Хрещатик

Позначка: депутати

  • Банки можуть бути зобов’язані розкривати банківську таємницю та особисті дані за запитом поліції

    Банки можуть бути зобов’язані розкривати банківську таємницю та особисті дані за запитом поліції

    Нова норма, що передбачає зобов’язання банків розкривати банківську таємницю та особисті дані клієнтів за запитом правоохоронних органів, була додана до законопроєкту №11043 перед другим читанням у Верховній Раді.

    Ця пропозиція вже викликала значний резонанс у суспільстві і серед експертів у сфері права та фінансів. Голосування по цьому законопроєкту очікується найближчим часом, повідомляє «Судово-юридична газета».

    Запит від поліції може надійти, якщо платіжна операція містить ознаки кримінального правопорушення.

    Законопроєкт розкритикувало Головне юридичне управління парламенту. Там вважають, що він порушує Конституцію.

    «Незрозуміло, яким чином постачальник платіжних послуг визначатиме, чи містить операція ознаки кримінального правопорушення», – кажуть в управлінні.

    І додали, що підстави для направлення такого запиту поліції не обмежені, хоча йдеться про надзвичайно широкий обсяг інформації.

  • Підвищення податків запровадиться “заднім числом”

    Підвищення податків запровадиться “заднім числом”

    Податковий комітет Верховної Ради України прийняв до повторного першого читання урядовий законопроєкт, що передбачає підвищення податків у кількох ключових сферах. Наразі обговорюється збільшення військового збору, податків для фізичних осіб-підприємців (ФОП) та банків, а також введення авансових внесків на автозаправних станціях (АЗС). Деякі народні депутати висловлюють обурення, що зміни пропонуються впроваджувати “заднім числом”.

    Податковий Комітет Вевховної Ради прийняв до повторного першого читання версію урядового законопроєкту про підвищення податків, повідомив нардеп Ярослав Железняк.

    “Мінфін: будуть пропонувати впровадження підвищення податків “заднім числом” з 01 жовтня”,  – написав Железняк у Telegram.

    Як додав пізніше Железняк, податковий Комітет ВР прийняв до повторного першого читання версію урядового законопроєкту про підвищення податків.

    Документ передбачає:

    – підвищення військового збору з 1,5% до 5%

    – збільшення податків на 1-2 групу ФОП

    – авансові внески на АЗС

    – 1% на всіх форм ФОП 3-ї групи

    – 25% прибутку на фінустанови

    – помісячна звітність ПДФО (для економ.бронювання)

    – 50% податок на прибуток банків в 2024 році.

    “Так як до жовтня закон в цілому не буде прийнято, то впровадження буде “заднім числом” з 01 жовтня.

    Таким чином на цей рік такі податкові зміни принесуть 58 млрд у 2024, та 137 млрд грн в наступному, додав Железняк.

  • Роберт Амстердам назвав прийнятий Верховною Радою законопроєкт фактичним забороною церкви

    Роберт Амстердам назвав прийнятий Верховною Радою законопроєкт фактичним забороною церкви

    Адвокат Української православної церкви (УПЦ) Роберт Амстердам розкритикував нещодавно прийнятий Верховною Радою законопроект, вважаючи його фактичною забороною діяльності УПЦ. За словами Амстердама, цей закон є «релігійною чисткою» та «новою чорною сторінкою в історії порушень прав людини в Україні».

    Амстердам заявив, що «більшість Верховної Ради піддалася націоналістичному тиску» і додав, що лобісти законопроекту понесуть міжнародну відповідальність. «Це форма цілеспрямованої дискримінації, яка ущемляє права мільйонів громадян України, що належать до стародавньої християнської конфесії країни», — зазначив він.

    Юрист також навів деталі законопроекту.

    За його словами, зв’язки між УПЦ та Руською православною церквою (РПЦ) буде встановлювати Державна служба з етнополітики та свободи совісті. Якщо служба визначить, що ці церкви пов’язані, вона подасть позов до адміністративного суду з вимогою припинення діяльності УПЦ.

    Амстердам підкреслив, що чиновники зможуть використовувати як критерій для визначення зв’язків статут РПЦ, де зазначена ця зв’язок. При цьому, на зміну статуту РПЦ українська церква вплинути не може.

    Юрист нагадав, що після повномасштабного вторгнення Росії УПЦ виключила зі свого статуту посилання на РПЦ і оголосила про свою повну незалежність, зокрема відновивши виробництво миротворців у Києві та відкривши закордонні приходи.

    На думку Амстердама, чиновники можуть проігнорувати ці факти відповідно до законопроекту.

    Якщо суд задовольнить позов, це позбавить УПЦ її юридичної ідентичності та прав власності, а також заборонить її релігійну діяльність, змусивши прихожан молитися в підпіллі. При цьому, як зазначає юрист, подача позову до суду може відбутися лише через дев’ять місяців після встановлення факту «зв’язків з РПЦ».

  • Депутати ухвалили закон про заборону московської церкви

    Депутати ухвалили закон про заборону московської церкви

    Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №8371, який забороняє діяльність релігійних організацій, пов’язаних з Російською Федерацією. Це рішення стало важливим кроком у боротьбі з впливом Москви на релігійні установи в Україні.

    Рада ухвалила в цілому доопрацьований законопроєкт №8371 щодо заборони діяльності на території України релігійних організацій, зокрема пов’язаних з рф. В народі – закон про заборону московської церкви. “За” у другому читанні – 265

    – написав Железняк у Telegram.

    Закон, з його слів, набирає чинності через 30 днів з дня його опублікування. “Але окрім одного пункту – згідно нього громади УПЦ МП матимуть 9 місяців на те, щоб розірвати зв’язки з РПЦ”, – зазначив Железняк.

    Нардеп Олексій Гончаренко назвав у Telegram ухвалення законопроекту “історичним рішенням”.

    “Історичне голосування у Верховній Раді! голосів за законопроект 8371 “Про захист конституційного ладу в діяльності релігійних організацій” в другому читанні в цілому! Від рішення РНБО у грудні 2022 року і указу Президента України Володимира Зеленського і до рішення парламенту шлях більше ніж півтора року! Нарешті РПЦ як частина режиму держави-агресора буде заборонена, а також забороняється звʼязок із нею для українських релігійних організацій! Чекаємо підписання Президентом”, – зазначила у Facebook нардеп Євгенія Кравчук.

  • Вадим Столар повертається у велику політику з грошима Романа Абрамовича

    Вадим Столар повертається у велику політику з грошима Романа Абрамовича

    Як повідомляють наші джерела в ОП, вибори Президента мають відбутися наступного року, обговорюються тільки терміни їх проведення та формат.

    З огляду на падаючий рейтинг Володимира Зеленського і його можливу поразку в другому турі від будь-якого іншого кандидата крім “умовного ОПЗЖ”, політтехнологи Президента вирішили створити йому такого “конкурента” власноруч.

    За інформацією наших джерел, спочатку ОП для залучення фінансування спецпроекту зі створення технічного кандидата провів переговори з Рінатом  Ахметовим, але той відмовив з формулюванням, що “не готовий на такі витрати”. Стосовно рівня витрат,  за попередніми розрахунками, тільки на партію та її лідера у рік виборів вони становитимуть мінімум 100 мільйонів доларів.  І це  тільки та частина, що зазвичай проходить через “чорну касу”. Практично стільки ж треба витратити і через “офіційні платежі”.

    У разі, якщо президентські вибори будуть проходити одночасно з місцевими, то ще близько 150 мільйонів доларів доведеться витратити власне депутатам і кандидатам на місцевому рівні. І якщо витрати в 150 мільйонів доларів можна перекласти на плечі мажоритарників і місцевих кандидатів, то за розрахунками ОП 200 мільйонів доларів для просування технічного кандидата мають бути залучені від “спонсора”.

    Свої послуги у створенні технічного кандидата під президентські вибори Банковій запропонував Вадим Столар, а Офіс Президента знайшов йому спонсора: російського мільярдера, екс-власника футбольного клубу Челсі  Романа Абрамовича.  Згідно домовленостей, Абрамович має профінансувати створення потужної парламентської фракції з “мирним треком” орієнтоване не електорат Східних, Південних та Центральних регіонів.

    Ставка робиться на  результати закритої соціології, яка показує зростання популярності “мирного треку” серед українців. За даними соціологів, до середини наступного року частка виборців, готових проголосувати за умовну “партію миру”, становитиме приблизно 30 відсотків, тож другий тур не виглядає таким нереальним. Завдання Столара в даному кейсі  – вивести на травень 2025 року технічного кандидата, здатного з “мирною тематикою” вийти в другий тур із Володимиром Зеленським.

    В рамках домовленостей Столара та ОП, Вадиму Столару поступово повертають його медіа ресурси, з умовою, що вони не будуть використовуватись для критики Офісу Президента. Також за протекції Офісу, Вадим Столар повертає собі бізнес-вплив у столичному регіоні.

    Вадим Столар уже контактував з Романом Абрамовичем і процес створення “технічного кандидата” був запущений: наразі тривають роботи з розробки бренду та підбору потенційних медійних осіб, прописується стратегія ведення виборів.

  • В Україні за дрібні крадіжки каратимуть лише штрафами

    В Україні за дрібні крадіжки каратимуть лише штрафами

    В Україні набрав чинності новий закон, згідно з яким дрібні крадіжки, вартість викраденого майна яких не перевищує трьох тисяч гривень, більше не тягнуть за собою кримінальне покарання. Тепер за такі злочини винуватці каратимуться лише адміністративними штрафами. Це рішення викликало неоднозначну реакцію серед експертів і громадськості.

    Досі дрібною вважалася крадіжка на суму до 300 гривень і у разі, якщо сума була більшою, людина справді могла потрапити до в’язниці.

    Крадіжки є одними з найпоширеніших злочинів в країні, особливо магазинні. Тепер за “шопліфтинг”, за викрадення майна в офісі чи установі, з автомобіля чи квартири на суму, меншу ніж три тисячі гривень, винний заплатить лише штраф.

    Підписаний президентом закон спрямований не лише на гуманізацію покарання. Причина ще й у тому, що коли почалася війна і запровадили воєнний стан, парламент суттєво посилив відповідальність за ці злочини. Суди розглядали тисячі справ про дрібні крадіжки і виносили суворі вироки, не співмірні, як вважали депутати, зі скоєним.

    Три роки за крадіжку памперсів у магазині

    “Особа, знаходячись в магазині “АТБ Маркет” у Мукачево, діючи умисно, знаючи, що відповідно до указу президента України від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, таємно викрала одну пляшку віскі марки “Jack Daniels” об’ємом 0,5 літра вартістю 596 грн 50 коп”.

    супермаркет торгівля

    Автор фото,УНІАН

    Підпис до фото,Супермаркети – місце постійних крадіжок

    “Особа, перебуваючи в приміщенні магазину “Продукти-289” у м.Дніпро, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану взяла з полиці плитки шоколаду ТМ “Рошен” в кількості п’ять штук, загальною вартістю 511 грн 65 коп., які сховала до внутрішньої кишені кофти”.

    Це приклади із судових вироків, які наводили у парламенті під час розгляду законопроєкту. Обох осіб суди покарали ув’язненням з відстрочкою покарання, бо суми вкраденого перевищували 300 гривень.

    Ще одному крадію, який у магазині “Щодня” у Рівному викрав підгузки “Huggies”, суд присудив понад три роки ув’язнення. Якби це сталося зараз, був би лише штраф.

    Депутати, голосуючи за гуманізацію цих злочинів, вказували на те, що такі покарання в умовах воєнного стану є неспівмірними скоєному.

    Під час розгляду законопроєкту лунала інформація про те, що у 2023 році правоохоронні органи зареєстрували понад 82 тисячі кримінальних проваджень за фактами крадіжок, до суду спрямували близько 45 тисяч. Значна частина їх – крадіжки у магазинах.

    Що найбільше крадуть в магазинах в Україні

    Ритейлери неохоче розповідають про обсяги крадіжок, а узагальненої інформації по Україні про це немає. Запити кільком торговельним мережам поки що лишаються без відповіді.

    У той самий час заступник генерального директора “Еко Маркет” з питань безпеки Анатолій Самойленко розповів, що у їхній мережі обсяг крадіжок залишається на сталому рівні, про що свідчить рівень невидимих втрат в межах 0,3% від товарообігу, як і найменування товарів, які цуплять відвідувачі.

    “У крадіїв смаки не змінюються останні роки: це алкоголь, консервація, шоколадні цукерки, масло та сири”, – каже він.

    Анатолій Самойленко також заперечує поширену думку про те, що у більшості випадків крадуть ті, хто не має чого їсти, хоч такі випадки й трапляються.

    “Варто розуміти, що “шопліфтингом” займається вузька категорія людей, які професійно цим займаються, а не через необхідність. Більшість людей не готові ризикувати проблемами із законом через крадіжку продуктів”, – переконаний представник “Еко Маркету”.

    Які будуть штрафи за дрібні крадіжки

    Через цю причину, вважає Анатолій Самойленко, декриміналізація покарання за крадіжки не призведе до їх зростання. Він також нагадує, що ухвалений закон передбачає збільшення штрафів у разі адміністративного покарання.

    Парламент справді підвищив розміри штрафів за крадіжки. Згідно з законом, залежно від суми вкраденого, штрафи становитимуть від 850 до 5100 гривень, за повторну крадіжку – від 8500 до 17000 гривень.

    Правоохоронці, які ведуть кримінальні провадження, вважають декриміналізацію кроком до справедливості.

    “Закон має на меті встановити більш справедливу та пропорційну відповідність за вчинення дрібної крадіжки”, – заявив заступник міністра внутрішніх справ Богдан Драп’ятий.

    Поки що у поліції не кажуть, чи очікують вони зростання кількості крадіжок після послаблення покарання за такі злочини.

    крадії

    Автор фото,Getty Images

    Підпис до фото,“Шопліфтерами” називають дрібних крадіїв у магазинах

    Однак радник юридичної фірми “Ілляшев та Партнери” Костянтин Кривенко вважає, що декриміналізація крадіжки у незначних розмірах навряд чи негативно вплине на загальну криміногенну ситуацію в Україні.

    Він каже, що штрафи є більш дієвим механізмом покарання і мають більшу виховну функцію, аніж позбавлення волі, нехай навіть умовним терміном.

    Окрім того, Костянтин Кривенко зауважує, що процедура притягнення до кримінальної відповідальності набагато складніша і потребує більше часу і ресурсів правоохоронців, аніж адміністративна, тому новий закон позитивно позначиться на їхній роботі.

    “Правоохоронці зможуть фокусуватися на більш значних кримінальних правопорушеннях, ніж крадіжка пакунка памперсів чи пляшки горілки у магазині”, – каже правник у коментарі.

  • В Україні підтримали законопроєкт про створення приватних військових компаній

    В Україні підтримали законопроєкт про створення приватних військових компаній

    Міністерство оборони України підтримало новий законопроєкт, що передбачає створення приватних військових компаній (ПВК) в Україні. Цей документ, який вже зареєстровано на урядовому порталі, відкриває нову етап у формуванні ринку безпеки та оборони в країні.

    У висновку Міністерства оборони сказано, що у запропонованій редакції законопроєкт не узгоджується з Конституцією України, законами України “Про оборону України” та “Про розвідку”. Також він суперечить міжнародним договорам та рекомендаціям документа Монтре, в якому розкриваються питання функціонування приватних військових компаній в період збройного конфлікту. Зазначається, що Україна є однією із 17 держав, які взяли участь у його підготовці.

    В міністерстві наголошують, що необхідне створення нормативно-правової бази для здійснення військово-консалтингової діяльності із залученням міжнародного передового досвіду. В Міноборони пропонують доопрацювати проєкт, залучивши до роботи над законопроєктом фахівців міноборони.

    Автором законопроєкту є “слуга народу” Сергій Гривко. Документ визначає правовий статус та організаційно-правові засади діяльності міжнародних оборонних компаній, які створюються в Україні, та беруть участь у здійсненні оборонних заходів.

    Зазначається, що такі компанії також надаватимуть оборонні послуги й за межами України. Проєкт Закону пропонує створити Державну службу України у справах міжнародних оборонних компаній, яка займатиметься регулюванням та управлінням у сфері діяльності міжнародних оборонних компаній. Вона підпорядковуватиметься Головному управлінню розвідки Міноборони України.

    Новий державний орган контролюватиме діяльність приватних компаній, реєструватиме угоди щодо оборонних послуг, а також обліковуватиме наявне на їхньому балансі озброєння та техніку.

  • В Україні вдвічі зросла кількість людей з гральною залежністю

    В Україні вдвічі зросла кількість людей з гральною залежністю

    Кількість українців, які страждають на гральну залежність, подвоїлася за перші шість місяців 2024 року, що свідчить про серйозну кризу в цій сфері. За даними платформи відкритих даних Опендатабот, щомісяця реєстр лудоманів в Україні поповнюється в середньому на 760 осіб.

    Зазначається, що Реєстр лудоманів нині налічує 7 874 особи. При цьому 4 585 осіб було включено до реєстру за перші шість місяців 2024 року – це на 18% більше, ніж за попередні 2,5 роки загалом.

    “Щомісяця реєстр поповнюється, в середньому, на 760 осіб. Рекордним виявився квітень 2024 року, коли до Реєстру було включено 1 041 людину. Загалом за три роки існування переліку до нього потрапило 8 456 осіб із ігровою залежністю, 94% з яких — за останні 1,5 роки”, – йдеться у повідомленні.

    Верховна Рада готує новий закон про азартні ігри. Нардепи скаржаться, що раніше реалізована легалізація грального бізнесу відбулася “через одне місце”.

    Документ, зокрема, пропонує ліквідувати Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, створити жорсткіші обмеження по рекламі та прибрати “будь-які згадки військових, щоб не маніпулювали цим у рекламі”.

    Також ми повідомляли, що заступник генерального прокурора України Дмитро Вербицький заявив, що тиск на нього пов’язаний із розслідуванням справ щодо грального бізнесу.

  • Півсотні депутатів штурмують Конституційний суд із вимогою повернути спецпенсії з індексацією

    Півсотні депутатів штурмують Конституційний суд із вимогою повернути спецпенсії з індексацією

    13 червня до Конституційного суду України надійшло подання від 56 народних депутатів з вимогою визнати неконституційними певні норми законів щодо пенсійного забезпечення депутатів. Це подання викликало чималий резонанс на фоні поточних військових і економічних викликів в Україні.

    Якщо суд піде назустріч – то нардепи попередніх скликань відчують «покращення життя все сьогодні» – і під час війни отримають підвищення пенсій! Нинішні ж депутати, начебто дбаючи про своїх попередників, фактично переймаються своїми статками, адже серед підписантів багато обранців, які працювали у минулих скликаннях, зокрема представників «Батьківщини» та ОПЗЖ.

    Нагадаємо, сьогодні колишні парламентарі й так отримують у чотири рази більше за середнього українського пенсіонера.

    В Україні максимальний розмір пенсії народного депутата складає близько 20 тис. грн у місяць. Водночас середній розмір пенсії по країні – 5,7 тис. грн.

    Крім цього, в Україні судді та прокурори продовжують отримувати спецпенсії – близько 80-100 тис. грн у місяць.

    Лист побажань

    У документі, який філігранно виписали політики, розставлено чіткі акценти:

    1) поверніть право на перерахунок пенсій для народних депутатів «у зв’язку з підвищенням заробітної плати діючим нардепам». Це право скасувала Рада, ухваливши закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», який став чинним на початку жовтня 2017 року.

    З жовтня 2017 року розмір пенсій народних депутатів розраховується, відповідно до закону про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування

    З жовтня 2017 року розмір пенсій народних депутатів розраховується, відповідно до закону про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування
    (витяг із закону)

    «Якщо для народних депутатів України, які набули право на пенсійне забезпечення після 1 жовтня 2017 року порушень їх конституційних трудових прав не вбачається (тобто підписанти не оспорюють легітимність самого закону), то гарантії цих прав вочевидь порушені по відношенню до народних депутатів I-VIII скликань, які набули право на пенсійне забезпечення до 1 жовтня 2017 року», – переконують автори конституційного подання.

    2) «Відновлення соціальної справедливості для нардепів не створюватиме додаткового навантаження на держбюджет». Група ініціативних нардепів підрахувала: протягом 1990-2017 років мандат народного депутата отримало 2345 осіб. Якщо відкинути померлих обранців і тих, хто втратили громадянство, то залишиться близько 1,1 тис. осіб, котрі претендують на перерахунок пенсій.

    «Якщо виходити з того, що середня пенсія народного депутата, яку він отримував за спеціальним законом, нараховувала близько 17,5 тис. грн (це дорівнювало 10 прожитковим мінімумам для осіб, які втратили працездатність – «Главком»)… з розрахунку на 1 січня 2024 року вона становитиме не більше 23,1 тис. грн», – ідеться у конституційному поданні.

    Проте частина нардепів, яка сиділа у «будинку під куполом» у попередніх каденціях, піклується не так про благополуччя колег-попередників, як про своє особисте. У тексті конституційного подання наводиться твердження, що, мовляв, нинішні нардепи можуть відмовитися від перерахунку пенсій «із міркувань економії бюджетних коштів, оскільки йдеться про власне пенсійне «самообмеження» на майбутній період». Чого не скажеш про нардепів I-VIII скликань, пенсійні права яких зазнали, як вважають підписанти, «очевидного дискримінаційного й неконституційного характеру».

    Якщо Конституційний суд задовольнить подання обранців, то пенсії нардепів I-VIII скликань зростуть із 17,5 тис. грн до 23,1 тис. грн

    Міністр соціальної політики у 2014-2016 роках і віцепрем’єр-міністр у 2016-2019 роках Павло Розенко у розмові з «Главкомом» назвав ініціативу 56 нардепів вершиною абсурду. Колишній урядовець вважає абсурдом те, що нардепи борються за власні інтереси тоді, коли чинний уряд хоче заморозити підвищення зарплат бюджетникам та інші соціальні виплати на наступні три роки.

    Розенко зауважив: як міністр соцполітики, він розробляв закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», норми якого теперішні обранці добиваються визнати неконституційним.

    «Документ пройшов усі парламентські комітети і був винесений до сесійної зали на голосування. Тут мова не про те, щоб у когось щось забрати. Йдеться про єдину систему пенсійного забезпечення в Україні. Єдина для всіх, без спецпенсій. Тому що, як пояснити людям, у чому справедливість того, що учитель, медик або токар мають одну пенсійну систему, а народний депутат чомусь має окрему привілейовану пенсійну систему? Тим паче, що робота народного депутата нічим не ризикованіша і не важча, аніж праця вчителя або лікаря. Даруйте, але конституційне подання групи депутатів попахує радянщиною», – переконаний Розенко.

    За словами ексміністра, зараз максимальний розмір пенсії народного депутата складає близько 20 тис. грн у місяць. Водночас пенсія народного депутата IX скликання, який досяг пенсійного віку, буде нижчою, аніж у його колег по парламенту I-VIII каденцій.

    «Повторюся: з жовтня 2017, коли набрав чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», діють єдині правила нарахування пенсій. Розмір пенсії визначається за певною формулою: загальний стаж роботи; сума сплачених пенсійних внесків; середня зарплата в економіці країни за останні п’ять років тощо. Тому пенсія народного депутата IX скликання точно буде нижчою за ту, яку отримують нардепи I-VIII скликань, яким пенсію нарахували за старим законом, коли за основу брався конкретний відсоток від тодішньої зарплати обранця», – уточнив Павло Розенко.

    Ексміністр припустив: якщо Конституційний суд визнає неконституційним норму закону, якою пенсійне забезпечення народних депутатів здійснюється за законом про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, тоді це порушить баланс і може призвести до соціальної напруги серед українців. А це точно зіграє на руку Росії, припускає Розенко.

    Міністр соціальної політики у 2016-2019 роках Андрій Рева у бесіді з «Главкомом» пригадує: до 2015 року в Україні діяло 15 законів, за якими призначалися спеціальні пенсії і здійснювався їх перерахунок. Одним із них був Закон України «Про статус народного депутата України». При цьому, як зауважив колишній високопосадовець, народні депутати платили до Пенсійного фонду стільки ж єдиного соціального внеску, скільки прості громадяни. Однак отримували пенсію в рази більшу за пенсію простих громадян. За однакових показників стажу і заробітку.

    Рева наголосив: пенсійне забезпечення повинно відбуватися на загальних принципах. Не може так бути, щоб розмір пенсії залежав не від того, скільки людина платить внесків, а від того, яку посаду займає.

    «Тому спочатку у 2015 році було скасовано спецпенсії нардепів, а у 2017 році припинено їхню індексацію. Наразі народні депутати I-VIII скликань мають вибір: або відмовитися від спецпенсій, середній розмір яких складає 17,5 тис. грн на місяць і яку було призначено до жовтня 2017 року, коли вступив у дію новий закон, і перейти на виплати, згідно із законом про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, за яким проводиться щорічна індексація пенсій. Однак нардепам попередніх скликань невигідно це робити, бо тоді вони менше отримуватимуть, аніж маючи спецпенсію. Сьогодні вони намагаються через Конституційний суд відновити індексацію спецпенсій – до 23,6 тис. грн на місяць. Наскільки це є правильним і справедливим у країні, яка веде війну, де середня пенсія складає трохи більше ніж 5,7 тис. грн, а мінімальна – 2,3 тис. грн, нехай судять люди», – заявив ексміністр соцполітики.

    Своя сорочка

    Давайте поглянемо, хто ж із групи «56», які були нардепами попередніх скликань і досі ними залишаються, одержує пенсії і який їх розмір. Наприклад, діючий представник «Батьківщини» (лідер Юлія Тимошенко), у минулому народний депутат VIII скликання, а ще раніше відомий як олігарх із Донбасу Сергій Тарута задекларував 240,9 тис. грн пенсії за 2023 рік. Орієнтовно у місяць він отримував 20 тис. грн.

    Його колега по фракції, політичний аксакал Іван Кириленко торік отримав 212,4 тис. грн пенсії (або 17,7 тис. грн щомісяця).

    Ще один представник ВО «Батьківщина» Михайло Волинець мав 200,1 тис. грн пенсії на рік (16,6 тис. грн у місяць).

    Інший парламентар зі стажем, а нині обранець від забороненої «Опозиційної платформи – За життя» (співголовами були Юрій Бойко і Вадим Рабінович) Юрій Іоффе минулого року задекларував 251,1 тис. грн пенсії (20,9 тис. грн у місяць).

    Колишній «регіонал», який до вторгнення перебував у лавах ОПЗЖ, Михайло Папієв оприлюднив 226,6 тис. грн пенсії за 2023 рік (18,8 тис. грн у місяць).

    Рекордсменом у Раді IX скликання за розміром пенсії є виходець із ОПЗЖ Василь Німченко. Він отримує пенсію як суддя Конституційного суду у відставці. Зокрема, торік Німченко задекларував 2,2 млн грн пенсії! У 2024 році політик щомісячно декларує по 192,1 тис. грн пенсії. Він теж є серед підписантів «пенсійного» конституційного подання.

    У липні нардеп Василь Німченко задекларував 192,1 тис. грн пенсії

    У липні нардеп Василь Німченко задекларував 192,1 тис. грн пенсії
    дані: НАЗК

    У коментарі «Главкому» народний депутат IV скликання і заслужений юрист Віталій Олуйко зазначив, що питання перерахунку пенсій політикам не на часі. На його думку, потрібна комплексна реформа всіх пенсій, але після закінчення війни.

    «Це неюридичне питання, а моральне. Україну розривають з різних сторін: то ворожий агресор Росія, то колаборанти, то корупціонери. Свій «вклад» вирішили внести і 56 народних депутатів. Як можна ставити підписи під цим конституційним поданням, знаючи, що твоя країна стікає кров’ю? Якийсь парадокс виходить! Адже народний депутат за своїм статусом – це державний політичний діяч, а у результаті у них відсутня державницька позиція та дещиця совісті», – обурюється колишній обранець.

    Екснардеп нагадав, що в умовах повномасштабного вторгнення понад 60% видатків державного бюджету України фінансують міжнародні донори (переважно, США і ЄС).

    Виходом зі складного становища, вважає Олуйко, може стати відтермінування розгляду подання нардепів Конституційним судом. Для цієї установи це знайомий прийом: вона роками розглядає конституційні подання, які мають суспільний резонанс, і затягує з ухваленням кінцевих рішень.

    Конфлікт інтересів: чи був?

    Цікаві спостереження виклав ексурядовець Андрій Рева. Він наполягає: конституційне подання стосується конкретного матеріального інтересу – поновлення попереднього порядку індексації пенсій для народних депутатів І-VIII скликань.

    «Нагадаю, що Європейський суд з прав людини визнав пенсію «майном». Тобто, у деяких народних депутатів, які підписали це подання, присутній конфлікт інтересів. Чи повідомляли вони про такий конфлікт, перед підписанням цього конституційного подання?» – задався риторичним запитанням ексміністр.

    Натомість очільник Національного агентства з питань запобігання корупції у 2020-2024 роках Олександр Новіков не побачив стовідсотково порушення законодавства про корупцію.

    «Що означає поняття «конфлікт інтересів»? Це використання повноважень усупереч інтересам служби для задоволення приватного інтересу. Тобто приватний інтерес присутній, повноваження використані. Однак відсутній критерій «суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями». Адже народний депутат як суб’єкт подання, по суті, виконав закон, який дозволяє йому звертатися до Конституційного суду за тлумаченням. А кінцеве рішення ухвалюватиме Феміда. Отже, немає повного набору критеріїв, за якими можна класифікувати допущення реального конфлікту інтересів», – сказав він «Главкому».

    Вражає у цій «пенсійній» сазі політична «географія». Перші підписи до конституційного подання внесли вихідці з фракції «Батьківщина». Далі їм плече несподівано підставили представники забороненої ОПЗЖ. Довершили картину зі збором нардепи зі «Слуги народу».

    Між іншим, не під запис одна зі «слуг», яка не поставила автограф під конституційним поданням, зробила висновок, дискутуючи з «Главкомом» про рівень фінансового забезпечення нардепів: «Питання риторичне: хочете ефективного депутата, йому треба нормальні зарплати, у тому числі й помічникам. Плюс «бабки» на утримання приймалень, бензин тощо. Хочете дармоїда – ну, будь ласка, таких більшість у Раді».

  • Василь Німченко задекларував пенсію колишнього судді Конституційного суду

    Василь Німченко задекларував пенсію колишнього судді Конституційного суду

    Нардеп від ОПЗЖ Василь Німченко, який раніше обіймав посаду судді Конституційного суду України, оприлюднив свою річну декларацію, в якій зазначив понад два мільйони гривень пенсії. Ця сума викликала широке обговорення в суспільстві, адже вона перевищує середню пенсію в Україні у багато разів.

    Нардеп-виходець із ОПЗЖ Василь Німченко отримує космічну пенсію як суддя Конституційного суду у відставці.

    Про це йдеться у публікації «Главкома».