Хрещатик

Позначка: Херсонська область

  • Удари по Криму та окупованих територіях: ЗСУ вдарили по “Іскандерах”, РЛС і складах ворога

    Удари по Криму та окупованих територіях: ЗСУ вдарили по “Іскандерах”, РЛС і складах ворога

    У ніч на 2 травня Сили оборони України здійснили серію точкових ударів по військових об’єктах Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях. За офіційною інформацією Генерального штабу ЗСУ, метою операції було послаблення наступального потенціалу противника та зниження його можливостей ведення бойових дій.

    Ключовим епізодом цієї операції стало ураження місця розташування тактичної групи оперативно-тактичних ракетних комплексів «Іскандер» у районі населеного пункту Дружне на території тимчасово окупованого Криму. Ці ракетні системи є одними з найбільш небезпечних у російському арсеналі, оскільки здатні завдавати високоточних ударів на значній відстані, зокрема по цивільній інфраструктурі та об’єктах критичної важливості.

    Окрім цього, українські сили завдали ударів по засобах радіолокації противника, які відіграють важливу роль у системі протиповітряної оборони. Зокрема, було уражено берегову радіолокаційну станцію «МИС-М1» у районі Маяка, а також радіолокаційну станцію «Подльот» поблизу Євпаторії. Такі об’єкти забезпечують виявлення повітряних цілей і координацію дій ППО, тому їхнє виведення з ладу може суттєво знизити ефективність захисту російських військ.

    На тимчасово окупованих територіях Донецької області українські військові зосередилися на знищенні інфраструктури безпілотних систем ворога. За даними Генштабу, було уражено три пункти управління БпЛА у районі Георгіївки, а також склад безпілотників у Новопетриківці. У сучасній війні саме дрони стали одним із ключових інструментів розвідки та атак, тому такі удари мають стратегічне значення.

    Також повідомляється про успішні удари по ремонтному підрозділу противника в районі Кадіївки на Луганщині та складу боєприпасів поблизу Іванівки в Херсонській області. Знищення або пошкодження логістичних і технічних об’єктів значно ускладнює забезпечення російських військ на фронті.

    Наразі точні масштаби втрат противника уточнюються. Водночас у Генеральному штабі підтвердили ефективність попередніх операцій, зокрема удару по складу боєприпасів на аеродромі «Кача» в окупованому Криму 29 квітня. Крім того, було згадано про атаку на нафтопереробний завод у Туапсе та ураження аеродрому Шагол у Челябінській області РФ, що свідчить про системний характер дій українських сил.

    Військові експерти зазначають, що такі удари є частиною стратегії глибокого ураження, яка спрямована на знищення критично важливих елементів військової інфраструктури ворога далеко за лінією фронту. Це дозволяє не лише зменшити інтенсивність атак з боку Росії, а й створює додатковий тиск на її логістичні можливості.

    Особливу роль у цих операціях відіграють високоточні засоби ураження та безпілотні системи, які дозволяють досягати цілей із мінімальними ризиками для особового складу. Водночас ефективність таких ударів значною мірою залежить від розвідданих і координації між різними підрозділами.

    Аналітики також звертають увагу, що ураження радіолокаційних станцій може мати довгострокові наслідки для російської системи оборони. Без належного радіолокаційного покриття противник втрачає здатність своєчасно виявляти повітряні загрози, що відкриває нові можливості для подальших ударів.

    У ширшому контексті ці події демонструють, що Україна продовжує активно застосовувати асиметричні методи ведення війни, компенсуючи чисельну перевагу противника точністю та мобільністю. Тактика ударів по тилових об’єктах дозволяє поступово виснажувати ресурси Росії та знижувати її бойовий потенціал.

    Водночас ситуація залишається напруженою. Російські війська продовжують обстріли українських територій, а бойові дії не втрачають інтенсивності. У таких умовах подібні операції є важливим елементом загальної стратегії оборони.

    Офіційні джерела наголошують, що робота зі знищення військової інфраструктури противника триватиме й надалі. Українські сили продовжують виявляти та уражати ключові об’єкти, які забезпечують ведення війни проти України.

    Нічна операція 2 травня стала ще одним підтвердженням того, що ЗСУ здатні діяти не лише на лінії фронту, а й ефективно вражати цілі в глибокому тилу противника, змінюючи баланс сил на свою користь.

  • «Природа повертає своє»: що відбувається на місці Каховського водосховища і чому це змінить південь України назавжди

    «Природа повертає своє»: що відбувається на місці Каховського водосховища і чому це змінить південь України назавжди

    Після руйнування Каховського водосховища на півдні України розгортається унікальний природний процес, який уже зараз називають одним із наймасштабніших екологічних трансформаційних явищ у Європі. Територія, яка десятиліттями була штучною водоймою, стрімко змінюється, формуючи нову екосистему — і цей процес лише набирає обертів. Розповів у розмові з УНІАН віце-президент Професійної асоціації екологів України Валентин Щербина.

    Фахівці наголошують: мова не просто про поступове заростання висохлого дна, а про відновлення історичного природного ландшафту. Йдеться про повернення Великого Лугу Запорізького — екосистеми, яка існувала тут століттями до створення водосховища і відігравала ключову роль у природному балансі всього регіону.

    Цей природний комплекс був одним із найцінніших у Східній Європі. Він забезпечував регуляцію клімату, підтримував водний баланс, слугував домівкою для тисяч видів рослин і тварин та формував унікальні умови для сільського господарства. За біологічною продуктивністю його порівнювали з долиною Нілу.

    Сьогодні, після зникнення водосховища, природа фактично почала відновлювати цей ландшафт самостійно. Уже зараз на місці колишнього дна активно з’являється рослинність — передусім верби, які формують густі зарості висотою до кількох метрів. Це перший етап природного відновлення, коли швидкорослі рослини закріплюють ґрунт і створюють основу для формування складнішої екосистеми.

    На наступних етапах ці зарості природно проріджуватимуться, поступаючись місцем іншим видам дерев і рослин. Зокрема, очікується поява тополі, осокора та інших характерних для заплавних лісів порід. У результаті формується багаторівнева екосистема з різноманітною флорою та фауною.

    Екологи пояснюють, що швидкість цих процесів пов’язана з природними особливостями території. До створення водосховища ця місцевість регулярно зазнавала сезонних підтоплень, тому місцеві екосистеми історично пристосовані до різких змін рівня води. Саме ця «пам’ять ландшафту» і дозволяє природі так швидко відновлюватися.

    Водночас наслідки катастрофи залишаються надзвичайно серйозними. Одразу після руйнування дамби загинула величезна кількість риби, а також було знищено або пошкоджено десятки рибних господарств. Найбільший удар припав на осетрові види, які мають довгий цикл відновлення і занесені до Червоної книги.

    Фахівці попереджають, що відновлення популяцій цих риб може тривати десятки років. Це означає, що екологічні наслідки катастрофи відчуватимуться ще довго, навіть попри загальну здатність природи до відновлення.

    Суттєво постраждала і фауна регіону. Зміна водного режиму вплинула не лише на річкові, а й на морські екосистеми. Великий обсяг прісної води, що потрапив у нижню течію Дніпра та прилеглі морські акваторії, змінив рівень солоності, що негативно позначилося на морських видах.

    Окрему проблему становить зникнення або скорочення популяцій ендемічних видів — тобто тих, які існували лише на цій території. Серед них — окремі види комах, гризунів і плазунів. Також серйозного удару зазнали птахи, адже катастрофа сталася в період гніздування.

    Попри це, екологи наголошують: загальний потенціал відновлення екосистеми залишається високим. Ба більше, у деяких аспектах ситуація навіть може покращитися порівняно з періодом існування водосховища.

    Зокрема, відкриття природного русла Дніпра створює кращі умови для міграції риб і природного нересту. Це може сприяти відновленню рибних ресурсів у довгостроковій перспективі.

    Ще одним важливим фактором є зміна гідрологічного режиму. Вільна течія річки може покращити стан Дніпровсько-Бузького лиману та позитивно вплинути на екосистему Чорного моря. Збільшення швидкості течії сприятиме природному очищенню води та відновленню балансу.

    У довгостроковій перспективі — від кількох десятиліть до століття — ця територія може повністю трансформуватися у природну річкову долину з плавнями, болотами та заплавними лісами. Це означає повернення до стану, який існував тут до втручання людини.

    Водночас майбутнє регіону залишається відкритим питанням. Після завершення війни Україна постане перед вибором: або дозволити природі завершити процес відновлення, або відбудовувати водосховище та інфраструктуру.

    Це рішення матиме не лише економічні, а й екологічні наслідки. Відновлення водосховища означатиме повернення до штучної системи, тоді як відмова від нього відкриє можливість створення унікального природного заповідника європейського масштабу.

    Нагадаємо, руйнування Каховської гідроелектростанції сталося 6 червня 2023 року. Це призвело до масштабного затоплення територій, гуманітарної кризи та серйозних екологічних наслідків. Після сходження води водосховище фактично перестало існувати, відкривши величезні площі суші.

    Сьогодні ці території стали своєрідною «лабораторією природи», де можна спостерігати, як екосистеми відновлюються після масштабної катастрофи. І хоча втрати є значними, сам процес відновлення демонструє вражаючу здатність природи адаптуватися і відроджуватися навіть у найскладніших умовах.

    У підсумку, ситуація навколо Каховського водосховища виходить далеко за межі локальної екологічної проблеми. Вона стає прикладом того, як природні процеси можуть змінити цілий регіон — і визначити його майбутнє на десятиліття вперед.

  • Ранкові обстріли на Херсонщині: є поранені та удар по маршрутці

    Ранкові обстріли на Херсонщині: є поранені та удар по маршрутці

    Ранок 17 квітня у Херсонській області пройшов під черговими російськими обстрілами та атаками дронів, унаслідок яких постраждали цивільні мешканці, а в самому Херсоні було уражено маршрутний автобус. Про це повідомили в Херсонській обласній військовій адміністрації та підтвердив начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько.

    За інформацією Херсонська ОВА, атаки відбувалися упродовж ранкових годин і включали як застосування реактивних систем залпового вогню, так і ударних безпілотників. Обстріли традиційно припали на цивільні райони та населені пункти, які перебувають поблизу лінії бойового зіткнення.

    Близько 06:00 російські війська відкрили вогонь із реактивних систем залпового вогню по району населеного пункту Новорайськ. Під удар потрапив місцевий мешканець — 63-річний чоловік. Він зазнав численних поранень і травм, зокрема уламкового поранення ноги, вибухової травми, контузії та закритої черепно-мозкової травми. Постраждалого оперативно доправили до лікарні. Медики оцінюють його стан як середньої тяжкості та надають необхідну допомогу.

    Приблизно через пів години після цього російські сили здійснили ще одну атаку — цього разу з використанням ударного безпілотника. Під удар потрапив район поблизу Інженерного, де перебував 70-річний чоловік, який у момент вибуху їхав на велосипеді. Внаслідок атаки він отримав вибухову травму та осколкові поранення кінцівок. Потерпілому надають медичну допомогу, лікарі проводять додаткові обстеження для уточнення ступеня ушкоджень.

    Близько 07:00 під обстріл потрапив і сам Херсон. У Дніпровському районі міста російські війська атакували маршрутний автобус приватного перевізника. Як повідомив начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько, транспорт зазнав пошкоджень, однак, за попередніми даними, водій і пасажири не постраждали.

    Окремо зазначається, що цей випадок став черговим ударом по цивільному транспорту в місті, де громадські перевезення продовжують працювати в умовах постійної небезпеки. Попри регулярні атаки, маршрутні перевізники продовжують забезпечувати рух транспорту, оскільки для багатьох мешканців це єдиний спосіб пересування містом.

    Херсон та прифронтові населені пункти області залишаються одними з найбільш уразливих територій України. Через близькість до лінії бойового зіткнення регіон майже щодня зазнає обстрілів із різних видів озброєння. Найчастіше російські війська застосовують реактивні системи залпового вогню, артилерію, дрони-камікадзе та ударні безпілотники, які використовуються як по прифронтових селах, так і по самому Херсону.

    Місцева влада наголошує, що подібні атаки мають системний характер і спрямовані на цивільну інфраструктуру та мирне населення. Через це мешканці регіону змушені постійно перебувати в умовах підвищеної небезпеки, а екстрені служби працюють у режимі постійної готовності.

    На тлі ранкових подій у Херсонській області варто зазначити, що напередодні, пізно ввечері 16 квітня, внаслідок російського обстрілу Сумської області загинула одна людина. Це вкотре підтверджує, що удари по цивільних регіонах України тривають безперервно та охоплюють різні частини країни.

    Наразі медичні працівники продовжують надавати допомогу постраждалим, а правоохоронні органи фіксують наслідки атак для подальшого документування воєнних злочинів.

  • У Херсонській області викрили схему розкрадання на розмінуванні земель

    У Херсонській області викрили схему розкрадання на розмінуванні земель

    У Херсонській області правоохоронці викрили схему привласнення бюджетних коштів під час проведення робіт із гуманітарного розмінування. За даними слідства, йдеться про щонайменше 6,3 мільйона гривень, які були отримані за фактично не виконані роботи.

    Як повідомили у Київській міській прокуратурі, у справі підозрюються директор столичного оператора протимінної діяльності та керівниця групи саперів. Їм уже повідомлено про підозру за статтями Кримінального кодексу України щодо привласнення майна в особливо великих розмірах та службового підроблення.

    Слідство встановило, що група осіб створила мережу підконтрольних підприємств, які брали участь у тендерах на розмінування сільськогосподарських земель. Після перемоги у конкурсах компанія укладала договори з Центром гуманітарного розмінування та отримувала фінансування з державного бюджету.

    Однак фактичні роботи, як з’ясували правоохоронці, не проводилися. Для створення видимості небезпеки учасники схеми розкопували ґрунт і закладали предмети, схожі на боєприпаси, які згодом «виявляли» під час обстеження. У документації при цьому зазначали неправдиві обсяги виконаних робіт.

    Насправді ж ділянки, за які було отримано кошти, вже були розміновані у 2023–2024 роках і використовувалися фермерами для ведення господарства. Попри це, оператор протимінної діяльності отримав понад 6 мільйонів гривень за фіктивні послуги.

    До суду вже скеровано обвинувальні акти щодо фермерів, чиї землі фігурують у справі. Вони надали викривальні свідчення проти підозрюваних.

    Правоохоронці також перевіряють можливу причетність фігурантів до аналогічних схем у Миколаївській та Чернігівській областях. Йдеться про понад 600 гектарів земель і потенційні збитки на суму понад 53 мільйони гривень.

    Фінансування робіт здійснювалося в межах державної програми компенсації витрат на гуманітарне розмінування та відповідно до міжнародної підтримки в рамках інструменту Ukraine Facility.

    У разі доведення вини підозрюваним загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

  • Хто з українців зможе отримати допомогу від ООН у 2026 році

    Хто з українців зможе отримати допомогу від ООН у 2026 році

    У 2026 році мешканці прифронтових регіонів України зможуть розраховувати на грошову та продовольчу допомогу в межах програм Всесвітньої продовольчої програми ООН. Підтримка надаватиметься у кількох форматах і залежатиме від безпекової ситуації, а також доступу населення до магазинів і ринків. Про це повідомили представники програми в інтерв’ю РБК-Україна.

    Допомога передбачена для жителів семи прифронтових областей — Харківської, Донецької, Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської, Миколаївської та Сумської. Окремо зазначається, що на підтримку можуть розраховувати евакуйовані громадяни, а також люди, які тимчасово проживають у транзитних центрах.

    Через скорочення фінансування програма зосереджується насамперед на найбільш уразливих категоріях населення. Йдеться про людей, які проживають поблизу лінії фронту, евакуйованих, осіб похилого віку, людей з інвалідністю, багатодітні родини, а також громадян, які втратили стабільний дохід унаслідок війни.

    Формат допомоги визначається умовами у конкретній громаді. У населених пунктах, де працюють магазини та є можливість придбати продукти, передбачена грошова підтримка. Вона може надаватися у вигляді щомісячних виплат у розмірі 1200 гривень або як разова екстрена допомога в сумі 10 800 гривень. Такі виплати зазвичай призначають після евакуації або обстрілів, які призвели до пошкодження житла.

    Для громад, де доступ до торгівлі обмежений або повністю відсутній, передбачена натуральна допомога. Людям щомісяця надаватимуть продуктові набори вагою близько 13 кілограмів. До них входять базові продукти тривалого зберігання, зокрема крупи, борошно, макаронні вироби, консерви, олія, цукор і сіль.

    У програмі наголошують, що самостійної онлайн-реєстрації для отримання допомоги не існує. Формування списків отримувачів здійснюється органами місцевої влади та партнерами ООН безпосередньо на місцях — у громадах і транзитних центрах.

    Окремо громадян закликають бути уважними та остерігатися шахраїв. Справжні представники гуманітарних програм не телефонують із вимогою надати CVV-код, пін-код банківської картки чи доступ до онлайн-банкінгу. Усі виплати здійснюються офіційно та без жодних «попередніх платежів».

  • Співачка Lama зізналася, що її наречений молодший на 17 років і працює фінансовим аналітиком

    Співачка Lama зізналася, що її наречений молодший на 17 років і працює фінансовим аналітиком

    Українська співачка Наталя Дзеньків (Lama) у новому інтерв’ю повідомила подробиці знайомства зі своїм нареченим Романом, який молодший за неї на 17 років. Пара познайомилася на відпочинку в Херсонській області; артистка назвала стосунки «спорідненими душами» і уточнила, що її партнер не пов’язаний із шоу-бізом, а працює фінансовим аналітиком.

    Lama розповіла, що після розриву з попереднім продюсером Віталієм Телезіним вирішила поїхати з подругами на відпочинок — саме там, у невеликому готелі на узбережжі Херсонщини, і відбулося знайомство з Романом. За словами співачки, спочатку молодий чоловік не відав, хто вона така, але поступово між ними виникло емоційне порозуміння.

    «Я з подружками поїхала у Херсонську область. Там був класний готельчик, де ми й познайомилися. Пройшло три місяці, і я помітила, що це моє. Ми розговорилися, і я зрозуміла, що ми як споріднені душі. У нас світогляди однакові. Він такий духовний, магічний. Воно само собою сталося», — поділилася Наталя.

    Артистка уточнила, що їхні стосунки тривають уже дев’ять років. Попри тривалу зв’язок, пара досі формально не оформила шлюбних відносин; Lama називає свого партнера «нареченим». В інтерв’ю також згадано, що Роман працює фінансовим аналітиком і не пов’язаний із музичною індустрією. Раніше закохані пояснювали, чому не планують мати дітей, але деталі цього рішення Lama не розкривала в поточній бесіді.

    Історія стосунків Lama викликала інтерес у шанувальників та медіа: з огляду на вік нареченого та різницю в професійних світах, пара демонструє, за словами Наталії, міцне емоційне порозуміння і духовну сумісність. Виконавиця підкреслила, що випадковості іноді бувають доленосними, і нинішній зв’язок вона сприймає як подарунок долі після болісного розриву.

  • РФ готує весняно-літній наступ, головна мета — південь України

    РФ готує весняно-літній наступ, головна мета — південь України

    Росія не полишає спроб повернути контроль над територіями, які українські війська звільнили у ході контрнаступів. Сьогодні в центрі потенційної загрози опинилися Запорізька та Херсонська області, про що в ефірі Українського Радіо заявив голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко. За його словами, ці регіони можуть стати головними напрямками чергового наступу ворога.

    Тимочко звертає увагу на те, що російські війська вже проводять активне “промацування” лінії фронту поблизу Гуляйполя та Оріхова. Водночас Росія намагається адаптувати нову тактику ведення бойових дій, намагаючись знайти слабкі місця в українській обороні. Проте, за його словами, говорити про ймовірність прориву на глибину – передчасно. Українські сили добре укріпили ці напрямки.

    Окрему увагу Тимочко приділив Енергодару. Місто залишається важливим як в стратегічному, так і в пропагандистському плані. РФ прагне зберегти свою присутність, демонструючи “контроль” над атомною електростанцією і частиною південного плацдарму. Це також ключовий елемент сухопутного коридору, що з’єднує Крим з тимчасово окупованими територіями Донеччини та безпосередньо з Росією.

    «Запорізький напрямок, зокрема Оріхівський, свого часу став одним із головних театрів бойових дій у контрнаступі ЗСУ. Тепер він перетворився на буквально “забетоновану” ділянку фронту. Провести там операцію наявними силами буде надзвичайно складно», – наголошує Тимочко.

    Разом із тим він зазначає, що розвідка фіксує активність ворога: переміщення сил ближче до лінії фронту, підтягування резервів. Це свідчить про підготовку до активніших дій, але поки – в межах тактичного рівня.

    Інститут вивчення війни (ISW) також підтверджує: Росія готується до нового наступу навесні та влітку 2025 року. Йдеться не лише про південь, а й про північний схід України — Лиманський, Покровський напрямки, а також про Сумську область, зокрема райони поблизу Курської області.

    Загальна стратегія Кремля очевидна — посилити військовий тиск перед можливими переговорами про припинення вогню. У такий спосіб Росія прагне зайняти якомога вигідніші позиції для торгів і нав’язування своїх умов. Для цього і активізуються бойові дії на кількох ділянках фронту.

    Українським військовим залишається утримувати позиції, зміцнювати укріплення, накопичувати резерви та готуватися до можливої хвилі наступів. Успіх оборони на південному фронті може знову стати ключем до стримування планів Росії.

  • В окупованих Олешках міськрада затвердила бюджет на рік

    В окупованих Олешках міськрада затвердила бюджет на рік

    На тлі суворих економічних заходів, які Кабмін активно реалізує в Україні з метою скорочення бюджетних витрат, окремі території країни, що перебувають під окупацією, продовжують затверджувати бюджети на наступний рік. Одним з таких прикладів став бюджет Олешків.

    Про це повідомляє видання 360.ua.

    Нагадуємо, нещодавно Кабмін ухвалив розпорядження №39-р та постанову №50, які в кулуарах вже охрестили “підготовкою до голодних часів”. Документи затверджують порядок аналізу та оптимізації робочих процесів у центральних органах виконавчої влади, кінцевою метою впровадження яких є скорочення витрат держбюджету.

    Нагадаємо, Олешківська громада перебуває під російською окупацією вже майже три роки. У червні 2023 року стало відомо про руйнування греблі Каховської ГЕС, через що Олешки фактично пішли під воду. Наразі, за словами начальника міської військової адміністрації Тетяни Гасаненко – “Олешки це фактично лінія фронту”.

    В розпорядженні редакції видання потрапили документи, щодо формування бюджету Олешківської міської територіальної громади на 2025 рік. Наказ начальника Олешківської МВА.
    Документ показовий, так як попри тотальне підвищення податків з метою наповнення бюджету та намагання Кабміну “урізати видатки” чиновники окупованих Олешок продовжують “служити громаді” знаходячись в тилу.

  • Окупанти готують криваві провокації на День Незалежності

    Окупанти готують криваві провокації на День Незалежності

    Україна стоїть перед черговою загрозою від російських окупаційних сил. За інформацією руху спротиву «Жовта стрічка», Федеральна служба безпеки Росії (ФСБ) отримала нові накази, спрямовані на організацію кривавих провокацій у захоплених південних та східних регіонах країни. Ці терористичні акти плануються на 24 серпня – День Незалежності України.

    За даними підпільників, рішення про проведення провокацій ухвалене особисто президентом Росії Володимиром Путіним. Метою цих дій є дискредитація українських військових та підпілля на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). Очікується, що ворожі сили організують терористичні акти в Херсонській, Запорізькій, Донецькій та Луганській областях, де жертвами можуть стати цивільні мешканці.

    Рух спротиву «Жовта стрічка» застерігає мешканців тимчасово окупованих територій та всіх громадян України уникати громадських місць і великих скупчень людей протягом 23-25 серпня. Партизани підкреслюють, що будь-який привід, використаний окупантами, буде спрямований на спробу дискредитації Збройних сил України та руху спротиву.

    «Не дайте ворогові шансу. Уникайте небезпечних ситуацій та дотримуйтеся заходів безпеки. Ворог прагне скористатися кожною можливістю, щоб завдати шкоди нашій країні та нашим захисникам», – наголошують представники руху.

    Українська влада та військові активно працюють над запобіганням можливим атакам, проте кожен громадянин повинен бути уважним і відповідальним у цей складний час. День Незалежності – це не лише свято, але й час підвищеної пильності перед загрозою з боку агресора.

  • У Путіна є новий план окупації шести українських регіонів

    У Путіна є новий план окупації шести українських регіонів

    Російські окупанти прагнуть відновити свої позиції, які вони займали на середину 2023 року. Військовий експерт Владислав Селезньов зазначає, що противник намагається знищити плацдарми на північ від Урожайного та в районі Роботиного, щоб стабілізувати лінію фронту.

    Президент Росії Володимир Путін має намір встановити контроль над шістьма українськими регіонами, включаючи Крим, Севастополь, Донецьк, Луганськ, Херсон та Запоріжжя. За словами Селезньова, Путін прагне зробити ці регіони офіційно визнаними територіями Росії.

    Експерт також вважає, що Росія відкладе питання мобілізації до осені, сподіваючись на стабілізацію фронту та заморожування конфлікту. Протягом найближчих місяців росіяни планують зосередити свої зусилля на Запорізькому напрямку.

    Військовий аналітик Олександр Коваленко додає, що до кінця року ЗСУ будуть переважно в обороні, а головними напрямками атак стануть Покровський та Торецький. Він прогнозує, що Торецька агломерація стане ключовою точкою наступальної кампанії ворога у 2024 році.

    Коваленко також зазначає, що противник буде намагатися взяти під контроль Краматорський напрямок і Часів Яр, щоб у 2025 році розпочати наступ на Костянтинівку. Окрім цього, окупанти просуватимуться південними територіями України з метою досягти лівого берега річки Оскіл, захопити Вовчанськ та закріпитися в районі Липців.