Хрещатик

Позначка: парад 9 травня

  • “Танучий віск і страх в очах”: Путіна висміяли після появи на параді 9 травня

    “Танучий віск і страх в очах”: Путіна висміяли після появи на параді 9 травня

    Президент РФ Володимир Путін опинився в центрі хвилі глузувань після своєї появи на параді 9 травня у Москві. Спостерігачі, опозиціонери та коментатори звернули увагу на виснажений вигляд російського диктатора та напружену атмосферу навколо нього.

    Про це пише британське видання Metro.

    У соцмережах активно обговорювали зовнішність Путіна під час урочистостей. Користувачі звернули увагу на опухле та асиметричне обличчя, неприродні риси та пригнічений вигляд російського лідера. Деякі коментатори порівнювали його обличчя з “танучим воском”.

    Моніторингова група “Кримський вітер” заявила, що багато диктаторів перед падінням режиму або смертю різко старіли через постійний стрес, ізоляцію та страх втратити владу.

    Російський опозиціонер Михайло Ходорковський назвав Путіна “глибоко наляканим, старіючим диктатором”.

    Український коментатор Антон Геращенко також висміяв зовнішність глави Кремля, опублікувавши фото з його опухлими щоками та іронічно написавши, що “санкції дійшли навіть до ботоксу Путіна”.

    Окрему увагу викликала й організація самого параду. Російський бізнесмен та опозиціонер Леонід Невзлін назвав цьогорічне святкування “скороченим” і заявив, що відсутність великої кількості військової техніки стала символом ослаблення режиму.

    За його словами, вся система влади в Росії дедалі більше концентрується навколо одного “старіючого чоловіка”, а майбутнє режиму напряму залежить від стану здоров’я Путіна.

    Невзлін також звернув увагу на надзвичайно посилену охорону російського президента. За його словами, Путін виглядав “самотнім та ізольованим” у своєму безпековому оточенні.

    Чутки про можливі проблеми зі здоров’ям у Путіна циркулюють уже кілька років. У західних медіа та серед експертів неодноразово звучали припущення про хворобу Паркінсона, онкологію чи інші серйозні захворювання, однак Кремль традиційно все заперечує.

    На тлі війни проти України та дедалі більшої міжнародної ізоляції Росії цьогорічний парад у Москві став одним із найбільш обговорюваних за останні роки — не через демонстрацію сили, а через атмосферу напруги навколо самого господаря Кремля.

  • Українські дрони загнали Путіна у бункери: у Forbes пояснили, чому Кремль почав ховатися

    Українські дрони загнали Путіна у бункери: у Forbes пояснили, чому Кремль почав ховатися

    Російський диктатор Володимир Путін дедалі частіше змушений ховатися у підземних укриттях через посилення українських ударів углиб території РФ. Українські дрони та ракети вже змінюють не лише хід війни, а й поведінку самого Кремля.

    Про це пише Forbes із посиланням на керівника проєкту UkraineAlert Пітера Дікінсона.

    За словами аналітика, саме українські удари по військових і стратегічних об’єктах у Росії стали головною причиною того, що Путін усе частіше ізолюється та змінює місця перебування.

    «Удари безпілотників та ракет України є ключовою причиною, чому Путін усе частіше відступає до своїх бункерів», — заявив Дікінсон.

    Він наголосив, що Кремль тепер змушений враховувати ризик атак навіть по Москві та інших глибоких тилових регіонах Росії.

    Аналітик вважає, що російський диктатор боїться не лише зовнішніх загроз, а й внутрішньої нестабільності всередині країни.

    «Він також боїться власного народу… і добре усвідомлює, що Україна має здатність завдавати ударів глибоко всередині Росії», — пояснив Дікінсон.

    На його думку, постійний страх перед атаками та політичними ризиками робить Путіна дедалі більш ізольованим.

    «Він дедалі більше стає параноїком», — зазначив експерт.

    У Forbes підкреслюють, що Україна активно нарощує можливості своїх далекобійних дронів і ракет, які дедалі частіше досягають військових об’єктів, нафтобаз, аеродромів та логістичних центрів у глибині Росії.

    За словами Дікінсона, Київ таким чином демонструє Кремлю, що Росія більше не може почуватися недоторканною.

    «Послання Москві чітке: Київ сигналізує, що має можливість завдати сильного удару у відповідь», — наголосив він.

    Аналітики також звертають увагу, що постійні атаки змушують Росію витрачати дедалі більше ресурсів не на фронт, а на захист власної території та критичної інфраструктури.

    На цьому тлі дедалі символічнішим виглядає і сам парад 9 травня у Москві, який цьогоріч став одним із найкоротших за останні роки. Захід на Красній площі тривав лише 45 хвилин і вперше за довгий час відбувся без демонстрації важкої військової техніки.

    Російська влада пояснила це “поточною оперативною ситуацією”, однак захід супроводжувався безпрецедентними заходами безпеки та масштабними відключеннями мобільного Інтернету у центрі столиці РФ.

    На Красній площі перебувала велика кількість силовиків і співробітників охорони, а небо над Москвою посилено контролювали системи ППО через побоювання можливих атак українських безпілотників.

    Парад проходив на тлі оголошеного триденного перемир’я між Україною та Росією, яке мало діяти з 9 до 11 травня. Попри це, вже у ніч на 9 травня Росія атакувала Україну дронами та балістичною ракетою.

    За даними української сторони, окупанти запустили понад 30 безпілотників. Більшість із них вдалося знищити силам протиповітряної оборони, однак одну балістичну ракету перехопити не вдалося.

    У Forbes вважають, що нинішня поведінка Путіна свідчить про зміну психологічного стану Кремля на четвертий рік повномасштабної війни. Якщо на початку вторгнення Росія розраховувала швидко захопити Київ і диктувати умови, то тепер сама змушена посилювати захист Москви та ховати керівництво у бункерах.

    «Путін знає, що війна йде жахливо погано, і дедалі більше росіян це розуміють», — підсумував Пітер Дікінсон.

  • Найслабший парад Путіна за роки війни: без танків, із вимкненим інтернетом та страхом атак

    Найслабший парад Путіна за роки війни: без танків, із вимкненим інтернетом та страхом атак

    У Москві 9 травня відбувся один із найменш масштабних парадів за всю сучасну історію правління Володимира Путіна. Цьогорічне святкування Дня перемоги на Красній площі пройшло без традиційної демонстрації важкої військової техніки, із масштабними відключеннями мобільного інтернету та на тлі посилених заходів безпеки через загрозу українських атак.

    Парад тривав лише близько 45 хвилин, що стало найкоротшим показником за останні десятиліття. Для порівняння: ювілейний парад 2025 року тривав майже півтори години.

    Російська влада пояснила скорочений формат “поточною оперативною ситуацією”. Утім, експерти пов’язують зміни насамперед із війною проти України, великими втратами техніки та страхом можливих ударів по Москві.

    Цього року Красною площею не проїхав жоден танк чи ракетний комплекс. Замість традиційної демонстрації озброєння глядачам показали лише колони військових, кілька кабріолетів та відеоролики з безпілотниками, атомними підводними човнами й “новітньою російською технікою”.

    Серед учасників параду були російські військові, учасники війни проти України, а також солдати КНДР, які, за даними російських джерел, брали участь у бойових діях у Курській області.

    Парад проходив в умовах безпрецедентних заходів безпеки. У центрі Москви масово вимикали мобільний інтернет, а Кремль розгорнув додаткові системи ППО. Напередодні російська влада також неодноразово погрожувала “жорсткою відповіддю” у разі атак на столицю РФ.

    На цьому тлі президент США Дональд Трамп заявив про триденне перемир’я між Україною та Росією на 9–11 травня та анонсував обмін полоненими у форматі “1000 на 1000”.

    За словами Трампа, саме він ініціював домовленість, а на неї погодилися і Путін, і президент України Володимир Зеленський.

    Зеленський, коментуючи ситуацію навколо параду, заявив, що “Красна площа менш важлива, ніж життя українських полонених”.

    Водночас у мережі активно поширювався фейковий “указ” про нібито дозвіл України на проведення параду в Москві. Офіційного підтвердження існування такого документа немає, а українська влада подібних рішень не ухвалювала.

    У Кремлі на інформаційну хвилю відреагували нервово. Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Росії “не потрібен чужий дозвіл” на проведення параду, а російські пропагандисти називали ситуацію “інформаційною спецоперацією”.

    На парад до Москви приїхала значно менша кількість іноземних гостей, ніж у попередні роки. Серед присутніх були самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, король Малайзії Султан Ібрагім та президент Лаосу Тонглун Сісуліт.

    Захід відбувався на тлі дедалі більшої міжнародної ізоляції Росії та економічного виснаження через війну. Як зазначає Reuters, цьогорічний парад проходив в атмосфері занепокоєння щодо майбутнього війни, економічних проблем та погіршення відносин Кремля із Заходом.

    Видання Politico також звернуло увагу на те, що українські далекобійні удари дедалі сильніше впливають на поведінку російського керівництва. У матеріалі йдеться, що Путін фактично змушений дедалі частіше покладатися на систему бункерів і надзвичайні заходи безпеки.

    Журналісти Forbes у свою чергу порівняли поведінку Зеленського та Путіна під час війни. Якщо український президент регулярно записував звернення просто на вулицях Києва, то російський лідер, як зазначає видання, дедалі більше ізолюється від публічного простору.

    На тлі скороченого параду та обмеженої кількості техніки російські соцмережі заполонили критичні коментарі. Частина росіян скаржилася на “втрату величі” параду та відсутність традиційної демонстрації сили.

  • “Європу нема чим лякати”: росіяни масово розкритикували парад у Москві та промову Путіна

    “Європу нема чим лякати”: росіяни масово розкритикували парад у Москві та промову Путіна

    У Росії після військового параду 9 травня в Москві почали масово з’являтися критичні коментарі та хвиля розчарування серед прихильників Кремля. Росіяни скаржаться на відсутність важкої техніки, “порожню” промову президента РФ Володимир Путін та втрату колишньої помпезності головного пропагандистського шоу Кремля.

    Про це повідомляє 24 Канал.

    Цьогорічний парад у Москві, присвячений 81-й річниці перемоги у Другій світовій війні, став одним із найскромніших за останні роки. Замість масштабної демонстрації бронетехніки та озброєння по Красній площі проїхали переважно кілька кабріолетів, а в небі з’явилася обмежена кількість літаків.

    Саме це викликало хвилю невдоволення навіть серед проросійської аудиторії в телеграм-каналах та соцмережах. Користувачі писали, що “Європу нема чим лякати”, згадували провали так званої “СВО” та заявляли про “розтоптану гордість”.

    Частина коментаторів відкрито висловлювала розчарування тим, що парад більше не виглядає символом військової сили Росії. Деякі користувачі навіть іронізували, що головною “перемогою” стало те, що під час заходу Москву не атакували українські безпілотники.

    «На кладовищі має бути тиша, а не парад та свято. Одним словом “СВО” — дивна військова операція», — писали користувачі у коментарях під трансляціями.

    Окрему хвилю критики викликала промова Путіна. Росіяни звернули увагу, що президент РФ фактично повторив тези попередніх років про “російський характер”, “подвиг переможців” та “агресію НАТО”, не зробивши жодних гучних заяв чи анонсів.

    Деякі користувачі прямо писали, що речник Кремля Дмитро Пєсков обіцяв “важливу” промову, однак у результаті росіяни почули “старий текст без жодного сенсу”.

    Згодом адміністратори проросійських телеграм-каналів почали масово видаляти критичні коментарі про парад, війну та ситуацію в Росії. У частині чатів також закрили можливість залишати повідомлення.

    На тлі цього експерти зазначають, що цьогорічний парад став значно менш масштабним через великі втрати техніки у війні проти України, економічні проблеми та посилені заходи безпеки через загрозу атак дронів.

    Виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко заявив, що Кремль перед 9 травня опинився у значно складнішій ситуації, ніж очікував.

    За його словами, Росія вже не може демонструвати образ абсолютної сили, який роками будувався навколо параду на Красній площі. Замість демонстрації могутності Москва змушена концентруватися на безпеці самого заходу та інформаційному контролі.

    Цьогоріч на параді були присутні лише окремі союзники Кремля, зокрема представники Білорусі, Казахстану та військові з Північної Кореї. Кількість іноземних гостей та делегацій також виявилася значно меншою, ніж у попередні роки.

    Окрему увагу російські медіа приділили тому, що поруч із Путіним уперше посадили учасника війни проти України — за даними росЗМІ, ним став військовий Леонід Рижов.

    На цьому тлі російська пропаганда намагалася зробити акцент не на масштабі параду, а на “єдності суспільства” та “підтримці армії”, однак у соцмережах переважали саме критичні та саркастичні реакції.

  • “Наша справа права”: Путін на параді 9 травня прив’язав війну проти України до “перемоги над нацизмом”

    “Наша справа права”: Путін на параді 9 травня прив’язав війну проти України до “перемоги над нацизмом”

    Глава Кремля Володимир Путін під час виступу на параді 9 травня в Москві заявив, що російські окупаційні війська, які воюють проти України, нібито “надихаються подвигами покоління переможців” часів Другої світової війни. Російський президент фактично вкотре спробував поставити сучасну війну РФ проти України в один ряд із боротьбою СРСР проти нацистської Німеччини.

    Про це повідомляють російські державні медіа та російська служба ТАСС.

    У своїй промові на Червоній площі Путін традиційно зробив акцент на темі “історичної пам’яті”, заявивши, що Росія “свято шанує спадщину солдатів Перемоги”. При цьому він вкотре використав російську пропагандистську риторику щодо війни проти України, назвавши її “СВО” — так у Кремлі офіційно називають повномасштабне вторгнення.

    “Великий подвиг покоління переможців надихає воїнів СВО”, — заявив Путін під час виступу. Також він стверджував, що російські військові нібито “протистоять агресивній силі, яку підтримує весь блок НАТО”.

    Під час промови глава Кремля повторив одну з ключових тез російської пропаганди про те, що Росія нібито веде “оборонну боротьбу” проти Заходу. Завершуючи виступ, Путін виголосив фразу: “Наша справа права!”, яку російська влада активно використовує у пропагандистських кампаніях.

    За даними російських пропагандистських ресурсів, у параді на Червоній площі цього року взяли участь понад тисячу російських військових, які брали участь у бойових діях проти України. Саме цей факт став одним із головних символічних елементів заходу, адже Кремль продовжує використовувати тему “перемоги у Другій світовій” для виправдання сучасної війни.

    На тлі параду в Москві були запроваджені безпрецедентні заходи безпеки. Російські медіа повідомляли про перебої та відключення мобільного інтернету в центрі столиці РФ ще зранку 9 травня. Причиною стали побоювання щодо можливих атак безпілотників та диверсій напередодні головного пропагандистського заходу Кремля.

    Упродовж останніх тижнів російська влада значно посилила систему протиповітряної оборони навколо Москви. Українські та західні аналітики звертають увагу, що Росія навіть перекидала частину ППО з інших регіонів до столиці для захисту параду. На цьому тлі в Україні заявляли, що такі дії свідчать про нервозність Кремля та страх можливих ударів по російській території.

    Водночас експерти зазначають, що цьогорічний парад у Москві проходить у значно складнішій для Кремля атмосфері, ніж у попередні роки. Повномасштабна війна проти України триває вже п’ятий рік, російська економіка перебуває під санкційним тиском, а втрати російської армії продовжують зростати. На цьому тлі російська влада дедалі активніше використовує радянську символіку та історичні паралелі для мобілізації суспільства.

    Окрему увагу аналітики звернули й на риторику про НАТО. Кремль продовжує намагатися представити війну проти України як частину ширшого конфлікту із Заходом. Саме ця теза регулярно використовується російською пропагандою для пояснення затяжної війни та внутрішніх економічних проблем у РФ.

    Попри масштабність заходу, низка міжнародних лідерів традиційно проігнорувала парад у Москві. Росія залишається у значній міжнародній ізоляції через війну проти України, а самі святкування 9 травня дедалі більше перетворюються на політичну демонстрацію підтримки нинішнього курсу Кремля.

  • Кремль не допустив іноземні ЗМІ на парад 9 травня

    Кремль не допустив іноземні ЗМІ на парад 9 травня

    Кремль відкликав акредитацію іноземних журналістів на висвітлення параду 9 травня в Москві, що стало безпрецедентним кроком для одного з головних державних заходів Росії. Про це повідомляє Der Spiegel із посиланням на власні джерела в медіа-середовищі та підтвердження від редакцій, які отримали відповідні повідомлення від російської сторони.

    За даними видання, рішення про скасування акредитацій було повідомлено журналістам телефоном, попри те, що раніше вони вже отримали офіційні дозволи на роботу під час заходу. Під обмеження, як зазначається, потрапили представники низки великих міжнародних медіа, зокрема німецьких ARD і ZDF, французького агентства AFP, британського Sky, а також італійського Rai і японського NHK. У всіх випадках повідомлення з боку Кремля зводилися до того, що «формат висвітлення змінено через ситуацію», без додаткових пояснень причин такого рішення.

    Пізніше журналістам було повідомлено, що допуск до параду отримають виключно російські засоби масової інформації. Таким чином, вперше за багато років іноземні медіа, які спочатку були акредитовані на подію, фактично були виключені з її висвітлення вже після завершення процедур акредитації. У Der Spiegel наголошують, що подібна практика є безпрецедентною для заходів такого масштабу і символічного значення.

    Рішення Кремля щодо обмеження доступу міжнародної преси відбувається на тлі змін формату самого параду 9 травня. Раніше російське Міністерство оборони повідомило, що урочистості в Москві пройдуть без демонстрації військової техніки та без участі курсантів військових училищ. Офіційно це пояснювалося «поточними умовами», однак детальні причини такого скорочення не розкривалися.

    У Кремлі також підтверджували, що парад відбудеться у скороченому форматі. Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков заявляв, що зміни пов’язані з «терористичною загрозою» та загальною безпековою ситуацією. Окремо підкреслювалося, що 9 травня цього року не є ювілейною датою, що також стало одним із факторів скорочення масштабів заходу. У Санкт-Петербурзі аналогічно було оголошено проведення параду без використання військової техніки.

    На тлі цих змін відмова у доступі іноземним журналістам додатково підсилює тенденцію до обмеження міжнародного висвітлення ключових державних подій у Росії. Фактично контроль за інформаційним супроводом параду переходить виключно до внутрішніх російських медіа, що суттєво звужує можливість зовнішнього спостереження за подією.

    Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що Росія не припинила бойових дій попри пропозиції про припинення вогню та дипломатичні ініціативи. Він також підкреслював, що війна безпосередньо впливає на внутрішні процеси в Росії, зокрема на організацію символічних заходів, і що навіть проведення параду вже залежить від ситуації на фронті.

    Таким чином, цьогорічний парад 9 травня в Москві відбувається на тлі одночасного скорочення його військової складової та суттєвого обмеження міжнародної присутності в інформаційному просторі, що відображає загальне посилення контролю над публічною комунікацією навколо події.

  • Парад без танків: Годжес розкрив можливі причини рішення Москви

    Парад без танків: Годжес розкрив можливі причини рішення Москви

    Відсутність важкої військової техніки на параді 9 травня в Москві може бути не просто технічним або організаційним рішенням, а сигналом глибших проблем у російській армії або ж елементом навмисної інформаційної гри. Таку оцінку висловив генерал-лейтенант армії США у відставці Бен Годжес, коментуючи зміну формату одного з ключових пропагандистських заходів Кремля, який традиційно має демонструвати військову силу Росії.

    За словами Годжеса, існує щонайменше кілька можливих пояснень того, чому цього року на Червоній площі можуть не показувати танки та іншу важку техніку. Перша версія стосується реального стану ресурсів російської армії. Він припускає, що через тривалу війну проти України Росія могла зіткнутися з дефіцитом підготовлених екіпажів, які здатні ефективно керувати складними бойовими системами. Частина військових залучена до бойових дій на фронті, а ротація та підготовка нових кадрів, за його оцінкою, може не встигати за втратами та потребами армії. У такому разі командування могло вирішити не відволікати техніку і особовий склад від бойових завдань заради парадної демонстрації.

    Другий можливий фактор, на який звертає увагу генерал, пов’язаний із технічним станом російського озброєння та системою його обслуговування. Тривалі бойові дії, високий рівень втрат техніки, а також регулярні удари по військовій інфраструктурі могли суттєво ускладнити ремонт і підготовку бронетехніки до експлуатації в парадному форматі. У такому випадку проблема полягає не лише у кількості техніки, а й у її готовності до демонстраційного використання, що є важливим елементом пропагандистських заходів Кремля.

    Водночас Бен Годжес наголошує, що не варто виключати і третій сценарій, який має більш стратегічний характер і стосується інформаційних операцій. На його думку, відсутність важкої техніки на параді може бути свідомим кроком, спрямованим на створення хибного враження про стан російської армії або, навпаки, маскування реальних військових переміщень. Він припускає, що техніка може бути задіяна в інших регіонах або готуватися до потенційних операцій поза межами публічного поля зору, а демонстративне “спрощення” параду використовується як елемент обману.

    У цьому контексті генерал також згадав припущення про можливі загострення з інших напрямків, зокрема з території Білорусі, які потенційно могли б бути використані як частина ширшого військового сценарію. За його словами, подібні дії часто супроводжуються інформаційними маневрами, коли публічна картина навмисно не відповідає реальному розташуванню сил.

    Паралельно з цим в Україні та серед західних партнерів звертають увагу на те, що Росія традиційно надає великого ідеологічного значення параду 9 травня, використовуючи його як інструмент внутрішньої пропаганди. Саме тому будь-які зміни формату цього заходу, зокрема відсутність демонстрації ключових видів озброєння, сприймаються як потенційно важливий сигнал. Президент України Володимир Зеленський раніше зазначав, що скорочення військової складової параду може свідчити про реальні труднощі Росії на фронті, а не лише про організаційні рішення.

    Окремо у публічному просторі також обговорюється питання безпеки та причин таких змін. Російська сторона пояснює коригування формату параду нібито загрозами з боку України та “оперативною обстановкою”, зокрема ризиками атак безпілотників. На цьому тлі Кремль оголошував так зване “перемир’я” на період з 8 по 10 травня, однак паралельно залишав за собою право на відповідь у разі будь-яких “провокацій”, що фактично зберігає можливість продовження бойових дій.

    Українська сторона, своєю чергою, пропонувала почати режим тиші раніше, ніж це запропонувала Росія, однак, за даними офіційних джерел, інтенсивність атак не зменшувалася. Повідомлялося про використання дронів, артилерії та авіаційних ударів навіть у період, який Москва називала “перемир’ям”. Це в Києві розцінюють як чергове підтвердження того, що заяви про припинення вогню мають радше символічний характер і не супроводжуються реальними змінами на фронті.

    Таким чином, дискусія навколо відсутності важкої техніки на параді в Москві виходить далеко за межі суто протокольного питання. Вона стає частиною ширшого аналізу стану російської армії, її ресурсів, здатності до ведення тривалих бойових дій, а також інформаційної стратегії Кремля, яка поєднує демонстрацію сили, приховування слабких місць і вплив на внутрішню та міжнародну аудиторію.

  • Війна прийшла до Москви: лояльні Кремлю блогери різко критикують Путіна, аеропорти закривають, ППО не справляється — звіт ISW

    Війна прийшла до Москви: лояльні Кремлю блогери різко критикують Путіна, аеропорти закривають, ППО не справляється — звіт ISW

    Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зафіксували нову тенденцію всередині Росії: навіть ті групи, які раніше відкрито підтримували Кремль, починають публічно критикувати Володимира Путіна. Причиною стала зміна характеру війни — бойові дії дедалі відчутніше «переносяться» на територію самої Росії, а влада, на думку критиків, не здатна адекватно реагувати на нові виклики.

    За даними ISW, українські удари по військових і промислових об’єктах у глибині РФ змушують російську владу вживати екстрених заходів безпеки. Зокрема, 5 травня російські авіаційні служби одночасно закривали аеропорти одразу в 15 містах, а також вводили обмеження у всіх чотирьох ключових аеропортах Москви. Це безпрецедентна ситуація, яка демонструє, що навіть столиця країни більше не відчуває себе у безпеці.

    Симптоматичним сигналом стало й оголошення повітряної тривоги у віддалених регіонах. Зокрема, у Ханти-Мансійському автономному окрузі — більш ніж за 2000 кілометрів від України — вперше за весь час повномасштабної війни пролунали відповідні попередження. При цьому, як підкреслюють аналітики, немає підтверджень, що українські сили планували удари саме по цьому регіону, що свідчить про загальне зростання нервозності всередині Росії.

    На цьому тлі різко активізувалися російські так звані «мілблогери» — ультранаціоналістичні військові коментатори, які традиційно підтримували війну. Тепер вони дедалі частіше звинувачують російське керівництво у відриві від реальності. Основна претензія — пріоритет символічних і пропагандистських заходів над реальною безпекою країни.

    Особливо гостро критику викликало рішення Кремля не відмовлятися від проведення параду до 9 травня. Деякі блогери прямо заявляють, що погрози з боку російського Міноборони на адресу України були спричинені не стратегічними міркуваннями, а страхом за іміджеві заходи. Один із них назвав це проявом «марнославства», яке ставиться вище за безпеку населення.

    Окрему увагу критики приділяють стану протиповітряної оборони. На їхню думку, ресурси ППО розподіляються неефективно, що дозволяє українським безпілотникам і ракетам досягати цілей у глибокому тилу. Це створює додаткову напругу, адже Кремль змушений обирати між захистом фронту, стратегічних об’єктів і великих міст.

    Аналітики Інституту вивчення війни підкреслюють, що Україна активно використовує географічні та інфраструктурні слабкості Росії. Велика територія країни, розгалужена мережа об’єктів військово-промислового комплексу та обмежені ресурси ППО змушують російське керівництво постійно балансувати між різними напрямками захисту.

    Водночас внутрішня ситуація у Росії поступово ускладнюється. За оцінками ISW, суспільство дедалі більше відчуває наслідки війни: зростають втрати, посилюється фінансовий тиск, а влада відповідає на це посиленням цензури та обмеженням доступу до інформації, зокрема мобільного інтернету.

    Додатковим фактором напруги є ситуація на фронті. За повідомленнями різних джерел, частину боєздатних підрозділів Росія перекидає до Москви для участі у параді, що послаблює позиції на передовій. Натомість їх замінюють менш підготовлені військові, що призводить до зростання втрат і деморалізації.

    Паралельно Кремль значно посилив заходи безпеки для вищого керівництва. За даними відкритих джерел, Володимир Путін дедалі рідше з’являється у публічних місцях і значну частину часу проводить у захищених об’єктах. Також посилено охорону ключових військових і державних об’єктів, а навколо Москви розгортають додаткові системи ППО.

    ISW робить висновок, що відмова Кремля визнавати зміну характеру війни лише поглиблює внутрішні проблеми. Чим більше Україна демонструє здатність завдавати ударів у глибокому тилу, тим сильніше це підриває образ «контрольованої ситуації», який намагається підтримувати російська влада.

    У підсумку аналітики констатують: війна, яку Росія намагалася тримати далеко від своїх громадян, дедалі більше повертається всередину країни. І це вже не лише військовий фактор, а й серйозний виклик для внутрішньої стабільності режиму.

  • Парад скасували раптово: у Криму відмовились від 9 травня через загрози безпеці

    Парад скасували раптово: у Криму відмовились від 9 травня через загрози безпеці

    В тимчасово окупованому Криму цього року не відбудеться традиційний військовий парад до 9 травня, а також інші масові заходи. Відповідне рішення ухвалила окупаційна адміністрація півострова, пояснивши його міркуваннями безпеки.

    Про це повідомив призначений Росією очільник Криму Сергій Аксьонов. За його словами, у регіоні скасовано всі основні події, які зазвичай супроводжують святкування, включно з парадом і ходою «Безсмертного полку».

    «Проведення військового параду та інших масових заходів на честь Дня перемоги цього року не планується. Це рішення продиктоване міркуваннями безпеки», — заявив Сергій Аксьонов.

    Таким чином, окупаційна влада фактично відмовилася від масштабних пропагандистських заходів, які раніше щорічно проводилися на території півострова після його окупації Криму.

    Офіційні причини скасування залишаються узагальненими — жодних конкретних загроз або інцидентів, які могли б безпосередньо вплинути на це рішення, не озвучено. Водночас аналітики пов’язують такий крок із загальною ситуацією безпеки та зростанням ризиків для проведення масових заходів.

    Зокрема, останні події на території Росії можуть свідчити про підвищення рівня загроз. У ніч проти 4 травня безпілотники атакували Москву, що сталося за кілька днів до запланованого параду. Мер міста Сергій Собянін підтвердив факт інциденту, зазначивши, що один із дронів влучив у будівлю в одному з районів столиці.

    За даними російського Міноборони, протиповітряна оборона нібито знищила понад 100 безпілотників над різними регіонами країни. Водночас незалежні аналітики звертають увагу, що деякі апарати змогли подолати значну відстань і наблизитися до стратегічно важливих об’єктів.

    Зокрема, за оцінками OSINT-спільнот, один із дронів впав лише за кілька кілометрів від центру Москви та поблизу ключових урядових установ. Це може свідчити про новий рівень вразливості навіть добре захищених районів.

    На цьому тлі рішення не проводити масові заходи в Криму виглядає як запобіжний крок. Проведення параду традиційно передбачає значне скупчення людей, військової техніки та високий рівень публічності, що може створювати додаткові ризики в умовах війни.

    Також варто враховувати символічне значення таких заходів для російської влади. Відмова від їх проведення може свідчити про зміну підходів до безпеки або навіть про побоювання можливих атак.

    У ширшому контексті ситуація навколо 9 травня цього року виглядає напруженою. У різних регіонах Росії вже повідомлялося про посилення заходів безпеки, включно з обмеженням доступу до окремих територій, контролем зв’язку та збільшенням кількості силовиків.

    Попри це, офіційні особи, зокрема Володимир Путін, не коментували безпосередньо причини скасування заходів у Криму.

    Скасування параду на окупованому півострові може бути пов’язане з комплексом факторів — від реальних загроз безпеці до змін у військовій і політичній ситуації. Відсутність детальних пояснень лише підсилює припущення про високий рівень ризиків, які влада намагається мінімізувати.