Хрещатик

Позначка: КМІС

  • Опитування КМІС показує рекордну довіру українців до Зеленського

    Опитування КМІС показує рекордну довіру українців до Зеленського

    За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), президент Володимир Зеленський залишається найбільш довіреним політиком в Україні. У травні 2025 року йому довіряють 74% громадян, що на 10% більше, ніж у лютому минулого року.

    Дослідження також виявило помітне зниження довіри до інших публічних осіб, включаючи деяких політиків, які ще донедавна мали суттєву підтримку.

    Кому довіряють найбільше

    Окрім Володимира Зеленського, позитивний баланс довіри має лише телеведучий Сергій Притула – 50% українців йому довіряють, 38% – ні. Попри це, показники Притули впали: у лютому 2024 року йому довіряли 61%, а баланс довіри становив +28%. Зараз – лише +12%.

    Мер Києва Віталій Кличко зберігає стабільний, хоч і негативний баланс: 43% довіри, 47% недовіри (баланс -4%).

    Падіння рейтингів

    Суттєво просіла довіра до Петра Порошенка – з 31% до 25%, при цьому недовіра зросла до 70%, що дає йому один з найгірших балансів – -45%.

    Юлії Тимошенко довіряють лише 14%, не довіряють – 80% (баланс -66%).

    Найгірші показники мають:

    • Олексій Арестович – 7% довіри, 79% недовіри, баланс -72%

    • Юрій Бойко – 7% довіри, 72% недовіри, баланс -65%

    • Євген Мураєв – 6% довіри, 47% недовіри, баланс -41%, водночас 43% взагалі не знають, хто він.

    Хто втрачає упізнаваність

    Інтересно, що в опитуванні зросла частка тих, хто не знає Дмитра Разумкова – з 27% до 34%. Довіра до нього впала з 35% до 27%, а баланс з позитивного (+2%) став негативним (-5%).

    Також частина опитаних перестала ідентифікувати Арестовича – таких стало 10%, хоча ще рік тому було лише 4%.

    Кого не було в рейтингу

    У списку КМІС відсутній колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, якого раніше багато соціологічних центрів включали в подібні опитування.

    Методологія опитування

    Опитування проводилось з 2 по 12 травня 2025 року серед 1010 респондентів по всій території України, за винятком окупованих районів. Похибка не перевищує ±3,4%.

    Загальна тенденція свідчить: суспільна підтримка Зеленського зростає, водночас довіра до інших політиків падає або тримається на низькому рівні, навіть серед традиційних лідерів довоєнного часу.

  • Освіта, медицина, поліція: топ-3 корумпованих сфери в Україні

    Освіта, медицина, поліція: топ-3 корумпованих сфери в Україні

    Корупція в Україні залишається однією з головних проблем у повсякденному житті громадян. За даними нового дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), 29% українців за останній рік стикалися з вимаганням хабарів у закладах середньої освіти. Це – найвищий показник серед усіх досліджуваних сфер.

    У лідери з побутового хабарництва вийшла саме система шкільної освіти. Вчителі та адміністрація шкіл продовжують вимагати або натякати на «вдячність» — у формі грошових переказів, подарунків, послуг чи протекції. Така практика, яка десятиліттями вважалась «традицією», дедалі більше сприймається суспільством як відверте порушення закону.

    На другому місці — медицина. 26% опитаних зізналися, що їм доводилось платити лікарям чи іншим працівникам медичних установ за послуги, які мали бути безоплатними. Сюди входять лікарні, поліклініки, швидка допомога й навіть аптеки.

    На третьому місці — Національна поліція. 25% респондентів заявили про хабарі, яких вимагали співробітники поліції, найчастіше — під час зупинок патрульною службою або в процесі слідчих дій.

    Різке зростання продемонструвала і сфера приватизації землі: якщо у 2023 році 14% українців скаржились на вимагання хабарів, то у 2024 — вже 25%. Податкова служба також погіршила свої показники: з 6% до 13%.

    Попри повномасштабну війну, побутова корупція не зникла — навпаки, її рівень зафіксував помітне зростання. Соціологи КМІС провели опитування, яке охопило понад 10 000 громадян, включно з внутрішньо переміщеними особами (ВПО) та тими, хто тимчасово перебуває за кордоном.

    Дослідження проводиться з 2007 року, і результати останніх років чітко вказують на гальмування реформ у ключових секторах. Особливо тривожним виглядає зростання недовіри до державних інституцій на тлі триваючої війни, коли суспільство очікує справедливості й підтримки.

  • 77% українців підтримують припинення вогню, але за певних умов – опитування

    77% українців підтримують припинення вогню, але за певних умов – опитування

    ​Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеним з 12 по 22 березня 2025 року, 77% українців позитивно сприймають пропозицію щодо тимчасового 30-денного припинення вогню.

    Серед цих 77% респондентів:

    • 47% вважають, що це спосіб показати, що Росія не прагне миру або порушує домовленості.

    • 12% бачать у цьому можливість розблокувати військову допомогу.​

    • 18% сприймають це як крок до завершення війни на прийнятних для України умовах.​

    Водночас 17% опитаних мають негативне ставлення до цієї пропозиції:

    • 8% вважають це помилковим кроком, що послабить Україну.​

    • 7% розглядають це як крок відчаю української влади через складну ситуацію на фронті.​

    • 2% сприймають це як крок до капітуляції України.​

    Крім того, 79% українців категорично не приймають вимоги Росії щодо припинення мобілізації, зупинки постачання західної зброї та надання розвідданих Україні. ​

    Щодо припинення вогню без жодних гарантій безпеки, 62% респондентів категорично не підтримують такий варіант. Однак, якщо будуть надані певні гарантії безпеки, більше половини українців готові підтримати припинення вогню:​

    • 60% підтримують варіант з розміщенням західних миротворців.​

    • 58% — з наданням членства в НАТО.​

    • 56% — з посиленою підтримкою Сил оборони України (більше ППО, літаків тощо).

    Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю серед 1 326 респондентів у всіх регіонах України, підконтрольних уряду.

  • Найулюбленіші свята українців – дослідження

    Найулюбленіші свята українців – дослідження

    Попри складні часи, традиційні релігійні свята — Різдво та Великдень — залишаються найулюбленішими для українців. Такі результати показало свіже соціологічне дослідження, проведене у 2025 році.

    Про це свідчать дані опитування КМІС.

    “Деяке зниження популярності державних національних свят скоріш за все пов’язано з тим, що так званий ефект “гуртування навколо прапору” за третій рік війни зменшився через появу втоми у частини населення і розуміння, що війна надовго”, – зазначають соціологи.

    Українці знову змінили ставлення до свят: які найбільш популярні

    Згідно з даними дослідження, найбільш популярними залишаються Різдво Христове (70%) та Великдень (69%). Вони стабільно займають лідируючі позиції протягом останніх років. За останній рік ставлення до них не змінилося.

    Далі йде День Незалежності України (54%). Його популярність зросла з 37% у 2021 році до 63-64% у 2023-2024 роках, але цього року впала до 54%.

    Раніше ставлення до Нового року було таким самим, як Різдва (біля 80%), але останніми роками його значення знизилося. Його популярність впала з 55% у 2021 році до 47% у 2024 році, проте у 2025 році він має 50%.

    Наступним за популярністю є День захисників і захисниць України. Його популярність зросла від 29% у 2021 році до 58% у 2024 році, а потім знизилася до 44% у 2025 році. “За даними інших наших досліджень рівень довіри до ЗСУ є найвищим серед всіх соціальних інститутів (92%), тому його популярність могла б бути і вищою. Можливо, проблема в тому, що це відносно молоде свято, яке започатковано у 2014 році”, – зазначають соціологи.

    Позитивне ставлення до Міжнародного жіночого дня 8 березня у 2025 році стабілізувалося на рівні 23%. Якщо ще у 2017 році це свято було одним з найбільш значущих, його відзначали як улюблене приблизно половина населення (49%), то у 2024 році – лише 21%.

    Ще 22% відзначають як улюблене свято Трійцю. Ставлення майже не міняється.

    День Конституції назвали улюбленим 18%. Його популярність зросла до 28% минулого року, але цього року знову впала.

    Ставлення до 9 травня суттєво погіршилося після російського вторгнення. Зараз святкують День перемоги 12% респондентів. Популярність 1 травня впала до 5%.

    Українці знову змінили ставлення до свят: які найбільш популярні

    Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне опитування серед 1000 респондентів 4-9 лютого 2025 року. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій). Також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

    Нагадаємо, за даними соціологів, більшість українців мають низький рівень щастя і задоволеності життям, а також високий рівень тривожності. Водночас значна частина респондентів відчуває сенс і цінність у своїй діяльності.

  • Економічна криза, війна та демографія: чого бояться українці

    Економічна криза, війна та демографія: чого бояться українці

    На початку лютого 2025 року 38% українців вважають, що справи в країні розвиваються у правильному напрямку, тоді як 46% дотримуються протилежної думки. Це показали результати соціологічного опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного 2-6 лютого.

    У порівнянні з першими місяцями повномасштабного вторгнення рівень оптимізму в суспільстві знизився. Якщо в березні 2022 року 68% респондентів вважали, що країна рухається в правильному напрямку, то частка таких людей поступово зменшувалася. Водночас зростала кількість тих, хто вважає розвиток подій неправильним.

    Опитування проводилося методом телефонного інтерв’ю, участь у ньому взяли 1000 українців віком від 18 років.

    Крім оцінки ситуації в країні, КМІС також запитав громадян про їхні головні побоювання.

    • Економічна криза та інфляція хвилюють найбільшу кількість респондентів – 33% та 32% відповідно.
    • Воєнні ризики – посилення обстрілів та подальша окупація територій – турбують 27% та 25% опитаних.
    • Демографічна криза є загрозою для 18% українців, а скорочення підтримки від міжнародних партнерів – для 17%.
    • Повернення відключень електроенергії та теплопостачання непокоїть 16% громадян, а можливість політичної кризи – 14%.

    Ці дані відображають тривожні настрої у суспільстві та виклики, з якими Україна стикається у 2025 році.

  • Українці визначили пріоритет: НАТО важливіше за ЄС

    Українці визначили пріоритет: НАТО важливіше за ЄС

    Більшість громадян України підтримують інтеграцію країни як до Європейського Союзу, так і до Північноатлантичного альянсу (НАТО). Проте, за даними опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного у грудні 2024 року, вступ до НАТО вважається більш пріоритетним напрямком.

    Так, хоча членство в обох союзах є важливим для більшості населення, проте пріоритет віддають вступу до НАТО (вочевидь, через гостру потребу мати надійні гарантії безпеки).

    Згідно з отриманими результатами, більше українців хочуть насамперед бачити Україну в НАТО (46%), ніж у ЄС (22%). Ще 22% опитаних, відповідаючи на запитання, що має бути пріоритетним для України – членство у ЄС чи НАТО, сказали “ні те, ні інше”. 11% респондентів було важко дати відповідь.

    Соціологи звертають увагу, що за останній рік стало більше тих, хто говорить, що не треба мати за пріоритет членство в жодному союзі (у жовтні 2023 року таких було лише 12%). При цьому за рік стало на 8% менше тих, хто говорить про пріоритетність членства в НАТО (54% раніше). Для ЄС показники майже не змінилися (24% раніше).

    Водночас опитування КМІС показало, що 90% українців хочуть бачити Україну в складі ЄС, а 84% хочуть бачити Україну в складі НАТО. Такі дані дозволяють говорити про абсолютну прихильність українців до європейської і євроатлантичної інтеграції.

    У запитанні про довіру можна побачити, що ЄС довіряють 46% (не довіряють – 19%), а НАТО довіряють 43% (не довіряють – 25%). Тобто ці союзи користуються скоріше довірою (баланс довіри-недовіри є позитивним), проте не переважною, зауважують у КМІС.

    Вивчаючи прийняття українцями Заходу, ставилось також питання довіри США. Як з’ясувалось, довіряють США – 40%, не довіряють – 23%. Решта 36% мають невизначене ставлення. Тобто в чомусь довіряють, у чомусь не довіряють, і коли є пряма можливість, воліють обирати саме цей варіант, зазначають у КМІС. Таким чином, українці скоріше довіряють США (оскільки баланс довіри-недовіри є позитивним), але разом із цим і досить багато критики.

    Інші опитування в Україні: які результати

    За даними КМІС, в Україні зменшується частка тих громадян, хто готовий терпіти війну “стільки, скільки буде потрібно”. Про це свідчать результати опитування, проведеного 2-17 грудня 2024 року та у жовтні 2024 року.

    Так, тих, хто готовий терпіти війну “стільки, скільки буде потрібно” у грудні було 57%, а у жовтні 63% опитаних. При цьому у лютому минулого року частка людей, які дали таку відповідь, становила 73%.

    Згідно з результатами опитування, один рік готові терпіти війну 3%, пів року – теж 3%. А от декілька місяців готові терпіти війну 18%. Ще 18% не визначилися з відповіддю.

    Соціологи відзначають, що частка тих, хто говорить про більш короткий період у декілька місяців чи пів року, у грудні змінилася неістотно у порівнянні з аналогічним опитуванням у жовтні. Натомість з 12% до 18% стало більше тих, кому “важко сказати”, скільки часу вони ще готові терпіти.

  • Довіра до Володимира Зеленського: Результати соціологічного опитування в грудні 2024 року

    Довіра до Володимира Зеленського: Результати соціологічного опитування в грудні 2024 року

    Станом на грудень 2024 року рівень довіри до президента України Володимира Зеленського залишається стабільно високим, згідно з результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС). Дослідження, яке тривало з 2 по 17 грудня 2024 року, показало, що 52% українців висловлюють довіру президенту, тоді як 39% не довіряють його політичним рішенням та діям.

    За даними соціологів, у кінці 2023 року 77% довіряли президенту, але до лютого 2024 року довіра знизилася до 64%, а до травня 2024 року – до 59% (водночас частка тих, хто не довіряє, зросла за вказаний період з 22% до 36%).

    “До жовтня 2024 року ситуація стабілізувалася, проте між жовтнем і груднем 2024 рівень довіри знов почав знижуватися, хоча за рахунок не стільки тих, хто не довіряє, а тих, хто має невизначене ставлення до президента (тобто між жовтнем і груднем зросла насамперед невизначеність, а не недовіра). Станом на грудень 2024 року 52% українців довіряли президенту Зеленському, не довіряли – 39%. Решта 9% відповіли, що не можуть визначитися із своїм ставленням. Хоча показники довіри за рік погіршилися, проте баланс довіри-недовіри лишається позитивним – +13%”, – йдеться у результатах опитування.

    Також зазначається, що у всіх регіонах України ситуація досить подібна і баланс довіри-недовіри – позитивний. Так, дещо краще ставлення до президента на Заході (баланс довіри-недовіри +27%) і в Центрі (+13%). На Півдні і Сході показники довіри також досить високі, але трохи нижчі і баланс довіри-недовіри в цих регіонах близький до 0 (тобто приблизно однакова частка довіряють і не довіряють).

    Як проводилося опитування

    Загалом було опитано 2000 респондентів (половині респондентів запитання ставилося в одному формулюванні, половині – в іншому формулюванні). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

    Опитування українців

    Частка українців, готових до територіальних поступок агресору заради завершення війни, помітно зросла. Так, якщо упродовж травня-жовтня 2024 року частка українців, готових до поступок, залишалася стабільною, то з початку жовтня по грудень простежується зростання кількості таких людей – з 32% до 38%.

    При цьому частка тих, хто категорично проти жодних поступок, знизилася. Утім, попри всі складні обставини станом на грудень 51% українців виступали проти жодних територіальних поступок (на початку жовтня було 58%).

  • Нове опитування показало, що думають українці про умови припинення війни

    Нове опитування показало, що думають українці про умови припинення війни

    Згідно з новим опитуванням Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), більшість українців все ще виступають категорично проти будь-яких територіальних поступок у війні з Росією. Однак частка тих, хто дотримується цієї позиції, поступово зменшується.

    Головні висновки опитування

    • 51% українців переконані, що Україна не повинна відмовлятися від жодної своєї території за жодних умов.
    • Проте цей показник поступово знижується, що може свідчити про зростання втоми від війни або прагнення до компромісу.
    • На заході України більше прихильників продовження боротьби, ніж на сході, але регіональні відмінності залишаються незначними.

    Що думають українці про різні умови миру?

    КМІС запропонував респондентам кілька сценаріїв:

    1. Варіант 1: Росія зберігає контроль над окупованими територіями, Україна відмовляється від вступу до НАТО, але стає членом ЄС і отримує кошти на відновлення.
      • 47% опитаних вважають цей варіант неприйнятним.
    2. Варіант 2: Росія зберігає контроль над територіями, але Україна стає членом НАТО і ЄС.
      • 64% українців підтримують цей сценарій, що демонструє суттєве зростання підтримки в порівнянні з червнем, коли цей варіант схвалювали лише 47%.
      • Лише 21% висловилися проти.
    3. Варіант 3: Росія зберігає контроль над Донбасом і Кримом, але повертає Запоріжжя і Херсон. Україна вступає до НАТО і ЄС.

    Позиція суспільства щодо цього варіанту залишається змішаною, однак підтримка вступу до НАТО стала ключовим фактором.

    Чому підтримка НАТО зростає?

    Переважна більшість (64%) українців виступає за вступ до НАТО, навіть якщо це передбачає поступки щодо частини територій. Зростання підтримки можна пояснити:

    • Безпековими гарантіями, які надає НАТО.
    • Розчаруванням у перспективах виключно дипломатичного врегулювання.
    • Посиленням усвідомлення важливості міжнародної підтримки у війні.

    Зростання підтримки сценаріїв, що включають вступ до НАТО, свідчить про зміну пріоритетів українського суспільства. Якщо раніше акцент робився на збереженні всіх територій, то тепер головними стають гарантії безпеки та євроатлантична інтеграція.

    Проте більшість українців досі не готова поступитися територіями заради миру. Це свідчить про стійкість і прагнення до збереження суверенітету країни навіть у складних умовах війни.

  • За опитуванням КМІС українці хочуть більшого об’єднання у суспільстві і політиці

    За опитуванням КМІС українці хочуть більшого об’єднання у суспільстві і політиці

    Більшість українців підтримують ідею створення уряду національної єдності, що об’єднує патріотичні сили, як у парламенті, так і поза ним. Такі результати були отримані в ході соціологічного опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), яке проводилося з 1 по 9 грудня 2024 року.

    Згідно з даними, 47% респондентів висловили підтримку ідеї уряду національної єдності, тоді як 37% були нейтральними, а лише 10% – проти.

    Що стосується кандидатів на посаду очільника такого уряду, то найбільшу підтримку отримав Петро Порошенко, якого назвали 20% опитаних. На другому місці знаходиться прем’єр-міністр Денис Шмигаль із 13% підтримки. Далі йдуть Юлія Тимошенко (7%), Юрій Бойко (5%) та Олександра Устінова (4%).

    Антон Грушецький, виконавчий директор КМІС, підкреслив, що в Україні зберігається сильний запит на єдність серед політичних сил, незалежно від їхнього ідеологічного напряму.

    Опитування проводилося серед дорослих громадян України, які проживають на підконтрольних уряду територіях. Вибірка не включала мешканців тимчасово окупованих територій (окрім внутрішньо переміщених осіб) та осіб, які залишили країну після 24 лютого 2022 року.

  • 74% українців не вірять у позитивний вплив кадрових змін в уряді — опитування КМІС

    74% українців не вірять у позитивний вплив кадрових змін в уряді — опитування КМІС

    За результатами свіжого опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), 74% українців не вважають, що зміни в складі уряду матимуть значний позитивний вплив на ситуацію в країні.

    Це свідчить про високий рівень скептицизму щодо дій уряду та його здатності ефективно вирішувати наявні проблеми.

    Соціологи запитали в українців, яких змін вони очікують: діяльність уряду покращиться, погіршиться або нічого не зміниться.

    74% опитаних вважають, що після кадрових перестановок нічого не зміниться. Покращення очікують 12%, ще 6% – погіршення діяльності уряду.

    Найбільше сподіваються на позитивні зміни люди, які живуть у східній частині України (17%), у південній – 14%, у центральній – 12%, на заході – 9%.