Позначка: обход санкцій

  • Санкції штовхають Росію до масштабного технологічного шпигунства — AP

    Санкції штовхають Росію до масштабного технологічного шпигунства — AP

    Санкції проти Росії спровокували нову хвилю активізації її розвідувальних і кібершпигунських операцій, спрямованих на крадіжку західних технологій та оборонних розробок. Про це повідомляє Associated Press із посиланням на західні спецслужби та експертів у сфері безпеки.

    За даними співрозмовників агентства, російські структури останнім часом значно розширили масштаби операцій із незаконного отримання технологій. Йдеться про створення мереж фіктивних компаній у різних юрисдикціях, використання посередників, а також залучення кіберзлочинців і хакерських угруповань, які працюють над викраденням технічної документації, промислових даних і оборонних секретів західних країн. Частина цієї інформації, за оцінками спецслужб, може надалі використовуватися не лише для розвитку російського військово-промислового комплексу, а й для потенційних атак на критичну інфраструктуру.

    Західні аналітики пов’язують зростання такої активності з багаторічним санкційним тиском, який суттєво обмежив доступ Росії до сучасного обладнання, високотехнологічних компонентів і наукових розробок у США та Європі. Після початку повномасштабної війни проти України ці обмеження стали ще жорсткішими, що змусило Москву шукати альтернативні, часто нелегальні канали отримання технологій.

    Представники спецслужб країн Північної Європи підтверджують, що Росія діє дедалі більш цілеспрямовано і системно. Зокрема, за словами заступника керівника операцій Служби безпеки Швеції Крістоффера Веделіна, російські агенти «чітко розуміють свої потреби» і докладають значних зусиль для отримання передових промислових технологій, включно з високоточними верстатами, обладнанням для виробництва та дослідженнями у сфері подвійного призначення.

    Окрему увагу Москва приділяє оборонній промисловості. У Швеції, за даними розвідки, російські структури намагаються отримати доступ до технологій сучасного озброєння, включно з розробками винищувачів типу Gripen. Крім того, фіксуються спроби придбати або викрасти камери, лазерні системи та інші високотехнологічні компоненти цивільного призначення, які можуть бути адаптовані для використання у військових системах.

    Директор Служби безпеки та розвідки Фінляндії Юха Мартеліус зазначив, що стратегічна мета Росії полягає в тому, щоб не допустити технологічного відставання від Заходу в найближчі десятиліття. За його словами, Москва активно полює на широкий спектр розробок — від космічних і квантових технологій до арктичних і морських інновацій, які мають критичне значення для військових і стратегічних програм.

    Окремо він підкреслив, що Росія потребує не лише нових технологій, а й оновлення програмного забезпечення та доступу до сучасних комп’ютерних систем, зокрема для промислового обладнання та оборонного виробництва. Усе це, за його словами, свідчить про глибоку технологічну залежність російської економіки від зовнішніх ресурсів, яку Москва намагається компенсувати будь-якими доступними методами.

    Паралельно з промисловим шпигунством Росія активно розвиває кібератаки проти європейських компаній і об’єктів критичної інфраструктури. За словами Крістоффера Веделіна, мета таких операцій полягає не лише у викраденні даних, а й у створенні потенціалу для майбутніх деструктивних дій у момент, коли це буде політично або стратегічно вигідно.

    Як приклад він навів атаку на шведську електростанцію, під час якої, за даними розвідки, пов’язані з Росією структури намагалися вивести об’єкт з ладу. Хоча спробу було виявлено і зупинено, інцидент розглядається як сигнал про ескалацію диверсійної активності. За оцінками шведських спецслужб, цей випадок також мав на меті вплинути на політичні настрої в Європі, зокрема щодо підтримки України.

    Водночас у розвідспільноті країн Балтії та Північної Європи зазначають, що санкційний тиск уже створює серйозні внутрішні проблеми для російської економіки. Голова Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін заявив, що дедалі агресивніша поведінка Москви може бути ознакою зростаючого економічного тиску та занепокоєння щодо стабільності фінансової системи РФ.

    За оцінками фінських та естонських спецслужб, приблизно третина внутрішнього валового продукту Росії нині спрямовується на військові потреби, що суттєво обмежує інвестиції в інші сектори економіки. Паралельно бюджетний дефіцит продовжує зростати значно швидшими темпами, ніж очікувалося під час планування.

    Розвіддані також свідчать про погіршення настроїв у російському державному апараті: чиновники стають більш обережними та менш впевненими в довгостроковій економічній стабільності. Це, за оцінками аналітиків, може свідчити про поступове накопичення системних ризиків усередині російської економіки.

    Водночас значна частина критичних технологій продовжує надходити до Росії через треті країни, попри санкційні обмеження. За даними західних структур, Китай відіграє ключову роль як транзитний центр для постачання напівпровідників, електроніки та обладнання подвійного призначення, необхідного для військової промисловості РФ.

    Окремі розслідування в Європі, зокрема в Німеччині, вже викрили масштабні схеми нелегального постачання технологій до Росії. Йдеться про тисячі відправлень на десятки мільйонів євро, які могли використовуватися для підтримки російського оборонного сектору.

    Таким чином, за оцінками Associated Press і західних розвідувальних служб, санкційний тиск не лише обмежує доступ Росії до технологій, а й підштовхує її до дедалі більш агресивних, ризикованих і системних спроб їх отримання через шпигунство, кібероперації та глобальні схеми обходу обмежень.

  • Євродепутат Галер закликав ЄС посилити санкції проти російської металургії та олігархів

    Євродепутат Галер закликав ЄС посилити санкції проти російської металургії та олігархів

    Європейський Союз має суттєво посилити санкційний тиск на Росію, зокрема шляхом повного обмеження доступу російської металургійної продукції до європейського ринку та запровадження жорсткіших обмежень проти російських олігархів, які продовжують отримувати прибутки від торгівлі з ЄС. Про це заявив депутат Європейського парламенту від Німеччини Майкл Галер під час виступу на Одеському чорноморському форумі з безпеки, коментуючи ефективність чинної санкційної політики щодо Російської Федерації та її ключових експортних галузей.

    За словами євродепутата, попри вже запроваджені численні пакети санкцій, російська металургійна продукція досі не перебуває під повною забороною в межах Європейського Союзу. Це, як він наголосив, дозволяє російським компаніям і пов’язаним із ними бізнес-структурам продовжувати отримувати значні доходи від експорту до європейського ринку навіть в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Галер підкреслив, що така ситуація створює суперечність у санкційній політиці ЄС, оскільки частина російського бізнесу продовжує фінансово вигравати від співпраці з Європою, попри офіційні політичні заяви про ізоляцію агресора.

    Він заявив, що Європейський Союз має рухатися до повного закриття ринку для російської металургії, щоб унеможливити отримання доходів, які, за його словами, опосередковано підтримують військову машину Кремля. Галер наголосив, що санкційна політика не може бути частковою або вибірковою, оскільки будь-які винятки чи «сірі зони» фактично послаблюють загальний ефект економічного тиску на Росію.

    Окрему увагу євродепутат приділив темі російських олігархів, які, на його думку, досі мають можливість зберігати доступ до європейських ринків та активів і таким чином продовжують отримувати прибутки, навіть перебуваючи у тісному зв’язку з політичним керівництвом Росії. Він підкреслив, що ЄС повинен посилити персональні санкції та не допускати ситуацій, коли великі бізнес-групи з РФ продовжують працювати через дочірні компанії або посередників у Європі.

    «Ми маємо працювати над тим, щоб закрити для них цей ринок», — заявив Галер, наголосивши, що економічні зв’язки, які приносять прибуток російським структурами, повинні бути повністю розірвані.

    У своїй промові євродепутат також окремо зупинився на проблемі обходу санкцій через треті країни. Він зазначив, що Росія активно використовує складні логістичні та торговельні схеми для обходу обмежень, зокрема через держави Центральної Азії, Кавказу та Туреччину. За його словами, ці маршрути дозволяють російським компаніям продовжувати отримувати необхідні товари та технології, попри формальні санкційні заборони.

    Галер підкреслив, що Європейський Союз повинен посилити контроль за експортними потоками та активніше використовувати дані торговельної статистики, митних служб і експортних агентств для виявлення підозрілих схем постачання. Він зазначив, що сучасні інструменти аналітики дозволяють відстежувати непрямі ланцюги постачання, однак політична воля для повного блокування таких схем має бути посилена.

    Особливу увагу він звернув на відповідальність європейських компаній-експортерів. На його думку, бізнес, який постачає товари за межі ЄС, повинен мати чіткі механізми контролю кінцевого споживача продукції. Якщо компанія не може довести, що її продукція не потрапить до Росії або не буде використана в інтересах російського військово-промислового комплексу, такі поставки мають бути заборонені.

    «Ми знаємо, як працюють такі схеми через Казахстан чи Туреччину. Це досить зрозумілі механізми, і їх потрібно блокувати», — наголосив Галер, коментуючи поширену практику реекспорту санкційних товарів.

    Євродепутат також підкреслив, що розширення вторинних санкцій має стати одним із ключових напрямів подальшої політики ЄС. На його думку, без запровадження механізмів, які впливають на третіх посередників, ефективність санкцій проти Росії залишається обмеженою. Він закликав до формування більш жорсткої системи контролю, яка унеможливить постачання критично важливих товарів до РФ через непрямі канали.

    Заява Галера пролунала на тлі триваючих дискусій у Європейському Союзі щодо того, наскільки ефективними є чинні санкційні пакети проти Росії. Попри значні обмеження в енергетичному, фінансовому та технологічному секторах, частина російської економіки продовжує функціонувати завдяки адаптації до нових умов та використанню альтернативних торговельних маршрутів.

    Окремо в ЄС дедалі частіше порушується питання про посилення персональних санкцій проти російських бізнесменів, які зберігають тісні зв’язки з Кремлем. Журналістські розслідування неодноразово вказували на те, що деякі великі російські промислові групи, зокрема в металургійній та енергетичній сферах, можуть бути пов’язані з підприємствами, які прямо або опосередковано працюють на російський військово-промисловий комплекс.

    Зокрема, увагу привертають структури, пов’язані з російським бізнесменом Володимиром Лісіним, власником Новоліпецького металургійного комбінату (НЛМК). За даними розслідувань, підприємства цієї групи продовжують працювати в Європі, попри підозри щодо можливого залучення до ланцюгів постачання для оборонної промисловості Росії. Це викликає дискусії щодо послідовності санкційної політики ЄС та необхідності її подальшого посилення.

    Водночас Україна також продовжує розширювати власну санкційну політику щодо російських компаній і бізнес-структур, які забезпечують функціонування російської економіки в умовах війни. Київ запроваджує обмеження проти енергетичних, металургійних і промислових підприємств, намагаючись синхронізувати свої дії з партнерами в ЄС та США.

    На тлі цих процесів заклики Майкла Галера до посилення санкцій проти російської металургії та олігархів відображають ширшу дискусію всередині Європейського Союзу щодо необхідності переходу від часткових обмежень до більш системного економічного тиску на Росію, який би мінімізував будь-які фінансові вигоди для структур, пов’язаних із війною проти України.

  • У Німеччині викрили масштабну схему обходу санкцій для постачання технологій у РФ

    У Німеччині викрили масштабну схему обходу санкцій для постачання технологій у РФ

    Правоохоронні органи Німеччини розкрили масштабну міжнародну схему контрабанди, яка роками забезпечувала російський військово-промисловий комплекс критично важливими технологіями подвійного призначення, попри дію санкцій, запроваджених після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Як повідомляє Politico, йдеться про добре організовану мережу постачань, яка охоплювала кілька країн Європи, Близького Сходу та Туреччину як ключовий транзитний вузол.

    У центрі схеми, за даними слідства, перебувала німецька торговельна компанія Global Trade, зареєстрована в місті Любек. Після 2022 року її очолив 39-річний бізнесмен, відомий у матеріалах справи як “Нікіта С.”, однак фактичний контроль над діяльністю структури, як встановили слідчі, здійснювала російська підсанкційна компанія “Коловрат”, яка безпосередньо пов’язана з оборонною промисловістю РФ. За даними німецьких слідчих органів, російські куратори мали неформальний та прихований доступ до внутрішньої електронної пошти компанії в Німеччині та могли координувати замовлення, логістику та фінансові операції фактично в режимі реального часу.

    Розслідування встановило, що схема працювала як складна багаторівнева система маскування кінцевого отримувача товарів. Після введення жорстких експортних обмежень на постачання технологій до Росії організатори мережі швидко перебудували логістику і почали використовувати транзитні маршрути через треті країни, насамперед через Туреччину, а також інші юрисдикції, які дозволяли приховувати справжній напрямок вантажів. У низці випадків, як зафіксовано слідством, час між відправленням товарів із території Європейського Союзу та їх фактичним надходженням до Росії становив лише п’ять–десять днів, що свідчить про високий рівень організації та постійно діючу логістичну інфраструктуру.

    За даними матеріалів справи, через цю мережу до Росії систематично постачалися мікроконтролери, високоточні електронні компоненти, датчики, перетворювачі, промислові шарикопідшипники, складні механічні вузли, осцилографи та інше вимірювальне обладнання, яке може застосовуватися як у цивільній, так і у військовій сфері. Слідчі підкреслюють, що значна частина цих технологій належить до категорії товарів подвійного призначення, які прямо або опосередковано використовуються у виробництві озброєнь, систем наведення, ракетних технологій та іншого військового обладнання.

    Окремо в матеріалах слідства зазначається, що кінцевими отримувачами частини продукції були підприємства російського оборонно-промислового комплексу. Зокрема, обладнання надходило до Всеросійського науково-дослідного інституту автоматики, який пов’язують із розробками у сфері стратегічних озброєнь та ядерних технологій. Це, на думку слідчих, підтверджує прямий військовий характер використання частини поставок, попри їх формальне маскування під цивільні закупівлі.

    Схема, як встановили правоохоронці, не обмежувалася однією компанією або кількома людьми. Вона функціонувала як розгалужена мережа, у якій були задіяні логістичні оператори, менеджери з продажу, бухгалтери та посередники в різних країнах Європи та Росії. Частина учасників займалася пошуком постачальників і оформленням замовлень, інші відповідали за фінансові операції та підготовку підробленої або спотвореної документації, яка дозволяла приховувати кінцевий маршрут товарів.

    Слідчі звертають увагу, що в окремих внутрішніх комунікаціях фігуранти прямо обговорювали необхідність ретельного приховування походження та призначення продукції. У матеріалах справи містяться повідомлення, в яких наголошувалося, що документація не повинна містити жодних згадок про Росію, а всі сліди кінцевого отримувача мають бути повністю замасковані. В іншому повідомленні, яке цитують слідчі, прямо зазначалося, що товари “призначені для підсанкційної країни”, що, на думку прокуратури, свідчить про усвідомлений характер порушення санкційного режиму.

    Загалом, за оцінками слідства, через цю схему було здійснено близько 16 тисяч окремих відправлень товарів і компонентів на загальну суму понад 30 мільйонів євро. Такий масштаб операцій, як зазначають у німецьких правоохоронних органах, свідчить не про разові порушення, а про довготривалу та системну діяльність, спрямовану на обходження санкцій та забезпечення російської оборонної промисловості критично важливими ресурсами.

    Викриття схеми стало можливим завдяки роботі Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND), яка змогла отримати доступ до внутрішніх комунікацій російської сторони та відстежити ланцюги постачання від європейських виробників до кінцевих отримувачів у Росії. Розвідка також відстежила фінансові потоки та логістичні маршрути, що дозволило встановити повну структуру мережі та роль кожного з її учасників.

    Після тривалого періоду прихованого спостереження німецькі правоохоронці затримали “Нікіту С.” та кількох його ймовірних спільників. Усім фігурантам висунуто обвинувачення у систематичному порушенні правил експортного контролю, участі у схемі обходу санкцій та організації незаконних поставок товарів подвійного призначення. За чинним законодавством Німеччини їм загрожує до десяти років позбавлення волі.

    Окремо слідство підкреслює, що викрита мережа може бути лише одним із елементів значно ширшої системи, яка продовжує функціонувати в різних формах. У розвідці зазначають, що інші російські структури також намагаються отримувати аналогічне обладнання через посередників у Європі та третіх країнах, використовуючи складні багаторівневі схеми маскування.

    У додаткових оцінках BND згадується ще одна компанія — Rokem Services, яка, за даними слідства, намагалася отримати санкційне обладнання через посередницькі структури, включно з європейськими фірмами та турецькими державними структурами. У розвідці припускають, що частина цього обладнання може використовуватися не лише у цивільних системах, а й у військових технологіях, зокрема в обладнанні для атомних підводних човнів, де застосовуються складні системи очищення та опріснення води.

    Німецькі слідчі наголошують, що справа Global Trade стала одним із наймасштабніших прикладів обходу санкцій у Європі та демонструє, наскільки складно повністю перекрити постачання технологій до Росії в умовах глобалізованої торгівлі. Розслідування триває, і правоохоронці не виключають нових арештів та викриття додаткових ланок цієї міжнародної мережі.

  • Як корпорація ASBIS пов’язана з російським ВПК. ЧАСТИНА 1

    Як корпорація ASBIS пов’язана з російським ВПК. ЧАСТИНА 1

    Міжнародний холдинг ASBIS з російсько-білоруським бекграундом та штаб-квартирою на Кіпрі тісно пов’язаний з російським військово-промисловим комплексом.

    Нагадаємо, у попередніх частинах нашого журналістського розслідування ми детально описали етапи становлення корпорації ASBIS та схеми паралельного імпорту товарів Apple до Росії та Білорусі через треті країни.

    Але крім айфонів та айпадів через ASBIS до РФ поставляється електроніка, яка використовується для виробництва ракет та дронів, а сама корпорація намагається інтегруватися до державних проектів по розробці ШІ країн Європи та США.

    Як ми писали раніше, крім білоруського коріння, в холдингу ASBIS на топових позиціях в основному працюють росіяни, при цьому фактично проживаючи в Москві.

    До прикладу Chief Omnichannel Officer Расім Лемберанський та керівник відділу продажів Дмитро Андрєєв – фактично проживають в Москві, хоча в офіційних локаціях значаться Лімасол та Алмати.

    Водночас, серед топів ASBIS є росіяни, які дійсно релоковані до Лімасолу так як ймовірно задіяні у виконанні дуже чутливих  для російського ВПК завдань.

    Зокрема мова йде про менеджера по роботі з ключовими клієнтами ASBIS Анастасію Коршункову (Anastasia Korshunkova, Key Account Manager), яка прийшла в ASBIS із  російської Асоціації експортерів та імпортерів (Ассоциация экспортеров и импортеров), де згідно даних ресурсу LinkedIn Коршункова пропрацювала 1 рік і 3 місяці.

    ФОТО: Скріншот профайлу в LinkedIn Анастасії Коршункової

    Варто відзначити, що російська структура – “Ассоциация экспортеров и импортеров” спеціалізується на обході санкційного режиму та відіграє важливу роль для поставки необхідних комплектуючих для роботи російського ВПК.

    Практично відразу після введення санкційного режиму проти РФ та виникнення гострого дефіциту західних високотехнологічних комплектуючих для російського ВПК Анастасія Коршункова приходить до “некомерційної організації” Асоціації експортерів та  імпортерів і відразу на керівну посаду – Head of International Sales (Керівник відділу міжнародних продажів).

    ФОТО: Анастасія Коршункова більше року працювала в російській проксі-структурі, що займається обходом санкційного режиму

    Відповідно до даних ресурсу LinkedIn Анастасія Коршункова приступила до роботи в Асоціації експортерів та імпортерів в липні 2022 року, як спеціаліст з хорошими  зв’язками серед західних високотехнологічних компаній і відразу була релокована до Туреччини.

    Нагадаємо, згідно висновків звіту німецького інституту економічних досліджень Ifo, опублікованих виданням Euractiv, Туреччина до цього часу  є одним із самих крупних хабів для обходу санкційного режиму та поставки військової продукції до РФ.

    ФОТО: Після введення санкційного режиму проти РФ Коршункова була релокована до Туреччини

    Через “неформальні зв’язки” вибудовані Асоціацією експортерів та імпортерів зокрема відбувається імпорт продукції подвійного призначення: деталі для БПЛА, електронні модулі та багато іншої продукції для сталої роботи російського ВПК.

    Власне кажучи, побудовою цих “неформальних зв’язків” 1 рік і 3 місяці займалась Анастасія Коршункова як топ-менеджер Асоціації.

    Значну роль Асоціації експортерів та імпортерів в обході санкцій проти РФ відзначило також авторитетне видання Financial Times, через пряму цитату іншого топа Асоціації – віце-президента Ірини Засідатель.

    Чи можуть російські спецслужби використовувати міжнародний холдинг  ASBIS у своїх цілях?

    Як показує “кейс Коршункової” – однозначно така ймовірність існує.

    Варто відзначити, що ASBIS мабуть єдина “європейська корпорація”, що підписала контракт з екс-топом проксі-структури на кшталт російської Асоціації експортерів та імпортерів.

    Нагадаємо, ASBIS міжнародний холдинг, найбільший дистриб’ютор IT-продуктів, програмного забезпечення та споживчої електроніки в регіонах EMEA з локальними офісами в більш ніж 30-ти країнах світу, в тому числі в Україні.

    Іншими словами, у разі, якщо працевлаштування Коршкнкової в ASBIS було продиктовано не виключно комерційними інтересами, а мала місце протекція від її попереднього керівництва з російської проксі-структури, то існує висока ймовірність отримання російськими спецслужбами доступів всіх офісів корпорації. В тому числі до офісу Асбіс Україна.

    Нагадаємо, Асбіс Україна, неодноразово публічно звинувачувалась в контрабанді техніки Apple до РФ.

    ФОТО: Скріншот ТГ каналу Лачен пише

    І хоча ASBIS усі звинувачення в свою адресу відкидає, факти говорять самі за себе.