Хрещатик

Позначка: #Гуантанамо

  • Мін’юст США висунув звинувачення Раулю Кастро: йому загрожує довічне або смертна кара

    Мін’юст США висунув звинувачення Раулю Кастро: йому загрожує довічне або смертна кара

    Міністерство юстиції США офіційно висунуло звинувачення колишньому президенту Куби Раулю Кастро та ще п’ятьом особам у справі про збиття двох цивільних літаків американської гуманітарної організації Brothers to the Rescue у 1996 році. Унаслідок атаки тоді загинули четверо людей, троє з яких були громадянами США.

    Про це повідомили Міністерство юстиції США та американські медіа, зокрема The New York Times.

    Обвинувальний висновок оприлюднив Федеральний окружний суд у Маямі. Під час спеціальної пресконференції виконувач обов’язків генерального прокурора США Тодд Бланш заявив, що Вашингтон розглядає справу як навмисне вбивство американських громадян, організоване представниками кубинської влади.

    За даними слідства, 94-річному Раулю Кастро інкримінують змову з метою вбивства громадян США, чотири пункти обвинувачення у вбивстві та два пункти щодо знищення повітряних суден. Разом із ним обвинуваченими проходять колишні кубинські військові та представники силових структур, серед яких є пілот винищувача, що безпосередньо брав участь у збитті літаків.

    Американська сторона стверджує, що саме Рауль Кастро, який у 1996 році обіймав посаду міністра оборони Куби, санкціонував операцію зі знищення літаків. За версією прокуратури, він особисто дав дозвіл на застосування бойової авіації проти екіпажів гуманітарної місії.

    Йдеться про інцидент, що стався 24 лютого 1996 року над Флоридською протокою. Кубинські винищувачі МіГ-29 та МіГ-23 збили два легкомоторні літаки організації Brothers to the Rescue, яка базувалася у Маямі. Організацію створили кубинські емігранти, які займалися пошуком та порятунком біженців, що намагалися втекти з Куби морем до США.

    Унаслідок атаки загинули Карлос Коста, Маріо де ла Пенья, Армандо Алехандре-молодший та Пабло Моралес. Американська влада наголошує, що літаки перебували у міжнародному повітряному просторі, а тому дії Куби були незаконними та порушували міжнародне право.

    У Гавані натомість роками наполягали, що літаки неодноразово порушували повітряний простір Куби. Після інциденту Фідель Кастро публічно взяв на себе політичну відповідальність за збиття літаків і заявив, що організація Brothers to the Rescue нібито займалася антиурядовою діяльністю, зокрема скидала листівки над Гаваною.

    Нові звинувачення з’явилися на тлі різкого загострення відносин між США та Кубою. Постійний представник Куби при ООН Ернесто Соберон Гусман уже назвав справу “політично мотивованою провокацією” та заявив, що адміністрація президента США Дональда Трампа намагається створити привід для подальшого тиску на острів.

    Своєю чергою президент Куби Мігель Діас-Канель раніше заявляв, що можливий військовий конфлікт між країнами може мати “непередбачувані та катастрофічні наслідки”.

    Напруженість між Вашингтоном і Гаваною посилилася після нещодавніх повідомлень американських ЗМІ про те, що Куба нібито придбала понад 300 військових безпілотників російського та іранського виробництва. За інформацією Axios, кубинська влада обговорювала можливість використання цих дронів для потенційних атак на американську військово-морську базу у Гуантанамо, військові кораблі США та місто Кі-Вест у штаті Флорида.

    Міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес категорично заперечив ці заяви та звинуватив США у спробі сфабрикувати загрозу для виправдання нових санкцій і можливої військової ескалації.

    18 травня США вже запровадили нові санкції проти 11 високопосадовців Куби, а також проти головного розвідувального управління країни та Міністерства внутрішніх справ.

    Аналітики зазначають, що справа проти Рауля Кастро стала одним із найгучніших юридичних кроків США проти кубинського керівництва за останні десятиліття. Водночас експерти сумніваються, що колишнього лідера Куби реально вдасться екстрадувати до США, оскільки Гавана навряд чи погодиться на співпрацю у цій справі.

    Рауль Кастро є однією з ключових постатей Кубинської революції 1959 року. Разом із братом Фіделем Кастро він брав участь у поваленні режиму Фульхенсіо Батісти, який підтримували США. Протягом десятиліть Рауль очолював Міністерство оборони Куби, а у 2008 році офіційно став президентом країни після погіршення здоров’я Фіделя Кастро. У 2018 році він залишив посаду глави держави, однак ще тривалий час зберігав значний вплив на кубинську політику.

  • Куба заявила про підготовку США до нового вторгнення під приводом “загрози дронів”

    Куба заявила про підготовку США до нового вторгнення під приводом “загрози дронів”

    Міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес заявив, що Сполучені Штати намагаються сфабрикувати інформацію про нібито загрозу з боку кубинських безпілотників, аби виправдати подальше посилення санкцій, міжнародний тиск та навіть потенційне військове вторгнення на острів. За словами глави кубинської дипломатії, Вашингтон створює “штучний образ ворога”, використовуючи інформаційні кампанії та витоки розвідувальних даних для формування атмосфери страху навколо Куби. Про це повідомляє Reuters.

    Причиною різкої реакції Гавани стала публікація американського видання Axios, у якій із посиланням на секретні дані розвідки стверджувалося, що Куба нібито придбала понад 300 військових безпілотників. У матеріалі йшлося про те, що кубинська влада могла обговорювати сценарії атак за допомогою дронів по американських військових об’єктах, зокрема по базі США в затоці Гуантанамо, військово-морських кораблях, а також по місту Кі-Вест у штаті Флорида, яке розташоване менш ніж за 150 кілометрів від кубинського узбережжя.

    Кубинська влада категорично заперечила ці твердження. Бруно Родрігес назвав публікацію частиною масштабної кампанії дезінформації та заявив, що Куба “нікому не погрожує і не прагне війни”. У своєму дописі в соціальних мережах він наголосив, що країна лише готується до можливого зовнішнього нападу, реалізовуючи право на самооборону, гарантоване Статутом ООН. За словами міністра, Гавана змушена зміцнювати власну оборону через агресивну політику США, які десятиліттями підтримують економічну блокаду острова та регулярно говорять про необхідність зміни режиму на Кубі.

    Заяви Родрігеса пролунали на тлі різкого загострення відносин між Гаваною та Вашингтоном. Після повернення до влади адміністрація президента США Дональда Трампа посилила риторику щодо країн, які американська влада вважає союзниками Росії, Ірану та Китаю. Куба дедалі частіше згадується в американських медіа та політичних заявах як потенційна загроза безпеці США у Карибському регіоні.

    Особливе занепокоєння у Вашингтоні викликає розвиток безпілотних технологій на Кубі та повідомлення про присутність на острові іранських військових радників. Американські чиновники стверджують, що Тегеран міг допомогти Гавані у модернізації дронових систем, а також у створенні програм підготовки операторів безпілотників. Офіційного підтвердження цієї інформації поки немає, однак у США дедалі активніше просувають тезу про формування “антиамериканського військового альянсу” за участі Куби, Ірану та Росії.

    Окрему увагу американська сторона приділяє можливій участі кубинських військових у війні Росії проти України. За оцінками окремих чиновників США, до 5 тисяч кубинських солдатів могли брати участь у бойових діях на боці Росії. Частина з них, як стверджують джерела у Вашингтоні, після повернення на Кубу передавала військовому керівництву досвід використання безпілотників, тактику сучасної війни та методи ведення бойових операцій із застосуванням дронів.

    У Гавані ці звинувачення називають бездоказовими та політично мотивованими. Кубинська влада переконана, що США навмисно створюють інформаційний фон, який дозволить виправдати подальшу ізоляцію країни або навіть силові дії. Представники кубинського уряду нагадують, що у минулому Вашингтон уже використовував звинувачення проти іноземних держав та політичних лідерів як привід для військових операцій, санкцій чи втручання у внутрішні справи інших країн.

    Напруження між країнами додатково посилилося після повідомлень Reuters про те, що Міністерство юстиції США розглядає можливість висунення офіційних звинувачень 94-річному колишньому лідеру Куби Рауль Кастро у справі про збиття у 1996 році двох літаків гуманітарної організації Brothers to the Rescue. Цей інцидент стався понад чверть століття тому, однак тепер американська влада нібито знову повернулася до цієї справи.

    У Гавані переконані, що відновлення старих кримінальних справ є елементом політичного тиску. Кубинські чиновники заявляють, що США намагаються створити юридичне та моральне підґрунтя для подальших жорстких дій проти кубинської влади. У країні також звертають увагу на нещодавні заяви Дональда Трампа після затримання венесуельського лідера Ніколаса Мадуро американськими спецпризначенцями. За даними джерел, Трамп тоді заявив, що “Куба може бути наступною”.

    Ці слова в Гавані сприйняли як пряму загрозу. Кубинська влада вважає, що Вашингтон намагається повторити сценарій тиску, який уже використовувався щодо інших латиноамериканських держав. На цьому тлі керівництво Куби продовжує посилювати риторику про необхідність захисту суверенітету та підготовки країни до можливого зовнішнього конфлікту.

    Аналітики зазначають, що нинішня криза може стати найсерйознішим загостренням між США та Кубою за останні роки. На тлі глобальної нестабільності, війни в Україні та зростання ролі дронів у сучасних конфліктах будь-які звинувачення у розвитку безпілотних програм швидко перетворюються на фактор міжнародної напруги. Для Куби ж питання оборони дедалі більше стає не лише внутрішньою безпекою, а й частиною великого геополітичного протистояння між США, Росією та їхніми союзниками.

  • Куба закупила сотні ударних дронів і може готувати атаки на США

    Куба закупила сотні ударних дронів і може готувати атаки на США

    Куба опинилася у центрі нового міжнародного скандалу після появи інформації про масштабну закупівлю ударних безпілотників, які потенційно можуть бути використані проти об’єктів Сполучених Штатів. За даними Axios, кубинська влада придбала понад 300 військових дронів та вже обговорювала сценарії їхнього застосування для можливих атак по американській базі у Гуантанамо та місту Кі-Уест, що розташоване приблизно за 150 кілометрів від узбережжя острова.

    Видання посилається на секретні розвідувальні матеріали та джерела у структурах безпеки США. За інформацією американської розвідки, Гавана останніми місяцями активно нарощує співпрацю у військовій сфері з Росія та Іран, які можуть бути постачальниками дронів, комплектуючих і технологій для кубинських силових структур. Окремо зазначається, що навесні кубинська влада зверталася до Москви та Тегерана із запитами на додаткові поставки безпілотників, а також іншого військового обладнання.

    У Вашингтоні ці дані викликали серйозне занепокоєння. Американські чиновники побоюються, що вперше за десятиліття поблизу території США може з’явитися потенційна ударна безпілотна інфраструктура, здатна створювати загрозу військовим об’єктам та цивільній інфраструктурі. Особливу увагу американські спецслужби приділяють саме можливості використання FPV-дронів або баражуючих боєприпасів, які можуть запускатися невеликими групами та складно перехоплюються традиційними системами ППО.

    За словами одного з високопоставлених американських чиновників, якого цитує Axios, у разі підтвердження підготовки атак або розміщення ударних систем поблизу американських баз США можуть розглядати варіант «військового реагування». У Вашингтоні дедалі частіше говорять про те, що Куба перестає бути лише проблемним сусідом і поступово перетворюється на плацдарм для держав, які США вважають своїми стратегічними противниками.

    Ситуація набуває особливого значення через географічне розташування Куби. Відстань між кубинським узбережжям і американським містом Кі-Уест є однією з найменших між США та іншими державами регіону. Саме тому будь-яке розміщення ударних систем на острові автоматично викликає асоціації з періодом Холодної війни та Карибською кризою 1962 року, коли світ опинився на межі ядерного конфлікту через радянські ракети на Кубі.

    На тлі зростання напруги директор ЦРУ Джон Реткліфф здійснив візит на Кубу, де провів закриті переговори з представниками місцевої влади та силових структур. За словами представників американської розвідки, Реткліфф жорстко попередив кубинське керівництво про неприпустимість використання острова як «платформи для просування ворожих інтересів у Західній півкулі». Офіційних деталей переговорів не розголошують, однак джерела американських медіа повідомляють, що США висловили Кубі серйозні претензії через її контакти з Москвою та Тегераном.

    Паралельно американські військові суттєво посилили активність у Карибському регіоні. Поблизу Куби останніми тижнями фіксується збільшення кількості польотів розвідувальної авіації США, включно з літаками радіоелектронної розвідки та безпілотними системами спостереження. Аналітики вважають, що Вашингтон намагається оцінити масштаби військової співпраці Куби з Росією та Іраном, а також перевірити інформацію про можливе розміщення нових систем озброєння на острові.

    Деякі американські експерти вже проводять паралелі між нинішньою ситуацією навколо Куби та розвитком подій у Венесуела, де Росія та Іран протягом останніх років також активно розширювали військово-технічну співпрацю. Крім того, у США побоюються створення неформального альянсу антиамериканськи налаштованих держав у Латинській Америці, який може використовуватися для тиску на Вашингтон у регіоні.

    Водночас сама Куба переживає одну з найглибших економічних криз за останні десятиліття. У Гавана та інших містах країни регулярно відбуваються протести через масштабні відключення електроенергії, дефіцит пального та нестачу продовольства. Через брак нафти в країні суттєво скоротилася робота транспорту, виникли проблеми з функціонуванням лікарень та комунальних служб. У деяких регіонах медичні установи були змушені переносити або скасовувати операції через перебої з електропостачанням.

    Економічна ситуація погіршується також через міжнародний тиск. Після жорсткішої політики адміністрації президента США Дональд Трамп канадська компанія Sherritt International, яка була одним із ключових інвесторів у видобуток нікелю на Кубі, оголосила про згортання діяльності на острові. Це може завдати нового удару по економіці країни, для якої експорт нікелю залишався одним із головних джерел валютних надходжень.

    На цьому фоні американські політики дедалі частіше закликають Білий дім посилити санкції проти Куби та активізувати військову присутність у регіоні. Частина конгресменів вимагає жорсткої відповіді на будь-які спроби Куби співпрацювати з Росією та Іраном у сфері озброєнь, вважаючи це прямою загрозою національній безпеці США.

    Наразі офіційна Гавана не коментувала інформацію про закупівлю ударних дронів та можливі плани їхнього використання. Водночас експерти зазначають, що навіть сам факт появи подібних повідомлень уже значно підвищує напруженість у відносинах між США та Кубою і може призвести до нового витка протистояння у Карибському регіоні.