Хрещатик

Позначка: демонтаж

  • Демонтаж у Ялті: Будівлю морського порту зносять задля будівництва грально-розважального комплексу

    Демонтаж у Ялті: Будівлю морського порту зносять задля будівництва грально-розважального комплексу

    У тимчасово окупованій Ялті розпочався демонтаж споруд морського торговельного порту. Під знос потрапили основний корпус та будівля колишньої адміністрації підприємства.

    Протягом останніх років більшість приміщень порту пустували або використовувалися під оренду комерційними структурами. Об’єкти розташовані безпосередньо у прибережній зоні міста.

    Плани забудови та параметри проєкту:

    • Нове будівництво: На звільненій території порту планується зведення масштабного розважального комплексу, який включатиме казино, готельний комплекс, ресторани та облаштовану яхтову марину.
    • Терміни реалізації: Офіційне відкриття об’єкта заплановане на 2029 рік.
    • Обіцянки інвесторів: Окупаційна адміністрація обіцяє зберегти відкритий доступ до моря та інтегрувати нову територію у суцільний прогулянковий пішохідний маршрут від Массандри до Приморського парку.

    Реакція місцевих жителів

    Демонтаж портових споруд викликав сумну реакцію серед багатьох місцевих мешканців. Будівлі морського порту десятиліттями слугували одним із впізнаваних архітектурних символів Ялтинської набережної, популярним місцем зустрічей та орієнтиром для прогулянок узбережжям.

    Наразі на об’єкті тривають активні роботи з демонтажу за допомогою важкої будівельної техніки.

  • Поставили «жабку» у дворі? Тепер за це можуть оштрафувати й примусово знести бар’єр

    Поставили «жабку» у дворі? Тепер за це можуть оштрафувати й примусово знести бар’єр

    Самовільне встановлення паркувальних бар’єрів у дворах багатоквартирних будинків може завершитися для порушників штрафом, приписом та примусовим демонтажем конструкції. Йдеться про так звані «жабки» — металеві обмежувачі, якими мешканці часто намагаються «застовпити» собі місце для автомобіля біля під’їзду. Однак така практика далеко не завжди є законною, адже прибудинкова територія зазвичай належить до спільного користування всіх співвласників будинку.

    Адвокат Ігор Чудовський у коментарі «Телеграфу» пояснив, що встановлення паркувальних бар’єрів регулюється не бажанням окремого мешканця, а законами, місцевими правилами благоустрою та нормами щодо організації дорожнього руху. Якщо людина самостійно забетонувала або прикріпила «жабку» біля під’їзду, це може вважатися самовільним зайняттям частини території загального користування.

    За словами юриста, у дворі багатоквартирного будинку встановлення таких конструкцій можливе лише за умови належного погодження. Залежно від статусу земельної ділянки рішення можуть ухвалювати ОСББ, управитель будинку, балансоутримувач, орган місцевого самоврядування або відповідний виконавчий орган. Якщо йдеться саме про прибудинкову територію, зазвичай потрібне рішення співвласників будинку та погодження у порядку, передбаченому місцевими правилами благоустрою.

    Це означає, що жоден мешканець не має права одноосібно вирішити, що конкретне місце у дворі належить саме йому. Навіть якщо людина постійно паркує там авто, це не створює для неї права власності чи пріоритетного користування ділянкою. Двір, проїзд, гостьові паркомісця та інші елементи прибудинкової території зазвичай залишаються спільними для всіх мешканців.

    Водночас самостійно демонтувати чужу «жабку» також не варто. Адвокат наголошує, що навіть якщо бар’єр встановлено незаконно, його самовільне пошкодження або зняття може створити проблеми вже для того, хто вирішив боротися з порушенням власноруч. У таких випадках можливі цивільні претензії щодо відшкодування шкоди, адміністративна відповідальність, а за певних обставин — навіть кримінальна відповідальність за умисне пошкодження майна.

    Законний шлях виглядає інакше. Мешканцям, які вважають встановлення паркувального бар’єра незаконним, варто звернутися до інспекції з благоустрою, районної адміністрації, виконавчого комітету міської ради або іншого уповноваженого органу. У зверненні потрібно просити перевірити законність встановлення обмежувача та у разі відсутності дозвільних документів організувати його демонтаж.

    Після цього інспектор благоустрою має перевірити ситуацію на місці. Якщо порушення підтвердиться, власнику або особі, яка встановила конструкцію, видають припис про усунення порушення. Якщо припис не виконується, виконавчий орган місцевої ради може ухвалити рішення або видати наказ про демонтаж. Сам демонтаж зазвичай проводить комунальне підприємство або інша уповноважена організація.

    За порушення правил благоустрою передбачена адміністративна відповідальність за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вона стосується порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів. Для громадян штраф становить від 340 до 1360 гривень, а для посадових осіб і фізичних осіб-підприємців — від 850 до 1700 гривень.

    Сам факт сплати штрафу не завжди означає, що бар’єр можна залишити на місці. У багатьох громадах порушника також зобов’язують усунути наслідки порушення, тобто прибрати незаконно встановлену конструкцію. Якщо людина цього не робить добровільно, демонтаж можуть провести примусово.

    Поліція у таких ситуаціях не завжди є головним органом реагування. Вона може втрутитися, якщо через бар’єр виник конфлікт, є загроза громадському порядку, пошкодження майна або перешкода дорожньому руху. Проте в більшості випадків питання самовільно встановлених паркувальних обмежувачів належить саме до компетенції інспекторів благоустрою та місцевої влади.

    Юристи радять мешканцям не вступати у конфлікти із сусідами та не зрізати конструкції самостійно. Найбезпечніший варіант — зафіксувати бар’єр на фото, зазначити точну адресу, описати ситуацію та подати письмове звернення до відповідного органу. Якщо є ОСББ, питання також можна винести на збори співвласників, оскільки саме вони можуть ухвалювати рішення щодо порядку користування прибудинковою територією.

    Проблема паркувальних «жабок» особливо гостра у великих містах, де кількість автомобілів значно перевищує кількість вільних місць у дворах. Через це мешканці часто намагаються самостійно «закріпити» за собою місце, однак такі дії лише поглиблюють конфлікти й можуть завершитися штрафами.

    Фактично законна логіка проста: двір багатоквартирного будинку — це не приватна парковка однієї людини. Якщо мешканці хочуть впорядкувати паркування, вони мають зробити це через ОСББ, управителя або місцеву владу, а не через самовільне встановлення металевих обмежувачів. Інакше боротьба за місце біля під’їзду може завершитися не перемогою, а приписом, штрафом і примусовим демонтажем.

  • У Дніпрі витратять понад 4 млн грн на демонтаж дитячих майданчиків

    У Дніпрі витратять понад 4 млн грн на демонтаж дитячих майданчиків

    У Дніпрі комунальне підприємство «Розвиток територій міста» оголосило тендер на демонтаж дитячих та спортивних майданчиків у різних районах міста. Загальна очікувана вартість робіт перевищує 4,3 мільйона гривень.

    Згідно з умовами закупівлі, роботи мають виконуватися поетапно та охоплюватимуть десятки адрес. Завершити демонтаж планують до кінця 2026 року.

    У межах тендеру передбачено повний цикл робіт: розбирання ігрових та спортивних конструкцій, демонтаж фундаментів, навантаження та вивезення будівельного сміття, а також його утилізацію. Крім того, у кошторис включено витрати на використання спеціалізованої техніки та пального.

    Йдеться про масштабне оновлення міської інфраструктури, однак такі витрати можуть викликати дискусії серед мешканців, зважаючи на статус Дніпра як прифронтового міста та потребу у фінансуванні оборонних і гуманітарних напрямків.

    Водночас у подібних випадках демонтаж застарілих або аварійних конструкцій часто пояснюють необхідністю підвищення безпеки та підготовкою до подальшого благоустрою територій.

    Наразі очікується визначення підрядника, який виконуватиме роботи впродовж наступних двох років.

  • У Раді готують закон щоб зупинити знесення МАФів і втрату робочих місць

    У Раді готують закон щоб зупинити знесення МАФів і втрату робочих місць

    В Україні на тлі війни загострюється конфлікт між малим бізнесом і місцевою владою. Підприємці, які володіють малими архітектурними формами, заявляють про масові випадки демонтажу кіосків, що призводить до втрати робочих місць і фактичного знищення легального бізнесу. У парламенті вже готують законодавчу відповідь.

    Проблему обговорили 2 квітня на засіданні Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. За словами підприємців, навіть ті МАФи, які працюють офіційно та сплачують податки, опиняються під загрозою знесення. Це відбувається у період, коли економіка країни і так перебуває під тиском війни.

    У відповідь на ситуацію в комітеті розробили законопроєкт №15035. Його мета — обмежити практику витіснення малого бізнесу великим ритейлом і зупинити необґрунтовані дії місцевої влади щодо демонтажу МАФів.

    Голова комітету Галина Третьякова наголошує: питання знесення кіосків не можна розглядати лише як питання благоустрою. За кожним таким рішенням стоять конкретні люди, їхні доходи та родини. За її словами, перед демонтажем необхідно оцінювати втрати робочих місць і компенсувати їх створенням нових.

    Окремо вона звернула увагу на соціальний аспект. Частина власників МАФів має у сім’ях військовослужбовців, а для ветеранів повернення до малого бізнесу часто є єдиною можливістю інтеграції в мирне життя. Втрата такого бізнесу означає для багатьох повну втрату джерела доходу.

    Крім економічної ролі, у комітеті підкреслюють і функцію МАФів під час війни. Саме малий бізнес забезпечував швидке відновлення базових послуг після початку повномасштабного вторгнення, зокрема постачання продуктів. Формат невеликих точок продажу дозволяє працювати там, де великі мережі не можуть оперативно відкритися.

    Попри це, відносини між центральною владою та місцевими органами залишаються напруженими. Особливо це стосується Києва, де, за словами депутатів, бюджет має значні ресурси і не потребує додаткового тиску на малий бізнес як джерела наповнення.

    У комітеті вже заявили про намір звернутися до місцевих адміністрацій із закликом тимчасово припинити знесення МАФів до ухвалення нового закону. Водночас остаточне вирішення конфлікту залежатиме від того, чи вдасться узгодити позиції парламенту, уряду і місцевої влади.

    Поки що законопроєкт перебуває на стадії обговорення. Однак сам факт його появи свідчить про те, що проблема демонтажу малого бізнесу під час війни виходить на рівень державної політики.

  • Прокуратура вимагає знесення будинку Писаренка на Трухановому острові

    Прокуратура вимагає знесення будинку Писаренка на Трухановому острові

    Прокуратура вимагає знесення будинку колишнього народного депутата та соратника Віктора Медведчука Анатолія Писаренка на Трухановому острові. За інформацією відомства, споруда та огорожа обмежують доступ киян до Дніпра, що суперечить законодавству.

    Раніше на цьому місці розташовувався реабілітаційний центр площею 206 кв.м. У 2002 році компанія Писаренка «Ей.Пі.Файненсінг, Інк.», зареєстрована у США, придбала будівлю та земельну ділянку площею 3623 кв.м. Після реконструкції та перебудови площа центру зросла до понад 1000 кв.м.

    Прокуратура вимагає демонтаж незаконної споруди та огорожі, щоб відновити вільний доступ громадян до Дніпра. Відомо, що Анатолій Писаренко у 2002–2006 роках був народним депутатом від СДПУ(о), яку тоді очолював Віктор Медведчук.

    Вирішення питання набуває суспільного значення, адже Труханів острів є популярним місцем відпочинку киян, і обмеження доступу до води викликало суспільне невдоволення.

  • На Подолі почали розбирати історичну будівлю Ткацького цеху

    На Подолі почали розбирати історичну будівлю Ткацького цеху

    Історичну будівлю Ткацького цеху на Подолі завісили намальованим фасадом і розпочали демонтаж, повідомив пам’яткоохоронець Дмитро Перов. Раніше у Департаменті охорони культурної спадщини КМДА заявляли, що йдеться про «реставрацію фасаду».

    Однак очевидні ознаки демонтажу та вивезення історичних матеріалів свідчать про інше. З середини будівлі чутні звуки розбирання конструкцій, а з двору вивозять історичну цеглу та складані балки міжповерхових перекриттів.

    Будівля раніше належала колишньому протезно-ортопедичному заводу. У лютому 2024 року її придбав бізнесмен Роман Лунін, власник мережі супермаркетів «Велика Кишеня». Місцеві пам’яткоохоронці висловлюють занепокоєння, що історична цінність будівлі може бути знищена під виглядом «реставрації».

    Ситуація на Подолі викликала резонанс серед активістів та киян, які закликають до перевірки законності робіт та збереження культурної спадщини.

  • Незважаючи на рішення суду, ресторанний комплекс «Галера» у Києві продовжує роботу

    Незважаючи на рішення суду, ресторанний комплекс «Галера» у Києві продовжує роботу

    Ресторанно-готельний комплекс «Галера», що розташований на прибережній території у столиці, продовжує функціонувати попри судове рішення про демонтаж. Журналісти зафіксували підготовку комплексу до літнього сезону.

    Справу навколо «Галери» вже кілька років супроводжують юридичні суперечки. У 2024 році Київська міська рада продовжила оренду земельної ділянки ще на 15 років, хоча раніше було встановлено, що будівництво об’єктів відбувалося без необхідних дозволів та з порушенням екологічних норм.

    Прокуратура подала позов до суду щодо демонтажу об’єктів і повернення земельної ділянки громаді Києва. Апеляційний суд підтримав вимоги прокуратури, визнав оренду неправомірною та зобов’язав демонтувати будівлі.

    Крім того, власник комплексу отримав підозру у самовільному зайнятті землі, шахрайстві, підробці документів та їх використанні.

    30 травня журналісти відвідали територію комплексу, щоб перевірити виконання рішення суду. Було виявлено, що «Галера» працює у звичному режимі: на місці перебувають працівники, ведеться обслуговування відвідувачів, готується пляжна зона. Представники адміністрації закладу не коментували ситуацію та проігнорували рішення суду. Журналістів намагались вивести з території охоронці, хоча вона розташована на комунальній землі.

    Ситуація викликає занепокоєння у громади та активістів, які очікують на подальші дії з боку правоохоронних органів і місцевої влади.

  • Елітні маєтки посеред природного парку: прокуратура вимагає демонтаж

    Елітні маєтки посеред природного парку: прокуратура вимагає демонтаж

    Господарський суд Одеської області розглядає справу щодо незаконного будівництва житлових об’єктів на території Нижньодністровського національного природного парку. Прокуратура Одещини вимагає знести два житлові будинки та гараж, які належать фірмі дружини колишнього голови Білгород-Дністровської райради.

    У позовній заяві заступника керівника Одеської обласної прокуратури йдеться про визнання недійсним акту приймання-передачі майна між громадською організацією “Товариство мисливців та рибалок XXI століття” та ТОВ “Мельниченко”. Спір стосується споруд у Білгород-Дністровському районі, на території гідроспорудження “Васильки”, яке підпорядковується Удобненській сільській раді.

    Прокуратура виступає в інтересах держави, третя сторона у справі — Нижньодністровський національний природний парк. Відомо, що відповідач — ГО “Товариство мисливців та рибалок XXI століття” — проігнорував останнє судове засідання. Судове слухання відкладено до 12 лютого.

    ТОВ “Мельниченко”, за даними декларації за 2022 рік, належить дружині колишнього голови райради Олені Мельниченко.

    Однак це не єдиний скандал, пов’язаний із колишнім посадовцем. Раніше він опинився під слідством через привласнення державного майна Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу. Зокрема, мова йде про швидкісний катер TUNA 865 Cabin та причіп, які зникли з території яхт-клубу “Совіньйон” після того, як чиновник переконав охоронців, що вивозить майно заради його безпеки.

    Згодом катер був виявлений на одному з заводів у місті Біляївка, де використовувався за особистими потребами. Через відсутність обліку катера, збитки держави сягнули понад 600 тис. грн. Наразі ексголова райради та колишній очільник Держекоінспекції є фігурантами кримінального провадження.

  • СБУ розслідує справу про демонтаж злітної смуги на Полтавщині

    СБУ розслідує справу про демонтаж злітної смуги на Полтавщині

    Відомий полтавський бізнесмен Олександр Павлюченко, також відомий як Саша Браслет, опинився у центрі скандалу через незаконний демонтаж злітно-посадкової смуги біля села Божкове, що в Новоселівській територіальній громаді Полтавської області.

    За даними детективного бюро Absolution, справу розслідує СБУ в межах кримінального провадження №42024172690000045. Правоохоронці кваліфікували дії Павлюченка за статтею 114-1 Кримінального кодексу України – “перешкоджання законній діяльності ЗСУ”.

    До 2024 року на цій території функціонував майданчик “Божкове”, вкритий бетонними плитами та асфальтом. Проте Павлюченко, який орендує землю через компанію ПП “Альфа-Капітал”, розібрав покриття та вивіз плити на власну базу.

    За оцінками експертів, збитки становлять понад 70 млн грн – саме стільки коштувало б будівництво нової злітно-посадкової смуги.

    Попри відкриту кримінальну справу, журналісти звертають увагу, що розслідування фактично зупинилося. За процесом стежить підполковник СБУ Ілля Власюк, але жодних активних дій наразі не спостерігається.

    До демонтажу злітної смуги також причетний голова Новоселівської громади Євген Бова, який має тісні зв’язки з бізнесом Павлюченка.

    Зокрема, розслідувачі вказують на Ірину Степаненко, депутатку Полтавської облради, яка є головною бухгалтеркою “Альфа-Капіталу”. Саме вона, за інформацією медіа, курує бізнес-інтереси Павлюченка в регіоні.

    Павлюченко – один із найбільших агровиробників Полтавщини та бізнес-партнер колишнього міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

    Раніше він вже потрапляв у скандали, зокрема:

    • Його звинувачували у незаконному видобутку газового конденсату з магістрального трубопроводу.
    • Фігурував у справі про напад на чоловіка у Полтаві.

    Розслідування СБУ має визначити, чи буде притягнуто Павлюченка та причетних осіб до відповідальності. Однак, з огляду на гальмування справи, існують побоювання, що розслідування може зійти нанівець.

    Водночас громадськість очікує реакції правоохоронних органів, адже йдеться не лише про корупцію, а й про підрив обороноздатності країни.

  • В Полтаві замість пам’ятника Пушкіну встановилу ракету

    В Полтаві замість пам’ятника Пушкіну встановилу ракету

    Замість пам’ятника Олександру Пушкіну, яка була демонтована в межах декомунізаційної та деколонізаційної політики, на його місці з’явилася нова мистецька інсталяція. Автори проекту поставили перед собою завдання створити твір, який виявив ухожих «когнітивний дисонанс» — стан, коли людина відчуває радісні емоції і ставить під сумнів власне переявлення.

    Таку оцінку дала своєму творінню дизайнерка Роксолана Дудка, чию інсталяцію «Ракета» встановили замість бюста російському поету.

    Вона пояснила, що об’єкт є «складною алюзією» на ракети, встановлені на дитячих майданчиках за часів СРСР.

    «Об’єкт є складною алюзією на архетипну форму ракети, яка відсилає нас до радянських дитячих майданчиків – феномену, який сьогодні зустрічається в урбаністичних ландшафтах українських міст. Така конструкція викликає візуально-когнітивний дисонанс у контексті сучасної української реальності, де ракети та обстріли стали інструментом щоденного геноциду російськими військовими проти мирного населення України», – заявила Дудка.