Хрещатик

Позначка: дослідження

  • Земля прискорюється: чому 10 липня 2025 року доба стала найкоротшою в історії

    Земля прискорюється: чому 10 липня 2025 року доба стала найкоротшою в історії

    10 липня 2025 року Земля встановила новий рекорд — тривалість доби скоротилася на 1,36 мілісекунди від звичних 24 годин. Це найкоротший день з моменту початку сучасних спостережень. Дані були зафіксовані Міжнародною службою обертання Землі (IERS) та Військово-морською обсерваторією США, а новину оприлюднило видання CNN.

    Найближчими днями очікується повторення подібних явищ — зокрема, 22 липня та 5 серпня також мають бути коротшими за норму. Причини цього — гравітаційний вплив Місяця, сезонні зміни в атмосфері, геофізичні процеси у рідкому ядрі планети, а також наслідки кліматичних змін.

    Чому це важливо для світу

    Хоча втрата мілісекунди майже не відчутна у повсякденному житті, вона критично важлива для технологій. Всесвітній координований час (UTC), на якому базуються системи супутникової навігації, фінансові операції, телекомунікаційні мережі та дата-центри, залежить від надточних атомних годинників.

    З 1972 року для компенсації уповільнення обертання планети було введено 27 «високосних» секунд. Але тепер ситуація інша: Земля прискорюється. Це може призвести до історичної події — першого в історії віднімання «негативної секунди». Фахівці попереджають, що така операція може спричинити серйозні технічні збої — подібні до «проблеми 2000 року».

    Роль клімату в зміні ритму планети

    Зміни клімату також впливають на швидкість обертання Землі. Танення льодовиків у Гренландії та Антарктиді перерозподіляє масу планети, що в свою чергу може трохи уповільнювати обертання. Саме завдяки цьому ефекту питання про віднімання секунди не постало вже сьогодні.

    Хоч ми не відчуваємо цих змін фізично, світ поступово готується до технологічних викликів. Наукові команди у різних країнах стежать за змінами тривалості доби та працюють над тим, як адаптувати глобальні системи до нових умов.

  • Штучний інтелект навчився «спілкуватися» з іншими машинами

    Штучний інтелект навчився «спілкуватися» з іншими машинами

    Два нещодавні дослідження показали: сучасні моделі штучного інтелекту не лише опановують нові знання, а й здатні передавати уподобання одна одній та навіть маніпулювати ринковими умовами. Результати вказують на потенційно небезпечні, але водночас дивовижні властивості ШІ.

    Перше дослідження, проведене науковцями Північно-Східного університету США, показало: великі мовні моделі (LLM), як-от GPT, здатні обмінюватися між собою прихованими сигналами. Ці сигнали непомітні для людини і передаються не через слова, а у вигляді числових кодів.

    В одному з прикладів модель, що під час навчання сформувала схильність до сов, змогла «передати» цю пристрасть іншій моделі — навіть якщо у її власному навчальному наборі про сов не йшлося взагалі. Це нагадує своєрідну мову між машинами, яку люди не можуть розпізнати.

    Один з авторів дослідження, Алекс Клауд, зауважив: «Ми створюємо системи, яких до кінця не розуміємо самі».

    Друге дослідження, опубліковане Національним бюро економічних досліджень США, показало, що ШІ у змодельованому середовищі фінансового ринку виявили схильність до кооперації, а не конкуренції.

    Замість того, щоб змагатися, «агенти» ШІ створювали умовні картелі, фіксуючи ціни для взаємної вигоди. І після досягнення стабільного прибутку припиняли пошуки нових рішень. Учені назвали це явище «штучною дурістю» — моделі навмисно не вдосконалювали стратегію, обравши простий спосіб зберегти прибуток.

    Обидва дослідження доводять: моделі штучного інтелекту можуть вступати у складні взаємодії, не потребуючи для цього чітких інструкцій. Вони здатні до передачі переваг, створення альянсів, домовленостей і компромісів.

    З одного боку, це викликає побоювання щодо непередбачуваності майбутнього ШІ. З іншого — демонструє потенціал для співіснування машин і людей, адже ШІ виявляє здатність «домовлятися» і зупинятись.

  • Учені спростували давній міф про солодке

    Учені спростували давній міф про солодке

    Дослідники спростували давнє уявлення про те, що солодке «привчає» до себе й викликає залежність. Виявилося, що любов до цукру — це не результат звички, а вроджена смакова перевага.

    У шестимісячному дослідженні, проведеному у США за участю 180 дорослих, вчені довели: кількість солодкого в раціоні не впливає на подальше бажання їсти солодощі, не змінює апетит і не сприяє набору ваги. Про це повідомило видання SciTechDaily, посилаючись на публікацію вчених з Університету Вагенінгена (Нідерланди) у складі міжнародної дослідницької групи.

    Учасників поділили на три групи: з високим, низьким і середнім рівнем споживання солодких продуктів. До раціону одних входили варення, шоколад, солодкі молочні продукти, інші отримували в основному несолодкі страви — сир, шинку, хумус, арахісове масло. Протягом пів року учасникам надсилали готові набори продуктів для споживання, і регулярно фіксували зміни в смакових вподобаннях, загальному раціоні, вазі й стані здоров’я.

    Результат здивував навіть частину дослідників: незалежно від того, скільки солодкого їли учасники, їхня любов до цього смаку не змінювалась. А головне — не зросла. Люди, які споживали більше солодкого, не виявили ознак «підсадки», а ті, хто їв менше — не стали менше його любити.

    Крім того, жодна з груп не показала змін у загальному обсязі споживаних калорій, кількості білків, жирів і вуглеводів, вазі тіла чи ризиках розвитку діабету та серцево-судинних хвороб.

    Провідний автор дослідження, професор сенсорної науки Кейс де Грааф, наголосив: уникнення цукру «на всяк випадок» не має наукового підґрунтя. На його думку, тепер на основі цих даних можна будувати збалансованіші підходи до харчування без панічного страху перед солодким.

    Наступний етап — дослідження впливу солодкої їжі на дітей. Адже саме в ранньому віці формуються основні харчові вподобання.

  • Пісна яловичина покращує мікробіом краще за курятину – нове дослідження

    Пісна яловичина покращує мікробіом краще за курятину – нове дослідження

    Нове дослідження іспанських вчених поставило під сумнів поширену думку про те, що курятина є більш корисною і безпечною для здоров’я, ніж яловичина. Виявилось, що пісна яловичина може бути менш шкідливою для кишківника, а також позитивно впливати на склад корисних бактерій у мікробіомі.

    Вчені дослідили вплив яловичини породи Піренаїка та курятини на 16 здорових молодих людей віком від 18 до 22 років. Протягом 8 тижнів учасники дотримувалися двох різних дієт: одна група їла яловичину тричі на тиждень, інша — курятину. М’ясо готували традиційними способами — смажили, тушкували, запікали, при цьому харчова цінність раціонів була однаковою.

    Результати показали, що дієта з курятиною зменшувала різноманітність корисних бактерій та збільшувала кількість шкідливих мікроорганізмів у кишківнику. Крім того, курятина негативно впливала на засвоєння глюкози і знижувала виробництво амінокислот. Натомість яловичина сприяла зростанню бактерій роду Blautia, які захищають слизову кишківника.

    Водночас інші дослідження, зокрема італійських науковців, вказують, що споживання понад 300 грамів курятини на тиждень може підвищувати ризик смерті від ряду видів раку, зокрема раку шлунка. Причини такого ефекту поки що точно не встановлені, але можуть бути пов’язані з методами приготування або якістю кормів для птиці.

    За даними Cancer Research UK, близько 21% випадків раку кишківника пов’язані зі споживанням червоного або обробленого м’яса через утворення шкідливих хімічних сполук під час оброблення чи приготування.

    Національна служба охорони здоров’я Великобританії (NHS) наголошує, що м’ясо — важливе джерело білка, вітаміну B12 та інших поживних речовин, необхідних для розвитку м’язів і підтримки нервової системи. Водночас NHS радить обмежувати споживання червоного м’яса до 70 грамів на день, щоб мінімізувати ризики для здоров’я, зберігаючи при цьому користь продукту.

    Таким чином, пісна яловичина у помірних кількостях може бути кориснішою за курятину для підтримки здоров’я кишківника і загального стану організму.

  • Науковці назвали лише чотири добавки, ефективні проти депресії

    Науковці назвали лише чотири добавки, ефективні проти депресії

    Попри широку популярність біодобавок і рослинних засобів для покращення психічного здоров’я, лише незначна їх частина має науково доведену ефективність у боротьбі з депресією. Про це свідчить нове масштабне дослідження, опубліковане в журналі Frontiers in Pharmacology.

    Вчені проаналізували 64 популярні харчові добавки, які найчастіше використовують у разі депресивних станів. Було опрацьовано 1367 досліджень і 209 клінічних випробувань. Результати виявилися не дуже втішними: тільки чотири засоби отримали достатню наукову підтримку.

    Як показує статистика, більшість людей із симптомами депресії або не звертаються по допомогу взагалі, або сподіваються на «природні» альтернативи. У США, за даними CDC, у 2021 році великий депресивний розлад пережили 21 мільйон дорослих, але лише 61% із них отримали лікування. У Великій Британії цей показник ще нижчий — менше 15%.

    Що справді працює

    Серед 64 вивчених добавок науково доведену дію проти депресії мають лише чотири:

    • Омега-3 — сприяє зниженню рівня гормону стресу (кортизолу), що позитивно впливає на емоційний стан.

    • Звіробій — демонструє ефективність, співмірну з антидепресантами, але має менше побічних ефектів.

    • Шафран — показав результати, подібні до традиційних медикаментів.

    • Пробіотики — поліпшують стан пацієнтів із клінічною формою депресії, покращуючи баланс мікробіоти кишечника.

    Інші популярні добавки, як-от мелатонін, куркумін, магній, кальцій чи вітаміни D і C, не мають достатніх доказів. Частину засобів досліджували лише один раз, що не дозволяє робити об’єктивні висновки.

    Багато препаратів виглядають перспективно, але потребують подальших досліджень. До них належать лаванда, меліса, цинк, триптофан, родіола, фолієва кислота та ромашка.

    Застереження експертів

    Докторка психології Теа Галлахер із Нью-Йоркського університету наголошує: попри привабливість «натуральних» засобів, більшість із них не мають перевіреної ефективності. Вона застерігає від сліпого довір’я до рекомендацій інфлюенсерів, які часто просувають добавки, керуючись лише особистим досвідом.

    «Люди вірять, що природні засоби не можуть нашкодити. Але це не завжди так. Безконтрольне вживання може призвести до побічних ефектів або втрати часу, необхідного для реального лікування», — зазначає вона.

    Науковці підкреслюють: рослинні засоби можуть підтримувати основне лікування, але не замінюють його. У разі симптомів депресії важливо звертатися до фахівців, а не займатися самолікуванням.

  • Міф про глютен: дослідження показало, що боятись його не варто

    Міф про глютен: дослідження показало, що боятись його не варто

    Пацієнти з синдромом роздратованого кишківника (СПК), які дотримуються безглютенової дієти, можуть робити це марно — до такого висновку дійшли вчені з Університету Макмастера. Результати їхнього дослідження, опубліковані у журналі The Lancet Gastroenterology and Hepatology, свідчать: глютен не завжди є причиною погіршення самопочуття в таких пацієнтів.

    У дослідженні взяли участь 29 людей із клінічно підтвердженим СПК, які вважали, що їм шкодить глютен. Учасникам у випадковому порядку давали батончики з глютеном, з пшеницею або без цих інгредієнтів. Ніхто з них не знав, що саме їсть. Результат: симптоми посилювалися незалежно від вмісту глютену, включаючи навіть плацебо-продукти. Це свідчить, що вирішальну роль могла відігравати не фізіологічна реакція, а очікування.

    Професор Пшемисл Берчик, керівник дослідження, зазначає: багато хто з таких пацієнтів потрапляє під вплив ноцебо — коли віра в шкоду певного продукту сама викликає симптоми. На його думку, свою роль тут відіграють також популярні в соцмережах міфи про глютен.

    Дослідники підкреслюють: замість суворої дієти, яка може бути обтяжливою та непотрібною, пацієнтам варто розглянути психологічну підтримку. Це дозволить безпечно повернути до раціону продукти з глютеном і позбутися харчових обмежень, які не мають обґрунтованої причини.

    Що таке глютен і кому він справді шкідливий

    Глютен — це білкова речовина, яка міститься в пшениці, ячмені та житі. Для більшості людей він є безпечним і не викликає жодних проблем. Проте в окремих випадках, наприклад при целіакії або алергії на пшеницю, глютен дійсно становить загрозу здоров’ю. Таким людям суворо необхідно уникати цього білка.

    Втім, останніми роками безглютенова дієта стала популярною й серед людей без медичних показань. Багато хто вважає, що без глютену “легше живеться”, хоча наукові дані цього не підтверджують.

  • Гарвардські вчені: вік матері впливає на стать майбутніх дітей

    Гарвардські вчені: вік матері впливає на стать майбутніх дітей

    Довгий час вважалося, що ймовірність народження хлопчика або дівчинки становить рівно 50%, наче при підкиданні монети. Але нове масштабне дослідження Гарвардського університету змінює уявлення про цей “рівний шанс”.

    Науковці проаналізували дані понад 58 тисяч жінок, які мали щонайменше двох дітей, і виявили, що вік матері на момент народження першої дитини відіграє значну роль у ймовірності народження дітей однієї статі.

    “Стать при народженні не підпорядковується простому біноміальному розподілу. Ми виявили значну внутрішньоматеринську кореляцію”, — пояснили дослідники.

    Результати вражають:

    • 43% жінок, які народили першу дитину після 28 років, згодом мали всіх дітей однієї статі.

    • Тоді як лише 34% жінок, які стали мамами до 23 років, народжували дітей лише однієї статі.

    Таким чином, вік першої вагітності прямо впливає на те, чи будуть у жінки діти обох статей, чи лише хлопчики або лише дівчатка.

    Дослідники розглядали також інші ознаки матері — зріст, ІМТ, колір волосся, групу крові, хронотип, расу тощо — і дійшли висновку, що жодна з них не має статистично значущого впливу на стать потомства.

    Попри загальноприйняту теорію, що все вирішує “випадкова” X або Y-хромосома сперматозоїда, виявляється, що організм жінки також може впливати на підсумковий результат. Як саме — питання залишається відкритим і стане предметом подальших досліджень.

    Монета більше не працює. Те, кого народить жінка — хлопчика чи дівчинку, — може частково залежати від того, у якому віці вона стала матір’ю вперше. Це відкриття кидає виклик уявленню про рівну ймовірність і відкриває нові горизонти для розуміння людської репродуктивної біології.

  • Нове дослідження: зайва вага виникає не через брак руху

    Нове дослідження: зайва вага виникає не через брак руху

    Популярне переконання, що основною причиною ожиріння є недостатня фізична активність, зазнало серйозного перегляду. Міжнародна дослідницька група під керівництвом Аманди Макгроскі з Університету Дьюка (США) встановила: ключовий чинник глобального зростання маси тіла — не малорухливість, а споживання висококалорійної, ультраобробленої їжі.

    Дослідження, опубліковане в авторитетному науковому журналі PNAS, охопило понад 4200 осіб із 34 різних популяцій на шести континентах — від племен мисливців-збирачів до мешканців мегаполісів. Вивчалися такі показники, як загальні та базальні енергетичні витрати, індекс маси тіла та рівень жиру в організмі.

    На перший погляд, дані підтверджували усталену думку: мешканці економічно розвинених країн мали вищу масу тіла й більший рівень жиру. Проте після корекції на вік, стать і тип тілобудови з’ясувалося, що фізично активні вони не менше, а навіть більше, ніж представники традиційних суспільств.

    Загальні енергетичні витрати майже не впливають на ризик ожиріння — лише в 10% випадків вони корелюють із накопиченням жиру. Цей результат спростовує популярну ідею, що “все вирішує спортзал”.

    Натомість, справжньою причиною фахівці називають надлишкове споживання ультраоброблених харчів — продуктів, багатих на цукор, сіль, жири, ароматизатори й інші підсилювачі смаку. Такі продукти порушують природні сигнали ситості, провокуючи хронічне переїдання. Крім того, технологічна обробка робить їжу легкозасвоюваною і енергетично “щільною”, через що надлишок калорій легко накопичується.

    “Сучасна їжа змінює наші апетити, працює проти сигналів насичення й сприяє ожирінню навіть за нормального рівня фізичної активності”, — зазначають автори дослідження.

    Фізична активність, попри її користь для серця, судин, психіки й метаболізму, не здатна самостійно стримати епідемію ожиріння, якщо люди продовжують харчуватись фастфудом, газованими напоями й напівфабрикатами.

    Дослідники закликають уряди та суспільство:

    • регулювати продаж солодких напоїв;

    • маркувати ступінь обробки продуктів;

    • обмежити рекламу нездорової їжі;

    • забезпечити доступ до натуральної їжі, особливо для вразливих верств населення.

    Проблема ожиріння — не лише в сидячому способі життя, а в агресивній харчовій індустрії, яка змушує нас з’їдати більше, ніж потрібно. Щоб ефективно боротися з епідемією зайвої ваги, потрібно змінювати не лише звички, а й саму систему харчування.

  • До 10 мільйонів частинок щороку: як мікропластик впливає на здоров’я

    До 10 мільйонів частинок щороку: як мікропластик впливає на здоров’я

    Уживання мікроскопічних частинок пластику разом із їжею або напоями може мати серйозні наслідки для здоров’я. Про це свідчать результати нового дослідження, проведеного вченими Університету Каліфорнії у Девісі (США).

    У ході експерименту лабораторним мишам щодня давали невеликі дози полістиролових наночастинок — виду пластику, який часто використовують у пакуванні продуктів. Така кількість відповідала тій, яку сучасна людина отримує з їжею, за підрахунками дослідників — від 40–50 тисяч до 10 мільйонів частинок мікропластику на рік.

    Результати виявились тривожними: у тварин розвивалась непереносимість глюкози, з’являлися ознаки запалення печінки, а також підвищувалась проникність кишківника та рівень ендотоксинів у крові. Усе це є ознаками системних метаболічних порушень, які можуть призводити до хронічних захворювань у людей.

    «Наше дослідження показало, що навіть кількості пластику, які є звичними для сучасного харчування, можуть викликати суттєві зміни в організмі», – зазначила авторка дослідження Емі Паркгерст.

    Науковці планують продовжити роботу над вивченням впливу мікропластику на інші органи та системи, а також дослідити механізми його накопичення в тілі людини.

  • Біологічне старіння пов’язане з рівнем демократії та освіти — дослідження Nature

    Біологічне старіння пов’язане з рівнем демократії та освіти — дослідження Nature

    Міжнародна група вчених довела, що біологічне старіння людини залежить не лише від стану здоров’я, а й від політичного устрою, рівня освіти, екології та соціальної справедливості. Результати масштабного аналізу, проведеного в 40 країнах, опублікував журнал Nature Medicine.

    Освіта і свобода як ключ до довголіття

    У ході трирічного дослідження науковці проаналізували фізіологічні показники (артеріальний тиск, індекс маси тіла тощо) у поєднанні з соціальними факторами — зокрема рівнем демократії, свободою слова, доступом до освіти та екологічним станом середовища.

    Головний висновок: у країнах зі стійкими демократичними інститутами, високим рівнем освіти та соціального добробуту громадяни старіють значно повільніше. Натомість політична нестабільність, бідність, нерівність і забруднення середовища прискорюють вікові зміни.

    Біоповедінковий розрив: чому деякі 50-річні мають тіло 60-річного

    Вчені запровадили новий показник — біоповедінковий розрив. Він демонструє різницю між паспортним віком людини та станом її організму. Наприклад, якщо 50-річний має показники здоров’я, характерні для 60-річного, його біоповедінковий розрив становить 10 років.

    Найбільші розриви зафіксовані в Єгипті та Південній Африці. Там біологічне старіння відбувається значно швидше за хронологічне. Найкраща ситуація — у більшості країн Європи, де старіння відбувається повільно та стабільно. Регіони Азії та Латинської Америки займають проміжне становище.

    Освіта та активність — природні антиейдж-засоби

    Серед найефективніших факторів уповільнення старіння — не дорогі добавки, а банальна освіта. Саме вона, за словами авторів дослідження, забезпечує тривалий захист від передчасного старіння. Також важливими є фізична активність, розвиток пам’яті, когнітивна гнучкість і стійкість до стресу.

    Окремо вчені наголошують на ролі хронічного стресу — він спричиняє запальні процеси в організмі, які пришвидшують вікові зміни. Джерела такого стресу — політична нестабільність, корупція, економічна нерівність і відсутність свобод.

    Політика як стратегія здоров’я

    Дослідники зазначають, що отримані висновки можуть стати основою для нових державних стратегій охорони здоров’я. Замість боротьби лише з медичними наслідками старіння, уряди мають більше уваги приділяти зміцненню демократичних інституцій, підвищенню рівня освіти, зниженню нерівності та екологічному оздоровленню.

    Автори дослідження планують продовжити спостереження ще на 10–20 років, щоб глибше зрозуміти механізми старіння. Особливий інтерес викликають учасники, у яких біологічний вік виявився нижчим за хронологічний — вивчення їхніх випадків може стати ключем до розгадки довголіття.