Хрещатик

Позначка: Херсонська область

  • Крим здригнувся від вибухів: Сили безпілотних систем атакували стратегічні об’єкти росіян

    Крим здригнувся від вибухів: Сили безпілотних систем атакували стратегічні об’єкти росіян

    Сили безпілотних систем України продовжують системну кампанію зі знищення критично важливих об’єктів російської військової інфраструктури на тимчасово окупованих територіях. У ніч на 20 червня українські оператори безпілотників провели масштабну операцію, завдавши ударів по газових компресорних станціях у Криму, мосту через Генічеську протоку, паливозаправниках, бронетехніці та логістичних маршрутах окупантів.

    Про результати операції повідомили Сили безпілотних систем України. За даними військових, атаки стали частиною комплексної роботи із послаблення можливостей російського угруповання на південному та східному напрямках фронту.

    Однією з головних цілей операції стала газова інфраструктура на тимчасово окупованому Кримському півострові. Оператори 9-го батальйону «Кайрос» 414-ї окремої бригади безпілотних систем «Птахи Мадяра» уразили одразу три газові компресорні станції. Ще одну аналогічну ціль успішно атакували бійці 1-го окремого центру Сил безпілотних систем.

    Газові компресорні станції мають важливе значення для функціонування енергетичної інфраструктури окупованого Криму. Вони забезпечують транспортування та розподіл природного газу, який використовується як для цивільних потреб, так і для забезпечення військових об’єктів окупантів. Системне ураження таких об’єктів створює додаткові труднощі для російського командування та змушує перекидати ресурси на відновлення пошкодженої інфраструктури.

    Ще одним важливим результатом операції стало ураження автомобільного мосту через Генічеську протоку в Херсонській області. За інформацією військових, міст використовувався російською армією як один із ключових маршрутів постачання між окупованим Кримом та угрупованнями військ РФ на південному напрямку.

    Удар по транспортній артерії здійснили оператори 427-ї окремої бригади безпілотних систем «Рарог». Генічеський напрямок має особливе значення для російської логістики, оскільки дозволяє перекидати особовий склад, боєприпаси, пальне та техніку між Кримом і захопленими територіями Херсонської та Запорізької областей.

    Військові експерти неодноразово наголошували, що знищення або пошкодження транспортних вузлів є одним із найефективніших способів зниження бойових можливостей противника. Будь-які перебої у постачанні суттєво ускладнюють проведення наступальних і оборонних операцій.

    Окремим епізодом операції стало ураження рейдового буксира російського флоту. Удар виконали оператори 20-ї окремої бригади безпілотних систем К-2. Деталі пошкоджень наразі не розголошуються, однак сам факт успішного ураження судна свідчить про продовження активної роботи українських сил проти морських можливостей окупантів.

    Значну увагу під час операції було приділено також паливному забезпеченню російських військ. Бійці зведеного загону «13» 414-ї бригади «Птахи Мадяра» разом із підрозділами бригади К-2 атакували паливозаправники у Донецькій та Херсонській областях.

    Знищення запасів пального залишається одним із пріоритетів українських сил, оскільки саме пальне є критично важливим ресурсом для пересування бронетехніки, автомобільних колон, генераторів та інших елементів військової інфраструктури противника.

    Крім цього, українські оператори успішно уразили важкий військовий тягач БАЗ-6403 у Донецькій області. Такі машини використовуються для транспортування важкого озброєння, артилерійських систем та іншої техніки.

    У Луганській області під удар потрапила броньована техніка російської армії, зокрема броньована бойова машина «Тайфун-К». Ця техніка активно застосовується окупантами для перевезення особового складу в зоні бойових дій та забезпечення мобільності підрозділів.

    Також українські безпілотники продовжили полювання на логістичний транспорт окупаційних військ. Під ударами опинилися автомобілі та транспортні засоби в Криму, Херсонській, Луганській та Донецькій областях.

    У Силах безпілотних систем наголосили, що всі удари здійснювалися у взаємодії з Центром глибинних уражень угруповання СБС. Така координація дозволяє ефективно планувати операції та концентрувати зусилля на найбільш важливих цілях противника.

    Останніми місяцями українські сили дедалі активніше застосовують безпілотні системи не лише безпосередньо на лінії фронту, а й для ураження об’єктів у глибокому тилу окупантів. Особлива увага приділяється логістичним маршрутам, складам боєприпасів, паливній інфраструктурі та засобам управління військами.

    Напередодні Генеральний штаб ЗСУ також повідомляв про успішні удари по залізничних мостах у Криму, складах паливно-мастильних матеріалів у Маріуполі, районах зосередження техніки біля Сіверськодонецька та низці пунктів управління безпілотниками російських військ.

    Військові підкреслюють, що системне знищення газової інфраструктури, мостів, паливозаправників, бронетехніки та транспортних засобів поступово послаблює можливості армії РФ підтримувати високу інтенсивність бойових дій.

    «Сили безпілотних систем продовжують системно знижувати спроможності російського агресора щодо продовження бойових дій проти України», – наголосили у військовому відомстві.

    Експерти зазначають, що саме такі операції сьогодні стають одним із ключових інструментів виснаження окупаційних військ. Руйнування логістики, енергетичних об’єктів та транспортних вузлів змушує противника витрачати значні ресурси на відновлення інфраструктури та ускладнює забезпечення військ на передовій.

  • Кадрова криза загострюється: у прифронтових областях дедалі менше відгуків на ва

    Кадрова криза загострюється: у прифронтових областях дедалі менше відгуків на ва

    У прифронтових регіонах України фіксується стійке поглиблення дисбалансу на ринку праці, де з одного боку зростає кількість вакансій, а з іншого — зменшується активність шукачів роботи. Про це свідчить аналітичне дослідження OLX-робота, яке охоплює Запорізьку, Харківську, Сумську, Херсонську та Миколаївську області та відображає тенденції зайнятості в умовах війни та економічної нестабільності.

    Згідно з даними дослідження, роботодавці у цих регіонах продовжують активно розміщувати вакансії, причому попит на персонал у порівнянні з травнем 2025 року зріс приблизно на 2%, однак кількість відгуків від кандидатів навпаки демонструє зниження. Це свідчить про посилення кадрового дефіциту, який у прифронтових областях відчувається значно гостріше, ніж у середньому по країні.

    Найбільший обсяг пропозицій роботи традиційно припадає на сферу роздрібної торгівлі, зокрема на позицію продавця. Саме ця категорія залишається найбільш масовою як за кількістю оголошень, так і за рівнем конкуренції серед кандидатів. Водночас навіть у цьому сегменті спостерігається помітне скорочення кількості відгуків, яке за рік становить близько 20%, що може свідчити про загальне зниження мобільності робочої сили або зміну пріоритетів працевлаштування населення.

    Окрему роль на ринку праці відіграють вакансії для водіїв, які залишаються одними з найбільш затребуваних у прифронтових регіонах. Найвищі медіанні зарплати для цієї категорії зафіксовані у Харківській області, де вони сягають 32,5 тисячі гривень, тоді як у Херсонській області цей показник становить близько 30 тисяч гривень. У Сумській, Запорізькій та Миколаївській областях рівень оплати праці водіїв перебуває в межах приблизно 27,5 тисячі гривень, що свідчить про відносну стабільність попиту на цю професію попри регіональні ризики.

    Ще одним важливим сегментом ринку залишаються вакансії для різноробочих, які демонструють високий рівень попиту з боку роботодавців, особливо у промислових та логістичних сферах. У Харківській області медіанна зарплата для таких працівників становить близько 22,5 тисячі гривень, що є найвищим показником серед прифронтових регіонів. У Запорізькій області цей рівень становить приблизно 21 тисячу гривень, тоді як у Миколаївській та Сумській областях він тримається на позначці близько 20 тисяч гривень.

    Сфера громадського харчування також залишається важливим елементом локального ринку праці, зокрема у Миколаївській, Запорізькій та Херсонській областях, де роботодавці активно шукають кухарів. Рівень заробітної плати у цій категорії варіюється залежно від регіону і становить приблизно від 15 тисяч гривень у Херсонській області до 18,5–19 тисяч гривень у Миколаївській та Запорізькій областях.

    Окрім основних професій, у прифронтових регіонах стабільно затребуваними залишаються вантажники, баристи, продавці-консультанти, автослюсарі та охоронці. Ці спеціальності формують основу ринку праці в умовах обмеженої економічної активності та структурних змін у зайнятості населення.

    Аналітики також звертають увагу на зміну поведінки шукачів роботи. Попри загальне зниження відгуків у ряді категорій, у деяких професіях фіксується зростання інтересу. Зокрема, збільшується кількість відгуків на вакансії різноробочих, барист, касирів і водіїв, що може свідчити про прагнення населення до більш стабільних або доступних форм зайнятості в умовах війни та економічної невизначеності.

    На тлі цих процесів в Україні загалом зберігається гострий дефіцит кадрів. За даними Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, 69% підприємств називають нестачу працівників однією з головних перешкод для ведення бізнесу під час війни, що додатково ускладнює ситуацію на ринку праці та підсилює регіональні дисбаланси.

  • Російський дрон атакував швидку допомогу вночі: є поранені медики

    Російський дрон атакував швидку допомогу вночі: є поранені медики

    Російські окупаційні війська продовжують цілеспрямовано атакувати цивільну інфраструктуру та людей у Херсоні. У ніч на 16 червня під удар безпілотника потрапив автомобіль екстреної медичної допомоги, який прибув на виклик у Корабельний район міста. Внаслідок атаки поранення отримали двоє медичних працівників.

    Про це повідомила Херсонська міська військова адміністрація.

    За даними влади, близько 01:30 російський дрон атакував автомобіль «екстренки», коли бригада медиків виконувала свої службові обов’язки та надавала допомогу цивільним мешканцям.

    Внаслідок удару постраждали двоє працівників швидкої допомоги — чоловіки віком 51 та 63 роки.

    У медиків діагностували контузії, вибухові травми та закриті черепно-мозкові ушкодження. Стан одного з постраждалих виявився тяжчим: 51-річного парамедика госпіталізували до медичного закладу для подальшого лікування та спостереження лікарів. Його колега після надання необхідної допомоги проходитиме лікування амбулаторно.

    Удар по автомобілю швидкої допомоги став черговим випадком атак російських військових на представників служб порятунку та медичних працівників, які щоденно працюють у прифронтових регіонах та рятують життя цивільних.

    Однак на цьому нічні атаки не завершилися.

    Вже через кілька хвилин, близько 01:35, російські військові здійснили ще одну атаку за допомогою безпілотника у тому ж Корабельному районі Херсона. Цього разу окупанти скинули вибуховий пристрій на цивільну територію.

    У результаті удару постраждав 45-річний місцевий житель, який перебував на вулиці.

    Медики діагностували у чоловіка вибухову травму та множинні осколкові поранення шиї, лівого плеча та нижніх кінцівок. Потерпілого доставили до лікарні. За інформацією лікарів, його стан оцінюється як середньої тяжкості.

    Херсон залишається одним із найбільш небезпечних міст України через постійні атаки російських військ. Після деокупації правобережної частини області місто перебуває під систематичними обстрілами з тимчасово окупованого лівого берега Дніпра.

    Останніми місяцями російська армія дедалі частіше використовує ударні FPV-дрони та безпілотники для атак на цивільне населення. Особливу небезпеку становлять саме скиди вибухівки з дронів, які дозволяють окупантам цілеспрямовано бити по автомобілях, громадському транспорту, рятувальниках, медиках та звичайних перехожих.

    Представники місцевої влади неодноразово наголошували, що російські військові фактично ведуть полювання на цивільних жителів Херсона за допомогою безпілотників. Через постійну загрозу мешканців закликають без нагальної потреби не перебувати на відкритих ділянках вулиць та оперативно реагувати на сигнали повітряної тривоги.

    Удари по медичних працівниках та автомобілях екстреної допомоги є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права. Згідно з Женевськими конвенціями, медичний персонал та транспортні засоби, що використовуються для надання допомоги пораненим, перебувають під особливим захистом під час збройних конфліктів.

    Попри постійну небезпеку, херсонські медики продовжують працювати у надзвичайно складних умовах, ризикуючи власним життям заради порятунку інших.

    Місцева влада вкотре закликала мешканців бути максимально обережними та не ігнорувати повідомлення про загрозу атак безпілотників.

  • Україна відрізає Крим від окупованого півдня

    Україна відрізає Крим від окупованого півдня

    Українські Сили оборони продовжують методично руйнувати російську військову логістику на півдні України. Серія ударів по мостах, транспортних вузлах та маршрутах постачання між окупованою частиною Херсонської області та Кримом вже створює серйозні проблеми для російського угруповання військ і може вплинути на підготовку нових наступальних операцій армії РФ.

    Такого висновку дійшли аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW), які у новому звіті звернули увагу на системне посилення української кампанії з ураження логістичних маршрутів противника. За оцінкою експертів, Україна дедалі активніше завдає ударів середньої дальності по ключових військових об’єктах та транспортних артеріях окупованого півдня, що створює для росіян серйозні труднощі з постачанням пального, боєприпасів і техніки.

    Однією з головних цілей останніх днів став Чонгарський міст – одна з найважливіших транспортних артерій, яка з’єднує окупований Крим із захопленими районами Херсонської області. За інформацією українських посадовців, після ударів 7 та 9 червня міст зазнав критичних пошкоджень і фактично став непридатним для повноцінного руху транспорту. Російська окупаційна влада була змушена тимчасово перекривати рух та шукати альтернативні маршрути постачання.

    Аналітики зазначають, що Чонгарський міст є частиною важливого транспортного коридору Р-280, який сполучає Ростовську область Росії з Кримом через окуповані території Донеччини та Херсонщини. Саме цією дорогою російська армія доставляє значну частину боєприпасів, пального та військової техніки для угруповання на південному фронті.

    Після пошкодження Чонгарського мосту окупанти були змушені переорієнтувати логістику через Армянськ. Однак і цей маршрут невдовзі потрапив під українські удари. За словами командира одного з українських підрозділів, українські військові виявили велике скупчення російських вантажівок, які перевозили паливо та боєприпаси, і завдали по ньому удару. За попередніми оцінками, було пошкоджено або знищено близько 50 військових автомобілів.

    Додатковим підтвердженням масштабів проблем російської логістики стали заяви окупаційної адміністрації Херсонщини. Так званий «губернатор» Володимир Сальдо повідомив про удари по кількох мостах через Північно-Кримський канал поблизу Преображенки, Мирного та Армянська. Російська сторона визнала пошкодження переправ та необхідність проведення термінових перевірок їхнього стану.

    Супутникові знімки, оприлюднені журналістами та аналітиками, підтверджують пошкодження мостів на кримському напрямку. Крім того, поруч із Чонгарським мостом російські військові були змушені розгорнути понтонну переправу, що також свідчить про серйозність завданих руйнувань.

    В ISW наголошують, що нинішня кампанія України не обмежується лише мостами. Останніми тижнями українські безпілотники та ракети регулярно атакують паливні бази, залізничну інфраструктуру, військові склади та транспортні вузли в окупованому Криму, Маріуполі, Бердянську та інших районах півдня. Така стратегія поступово формує так званий «каскадний ефект», коли кожен новий удар змушує російське командування шукати альтернативні маршрути, які також потрапляють під вогонь українських сил.

    Окрему увагу експерти приділяють Криму. Півострів залишається одним із головних логістичних центрів російської армії на південному напрямку. Через нього проходять поставки пального, техніки, особового складу та боєприпасів для військ, які діють у Запорізькій та Херсонській областях. Саме тому удари по транспортних коридорах до Криму мають стратегічне значення для всієї кампанії на півдні України.

    За даними українських військових, попередні удари по Маріуполю, Бердянську та інших логістичних вузлах уже змусили окупантів переносити маршрути постачання дедалі ближче до Криму. Водночас українські сили демонструють здатність контролювати й ці напрямки, що поступово звужує можливості Росії для маневру.

    Аналітики ISW підкреслюють, що продовження таких атак може безпосередньо вплинути на здатність російської армії проводити нові наступальні операції. Зростання відстаней постачання, нестача пального, затримки з доставкою боєприпасів та необхідність перекидати ресурси на ремонт інфраструктури створюють додаткове навантаження на російську військову машину. Саме тому удари по мостах і логістичних вузлах можуть мати не менший вплив на ситуацію на фронті, ніж успішні бойові дії безпосередньо на лінії зіткнення.

    У підсумку в ISW зазначають, що українська кампанія з ураження транспортної та військової інфраструктури на окупованому півдні поступово перетворюється на одну з ключових загроз для російських планів у 2026 році. Якщо нинішня тенденція збережеться, Кремль може зіткнутися з дедалі більшими труднощами у забезпеченні своїх військ на південному напрямку та підготовці нових наступів.

  • ЗСУ б’ють по Чонгару: чому міст став болючою точкою для Росії та як його втрата змінює ситуацію на фронті

    ЗСУ б’ють по Чонгару: чому міст став болючою точкою для Росії та як його втрата змінює ситуацію на фронті

    Чонгарський міст, який з’єднує тимчасово окупований Крим із захопленою частиною Херсонської області, знову опинився під ударом. У ніч проти 9 червня українські безпілотники атакували один із найважливіших логістичних вузлів російської армії, після чого рух через міст був повністю перекритий. Про пошкодження споруди повідомив призначений Кремлем керівник окупованої частини Херсонської області Володимир Сальдо. За його словами, автомобільний рух через міст тимчасово зупинено, а транспорт спрямовано через альтернативні маршрути – Армянськ та Перекоп.

    Це вже друга масштабна атака на Чонгарський міст за останні кілька днів. Раніше, у ніч на 7 червня, українські сили також завдали удару по мостовому переходу в районі Чонгара. Після цього окупанти були змушені перекрити рух через пункт пропуску «Джанкой» та змінити логістичні маршрути для перекидання військ і вантажів.

    Чонгарський міст має особливе значення для російської армії. Саме через нього проходить один із найкоротших маршрутів між Кримом та окупованими територіями півдня України. Через цей транспортний коридор ворог доставляє боєприпаси, пальне, техніку та особовий склад на Запорізький і Херсонський напрямки. Крім того, через район Чонгара проходить важливий сухопутний маршрут, який використовується для забезпечення російських військ на південному фронті.

    За даними українських військових підрозділів, атака на міст є частиною ширшої кампанії зі знищення логістичних можливостей російської армії. У 475-му окремому штурмовому полку «CODE 9.2» повідомили, що операція проводилася у взаємодії з Центром мультидоменних операцій «Фаланга» та спрямована на системне ураження маршрутів постачання окупантів. Військові наголошують, що такі удари не є разовими акціями, а входять до стратегії поступового руйнування російської логістики на окупованих територіях.

    Особливу увагу привертає зброя, яку використовують для ударів по стратегічних об’єктах. За інформацією українських та російських джерел, під час останніх атак застосовувалися безпілотники типу «Бегемот» та FP-2. Саме ці дрони завдали пошкоджень дорожньому полотну мосту, через що окупаційна адміністрація була змушена закрити рух.

    Військові експерти наголошують, що навіть часткове пошкодження Чонгарського мосту створює серйозні проблеми для російської армії. Якщо раніше техніка та вантажі могли рухатися найкоротшим шляхом через Чонгар, то тепер окупантам доводиться використовувати довші маршрути через Перекопський перешийок та інші дороги. Це збільшує час доставки, витрати пального та навантаження на іншу транспортну інфраструктуру.

    Крім того, ситуація ускладнюється тим, що українські сили останнім часом посилюють вогневий контроль над логістичними маршрутами ворога. Наприкінці минулого тижня стало відомо, що Сили спеціальних операцій взяли під контроль один із ключових сухопутних шляхів між Мелітополем і Чонгаром, який використовується для постачання угруповання РФ у Криму.

    Аналітики зазначають, що удари по Чонгару нагадують тактику, яку українські військові застосовували щодо Антонівського мосту на Херсонщині у 2022 році. Тоді систематичне ураження мостових переходів призвело до суттєвого ослаблення російського угруповання на правому березі Дніпра та стало одним із факторів подальшого звільнення Херсона.

    Наразі говорити про повне відрізання Криму від постачання ще зарано. Росія має альтернативні маршрути через Керченський міст, Перекоп та сухопутний коридор через окуповані території Донецької та Запорізької областей. Однак кожен новий удар по Чонгару поступово зменшує пропускну здатність цих маршрутів та збільшує навантаження на решту інфраструктури.

    Показово, що останні атаки відбуваються на тлі повідомлень про проблеми російської логістики на інших напрямках. Зокрема, партизанський рух «Атеш» та аналітики ISW повідомляли про складнощі із забезпеченням російських підрозділів на Кінбурнській косі, де українські сили також ведуть системну роботу з ураження шляхів постачання.

    Таким чином, Чонгарський міст залишається однією з головних цілей для українських Сил оборони. Його значення для російської армії важко переоцінити, адже саме через цей маршрут проходить значна частина забезпечення угруповання РФ на південному фронті. Повторні удари свідчать про те, що Україна продовжує реалізовувати стратегію виснаження логістичних можливостей противника, а наслідки для окупантів можуть стати відчутними вже найближчими тижнями. Якщо тенденція збережеться, російському командуванню доведеться витрачати дедалі більше ресурсів на підтримку транспортних коридорів між Кримом і фронтом, що безпосередньо впливатиме на бойові можливості окупаційних військ.

  • Ринок нерухомості лихоманить: у яких областях квартири різко подорожчали, а де ціни обвалилися

    Ринок нерухомості лихоманить: у яких областях квартири різко подорожчали, а де ціни обвалилися

    Ринок житлової нерухомості в Україні продовжує демонструвати неоднорідну динаміку. Попри війну, економічну нестабільність та безпекові ризики, вартість житла у більшості регіонів країни у травні 2026 року знову зросла. Водночас попит залишається нерівномірним: в одних областях покупці активно цікавляться новими квартирами, тоді як в інших ринок поступово охолоджується.

    Про це свідчать результати аналітичного дослідження маркетплейса нерухомості DIM.RIA.

    Найбільше зростання цін на первинному ринку житла у травні зафіксовано в Чернігівській області. Тут середня вартість квадратного метра у новобудовах за місяць збільшилася одразу на 13%. Така динаміка стала найбільшою серед усіх регіонів України.

    Якщо ж аналізувати ситуацію за останній рік, абсолютним лідером стала Івано-Франківська область. Тут квадратний метр у новобудовах подорожчав на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Значне зростання також продемонстрували Тернопільська та Житомирська області, де ціни збільшилися на 19%. У Кіровоградській, Вінницькій та Хмельницькій областях житло подорожчало на 14%.

    Експерти пояснюють таку тенденцію насамперед переміщенням населення до відносно безпечних регіонів, а також обмеженою пропозицією якісного нового житла. Водночас забудовники продовжують поступово піднімати ціни через зростання вартості будівельних матеріалів, логістики та робочої сили.

    Попри загальну тенденцію до подорожчання, у столиці відбулося незначне коригування цін. У травні середня вартість квадратного метра в київських новобудовах становила 1429 доларів, що на 0,6% менше порівняно з квітнем.

    Київ, однак, залишається найдорожчим містом України за вартістю первинного житла. Найвищі ціни традиційно фіксуються у Печерському районі, де квадратний метр коштує в середньому 2729 доларів. Для порівняння, у Деснянському районі столиці новобудови продаються майже втричі дешевше — в середньому по 882 долари за квадратний метр.

    Не менш цікавою є ситуація з попитом на новобудови. У травні найбільше зріс інтерес покупців у Кіровоградській області — одразу на 29%. Значне пожвавлення також зафіксували у Волинській області, де кількість звернень потенційних покупців збільшилася на 25%.

    До переліку регіонів із високою активністю також увійшли Миколаївська область із приростом попиту на 22% та Хмельницька область із показником 18%.

    Водночас у низці областей спостерігалося помітне зниження інтересу до новобудов. Найбільше скорочення попиту відбулося у Харківській області — мінус 13%. Також зменшення кількості звернень зафіксовано у Рівненській області (-8,6%) та Дніпропетровській (-8,4%).

    На вторинному ринку житла ситуація виявилася ще більш контрастною. У травні найбільше зростання кількості нових оголошень спостерігалося у Волинській та Сумській областях, де пропозиція збільшилася на 10%. У Чернігівській області кількість об’єктів на продаж зросла на 8%.

    Водночас у Києві власники почали виставляти на продаж менше квартир. Кількість оголошень на вторинному ринку столиці скоротилася на 11%, що стало одним із найбільших спадів серед усіх регіонів країни.

    Попри коливання попиту та пропозиції, ціни на вторинному ринку в більшості областей продовжили рухатися вгору. Найбільше житло подорожчало у Чернівецькій області — плюс 12% за місяць. Значне зростання також зафіксовано в Кіровоградській області (+9%) та Рівненській області (+8%).

    Водночас у прифронтових та прикордонних регіонах ситуація залишається складною. Найбільше падіння цін зафіксовано у Херсонській області, де квартири подешевшали на 9%. У Чернігівській області вартість житла знизилася на 8%.

    Саме Херсонщина залишається регіоном із найдоступнішою нерухомістю в Україні. Середня ціна однокімнатної квартири тут у травні становила лише 15,5 тисячі доларів.

    Для порівняння, у Києві середня вартість однокімнатної квартири на вторинному ринку вже досягла 89 тисяч доларів. При цьому найбільш дорогим районом столиці залишається Печерський, де середня ціна однокімнатного житла сягає 180 тисяч доларів. Найдешевші квартири продаються у Деснянському районі — приблизно за 48 тисяч доларів.

    Попит на вторинне житло в більшості регіонів країни продовжує скорочуватися. Найбільше падіння інтересу покупців зафіксовано у Херсонській області — мінус 18%. У Сумській області попит зменшився на 11%, а в Чернівецькій — на 9%.

    Серед регіонів, де покупці навпаки почали активніше шукати житло, лідирує Закарпатська область. Тут попит зріс на 15%. У Рівненській області зафіксовано зростання на 9%.

    Аналітики зазначають, що ринок нерухомості дедалі більше залежить від безпекової ситуації. Західні області та відносно безпечні регіони продовжують приваблювати покупців і демонструють стійке зростання цін. Натомість прифронтові території стикаються зі зниженням вартості житла та скороченням попиту.

    Водночас соціологічні дослідження свідчать, що інтерес українців до купівлі власного житла залишається високим. За останніми опитуваннями, понад половина громадян — 51,1% — планують придбати нерухомість у найближчій перспективі. При цьому дедалі більше українців звертають увагу не лише на квартири, а й на приватні будинки. Найпопулярнішим бюджетом для майбутньої покупки залишається сума від 30 до 60 тисяч доларів.

    Експерти прогнозують, що до кінця року ринок житла залишатиметься активним, однак темпи зростання цін багато в чому залежатимуть від ситуації на фронті, макроекономічної стабільності та доступності іпотечних програм для населення.

  • Тіла зникають без сліду: окупанти в Олешках забирають загиблих і ховають їх у невідомих могилах

    Тіла зникають без сліду: окупанти в Олешках забирають загиблих і ховають їх у невідомих могилах

    На тимчасово окупованій частині Херсонщини розгортається одна з найстрашніших гуманітарних криз від початку повномасштабної війни. В Олешках, які вже багато місяців перебувають у фактичній блокаді, російська окупаційна влада дозволяє ховати лише тих людей, які померли природною смертю. Тіла загиблих унаслідок обстрілів або підривів на мінах примусово вивозять до Каланчака нібито для проведення експертиз, після чого багато родин роками не можуть дізнатися, де поховані їхні близькі.

    Про це в ексклюзивному коментарі Укрінформу повідомила начальниця Олешківської міської військової адміністрації Тетяна Гасаненко. За її словами, ситуація з похованнями на окупованій території набула критичного характеру і вже викликає шок навіть у місцевих жителів, які пережили роки окупації.

    За словами Гасаненко, окупаційна адміністрація пояснює вилучення тіл необхідністю документувати так звані «злочини ЗСУ». Саме тому загиблих від російсько-української війни людей відправляють до Каланчака для проведення судово-медичних процедур. Однак на практиці родичі часто не отримують ні результатів експертиз, ні самих тіл для поховання. Багато сімей місяцями перебувають у невідомості.

    «Є тіла, які забрали три-чотири місяці тому, і вони так і не повернулися до рідних. Це фактично дорога в один кінець», – розповіла керівниця МВА.

    Вона навела історію жінки, яка кілька місяців чекала на повернення тіла свого загиблого сина. Пізніше їй повідомили, що чоловіка вже поховали в одному з населених пунктів, однак навіть точну назву місця поховання встановити не вдалося. Родина так і не отримала можливості попрощатися з близькою людиною та поховати її відповідно до традицій.

    Проблема поховань в Олешках виникла не сьогодні. Ще взимку Тетяна Гасаненко повідомляла, що людей, які помирають або гинуть у місті, фактично немає кому ховати. Тіла доводилося вивозити до Каланчака або Скадовська на медичну експертизу, а вартість похоронних послуг сягала десятків тисяч рублів, що для більшості мешканців є непідйомною сумою.

    Ситуацію додатково ускладнює майже повна ізоляція міста. За інформацією Олешківської МВА, дороги навколо населеного пункту заміновані, а будь-які спроби завезти продукти чи медикаменти часто завершуються трагедіями. З початку року було зафіксовано випадки загибелі людей, які намагалися доставити до міста хоча б хліб.

    Олешки вже кілька місяців перебувають на межі гуманітарної катастрофи. У місті відсутні стабільні електро-, газо- та водопостачання. Медична допомога фактично недоступна, а доставка продуктів відбувається епізодично. За словами Омбудсмана Дмитра Лубінця, мешканці щодня змушені виживати в умовах дефіциту води, їжі та ліків.

    Станом на весну 2026 року в Олешках залишалося близько двох тисяч людей, хоча до повномасштабного вторгнення там проживали десятки тисяч мешканців. Серед тих, хто залишився, багато людей похилого віку, маломобільних громадян та сімей із дітьми.

    Особливо драматичною є ситуація із тими, хто помирає природною смертю. Як розповідає Гасаненко, рідні отримують довідки в місцевій лікарні, після чого власними силами доставляють тіла на кладовище. Через відсутність транспорту труни або загорнуті тіла перевозять звичайними тачками. Двоє людей вручну везуть покійного через місто до місця поховання. На кладовищах ще з осені були підготовлені ями, які тепер використовуються для поховань.

    Не менш критичною залишається ситуація в місцевій лікарні. За словами керівниці МВА, у медзакладі працює лише кілька літніх лікарів. Ліків катастрофічно не вистачає, а постачання продуктів і медикаментів до заблокованого міста обмежене. Водночас для багатьох мешканців навіть перебування в стаціонарі стає шансом отримати хоча б мінімальне харчування.

    Правозахисники наголошують, що відповідно до міжнародного гуманітарного права держава-окупант зобов’язана забезпечувати цивільне населення продовольством, медичною допомогою та належним поводженням із тілами загиблих. Водночас інформація, яка надходить з окупованих Олешок, свідчить про протилежне. Місто залишається відрізаним від зовнішнього світу, а мешканці змушені боротися не лише за їжу та воду, а й за право гідно поховати своїх рідних.

    Олешки стали одним із найтрагічніших прикладів того, як окупація поступово руйнує не лише інфраструктуру та економіку, а й базові людські цінності. Для багатьох сімей найстрашнішим випробуванням сьогодні є навіть не виживання, а невідомість щодо долі тих, кого вони вже втратили. І поки міжнародні організації закликають забезпечити гуманітарний доступ до міста, десятки родин продовжують чекати відповіді на питання, де поховані їхні близькі.

  • НАН: південь України під загрозою через втрату Каховського водосховища

    НАН: південь України під загрозою через втрату Каховського водосховища

    Підрив російськими військами Каховської гідроелектростанції у червні 2023 року продовжує створювати довгострокові ризики для півдня України. Вчені Національної академії наук України заявляють, що наслідки знищення Каховського водосховища вже стали критичними для аграрного сектору, систем водопостачання та природних екосистем, а в майбутньому можуть перерости у масштабну екологічну та економічну кризу для всього регіону.

    Про це йшлося під час обговорення результатів наукових досліджень, присвячених впливу руйнування Каховської ГЕС на довкілля, сільське господарство та водний баланс України. Фахівці наголошують, що масштаби катастрофи значно перевищують локальний рівень і стосуються майбутнього розвитку кількох областей країни.

    За оцінками науковців, після втрати водосховища на окремих територіях площі земель, які використовувалися для вирощування сільськогосподарських культур, скоротилися від 71% до 98%. Найбільше постраждали райони, де функціонування аграрного сектору безпосередньо залежало від систем зрошення, що отримували воду з Каховського водосховища.

    Саме Каховське водосховище десятиліттями було основою для роботи масштабних меліоративних систем у Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Воно забезпечувало водою сотні тисяч гектарів полів, на яких вирощувалися зернові культури, овочі, фрукти та баштанні. Після руйнування дамби значна частина цієї інфраструктури фактично втратила джерело водопостачання.

    Віцепрезидент Національної академії наук України В’ячеслав Богданов наголосив, що сьогодні перед державою стоїть завдання не лише оцінити масштаби катастрофи, а й виробити довгострокову стратегію подолання її наслідків.

    «Наука має не лише оцінити наслідки цієї катастрофи, а й запропонувати інструменти для прийняття відповідальних державних рішень», — зазначив він.

    Науковці попереджають, що особливо гостро проблема проявиться у роки з низькою водністю. Якщо раніше Каховське водосховище виконувало роль стратегічного резервуара води для південних регіонів, то тепер будь-які посушливі періоди можуть призвести до серйозного дефіциту водних ресурсів.

    За словами фахівців, у перспективі це може поставити під загрозу не лише сільське господарство, а й водопостачання населених пунктів, промислових підприємств та об’єктів критичної інфраструктури. Особливо вразливими залишаються регіони, які історично залежали від дніпровської води.

    Окремо вчені проаналізували стан території колишнього водосховища. Після сходження води там утворилися численні озера, ставки та природні водойми різних розмірів. Однак ці водойми не здатні компенсувати функції Каховського водосховища.

    За оцінками дослідників, обсяги води, які вони накопичують, є недостатніми для забезпечення потреб регіону. Крім того, їхній рівень значною мірою залежить від сезонних змін, погодних умов та кількості опадів.

    Одним із потенційних варіантів вирішення проблеми фахівці називають використання підземних вод. Водночас у НАН наголошують, що цей ресурс не можна розглядати як універсальну альтернативу.

    Підземні води дійсно мають значний потенціал, однак їхнє активне використання потребує комплексних наукових досліджень та ретельного контролю. Без належного планування існує ризик виснаження водоносних горизонтів, погіршення якості води та виникнення нових екологічних проблем.

    Серйозних втрат зазнає і природне середовище Нижнього Дніпра. Науковці зазначають, що після руйнування греблі продовжується процес деградації водних екосистем. Змінився гідрологічний режим річки, що негативно впливає на популяції риби, водно-болотні угіддя та численні види рослин і тварин.

    Фахівці наголошують, що деякі природні комплекси, які формувалися протягом десятиліть після створення Каховського водосховища, можуть бути втрачені назавжди. Одночасно на звільнених від води територіях відбуваються нові природні процеси, однак їхній подальший розвиток поки що залишається недостатньо вивченим.

    У Національній академії наук переконані, що дискусія про майбутнє Каховського водосховища не повинна обмежуватися простим питанням — відновлювати його чи ні. Науковці вважають, що Україна має сформувати комплексне бачення майбутньої системи водозабезпечення південних областей.

    Йдеться про стратегічні рішення, які визначатимуть розвиток регіону на десятиліття вперед. Від них залежатиме стан аграрного сектору, забезпечення населення водою, функціонування промисловості, екологічна безпека та загальна економічна стабільність південних областей.

    Нагадаємо, у ніч на 6 червня 2023 року російські війська підірвали дамбу Каховської ГЕС. Внаслідок руйнування греблі відбулося одне з найбільших техногенних та екологічних лих у сучасній історії Європи. Потужна хвиля води затопила десятки населених пунктів на правому та лівому берегах Дніпра, спричинивши людські жертви, руйнування житлових будинків, інфраструктури та промислових об’єктів.

    Після спуску водосховища Україна втратила один із найбільших резервуарів прісної води в країні. Наслідки цієї катастрофи продовжують впливати на життя мільйонів людей та формують нові виклики для держави.

    Крім того, українські гідрологи та екологи попереджають, що зміни клімату разом із руйнуванням водогосподарської інфраструктури можуть прискорити процеси опустелювання окремих територій півдня України. За несприятливого сценарію частина малих річок і водотоків у регіоні може суттєво обміліти або навіть повністю зникнути протягом найближчих десятиліть.

    Експерти наголошують, що відновлення водної безпеки півдня стане одним із наймасштабніших завдань післявоєнної відбудови України. Для цього знадобляться значні фінансові ресурси, сучасні технології, міжнародна підтримка та довгострокова державна політика, спрямована на захист водних ресурсів і адаптацію до нових екологічних реалій.

  • Там, де була вода, тепер співають сотні солов’їв: на місці Каховського водосховища виріс дикий ліс

    Там, де була вода, тепер співають сотні солов’їв: на місці Каховського водосховища виріс дикий ліс

    Через три роки після підриву росіянами греблі Каховської ГЕС територія колишнього Каховського водосховища перетворилася на унікальний природний простір. На місці, де ще недавно були тонни води, сьогодні росте густий дикий ліс, оселяються птахи та дрібні тварини, а ночами над Великим Лугом лунає спів сотень солов’їв. Науковці, які вперше відвідали територію після сходження води, кажуть: природа продемонструвала процес самовідновлення, якого сучасний світ практично не бачив.

    Йдеться про легендарний Великий Луг — історичну територію українського козацтва, яку радянська влада затопила у 1950-х роках під час будівництва Каховського водосховища. Після підриву росіянами греблі 6 червня 2023 року вода почала стрімко сходити, а екологи та науковці тоді прогнозували ризик екологічної катастрофи та опустелювання території.

    Втім, сталося зовсім інше.

    Голова правління громадської організації Українська природоохоронна група Олексій Василюк, який побував на території Великого Лугу, розповів ТСН.ua, що на місці колишнього водосховища сформувався справжній молодий ліс.

    За його словами, деякі дерева за три роки вже виросли до семи метрів заввишки.

    «Ліс на території Великого Лугу росте, він набирає висоту. Деякі дерева за три роки сягають до семи метрів. Внесок цього лісу у кліматичну адаптацію місцевості просто колосальний», — розповів еколог.

    Науковець зазначає, що частина дерев дійсно всохла у 2023 році, однак у наступні роки масового відмирання вже не спостерігалося. Навпаки — природна система продовжує активно розвиватися.

    «Поки що кількість дерев скоротилася не більше, ніж вполовину, і це вражає. Ми думали, що для формування повноцінного лісу збережеться набагато менше рослинності», — пояснює Василюк.

    Висота дерев у Великому Лузі сягає 7 метрів / Фото: Олексій Василюк

    Сьогодні територія Великого Лугу виглядає як справжні дикі хащі. За словами науковців, місцями людині доводиться буквально руками розсувати густі зарості, щоб пройти вперед.

    Ще три роки тому тут була суцільна вода / Фото Олексій Василюк

    Попри те, що екосистема ще дуже молода, там уже активно з’являються тварини та птахи. Особливо дослідників вразила величезна кількість солов’їв.

    «Там ти чуєш їх просто сотні. Уночі спів перетворюється на суцільний шум або відлуння. Це неймовірно красиво», — каже еколог.

    Окрім солов’їв, у Великому Лузі масово селяться очеретянки та інші птахи, які можуть гніздитися просто на гілках молодих дерев. А от видів, яким потрібні дупла, поки майже немає — дерева ще надто молоді.

    На території також стрімко зростає кількість комах. Саме вони стали основою нової екосистеми. Комахи живляться молодими вербами та тополями, а вже ними харчуються птахи.

    За словами науковців, за три роки на території колишнього водосховища могло з’явитися близько 400 видів рослин.

    Величезний ліс уже займає понад дві тисячі квадратних кілометрів — фактично всю площу колишнього Каховського водосховища, окрім основного русла Дніпра.

    Особливо вражає дослідників так звана «мозаїка ландшафту». Частина територій заросла очеретом, інші — молодим лісом, а десь формуються заболочені ділянки.

    Водночас Великий Луг залишається небезпечною територією через близькість до фронту. Науковці розповідають, що під час експедицій їм доводилося ховатися від російських дронів просто серед дерев.

    Олексій Василюк наголошує: найцінніше у цьому процесі те, що природа відновила себе самостійно, без втручання людини.

    «Все, що зараз з’явилося на місці Каховського водосховища, створене не шляхом виробки чи впливу людини. Сама природа все це створила», — зазначає він.

    На думку еколога, сучасні люди вперше можуть побачити, як природним шляхом відновлюються долини великих річок після сходження води. Подібні процеси раніше відбувалися століттями, але люди ніколи не мали змоги спостерігати їх у реальному часі на такій масштабній території.

    Науковці пояснюють, що механізм відновлення спрацював майже автоматично. Після руйнування греблі вода стрімко відходила, а пух із насінням верб та тополь вітер переносив на вологий ґрунт, який щойно звільнився з-під води. Хвилі рівномірно розносили насіння по всій території водосховища.

    Перші рослини з’явилися вже влітку 2023 року. Частина пагонів відмерла, створивши природну основу для накопичення ґрунту, вологи та органічних решток. Так почав формуватися новий природний шар землі.

    За словами Василюка, Великий Луг сьогодні може бути одним із найбільш диких природних просторів у Європі.

    «Навіть у Карпатах ти десь побачиш вирубку, антену чи лижний спуск. А тут — кілометри абсолютно дикої природи. Другого такого місця у світі фактично немає», — наголошує еколог.

    Водночас науковці закликають у майбутньому максимально зберегти цю територію та не допустити нового масштабного втручання людини у сформовану природну екосистему.

  • Росія вдарила по гумконвою ООН у Херсоні: Гутерреш відреагував, Україна вимагає жорсткої відповіді світу

    Росія вдарила по гумконвою ООН у Херсоні: Гутерреш відреагував, Україна вимагає жорсткої відповіді світу

    Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш відреагував на атаку по автомобілю Організації Об’єднаних Націй у Херсоні, який брав участь у гуманітарній місії. Інцидент стався 14 травня у Корабельному районі міста, що перебуває під постійними російськими обстрілами. За даними української влади та самої Організації Об’єднаних Націй, автомобіль із чітким маркуванням ООН двічі потрапив під удар.

    Про це йдеться у заяві заступника речника генерального секретаря ООН Фархана Гака.

    У заяві наголошується, що транспортний засіб був частиною міжвідомчої гуманітарної місії, яку координувало Управління ООН з координації гуманітарних питань (OCHA). Сторони конфлікту були завчасно поінформовані про пересування гуманітарної колони, однак це не завадило атаці.

    «Генеральний секретар стурбований тим, що 14 травня у Херсоні двічі було атаковано автомобіль Організації Об’єднаних Націй», — зазначив Фархан Гак.

    В ООН підкреслили, що наразі триває встановлення всіх обставин інциденту. Організація окремо наголосила на необхідності дотримання міжнародного гуманітарного права та захисту цивільного населення, гуманітарного персоналу і гуманітарних об’єктів.

    Атака сталася на тлі чергового загострення ситуації на Херсонщині. Російські війська останніми місяцями систематично обстрілюють правобережну частину області, зокрема Херсон, використовуючи артилерію, дрони та авіацію. Під особливим ударом опиняються житлові райони, волонтери, медики та гуманітарні місії.

    За даними місцевої влади, під час атаки на Корабельний район Херсона загинула жінка. Також було пошкоджено транспорт гуманітарної місії ООН. В українському МЗС після інциденту закликали Організацію Об’єднаних Націй та держави-члени організації дати чітку політичну оцінку діям Росії.

    У дипломатичних колах наголошують: атака на автомобіль міжнародної гуманітарної місії може розглядатися як грубе порушення міжнародного гуманітарного права. Особливу увагу привертає той факт, що транспорт був чітко позначений символікою ООН, а інформація про маршрут гуманітарної місії передавалася заздалегідь.

    Напередодні в мережі також з’явилося відео, яке, за даними українських джерел, зафіксувало момент удару по автомобілях ООН у Херсоні. Українська сторона стверджує, що атака була цілеспрямованою.

    Крім того, того ж дня окупанти атакували автомобіль волонтерів у Херсоні. Один із постраждалих зазнав важких травм, зокрема травматичної ампутації ноги. Херсонщина залишається одним із найнебезпечніших регіонів для гуманітарних працівників через постійні атаки FPV-дронів та артилерійські удари.

    ООН не вперше фіксує загибель або поранення гуманітарних працівників в Україні. Від початку повномасштабного вторгнення міжнародні гуманітарні організації неодноразово заявляли про небезпеку роботи на прифронтових територіях. Водночас гуманітарні місії продовжують евакуацію цивільних, доставку води, медикаментів, продуктів та допомоги людям у зонах бойових дій.

    Українські посадовці наголошують, що удари по гуманітарних місіях є частиною ширшої тактики тиску на цивільне населення. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що Росія системно атакує об’єкти, пов’язані з евакуацією, енергетикою та гуманітарною допомогою.

    На цьому тлі реакція ООН викликала активне обговорення у соцмережах. Частина користувачів критикує міжнародну організацію за надто стриману риторику щодо Росії. У коментарях українці вкотре іронізують над формулюванням про «стурбованість», яке часто звучить після російських атак.

    Попри це, міжнародні правозахисні структури продовжують документувати удари по цивільних об’єктах та гуманітарному персоналу. Україна наполягає, що всі подібні випадки мають отримати не лише політичну оцінку, а й юридичні наслідки в межах міжнародних судів та майбутнього спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ.