Хрещатик

Позначка: фінансування

  • Через подорожчання газу на 70% Україна призупинила закупівлі в Європі

    Через подорожчання газу на 70% Україна призупинила закупівлі в Європі

    Україна фактично призупинила імпорт природного газу з квітня через різке зростання цін на європейському ринку та гострий дефіцит фінансування. За останніми оцінками, ціни на газ зросли приблизно на 70% після загострення ситуації на Близькому Сході.

    Уряд раніше планував імпортувати у 2026 році від 2 до 2,5 мільярда кубометрів газу для забезпечення потреб енергосистеми. Однак реалізація цих планів опинилася під загрозою через нестачу коштів.

    Наразі підтверджене фінансування становить лише близько 85 мільйонів євро, які надає Європейський банк реконструкції та розвитку. За поточними ринковими цінами ця сума покриває лише 5–7% від загальної потреби. Таким чином, дефіцит фінансування сягає 90–95%.

    На цьому тлі Україна змушена покладатися переважно на власний видобуток газу. Водночас і він перебуває під загрозою через регулярні атаки на енергетичну інфраструктуру, що ускладнює стабільне накопичення запасів.

    Експерти попереджають, що за відсутності додаткових джерел фінансування країна може не виконати заплановані обсяги імпорту, що створює ризики для проходження опалювального сезону.

  • Уряд виділить півмільярда гривень фігуранту 6-ти корупційних справ Сергію Малявко – ЗМІ

    Уряд виділить півмільярда гривень фігуранту 6-ти корупційних справ Сергію Малявко – ЗМІ

    За повідомленнями  Чернігівської ОВА,  регіон отримає майже 500 мільйонів гривень від уряду для підготовки до наступної зими в межах Плану стійкості регіону.

    Про це пише видання 360ua.news

    Водночас, виділені урядом Юлії Свириденко майже півмільярда гривень перейдуть у розпорядження фігуранта шести кримінальних проваджень, директора КП “Чернігівводоканал” Сергія Малявко.

    Варто відзначити, що всі шість кримінальних проваджень відносно директора КП “Чернігівводоканал” Сергія Малявко стовувались розкрадання державних коштів.

    Зокрема, у серпні 2025 року Сергію Малявко оголосили підозру через заволодіння бюджетними грошима на суму понад 18 мільйонів гривень.

    Водночас, за інформацією місцевих ЗМІ, Сергій Малявко зміг уникнути кримінальної відповідальності через співпрацю з правоохоронцями в якості “штатного провокатора”.

    ФОТО: Скріншот ТГ канал Новини Чернігівщини
  • Україна ризикує не встигнути підготуватися до зими через затримку грошей ЄС

    Україна ризикує не встигнути підготуватися до зими через затримку грошей ЄС

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що держава може не встигнути належно підготуватися до наступного опалювального сезону через затримку фінансової допомоги з боку Європейського Союзу. Йдеться про кошти в обсязі 90 мільярдів євро, які Україна досі не почала отримувати.

    Про це глава держави повідомив під час пресконференції з виконувачем обов’язків прем’єра Болгарії Андреєм Гюровим.

    За словами президента, наразі Україна забезпечена фінансуванням для ключових потреб — армії, соціальних виплат і зарплат. Водночас питання підготовки до зими залишається під загрозою.

    Зеленський пояснив, що вже розроблено комплексний план захисту критичної інфраструктури, який включає як фізичне укріплення об’єктів, так і посилення протиповітряної оборони. Загальна вартість цього плану оцінюється у 5,1 мільярда доларів.

    За його словами, розрахунок був на те, що ці витрати будуть покриті, повністю або частково, за рахунок європейського фінансування. Однак через затримку з надходженням коштів реалізація проєкту опинилася під питанням.

    Президент зазначив, що роботи з підготовки критичної інфраструктури мали стартувати вже з 1 квітня, але через відсутність фінансування їх доведеться відтермінувати.

    Окремо він наголосив на необхідності якнайшвидшого рішення щодо виділення першого траншу допомоги в розмірі 45 мільярдів євро. За словами Зеленського, це питання перебуває на рівні європейських лідерів.

    Глава держави підкреслив, що попри заяви про підтримку України, реальні фінансові інструменти наразі залишаються заблокованими. Він висловив сподівання, що країни ЄС зможуть знайти спільне рішення для розблокування допомоги.

  • Франція ініціює збір 500 мільйонів євро на відновлення саркофага ЧАЕС

    Франція ініціює збір 500 мільйонів євро на відновлення саркофага ЧАЕС

    Україна отримала перші підтвердження фінансової допомоги від міжнародних партнерів на відновлення пошкодженого укриття Чорнобильської атомної електростанції. Йдеться про десятки мільйонів євро, які мають стати частиною ширшого проєкту реконструкції.

    Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга. За його словами, пошкодження саркофага стало наслідком атаки російського дрона, а загальна вартість відновлення оцінюється приблизно у 500 мільйонів євро.

    Міністр зазначив, що Франція, яка нині головує у «Групі семи», виступила з ініціативою винести це питання на обговорення напередодні донорської конференції, запланованої в Україні на квітень.

    За його словами, вже під час попередніх обговорень низка країн заявила про готовність долучитися до фінансування. Конкретні суми наразі не розголошуються, однак уже є підтвердження щодо виділення кількох десятків мільйонів євро.

    Очікується, що фінансування буде акумульоване в межах спеціального фонду, який створюється у співпраці з Європейським банком реконструкції та розвитку.

    Сибіга наголосив, що питання безпеки на Чорнобильській АЕС має глобальний характер і виходить за межі національних інтересів окремих держав. Саме тому Україна розраховує на широку міжнародну підтримку у відновленні об’єкта.

    Таким чином, процес формування фінансової бази для реконструкції вже розпочався, однак для повного відновлення укриття необхідно залучити значно більші ресурси.

  • В уряді заявили що альтернативи кредиту ЄС немає і гроші очікують не раніше червня

    В уряді заявили що альтернативи кредиту ЄС немає і гроші очікують не раніше червня

    В уряді України визнають відсутність альтернативного сценарію фінансування у разі затримки кредитної допомоги від Європейського Союзу. За словами джерел, так званого «плану Б» наразі не існує, а розробка можливих обхідних механізмів може зайняти щонайменше кілька місяців.

    Як повідомляється, уряд розраховує отримати необхідне фінансування від ЄС після проведення виборів в Угорщині. Водночас навіть у найкращому випадку кошти можуть надійти не раніше червня.

    Співрозмовники в урядових колах зазначають, що альтернативні варіанти, зокрема двосторонні позики від окремих країн ЄС або держав G7, потребують часу для узгодження та запуску.

    Ситуація ускладнюється позицією прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який блокує ухвалення рішення про виділення кредиту Україні. За наявною інформацією, Будапешт пов’язує свою підтримку з вимогою відновити постачання російської нафти до Угорщини через трубопровід «Дружба».

    Таким чином, питання фінансування України залишається залежним від політичних домовленостей усередині Європейського Союзу. В уряді сподіваються, що після виборчого періоду в Угорщині ситуація зрушить з місця, однак визнають ризики затримки критично важливих коштів.

  • Поліція розслідує фінансові зловживання в університеті культури

    Поліція розслідує фінансові зловживання в університеті культури

    Національна поліція розслідує справу щодо можливих фінансових зловживань у сфері освіти, пов’язаних із Київським університетом культури. Йдеться про ймовірні махінації з державним фінансуванням, обсяг яких може сягати сотень мільйонів гривень.

    За даними слідства, посадовці навчального закладу могли подавати недостовірну інформацію про кількість студентів і працівників. Це, за версією правоохоронців, дозволяло штучно збільшувати обсяг бюджетного фінансування, яке виділяється на утримання університету.

    Попередньо сума можливих зловживань оцінюється приблизно у 760 мільйонів гривень. У разі підтвердження цих даних збитки державі можуть бути кваліфіковані як особливо великі.

    За інформацією джерел, у межах розслідування проводилися обшуки, зокрема й у колишнього ректора університету Михайла Поплавського. Водночас на цей момент йому не оголошено підозру, а затримань у справі не відбувалося.

    Кримінальне провадження відкрито за статтею про привласнення або розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем. У разі доведення вини учасникам схеми може загрожувати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Окремо слідство перевіряє інформацію про можливу змову керівництва університету з окремими посадовцями Міністерства освіти в межах бюджетних програм фінансування.

    Нагадаємо, на початку 2026 року Михайло Поплавський залишив посаду керівника навчального закладу. Розслідування триває.

  • Фінансування зброї під загрозою: Україна шукає нових партнерів

    Фінансування зброї під загрозою: Україна шукає нових партнерів

    Україна стикається зі зростаючими труднощами у фінансуванні закупівель американського та західного озброєння на тлі затяжної війни з Росією. Основний фінансовий тягар наразі несуть лише кілька країн-партнерів, і розширити це коло стає дедалі складніше.

    Про це заявила посол України при НАТО Альона Гетьманчук у коментарі Bloomberg. За її словами, більшість американської зброї для України фактично оплачується обмеженим колом держав, до якого нещодавно приєдналася Велика Британія. Водночас постійно звертатися до одних і тих самих партнерів стає дедалі складніше, що ускладнює довгострокове планування поставок.

    Додатковий тиск створюють як зовнішні, так і внутрішні чинники. Зокрема, йдеться про блокування Угорщиною виділення кредиту ЄС на 90 мільярдів євро, а також політичні суперечки в Україні, які можуть затримати надходження міжнародної фінансової допомоги.

    Попри це, США продовжують надавати військову підтримку. За словами Гетьманчук, Україна не отримувала сигналів про можливі перебої з американською допомогою, навіть з огляду на те, що Вашингтон паралельно залучений до інших криз, зокрема на Близькому Сході.

    Загалом закупівлі озброєння відбуваються в межах програми PURL. У 2026 році потреба у фінансуванні цієї програми оцінюється приблизно у 15 мільярдів доларів. Водночас у 2025 році Україна отримала лише частину запланованих коштів — близько 4,3 мільярда доларів наприкінці року.

    Наразі поставки вже здійснені на суму близько 500 мільйонів доларів, однак без нових фінансових зобов’язань союзників подальші постачання можуть опинитися під загрозою.

    За інформацією джерел, НАТО розглядає варіант поетапного фінансування поставок — у міру укладання окремих домовленостей із країнами-партнерами. Такий підхід може ускладнити процес закупівель, однак дозволить забезпечити більш стабільні поставки для України.

    Найгострішою потребою залишається протиповітряна оборона, зокрема системи, здатні перехоплювати балістичні ракети. У разі обмеження постачань зі США Україна змушена буде шукати альтернативні рішення серед інших партнерів.

    Одним із можливих варіантів може стати обмін — країни Перської затоки вже проявляють інтерес до українських безпілотників-перехоплювачів. Київ, зі свого боку, розглядає можливість використати цей ресурс для отримання ракет або фінансування для їх закупівлі.

    “В ідеалі Україна хоче обміняти їх на допомогу з перехопленням балістичних та крилатих ракет. Це можуть бути або самі ракети, або кошти на їх придбання”, — пояснила Гетьманчук.

    Вона також додала, що регулярні внески союзників у програму PURL тривають, однак розблокування європейського фінансування могло б суттєво знизити навантаження на нинішніх донорів і стабілізувати ситуацію.

  • Україні потрібно 52 млрд доларів у 2026 році але отримано лише 5,5 млрд

    Україні потрібно 52 млрд доларів у 2026 році але отримано лише 5,5 млрд

    Україна у 2026 році потребує близько 52 мільярдів доларів зовнішнього фінансування для покриття дефіциту бюджету, однак станом на початок року вже вдалося залучити лише 5,5 мільярда доларів міжнародної допомоги. Про це повідомили у Міністерстві фінансів під час засідання комітету Української платформи донорів.

    За даними відомства, частина коштів надійшла через механізм ERA, а також за підтримки Міжнародного валютного фонду і Світового банку. Водночас обсяг уже отриманого фінансування поки що покриває лише незначну частину від загальної потреби.

    Контекстом залишається значний дефіцит державного бюджету на 2026 рік, який оцінюється приблизно у 1,9 трильйона гривень або близько 18,5 відсотка валового внутрішнього продукту. Основним джерелом його покриття визначено зовнішню допомогу та державні запозичення.

    На момент ухвалення бюджету частина необхідного фінансування залишалася непідтвердженою, що створює додаткові ризики для стабільності державних фінансів.

    У Мінфіні наголошують, що подальше залучення міжнародної підтримки є критично важливим для забезпечення макрофінансової стабільності, фінансування соціальних видатків та підтримки оборонного сектору в умовах війни.

  • Зеленський попередив про ризик втрати 90 млрд євро і дефіцит фінансування оборони

    Зеленський попередив про ризик втрати 90 млрд євро і дефіцит фінансування оборони

    Президент України Володимир Зеленський заявив про серйозні ризики для фінансування оборонного сектору та систем протиповітряної оборони, а також про можливі наслідки для безпеки всієї Європи. Про це він розповів в інтерв’ю французькому виданню Le Monde.

    За словами глави держави, Україна активно веде переговори зі США та країнами Близького Сходу щодо посилення систем протиповітряної оборони. Йдеться про співпрацю із Саудівською Аравією, Катаром, Об’єднаними Арабськими Еміратами, Бахрейном, Йорданією та Кувейтом. Українські експертні команди вже працюють у цих країнах.

    Водночас президент наголосив, що навіть сучасні системи, такі як Patriot і THAAD, не здатні повністю захистити від масованих атак, особливо із застосуванням дронів. У зв’язку з цим Україна потребує нових типів перехоплювачів і розширення власного виробництва.

    Зеленський зазначив, що Київ розглядає можливість обміну озброєннями з партнерами, пропонуючи власні технології та експертизу, зокрема у сфері безпілотників.

    Однією з ключових проблем президент назвав дефіцит фінансування. За його словами, українська оборонна промисловість нині завантажена лише наполовину, а додаткові ресурси необхідні передусім для виробництва дронів і засобів перехоплення.

    Він також звернув увагу на ефективність санкцій проти Росії. Зеленський зазначив, що після їх часткового послаблення доходи РФ від енергоресурсів знову зросли, що дозволяє Кремлю продовжувати війну та підтримувати союзників, зокрема Іран.

    Президент визнав існування розбіжностей зі США щодо оцінки намірів російського керівництва. За словами Зеленського, Україна не бачить готовності Володимира Путіна завершити війну, тоді як у Вашингтоні припускають можливість такого сценарію і не підтримують посилення тиску.

    Окремо він попередив про ризик зриву фінансової допомоги від Європейського Союзу на суму 90 млрд євро. За словами Зеленського, блокування цього рішення може призвести до недофінансування армії, виробництва далекобійних і перехоплюючих дронів, а також систем протиповітряної оборони.

    Президент наголосив, що такі ризики стосуються не лише України, а й усієї європейської безпеки. Водночас він висловив сподівання, що ЄС знайде рішення або альтернативні механізми підтримки.

  • Рекордні 15 млн на депутата: Київрада різко збільшила фонди

    Рекордні 15 млн на депутата: Київрада різко збільшила фонди

    2025 рік став рекордним за обсягами фінансування депутатських фондів у Київська міська рада. У жовтні столичні депутати збільшили видатки на Програму вирішення соціально-економічних проблем та виконання доручень виборців до 1 млрд 800 млн грн. У перерахунку це по 15 млн грн на кожного обранця. Додатково 187 млн грн передбачили на забезпечення роботи громадських приймалень.

    Загальна сума фінансування майже сягає двох мільярдів гривень — це співмірно з річними бюджетами таких міст, як Бровари або понад двох Фастів.

    Видатки на депутатські фонди зростають із початку повномасштабного вторгнення. У 2022 році кожен депутат міг спрямувати на допомогу виборцям 1,5 млн грн, у 2023 році — 6 млн грн, у 2024-му — 10 млн грн, а у 2025 році сума зросла до 15 млн грн.

    Варто зазначити, що під час ухвалення п’ятирічної програми на 2021–2025 роки у 2020 році на фінальний 2025 рік планували виділити лише 228 млн грн — по 1 млн грн на кожного депутата. Окремо передбачалося 108 млн грн на роботу приймалень. Однак під час ухвалення бюджету на 2025 рік фінансування збільшили вп’ятеро — до 5 млн грн на депутата та 169 млн грн на приймальні.

    Восени 2025 року депутати підтримали ще одне підвищення — до 15 млн грн на кожного. За відповідне рішення проголосували 78 обранців, лише троє його не підтримали.

    Показово, що 38 із 78 депутатів повністю використали свої фонди на матеріальну допомогу та водночас підтримали розширення програми. Рівень освоєння коштів на кінець звітного періоду становив 94,35%. Невикористаними залишилися лише 126 млн грн.