Хрещатик

Позначка: корупційні схеми

  • Новий камуфляж ММ-25 та корупційні схеми: як армійські тендери перетворюються на прибутковий бізнес

    Новий камуфляж ММ-25 та корупційні схеми: як армійські тендери перетворюються на прибутковий бізнес

    У червні 2025 року Міністерство оборони України затвердило новий камуфляжний малюнок ММ-25 як додатковий до чинного «пікселя» ММ-14. Новий малюнок мав доповнити вже існуючі варіанти «олива», «койот» та ММ-16Ф. Проте вже зараз ММ-25 стає інструментом для корупційних схем та незаконного заробітку.

    За даними розслідування, власники та керівництво ТОВ «С.Т.Г.» ввезли в Україну підроблену іноземну тканину під виглядом ММ-25. Незаконно задіяно також ТОВ «ВО «ХАРКІВ», яке почало шити партії форми для армії з цієї фальсифікованої тканини без погодження з Міноборони. В результаті під виглядом державного стандарту на ринок потрапляє «імітація» форми.

    Державне підприємство «ДОТ» оголосило закупівлі десятків тисяч одиниць речового майна з використанням нового малюнку. Проте умови тендерів прописані так, що вони фактично обмежують конкуренцію: учасникам відмовляли навіть при підтвердженій відповідності виробів, а строки постачання встановлювалися завідомо нереальними. Це призводило до того, що тендери залишалися з одним учасником або визнавалися «неуспішними».

    Особливу увагу привертає контракт між «ДОТ» та ТОВ «МІК» на понад 86 млн грн. Єдиний учасник отримав перемогу, а договір створює явну залежність постачальника від волі замовника: армія може зменшити обсяги, затримати оплату чи відмовитися від приймання товарів без будь-яких наслідків, тоді як постачальнику загрожують багатомільйонні штрафи.

    Нами подано скаргу з вимогою провести повну перевірку укладених контрактів за замовленням ДП «ДОТ» на предмет можливого завищення вартості постачання речового майна та зловживань керівництва, яке створювало дискримінаційні умови для учасників тендерів і обмежувало конкуренцію.

  • Як поліція знищує найбільшого виробника харчового маку в Україні

    Як поліція знищує найбільшого виробника харчового маку в Україні

    ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ МАК» — провідний виробник харчового маку в Україні — стало жертвою корупційних схем правоохоронців. Підприємство опинилося під тиском Національної поліції, яка вимагала від аграріїв «дозвіл на використання об’єктів та приміщень». Проблема в тому, що такого документа не існує в законодавстві.

    Єдиною умовою для його «отримання» була співпраця саме з поліцією охорони. Відмова від такої «послуги» призводила до відкриття кримінальних проваджень проти підприємства.

    У 2024–2025 роках арешти накладалися на десятки гектарів макових полів. Найгучніший випадок трапився на Черкащині: під Чигирином арештували 61 мільйон рослин маку як «речові докази». За документами вони перебували під охороною поліції, але згодом безслідно зникли. На момент передачі справи до суду на місці арештованого врожаю вже ріс соняшник.

    Попри тиск, усі перевірки Держлікслужби підтвердили: підприємство не порушувало ліцензійних умов. Однак поліція та прокуратура продовжували арештовувати врожаї, використовуючи їх як інструмент шантажу.

    Скандал набув міжнародного резонансу. Асоціація виробників маку Чехії звернулася до Євросоюзу із заявою про незаконне кримінальне переслідування українського підприємства та загрозу зриву міжнародної наукової співпраці.

    Ця справа стала символом глибокої проблеми: закон в Україні часто використовується не для захисту громадян і бізнесу, а як інструмент тиску та збагачення. І поки українські військові віддають життя на фронті, підприємці у тилу змушені боротися з «рекетом у погонах».

  • Українські правоохоронці викрили тіньову систему нелегального експорту

    Українські правоохоронці викрили тіньову систему нелегального експорту

    В Україні викрили масштабну тіньову систему експорту, яка діяла роками та завдавала державі мільйонних збитків. У центрі схеми — бізнесмен Вемір Давітян, діяльність якого безпосередньо пов’язана з незаконним вивезенням товарів військового та подвійного призначення.

    За даними розслідування, для прикриття незаконних операцій використовувалися фірми-«прокладки» та підроблені документи. Завдяки цьому продукція маскувалася під цивільні товари, а митні декларації містили неправдиві дані про вартість і призначення вантажів.

    Суть схеми полягала у багаторівневих маніпуляціях:

    • заниження митної вартості,

    • підміна товарних позицій у деклараціях,

    • приховування реальних кінцевих одержувачів за мережею підставних компаній.

    Частина цих постачань зрештою потрапляла до країн, щодо яких діють міжнародні обмеження. Це створювало не лише економічні втрати для України, а й прямі загрози міжнародній репутації держави.

    Відомо, що деякі операції Давітяна здійснювалися із використанням фальшивих сертифікатів походження товарів. Це дозволяло уникати податків та виводити прибутки у «тінь», після чого гроші переводилися за кордон через пов’язані комерційні структури.

    Не менш тривожним є факт участі у схемах представників митних та контролюючих органів. Саме вони створювали «безпечний коридор» для незаконного експорту, отримуючи хабарі за свою бездіяльність чи умисне приховування порушень. Завдяки такому покровительству Давітян роками залишався поза відповідальністю, попри очевидні докази та резонансні викриття.

    Ця історія ще раз демонструє, наскільки глибоко корупція вкоренилася у державних інституціях. Без системного «дахування» з боку чиновників подібні схеми просто не могли б існувати.

  • НАБУ викривло корупційні схеми братів Пересуньків в столичних закупівлях

    НАБУ викривло корупційні схеми братів Пересуньків в столичних закупівлях

    У Києві триває операція «Чисте місто», під час якої детективи НАБУ викрили низку схем із бюджетними коштами, пов’язаних із посадовцями КМДА та депутатами Київради. Зокрема, увагу привернули тендери комунального підприємства «Центр комунікації Києва», де кожен п’ятий тендер виграють компанії братів Пересуньків.

    «Центр комунікації Києва» щорічно отримує майже 13 мільйонів гривень на висвітлення діяльності міської влади. Штат підприємства налічує 45 працівників, які отримали за 2024 рік 9,5 млн грн зарплати, зокрема понад 3 млн грн премій. Втім, журналісти виявили, що більшість офісів, які пов’язані з роботою цього Центру, майже порожні або працюють у напіврежимі, а активність заходів — мінімальна.

    Аналіз 92 тендерів показав, що 65 з них стосувалися рекламних послуг, а майже кожен п’ятий тендер вигравала компанія ТОВ «Медіахаб» братів Пересуньків та ФОП Роман Пересунько. Загалом за період з середини 2023 по 2025 рік ці структури отримали майже 4 мільйони гривень столичних коштів. Цікаво, що компанія не має власної друкарні і переадресовує роботи субпідрядникам, отримуючи свій відсоток, що викликає запитання про ефективність такої схеми.

    Журналісти також зафіксували сумнівні обставини навколо деяких тендерів, коли конкуренти відхилялися через «порушення в документації», що призводило до перемоги компаній братів Пересуньків. Зокрема, в одному випадку ФОП Іщков з Одеси не подав документи вчасно, а в іншому — компанія «Інновекс» була відхилена через «невідповідність».

    Роман Пересунько раніше працював над просуванням англомовного медіа The Gaze, що фінансується з держбюджету, і за цей проєкт отримав понад 2,2 млн грн. За словами експертів, тендер містив численні порушення, а результати роботи мали сумнівну ефективність.

    Особливе занепокоєння викликає проведення тендерів на рекламу у воєнний час — наприклад, на просування послуг ЖКГ або міської гарячої лінії, які викликають критику щодо пріоритетності витрат.

    Влада реагує на розслідування стримано: Держаудитслужба пообіцяла врахувати інформацію у подальших перевірках, а АМКУ обмежився стандартними коментарями. Представники братів Пересуньків відмовилися коментувати ситуацію на камеру.

    На фоні гучних затримань у КМДА питання корупційних схем із бюджетом Києва залишається актуальним і викликає суспільний резонанс.

  • Тіньові зв’язки: що стоїть за громадською діяльністю депутатки Олени Хотенко

    Тіньові зв’язки: що стоїть за громадською діяльністю депутатки Олени Хотенко

    Депутатка Рівненської міської ради від партії «Слуга народу», засновниця ГО «Інститут податкових реформ» Олена Хотенко опинилася в центрі скандалу через можливі зв’язки зі схемами сумнівного фінансування, що ведуть до колишнього чиновника Олексія Кавиліна.

    Із 2017 року Олена Хотенко розгорнула активну громадську діяльність, заснувавши представництва своєї організації в багатьох регіонах України. Утім, за фасадом реформаторства, як виявилося, можуть стояти тісні зв’язки з фінансово-сірими схемами.

    ГО «Інститут податкових реформ» має спільну реєстраційну адресу з кількома іншими структурами, пов’язаними з Кавиліним — серед них ГО «Молодь за віру, за європейську Україну» та компанія «КАД-Медіа», що видає журнал «АгроПРО». Більше того, серед співзасновників ГО Хотенко є особи, безпосередньо пов’язані з Кавиліним: Євген Рябіков, директор «КАД-Медіа», та Микола Хащевой, батько співзасновниці іншої наближеної громадської організації.

    Журналісти вказують, що через подібні мережі могли відмиватися кошти, зокрема з фінансової піраміди «Сімейний капітал», яка працює в окупованому Криму та має філії на підконтрольній Україні території, фактично порушуючи державні санкції. Вважається, що схема також використовувала іпотечні махінації, залучаючи рідного брата чиновника Дениса Кавиліна.

    Історія співпраці Олени Хотенко з Кавиліним має давнє коріння: до 2017 року вона була його заступницею у ДФС Запорізької та Київської областей. Цей факт лише підкріплює підозри про тісні особисті й професійні зв’язки.

    Цікаво, що серед експертів «Інституту податкових реформ» певний час значився й Артемів — за інформацією журналістів, коханий Хотенко.

    Хоча офіційно Хотенко позиціонує себе як реформаторку податкової сфери, історія з реєстраціями, співзасновниками і тіньовими зв’язками кидає тінь на прозорість її діяльності.

  • Схема на мільйони: як «Полтавагаз» заробляв на пільговому газі для населення

    Схема на мільйони: як «Полтавагаз» заробляв на пільговому газі для населення

    Службові особи АТ «Полтавагаз», ключового гравця на ринку газопостачання Полтавщини, виявились причетними до масштабної схеми з перепродажу блакитного палива. Газ, закуплений у державної компанії «Нафтогаз України» за пільговими тарифами для населення, далі реалізовували промисловим споживачам за ринковими цінами — з величезною маржею.

    Слідство встановило, що різниця між пільговим тарифом у 7,96 грн за кубометр і промисловим, який у 2024 році коливався від 13,6 до 19,2 грн, осідала в кишенях керівництва компанії. За попередньою версією, йдеться про системну змову на чолі з керівниками «Полтавагазу» — головою правління, начальником філії, головним інженером і начальником дільниці служби обліку. Усім їм інкримінують привласнення майна в особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 191 КК України).

    Слідчі також досліджують ще одну корупційну практику — тіньові домовленості з «крадіями газу». Виявленим порушникам начебто пропонували сплатити лише половину передбаченого штрафу, причому без офіційного розгляду в спеціальній комісії. Усе вирішувалося готівкою — що дозволяло уникати юридичної відповідальності як споживачам, так і самим посадовцям.

    Наразі обсяги збитків не озвучуються, однак ідеться про системне розкрадання, що могло тривати роками.

    АТ «Полтавагаз» перебуває під фактичним контролем родини Лелюків. 42,51% акцій належать колишньому нардепу Олексію Лелюку, ще 26,01% — його батькові Володимиру. Ще 25% володіє НАК «Нафтогаз України». При цьому Лелюк-молодший також контролює ТОВ «Полтавагаз збут», яке реалізує газ населенню та підприємствам регіону.

    Олексій Лелюк — народний депутат України чотирьох скликань, у минулому — представник Партії регіонів. Свою частку у «Полтавагазі» він почав накопичувати ще у 2000-х роках, коли очолював підприємство. Наразі директором компанії є Сергій Погребняк, але всі ключові рішення, за даними джерел у галузі, узгоджуються з родиною Лелюків.

    Попри схеми з перепродажем газу, сам «Полтавагаз» офіційно закінчив 2024 рік зі збитком у 40,7 млн грн. При цьому доходи склали 929,9 млн грн, а сукупні зобов’язання — понад 1,7 млрд. Вартість активів компанії — 963,6 млн грн.

    Ситуацію ускладнює те, що компанія продовжує обслуговувати сотні тисяч побутових споживачів регіону, а з огляду на фінансову нестабільність і викриті зловживання питання про зміну управлінської моделі або навіть роздержавлення може постати вже найближчим часом.

  • Ексзаступнику Нафтогазу Кацубі суд відмовив у знятті судимості за розкрадання 450 млн

    Ексзаступнику Нафтогазу Кацубі суд відмовив у знятті судимості за розкрадання 450 млн

    Суд відмовив колишньому заступнику голови правління НАК “Нафтогаз України” Олександру Кацубі у перегляді його вироку від 2017 року. Причина – відсутність нових юридично значущих обставин.

    Кацуба — ексфігурант справи Сергія Курченка — намагався скасувати вирок, за яким його було засуджено за участь у злочинній організації, розкрадання державних коштів у особливо великих розмірах та службове підроблення.

    У 2012–2013 роках Кацуба допоміг компанії “Газ України 2020” незаконно заволодіти паливом на суму понад 450 мільйонів гривень, використовуючи схеми фіктивних закупівель. Його дії кваліфікували за чотирма статтями Кримінального кодексу, серед яких і створення злочинної організації (ч. 1 ст. 255 ККУ).

    Після угоди з прокуратурою Кацуба компенсував державі 100 млн грн і отримав 1 рік і 5 місяців позбавлення волі. Завдяки “закону Савченко”, який зараховував день у СІЗО за два, він вийшов на волю в день винесення вироку.

    У 2024 році Кацуба через адвоката намагався оскаржити цей вирок, заявивши, що дав зізнання “під тиском”, аби уникнути більш суворого покарання. Проте суд вказав, що угоду укладено добровільно, у присутності трьох адвокатів, і жодних доказів тиску немає.

    Суд також зауважив, що термін погашення судимості за особливо тяжкий корупційний злочин ще не минув. Відповідно до закону, така судимість знімається лише через 8 років, якщо засуджений не вчиняє нових злочинів.

    Олександр Кацуба також згадується в “справі вишок Бойка” — про переплату у $300 млн за бурові установки для “Чорноморнафтогазу” у часи Януковича. На той момент Кацуба обіймав посаду заступника директора компанії.

    До того ж, він внесений до реєстру корупціонерів НАЗК, а його родина тісно пов’язана з Партією регіонів. Його батько — Володимир Кацуба — був нардепом VII скликання, а брат Сергій — колишній заступник глави “Нафтогазу” та нардеп від тієї ж партії.

    Попри відмову в перегляді вироку, Кацуба залишається активним бізнесменом та співвласником Katsuba Corporation.

  • Голова Запорізької ОВА повернувся до роботи після “інсульту”

    Голова Запорізької ОВА повернувся до роботи після “інсульту”

    В Запоріжжі місцеві еліти обговорюють стан здоров’я голови Запорізької ОВА Федорова.

    Приводом для обговорення став витік інформації із Запорізької обласної клінічної лікарні, про якоби виїзд карети швидкої до Івана Федорова через “інсульт”, але в кулуарах Запорізької міської ради запевняють, що мало місце “передозування наркотичними речовинами”.

    Нагадаємо, вперше інформацію про так званий “інсульт” Івана Федорова 28 березня поширила на своїй сторінці у Фейсбук місцева громадська діячка, голова ГО “РОБИ СВОЄ” Ганна Омельченко. За словами Омельченко, голова Запорізької ОВА Іван Федоров “ледь не помер та переніс тяжкий інсульт”.

    Водночас, серед запорізьких еліт поширена інша версія, згідно якої швидка обласної клінічної лікарні зафіксувала виклик як виїзд на інсульт, а насправді виїздили на виклик з передозування наркотичними речовинами.

    На користь версії “про передозування” свідчить ряд фактів. По-перше, ЗМІ раніше публікували документи, які підтверджують наркотичну залежність Івана Федорова, зокрема виписки з його медичної карти в  КУ «Бердянский психоневрологический диспансер», де він стояв на обліку.

    ФОТО: Фрагменти виписки історії хвороби з медичної карти Івана Федорова (Джерело: Ненька.Інфо)

    По-друге, загальновідомо, що Іван Федоров проживає в передмісті Запоріжжя, на Правому березі Дніпра. Але карета швидкої приїхала з Запорізької обласної клінічної лікарні, яка знаходиться за 26 кілометрів на Лівому березі, на іншому кінці міста.  Щоб доїхати на виклик, лікарям знадобилось не менше 40-ка хвилин.

    Водночас, поруч із будинком Федорова розташовані ще 2 медзаклади, з яких карета швидкої могла прибути за 10 хвилин.  Зокрема 9-та міська лікарня, яка знаходиться на Лівому березі, а відстань до будинку Федорова складає менше 10-ти кілометрів.

    В даному контексті варто зазначити, що головним лікарем Запорізької обласної клінічної лікарні є Ігор Шишка – близький друг Івана Федорова. Зокрема, Ігор Шишка проживає в квартирі, що належить Івану Федорову, про що є відповідний запис у його декларації. Також, журналісти видання УНІАН писали про можливі корупційні схеми, до яких причетні Федоров та Шишка.

    Варто зазначити, що через 2 дні після “інсульту”, в понеділок 31 березня, Іван Федоров уже був на своєму робочому місці в адміністрації та проводив нараду. Хоча, за інформацією джерел, Федоров був “в не дуже доброму фізичному стані”, сам факт його присутності на нараді мало в’яжеться з версією про “інсульт”.

    Також, за інформацією джерел, Івану Федорову давно пропонують перейти на підвищення до Києва, але він відкладає переведення через занепокоєння про свій стан здоров’я.

  • “Чисте місто” по-київськи: схема Комарницького вкрала 6 ділянок у столиці

    “Чисте місто” по-київськи: схема Комарницького вкрала 6 ділянок у столиці

    Журналісти-розслідувачі Bihus.Info викрили корупційну схему, яку очолював колишній нардеп Денис Комарницький. За допомогою лазівки в законодавстві його група незаконно привласнювала земельні ділянки в Києві, використовуючи вигадані об’єкти нерухомості.

    У розслідуванні йдеться, що правоохоронці Національного антикорупційного бюро (НАБУ) у межах операції “Чисте місто” прослуховували розмови Комарницького, депутатів Київради та посадовців Київської міської адміністрації. Записи довели, що у 2023-2024 роках ця група незаконно заволоділа земельними ділянками на майже 100 мільйонів гривень.

    Закон дозволяє отримувати землю без аукціону, якщо на ній є приватне майно. Власник такого об’єкта має право на земельну ділянку за спрощеною процедурою. Комарницький і його соратники використовували цю лазівку, вказуючи у документах неіснуючі об’єкти – фактично “віртуальну нерухомість”.

    Завдяки змові з посадовцями КМДА ці неіснуючі будівлі реєструвалися як справжні, що дозволяло отримувати землю без конкурсу. У схемі брали участь:

    • заступник мера Віталія Кличка – Петро Оленич,

    • заступник директора КП “Київблагоустрій” – Олексій Мушта,

    • голова земельної комісії Київради – Михайло Терентьєв,

    • менеджери Комарницького.

    Де розкрадали землю?

    Група працювала під кодовою назвою “Торгівля” і шукала привабливі ділянки біля метро, багатоквартирних будинків і транспортних розв’язок. За схемою було привласнено щонайменше шість ділянок у Києві, зокрема:

    • біля станції метро “Контрактова”,

    • на Троєщині,

    • на Нивках,

    • неподалік Голосіївського парку,

    • біля метро “Житомирська”.

    Також аферистам вдалося збудувати торговий центр біля станції метро “Берестейська”.

    Для кожної ділянки створювали окрему компанію, власниками якої ставали або родичі учасників схеми, або підставні особи. Останні, за даними розслідувачів, отримували готівкові виплати за свою участь.

  • Чиновника КМДА Іллю Паська підозрюють у корупційних схемах

    Чиновника КМДА Іллю Паська підозрюють у корупційних схемах

    Як повідомляє ТГ канал Хрещатик 36  один з ТОП-чиновників КМДА Пасько Ілля Миколайович, який контролював усі будівельні тендери районних управлінь освіти, отримуючи “відкати” від підрядників, наразі затриманий правоохоронцями.

    Нагадаємо, Ілля Пасько входить у ТОП-5 найбагатших чиновників КМДА.

    Детально про корупційні схеми Іллі Пасько та розмір відкатів, який Пасько збирав з підрядників та ділився зі своїм “покровителем” Валентином Мондриївським у нашій публікації: Ілля Пасько – головний бенефіціар схем по розкраданню коштів Департаменту освіти і науки КМДА