Хрещатик

Позначка: кредит

  • “Укренерго” на межі дефолту через “зелений” тариф

    “Укренерго” на межі дефолту через “зелений” тариф

    Проблема “зеленого тарифу” призвела до того, що державне “Укренерго” перед війною змушене було залучати зовнішні кредити і тепер ризикує опинитися в стані дефолту через неможливість виплати цих зобов’язань. Про це заявив економіст і член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

    “Зелені тарифи” були політично вмотивованими, що, на думку експерта, не викликає сумнівів. Однак ці тарифи, по суті, фінансувалися за рахунок споживачів електроенергії, що призвело до накопичення значних боргів. Після початку війни в Україні ситуація з погашенням боргів, які Укренерго взяло під гарантії уряду для покриття “зелених” зобов’язань, стала критичною.

    “Укренерго може уникнути дефолту шляхом домовленостей з партнерами, проте проблему ‘зеленого тарифу’ все ж потрібно вирішувати”, — зазначив Пендзин.

    Він також акцентував на тому, що тарифи на нові об’єкти, введені після позаминулого року, вже практично не відрізняються від звичайних. Проблема полягає у боргах, які накопичилися за тарифами, ухваленими в перші роки їхнього існування. Експерт підкреслив, що рішення щодо цієї ситуації має бути ухвалене на державному рівні.

    Нагадаємо, що перед війною “Укренерго” взяло зовнішній кредит на $825 мільйонів під гарантії уряду для погашення боргів перед приватними виробниками за “зеленим тарифом”. Ці кошти були використані для виплат на суму 22 мільярди гривень, що в десять разів більше, ніж витрати компанії на захист своїх об’єктів під час війни.

    9 листопада “Укренерго” має повернути 119 мільйонів доларів, або майже 5 мільярдів гривень, за “зеленим” кредитом. Ситуація викликає тривогу серед експертів і ставить під сумнів фінансову стабільність компанії.

  • Що потрібно зробити, щоб закрити платіжну банківську карту

    Що потрібно зробити, щоб закрити платіжну банківську карту

    Закриття платіжної картки може здаватися простим процесом, але важливо дотримуватися певних кроків, щоб не накопичити борги перед банком. Ось кілька рекомендацій, які допоможуть вам правильно закрити платіжну картку та уникнути непередбачених витрат.

    Якщо ви вирішили припинити користуватися платіжною карткою, її необхідно закрити. Недостатньо просто перестати користуватися карткою та не здійснювати нею платежі.

    Про це пише Національний банк.

    Банки можуть нараховувати комісію за обслуговування незакритого рахунку (моніторинг неактивного рахунку). Таку комісію буде або автоматично списано з карткового рахунку за наявності на ньому коштів, або її обліковуватимуть як борг перед банком.

    Пам’ятайте, навіть якщо на вашій картці немає коштів та минув термін її дії, поточний рахунок, до якого її прив’язано, продовжує функціонувати та обліковуватися в системі банку.

    Банк може стягувати комісійний збір, якщо:

    • ви зняли усі гроші з картки та зберігаєте на рахунку менше встановленої банком суми;
    • ви витрачаєте менше певної суми на місяць, тобто перестали користуватися карткою на умовах, визначених договором;
    • якщо закінчився пільговий період обслуговування.

    Якщо ви не користуєтеся карткою, за якою наявна комісія за обслуговування, без закриття рахунку банк продовжить нараховувати плату за таке обслуговування і у вас виникне заборгованість перед банком. Погашати заборгованість доведеться з відсотками.

    Платіжна картка завжди прив’язана до поточного рахунку. Якщо ви бажаєте припинити обслуговування в банку, закрийте поточний рахунок. Це можна зробити у відділенні банку, написавши заяву, або дистанційно – через платіжний/мобільний застосунок чи зателефонувавши до контакт-центру.

    Як закрити поточний рахунок та завершити обслуговування в банку

    Не користуєтеся платіжною карткою – подбайте про закриття рахунку.

    1. Відмовтеся від усіх платних послуг та регулярних платежів, що здійснювалися з вашого рахунку. Наприклад, плата за СМС-інформування, відкладені комісії за послуги, регулярний платіж з поповнення мобільного телефону тощо. У разі зняття коштів за такі послуги, ба більше, в рахунок вашого кредитного ліміту, може виникнути заборгованість.
    2. Погасіть всю заборгованість, якщо вона є. Уточніть у менеджера банку, чи буде стягнуто комісію під час закриття рахунку, якщо так, то залиште на рахунку необхідну суму.
    3. Повідомте банк про намір закрити рахунок та здійсніть процедури, визначені вашим банком. Деякі установи пропонують закрити рахунок онлайн, інші – прийти до відділення з необхідним пакетом документів. Якщо термін дії вашої платіжної картки ще не закінчився, здайте її до банку або виконайте з нею дії, рекомендовані банком.
    4. Очікуйте на закриття рахунку (період часу визначено договором). Річ у тім, що банку для запобігання виникнення заборгованості за рахунком потрібно перевірити, чи не підлягають сплаті відкладені комісії або регулярні платежі.

    Після того, як поточний рахунок буде закрито, візьміть довідку від банку про закриття рахунку, щоб убезпечити себе від можливих непорозумінь у майбутньому (претензій щодо сплати заборгованості за рахунком).

    Якщо у вас кілька платіжних карток, оформлених до одного поточного рахунку, і ви хочете припинити користуватися лише однією з них, закривати сам поточний рахунок не потрібно. Достатньо закрити ту платіжну картку, яку ви не плануєте більше використовувати.

    Нагадаємо, Національний банк України ввів ліміти на операції з валютними картами. Обмеження на купівлю коштовностей та операції з нерухомістю запроваджені з 10 вересня.

  • ЄС анонсував кредит Україні на 35 млрд євро без участі США

    ЄС анонсував кредит Україні на 35 млрд євро без участі США

    Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії, оголосила про новий пакет фінансової допомоги для України у розмірі 35 млрд євро. Цей кредит буде забезпечений за рахунок заморожених російських активів, і його надання відбуватиметься без участі Сполучених Штатів.

    Європейські лідери заявили, що кредит спочатку просуватиметься без внесків США після того, як переговори між американськими та європейськими посадовцями зайшли в глухий кут останніми днями, повідомляє The New York Times.

    Держави-члени ЄС та Європейський парламент мають проголосувати за кредит, оголошений у п’ятницю; якщо пропозиція набере потрібну кількість голосів, Брюссель збирається надати кошти до кінця року.

    Кредит, оголошений у п’ятницю, менше 50 млрд дол., які Сполучені Штати та інші великі економіки “Групи семи” погодилися надати у червні. Вашингтон мав намір внести від 20 до 25 млрд доларів у кредит, але лише на умовах, які б не дозволили ЄС переглядати санкції проти росії протягом трьох років.

    Процес укладення угоди між європейськими та американськими чиновниками йшов важко через юридичні питання. Одним із каменів спотикання стала вимога ЄС, де зберігаються дві третини активів центрального банку росії, переглядати санкції, які заморозили активи, кожні шість місяців.

    Оскільки будь-яка зміна у санкціях може розблокувати заморожені російські гроші, які є основою кредиту, Сполучені Штати заявили, що вони просуватимуться зі своїм внеском лише в тому випадку, якщо Брюссель погодиться продовжити період перегляду санкцій до 36 місяців.

    Однак будь-яка зміна періоду перегляду вимагає схвалення всіх 27 держав-членів ЄС, і Угорщина, яка встановила тісні зв’язки з росією, заперечувала.

    Щоб вирішити тупикову ситуацію, посадовці ЄС вирішили просуватися вперед з меншим кредитом, який не включає участь Вашингтона, хоча фон дер Ляєн заявила, що вона “абсолютно впевнена”, що Сполучені Штати та інші зрештою зроблять свій внесок.

  • Європейський Союз готовий надати Україні до 40 млрд євро кредитів до кінця року без участі США

    Європейський Союз готовий надати Україні до 40 млрд євро кредитів до кінця року без участі США

    Європейський Союз планує надати Україні до 40 мільярдів євро нових кредитів до кінця року, як повідомляє британський фінансовий журнал Financial Times. Цей крок здійснюється без участі США і є результатом рішення ЄС після провалу плану Великої сімки (G7), що передбачав використання заморожених російських активів для фінансової підтримки України.

    За словами трьох осіб, які брали участь у переговорах, односторонній поштовх стався на тлі занепокоєння Брюсселя, що Угорщина перешкодить блоку забезпечити гарантії, необхідні США для участі в плані із замороженими активами.

    Уряд прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, найпроросійськішого лідера ЄС, намагався відкласти рішення щодо плану щодо заморожених активів до президентських виборів у США 5 листопада, вказує видання.

    “Але Брюссель має розпочати роботу над будь-якою альтернативою протягом наступних кількох тижнів, оскільки такий крок залежатиме від повноважень, термін дії яких спливає наприкінці року”, – пише видання.

    Кошти, як повідомляється, призначені для підтримки фінансової стабільності України, яка, за даними Києва та МВФ, 2025 року зіткнеться з дефіцитом фінансування обсягом 38 млрд доларів.

    Згідно з проектом юридичної пропозиції, з якою ознайомилася FT, ЄС залучить невизначену кількість мільярдів у вигляді кредитів для України до кінця 2024 року.

    Такий крок, розширення існуючої програми допомоги, вимагатиме лише підтримки більшості, а не одностайності, що позбавить Будапешт права вето.

    Остаточна сума може змінюватись від 20 до 40 мільярдів євро і буде встановлена ​​Європейською комісією після консультацій з державами-членами, заявили чиновники.

    “Ми завжди можемо діяти самостійно”, – сказав чиновник ЄС.

    Хоча початковий план – за участю США – залишається планом Єврокомісії, чиновники стверджують, що їм потрібна альтернатива, якщо Будапешт збереже своє вето до виборів у США, пише видання.

    Лідери G7 у червні домовилися про надання Україні кредиту обсягом 50 млрд доларів США, який буде погашено за рахунок майбутніх прибутків із приблизно 260 млрд євро заморожених російських валютних резервів, більшість яких зберігається в Euroclear, центральному депозитарії цінних паперів Бельгії.

    Згідно з цим планом, ЄС і США візьмуть на себе близько 20 млрд доларів США кожен, а 10 млрд доларів США, що залишилися, розділять Велика Британія, Японія і Канада.

    Але США, щоб забезпечити стабільний потік доходів, які обслуговують кредит, зажадали гарантій, які б гарантували, що російські активи, більшість яких перебувають у Європі, залишаться замороженими.

    Єврокомісія, своєю чергою, запропонувала продовжити санкції блоку, які блокують російські активи, із поточного шестимісячного періоду до 36 місяців, щоб забезпечити більшу правову визначеність. Інші запропоновані варіанти включають продовження санкцій на п’ять років.

    Проте Орбан, який у минулому накладав вето на підтримку ЄС для України, наразі блокує таке продовження, як стверджують люди, ознайомлені з його думкою.

    Представник угорського уряду повідомив послам ЄС у Брюсселі у понеділок, що це питання доведеться вирішувати після виборів у США, згідно з двома джерелами, обізнаними про хід обговорення.

    Як альтернативу, за даними видання, ЄС зараз розглядає можливість видачі кредитів у межах існуючого пакету фінансової підтримки, термін дії якого закінчується наприкінці року. План включатиме збільшення загального обсягу запозичень блоку та буде підкріплений загальним бюджетом ЄС.

    План ЄС, за даними видання, передбачає частину з 20 мільярдів доларів, які планувалося отримати з Вашингтона згідно з початковою пропозицією G7, якщо адміністрація Байдена не зможе надати позику так близько до виборів. Офіційні особи Брюсселя сподіваються, що Вашингтон все ж зрештою надасть кошти.

    Брюссель, якщо вирішить видати кредити в односторонньому порядку, як повідомляється, має розпочати роботу протягом найближчих кількох тижнів, щоб вчасно усунути всі необхідні законодавчі перешкоди, оскільки дія пакету підтримки для України спливає наприкінці року.

    “Необхідно терміново ухвалити пропозиції до кінця жовтня, щоб кредит Союзу міг бути розблокований до кінця 2024 року для майбутніх виплат траншами”, – ідеться у пропозиції.

    Пропозиція, як вказано, зрештою все одно використовуватиме надходження від заморожених активів, які оцінюються у 2,5-3 млрд євро на рік, для погашення кредиту. Нині цей прибуток спрямовується в Україну через бюджет ЄС.

  • Японія надасть Україні кредит у $3,3 млрд у рамках підтримки G7

    Японія надасть Україні кредит у $3,3 млрд у рамках підтримки G7

    Японія планує надати Україні кредит у розмірі $3,3 мільярда, що стане частиною пакету фінансової підтримки від країн “Групи Семи” (G7) на загальну суму $50 мільярдів. Цей кредит буде погашатися за рахунок відсотків із заморожених російських активів, що є реакцією на агресію Росії проти України.

    Рішення про надання кредиту було ухвалене після саміту G7, що відбувся в Італії в червні. У рамках цього пакету фінансування Сполучені Штати та Європейський Союз зобов’язалися надати по $20 мільярдів, тоді як Японія, Велика Британія та Канада розподілять решту $10 мільярдів. Ініціатива має на меті реалізацію до кінця поточного року.

    Варто зазначити, що Франція, Німеччина та Італія можуть не долучитися до цього кредитного проекту, оскільки ЄС уже реалізує схожу програму підтримки.

    Міністри фінансів та керівники центральних банків країн G7 обговорять дане питання на майбутній зустрічі у Ріо-де-Жанейро з колегами з G20. Ця угода виникла на фоні занепокоєння з приводу можливого зниження підтримки України з боку союзників, зокрема в контексті зростаючої “втоми України”.

    Японія та візовий режим

    Крім фінансової підтримки, Японія також спростила візовий режим для громадян України з 24 червня, що має на меті сприяння культурному обміну, комерційним відносинам та підтримці відновлення України.

     

  • На Київщині посадовець завдав збитків державному бюджету на понад 93 млн грн

    На Київщині посадовець завдав збитків державному бюджету на понад 93 млн грн

    У Київській області розгорнувся скандал із завданням значних збитків державному бюджету через дії посадовця територіальної громади. Детективи Бюро економічної безпеки викрили керівника фінансового відділу однієї з громад Білоцерківського району, який, за їхніми даними, через неналежне виконання своїх службових обов’язків спричинив збитки на суму понад 93 мільйонів гривень.

    Слідством встановлено, що на рахунках сільської ради було акумульовано понад 93 млн грн “військового” ПДФО, які, згідно з чинним законодавством, мали б спрямовуватися до державного бюджету на потреби оборони, зокрема, для Міністерства оборони України на закупівлю артилерійських систем та Держспецзв’язку на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки.

    Перерахування коштів із відповідного місцевого бюджету до державного було здійснено шляхом залучення кредиту з єдиного казначейського рахунку.

    Керівник фінвідділу сільської ради знав про необхідність здійснення погашення кредиту, однак не вжив заходів та не видав відповідного розпорядження.

    У подальшому, всупереч закону, згадані кошти були перераховані на погашення інших витрат громади. Зокрема, на придбання комплексу нежитлових будівель і споруд заводу в Київській області, діяльність якого було припинено ще 2010 року. Також, частину коштів фігурант спрямував на депозитні рахунки підпорядкованих підприємств житлово-комунальної сфери.

  • МВФ вимагає від України перезавантаження фіскальних органів

    МВФ вимагає від України перезавантаження фіскальних органів

    Останні новини з України викликають значний інтерес у міжнародній спільноті, особливо у контексті відносин з Міжнародним валютним фондом. Україна, виконавши свої зобов’язання, пов’язані з ухваленням закону про перезавантаження банківського сектору (БЕБ), очікує отримання чергового траншу фінансування від МВФ у розмірі $2,2 мільярдів.

    Цей закон був структурним маяком на кінець червня.

    А також, має бути оприлюднено новий меморандум із новими структурними маяками. Очікується, що за тим самим сценарієм, який вже обкатаний на БЕБ, буде очищено митницю.

    Новий пріоритет Заходу

    За останні десять років в Україні закріпився стереотип про те, що західні партнери, вимагаючи від нас реформ, пріоритетну увагу приділяють посиленню антикорупційних структур, таких як НАЗК, НАБУ, САП, ВАКС. Однак це пріоритет учорашнього дня. Зараз Захід має новий пріоритет: перезавантаження фіскальних органів, тобто структур, які “доять” бізнес.

    Ця зміна пріоритетів відбулася б незалежно від прізвищ президента, спікера парламенту та прем’єр-міністра. Вона має цілком об’єктивні причини:

    • За десять років українська влада виконала безліч вимог щодо створення, розвитку та посилення антикорупційних структур. І західним партнерам все складніше вигадувати, чого б вимагати ще в цьому напрямі.
    • Ефект від роботи НАЗК, НАБУ, САП, ВАКС вийшов, звичайно, не нульовий, але все ж таки на порядок менший, ніж очікувався. Антикорупційні структури виявилися безсилими зламати схеми, побудовані за участю фіскалів.
    • Західний бізнес, який працює в Україні, скаржиться не так на корупцію чиновників, як на свавілля БЕБ, митниці та податкової. Якщо не вирішити цю проблему, буде неможливим надходження в Україну західних інвестицій для відновлення економіки від наслідків повномасштабної війни.
    • За останні два з половиною роки Захід влив в Україну більше ресурсів (фінансових та військових), ніж за попередні 30 років, тому зараз він має набагато потужніший набір інструментів для впливу на українську владу.

    Але, крім об’єктивних, схоже, є й суб’єктивні причини. Якби Банкова забезпечила правильне функціонування фіскальної сфери, то західні партнери, напевно, не вимагали б її негайного реформування.

    Перезапуск фіскальних органів розпочнеться з БЕБ. Його приклад чітко показує, яка технологія використовується задля досягнення бажаного. Вона складається із трьох кроків.

    Перший крок: домогтися обіцянки реформи

    Нагадаємо, що Бюро економічної безпеки — це дітище нинішньої влади. Воно було створене три роки тому замість податкової міліції Державної фіскальної служби. Законопроект про БЕБ було внесено головою фінансового комітету Верховної Ради “слугою народу” Данилом Гетманцевим у липні 2020 р. та прийнято у січні 2021 р.

    Банкова разом із Гетманцевим відмовили G7, Євросоюзу та МВФ, які хотіли бачити конкурс на посаду директора БЕБ із вирішальним голосом міжнародних експертів. Було сформовано конкурсну комісію із трьох членів, призначених РНБО (тобто Володимиром Зеленським), та трьох членів, призначених парламентом (тобто “слугами народу”, читай — Зеленським). Не дивно, що до трійки фіналістів конкурсу увійшов голова Державної фіскальної служби Вадим Мельник. Саме його у серпні 2021 р. Кабмін і призначив директором ВЕБ. Звичайно, було б наївно очікувати, що таке БЕБ буде непідконтрольним Банковій.

    Розпорядження Кабміну про початок діяльності БЕБ вийшло 24 листопада 2021 р. Проте за три місяці почалася велика війна. Залежність України від західних партнерів та їхніх грошей різко зросла. І до кінця 2022 р. Банкова стала демонструвати готовність провести перезавантаження БЕБ із урахуванням побажань Заходу.

    13 грудня 2022 р. Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію (ТСК) з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами БЕБ. Очолив ТСК перший заступник Гетманцева на посаді голови парламентського комітету Ярослав Железняк (фракція партії “Голос”). 20 лютого 2023 р. комітет Гетманцева визнав роботу керівництва БЕБ незадовільною. А 3 березня Гетманцев та Железняк із співавторами внесли до Ради законопроект №9080 про перезавантаження БЕБ. Він віддавав контроль за конкурсом західним партнерам.

    Усе це було зроблено в розрахунку на гроші МВФ. 24 березня 2023 р. президент, прем’єр-міністр, міністр фінансів та голова Нацбанку підписали та направили МВФ меморандум про економічну та фінансову політику. Серед зобов’язань України там було записано внесення змін до закону про БЕБ та реорганізацію БЕБ.

    31 березня 2023 р. виконавча рада МВФ затвердила чотирирічну програму розширеного фінансування (EFF) для України у розмірі близько $15,6 млрд. Незабаром Україна отримала перший транш у розмірі $2,7 млрд.

    Другий крок: домогтися конкретного дедлайну

    11 квітня 2023 р. було звільнено директора БЕБ Мельника, і необхідність у новому конкурсі за новим законом зросла. Проте замість швидкої реформи вийшло змагання між Банковою та західними партнерами.

    Спершу українська влада банально затягувала процес. 19 червня 2023 р. вона направила МВФ новий меморандум, у якому повідомила про створення робочої групи для перегляду правової бази діяльності БЕБ. Цього вистачило, щоб виконавча рада МВФ виділила новий транш у розмірі майже $900 млн.

    За три місяці з’явилися результати діяльності робочої групи. 21 вересня законопроект №9080 був відкликаний, а замість нього 25 вересня Железняк та Гетманцев із співавторами внесли проект №10080. Потім 10 жовтня Гетманцев вніс доопрацьований проект №10080-1, і він 13 жовтня був рекомендований комітетом для прийняття у першому читанні.

    Цей проект влаштовував західних партнерів, і вони пояснили Києву, що настав час приступати до виконання обіцянки. 1 грудня українська влада направила МВФ новий меморандум, в якому ухвалення закону про реформування БЕБ було записано вже як структурний маяк на кінець червня 2024 р. Після цього виконавча рада МВФ виділила черговий транш у розмірі майже $900 млн.

    Третій крок: домогтися ухвалення закону

    Тепер уже затягувати процес було не можна, і Банкова змінила тактику. 29 грудня Кабмін схвалив новий законопроект про перезавантаження БЕБ, який означав, що офіс Зеленського забажав провести реформу за своїм сценарієм.

    29 січня 2024 р. урядовий законопроект був зареєстрований за №10439. Проти нього виступили посли G7 у листі до голови Ради Руслана Стефанчука, прем’єра Дениса Шмигаля та керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Проте Банкова домоглася, щоб 23 лютого проект №10439 було винесено на голосування у Раді. Втім, він набрав лише 222 голоси (за мінімально необхідних 226) і був відправлений на повторне перше читання.

    11 березня українська влада направила МВФ новий меморандум з тією ж обіцянкою реформування БЕБ. Оскільки дедлайн ще не настав, виконавча рада МВФ знову виділила транш у розмірі майже $900 млн.

    Щоб отримати наступний транш, потрібно було виконати обіцянку та ухвалити закон, причому у такому вигляді, який влаштовує західних партнерів. 11 квітня проект №10439 був прийнятий у першому читанні, після чого настав час вирішальних торгів між усіма зацікавленими сторонами.

    Торги тривали до 20 червня, коли проект №10439 було винесено на друге читання. Комітет Гетманцева 19 червня проголосував за редакцію, яка не сподобалася західним партнерам, і вони, схоже, поставили офіс Зеленського перед загрозою припинення співпраці з МВФ. Загроза подіяла. Вранці 20 червня, перед самим голосуванням, комітет Гетманцева переглянув своє рішення та ухвалив редакцію, яка відповідає зобов’язанням України.

    Після цього Рада прийняла проект №10439 у другому читанні та в цілому. Його остаточна редакція отримала позитивний відгук послів G7. Вони в той же день повідомили, що “вітають ухвалення закону про реформування БЕБ, який дозволить провести повну реструктуризацію та перезавантаження Бюро та його керівництва за участю міжнародних партнерів”.

    Наступний транш МВФ очікується у розмірі $2,2 млрд. За словами Железняка, виконавча рада МВФ може ухвалити рішення 28 червня. Тоді ж буде оприлюднено новий меморандум.

    Наступні у черзі

    Реформування БЕБ — це лише частина фіскальних структурних реформ, які зобов’язалася реалізувати Україна. Березневий меморандум містить великі абзаци про реформування податкової та митної служб, але без дедлайну. Железняк прогнозує, що у червневому меморандумі “буде суттєве оновлення структурних маяків, серед них ви побачите появу реформи митниці”.

    І це ще не кінець історії. Західні партнери вже готують наступні реформи, на які на Банковій чекають, скажімо так, без великої радості.

    Нещодавно The Washington Post розповіла деякі подробиці візиту до Києва держсекретаря США Ентоні Блінкена 14 травня. “Зустріч Зеленського та Блінкена була напруженою: український лідер висловив свою вдячність за військову допомогу США, але, схоже, був розчарований увагою Блінкена до корупції “, — повідомила газета, цитуючи “людей, знайомих із дискусією, які говорили на умовах анонімності через делікатність теми”.

    Минуло трохи більше місяця — і 21 червня до Києва приїхав заступник Блінкена з політичних питань Джон Басс. Він мав багато зустрічей (зокрема з антикорупційними активістами, керівником офісу Зеленського Андрієм Єрмаком, міністром оборони Рустемом Умеровим, міністром закордонних справ Дмитром Кулебою), але нашої теми стосуються дві зустрічі.

    У Верховній Раді Басс зустрівся з головою фракції “слуг народу” Давидом Арахамією, головою антикорупційного комітету парламенту “слугою народу” Анастасією Радіною, головою євроінтеграційного комітету парламенту Іванною Клімпуш-Цинцадзе (фракція “Європейської солідарності”) та Ярославом Железняком. За словами Железняка, це була “зустріч про реформи”: Басс привітав із ухваленням закону про перезавантаження БЕБ і “просив трохи допомогти з реформою митниці, Рахункової палати та АРМА”.

    А потім, за повідомленням американського посольства, Басс зустрівся з прем’єром Денисом Шмигалем, “щоб обговорити підтримку економіки України з боку США та реформи, які повернуть надходження до бюджету для підтримки захисників на передовій та сприятимуть залученню приватних інвестицій, необхідних для відновлення України”. Можна припустити, що також йшлося насамперед про реформу митниці. Вона — перша у черзі після БЕБ.

  • Зеленський дав інтерв’ю українським ЗМІ

    Зеленський дав інтерв’ю українським ЗМІ

    Україні вже за місяць може не вистачити ракет ППО за високої інтенсивності обстрілів, заявив Зеленський.

    “Є моменти, коли може спрацювати тільки Patriot або аналог. І тут нам доводиться вибирати – який об’єкт захистити, це місто чи інше місто. Сьогоднішня інтенсивність росіян досить висока, запас ППО у нас на сьогодні є, але ми повинні думати про те, що буде завтра. Завтра інтенсивність може продовжитися – і нам не буде вистачати” , – сказав він в інтерв’ю українським телеканалам.

    Також, за його словами, Україні цього року передадуть лише 10% від обіцяних F-16. При цьому, вони зможуть працювати у зв’язці з ППО.

    Київ погодиться, якщо США переведуть свою допомогу на кредитну основу, як пропонують республіканці, заявив Зеленський.

    “Один сенатор нещодавно був. І він каже: А ти погодишся на кредитні гроші? Якщо, наприклад, скажуть, що гроші кредитні, або ти не отримаєш. Я відповів: А для чого ці вибори, якщо немає вибору? Ми погодимося на що-небудь – який варіант”, – сказав президент.

    Раніше американські ЗМІ писали, що ідею “допомоги в борг” на Банковій визнали “образливою”.

    Зеленський підтримав пропозицію Макрона, щоб французькі військові приїхали в Україну навчати ЗСУ.

    “Я вважаю, що війська, які навчатимуть наших хлопців тут – це набагато швидше, ніж відправляти туди бригади. І також тут вони мають отримати бойовий досвід, на цій техніці. Тому що одна історія, коли ви на цій техніці в мирній державі, а інша – на полі бою. Друге: побудувати ремонтні хаби, щоб ремонтувати всю західну техніку в Україні, в окремих регіонах, під землею. Це працює, навіть деякі речі ми вже робимо і бачимо, наскільки це швидше. Деякі екземпляри техніки, яку ми відправляємо на ремонт, назад отримуємо через три місяці. Також ми за пропозицію ініціативи бути на кордоні. Як ми можемо відмовлятися? Якщо вони таке пропонують і будуть приїжджати, ми тільки будемо підтримувати”, – сказав президент.

    При цьому він заявив, що не може публічно закликати інші країни вводити війська в Україну.

    “Я не можу публічно сказати “Армії світу, приїжджайте в Україну і боріться”, тому що Росія підніме хайп і буде розколювати єдність світу”, – заявив президент в інтерв’ю українським телеканалам.

    “Якщо я виступлю з такою ініціативою, то Росія зробить усе, щоб зупинити військову допомогу для нас. У нас є громадяни інших держав, які приїжджають воювати за Україну, і ми ніколи не будемо проти того, хто хоче допомогти нам”, – додав Зеленський.

    За його словами, він не знайомий із деталями обговорень на Заході про ймовірне введення військ в Україну.

    Головні тези інтерв’ю:

    – заявив, що негатив проти мобілізації в українському суспільстві “підняли” росіяни. Також вони “зобразили картину подій для Заходу таку, що партнери зараз запитують: якщо ви не хочете мобілізацію, то для чого вам допомога?”

    – повторив, що РФ до 1 червня має бути готова мобілізувати 300 тисяч, і “ми маємо бути готові”.

    – дав зрозуміти, що ротації проводити ЗСУ зараз складно:

    “Усі втомлюються, їх потрібно відпустити. Але на заміну потрібна така сама кількість хлопців із таким самим досвідом. І якщо у вас резерви не такі потужні, ви не зможете хлопців відпустити. В іншому випадку – завтра у вас не буде якогось міста, воно буде під окупацією росіян”.

    – Харків, за словами президента, “не перебуває в небезпеці” з точки зору російського наступу. “Сьогодні ми захищаємо абсолютно впевнено Харківщину” , – сказав Зеленський.

    За його словами, будівництво фортифікацій готове на 92-98% на основних напрямках фронту.

    – снарядів для контрнаступу у ЗСУ немає, але їх вистачає для оборони. Також Україна “в десятки разів” збільшила виробництво дронів.

    – поки що немає конкретного списку країн для участі в саміті миру в Швейцарії. “Але ми розраховуємо мати 80-100 країн світу, які будуть присутні”, – сказав Зеленський.

    За його словами, найближчими днями відбудеться зустріч президентом Швейцарії, після якої почнуть розсилати запрошення лідерам держав.

  • Україна отримає 1,5 мільярда доларів від Світового банку: на що будуть витрачені кошти

    Україна отримає 1,5 мільярда доларів від Світового банку: на що будуть витрачені кошти

    Світовий банк схвалив надання кредиту Україні на 1,5 мільярда доларів для підтримки політики відновлення та розвитку. Гроші будуть виділені під гарантії Японії та Великої Британії, відповідно 984 мільйони доларів та 515 мільйонів доларів.

    “Отримані кошти спрямуються на підтримку Державного бюджету України та відновлення економіки, а також на фінансування соціальних та гуманітарних видатків державного бюджету”, – зазначив Міністр фінансів Сергій Марченко.

    Для зниження вартості обслуговування кредитних зобов’язань України з кредиту DPL2024 на найближчі роки передбачена капіталізація відсотків у сумі 99,54 мільйонів доларів США.

    Програма DPL є проєктом, спрямованим на підтримку реформ в Україні, і передбачає надання коштів до загального фонду державного бюджету одним траншем за умови виконання необхідних умов.

    Планується, що кошти будуть передані до українського державного бюджету до кінця поточного місяця.

  • Держборг України за два роки війни зріс удвічі

    Держборг України за два роки війни зріс удвічі

    За даними Мінфіну, державний і гарантований державою борг 2023 року зріс до нового історичного максимуму – 5,519 трлн грн або $145,32 млрд. За рік у гривні показник зріс на 35,4% (1,444 трлн грн), у валюті – на 30,4% ($33,9 млрд).

    Найбільший вплив на зростання заборгованості 2023 року мало отримання макрофінансової допомоги (пільгових кредитів) від ЄС на суму 18 млрд євро, що становило 55% усього зростання держборгу в гривневому еквіваленті та 61% – у валютному. Видатки на обслуговування держборгу 2023 року становили 8,2% видатків загального фонду держбюджету (для порівняння 6,5% – 2022-го і 12,4% – 2021 року).

    Таким чином у воєнний час структура державного боргу об’єктивно погіршилася. Можна, звісно, заколисувати себе тим, що група кредиторів України з країн G7 і Паризького клубу погодила припинення виплат за боргом до 2027 року. Але це слабка втіха.

    Уряд України не тільки не зміг домовитися про більш пристойну відстрочку – хоча б на 10-15 років, а й про списання хоча б 50% державного боргу. Ба більше, не змогли домовитися і про зменшення відсоткової ставки. І вся ця лавина боргів обрушиться на країну 2027 року.