Хрещатик

Позначка: енергетичне перемир’я

  • Росія може не погодитися на паузу в ударах по енергетиці: що прогнозує ISW

    Росія може не погодитися на паузу в ударах по енергетиці: що прогнозує ISW

    Кремль може не погодитися на обмеження ударів по енергетичній інфраструктурі України щонайменше до завершення зимової кампанії 2026–2027 років. Таку оцінку оприлюднив Інститут вивчення війни (ISW), аналізуючи останні заяви Володимира Путіна та ситуацію на фронті.

    Аналітики звертають увагу, що 25 вересня Путін заявив, ніби Україна домагається припинення далекобійних ударів по енергетичних об’єктах, але водночас сказав, що Україна має «відчути» наслідки російських атак. На думку ISW, така риторика може свідчити про небажання Кремля відмовлятися від одного з головних інструментів тиску цієї зими.

    В ISW пов’язують це із ситуацією на полі бою. За оцінкою інституту, російські війська з березня 2026 року мають майже нульові чисті територіальні здобутки, тоді як українські сили проводили успішні контратаки на Куп’янському, Олександрівському та Лиманському напрямках. Аналітики припускають, що через це Кремль може дедалі більше покладатися саме на далекобійні удари, намагаючись посилити тиск на Україну поза фронтом.

    Окрему роль у цій стратегії ISW відводить новим реактивним дронам типу «Герань». У звіті зазначається, що Росія намагається масштабувати їх застосування, а вища швидкість таких безпілотників ускладнює перехоплення. Саме здатність України швидко наростити ефективні засоби протидії цим системам може суттєво вплинути на результат російської зимової ударної кампанії.

    Раніше «Ненька інфо» вже писала, що Росія різко нарощує виробництво реактивних дронів, а Володимир Зеленський заявив про плани РФ витратити у 2027 році близько $12 млрд на реактивні дрони та баражуючі боєприпаси. Це вписується в оцінку ISW про ставку Кремля на далекобійні удари взимку.

    Також «Ненька інфо» повідомляла про посилення ударів по дата-центрах, телекомунікаційній та іншій критичній інфраструктурі. ISW окремо зазначав, що з середини вересня Росія активніше атакує українські дата-центри та інтернет-інфраструктуру, намагаючись завдати шкоди економіці й цифровим сервісам.

    Ідея енергетичного перемир’я передбачає взаємне припинення ударів по енергетичних об’єктах України та Росії. Українська сторона неодноразово заявляла про готовність до такого формату за умови взаємності. Водночас ISW нагадує, що Путін раніше відхиляв подібні пропозиції.

    У підсумку аналітики не очікують значного прогресу в переговорах або суттєвих поступок Кремля до завершення російської зимової кампанії далекобійних ударів. Це саме оцінка ISW, а не підтверджене рішення російської влади.

  • Територіальні вимоги РФ прибрали з переговорного порядку денного — Зеленський

    Територіальні вимоги РФ прибрали з переговорного порядку денного — Зеленський

    Президент Володимир Зеленський заявив, що так звані «анкориджські домовленості» більше не є частиною нинішнього переговорного процесу щодо завершення війни. За його словами, переговори відійшли і від питання нейтрального статусу України, і від формули «3+2», яку пов’язували з вимогами Росії щодо окупованих українських територій.

    Формула «3+2» стосувалася російських вимог щодо визнання її суверенітету над Кримом, Донецькою та Луганською областями, а також окупованими частинами Херсонської та Запорізької областей. Зеленський наголосив, що нинішній переговорний процес уже відійшов від такої моделі.

    Президент окремо відзначив роль американської сторони, але заявив, що найбільше значення для зміни переговорної позиції мала ситуація на фронті та дії Збройних сил України. За його словами, відсутність значних російських просувань дає Києву можливість не погоджуватися на вимоги Москви, які українська сторона вважає неприйнятними.

    Паралельно Зеленський назвав три напрями, які нині обговорюються зі Сполученими Штатами як можливі кроки до припинення вогню. Перший — взаємна відмова від ударів по енергетичній інфраструктурі. Другий — домовленості щодо безпеки судноплавства та морських перевезень у Чорному морі. Третій — новий тристоронній формат переговорів за участю України, США та Росії.

    Водночас конкретний майданчик для такої зустрічі ще не визначений. Зеленський 24 вересня назвав серед можливих варіантів саміт G20 у грудні, зазначивши, що питання тристоронньої зустрічі вже обговорювалося з американською стороною.

    При цьому реального припинення вогню поки немає. Кремль того ж дня знову заявив, що Росія не погоджується на «тимчасове перемир’я» і наполягає на досягненні, за формулюванням Москви, остаточного миру. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що позиція РФ у цьому питанні не змінилася.

    Таким чином, станом на 24 вересня головна зміна полягає в тому, що за твердженням Зеленського, переговори відійшли від «анкориджської» формули та російських територіальних вимог у форматі «3+2», тоді як США просувають більш вузькі практичні кроки — енергетичну деескалацію, безпеку в Чорному морі та новий тристоронній раунд переговорів.

    Водночас це поки не означає досягнення домовленості про мир чи припинення вогню: сторони залишаються на різних позиціях щодо самого формату перемир’я та подальших умов переговорів.

  • Путін уже обманював Трампа з «енергетичним перемир’ям»: чому нова пауза може стати пасткою для України

    Путін уже обманював Трампа з «енергетичним перемир’ям»: чому нова пауза може стати пасткою для України

    Президент США Дональд Трамп знову просуває ідею взаємного припинення ударів України та Росії по енергетичній інфраструктурі. 14 вересня він заявив, що Київ і Москва нібито вже погодилися на такий формат. Проте українська сторона швидко дала зрозуміти: формальної домовленості поки немає, а будь-яка деескалація можлива лише за умови реальної взаємності та гарантій виконання з боку Росії. Кремль, своєю чергою, привітав саму ідею, але не підтвердив готовність безумовно припинити атаки на українську енергетику.

    Ситуація виглядає особливо неоднозначною через мотиви всіх трьох сторін. Для Вашингтона тема енергетичного перемир’я тісно пов’язана не лише з війною в Україні, а й із внутрішньою американською політикою. Ціни на дизельне пальне у США різко зросли на тлі перебоїв із постачанням енергоносіїв через конфлікт навколо Ірану та Ормузької протоки. Financial Times повідомляє, що дизель у США сягнув рекордних $6,06 за галон, а високі ціни на пальне стають дедалі чутливішою темою напередодні проміжних виборів до Конгресу.

    На цьому тлі Трамп публічно пов’язав подорожчання дизеля насамперед із російсько-українською війною та закликав Володимира Зеленського припинити удари по російській паливній інфраструктурі. Водночас Financial Times зазначає, що перебої через конфлікт на Близькому Сході мають дуже серйозний вплив на глобальний ринок. Тобто твердження, що саме українські удари по російських НПЗ є головною причиною високих цін у США, залишається спірним.

    Для України логіка пропозиції інша. Київ не заперечує можливість взаємного припинення ударів, але прагне значно ширшої домовленості. Володимир Зеленський заявив, що захищеними мають бути не лише об’єкти енергетики, а й інша критична інфраструктура, зокрема об’єкти, пов’язані із забезпеченням продовольством та базовими потребами населення.

    Український президент прямо наголосив, що Україна готова зробити свої деескалаційні кроки, якщо американські партнери зможуть забезпечити реальну готовність Росії діяти так само. Інакше одностороння відмова від ударів лише дасть Москві додаткові можливості.

    Зеленський також планує обговорити параметри можливої домовленості під час контактів із Трампом. Паралельно Київ готується до потенційного відновлення тристоронніх переговорів за участю України, США та Росії. За даними Reuters, українська сторона орієнтується на жовтень, однак точні дата і місце поки не погоджені. Серед можливих майданчиків називали Туреччину, ОАЕ та Швейцарію.

    Позиція Кремля набагато менш однозначна. 15 вересня речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Москва позитивно оцінює ідею енергетичного перемир’я. Але разом із цим Кремль одразу почав висувати додаткові умови: безпека комерційного судноплавства, зокрема нафтових танкерів, а також скасування міжнародних санкцій, яке Москва пов’язує зі стабілізацією ринку пального.

    Фактично це означає, що Кремль намагається розширити розмову далеко за межі простого принципу «не бити по енергетиці». Для Москви можливе припинення українських ударів по НПЗ є важливим саме зараз, адже останні місяці російська переробна інфраструктура зазнає серйозного тиску.

    Українські удари вже змусили Росію обмежувати експорт окремих видів пального. Reuters повідомляє про дефіцит у низці регіонів та зростання внутрішнього тиску на паливний ринок. Це створює для Кремля реальний стимул домовлятися хоча б про тимчасову паузу.

    Водночас є інший фактор, який штовхає Путіна у протилежний бік, — наближення зими.

    За даними Financial Times, частина людей, обізнаних із позицією Кремля, вважає, що Путін не хоче укладати стійку домовленість до зимового періоду. Москва розраховує, що нові удари по українській енергетиці під час холодів можуть посилити тиск на Київ і створити для Росії сильнішу переговорну позицію.

    Саме тут і виникає головна проблема нового «енергетичного перемир’я». Для України будь-яка пауза має сенс лише тоді, коли вона не перетворюється на час для перегрупування Росії.

    Подібний ризик уже проявлявся раніше. РБК-Україна нагадує, що наприкінці січня 2026 року після розмови Трампа з Путіним оголосили про коротку паузу в ударах по енергетичній інфраструктурі на тлі сильних морозів. Москва публічно підтверджувала домовленість, а Україна заявляла про готовність діяти дзеркально.

    Однак затишшя виявилося коротким. Уже 30–31 січня Росія продовжувала окремі атаки, а в ніч на 3 лютого здійснила новий масштабний удар по Україні.

    Саме після таких епізодів Київ дедалі наполегливіше вимагає не просто політичних заяв, а чіткої системи контролю та відповідальності за порушення.

    Цікаво, що ще на початку лютого Financial Times повідомляла про багаторівневий механізм реагування на можливі порушення майбутнього режиму припинення вогню. За цим планом перше порушення мало б спричинити дипломатичне попередження, подальша ескалація — військову реакцію України та союзників, а серйозне порушення могло б передбачати ширшу відповідь коаліції за участю США. Reuters тоді зазначав, що самостійно не зміг підтвердити всі деталі такого плану.

    Саме відсутність подібного механізму є слабким місцем нинішньої ініціативи. Поки Трамп говорить про «домовленість», ні Київ, ні Москва не оприлюднили спільного документа, дату початку режиму тиші, перелік заборонених цілей або процедуру фіксації порушень.

    Це залишає великий простір для різного трактування.

    Наприклад, що саме вважати енергетичною інфраструктурою? Чи потрапляють до цього переліку нафтопереробні заводи, нафтобази, термінали, газосховища, електропідстанції, електростанції або об’єкти, які одночасно мають цивільне й військове значення?

    Без узгодженого списку сторони можуть звинувачувати одна одну в порушеннях практично після будь-якого удару.

    Ще складніше питання — контроль.

    Якщо атака відбувається дроном або ракетою, необхідно мати механізм незалежної перевірки її походження. В умовах війни інформація про цілі, тип боєприпасів та наслідки ударів часто є частиною військової таємниці.

    Тому життєздатне перемир’я потребує не просто політичної обіцянки Трампа, а системи верифікації, яка буде прийнятною для обох сторін.

    Для України є ще одна принципова проблема. За роки війни Москва неодноразово використовувала удари по енергетичних об’єктах саме як інструмент тиску на цивільне населення. Відмова від такого важеля перед зимою означала б для Росії втрату одного з основних засобів примусу.

    Саме тому скепсис Києва щодо готовності Кремля до довгострокової домовленості має цілком практичні причини.

    Для Путіна пауза, навпаки, може бути вигідною в іншому сенсі. Вона дозволила б знизити темп українських атак на НПЗ, стабілізувати частину паливного ринку та відремонтувати пошкоджені об’єкти.

    Для Трампа ж навіть тимчасове припинення атак може стати політичним результатом, який можна представити американським виборцям як доказ того, що Вашингтон знижує геополітичні ризики та намагається стримати ціни на пальне.

    Саме ця різниця мотивів і робить нинішню ситуацію особливо хиткою.

    Вашингтону потрібен швидкий результат. Києву потрібна гарантована взаємність. Москві — умови, які дадуть стратегічну перевагу.

    Тим часом бойові дії не припиняються. Reuters повідомляє, що навіть після заяв Трампа сторони продовжили атакувати енергетичні об’єкти одна одної. Це ще раз підтверджує: фактичного режиму енергетичного перемир’я станом на 15 вересня немає.

    Тому нинішня ситуація поки більше нагадує дипломатичну пропозицію, ніж завершену угоду.

    У найближчі дні ключовими стануть кілька питань: чи представить Вашингтон конкретний текст домовленостей, чи погодиться Москва на дзеркальне припинення ударів, які саме об’єкти потраплять під захист і головне — що станеться у випадку порушення.

    Без відповідей на ці питання будь-яка «тиша» може виявитися лише тимчасовою паузою.

    І попередній досвід уже показав, чим така пауза здатна завершитися.

  • Трамп оголосив енергетичне перемир’я, але Київ чекає гарантій: що відбувається з переговорами

    Трамп оголосив енергетичне перемир’я, але Київ чекає гарантій: що відбувається з переговорами

    Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна та Росія погодилися припинити удари по енергетичних об’єктах одна одної. Однак українська сторона говорить про готовність підтримати взаємну деескалацію та очікує конкретики від партнерів. Публічно підтверджених умов, термінів початку й механізму контролю за таким перемир’ям у перевірених повідомленнях немає. На цьому тлі триває підготовка до можливого поновлення переговорів, а Європейський Союз намагається погодити подальшу дію персональних санкцій проти Росії.

    Про взаємну згоду Києва та Москви Трамп написав у Truth Social 14 вересня. У тому самому дописі він пов’язав зростання світових цін на дизельне пальне переважно з російсько-українською війною, відкинувши визначальну роль ситуації навколо Ірану. Його заява створила враження, що рішення про припинення ударів уже ухвалене обома сторонами.

    Водночас Financial Times повідомила, що оголошення застало українських посадовців зненацька через відсутність надійних російських гарантій. Видання описує заяву американського президента як таку, що випередила формальне порозуміння. Отже, оголошення Трампа поки не дає достатніх підстав повідомляти про початок повноцінного режиму припинення ударів.

    Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 14 вересня підтвердив наявність американської пропозиції щодо взаємного припинення атак на критичну інфраструктуру. За його словами, Україна готова підтримати такий крок, якщо він забезпечить припинення російських ударів і відповідних українських атак. Текст звернення президента оприлюднила Луганська ОВА.

    Український президент наголосив, що йдеться про енергетику, шляхи постачання продовольства та інші критично важливі об’єкти. Він також зазначив, що Київ очікує від партнерів конкретних пропозицій. Умовою українських кроків Зеленський назвав реальну готовність Росії діяти правдиво й довгостроково.

    Це суттєво відрізняється від безумовного підтвердження вже чинної угоди. Українська позиція передбачає взаємність: припинення власних ударів має супроводжуватися припиненням російських атак. У зверненні Зеленського немає оголошення дати початку перемир’я або повідомлення про завершене погодження всіх його параметрів.

    Тема може стати одним із питань майбутніх контактів Зеленського та Трампа. Український президент розповів, що хотів би обговорити морське й енергетичне перемир’я під час можливої зустрічі в Нью-Йорку 21–23 вересня. Водночас він зауважив, що проведення зустрічі залежатиме від планів американського президента та можливості власного приїзду. Про це повідомив «Інтерфакс-Україна».

    Паралельно Київ готується до можливого відновлення тристоронніх переговорів у жовтні. За повідомленням Reuters від 12 вересня, про таку підготовку заявив керівник Офісу президента Кирило Буданов. Однак російська сторона тоді називала передчасним підтвердження конкретних деталей. Тому жовтень слід розглядати як орієнтир для підготовки, а не як остаточно погоджений календар зустрічей.

    Так само не варто подавати Абу-Дабі як безальтернативний і вже затверджений майданчик. Reuters повідомляло, що серед можливих місць проведення Зеленський називав Туреччину, Об’єднані Арабські Емірати та Швейцарію. Остаточна організація переговорів потребує окремого підтвердження.

    Як ідеться в матеріалі ТСН.ua, серед тем дипломатичних контактів розглядають зменшення повітряних ударів і безпеку чорноморського судноплавства. Видання також наводить позицію російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова, за якою Москва не має наміру зупиняти бойові дії лише через проведення переговорів.

    Таким чином, відновлення зустрічей саме собою не означатиме припинення війни. Енергетичні та морські домовленості можуть стосуватися окремих категорій об’єктів і дій, тоді як ширші питання врегулювання залишатимуться предметом переговорів. Поки немає спільно оприлюднених умов, оцінювати масштаб можливого перемир’я можна лише за заявами його потенційних учасників.

    Окрема суперечка розгортається довкола причин подорожчання пального. ТСН описує заяви американських посадовців, які пов’язують ціновий тиск з українськими ударами по російських нафтопереробних заводах. Водночас видання звертає увагу на війну навколо Ірану та порушення постачання енергоносіїв на Близькому Сході. Твердження про переважний вплив одного чинника потребують окремих ринкових розрахунків; політичної заяви для такого висновку недостатньо.

    Для України питання енергетичного перемир’я набуває особливої ваги перед зимою. Припинення атак могло б зменшити загрозу для електропостачання, опалення та роботи підприємств. Проте готовність Києва до взаємних обмежень не усуває головного питання — чи погодиться Москва виконувати їх і якою буде реакція партнерів на можливі порушення.

    На цьому тлі Євросоюз зіткнувся з труднощами під час продовження персональних санкцій. За даними Reuters, 14 вересня посли країн ЄС погодили продовження на сім днів, до 22 вересня, щоб продовжити обговорення шестимісячного рішення. Одним із предметів суперечки стало можливе виключення Алішера Усманова зі списків, яке підтримували Франція та Словаччина. Отже, обмеження не припинили діяти, але довгострокового консенсусу на той момент не було.

    Зеленський у своєму зверненні виступив проти послаблення санкцій щодо російських олігархів і закликав до сильнішого тиску на російські фінанси та військове виробництво. Українська сторона розглядає санкційний тиск як важливу складову зусиль для припинення війни.

    Прогнози щодо готовності Путіна до переговорів лише навесні також залишаються оцінками. ТСН наводить таку думку президента Литви Гітанаса Науседи, який пов’язує її з ризиком нової зимової кампанії проти України. Це не узгоджена дата переговорів і не спільне рішення Євросоюзу. Наразі підтверджені заяви свідчать про дипломатичні пропозиції та підготовку контактів, тоді як умови реального припинення ударів ще потребують конкретизації.

  • «Енергетичне перемир’я і вибори»: про що говорили Рубіо та Зеленський у Мюнхені

    «Енергетичне перемир’я і вибори»: про що говорили Рубіо та Зеленський у Мюнхені

    За інформацією наших джерел, під час зустрічі на полях Мюнхенської конференції з безпеки Президент України Володимир Зеленський та держсекретар США Марк Рубіо обговорювали “питання 30-ти денного енергетичного перемир’я та проведення виборів в Україні”.

    Зокрема, за інформацією джерела, Марк Рубіо запропонував Володимиру Зеленському  30-денне енергетичне перемир’я з РФ.

    “Як уже обговорювалося в Абу-Дабі, росіяни згодні не завдавати ударів по об’єктах електро- та теплопостачання в обмін на повну відмову України від ударів в глиб РФ.

    Водночас росіяни мають намір продовжити удари по логістиці, зокрема по складам та залізниці.

    Виходячи зі стану енергетики, Україна, швидше за все, погодиться. Це поки що єдине рішення, яке може бути прийняте в Женеві”, – зазначає джерело.

    Також, за інформацією джерела, американці у Мюнхені проговорили з Володимиром Зеленським “питання виборів”.

    “Зеленський просуває ідею виборів і референдуму одночасно.

    Росіян та американців такий варіант влаштовує, вони хочуть, щоб за результатами виборів в Україні з’явився новий президент, який і підпише мирний договір.

    Вибори разом з референдумов в травні – це спільна позиція США та РФ.

    Саме тому у Зеленського заговорили про неможливість виборів у травні і будуть намагатися перенести їх на жовтень”, – зазначає джерело.

  • Переговори тривають: Буданов отримав підтримку Зеленського щодо домовленостей в ОАЕ

    Переговори тривають: Буданов отримав підтримку Зеленського щодо домовленостей в ОАЕ

    Керівник української делегації Кирило Буданов зберіг за собою переговорний напрямок після консультацій із президентом Володимиром Зеленським та продовжить роботу над досягнутими в Абу-Дабі домовленостями. Про це повідомило джерело в Офісі президента.

    За словами співрозмовника, під час внутрішніх обговорень Буданову вдалося аргументовано відстояти напрацьовані домовленості та довести доцільність подальшого продовження діалогу з партнерами. Йдеться насамперед про питання енергетичної безпеки та тимчасового зниження ризиків для критичної інфраструктури.

    В ОП наголошують, що саме активна позиція української сторони дала можливість досягти так званого енергетичного перемир’я в один із найскладніших періодів для країни, коли атаки на об’єкти енергосистеми створювали значні загрози для стабільності постачання світла та тепла.

    Співрозмовники вважають, що результати перемовин засвідчили здатність Буданова працювати зі складними кейсами та вести системний переговорний процес навіть у кризових умовах. Тому йому доручено продовжити контакти та розширити діалог із міжнародними партнерами.

    Очікується, що наступні раунди консультацій стосуватимуться подальших гарантій захисту енергетичної інфраструктури та координації дій у сфері безпеки.

  • Російська армія на межі виснаження: що стоїть за пропозицією перемир’я

    Російська армія на межі виснаження: що стоїть за пропозицією перемир’я

    Пропозиція російського лідера Володимира Путіна щодо тижневого енергетичного перемир’я є не жестом упевненого в собі полководця, а відчайдушною спробою виграти час для армії, яка перебуває на межі виснаження. Таку оцінку висловив оглядач The Telegraph, колишній офіцер регулярної армії Великої Британії Хеміш де Бретон-Гордон.

    За його словами, нинішній стан російських збройних сил свідчить про глибоку кризу. Москва змушена шукати людський ресурс будь-де: від закупівлі солдатів у Північної Кореї до вербування найманців в Африці. Російські в’язниці, які раніше були одним із джерел поповнення армії, фактично спорожніли.

    Окреме занепокоєння, зазначає оглядач, викликають повідомлення про повернення на фронт поранених ув’язнених, зокрема тих, хто втратив кінцівки. Частині з них навіть не надали протезів — їх, за наявною інформацією, змушують повертатися до бойових дій на милицях, щоб компенсувати гостру нестачу особового складу.

    На думку Бретон-Гордона, дії російської влади демонструють дві ключові тенденції.

    По-перше, російська армія стрімко втрачає боєздатність. Незалежні оцінки свідчать, що темпи просування російських військ є повільнішими, ніж у окопних армій Першої світової війни, при цьому людські втрати мають співмірний масштаб. За останні два роки Росія захопила трохи більше одного відсотка території України, втративши понад 500 тисяч осіб убитими та пораненими. Щоденні втрати, за оцінками, сягають близько тисячі військових.

    Оглядач називає це класичною війною на виснаження, де поранених солдатів використовують як витратний матеріал, розраховуючи на те, що в України рано чи пізно закінчаться боєприпаси. Він наголошує, що такий сценарій можливий лише в разі, якщо Захід дозволить цьому статися.

    По-друге, ситуація свідчить про повне зневаження Кремля до власного населення. Поки пересічні росіяни потерпають від високої інфляції та стрімкого зростання відсоткових ставок, держава спрямовує залишки ресурсів на виробництво ракет і безпілотників для атак на українські міста.

    За словами Бретон-Гордона, для російського керівництва армія є лише витратним ресурсом. Ув’язнені та іноземні найманці, підкреслює він, коштують для Кремля ще менше, ніж мобілізовані громадяни.

    Водночас оглядач вважає, що саме нинішній момент може стати реальним важелем впливу на Москву. Якщо оцінка стану російської армії є точною, навіть відносно невелике збільшення західної військової підтримки здатне суттєво змінити хід війни на користь України.

    Бретон-Гордон наголошує, що Україна має вести переговори виключно з позиції сили, а не йти на поступки заради політичних фантазій Москви. На його думку, у момент, коли у Путіна швидко вичерпується людський ресурс, саме жорсткий міжнародний тиск може змусити Кремль піти на реальні кроки до завершення війни.

  • Переговори в Абу-Дабі: Київ готовий до тимчасового «енергетичного перемир’я»

    Переговори в Абу-Дабі: Київ готовий до тимчасового «енергетичного перемир’я»

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив заяву колишнього президента США Дональда Трампа щодо домовленостей про тимчасове припинення обстрілів українських міст та об’єктів енергетичної інфраструктури. Питання так званого «енергетичного перемир’я» обговорювалося під час міжнародних переговорів за участю України, США та Росії в Об’єднаних Арабських Еміратах.

    У своєму повідомленні в соцмережі X Зеленський наголосив, що очікує від США забезпечення реального припинення атак на енергетичні об’єкти та зазначив: оцінити ефективність домовленостей можна лише за фактичним станом на місцях. «Енергетика — це основа життя, і ми цінуємо зусилля наших партнерів, щоб допомогти нам захистити життя. Розраховуємо, що домовленості будуть виконуватися. Деескалаційні кроки сприяють реальному руху до завершення війни», — написав глава держави.

    Раніше, 29 січня, Дональд Трамп заявив, що особисто звернувся до президента Росії Володимира Путіна з проханням тимчасово припинити обстріли Києва та інших міст України через аномально низькі температури. За словами Трампа, йшлося про тижневий період, під час якого удари по містах були б особливо небезпечними для цивільного населення та критичної інфраструктури.

    Переговори в Абу-Дабі стали першою серйозною спробою обговорити тимчасове припинення вогню щодо енергетичних об’єктів. Американська сторона запропонувала Україні та Росії домовитися про взаємну відмову від ударів по енергетичній інфраструктурі як «сумлінний захід» та крок до деескалації на тлі складних мирних переговорів.

    Українські представники зазначили, що Київ готовий брати участь у таких ініціативах, навіть якщо вони тимчасові. Наступна зустріч переговорних команд України, США та Росії може відбутися вже 1 лютого, де продовжать обговорення безпекових питань та захисту енергетичної інфраструктури.