Хрещатик

Позначка: мирний процес

  • Новий раунд переговорів США, України та Росії можуть провести 11 березня

    Новий раунд переговорів США, України та Росії можуть провести 11 березня

    Черговий раунд тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією може відбутися 11 березня у Стамбулі. Туреччина розглядається як один із можливих майданчиків для продовження дипломатичних консультацій щодо завершення війни.

    За даними джерел, нову зустріч готують після того, як попередні переговори, заплановані на початок березня, були відкладені через загострення ситуації на Близькому Сході. Раніше сторони планували провести раунд переговорів в Абу-Дабі, однак через нові геополітичні ризики місце зустрічі довелося змінювати.

    У 2026 році вже відбулося кілька раундів переговорів у тристоронньому форматі. Перші зустрічі делегацій України, США та Росії пройшли в Абу-Дабі у січні та на початку лютого.
    Після цього переговорники зустрілися у Женеві 17–18 лютого. Там сторони обговорювали технічні механізми можливого припинення бойових дій та роль США у моніторингу майбутнього перемир’я.
    Попри сам факт переговорів, суттєвого прориву поки що досягти не вдалося. Переговорний процес залишається складним, а ключові політичні питання — зокрема території та гарантії безпеки — залишаються предметом гострих суперечок між сторонами.

    Запланований раунд переговорів на початку березня спочатку мав пройти в Об’єднаних Арабських Еміратах, однак через ескалацію конфлікту на Близькому Сході зустріч довелося перенести.

    Президент України Володимир Зеленський заявляв, що сторони продовжують консультації щодо нового місця і дати переговорів. Серед можливих локацій розглядали Туреччину або Швейцарію. Очікується, що на новій зустрічі делегації можуть зосередитися на кількох ключових питаннях:
    параметри можливого припинення вогню, механізми міжнародного контролю та гуманітарні питання, включно з обмінами полоненими.
    Попри складність переговорів, дипломатичний формат із участю США залишається одним із небагатьох каналів діалогу між Києвом і Москвою з початку повномасштабної війни.

    Оновлено. Президент Володимир Зеленський заявив, що запланована зустріч представників США, України та Росії цього тижня відкладається через ситуацію в Ірані та загострення на Близькому Сході. Водночас Україна готова до переговорів у будь-який момент, якщо їх формат буде реалістичним для завершення війни.

  • Війна в Україні зайшла у глухий кут: аналіз The Times

    Війна в Україні зайшла у глухий кут: аналіз The Times

    Війна в Україні опинилася у стані затяжного протистояння, де жодна зі сторін не здатна здобути рішучу перемогу. Водночас припинити бойові дії наразі також не вдається. Про це пише The Times, аналізуючи ситуацію на фронті та політичні перспективи.

    За оцінкою видання, Україна не програє, але й не перемагає. Лінія фронту змінюється повільно, а просування дається обом сторонам ціною значних втрат. Попри проведення трьох раундів прямих переговорів між українською та російською делегаціями, реальних зрушень у напрямку миру не досягнуто. Єдиними результатами стали обміни полоненими та короткотривале «енергетичне перемир’я», яке, як зазначається, не призвело до деескалації.

    Російська політична аналітикиня Тетяна Станова вважає, що поки Володимир Путін залишається при владі, а держава має ресурси для фінансування війни, бойові дії триватимуть. Відсутність масових протестів і збереження військових витрат дозволяють Кремлю підтримувати конфлікт.

    Видання також звертає увагу на виснаження українських військових. Після кількох років безперервних боїв значна частина особового складу перебуває на фронті тривалий час, що створює серйозне психологічне навантаження. Наводиться історія військового з позивним «Лівсі», який на початку повномасштабного вторгнення дезертирував через психологічний тиск, отримав тюремний термін, а згодом повернувся на передову за новим законом про мобілізацію ув’язнених.

    Водночас проблеми з людським ресурсом має і Росія. За оцінками західних та українських посадовців, втрати російської армії перевищують темпи вербування нових контрактників. Багато з тих, хто долучається до війська, роблять це насамперед через фінансову мотивацію, а не з ідеологічних переконань.

    Аналітики сходяться на думці, що конфлікт набув ознак затяжної війни на виснаження. За відсутності політичної волі до компромісу та збереження ресурсної бази з обох боків швидкого завершення бойових дій очікувати не варто.

  • ОП може відтермінувати оголошення виборів на тлі зміни рейтингів

    ОП може відтермінувати оголошення виборів на тлі зміни рейтингів

    В українських політичних колах активізувалися дискусії щодо можливого часу оголошення виборів і впливу рейтингів ключових фігур на стратегію Банкової. За словами джерел, близьких до Офісу Президента, публічне оголошення виборчого процесу можуть максимально відтерміновувати з огляду на поточну соціологію та внутрішньополітичні ризики.

    Згідно з оцінками джерел, реальний рівень підтримки чинного президента наразі поступається популярності окремих представників силового блоку — зокрема колишнього Головнокомандувача та керівника воєнної розвідки. Саме цей фактор, стверджують співрозмовники, стимулює інформаційну активність навколо потенційних конкурентів.

    У політичному середовищі також звертають увагу на можливу зміну динаміки рейтингів у разі розчарування суспільства результатами мирного процесу. Якщо переговорний трек не принесе очікуваних результатів або буде сприйнятий як поступка, це може позначитися на підтримці владної вертикалі.

    Аналітики наголошують, що у воєнних умовах рейтинги є особливо волатильними та залежать від безпекової ситуації, успіхів на фронті, економічної стабільності та міжнародної підтримки. Крім того, публічні фігури з військовим бекграундом мають традиційно високий рівень довіри в суспільстві під час війни.

    Окремо обговорюється вплив внутрішніх елітних груп на ухвалення рішень. За оцінками джерел, у силовому блоці існують обмежені можливості для самостійних системних змін без політичної підтримки. Водночас у політичному середовищі триває конкуренція за контроль над ключовими управлінськими процесами.

  • Президент Зеленський категорично проти щоб перемовини проходили в Туреччині – джерела

    Президент Зеленський категорично проти щоб перемовини проходили в Туреччині – джерела

    За інформацією джерел, президент Володимир Зеленський категорично проти проведення будь-яких переговорів у Туреччині чи Стамбулі. Він вважає це рішення свідомим “вироком” для себе та своєї адміністрації.

    Однією з головних причин такої позиції Зеленського є страх перед порівнянням нових переговорів з угодами, які були укладені в 2022 році. Якщо умови майбутнього мирного процесу виявляться значно гіршими, це може мати катастрофічні наслідки для його політичної кар’єри. Громадська думка швидко відреагує на такі зміни, адже українці можуть запитати: чому країна продовжила війну ще два роки, зазнаючи численних втрат, збільшуючи борги та втрачаючи території?

    Навіть без нових переговорів президент вже стикається з труднощами в поясненні необхідності продовження бойових дій. Однак підписання нових угод у Туреччині може ще більше ускладнити цю ситуацію. Українське суспільство, втомлене від війни, може ще більше загострити своє незадоволення, якщо результати переговорів не будуть на користь країни.

    Ця ситуація свідчить про те, що Зеленський усвідомлює політичні ризики, пов’язані з переговорами. Його рішення уникнути прямого контакту з Росією в Туреччині може бути спробою зберегти політичний капітал, але така стратегія також викликає питання щодо довгострокових планів України у мирному процесі.