Майже 90 відсотків готовності Києва до опалювального сезону, про які заявив мер Віталій Кличко 21 серпня, зіткнулися з реальністю вже напередодні. 20 серпня російські дрони вперше за кілька місяців цілеспрямовано вдарили по об’єкту критичної інфраструктури. Міська влада одразу попередила, що у мешканців Деснянського та частини Дніпровського районів можливі перебої з гарячою водою. Фахівці, за словами мера, «працюють над відновленням». Минув тиждень, ситуація, за даними, що надійшли до редакції, так і не вирішена повністю. Без гарячої води залишилися майже 500 тисяч киян.
Офіційні заяви та фактична вразливість системи розходяться дедалі різкіше. Кличко підкреслює, що відновлення станцій і підготовка до сезону виконані майже на 90 відсотків. Ще 17–18 серпня він говорив про 50 відсотків виконаного обсягу робіт — середньому арифметичному за десятками проєктів, частина з яких уже близька до завершення, а фундаментальні ще потребуватимуть часу до кінця року. Створення дублюючої системи теплопостачання він сам називає «надскладним завданням»: централізована мережа Києва — одна з найбільших у Європі, її будували десятиліттями.
Цифри автономного опалення, які звучать з оточення мера, виглядають скромно на тлі масштабу міста. Понад 900 будинків, за їхніми даними, підключені до автономних джерел. У Києві, за різними оцінками міських служб та відкритими даними, близько 11–12 тисяч багатоквартирних будинків (офіційно близько 12 060 станом на 01.01.2026). Навіть якщо брати верхню межу в 12 тисяч, автономне покриття залишається на рівні одиниць відсотків. Лівий берег, де зосереджені великі спальні масиви та ключові теплогенеруючі об’єкти, залишається особливо вразливим.
Історія повторюється. Дарницька ТЕЦ, яка обслуговувала сотні тисяч мешканців, зазнавала численних ударів. У січні-лютому 2026 року після атак без централізованого тепла залишалися тисячі будинків. Тоді міська влада була змушена зливати воду із систем, щоб труби не розірвало морозом. Експерти та учасники ринку зазначали, що відновлення великих станцій після балістичних ударів займає місяці, а не дні. Один удар по об’єктах, що залишилися ключовими, на лівому березі здатен залишити без тепла значну частину міста — за оцінками, понад мільйон киян. Чверть шкіл і дитячих садків столиці в такому сценарії також залишаться без опалення і фактично не зможуть працювати.
Фінансова сторона підготовки також викликає питання. КП «Київтеплоенерго» — ключовий оператор системи — регулярно проводить великі закупівлі. У відкритих реєстрах Prozorro фіксуються контракти на сотні мільйонів і мільярди гривень: котельні установки, матеріали, ремонти, захист об’єктів. Хто саме виграє ці тендери і куди йдуть ці мільярди — питання, яке роками залишається без прозорої відповіді. При цьому навколо підприємства циркулюють кримінальні провадження, пов’язані з можливими порушеннями під час закупівель обладнання. Директор підприємства В’ячеслав Бінд, який очолює його з 2018 року, у деклараціях показує значні валютні накопичення, нерухомість і транспорт. При цьому міська влада, яка має повноваження проводити аудит і змінювати керівництво, публічно не коментує кадрові рішення.
Схожа картина в інших фігурантів, відповідальних за житлово-комунальну сферу. Перший заступник Кличка Петро Пантелеєв, який курує цей блок, декларує доходи та майно, що відповідають статусу високопосадовця: зарплата понад 2 млн грн на рік, нерухомість, автомобілі, оформлені в тому числі на членів сім’ї. Директор департаменту житлово-комунальної інфраструктури Дмитро Науменко також фігурує у відкритих деклараціях із доходами понад мільйон гривень і значними сімейними накопиченнями у валюті. Ці дані самі по собі не є доказом порушень. Вони лише показують, що люди, відповідальні за стійкість системи, яка має пережити зиму під ударами, мають помітний особистий фінансовий результат на тлі хронічних проблем з інфраструктурою.
Міжнародні фінансові інституції продовжують розглядати підтримку. ЄБРР надав кредит до 50 млн євро для підтримки ліквідності «Київтеплоенерго». Місто і держава заявляють про співфінансування проєктів стійкості 50 на 50. Однак швидкість реалізації та реальна захищеність об’єктів залишаються предметом внутрішньої критики. Експерти з енергобезпеки неодноразово вказували: в умовах атак, що тривають, централізована система без достатнього резерву перетворюється на постійну точку тиску.
Один удар дронами вже залишив частину лівого берега без гарячої води на тиждень. Імовірність нових атак узимку ніхто серйозно не заперечує. За оцінками, що циркулюють серед фахівців, ймовірність того, що гарячої води на лівому березі не буде (при нових ударах дронами) всю зиму, сягає 90 відсотків. Якщо наступний удар припаде по теплових потужностях, що залишилися ключовими, масштаб наслідків виявиться кратно більшим. Офіційна цифра «майже 90 відсотків» у цих умовах описує радше прогрес за поточними ремонтами, ніж готовність міста витримати сценарій, який Росія вже неодноразово відпрацьовувала.
