Міністерство юстиції США офіційно висунуло звинувачення колишньому президенту Куби Раулю Кастро та ще п’ятьом особам у справі про збиття двох цивільних літаків американської гуманітарної організації Brothers to the Rescue у 1996 році. Унаслідок атаки тоді загинули четверо людей, троє з яких були громадянами США.
Про це повідомили Міністерство юстиції США та американські медіа, зокрема The New York Times.
Обвинувальний висновок оприлюднив Федеральний окружний суд у Маямі. Під час спеціальної пресконференції виконувач обов’язків генерального прокурора США Тодд Бланш заявив, що Вашингтон розглядає справу як навмисне вбивство американських громадян, організоване представниками кубинської влади.
За даними слідства, 94-річному Раулю Кастро інкримінують змову з метою вбивства громадян США, чотири пункти обвинувачення у вбивстві та два пункти щодо знищення повітряних суден. Разом із ним обвинуваченими проходять колишні кубинські військові та представники силових структур, серед яких є пілот винищувача, що безпосередньо брав участь у збитті літаків.
Американська сторона стверджує, що саме Рауль Кастро, який у 1996 році обіймав посаду міністра оборони Куби, санкціонував операцію зі знищення літаків. За версією прокуратури, він особисто дав дозвіл на застосування бойової авіації проти екіпажів гуманітарної місії.
Йдеться про інцидент, що стався 24 лютого 1996 року над Флоридською протокою. Кубинські винищувачі МіГ-29 та МіГ-23 збили два легкомоторні літаки організації Brothers to the Rescue, яка базувалася у Маямі. Організацію створили кубинські емігранти, які займалися пошуком та порятунком біженців, що намагалися втекти з Куби морем до США.
Унаслідок атаки загинули Карлос Коста, Маріо де ла Пенья, Армандо Алехандре-молодший та Пабло Моралес. Американська влада наголошує, що літаки перебували у міжнародному повітряному просторі, а тому дії Куби були незаконними та порушували міжнародне право.
У Гавані натомість роками наполягали, що літаки неодноразово порушували повітряний простір Куби. Після інциденту Фідель Кастро публічно взяв на себе політичну відповідальність за збиття літаків і заявив, що організація Brothers to the Rescue нібито займалася антиурядовою діяльністю, зокрема скидала листівки над Гаваною.
Нові звинувачення з’явилися на тлі різкого загострення відносин між США та Кубою. Постійний представник Куби при ООН Ернесто Соберон Гусман уже назвав справу “політично мотивованою провокацією” та заявив, що адміністрація президента США Дональда Трампа намагається створити привід для подальшого тиску на острів.
Своєю чергою президент Куби Мігель Діас-Канель раніше заявляв, що можливий військовий конфлікт між країнами може мати “непередбачувані та катастрофічні наслідки”.
Напруженість між Вашингтоном і Гаваною посилилася після нещодавніх повідомлень американських ЗМІ про те, що Куба нібито придбала понад 300 військових безпілотників російського та іранського виробництва. За інформацією Axios, кубинська влада обговорювала можливість використання цих дронів для потенційних атак на американську військово-морську базу у Гуантанамо, військові кораблі США та місто Кі-Вест у штаті Флорида.
Міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес категорично заперечив ці заяви та звинуватив США у спробі сфабрикувати загрозу для виправдання нових санкцій і можливої військової ескалації.
18 травня США вже запровадили нові санкції проти 11 високопосадовців Куби, а також проти головного розвідувального управління країни та Міністерства внутрішніх справ.
Аналітики зазначають, що справа проти Рауля Кастро стала одним із найгучніших юридичних кроків США проти кубинського керівництва за останні десятиліття. Водночас експерти сумніваються, що колишнього лідера Куби реально вдасться екстрадувати до США, оскільки Гавана навряд чи погодиться на співпрацю у цій справі.
Рауль Кастро є однією з ключових постатей Кубинської революції 1959 року. Разом із братом Фіделем Кастро він брав участь у поваленні режиму Фульхенсіо Батісти, який підтримували США. Протягом десятиліть Рауль очолював Міністерство оборони Куби, а у 2008 році офіційно став президентом країни після погіршення здоров’я Фіделя Кастро. У 2018 році він залишив посаду глави держави, однак ще тривалий час зберігав значний вплив на кубинську політику.
