Хрещатик

Позначка: контрнаступ

  • ЗСУ звільнили ще 101 км² і три села — Білецький розкрив підсумки «Вівальді»

    ЗСУ звільнили ще 101 км² і три села — Білецький розкрив підсумки «Вівальді»

    Українські військові завершили четвертий етап наступальної операції «Вівальді» на Лиманському напрямку, повернувши під контроль ще 101 квадратний кілометр території та звільнивши три населені пункти. За словами командувача Третього армійського корпусу Андрія Білецького, втрати російської армії лише за останній етап становлять близько трьох тисяч військовослужбовців. Загалом за чотири етапи операції українські сили відновили контроль над 277 км² і 16 населеними пунктами, а також зірвали спробу росіян обійти Слов’янсько-Краматорську агломерацію.

    Про результати операції 14 жовтня повідомив командувач Третього армійського корпусу, бригадний генерал Андрій Білецький. Відеозвернення військового оприлюднили офіційні інформаційні ресурси корпусу.

    За його словами, четвертий етап «Вівальді» став продовженням наступальних дій на півночі Донецької області. Операція починалася з ліквідації російських груп, які проникли в українську оборону, однак поступово перетворилася на масштабне просування Сил оборони.

    Як повідомляють АрміяInform та «Українська правда», українські підрозділи звільнили Зелену Долину, Липове та Колодязі. Цю інформацію також підтвердив аналітичний проєкт DeepState, який повідомив про відновлення українського контролю над територіями поблизу Ставків і Шандриголового.

    Три села і понад сто квадратних кілометрів: що вдалося повернути

    Основні результати четвертого етапу операції зафіксовані на Лиманському напрямку, який залишається важливим для оборони північної частини Донеччини.

    За даними українського командування, Третій армійський корпус разом із приданими підрозділами відновив контроль над трьома населеними пунктами та значною територією навколо них.

    Йдеться про Зелену Долину, Липове та Колодязі.

    Загальна площа територій, повернутих під контроль України під час четвертого етапу, становить 101 км².

    Білецький пояснив, що ключовим фактором стало порушення управління російськими підрозділами. За його оцінкою, противник поступово втрачав контроль над власними силами, що дозволило українським військовим розвивати наступальні дії.

    Важливо, що заявлені 101 км² — це результат саме четвертого етапу «Вівальді», а не загальна площа всіх територій, звільнених протягом операції.

    Незалежні аналітики DeepState підтвердили звільнення трьох названих населених пунктів. Водночас загальну площу звільнених територій і втрати російських сил коректно наводити саме як оцінку українського військового командування.

    Три тисячі втрат за один етап: що повідомив Білецький

    Одним із найважливіших результатів операції командувач назвав втрати російської армії.

    За даними Третього корпусу, протягом четвертого етапу російські війська втратили близько 3000 військовослужбовців.

    Загальний показник втрат противника за всі чотири етапи «Вівальді», за оцінкою корпусу, становить приблизно 8000 осіб.

    Ці цифри є даними українського командування. Повної незалежної перевірки заявлених втрат наразі немає. Крім того, в останньому повідомленні не наведено детального поділу загального показника на загиблих і поранених.

    Попри це, масштаби заявлених результатів свідчать про інтенсивність боїв на відповідній ділянці фронту.

    Як зазначає військове видання «Новинарня», Білецький пов’язує успіх операції не лише зі звільненням населених пунктів, а й зі зривом російських планів просування на Донбасі.

    ЗСУ не дозволили оточити Слов’янськ і Краматорськ

    Особливе значення операція має для оборони Слов’янсько-Краматорської агломерації.

    Цей район є одним із ключових оборонних центрів України в Донецькій області. Утримання підступів до нього та стабільне постачання українських підрозділів мають критичне значення для всієї ділянки фронту.

    За словами Білецького, російське командування намагалося створити загрозу флангового обходу українського угруповання.

    Успішне просування росіян на відповідних напрямках могло б створити додаткові труднощі для забезпечення українських сил та посилити тиск на оборону Слов’янська і Краматорська.

    Однак, за оцінкою командувача Третього корпусу, українські підрозділи не дозволили реалізувати ці плани.

    Окремим результатом Білецький назвав збереження контролю над трасою Харків — Слов’янськ.

    Це важлива транспортна артерія, яку використовують для логістичного забезпечення українського угруповання на Донбасі.

    Контроль над нею дозволяє підтримувати переміщення військових, забезпечувати підрозділи необхідними ресурсами та зберігати транспортне сполучення між окремими районами оборони.

    За заявою командувача, російським військам не вдалося перерізати цей маршрут.

    Росія змушена перекидати резерви: як «Вівальді» вплинула на інші ділянки фронту

    Ще одним результатом українського наступу Білецький назвав зміну планів російського командування.

    За його словами, Силам оборони вдалося зірвати наступ російського угруповання «Запад».

    У відповідь противник був змушений перекидати додаткові сили, зокрема частину підрозділів 1-ї танкової армії.

    Таке перегрупування, за оцінкою командувача корпусу, призвело до послаблення російського тиску на Куп’янськ-Вузловий.

    Це означає, що результати «Вівальді» могли вплинути не лише на безпосередній район проведення операції, а й на розподіл російських резервів між різними ділянками фронту.

    Водночас точний масштаб перекидання військ і довгострокові наслідки таких дій потребують додаткового підтвердження.

    Подібні висновки Білецький озвучував і під час попередніх етапів операції. У вересні він повідомляв, що російські підрозділи були змушені змінювати плани наступу через українські контратаки.

    Чотири етапи «Вівальді»: як українські війська повернули 277 км²

    Операція «Вівальді» отримала назву на честь відомого циклу музичних творів Антоніо Вівальді «Пори року». Її результати українське командування розкривало поетапно, називаючи окремі частини наступу сезонами.

    Перші підсумки оприлюднили 15 вересня. Тоді Білецький повідомив про звільнення села Середнє та зачистку приблизно 75 км² території від російських груп. Безпосередню деокупацію на першому етапі оцінювали приблизно у 10 км².

    Про це раніше детально писала «Ненька інфо» у матеріалі про звільнення Середнього та зачистку 75 км².

    Другий етап завершився повідомленнями про звільнення Шандриголового й Дерилового, а також відновлення повного контролю над Дробишевим. Українські військові повернули ще близько 40 км² території.

    Ці події висвітлювала «Ненька інфо» у публікації «Вівальді» набирає обертів: ЗСУ звільнили два села й повернули під контроль ще 40 км² Донеччини.

    Наприкінці вересня Третій корпус повідомив про завершення третього етапу. Тоді українські підрозділи звільнили Нове, Рідкодуб і Катеринівку, а також відновили контроль над Карпівкою та Новомихайлівкою.

    Загалом за підсумками перших трьох етапів під контроль України повернули 176 км². Цю цифру 30 вересня підтвердила й пресслужба президента України після відвідання Володимиром Зеленським пункту управління Третього корпусу.

    Четвертий етап додав до цього результату ще 101 км².

    Отже, загальний результат усіх чотирьох етапів операції, за даними Третього армійського корпусу, становить 277 км² та 16 населених пунктів, повернутих під український контроль.

    Наземні роботи й безпілотники: які технології використовували під час наступу

    Особливістю «Вівальді» стало широке використання безпілотних і роботизованих систем.

    Під час операції українські військові застосовували FPV-дрони, наземні роботизовані комплекси, засоби радіоелектронної боротьби та розвідувальні безпілотники.

    Зокрема, Третій корпус повідомляв про використання наземних роботів, оснащених гранатометами Bullspike. Такі системи дозволяють завдавати ударів по позиціях противника дистанційно, не направляючи операторів безпосередньо на найбільш небезпечні ділянки.

    Про застосування нової тактики «Ненька інфо» повідомляла 27 вересня. У матеріалі зазначалося, що роботизовані платформи брали участь у штурмових діях, а військовослужбовці керували ними з віддалених укриттів.

    Важливу роль у проведенні операції відіграли також підрозділи безпілотних систем, які атакували російську техніку, позиції та елементи забезпечення.

    За інформацією Третього корпусу, до «Вівальді» були залучені військовослужбовці Третьої штурмової бригади, 60-ї та 125-ї механізованих бригад, 3-го окремого розвідувального батальйону, 25-го окремого полку та 21-го окремого полку безпілотних систем KRAKEN.

    Разом із ними діяли придані сили, зокрема 66-та окрема механізована бригада, підрозділи Державної прикордонної служби, Сил спеціальних операцій, Національної гвардії та Сил безпілотних систем.

    Що означає завершення «Вівальді» для ситуації на Донбасі

    Оголошення про завершення четвертого етапу стало підсумком масштабних наступальних дій українських військ на Лиманському напрямку.

    Головним результатом командування називає не лише повернення територій, а й порушення російських наступальних планів, збереження важливого логістичного маршруту та зменшення загрози флангового обходу українських позицій.

    На цьому тлі особливо важливим залишається утримання звільнених населених пунктів та відновлених оборонних рубежів. Оскільки бойові дії на Донеччині тривають, ситуація на окремих ділянках фронту може змінюватися.

    Водночас результати наступу підтверджують, що українські сили зберігають можливість проводити активні операції та повертати території навіть в умовах значного тиску російської армії.

    Тепер увага прикута до того, чи вдасться Силам оборони закріпити досягнуті результати та не допустити нових спроб російського наступу на півночі Донеччини.

    За підсумками чотирьох етапів «Вівальді» Третій армійський корпус заявив про 277 км² повернутих територій, 16 населених пунктів під українським контролем і приблизно 8000 втрат російської армії. Дані щодо звільнення Зеленoї Долини, Липового та Колодязів також відображені в повідомленнях DeepState, а загальні показники втрат противника залишаються оцінкою українського командування.

  • Росія загрузла на фронті: за рік захопила 890 км², а Україна повернула 800 км² — Зеленський

    Росія загрузла на фронті: за рік захопила 890 км², а Україна повернула 800 км² — Зеленський

    Президент Володимир Зеленський заявив, що від початку 2026 року українські військові повернули під свій контроль близько 800 квадратних кілометрів території, тоді як російська армія за цей самий період захопила приблизно 890 квадратних кілометрів. Таким чином, за оцінкою президента, чиста різниця становить близько 90–100 км² на користь Росії — значно менше, ніж у попередні роки війни. Про це Зеленський сказав в інтерв’ю The Wall Street Journal, оприлюдненому 23 вересня.

    За словами глави держави, ситуація на лінії фронту нині значною мірою перейшла у фазу дуже повільних змін.

    «На полі бою ситуація практично застигла», — описав він нинішню динаміку, пояснивши, що територіальні зміни відбуваються, але їхній масштаб у 2026 році суттєво менший, ніж раніше.

    Зеленський порівняв нинішню ситуацію з попередніми роками, коли, за його словами, російські війська могли захоплювати по 3–4 тис. км² за рік. Тепер, якщо відняти приблизно 800 км², які повернула Україна, від орієнтовних 890 км² російських здобутків, чистий приріст окупованої Росією території виходить на рівні приблизно 90 км².

    При цьому цифри, озвучені президентом, є оцінкою української сторони. Незалежні картографічні проєкти використовують інші методики підрахунку контролю над територіями, тому їхні абсолютні показники можуть відрізнятися.

    Втім, загальну тенденцію суттєвого уповільнення російського просування підтверджують і незалежні аналітики.

    Американський Інститут вивчення війни (ISW) ще за підсумками серпня оцінював, що російські війська закріпилися або захопили лише близько 90,35 км² території за місяць. Для порівняння: у серпні 2025 року російський наступ дав близько 505,55 км² територіальних здобутків.

    Раніше про різке падіння темпів російського наступу писала і «Ненька інфо». У серпні видання наводило оцінку ISW, за якою в липні 2026 року підтверджене просування російських сил становило лише близько 37,85 км², або приблизно 1,22 км² на добу. Для порівняння, у липні попереднього року йшлося приблизно про 455,74 км².

    Україна повертає території не лише локально

    Важливий нюанс у нинішній статистиці — 800 км², про які говорить Зеленський, не означають одну суцільну зону великого контрнаступу. Йдеться про сумарні результати різних українських операцій і контратак на окремих напрямках.

    Один із найбільш помітних прикладів останніх тижнів — операція «Вівальді» на Лиманському напрямку.

    20 вересня командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький повідомив, що українські сили під час двох етапів цієї операції повернули під контроль близько 125 км² території, з яких приблизно 50 км² були безпосередньо деокуповані. Українські військові звільнили Шандриголове та Дерилове, а Дробишеве, за заявою корпусу, перебуває під повним українським контролем.

    Про ці результати докладно писала «Ненька інфо»: «Вівальді» набирає обертів: ЗСУ звільнили два села й повернули під контроль ще 40 км² Донеччини

    ISW підтверджує, що українські сили останніми тижнями проводять суттєві контратаки північніше Лимана. Аналітики оцінюють, що в межах «Вівальді» Україна повернула щонайменше 125 км² і змусила російське командування перекидати додаткові резерви, щоб стабілізувати ділянку.

    Ще наприкінці серпня ISW окремо оцінював, що українські сили повернули щонайменше 129,81 км² лише за серпень. При цьому самі аналітики називали цифру консервативною, оскільки їхня методика не завжди одразу фіксує повний масштаб змін під час активних контратак.

    Святогірськ став показовим епізодом

    Окремою ілюстрацією розриву між російськими заявами та реальним станом фронту стала історія зі Святогірськом.

    1 вересня Володимир Путін заявляв, що російські війська нібито взяли місто. Уже за кілька днів українські військові публічно продемонстрували контроль над Святогірськом. Командир Третього корпусу Андрій Білецький записав відео безпосередньо з міста.

    ISW зазначав, що доступні відкриті дані не підтверджували перебування російських військ у Святогірську, а найближчі позиції РФ раніше знаходилися щонайменше за 13 км від міста. До середини вересня відстань, за оцінками аналітиків, могла бути ще більшою через українські контратаки.

    Історія дійшла до того, що навіть російські провоєнні блогери почали публічно критикувати звіти власного Міноборони про нібито просування в районі Лимана та Святогірська.

    Про це «Ненька інфо» писала в окремому матеріалі: «Своя реальність»: Z-блогери рознесли Міноборони РФ після дивних заяв про Святогірськ і Лиман

    У доступних оцінках ISW станом на 20 вересня також не було доказів того, що російські сили контролюють Святогірськ або Лиман. Навпаки, аналітики фіксували продовження українських контратак у цьому районі.

    Зеленський назвав і ціну російського просування

    Ще одна частина заяви президента стосується російських втрат.

    Зеленський заявив, що у боротьбі за мінімальні територіальні здобутки Росія від початку року втратила приблизно 260–270 тисяч військових. У цьому випадку йдеться про заявлені Україною загальні втрати особового складу за відповідний період, а не про підтверджену кількість загиблих.

    Це принципово важливе уточнення, оскільки різні джерела під словом «втрати» можуть мати на увазі загиблих, поранених, зниклих безвісти або сумарні безповоротні та санітарні втрати.

    Незалежно перевірити точну кількість російських втрат у реальному часі неможливо.

    Водночас ISW також фіксує тенденцію, за якої Росія у 2026 році платить дедалі більшу ціну за дедалі менші територіальні результати. За даними українського Генштабу, які наводить ISW, тільки в липні та серпні російські сили втрачали понад 40 тисяч військовослужбовців на місяць.

    Путін уже не може показувати темпи 2025 року

    Саме співвідношення втрат і територіальних результатів Зеленський використав як аргумент у розмові про стан російського наступу.

    За його словами, ситуація «не на користь Путіна», оскільки російські війська не демонструють прориву, який можна було б трактувати як стратегічний успіх.

    Тут варто відділяти політичну оцінку президента від фактичних даних. Незалежні аналітики справді підтверджують різке уповільнення російського просування, але Росія продовжує наступальні операції одразу на кількох напрямках і зберігає значний ресурс для продовження бойових дій.

    ISW, зокрема, фіксує російські атаки в районах Покровська, Костянтинівки, Лимана та інших ділянок фронту. Тобто говорити про повну зупинку бойових дій некоректно — правильніше говорити про суттєве зниження темпів територіальних змін.

    Чому цифра 800 км² важлива

    Якщо озвучені Зеленським цифри брати саме як українську офіційну оцінку, то головна зміна 2026 року полягає не просто в тому, що Росія захопила менше території.

    Українські сили одночасно почали повертати значні площі на окремих ділянках.

    У серпні ISW уже фіксував помітні українські здобутки на Лиманському та Олександрівському напрямках, а у вересні операція «Вівальді» продовжила цю тенденцію.

    Тож фронт у 2026 році дедалі менше схожий на односторонній повільний рух Росії вперед. На окремих напрямках російські війська продовжують наступати, на інших — змушені відступати під українськими контратаками.

    Саме цю картину Зеленський описує формулою 890 км² проти 800 км².

    І якщо вона точно відображає українські військові підрахунки, то за дев’ять місяців чиста зміна контролю над територією становить приблизно 90 км² на користь РФ.

    Це не означає завершення російського наступу і не дає підстав прогнозувати подальший хід війни. Але на тлі кількох тисяч квадратних кілометрів щорічного просування в попередні періоди нинішні цифри справді демонструють, наскільки різко знизилася швидкість зміни лінії фронту.

  • ЗСУ звільнили 745 кв. км території та 26 сіл: Зеленський розповів про результати наступу

    ЗСУ звільнили 745 кв. км території та 26 сіл: Зеленський розповів про результати наступу

    Українські військові провели масштабну наступальну операцію на Олександрівському напрямку, у межах якої з початку 2026 року вдалося повернути під контроль України 745 квадратних кілометрів території та 26 населених пунктів у Дніпропетровській, Донецькій і Запорізькій областях.

    Про результати операції 12 серпня повідомив президент України Володимир Зеленський після наради з військовим командуванням. Доповіді главі держави представили головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий, начальник Генерального штабу Ігор Скибюк та командувач Десантно-штурмових військ Олег Апостол.

    За словами Зеленського, активні дії українських підрозділів дозволили завдати суттєвих втрат російському угрупованню. Президент заявив, що російські втрати під час операції становили щонайменше 9550 військових убитими та понад 6600 пораненими. Крім того, українські військові взяли полонених, завдяки чому вдалося поповнити обмінний фонд України.

    «Ця наша наступальна операція виконана чітко — саме так, як і було визначено», — заявив Зеленський.

    Як уточнив Михайло Драпатий, наступальна операція на Олександрівському напрямку розпочалася 29 січня 2026 року. Під час першого етапу українські військові змогли звільнити близько 450 квадратних кілометрів території.

    Другий етап розпочався 5 травня. У його межах українські підрозділи повернули контроль ще приблизно над 490 квадратними кілометрами території. Під час цього етапу було звільнено 12 населених пунктів — вісім у Дніпропетровській області та чотири в Запорізькій.

    Загалом за два етапи операції, за даними українського військового командування, вдалося звільнити 745 кв. км та 26 населених пунктів.

    Окремо Драпатий повідомив, що протягом останнього тижня угруповання ДШВ у складі чотирьох бригад та двох штурмових полків відновило контроль приблизно над 15 квадратними кілометрами української території.

    Генеральний штаб ЗСУ оприлюднив перелік 26 населених пунктів, над якими українські військові відновили контроль.

    До нього увійшли Березове, Воскресенка, Грушівське, Запорізьке, Зелений Гай, Зірка, Злагода, Калинівське, Красногірське, Маліївка, Мирне, Новогеоргіївка, Новогригорівка, Новомиколаївка, Новохатське, Олександроград, Піддубне, Привілля, Привільне, Рибне, Січневе, Степове, Тернове, Толстой, Цегельне та Ялта.

    Таким чином, результати операції стосуються одразу трьох областей — Дніпропетровської, Донецької та Запорізької.

    Одним із ключових результатів операції українське командування називає втрати російського угруповання. За оцінкою Зеленського, за час наступальних дій було ліквідовано щонайменше 9550 російських військових, ще понад 6600 отримали поранення.

    Українські військові також взяли частину російських військовослужбовців у полон. Це дозволило збільшити кількість людей, яких Україна потенційно зможе використати під час майбутніх обмінів.

    Водночас ці цифри є оцінкою української сторони, а незалежно перевірити заявлені втрати російської армії наразі неможливо.

    Попри завершення основних етапів описаної операції, українські підрозділи продовжують діяти на цьому відтинку фронту. За словами Драпатого, лише протягом останнього тижня десантно-штурмові підрозділи змогли повернути під контроль близько 15 квадратних кілометрів території.

    Водночас українське командування продовжує оцінювати ситуацію на інших ділянках фронту та визначати подальші дії Сил оборони. Доповіді Драпатого, Скибюка та Апостола Зеленському стосувалися не лише результатів наступальної операції, а й подальших кроків українського війська.

    Операція на Олександрівському напрямку стала одним із найбільш масштабних заявлених українських просувань цього року: 745 квадратних кілометрів повернуто під контроль України, 26 населених пунктів звільнено, а російське угруповання, за даними української сторони, зазнало значних втрат.

  • «Росія заплатить неймовірну ціну»: Шмигаль анонсував масштабний прорив ЗСУ

    «Росія заплатить неймовірну ціну»: Шмигаль анонсував масштабний прорив ЗСУ

    Українські Сили оборони вже найближчим часом можуть звільнити більше територій, ніж російська армія змогла окупувати від початку 2026 року. Такий прогноз озвучив перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики України Денис Шмигаль під час Міжнародної конференції з питань відновлення України (URC 2026), яка проходить у польському Ґданську.

    Про це він заявив під час виступу на конференції URC 2026.

    За словами Шмигаля, Україна продовжує послідовно послаблювати військовий та економічний потенціал Росії, а результати роботи Сил оборони вже найближчим часом можуть суттєво змінити ситуацію на фронті.

    «Протягом цього місяця Сили оборони України звільнять більше територій, ніж Росія змогла окупувати від початку цього року», – заявив урядовець.

    Росія платить «неймовірну ціну»

    Окрему увагу Шмигаль приділив українським далекобійним ударам по військовій та паливно-енергетичній інфраструктурі Росії.

    За його словами, систематичне ураження російських нафтопереробних заводів стало одним із найболючіших факторів для економіки держави-агресора.

    Міністр назвав ці операції «санкціями без жодних формальностей», підкресливши, що вони безпосередньо впливають на можливості Кремля фінансувати війну.

    «Якщо підрахувати їхні втрати на полі бою, то вони платять абсолютно неймовірну ціну людськими життями. Вони також платять величезну ціну через наші удари по їхніх нафтопереробних заводах та через далекосяжні санкції», – зазначив Шмигаль.

    Заклик до союзників

    Очільник Міністерства енергетики наголосив, що військовий тиск має супроводжуватися подальшим посиленням міжнародних санкцій.

    Він звернувся до Сполучених Штатів, країн Європейського Союзу та інших партнерів із закликом не послаблювати економічний тиск на Москву.

    За словами Шмигаля, саме поєднання санкцій, військової допомоги Україні та втрат Росії на фронті здатне змусити Кремль погодитися на реальні переговори.

    «Ми просимо про продовження та посилення санкційного тиску на Росію. Це призведе до страждань їхньої економіки та змусить їх сісти за стіл переговорів», – наголосив міністр.

    Конференція у Ґданську

    Заява пролунала під час Міжнародної конференції з питань відновлення України (URC 2026), яка 25–26 червня проходить у польському Ґданську.

    Цьогорічний форум об’єднав тисячі представників урядів, міжнародних фінансових інституцій, бізнесу та партнерських держав. Основними темами стали відновлення України, підтримка енергетики, оборонної промисловості, критичної інфраструктури та залучення інвестицій.

    Під час конференції також оголошено про нові міжнародні пакети допомоги Україні, укладення багатомільярдних угод у сфері енергетики та фінансування проєктів відновлення.

    Водночас Шмигаль підкреслив, що поряд із міжнародною підтримкою ключову роль у зміні ситуації на полі бою відіграють українські Сили оборони, які продовжують завдавати ударів по військовій логістиці, паливній інфраструктурі та економічному потенціалу Росії.

    Раніше Президент України Володимир Зеленський заявляв, що Україна разом із партнерами працює над тим, щоб Росія не могла використовувати окуповані території для затягування війни. Водночас у Кремлі продовжують заявляти про прихильність до своїх максималістських воєнних цілей і не демонструють готовності до компромісних переговорів.

  • Путін видав чергову порцію пропаганди: незалежні аналітики спростували майже все

    Путін видав чергову порцію пропаганди: незалежні аналітики спростували майже все

    Путін вкотре спробував переконати росіян та міжнародну аудиторію у тому, що Росія нібито впевнено рухається до досягнення своїх цілей у війні проти України. Під час наради, присвяченої так званому розвитку окупованих територій України, російський диктатор заявив, що війська РФ продовжують наступ на всіх напрямках, а удари України по російській території не здатні вплинути на ситуацію на фронті.

    Втім, аналіз відкритих джерел, оцінки незалежних експертів та дані міжнародних аналітичних центрів свідчать про зовсім іншу картину. Більше того, останні місяці стали одними з найскладніших для російських військ з точки зору темпів просування та досягнення поставлених Кремлем цілей.

    Володимир Путін під час наради заявив, що російська армія нібито просувається вперед на всіх ділянках фронту, а українська сторона через неможливість стримати наступ Росії буцімто вдається до “терористичних методів”. Такі заяви вже давно стали частиною офіційної риторики Кремля, який намагається створити враження невідворотної російської перемоги.

    Однак незалежні аналітики звертають увагу на те, що реальні результати бойових дій не підтверджують подібного оптимізму. Інститут вивчення війни (ISW) наголошує, що темпи просування російських військ систематично знижуються ще з листопада 2025 року. Більше того, у квітні та травні 2026 року російські сили зазнали чистих територіальних втрат на окремих напрямках, що є вкрай рідкісним явищем для Кремля після завершення українського контрнаступу 2023 року.

    Аналітики також зазначають, що російське військове командування регулярно подає керівництву країни надто оптимістичну інформацію про ситуацію на фронті. Це формує у Путіна викривлене уявлення про реальний стан справ і підштовхує його до висування дедалі амбітніших та менш реалістичних вимог щодо продовження війни.

    Окрему увагу експерти звертають на те, що російська влада продовжує ігнорувати результати українських ударів по військовій та логістичній інфраструктурі РФ. За останні місяці Україна значно розширила кампанію далекобійних ударів по складах боєприпасів, паливних базах, мостах, залізничних вузлах та об’єктах військової логістики. Саме такі атаки дедалі частіше створюють труднощі для забезпечення російських військ на фронті.

    Особливо відчутними стали удари по транспортних маршрутах, які пов’язують окупований Крим із захопленими територіями півдня України. Експерти зазначають, що руйнування логістичних ланцюгів не завжди одразу відображається на лінії фронту, проте поступово послаблює здатність Росії проводити масштабні наступальні операції.

    Водночас заяви Путіна про безрезультатність українських атак суперечать і реакції самої Росії. Останніми місяцями Кремль активно посилює систему протиповітряної оборони навколо стратегічних об’єктів та перекидає додаткові ресурси для захисту внутрішніх регіонів країни. Це свідчить про те, що українські удари створюють реальні ризики для російської військової інфраструктури.

    Показовим є і той факт, що на тлі заяв про успішний наступ Кремль продовжує нарощувати чисельність своїх збройних сил. Російська влада офіційно збільшила штатну чисельність армії до 1,5 мільйона військовослужбовців. Таке рішення багато експертів розглядають як непряме визнання нестачі особового складу та великих втрат, яких зазнала Росія за час повномасштабної війни.

    Аналітики також звертають увагу на інформаційний аспект ситуації. На їхню думку, Кремль дедалі більше залежить від створення образу успішної війни для внутрішньої аудиторії. Саме тому російська пропаганда регулярно повідомляє про нібито стратегічні прориви, навіть коли незалежні дані свідчать про протилежне.

    У попередніх звітах ISW вже неодноразово фіксувалося, що заявлені Кремлем масштаби просування російських військ суттєво перевищували фактичні результати на полі бою. Аналітики вказували на розбіжності між офіційними заявами Москви та реальною ситуацією на фронті.

    Окремі експерти наголошують, що нинішня ситуація дедалі більше нагадує історичні приклади, коли політичне керівництво отримувало викривлену інформацію від військового командування та ухвалювало рішення на основі завищених оцінок власних успіхів. У довгостроковій перспективі це може стати серйозною проблемою для Кремля.

    На цьому тлі Україна продовжує робити ставку на виснаження російської військової машини, розвиток безпілотних технологій та удари по тилових об’єктах противника. Саме ці фактори дедалі частіше згадуються західними аналітиками як такі, що здатні суттєво впливати на перебіг війни.

    Попри чергові заяви Путіна про успіхи та наближення досягнення цілей так званої “спеціальної військової операції”, незалежні оцінки свідчать про інше. Темпи російського просування сповільнюються, втрати залишаються високими, а українські удари по логістиці та військових об’єктах дедалі сильніше впливають на можливості армії РФ. Саме тому між офіційною риторикою Кремля та реальною ситуацією на полі бою продовжує зростати розрив, який стає дедалі важче приховувати навіть російській пропаганді.

  • Зеленський: з початку року ЗСУ звільнили близько 590 кв. км і посилили позиції на фронті

    Зеленський: з початку року ЗСУ звільнили близько 590 кв. км і посилили позиції на фронті

    Президент України Володимир Зеленський заявив про помітне посилення українських позицій на фронті та повідомив про нові результати Сил оборони України у 2026 році. За його словами, з початку року українським військовим вдалося звільнити приблизно 590 квадратних кілометрів території, що свідчить про поступову зміну динаміки бойових дій на окремих напрямках.

    Про це глава держави повідомив у своєму зверненні, коментуючи оперативну обстановку, результати роботи Сил оборони, а також міжнародні дипломатичні контакти України. Зеленський наголосив, що нинішня ситуація на фронті є більш контрольованою порівняно з попередніми роками повномасштабної війни, а українські підрозділи демонструють здатність не лише утримувати оборону, а й проводити контрнаступальні дії.

    Президент зазначив, що звільнення близько 590 кв. км території з початку року є важливим показником бойової ефективності Сил оборони. Водночас він підкреслив, що ситуація залишається складною, а бойові дії тривають на кількох напрямках одночасно, що потребує постійного ресурсного та військового підсилення.

    Окремо Зеленський звернув увагу на те, що загальна тенденція розвитку подій не відповідає стратегічним інтересам Росії. За його словами, Україна поступово нарощує тиск на противника як на полі бою, так і в тилу, зокрема через удари по військовій інфраструктурі та логістичних об’єктах на території РФ.

    Президент також повідомив, що Україна продовжує завдавати значних втрат російській армії, включно зі знищенням особового складу, техніки та об’єктів забезпечення. Він наголосив, що ефективність так званих “далекобійних санкцій” — ударів по стратегічних об’єктах на території Росії — зростає і вже має відчутний вплив на військову інфраструктуру противника.

    За словами Зеленського, доповідь головнокомандувача Збройних сил України Олександр Сирський підтвердила результативність цих дій, зокрема щодо ураження об’єктів російської нафтопереробної галузі, складів пального та інших елементів військової логістики, які забезпечують ведення бойових дій.

    Окремо президент наголосив, що військові результати України мають синергію із санкційним тиском міжнародних партнерів. На його думку, поєднання бойових втрат Росії та економічних обмежень поступово створює для Кремля стратегічну дилему — продовжувати війну чи переходити до реального дипломатичного процесу.

    Зеленський також повідомив про роботу української розвідки, яка, за його словами, отримує інформацію щодо військових і політичних планів Росії. Ці дані передаються міжнародним партнерам України для координації подальших дій у сфері безпеки та дипломатії.

    Водночас триває підготовка до нових міжнародних контактів. Президент зазначив, що Україна очікує зворотного зв’язку від американської сторони щодо можливих форматів і графіка майбутніх переговорів, а також продовжує дипломатичну координацію з європейськими партнерами.

    Окремо у заяві згадувалося, що зустріч президента України з прем’єр-міністром Угорщини Петер Мадяр буде погоджена дипломатичними каналами між Києвом і Будапештом, а її формат і дата визначатимуться окремо.

    На тлі цих заяв українське керівництво також враховує військові ризики на окремих напрямках. За наявною інформацією, Росія розглядає кілька сценаріїв можливого загострення на Чернігівсько-Київському напрямку. У відповідь Україна планує посилювати оборонні позиції, зміцнювати присутність військ у прикордонних районах та нарощувати готовність до відбиття потенційних атак.

    Аналітики зазначають, що нинішня фаза війни характеризується поєднанням активних бойових дій на фронті, глибоких ударів по тиловій інфраструктурі противника та інтенсивної дипломатичної роботи України із союзниками. Це створює багаторівневу систему тиску на Росію, яка одночасно відчуває військові, економічні та політичні виклики.

    Таким чином, за оцінкою українського керівництва, ситуація поступово змінюється на користь України, хоча війна залишається затяжною і потребує подальшої мобілізації ресурсів та міжнародної підтримки.

  • Україна відвоювала 400 км² на тлі обмеження Starlink для РФ

    Україна відвоювала 400 км² на тлі обмеження Starlink для РФ

    Україна змогла повернути під свій контроль близько 400 квадратних кілометрів територій у ході контрнаступальних дій на початку цього року на тлі суттєвого тимчасового ослаблення російських військових можливостей, яке, за оцінками американської розвідки, було пов’язане з обмеженням використання супутникового інтернету Starlink. Про це йдеться в аналітичному звіті Агентства військової розвідки США (DIA), підготовленому для Конгресу США, на який посилається Bloomberg.

    У документі зазначається, що ця операція стала першим суттєвим територіальним просуванням України з 2023 року та відбулася на тлі низки технологічних і комунікаційних змін, які вплинули на ефективність російських підрозділів на окремих ділянках фронту. Зокрема, йдеться про втрату доступу до тисяч портативних терміналів Starlink, які російські військові, за даними розвідки, використовували для оперативного зв’язку, координації пересувань та управління ударами безпілотників.

    Американська розвідка вказує, що російські підрозділи активно застосовували супутниковий інтернет, розроблений компанією SpaceX, для забезпечення стабільного зв’язку в умовах, коли традиційні канали комунікації були або зруйновані, або перебували під постійним впливом радіоелектронної боротьби. Використання Starlink дозволяло російським силам швидше передавати дані між підрозділами, координувати дії артилерії та безпілотних систем, а також підтримувати зв’язок у важкодоступних районах.

    За даними DIA, після того як українська сторона вжила заходів для виведення з ладу або блокування частини терміналів, які використовувалися без належної авторизації, російські війська тимчасово зіткнулися зі значними труднощами у координації бойових дій. У звіті підкреслюється, що це призвело до «тимчасового, але суттєвого ослаблення» їхніх оперативних можливостей, особливо на рівні тактичного управління підрозділами.

    Окремо у документі наголошується, що цей фактор збігся з іншими змінами в інформаційно-комунікаційному середовищі російської армії. Зокрема, згадується посилення обмежень щодо використання месенджера Telegram всередині російських військових структур, що додатково ускладнило швидкий обмін інформацією між підрозділами. Аналітики зазначають, що сукупний ефект від цих змін створив короткочасне «вікно вразливості» у системі управління російськими силами.

    У звіті також підкреслюється, що хоча вплив цих факторів був відчутним, він мав тимчасовий характер. За оцінками американської розвідки, станом на березень російська армія загалом зберігала перевагу у більшості ключових бойових функцій, включно з ресурсним забезпеченням, щільністю присутності на окремих ділянках фронту та можливостями ведення наступальних дій.

    Водночас у документі звертається увага на те, що сучасна війна дедалі більше залежить від технологічних рішень, зокрема супутникового зв’язку, дронів та систем швидкої передачі даних. Саме ці елементи, за оцінками американських військових аналітиків, стають критично важливими для оперативної переваги на полі бою, іноді не менше, ніж традиційні види озброєння.

    Окремо зазначається, що паралельно з подіями на фронті українська сторона посилила контроль за використанням терміналів Starlink на своїй території. Йдеться про впровадження системи авторизації обладнання та створення так званого «білого списку», який дозволяє працювати лише перевіреним пристроям. Такі заходи були спрямовані на запобігання несанкціонованому використанню супутникового інтернету в зоні бойових дій.

    Раніше повідомлялося, що Україна та компанія SpaceX домовлялися про посилення контролю над терміналами, а також про блокування незареєстрованих пристроїв, які могли використовуватися у військових цілях. Ці кроки, за даними різних джерел, уже впливали на інтенсивність бойових дій та характер штурмових операцій на окремих напрямках.

    Американська розвідка підсумовує, що досвід цієї операції демонструє зростаючу роль технологічної складової у війні та те, як навіть обмежені зміни в системах зв’язку можуть тимчасово впливати на баланс сил на окремих ділянках фронту.

  • ISW: Україна за два тижні лютого звільнила більше території, ніж втратила

    ISW: Україна за два тижні лютого звільнила більше території, ніж втратила

    За останні два тижні лютого 2026 року українські війська вперше з часів літнього контрнаступу 2023 року звільнили більше території, ніж втратили. Про це йдеться у новому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

    Аналітики повідомили, що з початку 2026 року українські сили звільнили приблизно 257 квадратних кілометрів території. Зокрема, у період з 14 по 20 лютого українські підрозділи досягли чистого приросту майже 33 квадратних кілометри, а з 21 по 27 лютого — приблизно 57 квадратних кілометрів.

    В Інституті нагадали, що востаннє українські війська демонстрували чистий приріст території під час літнього контрнаступу 2023 року. Тоді ЗСУ звільнили 377 квадратних кілометрів у червні, 257 квадратних кілометрів у липні та ще 1,47 квадратного кілометра у вересні.

    Аналітики також прокоментували заяву президента України Володимира Зеленського про те, що з початку 2026 року Сили оборони повернули близько 460 квадратних кілометрів території. У ISW пояснили, що їхня методологія картографування може недооцінювати українські просування.

    За словами експертів, Інститут зображує на картах найдальші оцінені межі російського просування доти, доки не з’явиться достатньо доказів із відкритих джерел, що дозволяють впевнено підтвердити втрату цих позицій російськими військами.

    Окрім цього, дослідники зазначають, що сама лінія фронту в Україні часто є «пористою». Через відсутність суцільних оборонних ліній визначити реальний контроль над окремими ділянками місцевості буває складно.

    Водночас, попри різницю між оцінками ISW та заявами українського керівництва, аналітики наголошують, що останні успіхи України на фронті заслуговують на увагу.

    Раніше подібну оцінку ситуації на фронті озвучував голова благодійного фонду «Повернись живим» Тарас Чмут. Він заявляв, що російська армія фактично програла зимову кампанію, а українські сили почали звільняти більше територій, ніж втрачати.

    Опубліковані згодом дані Інституту вивчення війни фактично підтверджують цю оцінку. За підрахунками аналітиків, протягом останніх тижнів лютого українські війська справді досягли чистого приросту території.

    Втім, у ISW попереджають, що ці локальні успіхи навряд чи найближчим часом переростуть у масштабний контрнаступ. На думку аналітиків, російські війська можуть стабілізувати свої позиції та знову перейти до активних наступальних дій.

    Разом з тим експерти визнають, що останні українські контратаки вже зірвали плани Росії створити сприятливі умови для весняно-літнього наступу 2026 року. Це змушує російські війська насамперед укріплювати оборону і намагатися повернути втрачені позиції.

  • Тупик, прорив або ескалація: що чекає Україну далі

    Тупик, прорив або ескалація: що чекає Україну далі

    Через чотири роки після початку повномасштабного вторгнення Росії війна в Україні залишається виснажливим конфліктом із великими людськими втратами та мінімальними територіальними змінами. Росія продовжує контролювати близько п’ятої частини української території, тоді як Україна періодично проводить локальні контрнаступальні дії.

    На тлі активізації дипломатичних зусиль західні аналітики та колишні посадовці окреслюють три можливі сценарії розвитку подій у найближчі роки.

    Перший сценарій — затяжний тупик. За цим варіантом війна залишатиметься конфліктом на виснаження, де жодна зі сторін не зможе досягти вирішального перелому. Відставний генерал ВПС США Філіп Брідлав зазначає, що, попри утримання частини територій, Росію складно назвати переможцем. За його словами, масштаби втрат і відсутність стратегічного прориву свідчать про те, що жодна зі сторін не здобула остаточної переваги.

    Другий сценарій передбачає зміну динаміки на користь України. Окремі успіхи українських сил, зокрема швидке повернення позицій на певних ділянках фронту, можуть вплинути на переговорні позиції сторін. На думку частини експертів, якщо Україна збереже темп і отримає стабільну підтримку Заходу, це може змінити баланс за столом переговорів та змусити Москву переглянути свої розрахунки.

    Виконавча директорка аналітичної структури Vandenberg Coalition Керрі Філіпетті вважає, що останні події на фронті демонструють вразливість російської військової машини. Вона наголошує: динаміка бойових дій часто прямо впливає на дипломатію, і успіхи на полі бою можуть стати аргументом у перемовинах.

    Третій сценарій пов’язаний із ризиком ескалації або втоми Заходу. Колишня представниця Держдепартаменту США Хізер Науерт наголошує, що конфлікт виходить далеко за межі територіального питання і стосується ідентичності, свободи та майбутнього України. На її думку, будь-які мирні ініціативи мають бути підкріплені реальною силою та гарантіями безпеки.

    Відставний генерал-лейтенант Річард Ньютон також підкреслює, що стримування залишається ключовим фактором. За його словами, мир можливий лише тоді, коли ціна агресії для Росії стане неприйнятною. Непослідовна або слабка підтримка України може, навпаки, затягнути війну або створити умови для посилення позицій Москви.

    Філіп Брідлав застерігає, що самі по собі переговори не змінять ситуації, якщо не будуть підкріплені рішучими діями. Він вважає, що без чіткої і довгострокової підтримки Україна може опинитися у ще складнішому становищі.

    Таким чином, у п’ятий рік великої війни подальший розвиток подій залежатиме від поєднання військової динаміки, рівня міжнародної підтримки та політичної волі сторін. Експерти сходяться в одному: наступна фаза конфлікту може стати визначальною не лише для України, а й для всієї системи європейської безпеки.

  • Відступ ЗСУ з Курщини загрожує Сумщині

    Відступ ЗСУ з Курщини загрожує Сумщині

    Українські війська можуть залишити територію Курської області Росії, що створює ризик просування росіян на територію Сумщини, вважає військовий оглядач Денис Попович. Він зазначив, що за даними моніторингового проєкту DeepState, ЗСУ вже повністю покинули місто Суджа, але офіційного підтвердження поки немає.

    Експерт вказав на кілька ключових факторів, які могли вплинути на ситуацію: значна чисельна перевага російських військ, інтенсивне використання артилерії та авіації, а також перекриття логістики за допомогою дронів.

    Попович розглядає два можливі сценарії подальшого розвитку подій: або українське командування має “козирі” і зможе перейти в контрнаступ, або відбудеться повний відхід ЗСУ з Курщини.

    Водночас вже зараз росіяни намагаються просунутися вглиб Сумщини. Це може бути спробою створити буферну зону, щоб запобігти подальшим українським наступам на Курську область.

    Голова Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко заперечив повідомлення про повний контроль росіян над Суджею, наголосивши, що бої за місто ще тривають.