Хрещатик

Позначка: декларації чиновників

  • Шлях глави Держвідновлення Івана Федорова від російської гадалки та лікування наркозалежності до корупційних схем

    Шлях глави Держвідновлення Івана Федорова від російської гадалки та лікування наркозалежності до корупційних схем

    На фоні останніх публікацій в ЗМІ про корупційні кейси за участі Івана Федорова, редакція нашого видання вирішила згадати усі скандали за участі чиновника та опублікувати відповідні документи.  

    Що приховує офіційна біографія Івана Федорова

    Іван Сергійович Федоров народився 29 серпня 1988 року в нині окупованому Мелітополі в сім’ї українських лікарів, а точніше чиновників, які були помічені у ряді корупційних схем у Запорізькій області.

    Варто відзначити, що вся сім’я Федорова так чи інакше була інтегрована у владні структури Мелітополя через батька – Сергія Федорова. Федоров-старший мав дружні відносини з тодішнім мером Дмитром Сичовим, за протекції якого зайняв посаду головного лікаря, а згодом став депутатом міської ради Мелітополя. Після депутатства Сергій Федоров стає власником дорогого медичного обладнання, зокрема томографів, які встановлюються на території комунальних та державних медзакладів міста.

    Штучно створена Сергієм Федоровими монополія на послуги медичної діагностики у Мелітополі робить сім’ю Федорових буквально мільйонерами. За допомогою цих грошей та зв’язків у 2010 році Сергій Федоров зміг провести у міськраду Мелітополя свого сина Івана Федорова від Партії Регіонів.

    У квітні 2011 року, 22-річний Іван Федоров разом зі своїм колишнім однокласником Олександром Щербаковим заснували ТОВ “Візард Груп”. Компанія встановила модульні котельні, які поставляли теплову енергію по суттєво завищеним тарифам в медичні та навчальні заклади міста без жодних тендерів. Після відкриття кримінального провадження №12015080140000706 у 2015 році (з матеріалами можна ознайомитись насайті ЄДРСР) Федоров-Щербаков формально відійшли від управління компанією, а справу з часом “зам’яли”.

    Варто відзначити, що Іван Федоров разом з іншим регіоналом Сергієм Мінько контролювали практично всі корупційні потоки в Мелітополі: комунальні підприємства, перевезення, тендери, вивіз відходів. Але більш за все запам’ятався Федоров “комунальним рекетом”, через підконтрольне ТОВ “Тепло-Мелітополь”, яке фактично монополізувало надання послуг з централізованого теплопостачання та встановлювало “драконівські” тарифи для населення.

    Про корупційні схеми, скупку комерційної нерухомості та відмивання коштів родиною Федорових писали місцеві ЗМІ.

    Разом з тим, в контексті нещодавнього призначення Івана Федорова, вважаємо за необхідне нагадати корупційний скандал пов’язаний зі спробою Федорова у 2023 році завищити кошторис на будівництво льодової арени в Мелітополі на 56 мільйонів гривень. Абсурдність ситуації заключалась в тому, що за будівництво льодової арени держава розрахувалась, а кошторис збільшували уже після окупації Мелітополя росіянами.

    По ініціативі Івана Федорова 56 мільйонів гривень з державного бюджету мали перейти на рахунки афілійованого з Федоровим-Мінько ТОВ “Мелсіті”. Після розголосу в ЗМІ Казначейство України заблокувало платіж, а схемою зацікавились компетентні органи.

    Фейковий полон Івана Федорова – та чому український чиновник уникає проходження поліграфа на предмет зв’язків з РФ

    Крім корупційного кейсу, журналістів нашого видання зацікавила історія з “фейковим полоном мера Федорова”. Нагадуємо, що на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, Мелітополь без опору перейшов під окупаційну владу РФ. Мера міста Івана Федорова, по версії яку він сам озвучив, взяли у полон і до обміну 6 діб тримали у місцевому СІЗО.

    Варто відзначити, що аналіз інтерв’ю Івана Федорова відразу після полону показує ряд нестиковок. Перше, це відмінний фізичний стан Федорова: після перегляду відео складається враження, що Федоров імовірніше повернулась з курорту, чим з полону.

    Зокрема, відсутні сліди від кайданок чи мотузок на запястьях. Також Федоров вінтерв’ю українським медіа стверджував, що на обмін його везли «з мішком на голові», але це не завадило йому описати всі деталі дороги, такі як швидкість руху, назви населених пунктів та кількість російських солдат, що супроводжували його на різних етапах обміну.

    Продовжуючи наше розслідування, ми зв’язались з людьми з близького оточення Івана Федорова, яким вдалось виїхати з окупованого Мелітополя на підконтрольні Україні території. На умовах анонімності, нам підтвердили, що Іван Федорів узагалі не був у полоні.

    Після заходу росіян до Мелітополя однією із перших була захоплена будівля мерії. Федоров, разом з невеликою кількістю “наближених”, переїхав у ДК “Шевченко (площа Перемоги, 4), де і знаходився увесь час “полону”. При цьому Федоров мав нормальний діалог з російськими військовими. За словами очевидців вони були частими гостями в його кабінеті. Іван Федоров пробував домовитись залишити собі посаду мера Мелітополя, але посада дісталась проросійській Галині Данильченко. Після чого, за інформацією наших джерел, у Федорова виникла ідея з “полоном”, щоб легітимізувати своє повернення на підконтрольну Україні територію.

    Варто відзначити, що в окупованому Мелітополі росіяни відразу конфісковували нерухомість та бізнес усіх про українських чиновників. При цьому будинок і бізнес Федорова не зачіпали. Більше того, бізнес Федорова, в тому числі томографи, працював у Мелітополі ще біля року (до весни 2023) а дохід від нього переводили Федорову на підконтрольну територію.

    Нагадуємо, історія з “полоном” Федорова відбулась у перші дні війни, коли Україна знаходилась в критичній ситуації, коли співробітники розвідки та контррозвідки були вивезені з Києва, дійсно могла залишитись без уваги історія з “полоном” мера провінційного містечка. Ще цікава деталь, Іван Федоров після полону відмовився проходити поліграф, без пояснення причин відмови.

    Російська гадалка Івана Федорова

    Також в біографії Івана Федорова цікавий кейс “російської гадалки Олени Лоран” (Алена Лоран), послугами якої користувався Федоров.

    Алена Лоран (насправді Олена Дрюцька-Міщанюк) пройшла шлях від дорогої  “депутатської утриманки” до “гадалки під кураторством ФСБ” та залишила значний слід у біографії  Івана Федорова.

    Нагадаємо, РФ існує практика, коли “гадалки”, які консультують політиків та ТОП чиновників контролюються ФСБ. Тим паче, що Олена Лоран публічно озвучувала проросійські наративи про перемогу російської армії і розпад України, та фіксувала усе спілкування з Федоровим.

    Але нас в даному кейсі зацікавила інша деталь: Федоров допоміг виїхати Олені Лоран разом з дітьми до Криму, “як до безпечного місця”. Чому саме Крим, а не Київ чи Львів для Івана Федорова “безпечне місце” важко уявити.

    При цьому, Олена Лоран стверджує, що після виїзду з окупованого Мелітополя саме вона допомогла Івану Федорову отримати пост глави Запорізької ОВА, за що він з нею до кінця не розплатився.

    Також нагадуємо, що в процесі конфлікту між Іваном Федоровим та Оленою Лоран, остання через свої соцмережі та запорізький ТГ канал Вазенін злила в мережу їх особисту переписку, де вона давала йому прямі вказівки щодо спілкування та манери поведінки з іншими топовими українськими чиновниками.

     

    Що цікаво, на фоні конфлікту Федорова з Лоран, остання не тільки “злила” скріни переписки зі своїм уже колишнім “клієнтом” в мережу, а й дістала з мелітопольського наркодиспансера медичну карту Івана Федорова.

    Згідно опублікованих документів, вперше в поле зору наркологів Іван Федоров потрапив 2010 року, коли проходив стаціонарне лікування у відділенні наркології Бердянського психоневрологічного диспансеру. Тоді лікарем майбутнього мера-наркомана був завідувач наркологічного відділення Герцен Дмитро Володимирович. Пізніше, через тісні зв’язки з СБУ, Герцен став головним лікарем Бердянського диспансеру, а одразу після початку війни залишив Україну і виїхав до Канади, де, за чутками, донині працює звичайним санітаром у лікарні.

    За інформацією з медичної карти, у 2013 році Федоров у черговий раз попадається з амфетамінами, але вже в Мелітополі.

    У 2017 році Федоров починає замітати сліди своєї “бурхливої молодості” і підписує відмову від диспансерного спостереження.

    Наступна “зустріч” Івана Федорова та наркологів відбулася в серпні 2020 року. Співробітники бердянського ДАІ доставили Федорова на експертизу, за результатами якої в сечі було виявлено амфетаміни. Лікарем, який проводив експертизу, був Яковенко Владислав Сергійович.

    Як Іван Федоров, будучи главою Запорізької ОВА забув задекларувати рахунок у російському банку та таємно відвідував Стамбул

    Як вияснили журналісти нашого видання, Іван Федоров має картковий рахунок у російському АТ “МОСКОМБАНК”, не відображений у його деклараціях.

    Цікавий також вибір банківської установи в РФ для відкриття рахунку. Так, російський “МОСКОМБАНК” – досить специфічна фінансова установа, з центральним офісом неподалік Кремля. Разом з тим, широкому загалу банк практично невідомий: про кінцевих бенефіціарів не так багато інформації, ак сам банк має лише 4 банкомати.

    За інформацією нашого видання, рідний дядько очільника ЗОВА Івана Федорова, працював у силових структурах РФ, а після виходу на пенсію перейшов до служби безпеки одного із російських банків. Можливо саме цим фактом обумовлений вибір Федоровим банку для відкриття рахунку.

    Варто відзначити, що Іван Федоров частий гість в РФ та на тимчасово окупованій території АР Крим, тож відкриття рахунку в російському банку виглядає логічно.

    Згідно даних наших джерел в Державній прикордонній службі, в період з 2014 по 2019 роки Іван Федоров тринадцять разів перетинав кордон з ТОТ АР Крим автотранспортом через КП “Чонгар”, тричі літав до Москви та двічі відвідав Мінськ. Погодьтесь, досить дивна “географія”, для українського чиновника.

    Також в даних Держприкордонної служби нашу увагу привернули часті поїздки Івана Федорова до Стамбулу, традиційного місця зустрічі російських спецслужбістів зі своїми агентами. Так, за період з 2007 по 2022 роки ми нарахували 16 поїздок Федорова до Стамбулу.

    В Запоріжжі кілер застрелив чиновника, який критикував Івана Федорова

    Розглядаючи бекграунд Івана Федорова варто нагадати історію, коли в Запоріжжі кілер застрелив відстороненого від виконання обов’язків директора департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради Максима Денщика, якому Іван Федоров раніше погрожував вбивством.

    На початку травня Максим Денщик заявив про тиск з боку голови Запорізької ОВА Івана Федорова та погрози «розправи» (на скріншоті), а незабаром його усунули з посади.

    Напад стався за місцем проживання чиновника біля під’їзду, вистрілили щонайменше 4 рази. Усі кулі влучили в живіт. Максим Денщик помер у реанімації.

    Варто відзначити, що незважаючи на суспільний резонанс, безпосередні виконавці вбивства  Максима Денщика до цього часу перебувають на волі. Всі вони родом із рідного міста Михайла Федорова – Мелітополя.

  • Полковник із ТЦК очолить Хмельницьку районну адміністрацію на тлі неоднозначних сімейних декларацій

    Полковник із ТЦК очолить Хмельницьку районну адміністрацію на тлі неоднозначних сімейних декларацій

    Кабмін погодив полковника із системи ТЦК на районну владу в обласному центрі. У деклараціях у нього майже немає майна. У дружини — підприємницький дохід. 7 вересня Кабінет Міністрів України погодив призначення Миколи Анатолійовича Грушки головою Хмельницької районної державної адміністрації. Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук. Йдеться не про обласну військову адміністрацію — нею й надалі керує Сергій Тюрін, — а про районний рівень у самому обласному центрі.

    30 грудня 2024 року місцеві видання повідомили про його призначення т.в.о. начальника Кам’янець-Подільського районного ТЦК та СП. До Кам’янця-Подільського, за повідомленням міського пабліка, він очолював Хмельницький районний ТЦК. У більш ранніх деклараціях він одночасно працював головним спеціалістом відділу охорони культурної спадщини Кам’янець-Подільської міськради та начальником відділення офіцерів запасу місцевого військкомату.

    Публічний реєстр НАЗК містить його декларації за роки. Майнова картина скромна: кімната площею 8 квадратних метрів, придбана 2016 року, земельна ділянка. Основний дохід — грошове забезпечення із системи територіальних центрів комплектування. У різних звітних періодах сума зарплати з Хмельницького обласного ТЦК становила сотні тисяч гривень. Великої нерухомості, автомобілів преміумкласу чи значних грошових активів на самого декларанта у відкритих витягах не видно. Саме цей контраст мав на увазі співрозмовник, обізнаний із кадровим рішенням: за паперами чиновник виглядає майже незаможним.

    Дружина в актуальних деклараціях — Катя Володимирівна Грушка, раніше Сметанко. В одному з документів за нею зазначено дохід від підприємницької діяльності в розмірі 832 100 гривень, плюс орендні платежі від ТОВ «Енселко АГРО». В іншому фрагменті вона отримувала грошове забезпечення за військову службу. Раніше дружиною була Олена Миколаївна. Зміна статусу дружини з військовослужбовиці на підприємницю у відкритих формах простежується, але детальна історія переходу і структура бізнесу в публічному доступі розкриті не повністю.

    Призначення вихідця з ТЦК на цивільну районну адміністрацію в тиловому обласному центрі відбувається на тлі стійкої напруги навколо мобілізації. Хмельницька область не прифронтова, але районний голова в обласному центрі відповідає за взаємодію з громадами, інфраструктуру, соціальні виплати і, в умовах воєнного стану, за координацію з військовими структурами. Людина, яка ще нещодавно керувала призовом у Кам’янці-Подільському, тепер сидітиме на стику цивільної влади і тієї самої системи комплектування.

    Офіційних коментарів Грушки, Тюріна чи Офісу президента щодо мотивів вибору на момент публікації немає. Указ президента про саме призначення у відкритому доступі ще не з’являвся — Кабмін лише погодив кандидатуру, що для голів РДА є обов’язковим проміжним кроком. Не оприлюднені й розгорнуті біографічні довідки: освіта, точні дати служби, участь у бойових діях.

    Районні адміністрації після реформи 2020 року втратили частину повноважень на користь громад, але у воєнний час залишилися важливим звеном вертикалі. Кадровий захід із ТЦК на цю посаду посилює військовий контур усередині цивільної адміністрації саме там, де зосереджені обласні установи, логістика і населення.

    Поки з відкритих даних не видно, що стало підставою для вибору саме Грушки. Факт погодження підтверджено, його попередня робота в системі ТЦК і дані декларацій також доступні публічно. Водночас про те, яке саме завдання новий голова РДА має вирішувати на цій посаді і чи буде його призначення частиною ширшої кадрової перебудови, офіційно не повідомляли.

  • Тіні української дипломатії – корупційні кейси за участю екс-посла Ольги Стефанішиної

    Тіні української дипломатії – корупційні кейси за участю екс-посла Ольги Стефанішиної

    Бажання американців “навести лад в українському дипкорпусі та недовіра до людей Андрія Єрмака в МЗС” дала старт для початку гучного антикорупційного процесу, в результаті якого вчорашній дипломат Ольга Стефанішина отримала підозру від НАБУ.

    Як ми писали раніше, в першій половині липня 2026 року НАБУ передало адміністрації Трампа нові дані щодо корупційних схем за участі екс-глави ОП Андрія Єрмака та його оточення, в тому числі і уже екс-посла в США Ольги Стафанішиної.

    Водночас, “кейс Стефанішиної” це не просто історія про “зміну політичної  кон’юнктури”, а більше про те, як чиновниця з явним корупційним шлейфом представляла інтереси України на міжнародній арені.

    Історія Ольги Стефанішиної – від Одеси до Києва

    Ольга Віталіївна Стефанішина, до шлюбу Кравець, родом з Одеси. У 2008 році закінчила Інститут міжнародних відносин Київського університету, отримала дипломи з міжнародного права, в 2016 році здобула ступінь спеціаліста з фінансів та кредиту в Одеському національному економічному університеті.

    З 2006 по 2007 року Ольга Стефанішина  займалася приватною юридичною практикою, далі  карколомна кар’єра на держслужбі.

    З 2007—2015 Стефанішина успішно будує кар’єру в Мін’юсті, дослужившись до заступниці директора Департаменту європейської інтеграції.

    В під час роботи в Мінюсті під керівництвом тодішньої міністерки Олени Лукаш, в період  з 2013 по 2014 року Стефанішина відповідальна за підготовку тендеру “на проведення досліджень українського законодавства” на якому, за даними слідства, відбувається масштабне розкрадання коштів.

    ФОТО: Підозрювані у масштабній корупції Олена Лукаш та Ольга Стефанішина

    Мова йде про розтрату 2,52 млн грн бюджетних коштів, призначених для адаптації національного законодавства до законодавства ЄС. Фігуранти перерахували гроші ТОВ “Європейська правова група” та низці ФОПів без достатніх на те правових підстав.

    З першими корупційними мільйонами, Ольга Стефанішина  у 2017 році переходить в Кабмін на посаду директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів.

    Перші офіційні звинувачення Стефанішиної в корупції в особливо великих розмірах та намагання уникнути кримінальної відповідальності

    У жовтні 2019 року Ользі Стефанішиній було висунуте перше серйозне звинувачення у корупції –  за ч. 5 ст. 191 ККУ (розкрадання або розтрата державних коштів в особливо великих розмірах групою осіб).

    Тоді ж Ольга Стефанішина вперше почала маніпулювати громадською думкою, щоб уникнути кримінальної відповідальності. Зокрема, за інформацією журналістів Bihus, коментуючи цю справу, Стефанішина дезінформувала про її перебіг. Насправді провадження не перебувало “без руху всі ці роки”.

    Подальше просування Ольги Стефанішиної на держслужбі після уникнення кримінальної відповідальності за мільйонні розкрадання у Мін’юсті

    В 2019 році Ольга Стефанішина балотується до Верховної Ради від Української стратегії Гройсмана, але не проходить.

    З січня по червень 2020 року працює радницею в юридичній фірмі “Ілляшев та партнери”, яка відома тим, що обслуговувала інтереси Ferrexpo AG Костянтина Жеваго, а пізніше намагалась спростувати своє відношення до корупційного скандалу довкола голови Верховного Суду Всеволода Князєва.

    А уже в червні Ольга Стефанішина отримує нову посаду – віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, яку займає 4 роки до нового призначення – главою Мін’юсту.

    Протримавшись на посаді глави Міністерства юстиції трохи менше року, на фоні слухів про її можливу корупцію та бажанні “сховати цінного кадра” за дипломатичним імунітетом, Ольгу Стефанішину 27 серпня 2025 року призначають послом у США.

    Ольга Стефанішина – фігурант справи НАБУ про незаконне збагачення

    Згідно матеріалів НАБУ, які стали відомі після публікації тексту підозри Стефанішиній у незаконному збагаченні, у поле зору правоохоронців Ольга Віталіївна попала ще за часів глави Мін’юсту.

    Нагадаємо, НАБУ повідомило колишній посадовиці про підозру у незаконному збагаченні на понад 13,9 млн грн та недостовірному декларуванні.

    За даними слідства, Стефанішина володіла двома квартирами у столичному ЖК Файна Таун за 11 млн грн – нерухомість була зареєстрована на її подругу. Також у користуванні підозрюваної перебували інші активи, оформлені на близьких осіб, які вона не вносила до декларацій:

    ● квартира у столичному ЖК бізнес-класу Львівська площа (зареєстрована на матір);
    ● паркомісце та кілька нежитлових приміщень у цьому ж ЖК (зареєстровані на батька);
    ● автомобіль Mercedes-Benz GLC 220 d (зареєстрований на підлеглого).

    За даними НАБУ, Стефанішина збиралася купувати будинок під Києвом за 550 тис. дол. США, 250 тисяч доларів з яких планувала сплатити готівкою. Решта суми мала покритися шляхом передачі продавцю двох квартир у ЖК Файна Таун. Однак урядовиця відмовилася від угоди, ймовірно, через призначення на посаду посла у США, припускає НАБУ.

    ФОТО: Ольга Стефанішина на лаві підсудних

    “Офіційні доходи підозрюваної не дозволяли їй придбати таке майно. У період з початку 2024 року до середини 2025 року вона заробила близько 3,7 млн грн. Натомість лише з її банківських рахунків було витрачено орієнтовно 4,2 млн грн”, – зазначають детективи.

    Темна сторона подружжя Стефанішиних –  як Ольга Стефанішина погрязла в корупції та опинилась на лаві підсудних

    Щоб зрозуміти, як “хороший юрист” Ольга Стефанішина перетворилась на закоренілу корупціонерку, варто звернути увагу на ту частину її біографії, що стосується особистого життя.

    Бажання Ольги Стефанішиної максимально приховати від преси інформацію про шлюб з Михайлом Стефанішиним зрозуміле, адже багато в чому саме Михайло Стефанішин привів її на лаву підсудних.

    ФОТО: екс-чоловік Ольги Стефанішиної – Михайло Стефанішин

    Михайло Стефанішин – екс-міліціонер, до 2021 року працював у системі, незважаючи на проблеми з наркотиками та алкоголем.

    В Ольги та Михайла Стефанішиних двоє дітей – донька Анастасія та син Данило.

    Офіційно пара розвелась у 2017 році, за твердженням Ольги Стефанішин “через домашнє насильство та вживання алкоголю” з боку Михайла.

    У Приморському районному суді Одеси Стефанішина заявила, що чоловік зловживає алкогольними напоями та б’є її. “Позивачка зазначила, що відповідач зловживає алкогольними напоями та неодноразово застосовував фізичне та психологічне насильство над нею, що негативно позначається на їхніх спільних дітях, які через постійні сварки батьків хворіють”, – йдеться в матеріалах справи.

    ФОТО: Ольга та Михайло Стефанішини розвелись через домашнє насильство та вживання алкоголю

    Слова Ольги Стефанішиної може підтверджуються великою кількістю адміністративних постанов проти її вже колишнього чоловіка. Так, 16 листопада 2018-го Михайла Стефанішина зупинили, коли він перебував п’яним за кермом Audi A7.

    “Керував транспортним засобом AUDI A7 з ознаками алкогольного сп’яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп’яніння, у встановленому законом порядку, відмовився”, – йдеться у постанові Шевченківського районного суду Києва. Провадження у справі закрили, бо завершився термін притягнення до адміністративної відповідальності.

    Аналогічні інциденти за участі Михайла Стефанішина були зафіксовані у 2022-му та 2023 році, коли у крові Стефанішина було зафіксовано  сп’яніння (1,23 % проміле).

    Стосовно тверджень Ольги Стефанішиної щодо “домашнього насильства” з боку Михайла, то, ймовірно, такі епізоди також мали місце.

    В даному контексті варто згадати “кейс побиття Стефанішиним української співачки Камалії”.

    ФОТО: Камалія, ймовірно після побиття Михайлом Стефанішиним

    Тоді скандал швидко зам’яли, а сама Камалія появу фото прокометувала “нанесенням гриму”. Водночас, друзі Камалії стверджували, що вона все таки зазнала насильства з боку Михайла Стефанішина.

    Як Михайло Стефанішин з міліціонера перетворився на бізнесмена та благодійника

    Трансформація Михайла Стефанішина від “міліціонера до бізнесмена” прямо пов’язана з карєрним ростом його екс-дружини – Ольги Стефанішиної.

    Незважаючи на той факт, що пара розлучилась ще у 2017 році а Ольга Стефанішина навіть брала судову заборону на спілкування з екс-чоловіком, активні контакти між ними все таки збереглись.

    ФОТО: Незважаючи на розлучення Ольга та Михайло Стефанішини продовжили спілкування
    ФОТО: Незважаючи на розлучення Ольга та Михайло Стефанішини продовжили спілкування

    Зокрема, за інформацією оточення Стефанішиних, в той же день як Ольга очолила Мін’юст, Михайло телефонував усім своїм знайомим та пропонував самі різні корупційні схеми – “від підписання окремих документів та рейдерських схем, до впливу на пенітенціарну систему”.

    Як ми можемо бачити із заяви НАБУ про незаконне збагачення Ольги Стефанішиної, з високою ймовірністю частину корупційних схем Стефанішину таки вдалось реалізувати.

    В даному контексті також варто згадати “кейс АРМА” на який звернули увагу колеги з Української Правди. Нагадаємо, після призначення Ольги Стефанішиної на високу посаду компанії афілійовані з Михайлом Стефанішиним почали отримувати в управління цінні активи.

    Що цікаво, навіть після гучного скандалу з Будинком Профспілок, Михайло Стефанішин продовжив свої оборудки, прикриваючись Ольгою Стефанішиною уже як “послом в США”.

    В даному контексті варто згадати кейс конфіскації великого парку залізнодорожних вагонів, цистерн та платформ, що належали резидентам РФ.  Як зазначає блогер Борис Кушнірук, відчувши безкарність, Михайло Стефанішин через своїх “фунтів” поклав око на понад півтори тисячі вагонів.

    “Якщо коротко, то “КАМпарітет” отримала від АРМА вже чотири коштовних активи в управління, включно з Будинком профспілок на Майдані. Це, на секундочку, понад третина ВСІХ об’єктів, переданих Нацагентством в управління протягом двох років. І цей консорціум входить в орбіту впливу Стефанішина, переконалися журналісти. При цьому, за інформацією ЗМІ, сам Стефанішин представляється “тіньовим” куратором АРМА і вирішує, кому який актив має бути передано в управління аж до 2030 року.” – зазначає Кушнірук.

    Як повідомляє ТГ канал  Bankova Mail з посиланням на власні джерела, оточення Стефанішиної стверджує, що вона шокована тим, як розгортається ситуація навколо неї.

    За інформацією Bankova Mail Стефанішина вважає, що її “зрадили, виманили в Київ під приводом наради дипломатичних керівників, а потім звільнили”. Якщо б її не звільнили та не виманили в Київ, вона впевнена, що НАБУ б не вручила їй підозру і справа б підвисла.

    Водночас, за інформацією наших джерел, НАБУ продовжують цікавитись справами Ольги Стафанішиної та її оточення. Тобто підозра, вручена Стефанішиній, може бути не останньою.

  • Інвалідність, маєток і BMW за $115 тисяч: як живе інспектор Закарпатської митниці

    Інвалідність, маєток і BMW за $115 тисяч: як живе інспектор Закарпатської митниці

    Інспектор Закарпатської митниці Василь Пупена, який офіційно отримує трохи більше ніж 24 тисячі гривень зарплати та близько 3 тисяч гривень пенсії по інвалідності, мешкає у маєтку вартістю близько 40 млн гривень і користується дорогими автомобілями.

    Про це йдеться у матеріалі журналістів Телеграфу, які дослідили декларації митника та майно його родини.

    Василь Пупена працює державним інспектором відділу митного оформлення №8 митного поста «Тиса» — це одна з найнижчих посад у структурі митниці. Водночас саме інспектори контролюють проходження товарів через кордон, перевіряють правильність декларування та нараховують митні платежі.

    Згідно з декларацією, офіційна зарплата Пупени після оподаткування становить приблизно 24,8 тисячі гривень на місяць. Також він отримував близько 3 тисяч гривень пенсії.

    При цьому митник у 29 років, уже після початку повномасштабної війни, оформив інвалідність третьої групи через «загальне захворювання». Такий статус, окрім пенсійних виплат, дає право на звільнення від мобілізації та можливість виїзду за кордон.

    У грудні 2024 року Центральна МСЕК скасувала йому інвалідність. Медики заочно вивчили документи і дійшли висновку, що він не є особою з інвалідністю. Однак Пупена оскаржив це рішення в суді. Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Павло Микуляк задовольнив його позов і скасував рішення Центральної МСЕК.

    На розкішний спосіб життя родини звернули увагу після публікацій у соцмережах дружини митника Вікторії Пупени. В Instagram вона демонструвала дорогі прикраси, дизайнерський одяг, подорожі та інші атрибути заможного життя.

    Вікторія Пупена працювала асистенткою кафедри англійської мови та літератури у Мукачівському державному університеті, а з червня 2024 року перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Також вона має ФОП на другій групі єдиного податку.

    Однак основні витрати родини пов’язані не з одягом чи аксесуарами, а з нерухомістю та автомобілями.

    Згідно з декларацією, Пупена з 2019 року володіє будинком площею 297,3 кв. м в Ужгороді та земельною ділянкою. При цьому вартість будинку на момент придбання була задекларована лише на рівні 50 тисяч гривень.

    Пізніше будинок переоформили на батьків митника. Зокрема, у вересні 2025 року частину нерухомості за договором дарування оформила на себе його мати Ванда Пупена.

    Крім того, родина володіє дорогими автомобілями. У 2024 році мати митника придбала BMW X7 2024 року випуску, який коштує близько 115 тисяч доларів.

    У 2025 році вона оформила на себе ще один автомобіль — Mercedes-Benz V-Class V300 2025 року, ринкова вартість якого сягає приблизно 155 тисяч доларів.

    Дружина митника володіє автомобілем Skoda Kodiaq 2024 року, який коштує близько 1,9 млн гривень. На цій машині встановлені номерні знаки з комбінацією цифр «0001», такі ж номери мають і автомобілі матері.

    Батько митника також придбав автомобіль Skoda Octavia 2025 року з номером «4444».

    Крім частини будинку, мати Пупени володіє ще й будівлею площею 328,8 кв. м, придбаною у 2023 році. Загальна вартість майна родини оцінюється у десятки мільйонів гривень.

    Походження коштів родина пояснила позиками. За словами матері митника, за останні 18 років вона отримала доходи приблизно на 23 млн гривень, займаючись комерційною діяльністю без реєстрації бізнесу.

    Крім того, вона заявила, що взяла в борг майже 470 тисяч доларів у п’яти різних осіб.

    Втім перевірка показала, що так звані кредитори не мали достатніх офіційних доходів, щоб позичити такі суми. Крім того, всі вони проживають в Одесі, тоді як родина митника мешкає в Ужгороді.

    Також немає підтверджень, що ці борги повертаються або що між сторонами відбувалися фінансові перекази.

    У межах кримінального провадження Державне бюро розслідувань звернулося до суду з проханням накласти арешт на майно родини митника, щоб запобігти його можливому відчуженню.

    Однак суддя Печерського районного суду Києва Анна Гридасова відмовила у задоволенні цього клопотання, і арешт на нерухомість накладено не було.

  • НАЗК виявило у декларації експосадовця Запорізької ОДА недостовірні дані на 14 млн грн

    НАЗК виявило у декларації експосадовця Запорізької ОДА недостовірні дані на 14 млн грн

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило у декларації колишнього начальника управління експлуатації житлового фонду та систем життєзабезпечення департаменту ЖКГ Запорізької ОДА Руслана Курмаєва недостовірні відомості на понад 14 млн гривень.

    Про це йдеться у результатах перевірки декларації посадовця.

    Зокрема, Курмаєв задекларував наявність 507 тисяч доларів готівкою. Однак під час перевірки НАЗК не змогло підтвердити законне походження цих коштів.

    Сам посадовець пояснював, що гроші були сформовані за рахунок подарунку від матері у 2020 році на суму 20,9 млн гривень. За його словами, мати отримала ці кошти ще у 1994 році як подарунок від чоловіка — батька декларанта.

    Втім у НАЗК вважають таке пояснення економічно необґрунтованим. У відомстві зазначили, що у 1994 році накопичити таку суму батько посадовця, який працював інженером на харківському заводі, фактично не міг.

    Зокрема, до 1991 року в СРСР існувала заборона на обіг іноземної валюти серед громадян. Крім того, за підрахунками агентства, навіть максимальні можливі заощадження за офіційними зарплатами того періоду становили б лише близько 475 доларів.

    Перевірка також показала, що мати декларанта у період з 1998 по 2020 рік офіційно отримала доходи приблизно на 641 тисячу гривень. Додатково вона отримала близько 42 тисяч доларів від продажу двох об’єктів нерухомості.

    Таким чином, за оцінками НАЗК, загальна сума можливих заощаджень матері могла становити не більше приблизно 110 тисяч доларів.

    Сам Курмаєв за 2011–2024 роки задекларував доходи після сплати податків на суму близько 3,35 млн гривень. Навіть разом із потенційними коштами матері сума підтверджених ресурсів становить приблизно 6,97 млн гривень.

    У результаті перевірки НАЗК дійшло висновку, що походження приблизно 14,34 млн гривень не підтверджено, а ці кошти відображені у декларації як недостовірні відомості.

    Крім того, агентство виявило й інші порушення у декларації посадовця. Зокрема, неправильно були зазначені або взагалі не вказані права користування кількома квартирами, що належать самому декларанту, його дружині та сину.

    Також не було задекларовано квартиру за кордоном, де фактично проживала його донька. За даними системи «Аркан», вона перебувала у Туреччині та Німеччині, однак конкретні об’єкти нерухомості у декларації не зазначені.

    Окремо НАЗК встановило порушення у декларуванні автомобіля Toyota Camry 2017 року випуску, який був зазначений як такий, що перебуває у користуванні, хоча фактично його продали ще у березні 2024 року.

    Крім того, не підтверджено походження значних надходжень на банківські рахунки сина посадовця, які декларувалися як повернення боргів.

    Ще одним порушенням стало невказання боргового зобов’язання перед сестрою на суму 549 тисяч доларів. Це зобов’язання декларувалося раніше, але пояснення щодо його часткового повернення та реструктуризації не змінили факту наявності боргу.

    За підсумками перевірки НАЗК дійшло висновку, що у діях Руслана Курмаєва є ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації службовою особою.

  • Пенсія понад 1,4 млн на рік: що задекларував нардеп Михайло Новіков

    Пенсія понад 1,4 млн на рік: що задекларував нардеп Михайло Новіков

    Голова підкомітету з правосуддя Комітету Верховної Ради з питань правової політики Михайло Новіков отримує пенсію, яка перевищує його заробітну плату народного депутата. Загальний річний дохід посадовця перевищує два мільйони гривень.

    Про це свідчать дані його декларації, оприлюдненої на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції. Про це пише видання Телеграф.

    Згідно з документом, у 2025 році Новіков отримав 796 860 гривень заробітної плати у Верховній Раді. Водночас його пенсія склала 1 463 367 гривень.

    Раніше Новіков працював суддею. Пенсії суддів є одними з найбільших у країні і можуть сягати сотень тисяч гривень на місяць. За наявними даними, максимальні виплати для суддів можуть доходити до приблизно 390 тисяч гривень щомісяця, однак інформація про конкретних отримувачів таких сум не розголошується.

    Окрім доходів самого депутата, у декларації вказані прибутки його дружини. За 2025 рік вона заробила понад один мільйон гривень від підприємницької діяльності.

    Також у декларації зазначені значні грошові заощадження родини. Зокрема, Новіков задекларував 30 тисяч доларів готівкою та 2,9 млн гривень. Подружжя разом зберігає ще 3 млн гривень, 30 тисяч доларів та 6 тисяч фунтів стерлінгів.

    Крім того, сім’я депутата володіє кількома автомобілями. У власності Новікова є Volkswagen Touareg 2008 року, Volkswagen ID.4 2022 року випуску, Volkswagen Transporter та вантажний автомобіль ГАЗ-53.

    Його дружині належить автомобіль Audi Q5 2011 року випуску.

    Михайло Новіков народився 15 листопада 1965 року у місті Гайсин Вінницької області. Він закінчив юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    Раніше працював у сфері правосуддя — був суддею Київського апеляційного господарського суду та Арбітражного суду Києва. Також є адвокатом і засновником юридичних компаній «Правова група “Новіков та партнери”» та «Консалтингова компанія “Новіков та партнери”».

  • Вілла на Лазурному узбережжі і нерухомість в Іспанії: нові питання до очільника поліції Закарпаття

    Вілла на Лазурному узбережжі і нерухомість в Іспанії: нові питання до очільника поліції Закарпаття

    Начальник Головного управління Національної поліції у Закарпатській області Ярослав Колесник у своїх офіційних деклараціях демонструє досить скромний майновий стан. У документах вказано відносно невелику квартиру в Києві, автомобіль у користуванні, помірні заощадження та заробітну плату державного службовця. Однак за наявною інформацією, а також повідомленнями місцевих жителів, фактична картина активів посадовця може бути значно ширшою.

    Йдеться, зокрема, про можливу наявність нерухомості за кордоном. За попередніми даними, частину таких об’єктів могли оформити на близьких родичів Колесника. Серед ймовірних активів називають нерухомість в Іспанії — у курортному місті Бенідорм на узбережжі Коста-Бланка. Цей регіон давно відомий великою кількістю іноземних інвесторів та українців, які купують тут житло як для відпочинку, так і для здачі в оренду. Завдяки туристичному потоку нерухомість у цьому районі вважається прибутковою інвестицією.

    Ще одним об’єктом, який пов’язують з оточенням посадовця, може бути вілла у престижному районі Ніцци на Лазурному узбережжі Франції. За попередньою інформацією, її вартість може становити близько 1,4 млн євро. Нерухомість розташована неподалік Монако — у районі, де житло традиційно купують заможні підприємці, політики та впливові особи.

    Окрім можливих закордонних активів, ім’я Ярослава Колесника пов’язують і з низкою будівельних проєктів на Закарпатті. Зокрема, місцеві жителі припускають, що він може бути причетним до житлового комплексу Residens Park в Ужгороді на Слов’янській набережній. За словами мешканців, цей об’єкт добре відомий у регіоні, а сам посадовець нібито періодично там з’являється.

    Також його ім’я згадують у контексті будівництва торгового центру на цій же Слов’янській набережній. Офіційно участь посадовця у цих проєктах не підтверджена, однак місцеві джерела стверджують, що він може бути причетним до їх реалізації.

    Окремо згадується ще один об’єкт — комплекс «Золота підкова» в урочищі «Рибник» на території Киблярівської сільської ради Ужгородського району. За наявною інформацією, цей проєкт нібито оформлений на підставну особу.

    Кар’єра Ярослава Колесника в правоохоронних органах розвивалася доволі швидко. Свого часу він працював оперуповноваженим у Києві, а згодом отримав керівні посади в системі поліції. Із 2021 року він очолює поліцію Закарпатської області.

    За словами місцевих жителів, після його призначення до регіону прибуло чимало людей з його оточення, які отримали посади у структурах поліції. Місцеві активісти також звертають увагу на те, що останніми роками в області загострилися проблеми, пов’язані з контрабандою, земельними конфліктами та скандальним будівництвом туристичних і рекреаційних об’єктів.

    У деклараціях самого Ярослава Колесника значних активів або дорогої нерухомості за кордоном наразі не зазначено. Офіційних підтверджень інформації про можливі елітні об’єкти за межами України поки що також немає.

  • Адміністратор сервісного центру МВС у Дніпрі Станіслав Філіппов оформлює елітне майно на безробітну дружину

    Адміністратор сервісного центру МВС у Дніпрі Станіслав Філіппов оформлює елітне майно на безробітну дружину

    Адміністратор територіального сервісного центру №1249 Регіонального сервісного центру МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях Станіслав Філіппов опинився в центрі уваги через походження майна його родини. Згідно з деклараціями посадовця, значна частина дорогих активів оформлена на його дружину Інну Філіппову, яка офіційно не працює.

    Станіслав Філіппов працює в системі сервісних центрів МВС з 2019 року. У 2021 році він ненадовго залишав посаду, але вже наступного року повернувся до структури. До цього Філіппов працював інспектором управління патрульної поліції. Нині він є адміністратором ТСЦ №1249, який розташований у Дніпрі.

    Попри роботу в державному органі, у декларації чиновник не зазначає власної нерухомості. Натомість три об’єкти майна у 2025 році з’явилися у власності його дружини. У лютому Інна Філіппова придбала житловий будинок площею 137,5 квадратного метра та дві земельні ділянки у Дніпрі площею 549 і 451 квадратний метр.

    Вартість цієї нерухомості, вказана у декларації, виглядає вкрай заниженою. За документами, житловий будинок оцінений у 204 тисячі гривень, а земельні ділянки — у 3,9 тисячі та 3,3 тисячі гривень відповідно. Водночас реальна ринкова вартість подібної нерухомості у Дніпрі може бути у сотні разів більшою.

    Схожа ситуація спостерігається і з транспортними засобами родини. У вересні 2025 року сам Станіслав Філіппов придбав позашляховик BMW X5 2015 року випуску, задекларувавши його вартість у 685 тисяч гривень.

    Тим часом його дружина упродовж 2025 року стала власницею одразу трьох транспортних засобів. Йдеться про автомобіль BMW M4 2017 року, квадроцикл SEGWAY SNARLER AT6L 2025 року та BMW X1 2021 року.

    Згідно з декларацією, BMW M4 обійшовся у 348 тисяч гривень, хоча на ринку така модель може коштувати від 1,6 до 2 мільйонів гривень. Квадроцикл SEGWAY SNARLER AT6L задекларовано за 40,6 тисячі гривень, тоді як його реальна вартість перевищує 9 тисяч доларів. Ще один автомобіль — BMW X1 2021 року — був оцінений у 150 тисяч гривень, хоча сьогодні його ринкова ціна може сягати близько півтора мільйона гривень.

    Офіційні доходи Станіслава Філіппова за минулий рік виглядають значно скромнішими за обсяг придбаного майна. У 2025 році він задекларував 461 тисячу гривень заробітної плати, 700 тисяч гривень доходу від відчуження рухомого майна, а також подарунок у негрошовій формі від дружини на суму 500 тисяч гривень.

    Окрему увагу привертає операція, зазначена у розділі видатків. За декларацією, 8 серпня 2025 року Філіппов отримав у подарунок транспортний засіб і того ж дня продав його. Ймовірно, йдеться про автомобіль, який чиновник отримав від дружини, а згодом реалізував за ціною приблизно на 200 тисяч гривень вищою, ніж задекларована вартість подарунка.

    Такі фінансові операції та значні розбіжності між задекларованими цінами і ринковою вартістю майна можуть викликати додаткові запитання щодо джерел походження активів родини посадовця.

  • Старша слідча поліції Полтавщини задекларувала квартиру за понад 2,6 млн грн

    Старша слідча поліції Полтавщини задекларувала квартиру за понад 2,6 млн грн

    Старша слідча відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності поліції Полтавської області Єлизавета Кулик придбала квартиру в Полтаві вартістю 2,67 млн гривень.

    Інформація про нерухомість міститься в декларації посадовиці.

    Згідно з документом, 20 лютого Кулик набула у власність квартиру площею 78,5 квадратного метра в Полтаві. Нерухомість вона отримала від товариства з додатковою відповідальністю «Полтавтрансбуд».

    Вартість квартири, зазначена в декларації, становить 2 млн 670 тис. гривень.

    У документі також вказано, що у червні 2025 року слідча вже набувала майнові права на аналогічну квартиру тієї ж площі — 78,5 квадратного метра — від того ж забудовника і за такою ж вартістю.

    У видатках за 2025 рік зазначено разову виплату у розмірі 801 тис. гривень. Ці кошти були витрачені на купівлю-продаж (міну) майнових прав на нерухоме майно в Україні.

    Інші деталі щодо джерел фінансування придбання нерухомості у декларації не уточнюються.

  • Начальник міграційної служби Дніпропетровщини отримував військові виплати, працюючи в офісі

    Начальник міграційної служби Дніпропетровщини отримував військові виплати, працюючи в офісі

    Начальник головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області Богдан Чегіль та його дружина Діана Чегіль роками користуються нерухомістю та автомобілями, що належать третім особам. Про це повідомляє антишахрайський проєкт “190”.

    За даними журналістів, родина чиновника не має власної нерухомості. Богдан Чегіль, його дружина та донька з 2017 року зареєстровані у кімнаті площею 14 квадратних метрів у Дніпрі. Ймовірно, йдеться про службову кімнату в гуртожитку, яку він отримав ще під час роботи прокурором.

    Водночас із 2020 року родина користується квартирою та двома паркомісцями у Дніпрі, що належать громадянину Ярославу Менджулу. Умови користування цим майном та зв’язок між власником і родиною Чегілів у матеріалі не уточнюються.

    Автомобілі та доходи

    У 2024 році дружина посадовця Діана Чегіль придбала автомобіль Audi Q7 2018 року випуску за майже 1,3 млн гривень. Сам Богдан Чегіль не має власного автомобіля і користується машиною дружини.

    Крім того, жінка користується автомобілем Volkswagen Jetta 2016 року випуску, який належить громадянину Сергію Баринову. За словами Діани Чегіль, вона використовує цей автомобіль на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Ринкова вартість такої моделі наразі становить приблизно 400 тисяч гривень.

    За декларацією за 2024 рік Богдан Чегіль отримав 731 тисячу гривень заробітної плати. Його дружина, яка працює головним державним інспектором відділу ліцензування торгівлі підакцизними товарами у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, задекларувала 407 тисяч гривень доходу.

    При цьому родина має значні заощадження. Богдан Чегіль зберігає готівкою 52 тисячі доларів, а на банківських рахунках — 86 тисяч гривень і 2,5 тисячі доларів. Його дружина має готівкою 66 тисяч доларів та понад 20 тисяч гривень на рахунках. Загальна сума заощаджень подружжя перевищує 5 млн гривень.

    Кар’єра чиновника

    Посаду начальника головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області Богдан Чегіль обіймає з 2021 року.

    До цього він працював у Державному бюро розслідувань, де з 2018 до 2020 року був заступником директора — начальником слідчого управління територіального управління ДБР у Мелітополі.

    Раніше Чегіль також працював прокурором у прокуратурі Дніпропетровської області.

    У 2021 році він подавав свою кандидатуру на посаду директора Бюро економічної безпеки.

    Історія з мобілізацією

    За інформацією журналістів, на початку повномасштабного вторгнення Росії Богдан Чегіль пройшов військово-лікарську комісію та був визнаний придатним до військової служби.

    16 березня 2022 року наказом Шевченківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки його зарахували на посаду солдата-стрільця роти охорони військкомату.

    Чегіль отримував грошове забезпечення військовослужбовця — близько 45 тисяч гривень щомісяця. Загалом за 2022 рік він отримав від Дніпропетровського районного ТЦК та СП 252 тисячі гривень, які задекларував як гонорари та інші виплати.

    Водночас співробітники міграційної служби, за даними журналістів, стверджують, що у цей період керівник регулярно перебував на робочому місці в офісі ДМС і підписував службові документи.

    Його служба завершилася у серпні 2022 року. Через повторну військово-лікарську комісію чиновник був визнаний непридатним до служби за станом здоров’я.

    31 серпня 2022 року він був звільнений зі служби та отримав компенсацію у зв’язку із хворобою, пов’язаною з проходженням військової служби, у розмірі приблизно 170 тисяч гривень.

    Крім того, Богдан Чегіль через суди намагається отримати пенсію за час роботи в органах прокуратури. Після служби у війську він також може претендувати на пенсію військовослужбовця.

    Робота дружини

    Дружина чиновника Діана Чегіль до 2019 року працювала старшим державним інспектором сектору інформаційних технологій Нікопольського управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

    Після реорганізації ДФС у 2019 році, коли були створені Державна податкова служба та Державна митна служба, вона перейшла працювати до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

    За цей час вона працювала старшим державним інспектором у кількох структурних підрозділах податкової служби.