його словами, частина депутатів, які раніше виступали проти ініціативи, вже змінили свою позицію.

    За словами урядовців, ухвалення цього закону є важливим елементом для забезпечення стабільного фінансування державного бюджету та продовження співпраці з міжнародними кредиторами в умовах воєнного стану та значного бюджетного дефіциту.

    Фактично, питання оподаткування посилок поступово переходить із рівня політичної дискусії до фінального етапу ухвалення рішення, яке напряму пов’язане з виконанням міжнародних зобов’язань України.

  • Бюджет на межі: без рішень Ради гроші можуть закінчитися в червні

    Бюджет на межі: без рішень Ради гроші можуть закінчитися в червні

  • ЄС може посилити умови кредиту Україні на €90 млрд — Bloomberg

    ЄС може посилити умови кредиту Україні на €90 млрд — Bloomberg

    Європейський Союз розглядає можливість посилення умов надання Україні кредиту обсягом 90 млрд євро, і частину виплат можуть прив’язати до виконання податкових реформ. Про це повідомляє Bloomberg.

    За даними джерел агентства, у центрі обговорень — перегляд чинного пільгового податкового режиму для українського бізнесу. Йдеться про систему, яка була створена для фізичних осіб-підприємців і малого бізнесу та дозволяє сплачувати приблизно 5% від виручки замість стандартного оподаткування.

    Міністерство фінансів України та міжнародні донори вважають, що така модель у нинішніх умовах війни створює додаткове навантаження на бюджет, викривлює конкуренцію та сприяє збереженню значного тіньового сектору економіки.

    У межах нових пропозицій обговорюється варіант, за якого компанії з доходом понад 4 млн гривень, що користуються пільговою системою, можуть бути зобов’язані сплачувати 20% податку на додану вартість.

    Водночас у ЄС підкреслюють, що ці можливі зміни стосуватимуться лише частини ширшого пакета допомоги, який розрахований на два роки і включає близько 60 млрд євро на оборонну підтримку України. Інша частина фінансування передбачена у межах макрофінансової допомоги та програми Ukraine Facility для бюджетних витрат.

    У Європейській комісії заявили, що робота над меморандумом про взаєморозуміння, який визначить умови фінансування України, триває. Там також зазначили, що всі програми реформ узгоджуються з Міжнародним валютним фондом, а мета полягає у зміцненні економіки України та прискоренні її інтеграції до ЄС.

    Водночас, за оцінками Bloomberg, нові вимоги можуть спричинити внутрішню політичну напругу в Україні, оскільки запропоновані податкові зміни є соціально чутливими і можуть викликати опір як у суспільстві, так і в політичному середовищі.

    Попри це, у публікації зазначається, що навіть у разі відтермінування частини рішень Україні в перспективі доведеться реформувати податкову систему відповідно до європейських стандартів у межах процесу вступу до ЄС, зокрема поступово скорочувати податкові пільги.

    Раніше повідомлялося, що перший транш «військової» частини кредиту ЄС у 90 млрд євро становитиме 6 млрд євро і може надійти Україні вже в червні. Ці кошти планують спрямувати на закупівлю дронів українського виробництва, а наступні виплати можуть включати боєприпаси, безпілотники та засоби протиповітряної оборони.

  • Україна та МВФ відмовляються від ПДВ для ФОП і шукають нову податкову модель

    Україна та МВФ відмовляються від ПДВ для ФОП і шукають нову податкову модель

    Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) фактично поставили паузу в одному з найрезонансніших податкових питань — можливому запровадженні податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців. За підсумками перемовин у Вашингтоні сторони дійшли висновку, що ця ідея є надто чутливою як з економічної, так і з політичної точки зору, тому наразі її реалізація не розглядається як пріоритет. Натомість Україна разом із міжнародними партнерами зосереджується на пошуку альтернативних джерел наповнення державного бюджету, зокрема в контексті формування фінансової політики на 2027 рік.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко після участі у весняних зборах МВФ та Світового банку. За її словами, українська делегація провела низку консультацій із представниками фонду та європейських інституцій, під час яких вдалося донести позицію уряду щодо ризиків такого кроку. Вона наголосила, що МВФ із розумінням поставився до аргументів української сторони, визнавши, що запровадження ПДВ для ФОПів може викликати негативну реакцію в суспільстві та не знайти підтримки в парламенті.

    Питання оподаткування ФОПів залишається одним із найчутливіших у податковій політиці України, адже воно безпосередньо зачіпає сотні тисяч підприємців, які працюють у сфері торгівлі, послуг, ІТ та малого виробництва. У попередні місяці уряд розглядав можливість введення ПДВ для підприємців із певним рівнем доходу, що відповідало б європейській практиці, однак ця ініціатива викликала значний спротив з боку бізнесу. Представники малого бізнесу неодноразово заявляли, що такі зміни ускладнять ведення діяльності, збільшать адміністративне навантаження та можуть призвести до зростання цін для споживачів.

    Крім того, політична складова також стала важливим фактором. У Верховній Раді не сформувалося достатньої підтримки для ухвалення відповідного законопроєкту. Зокрема, представники парламентської більшості відкрито заявляли, що документ не готовий до розгляду, навіть попри те, що він розглядався як один із елементів співпраці з МВФ у межах програми фінансової підтримки. У підсумку уряд змушений був шукати більш збалансовані рішення, які б дозволили зберегти довіру міжнародних партнерів, не створюючи додаткового тиску на внутрішній ринок.

    У ході переговорів у Вашингтоні сторони погодилися, що в умовах повномасштабної війни Україна потребує гнучкішого підходу до реалізації структурних реформ. Це означає, що ключовим пріоритетом залишається макрофінансова стабільність, а не формальне виконання всіх вимог у встановлені строки. Саме тому питання ПДВ для ФОПів було відкладене, а натомість розпочато роботу над альтернативними інструментами наповнення бюджету.

    Серед таких інструментів уже розглядаються кілька напрямів. Зокрема, уряд схвалив законодавчі ініціативи щодо оподаткування цифрових платформ, що має на меті залучити до бюджету кошти від діяльності міжнародних онлайн-сервісів. Також обговорюються зміни до правил оподаткування міжнародних поштових відправлень, що може зменшити можливості для ухилення від податків у сфері електронної комерції. Окремо розглядається питання продовження дії військового збору як одного з ключових джерел фінансування оборонних потреб держави.

    Експерти зазначають, що відмова від негайного запровадження ПДВ для ФОПів не означає повної відмови від реформування податкової системи. Україна й надалі має зобов’язання перед міжнародними партнерами щодо розширення податкової бази та гармонізації законодавства з європейськими нормами. Водночас нинішній підхід демонструє прагнення уряду знайти баланс між необхідністю наповнення бюджету та підтримкою малого бізнесу, який залишається важливою складовою економіки.

    Співпраця з МВФ залишається критично важливою для України, адже фінансова допомога фонду є одним із ключових джерел підтримки економіки в умовах війни. Саме тому уряд намагається зберегти довіру партнерів, водночас адаптуючи реформи до реальних умов. У цьому контексті відмова від ПДВ для ФОПів виглядає як приклад компромісного рішення, яке дозволяє уникнути соціальної напруги та економічних ризиків.

    Очікується, що найближчим часом уряд представить нові пропозиції щодо податкової політики, які враховуватимуть як вимоги міжнародних партнерів, так і потреби українського бізнесу. Таким чином, дискусія навколо оподаткування ФОПів не завершена, але переходить у нову фазу — пошуку ефективних і водночас прийнятних для суспільства рішень.

  • МВФ занепокоєний: Рада затягує рішення, від яких залежать мільярди для України

    МВФ занепокоєний: Рада затягує рішення, від яких залежать мільярди для України

    Міжнародний валютний фонд висловив занепокоєння щодо здатності України й надалі отримувати фінансування в межах кредитної програми обсягом 8,1 млрд доларів. Причиною стали затримки з ухваленням необхідних законодавчих змін у Верховній Раді.

    Про це повідомляє агентство Bloomberg.

    Згідно з умовами нової чотирирічної програми фінансування, український парламент до кінця березня має ухвалити низку законодавчих змін, які передбачають підвищення податків для бізнесу та домогосподарств.

    Ці рішення є частиною домовленостей з міжнародними кредиторами та необхідні для подальшого отримання коштів.

    Однак кілька ключових законодавчих ініціатив досі не винесені на розгляд парламенту. Це створює ризик затримки наступних траншів фінансування.

    Наразі Україна вже отримала 1,5 млрд доларів першого траншу в межах нової програми.

    Постійна представниця МВФ в Україні Прішила Тофано прямо заявила про стурбованість ситуацією.

    «Можу сказати, що я стурбована», — сказала вона агентству Bloomberg.

    За словами джерел, місія МВФ на чолі з Гевіном Греєм планує розпочати зустрічі з українськими депутатами 18 березня, щоб обговорити подальші кроки щодо виконання умов програми.

    Конфлікти у парламенті ускладнюють голосування

    Політична ситуація в парламенті також впливає на процес ухвалення рішень. За даними джерел, частина депутатів не поспішає підтримувати урядові ініціативи, що створює додаткові труднощі для просування реформ.

    Раніше Верховна Рада вже провалила голосування за частину законопроєктів, пов’язаних із вимогами МВФ, зокрема щодо оподаткування цифрових платформ та реформи соціальної допомоги.

    Крім того, ситуація ускладнюється внутрішніми проблемами в парламентській більшості. Як раніше повідомляло наше видання, у фракції «Слуга народу» дедалі частіше говорять про кризу керованості та втрату ядра фракції.

    Також парламент раніше не підтримав частину ініціатив, пов’язаних із вимогами МВФ щодо податкових змін і реформ соціальної допомоги.

    Ризик фінансового тиску на бюджет

    Ситуація з міжнародним фінансуванням залишається складною. Раніше Угорщина та Словаччина заблокували кредитний пакет Європейського Союзу на понад 90 млрд євро.

    У разі затримки зовнішньої допомоги Національний банк України може бути змушений знову застосувати механізм прямого кредитування уряду для покриття дефіциту бюджету.

    Голова НБУ Андрій Пишний раніше зазначав, що такий сценарій уже застосовувався у перший рік повномасштабного вторгнення.

    Водночас експерти попереджають, що навіть нова програма співпраці з фондом може мати довгострокові фінансові ризики для України.

    Таким чином, подальша доля фінансування МВФ значною мірою залежить від того, чи зможе Верховна Рада найближчим часом ухвалити необхідні реформи.

  • МВФ затвердив нову програму для України: що означає фінансування на $8,1 млрд

    МВФ затвердив нову програму для України: що означає фінансування на $8,1 млрд

    Рішення Ради директорів International Monetary Fund про затвердження нової чотирирічної програми розширеного фінансування для Ukraine обсягом $8,1 млрд — це важливий сигнал стабільності для економіки в умовах війни. Перший транш, який очікується найближчим часом, має становити близько $1,5 млрд і буде спрямований на покриття дефіциту бюджету та підтримку макрофінансової рівноваги, як повідомила голова уряду Юлія Свириденко.

    З одного боку, така програма — це підтвердження довіри до фінансової системи країни та до здатності уряду виконувати зобов’язання. У воєнний час стабільне зовнішнє фінансування дозволяє уникати різких скорочень видатків, підтримувати соціальні програми та зберігати керованість бюджету. Це важливо для прогнозованості курсу гривні, для бізнесу і для міжнародних партнерів.

    З іншого боку, будь-яка програма МВФ завжди передбачає структурні умови. І саме тут починається найскладніша частина політичної дискусії. Серед очікуваних кроків — зміни в податковій політиці: оподаткування цифрових платформ, перегляд пільг для посилок, зміни щодо військового збору та поступове розширення бази ПДВ. Частина цих рішень уже давно обговорюється в експертному середовищі, однак їх реалізація в умовах війни може викликати суспільну напругу.

    Особливо чутливою є тема оподаткування малого бізнесу. Запровадження ПДВ для ФОП із визначеним лімітом — це крок, який вплине на тисячі підприємців. Навіть якщо параметри компромісні, будь-яке розширення податкового навантаження потребує прозорої комунікації та чітких пояснень щодо цілей реформи. Інакше економічні рішення можуть сприйматися як фіскальний тиск, а не як елемент системної модернізації.

    Водночас програма МВФ — це не лише про вимоги. Це також про доступ до довгострокового фінансування та про сигнал для інших донорів, зокрема європейських партнерів. Узгодженість із міжнародними інституціями підвищує шанси на додаткову підтримку та зменшує ризики для зовнішньої фінансової стійкості країни.

    У підсумку маємо складну, але передбачувану ситуацію: фінансова підтримка посилює макроекономічну стабільність, однак структурні зобов’язання вимагатимуть рішень, які будуть непопулярними всередині країни. Баланс між потребами бюджету, вимогами партнерів і соціальною стійкістю стане ключовим викликом найближчих років. Саме від якості реалізації цих рішень залежатиме, чи стане ця програма інструментом розвитку, чи залишиться лише вимушеним компромісом.

  • Міністерство фінансів анонсувало перегляд спрощеної системи для ФОП і ПДВ

    Міністерство фінансів анонсувало перегляд спрощеної системи для ФОП і ПДВ

    Міністерство фінансів України заявило про готовність напрацьовувати комплексне рішення щодо можливої реформи оподаткування фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі, зокрема у частині сплати ПДВ. У відомстві наголошують: питання не стосується автоматичного скасування чинних пільг, а йдеться про створення більш прозорої та збалансованої моделі.

    Що пропонує Мінфін

    За інформацією відомства, нова система має вирішити одразу кілька ключових проблем:

    • посилення боротьби з тіньовими схемами;

    • ліквідація можливостей для агресивної оптимізації, бізнес-дроблення та «сірого» імпорту;

    • вирівнювання умов між різними видами платників податків;

    • захист сумлінних підприємців і спрощення для них адміністрування та звітності.

    Таким чином Міністерство фінансів планує уникнути перекосів, коли спрощена система використовується не для розвитку малого бізнесу, а для ухилення від оподаткування великих торгових та імпортних операцій.

    Коли можливі зміни

    Уряд підкреслює, що жодних термінових рішень не буде. Потенційний перегляд правил для ФОП може відбутися не раніше 2027 року. За цей час планується:

    • доопрацювати відповідні законодавчі пропозиції;

    • провести широкі публічні консультації з бізнесом;

    • забезпечити адаптацію підприємців до можливих нововведень.

    Що це означає для ФОП уже зараз

    Відповідно до заяв Мінфіну, чинна система оподаткування спрощенців працюватиме без змін у найближчі роки. Усі обговорення відбуватимуться у відкритому форматі, а держава обіцяє врахувати позиції малого бізнесу та уникати рішень, що можуть нашкодити підприємництву в умовах війни.