Хрещатик

Позначка: кредит

  • МВФ очікує уповільнення зростання економіки України до менш ніж 2%

    МВФ очікує уповільнення зростання економіки України до менш ніж 2%

    Рада директорів Міжнародного валютного фонду найближчими днями розгляне угоду щодо нової кредитної програми для України обсягом 8,1 мільярда доларів. Фінансування має підтримати макроекономічну стабільність та покриття державних видатків в умовах війни.

    Про це повідомляє Reuters із посиланням на заяви представників фонду.

    Нова програма має замінити чинну програму МВФ на 15,5 мільярда доларів. У фонді зазначили, що українська влада виконала попередні умови для переходу до нового етапу співпраці. Зокрема, було подано законопроєкт щодо змін до трудового законодавства та ухвалено державний бюджет.

    Речниця МВФ Джулі Козак заявила, що економічне зростання України у 2025 році, ймовірно, буде нижчим за 2%. Після чотирьох років повномасштабної війни економіка перейшла до більш повільних темпів відновлення.

    За її словами, російське вторгнення продовжує завдавати значної шкоди українському суспільству та економіці. Станом на січень близько 5 мільйонів українських біженців перебувають у країнах Європи, ще 3,7 мільйона людей залишаються внутрішньо переміщеними особами.

    Паралельно Світовий банк, уряд України та Європейський Союз завершують нову оцінку вартості відбудови країни. Очікується, що її оприлюднять наступного тижня. За попередніми оцінками, сума може перевищити торішній показник у 524 мільярди доларів через масштабні удари Росії по енергетичній інфраструктурі.

    Керівниця МВФ Крісталіна Георгієва раніше заявляла, що нову програму планують винести на розгляд ради директорів у найближчі тижні. За її словами, після підписання попередньої домовленості у листопаді економічна ситуація в Україні погіршилася, що потребувало коригування окремих параметрів програми. Водночас базові вимоги фонду залишаються без змін.

    Серед можливих рішень розглядається надання Україні додаткового року для отримання парламентської підтримки щодо ухвалення змін до податку на додану вартість, які викликають дискусії.

    Попередня домовленість із МВФ містить базовий сценарій, за яким війна може завершитися вже цього року. Однак також передбачено негативний сценарій, що допускає поступове згортання бойових дій аж до 2028 року.

    Остаточне рішення щодо нової програми залежатиме від результатів розгляду на засіданні ради директорів фонду.

  • МВФ вперше скасував попередні умови для кредитної програми України на 8,1 млрд доларів

    МВФ вперше скасував попередні умови для кредитної програми України на 8,1 млрд доларів

    Міжнародний валютний фонд вперше за історію співпраці з Україною відмовився від вимоги виконання попередніх умов для отримання фінансування за новою кредитною програмою на 8,1 млрд доларів. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    За її словами, наразі жодних prior actions – попередніх дій, які мали бути виконані до рішення ради директорів фонду – не передбачено. Очікується, що питання щодо України винесуть на розгляд наприкінці лютого.

    Раніше Міжнародний валютний фонд наполягав на запровадженні низки змін у податковій сфері ще до виділення коштів. Зокрема, йшлося про впровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців, встановлення мита на міжнародні посилки, оподаткування цифрових платформ, а також продовження військового збору.

    Тепер ці вимоги переведено у формат структурних маяків. Це означає, що Україна повинна буде виконати взяті на себе зобов’язання вже після затвердження програми фінансування, а не до її погодження.

    Юлія Свириденко зазначила, що такого рішення вдалося досягти в результаті переговорів після візиту до України керівниці фонду Кристаліна Георгієва. Скасування попередніх умов відкриває можливість для швидшого ухвалення рішення про виділення коштів.

    Нагадаємо, у листопаді 2025 року Україна та МВФ оголосили про запуск нової чотирирічної програми на 8,1 млрд доларів. Серед ключових структурних маяків – скасування винятків щодо обов’язкової реєстрації платниками ПДВ для підприємців на спрощеній системі.

    У грудні Міністерство фінансів оприлюднило законопроєкт, який передбачає, що з 2027 року ФОПи зі спрощеною системою оподаткування та річним доходом понад 1 млн грн будуть зобов’язані сплачувати ПДВ.

  • Суд у Запоріжжі відмовив ПриватБанку у стягненні боргу, оформленого шахраями

    Суд у Запоріжжі відмовив ПриватБанку у стягненні боргу, оформленого шахраями

    Олександрівський районний суд Запоріжжя відмовив АТ КБ «ПриватБанк» у стягненні з клієнтки 44 560 гривень кредитної заборгованості, яка виникла внаслідок шахрайських дій третіх осіб. Відповідне рішення було опубліковане 26 листопада 2025 року.

    Як встановив суд, 2 червня 2023 року жінка уклала з банком договір про надання банківських послуг і отримала кредитний ліміт за карткою «Універсальна Gold Visa» до 200 тисяч гривень під 40,8% річних. Того ж дня з її рахунку було списано 37 998 гривень через застосунок «Приват24». Згодом сума боргу з урахуванням відсотків зросла до 44 560 гривень.

    Під час службової перевірки в банку встановили, що клієнтці зателефонували невідомі особи, які представилися операторами компанії «Київстар» та запропонували нібито покращити якість інтернету. Вони надали код, який жінка використала, після чого її телефон перестав працювати. Надалі картку було додано до Apple Pay, а кошти — зняті в банкоматі іншого банку.

    Клієнтка стверджувала, що не отримувала і не використовувала кредитні кошти, а стала жертвою шахраїв. Вона звернулася до поліції, і 7 червня 2023 року було відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України. Розслідування у цій справі триває.

    Банк, зі свого боку, наполягав, що операції могли бути здійснені лише з використанням фінансового номера телефону та особистих даних клієнтки, а вона не повідомила установу про компрометацію номера одразу після інциденту.

    Втім суд став на бік жінки. У рішенні зазначено, що ПриватБанк не надав належних і допустимих доказів того, що саме клієнтка своїми діями або бездіяльністю сприяла розголошенню даних картки, ПІН-коду, CVV чи доступу до акаунту в «Приват24», що дозволило провести несанкціоновані операції.

    Суд дійшов висновку, що за відсутності доказів вини клієнтки у витоку персональних даних або свідомій передачі доступу до рахунку вимоги банку про стягнення боргу є безпідставними. У задоволенні позову ПриватБанку було відмовлено.

  • Фінансування України через російські кошти, деталі репараційного кредиту від ЄС

    Фінансування України через російські кошти, деталі репараційного кредиту від ЄС

    Європейська комісія планує використати заморожені російські кошти для фінансування нового кредиту в розмірі 140 мільярдів євро на підтримку України. Про це повідомляє видання Politico.

    Цей механізм дозволить обійти одну з ключових проблем, що виникла з початку війни: ЄС зможе конфіскувати відсотки, які генеруються російськими активами, але не самі гроші. Це суттєво вплине на здатність України захищати себе та відновлювати країну.

    Комісія поширила відповідну ноту перед зустріччю послів ЄС, яка стане підготовкою до зустрічі європейських лідерів, запланованої на 1 жовтня у Копенгагені. За інформацією Politico, у країнах Євросоюзу зростає розчарування через брак конкретних деталей щодо так званого «репараційного кредиту», про який уперше згадала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 10 вересня у своїй доповіді про стан справ в ЄС. Основна частина російських активів перебуває під управлінням брюссельської фінансової компанії Euroclear і інвестована в західні державні облігації. Ідея полягає в тому, щоб ЄС переадресував ці гроші Україні, уклавши з Euroclear індивідуальний борговий контракт під 0% річних. Euroclear тримає близько 185 мільярдів євро, пов’язаних із російськими активами. Частина цих коштів буде використана на погашення раніше наданого Україні кредиту групою G7. Решта 140 мільярдів євро виплачуватиметься траншами на потреби оборони та на підтримку звичайного бюджету Києва.

    Раніше цього тижня Politico повідомляло, що Німеччина стала головним прихильником «репараційного кредиту». Канцлер Фрідріх Мерц висловив підтримку цій ідеї у статті для Financial Times, підкресливши, що кредит має фінансувати виключно військову допомогу. Окрім того, Великобританія запропонувала власний «репараційний кредит», використовуючи близько 25 мільярдів доларів заморожених російських коштів, які зберігаються в країні. Міністри фінансів країн «Великої сімки» планують провести онлайн-зустріч для координації цих ініціатив. У своїй записці Єврокомісія підкреслила, що запропонована операція не зачіпатиме суверенні активи Росії і що Україна поверне кредит лише після завершення війни і виплати Росією репарацій. ЄС у свою чергу поверне Euroclear кошти, щоб компанія змогла виконати свої зобов’язання перед Росією.

    Найбільшим ризиком лишається можливе блокування продовження санкцій з боку однієї з країн ЄС, наприклад Угорщини, що вимагає одностайності і відбувається кожні шість місяців. У разі такого сценарію російські кошти можуть повернутися Москві, а кредити Україні опиняться під загрозою. Щоб уникнути цього, Комісія запропонувала змінити правила продовження санкцій із одностайного рішення на кваліфіковану більшість. Для цього потрібна політична згода більшості глав держав і урядів ЄС.

  • Державний борг України зростає: кожна шоста гривня бюджету йде на виплати кредиторам

    Державний борг України зростає: кожна шоста гривня бюджету йде на виплати кредиторам

    Україна все більше занурюється у боргову залежність. Лише за перші шість місяців 2025 року уряд витратив 510,9 млрд грн на погашення та обслуговування державного й гарантованого державою боргу. Це майже на чверть більше, ніж за аналогічний період торік.

    Загальний обсяг зобов’язань держави зріс на 10% і досяг позначки 7,7 трлн грн. Така динаміка свідчить про класичну боргову спіраль: Україна змушена позичати нові кошти, щоб закривати дефіцит бюджету та виконувати вже існуючі зобов’язання.

    Особливу тривогу викликає структура боргу. Якщо на початку року частка валютних зобов’язань становила 74,7%, то зараз — вже 76,9%. Це означає критичну залежність від курсу гривні. Будь-яке її ослаблення автоматично збільшить навантаження на бюджет.

    За оцінками, упродовж 2025 року на розрахунки з кредиторами держава витратить близько 981 млрд грн — сума, співставна з 11% ВВП. Такий рівень витрат різко обмежує можливості уряду фінансувати соціальні програми, підтримувати економіку й відбудовувати країну після війни.

    Економісти наголошують: чим більший обсяг боргу та його валютна частка, тим уразливіша економіка до зовнішніх шоків. У разі повільного зростання економіки й стагнації доходів бюджету країна ризикує опинитися в ситуації, коли обслуговування боргу витіснятиме всі інші видатки. Це означає скорочення інвестицій у розвиток і ще більшу залежність від нових позик.

  • “Ощадбанк” і “Укрексімбанк” стали новими власниками ТРЦ “Гулівер” у Києві

    “Ощадбанк” і “Укрексімбанк” стали новими власниками ТРЦ “Гулівер” у Києві

    Один із найбільших торгово-розважальних центрів Києва — ТРЦ “Гулівер” — відтепер належить державі. Як офіційно повідомив голова правління “Ощадбанку” Сергій Наумов, консорціум у складі “Ощадбанку” та “Укрексімбанку” отримав об’єкт у власність у рахунок погашення боргів компанії “Три О”, яка раніше управляла майном.

    Згідно з новим розподілом, “Ощадбанк” отримав 80% ТРЦ, а “Укрексімбанк” — 20%. Об’єкт перейшов банкам як застава за багаторічними боргами, які сягнули понад $675 млн. Тільки “Ощадбанк” недоотримав $537,2 млн, а “Укрексімбанк” — ще $137,8 млн.

    У зв’язку зі зміною власника всім орендарям “Гулівера” рекомендовано звернутися до юридичного радника “Ощадбанку” для переоформлення договорів. При цьому наголошується, що відсутні будь-які підстави здійснювати подальші орендні платежі попередньому власнику.

    ТРЦ “Гулівер” став запорукою ще у 2016 році, коли “Ощадбанк” надав компанії “Три О” кредит у розмірі $460 млн, хоча на той час вартість застави покривала лише половину позики. У 2018-му державні банки спробували продати права вимоги за цим кредитом, оголосивши стартову ціну 18,2 млрд грн, але покупців не знайшлося.

    Згодом Шевченківський райсуд Києва передав “Гулівер” в управління АРМА, яка організувала конкурс на управителя. Але після судових процесів і невиконаних зобов’язань власність остаточно перейшла держбанкам.

    Колишній власник ТРЦ, Віктор Поліщук, під час війни уникав виплат за боргами, натомість продовжував купувати елітні автомобілі та подорожувати за кордон. Як встановлено, він кілька разів подавався у систему “Шлях” як водій-волонтер, але жодної допомоги не завозив. Одна з іноземних організацій, ім’ям якої він прикривався, публічно заявила, що жодної гуманітарної місії через Поліщука не здійснювала, а її ім’я використали без дозволу.

  • Купівля нерухомості в Україні: хто і на що готовий витратити гроші

    Купівля нерухомості в Україні: хто і на що готовий витратити гроші

    За даними дослідження порталу OLX Нерухомість, яке презентували 25 червня, 62% українців планують або розглядають купівлю нерухомості. Серед них 21% мають чіткі плани придбати житло, ще 6% схиляються до оренди, а 32% не планують купувати.

    Серед потенційних покупців 61% віддають перевагу квартирам, 48% – приватним будинкам, а 13% цікавляться котеджами чи таунхаусами. Більшість (61%) розглядають як новобудови, так і вторинне житло, 24% орієнтуються лише на вторинний ринок, а 14% шукають виключно нове житло.

    Половина опитаних заявила, що частота атак Росії значно впливає на їхні плани придбання нерухомості. Ще 31% відчувають частковий вплив, а 19% стверджують, що війна не впливає на їхні рішення.

    Найважливішими факторами при виборі житла українці називають:

    • стабільність доходів та економічні прогнози (49%);

    • ситуацію на фронті та безпекові ризики (45%);

    • рівень цін на ринку нерухомості (42%);

    • міжнародну допомогу Україні (9%);

    • інші чинники (7%).

    Під час війни ключовими критеріями для вибору житла стали ціна (79%), площа та кількість кімнат (по 74%), район (71%), інфраструктура (69%), поверх (69%), джерела живлення (63%), автономне опалення (61%) та наявність укриття (60%).

    Основними мотивами купівлі є зміна житлових умов (47%) та бажання жити окремо (45%). Також 19% хочуть ознайомитись із пропозиціями на майбутнє, 18% інвестують у нерухомість, 8% переїжджають через роботу або навчання, а 7% назвали вплив війни.

    Щодо бюджету:

    • 44% готові витратити до $30 тис.;

    • 35% – від $30 до $60 тис.;

    • 17% – від $60 до $150 тис.;

    • 4% – понад $150 тис.

    Платити ріелтору готові 37% – 1-2% від вартості угоди, 22% – менше 1%, і 4% взагалі не хочуть платити.

    Лише 9% однозначно розглядають покупку в кредит, 59% ще не визначилися. Перевагами кредиту українці називають можливість швидше отримати житло (59%), доступ до пільгових програм (44%) та фіксовані платежі (42%).

    Програма «єОселя» цікава для 25% потенційних кредиторів. Річна ставка кредитування до 5% прийнятна для 76%, 18% готові на 6-8%, і лише 6% погоджуються на ставки від 9% і вище.

  • Канада надає Україні нову військову допомогу на 2 мільярди канадських доларів

    Канада надає Україні нову військову допомогу на 2 мільярди канадських доларів

    Канада надасть Україні новий пакет військової допомоги на суму понад 2 мільярди канадських доларів (приблизно 1,5 млрд доларів США). Про це заявив прем’єр-міністр Канади Марк Карні під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на полях саміту G7.

    За словами Карні, нова допомога передбачає постачання безпілотників, вертольотів та боєприпасів, що стане суттєвим посиленням обороноздатності України.

    «Ми надаємо Україні додаткову військову допомогу: безпілотники, вертольоти та боєприпаси. Йдеться про більш ніж два мільярди доларів прямої військової допомоги Києву», — сказав прем’єр.

    Окрім військової підтримки, Канада оголосила про розширення санкцій проти Росії. Обмеження запроваджено щодо низки фізичних осіб і понад 40 організацій, що, за словами Карні, «допомагають Кремлю обходити міжнародні обмеження».

    Також введено санкції проти понад 200 суден так званого “тіньового флоту” РФ, який використовується для перевезення російської нафти в обхід санкцій.

    Крім допомоги у вигляді озброєнь, Україна отримає від Канади позикові кошти у розмірі 2 млрд канадських доларів. Як уточнив Карні, ця сума покриватиметься відсотками із заморожених російських активів, що перебувають у західних юрисдикціях.

    На тлі міжнародних дискусій щодо війни в Україні, президент США Дональд Трамп достроково покинув саміт G7 у Канаді. За даними CNN, це пов’язано з загостренням ситуації на Близькому Сході.

    Перед від’їздом Трамп встиг підписати торговельну угоду з Великою Британією. У розмові з журналістами американський лідер пояснив, що «потрібно повернутися до Вашингтона якомога швидше».

  • Перший платіж за кредити війни: Україна віддала МВФ $171 млн

    Перший платіж за кредити війни: Україна віддала МВФ $171 млн

    Україна розпочала виплати за кредитами, залученими у розпал повномасштабної війни. Перший платіж за програмою Rapid Financing Instrument (RFI) МВФ становить SDR 125,7 млн (приблизно $171 млн).

    Цей борг був залучений невдовзі після російського вторгнення у 2022 році, коли країна потребувала екстреного фінансування для підтримки макрофінансової стабільності. Загальна сума отриманих коштів тоді становила SDR 2 млрд ($2,67 млрд).

    Виплати будуть відбуватись у 16 траншів до жовтня 2027 року. Перший платіж, який Україна має здійснити сьогодні, покриває близько 6% загального боргу за RFI.

    За поточний рік на Україну чекає серйозне навантаження за зобов’язаннями перед МВФ. Усього потрібно сплатити близько $3 млрд, з яких:

    • $2,3 млрд — основна сума боргу,

    • $0,7 млрд — відсоткові платежі.

    З початку року вже сплачено $1,7 млрд, але водночас отримано лише $0,4 млрд за новою програмою EFF (Extended Fund Facility).

    У контексті обмежених доходів бюджету та зростання оборонних витрат, це ставить уряд перед складними фінансовими рішеннями. Залишається актуальним питання реструктуризації зовнішнього боргу, особливо комерційного, переговори щодо якого тривають.

  • Борг українців перед МФО перевищив 24 мільярди гривень

    Борг українців перед МФО перевищив 24 мільярди гривень

    У першому кварталі 2025 року українці оформили понад 2,17 мільйона договорів мікропозик на загальну суму 12,72 млрд грн. Попри незначне зменшення середньої суми кредиту, загальна заборгованість перед мікрофінансовими організаціями (МФО) зросла до рекордних 24,28 мільярда гривень.

    Темпи кредитування зростають: кількість нових договорів у січні-березні 2025 року збільшилася на 8% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. При цьому середня сума позики вперше за два роки знизилася — на 2%, до 5 858 грн. Щомісяця українці оформлювали в середньому по 724 тисячі кредитів.

    На 1 квітня 2025 року загальна заборгованість українців перед МФО сягнула 24,28 млрд грн, що вдвічі більше, ніж було у квітні 2022 року. Тільки за перший квартал цього року борг виріс на 4,3 млрд грн, або 22%.

    Раніше повідомлялось про можливе скорочення заборгованості на 2,7 млрд, однак за новими даними НБУ, у кінці 2024 року борг навпаки зріс ще на 1,4 млрд грн. Усього ж за 2024 рік заборгованість зросла на 10,7 млрд грн — удвічі більше, ніж на початку року.

    За даними «Опендатабот», 63% позик у 2025 році видаються на термін від 93 днів до одного року — ця частка залишилася стабільною. Водночас у 15 разів зросла кількість довгострокових договорів (на 1–2 роки) — наразі їх частка становить 3,6%.

    Помітно зросла і частка короткострокових позик до 31 дня — з 14,5% до 24%. Натомість кількість середньострокових кредитів (32–92 дні) обвалилась з 16,5% до 3%.

    Торік українці оформили 8,3 млн мікропозик на 52 млрд грн — це на 27% більше, ніж у 2023-му. Проте паралельно зростають ризики неповернення та фінансового навантаження на громадян. Якщо тенденція збережеться, 2025 рік може стати рекордним за обсягами як укладених договорів, так і зростання боргу.