Хрещатик

Позначка: мер

  • Зеленський не знайшов заміну Кличку й чекає на холоди, щоб повернутися до питання про звільнення мера

    Зеленський не знайшов заміну Кличку й чекає на холоди, щоб повернутися до питання про звільнення мера

    В Офісі президента розраховують повернутися до питання про зміну керівництва Києва, коли в місто прийдуть холоди й воно зіткнеться з новими російськими ударами. Але найближчі два тижні Віталія Кличка не звільнятимуть — ані безпосередньо, ані через РНБО. За словами джерела, обізнаного з обговореннями в ОП, на Банковій поки не знайшли кандидата на заміну, а спроба перетворити неготовність столиці до зими на аргумент для кадрового рішення не дала потрібного результату. Західні партнери також не підтримали цю ідею.

    Це не відмова від заміни мера, а пауза в пошуку способу її здійснити. В ОП розраховують, що подальше погіршення ситуації в Києві змінить політичні обставини. Поки ж конфлікт із Кличком розгортається публічно, але не наближається до розв’язки.

    13 жовтня Володимир Зеленський заявив, що Київ гірше за інші регіони підготувався до зими: навіть поодинокі удари російських «шахедів», за його словами, призводять до відключень електроенергії та води. Президент анонсував зміни в управлінні столицею та рішення щодо захисту енергетичних об’єктів. Наступного дня Кличко виступив у Верховній Раді. Повідомив, що від початку 2026 року по міській тепло- й енергогенерації зафіксували майже 50 влучань ракет і дронів, тоді як за весь 2025 рік їх було 19. Мер зажадав пояснити, де ППО столиці, захист об’єктів «Укренерго» та гроші, виділені на ці потреби. Він також заявив про проблеми з фінансуванням проєктів стійкості з боку центральної влади.

    Так суперечка про готовність до зими перетворилася на суперечку про те, хто має відповідати за наслідки російських ударів. Для Банкової це можливість поставити під сумнів роботу міської влади. Для Кличка — можливість перекласти частину відповідальності на центр, який контролює питання оборони та захисту енергетичної інфраструктури.

    Вразливість цієї позиції проявилася вже 16 жовтня, коли в Києві почали опалювальний сезон. Спочатку тепло подали лише до лікарень, шкіл і дитячих садків, а частина будинків у Дніпровському та Дарницькому районах залишилася без централізованого опалення через пошкодження енергетичного об’єкта. 17 жовтня біля будівлі КМДА відбулася акція з вимогою відставки мера. Учасники говорили про нестачу укриттів і резервних систем водопостачання та опалення. Однак протест не набув масштабу, який міг би сам по собі підштовхнути владу до негайного рішення.

    Замінити Кличка не так просто, як посилити критику на його адресу. Обраного мера не можна просто усунути з посади рішенням президента. Водночас Кличко поєднує посаду мера з посадою голови КМДА, і саме тут центральна влада має більше можливостей змінити конфігурацію управління. Посилення ролі Київської міської військової адміністрації дало б змогу перерозподілити повноваження, не вирішуючи питання про повноцінне відкликання мера.

    Додаткове ускладнення для Банкової — європейські зв’язки Кличка. У Берліні його відеозвернення під час церемонії European Future Award зустріли оваціями. Сам мер не приїхав на вручення премії, пояснивши це різким погіршенням ситуації в Києві через обстріли. У своєму виступі він заявив, що Росія розраховує спровокувати масовий виїзд українців і втому Європи від війни, але цього не станеться. У результаті історія, яку всередині країни намагалися вибудувати навколо неготовності столиці до зими, за кордоном отримала інше забарвлення. Мер міста під російськими ударами, який залишився в Києві замість поїздки на церемонію.

    Поки що в ОП не змогли перетворити претензії до підготовки Києва до зими на підставу для зміни керівництва столиці. Чи зміниться ситуація після нових обстрілів і зниження температури, залежатиме не лише від стану міської інфраструктури, а й від того, чи з’явиться в Банкової кандидат на заміну Кличку та чи вдасться заручитися підтримкою західних партнерів.

     

  • У всіх автомобілях заступників Кличка знайшли пристрої для прослуховування, їх встановлення пов’язують з АТП КМДА, яким керує Рахматуллін

    У всіх автомобілях заступників Кличка знайшли пристрої для прослуховування, їх встановлення пов’язують з АТП КМДА, яким керує Рахматуллін

    У службових автомобілях заступників Віталія Кличка та керівників департаментів КМДА знайшли стаціонарні пристрої для прослуховування. Обладнання могли встановити на базі КП «Автотранспортне підприємство КМДА» — підприємства, через яке проходить обслуговування службового автопарку мерії. Підприємство очолює Дмитро Рахматуллін. За даними нашого джерела, попри виявлення за посадовцем прав на значну кількість об’єктів нерухомості в Еміратах і звинувачення у причетності до продажу гуманітарної допомоги, яка надходила до Києва та Чернігова, через наближені до нього структури, за нього заступилися керівник апарату КМДА Дмитро Загуменний і заступник голови адміністрації Валентин Мондриївський. Їхня підтримка допоможе посадовцю зберегти посаду.

    Рахматуллін керує підприємством, яке забезпечує транспортом міську адміністрацію та її підрозділи. У лютому 2024 року Віталій Кличко призначив його виконувачем обов’язків керівника розпорядженням №128. Саме доступ до службових машин робить важливим питання, хто відповідає за їхнє обслуговування. Пристрої виявили в автомобілях усіх заступників мера та керівників департаментів.

    Ім’я Рахматулліна вже фігурувало в розслідуваннях. У травні 2024 року журналісти «Схем» (Радіо Свобода) оприлюднили дані міжнародного проєкту Dubai Unlocked. За даними дубайського реєстру, за посадовцем значилися права власності на 16 квартир у комплексі Ferretti Luxury Beach Residence на узбережжі Джебель-Алі. Сукупна площа становила 2255 кв. м, а транзакції 2009 року оцінювалися в $14,5 млн. Сам комплекс так і не побудували.

    У деклараціях Рахматулліна за попередні роки цих активів не було. У відповідь на запит журналістів «Схем» він заявив, що не володіє 16 квартирами в Дубаї та не має об’єктів незавершеного будівництва чи інвестицій, які підлягають декларуванню. Його пояснення розходиться з даними дубайського реєстру, які оприлюднили журналісти.

    До керівництва автопідприємством Рахматуллін працював в іншій структурі міської влади. Із 2018 року він очолював комунальну інспекцію з паркування при департаменті транспортної інфраструктури. Тоді робота інспекції супроводжувалася скаргами на подвійні штрафи, вартість евакуації та претензіями щодо її діяльності. У 2021 році він залишив посаду. Через три роки повернувся до керівництва підприємством, яке обслуговує службовий транспорт мерії. Публічного конкурсу на призначення, за наявною інформацією, не проводили.

    Історія з можливим прослуховуванням не перша для оточення міського голови. У квітні 2023 року співголова фракції «УДАР» у Київраді Дмитро Білоцерковець повідомив про виявлення прослуховувальних пристроїв у робочому кабінеті фракції в будівлі КМДА та у власному автомобілі. За його словами, у машині також знайшли три GPS-трекери. Білоцерковець заявив, що звернувся до СБУ, і припустив, що за стеженням могли стояти російські спецслужби або українські силовики. Публічних доказів зв’язку того інциденту з нинішньою історією немає.

    Загуменний у 2025 році сам опинився в центрі кримінального провадження. Правоохоронці повідомили йому про підозру у використанні, за версією слідства, підроблених запрошень для закордонних поїздок під виглядом службових відряджень до Іспанії та Італії під час воєнного стану. У жовтні 2025 року суд відсторонив його від посади та обрав цілодобовий домашній арешт. Загуменний заперечував звинувачення та наполягав, що поїздки мали службовий характер. Ця справа не підтверджує і не спростовує тверджень про його можливу роль у ситуації з АТП.

    Мондриївський координує в КМДА низку напрямів, зокрема роботу окремих департаментів. Його участь у можливому встановленні пристроїв або кадровому рішенні щодо Рахматулліна не підтверджена документами чи офіційними заявами. Водночас залишається відкритим питання, хто встановив обладнання в автомобілях керівництва міста, хто мав доступ до машин і чи перевіряють правоохоронці можливе прослуховування. Публічного підтвердження цих обставин наразі немає.

     

  • Кличко заявив про 90% готовності Києва до зими, на ділі новий удар може залишити без тепла мільйон людей

    Кличко заявив про 90% готовності Києва до зими, на ділі новий удар може залишити без тепла мільйон людей

    Майже 90 відсотків готовності Києва до опалювального сезону, про які заявив мер Віталій Кличко 21 серпня, зіткнулися з реальністю вже напередодні. 20 серпня російські дрони вперше за кілька місяців цілеспрямовано вдарили по об’єкту критичної інфраструктури. Міська влада одразу попередила, що у мешканців Деснянського та частини Дніпровського районів можливі перебої з гарячою водою. Фахівці, за словами мера, «працюють над відновленням». Минув тиждень, ситуація, за даними, що надійшли до редакції, так і не вирішена повністю. Без гарячої води залишилися майже 500 тисяч киян.

    Офіційні заяви та фактична вразливість системи розходяться дедалі різкіше. Кличко підкреслює, що відновлення станцій і підготовка до сезону виконані майже на 90 відсотків. Ще 17–18 серпня він говорив про 50 відсотків виконаного обсягу робіт — середньому арифметичному за десятками проєктів, частина з яких уже близька до завершення, а фундаментальні ще потребуватимуть часу до кінця року. Створення дублюючої системи теплопостачання він сам називає «надскладним завданням»: централізована мережа Києва — одна з найбільших у Європі, її будували десятиліттями.

    Цифри автономного опалення, які звучать з оточення мера, виглядають скромно на тлі масштабу міста. Понад 900 будинків, за їхніми даними, підключені до автономних джерел. У Києві, за різними оцінками міських служб та відкритими даними, близько 11–12 тисяч багатоквартирних будинків (офіційно близько 12 060 станом на 01.01.2026). Навіть якщо брати верхню межу в 12 тисяч, автономне покриття залишається на рівні одиниць відсотків. Лівий берег, де зосереджені великі спальні масиви та ключові теплогенеруючі об’єкти, залишається особливо вразливим.

    Історія повторюється. Дарницька ТЕЦ, яка обслуговувала сотні тисяч мешканців, зазнавала численних ударів. У січні-лютому 2026 року після атак без централізованого тепла залишалися тисячі будинків. Тоді міська влада була змушена зливати воду із систем, щоб труби не розірвало морозом. Експерти та учасники ринку зазначали, що відновлення великих станцій після балістичних ударів займає місяці, а не дні. Один удар по об’єктах, що залишилися ключовими, на лівому березі здатен залишити без тепла значну частину міста — за оцінками, понад мільйон киян. Чверть шкіл і дитячих садків столиці в такому сценарії також залишаться без опалення і фактично не зможуть працювати.

    Фінансова сторона підготовки також викликає питання. КП «Київтеплоенерго» — ключовий оператор системи — регулярно проводить великі закупівлі. У відкритих реєстрах Prozorro фіксуються контракти на сотні мільйонів і мільярди гривень: котельні установки, матеріали, ремонти, захист об’єктів. Хто саме виграє ці тендери і куди йдуть ці мільярди — питання, яке роками залишається без прозорої відповіді. При цьому навколо підприємства циркулюють кримінальні провадження, пов’язані з можливими порушеннями під час закупівель обладнання. Директор підприємства В’ячеслав Бінд, який очолює його з 2018 року, у деклараціях показує значні валютні накопичення, нерухомість і транспорт. При цьому міська влада, яка має повноваження проводити аудит і змінювати керівництво, публічно не коментує кадрові рішення.

    Схожа картина в інших фігурантів, відповідальних за житлово-комунальну сферу. Перший заступник Кличка Петро Пантелеєв, який курує цей блок, декларує доходи та майно, що відповідають статусу високопосадовця: зарплата понад 2 млн грн на рік, нерухомість, автомобілі, оформлені в тому числі на членів сім’ї. Директор департаменту житлово-комунальної інфраструктури Дмитро Науменко також фігурує у відкритих деклараціях із доходами понад мільйон гривень і значними сімейними накопиченнями у валюті. Ці дані самі по собі не є доказом порушень. Вони лише показують, що люди, відповідальні за стійкість системи, яка має пережити зиму під ударами, мають помітний особистий фінансовий результат на тлі хронічних проблем з інфраструктурою.

    Міжнародні фінансові інституції продовжують розглядати підтримку. ЄБРР надав кредит до 50 млн євро для підтримки ліквідності «Київтеплоенерго». Місто і держава заявляють про співфінансування проєктів стійкості 50 на 50. Однак швидкість реалізації та реальна захищеність об’єктів залишаються предметом внутрішньої критики. Експерти з енергобезпеки неодноразово вказували: в умовах атак, що тривають, централізована система без достатнього резерву перетворюється на постійну точку тиску.

    Один удар дронами вже залишив частину лівого берега без гарячої води на тиждень. Імовірність нових атак узимку ніхто серйозно не заперечує. За оцінками, що циркулюють серед фахівців, ймовірність того, що гарячої води на лівому березі не буде (при нових ударах дронами) всю зиму, сягає 90 відсотків. Якщо наступний удар припаде по теплових потужностях, що залишилися ключовими, масштаб наслідків виявиться кратно більшим. Офіційна цифра «майже 90 відсотків» у цих умовах описує радше прогрес за поточними ремонтами, ніж готовність міста витримати сценарій, який Росія вже неодноразово відпрацьовувала.

  • Мер Галича за роки війни отримав сотні тисяч премій: що показує декларація

    Мер Галича за роки війни отримав сотні тисяч премій: що показує декларація

    Міський голова Галича на Івано-Франківщині Олег Кантор опинився серед керівників громад області, які в роки повномасштабної війни отримували одні з найвищих премій та надбавок. Про це повідомляє «Стопкор» із посиланням на дані, оприлюднені виданням Суспільне.

    Згідно з опублікованою інформацією, меру щомісяця нараховували одразу кілька видів доплат: надбавку за ранг посадової особи місцевого самоврядування, 10% за вислугу років, 50% за «виконання особливо важливої роботи» та премію у розмірі 150% посадового окладу. Окрім цього, передбачалися матеріальна допомога та додаткові виплати до свят.

    У підсумку річні суми додаткових нарахувань виглядали так:
    2022 рік – 542 051 грн;
    2023 рік – 607 201 грн;
    2024 рік – 829 046 грн;
    2025 рік – 548 672 грн.

    Окремо значними були виплати саме за «виконання особливо важливої роботи»: від майже 79 тисяч гривень у 2025 році до понад 131 тисячі гривень у 2024-му. Також у 2023 і 2024 роках міський голова отримував по 15 тисяч гривень премій до свят.

    Що задекларував мер

    У щорічній декларації Олега Кантора за 2024 рік вказано офіційний дохід у вигляді заробітної плати — близько 1,2 млн гривень на рік, або понад 100 тисяч гривень щомісяця.

    Серед заощаджень зазначено 680 тисяч гривень готівкою, 8 900 євро та 14 тисяч доларів США.

    Також у власності посадовця — значний перелік нерухомості: нежитлове приміщення площею понад 1 270 квадратних метрів, квартира майже 60 «квадратів», житловий будинок на 318,6 квадратного метра, три гаражі та десять земельних ділянок. Одна з них має площу понад 20 тисяч квадратних метрів і була набута вже після вступу на посаду міського голови.

    У декларації вказані й транспортні засоби — кілька автомобілів старих років випуску, зокрема Volkswagen Caravelle 2011 року, Mercedes-Benz 2001 року та Ford Sierra 1985 року.

    Попередні скандали

    Ім’я Олега Кантора раніше вже фігурувало у публічному скандалі. У 2021 році його звинуватили у побитті місцевого депутата від «Європейської солідарності» Миколи Вовка. За словами депутата, інциденти сталися у приміщенні міськради та пізніше в лікарні. Сам мер заперечував звинувачення, стверджуючи, що опонент був напідпитку. Водночас поліція зареєструвала відповідну заяву.

    Сукупність великих премій, значних доходів та обсягу майна посадовця викликала суспільну дискусію щодо доцільності таких виплат керівникам громад у воєнний час.

  • Єрмак обговорював у США політичну ситуацію в Києві та можливе зміщення Кличка

    Єрмак обговорював у США політичну ситуацію в Києві та можливе зміщення Кличка

    За інформацією наших джерел, під час нещодавньої робочої поїздки керівника Офісу Президента Андрія Єрмака до США, він отримав чіткі застереження  від реалізації силового сценарію по зміщенню мера Києва Віталія Кличка.

    Водночас, за інформацією джерела, “знести Кличка разом з усією його командою до кінця року” Андрію Ермаку обіцяв віцепрем’єр-міністр Олексій Кулеба.

    Більше інсайдів в режимі реального часу читайте на нашому Telegram-каналі Ненька інфо | Новини | Україна

  • У Гадячі дах ремонтує компанія депутата – за 1,1 млн грн з бюджету

    У Гадячі дах ремонтує компанія депутата – за 1,1 млн грн з бюджету

    Відділ соціального захисту Гадяцької міської ради замовив капітальний ремонт покрівлі адміністративної будівлі територіального центру. Сума договору становить понад 1,1 млн грн, а виконавцем робіт стало приватне підприємство “Будівельник”. Угоду уклали без проведення відкритих торгів.

    За умовами проєкту, підрядник має повністю демонтувати старий дах, влаштувати нове покриття з металочерепиці, утеплити покрівлю та встановити водостічну систему. Однак перевірити реальну вартість робіт і матеріалів неможливо — у кошторисі відсутні будь-які технічні характеристики чи марки матеріалів.

    Власником ПП “Будівельник” є чинний депутат Гадяцької міської ради від партії «Рідне місто». Ба більше, компанія має тісний зв’язок із місцевою владою — її колишній керівник і співзасновник нині займає посаду міського голови Гадяча.

    Фірма й досі зареєстрована за тією ж адресою та використовує той самий номер телефону, що й інші підприємства, пов’язані з родиною мера. Це викликає обґрунтовані підозри у потенційному конфлікті інтересів і можливому використанні бюджетних коштів у приватних інтересах.

    Укладання договору без конкурентних торгів позбавило інших учасників можливості запропонувати нижчу ціну чи кращі умови. У громадськості виникає питання: чи дійсно ремонт коштує понад мільйон гривень, чи це лише спосіб перерозподілу грошей у коло “своїх”.

    Місцеві активісти закликають контролюючі органи звернути увагу на цю угоду та перевірити обґрунтованість витрат, а також дотримання законодавства про публічні закупівлі.

  • Прокуратура розслідує можливе незаконне збагачення мера Яремче

    Прокуратура розслідує можливе незаконне збагачення мера Яремче

    Івано-Франківська обласна прокуратура розпочала кримінальне провадження щодо міського голови Яремче Андрія Мироняка за фактом можливого незаконного збагачення. Відомості про справу внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 5 серпня 2025 року.

    Слідство розпочато після розгляду заяви ТОВ “Стоп корупції ТБ”. У матеріалах справи йдеться, що мер набув активи, вартість яких перевищує законні доходи більш ніж на три тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

    Журналісти СтопКору у розслідуванні “Хазяїн Карпат” показали контраст між офіційними доходами родини та занедбаним станом інфраструктури курортного міста.

    За офіційними даними, дружина мера, Надія Мироняк, у 2024 році задекларувала понад 20 млн грн доходу від підприємницької діяльності. Основне підприємство родини — ТОВ “Зорі Карпат” — формально є “мертвим”, але журналісти виявили працююче деревообробне виробництво з технікою та запасами пиломатеріалів.

    Родина Мироняків володіє значними земельними наділами: Надія — 11 ділянок у селі Микуличин загальною площею 255 соток, Андрій — 8 ділянок на 156 соток. За місцевими цінами це може перевищувати 22 млн грн.

    Окрім того, родина має автопарк з понад 20 транспортних засобів, включаючи легкові авто та вантажівки. Донька мера Віталія стала власницею двох Suzuki Jimny та трикімнатної квартири в київському ЖК “Русанівська Гавань”. Андрій Мироняк володіє двома столичними квартирами загальною вартістю близько 200 тис. доларів.

    Журналісти також зафіксували ймовірне ведення бізнесу на заповідних територіях Карпат, що заборонено законодавством.

    Самі пояснення мера щодо походження статків родини суперечливі: він називає частину доходів “валовим доходом”, не надаючи документальних підтверджень витрат.

    Таким чином, розслідування викриває значний контраст між офіційними доходами мера та реальними статками його родини. Наразі слово за правоохоронними органами.

  • Меру Бершаді Віталію Драгану повідомили про підозру через недекларування майна

    Меру Бершаді Віталію Драгану повідомили про підозру через недекларування майна

    Меру міста Бершадь Вінницької області Віталію Драгану, який є членом партії «Українська стратегія Гройсмана», повідомили про підозру у внесенні завідомо недостовірних відомостей до декларації (ч.1 ст. 366-2 КК України).

    Як повідомляє детективне агентство ABSOLUTION, за даними слідства, у 2023 році посадовець користувався будинком площею 180 кв. м вартістю понад 2,3 млн грн та автомобілем Toyota Land Cruiser Prado 150 орієнтовною вартістю 1,5 млн грн, але не вніс цю інформацію до декларації.

    Водночас, згідно з декларацією за 2024 рік, цивільна дружина Драгана володіє квартирою, 12 земельними ділянками та ще однією спільною з мером. Сам чиновник має у власності дві земельні ділянки, орендує ще одну у міської ради, володіє двома нежитловими будівлями та часткою у будинку.

    У родини — три автомобілі:

    • Toyota HiAce (2007 р.) — у власності мера;

    • Toyota Land Cruiser Prado 150 (2020 р.) — у власності дружини;

    • Volkswagen Golf (2004 р.).

    За 2024 рік Віталій Драган задекларував 841 тис. грн заробітної плати, 20 тис. грн від оренди майна та 15 тис. грн від продажу рухомого майна. Його цивільна дружина отримала 1,4 млн грн від підприємницької діяльності, а також мала доходи від оренди та продажу майна.

    Грошові активи посадовця становлять 1,7 млн грн та 35 тис. доларів, у дружини — 1,05 млн грн.

    Санкція ч.1 ст. 366-2 КК України передбачає штраф, громадські роботи або обмеження волі до двох років з позбавленням права обіймати певні посади.

  • Голова КМДА та депутати фігурують у корупційній справі щодо ярмарків

    Голова КМДА та депутати фігурують у корупційній справі щодо ярмарків

    У ході розслідування встановлено, що голова Київської міської державної адміністрації Віталій Кличко, директор Департаменту промисловості Володимир Костіков, голови районів столиці, керівники комунальних підприємств «Світоч» та «Київська спадщина», а також афілійовані особи, зокрема Сергій Лещенко та народний депутат Артур Палатний, створили організовану злочинну групу.

    Суть схеми полягала у систематичному вимаганні грошей у підприємців, які беруть участь у міських ярмарках. Зловмисники використовували завищені тарифи, штучні адміністративні перепони, непрозорий розподіл торгових місць, відсутність чітких критеріїв допуску учасників та централізований облік, що дозволяло маніпулювати ситуацією та збагачуватися за рахунок бізнесу.

    Хоча офіційно ярмарки проводяться під егідою КМДА, погодження графіків і розміщення торгівельних точок використовувалося для тиску, шантажу та вигоди наближених структур. Відсутність електронного реєстру учасників, ручний розподіл місць і вибірковість у допуску грубо порушують принципи відкритості, прозорості та рівності.

    За фактом злочину Головним управлінням Служби безпеки України у місті Києві та Київській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 22025101110000954 від 1 серпня 2025 року за частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України — зловживання владою або службовим становищем.

    Розслідування триває, правоохоронці перевіряють усіх причетних до схеми.

  • Підозрюваний у корупції мер Вишгорода володіє Tesla, Toyota і житлом у Хотянівці

    Підозрюваний у корупції мер Вишгорода володіє Tesla, Toyota і житлом у Хотянівці

    Міський голова Вишгорода Олексій Момот, якому нещодавно було вручено підозру у справі про корупцію, задекларував значну суму готівки, розгалужену нерухомість та люксові автомобілі. Про це повідомляє редакція 368.media, посилаючись на декларацію чиновника.

    За документами, Момот зареєстрований у Вишгороді, проте фактично мешкає в селі Хотянівка тієї ж громади. Там же він користується будинком площею 124,9 м², який належить Віктору Момоту — ймовірно, його батькові. У декларації це вказано як право на безоплатне проживання.

    Серед задекларованої нерухомості — частка у квартирі на 60 квадратних метрів у Вишгороді, з яких 30% належить самому меру, а інша частина — його колишній дружині Наталії Момот, яка формально не зазначена як член родини.

    Крім того, у власності його доньки Каріни — половина великого житлового будинку площею 279,5 м² у Вишгороді. Інша половина — у Марини Ступник, яка в декларації теж не позначена як родичка.

    Автопарк Момота складається з Toyota Camry (2015 року), придбаної за 683,3 тис. грн, і Tesla Model S (2016 року), що обійшлася в 952 тис. грн.

    Загальний дохід Момота за 2024 рік склав 1,45 мільйона гривень — це заробітна плата у Вишгородській міській раді. Водночас він задекларував готівкові кошти: 28 тисяч доларів США та 400 тисяч гривень.

    Примітно, що частина об’єктів нерухомості в декларації не має зазначеної вартості, що може ускладнити оцінку реального статку чиновника.

    Нагадаємо, раніше генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про підозру Момоту у зв’язку із закупівлею каналопромивочного автомобіля за завищеною ціною. Як виявило слідство, закупівля була здійснена без належного аналізу ринку, що спричинило збитки бюджету у 736 тисяч гривень.

    Раніше у медіа вже з’являлась інформація про сумнівні тендери у Вишгороді та концентрацію власності в руках оточення мера. Схема з нерухомістю через родичів та “не членів сім’ї” — черговий штрих до портрета публічного службовця, який декларує більше, ніж пояснює.