Хрещатик

Позначка: мирний процес

  • Від Еміратів до Маямі: Зеленський розкрив плани США щодо переговорів із Путіним

    Від Еміратів до Маямі: Зеленський розкрив плани США щодо переговорів із Путіним

    Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Сполучені Штати та європейські партнери продовжують шукати можливості для організації тристоронніх переговорів за участю України, США та Росії. Серед потенційних майданчиків розглядаються Об’єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія, європейські країни та саміт G20 у Сполучених Штатах. Водночас жодної остаточної домовленості про зустріч президентів Володимира Зеленського, Дональда Трампа та Володимира Путіна наразі немає.

    Про це Зеленський розповів під час спілкування з журналістами 17 жовтня, повідомляє ТСН.

    За словами українського президента, американська сторона вже працює над можливими форматами переговорів і розглядає кілька варіантів місця проведення.

    До організаційної роботи поступово долучаються й європейські партнери, які намагаються створити умови для відновлення дипломатичного діалогу.

    Однак головним невирішеним питанням залишається готовність Росії погодитися на відповідну зустріч.

    Де можуть відбутися переговори Зеленського і Путіна

    За словами президента України, Вашингтон розглядає декілька можливих локацій.

    Одним із варіантів залишаються країни Близького Сходу, насамперед Об’єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія.

    Ці держави вже брали участь у міжнародних дипломатичних ініціативах і контактах, пов’язаних із російсько-українською війною.

    Зокрема, ОАЕ раніше були запропоновані американською стороною як можливий майданчик для тристоронніх переговорів на рівні делегацій.

    Ще одним варіантом є проведення зустрічі у США.

    Особливу увагу привертає саміт «Групи двадцяти» (G20), який запланований на грудень 2026 року в Маямі.

    Такий міжнародний захід міг би створити можливість для особистих контактів між лідерами без необхідності організовувати повністю окремий саміт.

    Водночас Зеленський не виключає і проведення переговорів у Європі.

    Президент повідомив, що європейські партнери вже починають відповідні консультації.

    Таким чином, остаточне рішення щодо місця проведення залежатиме від погодження позицій усіх сторін.

    Що відомо про позицію США

    Вашингтон уже кілька тижнів намагається організувати новий переговорний формат між Україною та Росією.

    Ще 25 вересня Зеленський повідомив, що американські представники запропонували провести тристоронню зустріч на технічному рівні в Об’єднаних Арабських Еміратах.

    Тоді український президент наголосив, що Київ очікує конкретної пропозиції щодо дати.

    За його словами, американська сторона мала провести консультації з Росією, а Україна — поінформувати європейських союзників про обговорювані варіанти.

    4 жовтня Зеленський знову підтвердив готовність України підтримати таку зустріч до кінця місяця.

    Про це повідомляло «Радіо Свобода», а згодом відповідну позицію української сторони підтвердив Укрінформ.

    Водночас переговори представників трьох держав і особиста зустріч президентів залишаються різними варіантами дипломатичного процесу.

    Проведення першого формату автоматично не гарантує погодження другого.

    Чи погодиться Путін приїхати на G20

    Питання особистої участі російського президента у переговорах залишається відкритим.

    Зеленський раніше заявляв про готовність зустрітися з Путіним під час саміту G20 у Маямі, якщо той погодиться приїхати.

    В інтерв’ю Deutsche Welle у вересні український президент зазначав, що головним критерієм такої зустрічі має бути конкретний результат, а не сам факт переговорів.

    Проте Кремль раніше висловлював заперечення щодо окремих запропонованих форматів.

    Станом на 17 жовтня російська сторона не підтвердила готовності до особистого саміту із Зеленським.

    Сам Дональд Трамп також не зміг відповісти, чи відвідає Путін зустріч «Групи двадцяти».

    16 жовтня президент США заявив журналістам, що не знає, чи прибуде російський лідер до Маямі, однак був би радий його присутності.

    Про це повідомило NV із посиланням на відеозаяву американського президента.

    Отже, навіть потенційна участь Путіна в саміті G20 поки не визначена.

    Навіщо до переговорів залучають Близький Схід

    Об’єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія мають досвід посередницьких контактів у питаннях, пов’язаних із війною.

    Зокрема, країни регіону брали участь у гуманітарних ініціативах і процесах обміну утримуваними особами.

    Водночас вони підтримують дипломатичні та економічні відносини як із західними державами, так і з Росією.

    Це робить їх можливими майданчиками для переговорів, хоча саме місце проведення не визначає результату дипломатичних контактів.

    Європейські країни, зі свого боку, зацікавлені в тому, щоб питання безпеки України обговорювалися за безпосередньої участі Києва та його міжнародних партнерів.

    5 жовтня на офіційному сайті президента України повідомлялося, що Зеленський поінформував польського прем’єра Дональда Туска про підготовку можливих тристоронніх форматів переговорів.

    Український президент тоді наголосив, що з боку Києва перешкод для проведення зустрічі немає.

    Водночас, за його словами, США необхідно забезпечити готовність російської сторони до такого формату.

    Ідею тристороннього саміту обговорюють не вперше

    Спроби організувати зустріч Зеленського, Трампа і Путіна тривають уже не перший місяць.

    Ще наприкінці серпня «Ненька інфо» повідомляла про пропозицію директора ЦРУ Джона Реткліффа організувати тристоронній саміт.

    Тоді йшлося про можливість повернення до переговорного процесу на найвищому політичному рівні.

    Однак дипломатичні консультації поки не призвели до офіційного оголошення дати зустрічі.

    Причинами залишаються відмінності позицій сторін щодо умов завершення війни, безпекових гарантій, територіальних питань і механізмів можливого припинення бойових дій.

    Що буде далі

    Україна підтверджує готовність брати участь у переговорах за посередництва США.

    При цьому Київ наголошує, що дипломатичні домовленості повинні забезпечувати реальні гарантії безпеки й не створювати умов для відновлення російської агресії.

    Американська сторона продовжує контакти з учасниками можливого переговорного процесу, а європейські партнери обговорюють власну участь у підготовці зустрічей.

    Наразі не визначені ані остаточне місце проведення президентського саміту, ані його дата, ані склад учасників.

    Можливими майданчиками залишаються Близький Схід, США та Європа.

    Водночас головним показником реального просування дипломатичних зусиль стане не оголошення чергової локації, а підтверджена згода всіх сторін на зустріч і погодження її порядку денного.

  • Зеленський назвав умову для відновлення переговорів з Росією: чого Київ чекає від Трампа

    Зеленський назвав умову для відновлення переговорів з Росією: чого Київ чекає від Трампа

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що активніша участь Сполучених Штатів у мирному процесі може допомогти відновити повноцінні переговори з Росією щодо завершення війни. За його словами, Київ уже передав Вашингтону нові пропозиції та очікує на більш активну роль американської сторони.

    Про це Зеленський розповів в інтерв’ю CNN. Український президент зазначив, що можливості для відновлення переговорного процесу залишаються, однак для цього необхідна значно більша залученість США.

    За словами глави держави, Україна вже надала американській стороні нові пропозиції, які стосуються подальшого мирного процесу. Водночас Зеленський не став розкривати всі деталі переданих Вашингтону напрацювань, але наголосив, що Київ зацікавлений у продовженні дипломатичних зусиль.

    Президент переконаний, що саме Сполучені Штати можуть відіграти важливу роль у тому, щоб змусити Росію серйозніше поставитися до можливості припинення війни. На його думку, нинішнього тиску на російського диктатора Володимира Путіна недостатньо, а посилення впливу з боку Білого дому могло б змінити ситуацію.

    «Нам потрібна більша участь американської сторони в мирному плані. Я вдячний команді президента Трампа за те, що вони хочуть продовжувати. Путін не хоче зараз зупиняти цю війну, і зараз на нього недостатньо тиску», — заявив Зеленський.

    Український лідер фактично пов’язав перспективи відновлення переговорів із готовністю США активніше впливати на Росію. За його словами, сам факт проведення переговорів не гарантує завершення війни, якщо Москва не матиме достатньої мотивації для реальних домовленостей.

    Зеленський також вкотре відкинув можливість виведення українських військ із Донбасу як умову завершення війни. Він наголосив, що питання територіальних поступок не може розглядатися окремо від гарантій безпеки для України.

    За словами президента, головна проблема полягає в тому, що навіть після потенційного припинення бойових дій Росія може використати тривалу паузу для відновлення своїх військових можливостей і згодом знову розпочати агресію.

    «Головне питання полягає в тому, чому він не прийде знову з одним чи двома додатковими мільйонами солдатів після великої паузи. Чи не прийде він знову, щоб окупувати нас?» — зазначив Зеленський.

    Саме тому, за його словами, гарантії безпеки залишаються одним із центральних питань для Києва. Українська сторона прагне отримати такі механізми, які дозволять запобігти повторному масштабному вторгненню Росії після можливого припинення бойових дій.

    Зеленський раніше вже підтверджував, що Україна передала США нові пропозиції щодо можливого завершення війни. Київ продовжує координувати дипломатичні кроки з американською стороною та очікує подальших контактів із представниками адміністрації Дональда Трампа.

    Водночас у Москві заявляли про готовність до відновлення мирних переговорів, однак російська сторона висуває власні умови. Це свідчить про те, що позиції Києва та Кремля щодо параметрів майбутнього врегулювання залишаються суттєво відмінними.

    Українська сторона при цьому очікує на активізацію контактів зі США. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомляв, що Київ уже чекає на перший візит представників команди Трампа до України.

    Таким чином, Київ продовжує робити ставку на дипломатичний трек, але наголошує, що переговори мають супроводжуватися достатнім тиском на Росію та реальними гарантіями безпеки для України. Зеленський вважає, що без активнішої участі Вашингтона домогтися стійкого завершення війни буде значно складніше.

  • Зеленський зробив жорстку заяву про Донбас: Україна не віддасть території заради «перемоги»

    Зеленський зробив жорстку заяву про Донбас: Україна не віддасть території заради «перемоги»

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія не зможе отримати перемогу у війні проти України, а Київ не погодиться самостійно залишити території Донбасу. За його словами, російському диктатору Володимиру Путіну необхідно продемонструвати російському суспільству певний результат війни, однак Україна не має наміру віддавати свої території лише для того, щоб Москва могла оголосити це своєю перемогою.

    Про це глава держави заявив в інтерв’ю, оприлюдненому у його Telegram-каналі.

    Зеленський зазначив, що питання Донбасу залишається одним із ключових у можливих домовленостях про завершення війни. За його словами, Путіну потрібно буде «продати» росіянам результат війни, а для цього Кремль прагне отримати контроль над усім Донбасом. Водночас президент наголосив, що Україна не збирається добровільно залишати свої позиції та передавати Росії території.

    «Йому потрібно продавати перемогу. Перемоги в нього в Україні не буде. Йому потрібно захопити Донбас. Ми відходити самі по собі не збираємося», — заявив Зеленський.

    Глава держави пояснив, що навіть потенційне рішення про відхід українських військ із певних територій не гарантувало б припинення російської агресії. На його думку, Москва могла б використати отримані території як проміжний етап для подальшого наступу.

    «Ніхто не буде залишати свою державу, своїх людей і просто виходити. Тому що ніхто не гарантує, що ця людина не піде далі», — наголосив президент, говорячи про Путіна.

    Таким чином, Зеленський фактично дав зрозуміти, що Україна не розглядає односторонній вихід із Донбасу як прийнятний варіант завершення війни. Водночас президент не відкинув необхідність пошуку дипломатичного шляху для припинення бойових дій.

    За його словами, припинення вогню наразі необхідне обом сторонам, оскільки ніхто не може наперед знати, яким саме буде остаточний формат завершення війни. Водночас будь-які домовленості, на думку української сторони, мають забезпечувати реальну безпеку України та не створювати умов для нового російського наступу.

    Окремо Зеленський розповів про майбутні гарантії безпеки для України. Він зазначив, що після завершення війни Київ розраховує отримати потужні гарантії від Сполучених Штатів на випадок повторної агресії Росії. Саме питання гарантій безпеки залишається одним із ключових під час обговорення можливого мирного врегулювання.

    Президент також наголосив на необхідності продовження дипломатичної роботи з міжнародними партнерами. За його словами, Україна готова працювати над припиненням війни, однак не погодиться на домовленості, які створять ризик повторного нападу Росії.

    На цьому тлі залишається актуальним питання відновлення переговорного процесу за участю України, США та Росії. Попередні тристоронні переговори, які відбувалися у лютому цього року, не принесли очікуваного результату. Одним із найбільш складних питань залишається майбутній статус окупованих територій, зокрема Донбасу.

    Водночас останні сигнали від американської сторони можуть свідчити про спроби знову запустити дипломатичний процес. Виконувач обов’язків міністра закордонних справ України Андрій Сибіга заявляв, що українська сторона очікує на приїзд до Києва представників президента США Дональда Трампа для обговорення подальших кроків щодо мирних переговорів.

    Окрім цього, у ЗМІ з’являлася інформація про можливі неформальні контакти європейських і російських політиків у Відні. За даними публікацій, у таких зустрічах могли брати участь колишні представники влади Великої Британії, Франції, Німеччини та Росії. Офіційного статусу переговорів ці контакти не мають, однак вони свідчать про активізацію дискусій щодо можливих шляхів завершення війни.

    Для Києва одним із головних викликів залишається необхідність поєднати прагнення до припинення бойових дій із гарантіями того, що Росія не використає паузу для підготовки нового наступу. Саме тому питання територій, гарантій безпеки та механізмів контролю за виконанням майбутніх домовленостей можуть стати визначальними під час будь-яких наступних переговорів.

    Заява Зеленського про Донбас демонструє, що Україна не готова погоджуватися на односторонні територіальні поступки як ціну за припинення війни. Водночас Київ продовжує заявляти про готовність до дипломатії та пошуку формату, який дозволить зупинити бойові дії й забезпечити довгострокову безпеку країни.

  • Навіть у Росії більше не витримують: Зеленський закликав Кремль до справжніх переговорів

    Навіть у Росії більше не витримують: Зеленський закликав Кремль до справжніх переговорів

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що війна між Україною та Росією повинна завершитися шляхом реальних переговорів, а не черговими політичними деклараціями чи суперечливими заявами з боку Кремля. За словами глави держави, дедалі більше громадян Російської Федерації починають ставити питання власному керівництву щодо відсутності перспектив завершення війни, яка триває вже понад чотири роки та продовжує створювати серйозні економічні, соціальні та політичні проблеми для російського суспільства.

    Про це президент сказав під час свого вечірнього звернення, коментуючи останні заяви російських посадовців щодо можливого відновлення переговорного процесу. Зеленський наголосив, що сьогодні вже навіть значна частина росіян усвідомлює безперспективність війни та висловлює претензії до російського диктатора Володимира Путіна через те, що бойові дії не мають чітких термінів завершення, а обіцяні Кремлем результати так і не були досягнуті.

    Президент підкреслив, що дедалі більше громадян РФ починають замислюватися над тим, чому війна продовжується попри величезні людські втрати, економічні витрати та міжнародну ізоляцію Росії. За його словами, труднощі, з якими стикається російське населення, не є випадковими або зовнішньо нав’язаними обставинами, а є прямим наслідком рішень Кремля та політики, яку проводить Володимир Путін. Зеленський зазначив, що всі нинішні проблеми Росії повинні підштовхнути російське суспільство до усвідомлення того факту, що саме війна стала головним джерелом негативних процесів усередині країни.

    Глава держави наголосив, що Україна від самого початку демонструвала готовність до дипломатичного врегулювання конфлікту та неодноразово висувала конкретні пропозиції для початку змістовних переговорів. Київ, за його словами, зробив усе необхідне для запуску реального переговорного процесу, який міг би привести до припинення бойових дій та встановлення справедливого миру. Водночас саме російська сторона систематично блокує можливість досягнення прогресу, відмовляючись від конструктивного діалогу та продовжуючи висувати ультимативні вимоги.

    Зеленський нагадав, що переговорний процес між Україною та Росією фактично було зупинено цього року після того, як Москва відмовилася продовжувати діалог. Попри численні заяви про готовність до миру, Кремль так і не зробив конкретних кроків, які могли б свідчити про реальне бажання завершити війну. Більше того, російський диктатор Володимир Путін продовжує уникати особистої зустрічі з президентом України, що додатково ускладнює перспективи досягнення домовленостей на найвищому рівні.

    Заява українського президента пролунала на тлі нової хвилі коментарів з боку російських посадовців щодо можливого відновлення переговорів. Зокрема, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров несподівано заявив, що Москва нібито готова повернутися до переговорного процесу з того моменту, на якому він був зупинений раніше. Водночас російська влада продовжує наполягати на власних умовах і не демонструє готовності відмовитися від вимог, які Україна та її міжнародні партнери вважають неприйнятними.

    Додатковий резонанс викликала заява директора Федеральної служби безпеки Росії Олександра Бортнікова, який фактично визнав, що українське керівництво залишається ключовим партнером для будь-яких можливих переговорів. Його слова привернули увагу міжнародних спостерігачів, оскільки останнім часом російська пропаганда неодноразово намагалася поставити під сумнів легітимність української влади та уникала прямого визнання необхідності вести переговори саме з чинним керівництвом України.

    Особливу увагу аналітики звернули на заяви самого Володимира Путіна, який протягом одного дня висловив одразу кілька взаємовиключних позицій щодо переговорного процесу. Спочатку російський лідер заявив, що наразі не бачить жодних передумов для відновлення переговорів з Україною. Проте вже через кілька годин він заявив про готовність вести діалог на основі домовленостей, які раніше обговорювалися під час переговорів у Стамбулі. Такі різкі зміни риторики багато експертів розцінили як свідчення відсутності єдиної та послідовної стратегії Кремля щодо завершення війни.

    На думку української сторони, подібні суперечливі сигнали свідчать про те, що російське керівництво перебуває під дедалі більшим внутрішнім і зовнішнім тиском. Війна продовжує вимагати від Москви величезних фінансових ресурсів, мобілізаційних зусиль та політичних витрат. Одночасно посилюється міжнародна ізоляція Росії, а санкції Заходу дедалі відчутніше впливають на окремі сектори економіки.

    У Києві переконані, що справжній мир можливий лише за умови реальних переговорів, підкріплених конкретними діями, а не інформаційними кампаніями чи дипломатичними маневрами. Україна продовжує наполягати на необхідності поваги до міжнародного права, територіальної цілісності та суверенітету держави як основи будь-якого майбутнього врегулювання.

    Зеленський також дав зрозуміти, що поступове зростання невдоволення всередині Росії може стати одним із факторів, які впливатимуть на подальші рішення Кремля. За його словами, що більше росіяни усвідомлюватимуть справжню ціну війни та її наслідки для власного майбутнього, то сильнішим буде суспільний запит на припинення бойових дій і пошук політичного виходу з конфлікту.

    На тлі активних бойових дій, дипломатичних дискусій та суперечливих заяв з боку Москви українська влада продовжує наголошувати, що двері для переговорів залишаються відкритими. Однак Київ очікує від Росії не чергових декларацій про готовність до діалогу, а конкретних кроків, які могли б засвідчити справжнє прагнення завершити найбільшу війну в Європі з часів Другої світової війни.

  • Стубб готовий представляти ЄС на переговорах із Росією

    Стубб готовий представляти ЄС на переговорах із Росією

    Президент Александр Стубб заявив, що готовий виконувати роль представника європейців на потенційних мирних переговорах із Росією, якщо Європейський Союз ухвалить відповідне рішення та звернеться до нього з такою пропозицією. Про це він сказав в ефірі Yle Radio Suomi.

    Стубб наголосив, що така можливість не виключається, однак будь-яка його участь у переговорному процесі можлива лише за умови, що Росія погодиться на припинення вогню. На його думку, без перемир’я будь-які переговори не матимуть практичного сенсу і не зможуть привести до реального миру.

    Пряма мова Стубба:
    “Якщо мене запитають (про готовність стати переговірником – ред.), то це, мабуть, те питання, на яке не можна відповісти негативно”.

    Водночас фінський президент підкреслив, що йдеться лише про гіпотетичний сценарій, адже наразі не існує жодного офіційного формату переговорів між Європейським Союзом і Росією щодо завершення війни проти Україна.

    Стубб окремо зазначив, що позиція Фінляндії у цьому питанні визначається її географічним і безпековим становищем як держави, що має найдовший сухопутний кордон із Росією серед країн ЄС. За його словами, це робить Гельсінкі особливо зацікавленим у довгостроковій стабільності в Європі та у пошуку політико-дипломатичного вирішення конфлікту.

    При цьому президент Фінляндії наголосив, що будь-які потенційні переговори мають відбуватися виключно після досягнення режиму припинення вогню. Він підкреслив, що без такого кроку розмови про мир можуть перетворитися на затягування війни, а не на її завершення.

    Ідея залучення Європи до майбутніх переговорів із Росією обговорюється в європейських політичних колах уже не перший місяць. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Європа повинна мати власного представника в потенційному мирному форматі, аби забезпечити баланс інтересів і врахування безпекової ситуації на континенті.

    На цьому тлі ім’я Стубба вже неодноразово згадувалося в медіа як одного з можливих кандидатів на роль європейського посередника. За даними журналістських повідомлень, у дискусіях також фігурують колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель та колишній прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі.

    Очікується, що питання можливого представника ЄС на переговорах може бути підняте на рівні міністрів закордонних справ ЄС під час майбутніх неформальних консультацій. Там також можуть обговорюватися підходи до формату потенційного діалогу з Росією, якщо він буде запущений у майбутньому.

    Водночас у Європейському Союзі офіційного переговорного процесу з Росією наразі не існує, а будь-які дискусії щодо його можливого запуску залишаються на рівні політичних консультацій та гіпотетичних сценаріїв.

    Аналітики відзначають, що заява Стубба відображає ширшу тенденцію в Європі — поступове формування уявлення про можливу участь ЄС у майбутніх дипломатичних процесах, які можуть виникнути у разі змін на фронті або досягнення перемир’я. Водночас експерти підкреслюють, що ключовою передумовою будь-яких переговорів залишається припинення бойових дій, без якого дипломатичний процес є малоймовірним.

  • Сибіга висміяв ідею Кремля щодо Шредера як переговірника: “Може ще Сігал?”

    Сибіга висміяв ідею Кремля щодо Шредера як переговірника: “Може ще Сігал?”

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга різко розкритикував ідею Кремля щодо можливого залучення колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера до ролі посередника у потенційних мирних переговорах між Україною та Росією. Він не лише відкинув цю пропозицію, а й у саркастичній формі висміяв підхід Москви до вибору можливих переговірників, натякнувши, що такі ініціативи більше нагадують політичний тролінг, ніж серйозну дипломатію.

    Про це Сибіга заявив під час онлайн-брифінгу для медіа, де обговорювалися можливі формати майбутнього мирного процесу та потенційні посередники від європейської сторони. За словами глави МЗС, сама ідея залучення Шредера є неприйнятною і не може розглядатися навіть гіпотетично, оскільки він давно втратив будь-яку політичну нейтральність і сприймається як фігура, тісно пов’язана з російським політичним керівництвом.

    Сибіга зазначив, що пропозиції такого рівня лише дискредитують саму концепцію міжнародного посередництва і демонструють, що Росія намагається просувати осіб, які не мають ані довіри, ані реального впливу в європейській дипломатії. У цьому контексті він іронічно додав, що логіка Кремля іноді виглядає так, ніби перелік можливих посередників формується не за критеріями професійності чи авторитету, а за популярністю в медійному просторі або особистими симпатіями.

    У своїй відповіді міністр також використав саркастичні приклади, заявивши: “Точно не Шредер. І я зразу на упередження, щоб росіяни більше не пропонували, там Жерар Депардьє, Стівен Сігал, не знаю, може Орбана ще притягнуть в переговорники з їхнього боку”. Ця фраза викликала широкий резонанс у дипломатичних колах, оскільки Сибіга фактично поставив під сумнів серйозність підходу Росії до формування переговорної архітектури, натякаючи на абсурдність окремих можливих кандидатур.

    Водночас міністр наголосив, що Україна наразі не розглядає жодних конкретних персоналій як офіційних переговірників від Європи, оскільки сам формат потенційних переговорів перебуває на стадії активного обговорення між союзниками. За його словами, розглядаються різні варіанти архітектури процесу — від участі групи країн до створення спеціального багатостороннього механізму, який міг би забезпечити більш структурований і контрольований дипломатичний діалог.

    Сибіга підкреслив, що будь-які рішення щодо майбутнього переговорного формату будуть ухвалюватися виключно у координації з Україною. Він наголосив, що без участі Києва жоден міжнародний процес не може вважатися легітимним чи ефективним, адже саме Україна є стороною, яка зазнає агресії та визначає власні національні інтереси у цьому конфлікті.

    Окрему увагу глава МЗС приділив питанню європейської єдності, застерігши від індивідуальних ініціатив окремих політиків, які можуть вести прямі контакти з російським керівництвом, зокрема з Володимиром Путіним. За його словами, такі дії можуть послабити спільну позицію Заходу і створити небезпечні прецеденти, коли Кремль отримує можливість маніпулювати окремими європейськими лідерами.

    “Так не повинно бути. Це слабкість, це розділення Європи. Власне, цього чекає і Путін, аби почали до нього звертатися окремі лідери чи представники”, — наголосив Сибіга, підкресливши, що стратегія Росії традиційно спрямована на розкол міжнародної коаліції підтримки України.

    Він також зазначив, що Європа має виступати єдиним політичним і дипломатичним фронтом, використовуючи наявні інструменти впливу, включно з санкційною політикою та замороженими російськими активами. На думку міністра, саме ці важелі можуть стати ключовими у формуванні умов для справедливого та тривалого миру.

    Паралельно Сибіга нагадав, що питання можливих переговорів із Росією наразі залишається відкритим і залежить насамперед від реальної готовності Москви до змістовного діалогу. Українська сторона наголошує, що будь-який мирний процес має базуватися на принципах поваги до міжнародного права, територіальної цілісності та безпеки України.

    Раніше в інформаційному просторі з’являлися повідомлення про те, що Кремль нібито пропонував розглянути кандидатуру Герхарда Шредера як потенційного посередника. Ця ініціатива була сприйнята критично як в Україні, так і серед значної частини європейських політиків, які наголошують на необхідності нейтральності та довіри до будь-яких осіб, залучених до переговорного процесу.

    Таким чином, дискусія щодо можливих посередників у майбутніх переговорах залишається відкритою, однак позиція України є чіткою: будь-які фігури, пов’язані з Росією або дискредитовані попередніми політичними зв’язками, не можуть виконувати роль нейтральних учасників мирного процесу.

  • У Кремлі заявили про паузу в переговорах і розраховують на “мирний процес” за участі США

    У Кремлі заявили про паузу в переговорах і розраховують на “мирний процес” за участі США

    У Росії заявили, що розраховують на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни проти України та очікують активнішої ролі Сполучених Штатів у можливих дипломатичних зусиллях. Відповідну заяву зробив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, коментуючи стан міжнародних контактів навколо війни, повідомляють російські державні медіа.

    За словами Пєскова, нині так званий “мирний процес” перебуває у стані паузи, однак у Кремлі сподіваються, що він буде відновлений у майбутньому. Він підкреслив, що Москва очікує продовження “посередницьких зусиль” з боку США та їхніх представників, які, на думку російської сторони, можуть відігравати ключову роль у поверненні сторін до переговорів.

    Фактично Пєсков дав зрозуміти, що Кремль продовжує розглядати США як одного з потенційних головних зовнішніх гравців у можливому форматі майбутніх перемовин, попри складні політичні відносини між Вашингтоном і Москвою через повномасштабне вторгнення РФ в Україну.

    Водночас представник Кремля повторив низку традиційних заяв російської пропаганди, стверджуючи, що Росія нібито завдає ударів виключно по “військових або навколовійськових об’єктах” на території України. Жодних доказів цих тверджень він не навів. Україна та міжнародні організації неодноразово заявляли, що російські удари регулярно вражають цивільну інфраструктуру, житлові будинки та об’єкти енергетики.

    Окремо Пєсков також поскаржився на удари з боку Збройних сил України по інфраструктурі на території Росії, не уточнюючи деталей і не надаючи оцінки масштабам таких атак. Подібні взаємні звинувачення сторін стали постійною частиною інформаційного супроводу війни, яка триває вже понад два роки.

    Заяви з Москви пролунали на тлі тривалого фактичного застою у переговорному процесі. Дипломатичні контакти між Україною та Росією залишаються мінімальними, а будь-які спроби відновити повноцінні переговори поки що не призвели до конкретних результатів. Міжнародні посередницькі ініціативи також не змогли вивести процес на новий етап.

    Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що Україна готова до відновлення переговорів у будь-якому форматі, якщо вони будуть спрямовані на досягнення реального і справедливого миру. Водночас українська сторона неодноразово наголошувала, що будь-які домовленості мають ґрунтуватися на повазі до територіальної цілісності України та міжнародного права.

    У Кремлі ж продовжують наполягати на необхідності “дипломатичного врегулювання”, однак конкретних нових пропозицій або змін у своїй позиції публічно не озвучують. На цьому тлі міжнародні аналітики відзначають, що сторони залишаються на протилежних позиціях, а перспектива реального прориву в переговорах наразі виглядає віддаленою.

    Водночас у світовій дипломатії тривають дискусії щодо можливих форматів майбутніх переговорів, ролі США, а також умов, за яких може бути відновлений повноцінний діалог. Поки що, однак, жодних офіційно підтверджених домовленостей або нових переговорних рамок не оголошено, а війна продовжується.

  • Путін та Зеленський можуть зустрітись в Стамбулі. Джерела

    Путін та Зеленський можуть зустрітись в Стамбулі. Джерела

    За інформацією наших джерел у Вашингтоні, зустріч президентів України та Росії може відбутись у Стамбулі.

    “Туреччина, з великою ймовірністю, стане основним майданчиком для відновлення переговорного процесу між Україною та Росією і можливим місцем для зустрічі двох президентів та підписання мирного договору.

    Такий варіант стає реальним, виходячи з того, що в Росії згодні на певні поступки щодо перебування миротворців в Україні.

    Однак про реальний стан справ можна буде говорити лише після переговорів лідерів США і Китаю 14-15 травня.

    У цих переговорах питання України під номером 4, після Ірану, торгової війни і Тайваню” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що міжнародні переговори щодо завершення війни в Україні перебувають на вирішальному етапі.

    “Закінчення війни Росії проти України та встановлення тривалого миру є значно ближчим, ніж раніше, а Туреччина залишається активним учасником мирного процесу і робить свій внесок у його просування” – зазначив Хакан Фідан.

  • Путін пропонує “перемир’я” на 9 травня: Україна підозрює пастку для параду й торг за санкції

    Путін пропонує “перемир’я” на 9 травня: Україна підозрює пастку для параду й торг за санкції

    Росія знову заговорила про короткострокове припинення вогню у війні проти України — цього разу напередодні 9 травня, коли в Москві традиційно проводять парад до Дня перемоги. За даними міжнародних медіа, тему тимчасового перемир’я Володимир Путін порушив у розмові з президентом США Дональдом Трампом, а Кремль подав цю ініціативу як нібито готовність до деескалації. Водночас у Києві до такої пропозиції ставляться обережно, адже коротка пауза без чітких гарантій, контролю та продовження може виявитися не кроком до миру, а спробою Москви виграти час, безпечно провести парад і нав’язати власні умови майбутніх переговорів. Reuters повідомляє, що Україна звернулася до США по роз’яснення щодо російської пропозиції, а президент Володимир Зеленський наголосив: Київ хоче зрозуміти, чи йдеться про кілька годин тиші для московських урочистостей, чи про серйозніший намір припинити бойові дії.

    Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія нібито має намір припинити вогонь 9 травня незалежно від реакції України. Така позиція одразу викликає запитання, адже справжнє перемир’я не може бути лише односторонньою політичною заявою без погоджених умов, механізмів контролю та відповідальності за порушення. За повідомленнями українських і міжнародних медіа, Кремль не дав чітких пояснень щодо тривалості можливої паузи, формату її дотримання та способу перевірки. Саме це й посилює підозри, що Москва намагається використати тему перемир’я як інформаційний інструмент, а не як реальний шлях до завершення війни.

    Володимир Зеленський у відповідь заявив, що Україна завжди позитивно ставиться до щирих ініціатив, які можуть зупинити вбивства і наблизити справедливий мир. Водночас він підкреслив, що Україна не хоче стати учасницею тактичного обману, коли Росія бере коротку паузу для власної безпеки, а потім відновлює удари. Київ наполягає не на символічному перемир’ї на кілька годин або днів, а на довгостроковому припиненні вогню з надійними гарантіями. Окремо президент попередив, що Москва може спробувати обміняти коротку паузу на послаблення санкцій, зокрема щодо російських банків і системи SWIFT, що для України становить серйозний ризик.

    Контекст навколо 9 травня цього року для Кремля особливо чутливий. Associated Press повідомляє, що Росія вперше майже за два десятиліття планує провести парад у Москві без демонстрації військової техніки, зокрема танків і ракетних систем. Формально це пояснюють оперативною ситуацією, однак на тлі українських ударів по російських об’єктах і загальних безпекових ризиків така зміна виглядає як ознака вразливості. Для Путіна парад 9 травня є не просто церемонією, а важливою частиною політичної міфології, через яку Кремль роками демонстрував силу армії та мобілізував суспільство навколо воєнного наративу. Саме тому навіть тимчасове перемир’я може бути потрібне Москві передусім для того, щоб уникнути атак або інцидентів у дні, коли увага російської та міжнародної аудиторії буде прикута до столиці РФ.

    Україна вже має досвід подібних російських ініціатив. У попередні роки Кремль оголошував короткі “перемир’я” до символічних дат, однак Київ неодноразово заявляв про їхні порушення з російського боку. Саме тому українська позиція нині зводиться до того, що будь-яка пауза повинна бути не декоративною, а практичною: з чіткою датою початку і завершення, зрозумілим форматом моніторингу, міжнародним контролем і можливістю продовження. Якщо Росія справді готова до припинення вогню, логічним кроком було б не кілька годин тиші для параду, а щонайменше 30-денне перемир’я, яке раніше обговорювали як можливу основу для дипломатичного процесу.

    Політично ситуація вигідна Кремлю одразу в кількох сценаріях. Якщо Україна відкине коротку російську ініціативу, Москва спробує представити Київ як сторону, яка нібито не хоче миру. Якщо Україна погодиться без додаткових умов, Росія отримає безпечну паузу для власних потреб і зможе після 9 травня повернутися до атак, звинувачуючи Україну у зриві домовленостей. Якщо ж Київ запропонує розширити формат до тривалого припинення вогню, тоді відповідальність за відмову може перейти на Кремль. Саме тому для України важливо не просто реагувати на російську пропозицію, а перетворити її на дипломатичний тест для Москви.

    Для Вашингтона ця історія також є перевіркою. Дональд Трамп після розмови з Путіним заявив, що обговорював можливість припинення вогню, а Кремль, за даними Reuters, подав розмову як конструктивну. Однак коротке перемир’я до 9 травня саме по собі не дає відповіді на головне питання: чи готова Росія до реального припинення війни, чи лише намагається використати контакт із США для покращення власної переговорної позиції.

    Отже, травневе “перемир’я” Путіна може стати для України не подарунком, а пасткою. Воно не вирішує питання безпеки цивільних, не гарантує припинення російських атак і не створює повноцінної основи для миру. Водночас Київ може використати цю ситуацію для посилення тиску на Москву: якщо Кремль справді говорить про тишу, Україна може вимагати не символічної паузи на 9 травня, а довгострокового припинення вогню з міжнародною верифікацією. Саме такий підхід може показати, хто насправді прагне миру, а хто лише прикриває війною чергову політичну виставу.

  • Переговори у США тривають: Україна і команда Трампа обговорюють мир

    Переговори у США тривають: Україна і команда Трампа обговорюють мир

    У Сполучених Штатах тривають переговори між українською делегацією та представниками команди Дональда Трампа. Про продовження зустрічей повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні.

    За його словами, консультації продовжаться у неділю, 22 березня. Головна тема обговорення — перспективи реального припинення війни та готовність Росії до чесних переговорів.

    «Ключове питання полягає в тому, наскільки Росія готова рухатися до реального завершення війни і чи готова вона зробити це чесно і достойно», — зазначив глава держави.

    Зеленський також підкреслив, що переговорний процес відбувається на тлі зростання геополітичної напруженості у світі, зокрема через ситуацію навколо Ірану. Це, за його словами, ускладнює загальний контекст міжнародної безпеки.

    Президент додав, що більш детальна інформація про результати перемовин буде оприлюднена пізніше після завершення роботи делегацій.

    Напередодні у Флориді відбулися консультації між представниками США та України, під час яких обговорювалися можливі шляхи мирного врегулювання та координація позицій сторін.

    Очікується, що нинішній етап перемовин дозволить уточнити підходи до подальших дипломатичних кроків, а також оцінити перспективи залучення міжнародних партнерів до процесу припинення війни.