Хрещатик

Позначка: бюджет Києва

  • Понад 5,5 млрд гривень закупівель: куди у лютому пішли кошти Києва

    Понад 5,5 млрд гривень закупівель: куди у лютому пішли кошти Києва

    У лютому 2026 року розпорядники бюджетних коштів Києва уклали понад 6,6 тисячі договорів за результатами публічних закупівель на загальну суму 5,5 млрд гривень. Найбільше коштів столиця спрямувала на тепло, гарячу воду, електроенергію, будівельні роботи та паливо.

    Про це свідчать дані публічного модуля аналітики BI.Prozorro.

    Найбільші витрати традиційно припали на тепло та гаряче водопостачання для комунальних установ. На ці потреби укладено угод на 1,14 млрд гривень. Основна частина коштів спрямована на забезпечення теплом освітніх закладів — 929 млн гривень, а також медичних установ — 161 млн гривень.

    Другу позицію за обсягом видатків посіли будівельні та ремонтні роботи — 905,9 млн гривень. Найдорожчим контрактом місяця стала реконструкція бази Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи №15 на вулиці Ягідній. Вартість першої черги робіт становить 165,2 млн гривень. Роботи планують завершити до кінця 2027 року. Підрядником визначено ТОВ «І. Б. К. Девелопмент».

    Значну частину ремонтних витрат здійснило КП «Київтеплоенерго». Підприємство витратило близько 284 млн гривень на реконструкцію та ремонт об’єктів. Зокрема, 138,1 млн гривень спрямовано на встановлення когенераційних установок, майже 84 млн гривень — на відновлювальні роботи на ТЕЦ-5, ще понад 29 млн гривень — на ліквідацію розриттів після аварій на тепломережах.

    Окремим напрямком стали роботи з відновлення житлових будинків, пошкоджених обстрілами. На ці потреби передбачено понад 216 млн гривень. Роботи виконуються на кількох об’єктах у столиці, зокрема на вулицях Тернопільській, Антоновича та Оноре де Бальзака.

    Третє місце серед найбільших витрат посіли закупівлі пального та мастил — 592 млн гривень. Найбільші витрати на паливо здійснили Департамент муніципальної безпеки КМДА, КП «Київтеплоенерго» та КП «Автотранспортне підприємство КМДА».

    Четвертим за обсягом видатків напрямком стали закупівлі електроенергії — 576,85 млн гривень. Найбільше електроенергії замовило КП «Київсвітло», яке передбачило майже 336 млн гривень на освітлення вулиць та доріг упродовж року.

    До п’ятірки найбільших витрат також увійшли послуги з організації харчування для комунальних установ — 433,2 млн гривень. Основну частину цих коштів спрямували на харчування у школах та медичних закладах.

    Найбільшим замовником публічних закупівель у лютому стало КП «Київтеплоенерго», яке уклало договорів на 738,6 млн гривень. Водночас це підприємство стало і найбільшим постачальником тепла та гарячої води для бюджетних установ столиці — на суму понад 1,08 млрд гривень.

    Загалом у лютому столичні розпорядники коштів співпрацювали з понад 2,2 тисячами компаній та підприємців.

  • Справу директора КП «Плесо» про розтрату бюджетних коштів передали до суду

    Справу директора КП «Плесо» про розтрату бюджетних коштів передали до суду

    Прокурори Офісу генерального прокурора передали до суду обвинувальний акт щодо директора комунального підприємства «Плесо». Посадовця підозрюють у розтраті бюджетних коштів та службовому підробленні під час реалізації природоохоронного проєкту у Києві.

    Йдеться про роботи, які фінансувалися у 2021 році за рахунок міського фонду охорони навколишнього природного середовища. Тоді Київська міська рада виділила кошти на створення водоохоронних зон для захисту водних ресурсів столиці.

    Замовником відповідних робіт виступало КП «Плесо».

    За даними слідства, керівництво підприємства намагалося використати бюджетні кошти до завершення фінансового року. Для цього було оголошено повторний тендер на розроблення проєктів землеустрою, хоча попередня закупівля ще не була завершена.

    Переможцем тендеру стало приватне підприємство, яке, за версією правоохоронців, могло бути пов’язане із посадовцем.

    17 грудня 2021 року сторони уклали договір на виконання робіт щодо п’яти столичних пляжів, серед яких Труханів острів та Венеціанський острів. Уже 23 грудня було підписано акт виконаних робіт, а 30 грудня підряднику перерахували кошти.

    Водночас слідство встановило, що частина задекларованих робіт фактично не потребувала виконання, однак була включена до документації та оплачена. За попередніми оцінками, державі завдано збитків на суму близько 1,7 мільйона гривень.

    Директору КП «Плесо» інкримінують розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах та службове підроблення, вчинені за попередньою змовою групою осіб. Кримінальне провадження відкрито за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

    У межах цього ж розслідування раніше повідомили про підозру керівнику приватного підприємства, який, за даними слідства, діяв у змові з посадовцем комунального підприємства.

    Крім того, прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури через суд домоглися скасування неправомірно встановлених водоохоронних зон на Трухановому та Венеціанському островах. Відповідні записи вже вилучено з державного кадастру.

    У прокуратурі зазначають, що це унеможливлює подальші маніпуляції із землею та потенційну забудову цих територій.

    Водночас відповідно до Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено у законному порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду.

  • Слідчі перевіряють тендери КП «ГІОЦ» на 168 млн гривень через підозри у розтраті

    Слідчі перевіряють тендери КП «ГІОЦ» на 168 млн гривень через підозри у розтраті

    Столична поліція розслідує можливі фінансові порушення під час виконання контрактів комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (ГІОЦ). Слідство перевіряє шість договорів на загальну суму близько 168 мільйонів гривень, укладених у 2023–2025 роках із приватними підрядниками.

    Кримінальне провадження було відкрито 7 липня 2025 року за ознаками злочину, передбаченого частиною четвертою статті 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в умовах воєнного стану.

    У центрі уваги слідчих — контракти на супровід та технічну підтримку інформаційно-комунікаційних систем міста. Йдеться про обслуговування програмного забезпечення, вебпорталів та цифрових сервісів, які використовуються у роботі столичних структур.

    Три договори на суму близько 104 мільйонів гривень отримало ТОВ «Електронний колл-центр». Ще три угоди на 64 мільйони гривень були укладені з компанією «Епаркград».

    Під час перевірки правоохоронці встановили, що за двома контрактами з «Електронним колл-центром» підприємство отримало оплату, яка перевищувала передбачені договором суми. Зокрема, за одним із договорів було виплачено 28,6 мільйона гривень замість 24,6 мільйона, а за іншим — 41,5 мільйона замість 35 мільйонів.

    Слідчі також звернули увагу на структуру виконання робіт. За даними розслідування, підрядник залучив до виконання договорів субпідрядну компанію, керівником якої є та сама особа, що очолює «Електронний колл-центр». У поліції вважають, що це може свідчити про формальний характер такої співпраці.

    Крім того, слідство встановило, що до виконання робіт залучалася ще одна компанія, яка, за попередніми даними, не мала необхідних ресурсів для надання відповідних послуг. У неї відсутні власні приміщення та обладнання, а юридична адреса виявилася адресою масової реєстрації підприємств.

    Питання у правоохоронців виникли і щодо тендерної конкуренції. За інформацією слідства, у двох тендерах конкурентом «Електронного колл-центру» виступала компанія «Аделіна Аутсорсинг». Однак слідчі встановили низку бізнес-зв’язків між керівництвом цих компаній, що може свідчити про узгоджені дії під час участі у закупівлях.

    Зокрема, йдеться про спільні бізнес-проєкти та фінансові взаємини між керівниками і власниками цих компаній, а також про їхню участь у створенні нової фірми «Аделіна Солюшинз», зареєстрованої у 2024 році.

    Окремо слідство перевіряє контракти з компанією «Епаркград». За даними поліції, ця фірма перемагала у торгах без конкуренції — вона була єдиним учасником закупівель. Крім того, у матеріалах справи зазначається, що у КП «ГІОЦ» відсутні документи, які підтверджують проведення аналізу ринкових цін перед укладанням контрактів.

    Слідчі також встановили, що у компанії відсутні власні виробничі потужності, а її керівниця отримувала невисоку офіційну зарплату, що, на думку правоохоронців, може свідчити про номінальний характер управління підприємством.

    Наразі правоохоронці встановлюють можливий розмір збитків для міського бюджету. Для цього призначаються фінансові експертизи.

    Комунальне підприємство «ГІОЦ» підпорядковується Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міської державної адміністрації. Тимчасово обов’язки директора підприємства з грудня 2024 року виконує Костянтин Воробйов.

    У різні роки підприємство вже опинялося у центрі уваги правоохоронців через підозри у фінансових порушеннях під час впровадження міських цифрових систем та закупівлі IT-послуг.

  • У кошторисі ремонту шляхопроводу на Окружній дорозі в Києві виявили завищення цін

    У кошторисі ремонту шляхопроводу на Окружній дорозі в Києві виявили завищення цін

    У Києві розгортається новий скандал навколо використання бюджетних коштів на інфраструктурні проєкти. Йдеться про протиаварійні роботи на шляхопроводі через трамвайні колії на Окружній дорозі, на які з міського бюджету планують витратити близько 95 мільйонів гривень. Водночас аналіз кошторису робіт свідчить про можливе суттєве завищення вартості матеріалів і послуг.

    Проєкт реалізується через комунальне підприємство «Київавтошляхміст», яке підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації. Саме ця структура уклала договір із підрядником — компанією ТОВ «Д-ГРУП ІНЖИНІРИНГ».

    За даними аналізу кошторисної документації, значна частина витрат у проєкті може бути штучно збільшена. Наприклад, пісок, який на ринку коштує приблизно 400 гривень за кубічний метр, у документах закладений майже по 979 гривень. Окремі позиції, зокрема бітумна емульсія Rapidflex-HP та вуглецеве полотно MegaWrap-200, також фігурують у кошторисі за цінами, що викликають питання у фахівців ринку. Крім того, ще близько 9,5 мільйона гривень передбачено як компенсацію можливих інфляційних коливань.

    Сумнівів додає й структура самого договору. Вартість робіт визначена як динамічна, а частину ключових показників винесено в додатки до контракту. Така модель дозволяє змінювати обсяги та ціну робіт у процесі виконання проєкту. Контракт діятиме до кінця 2026 року, що дає можливість коригувати фінансові параметри впродовж кількох років.

    У центрі історії опинилася й компанія-підрядник. Перед отриманням контракту ТОВ «Д-ГРУП ІНЖИНІРИНГ» пройшло серію змін у структурі власності. Іноземного співвласника — компанію SONBERG LTD — було виведено зі складу, а новим бенефіціаром стала Ірина Калініна. Паралельно компанія змінювала юридичну адресу, яка в різний час фігурувала в Одесі, Києві та Дніпрі.

    При цьому офіційно у компанії працює близько десяти співробітників, а її фінансові показники раніше демонстрували від’ємний капітал. Попри це фірма отримала підряд на десятки мільйонів гривень для робіт на транспортній інфраструктурі столиці.

    Керівником компанії є Б. П. Кобернюк, ім’я якого раніше згадувалося у кримінальних провадженнях, пов’язаних із привласненням майна та службовою недбалістю. Проте ці обставини не стали перешкодою для укладення нового контракту з комунальним підприємством.

    Відповідальність за реалізацію проєкту лежить на керівництві транспортного блоку міської адміністрації, зокрема на заступнику міського голови Олегу Куявському та директорі Департаменту транспортної інфраструктури Сергію Підгайному.

    Експерти зазначають, що подібні історії підривають довіру до системи міських закупівель, особливо в умовах війни, коли бюджетні ресурси мають використовуватися максимально ефективно. Питання до кошторису та вибору підрядника можуть стати підставою для перевірок контролюючих органів.

  • Збитки майже 6 млн грн: правоохоронці розслідують нові схеми у «Київзеленбуді»

    Збитки майже 6 млн грн: правоохоронці розслідують нові схеми у «Київзеленбуді»

    Столична поліція розслідує нові можливі корупційні порушення у комунальному об’єднанні «Київзеленбуд» та серед його підрядників. Наразі відомо про щонайменше чотири кримінальні провадження, у межах яких уже вручено шість підозр.

    Серед фігурантів розслідування – колишній генеральний директор «Київзеленбуду» Юрій Бахмат. За версією слідства, він разом зі спільниками може бути причетний до завдання збитків міському бюджету під час робіт із ліквідації карантинних бур’янів у столиці.

    Йдеться про кримінальні провадження №42023100000000391 від 9 серпня 2023 року, №12024100030002376 від 13 вересня 2024 року, №12025100030003092 від 10 листопада 2025 року та №12026100000000028 від 7 січня 2026 року. Їх розслідують Головне управління Нацполіції Києва та Деснянське управління столичної поліції.

    Фігурантам справ інкримінують, зокрема, розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем, службову недбалість та службове підроблення документів.

    Одне з проваджень стосується можливих порушень під час реалізації договору щодо капітального ремонту благоустрою парку на Дніпровській набережній у районі затоки Берковщина в Дарницькому районі.

    Контракт на проведення робіт було укладено 31 березня 2023 року між «Київзеленбудом» і компанією «Альфа Індастріал Констракшн». Загальна вартість угоди становила 14,5 млн гривень, які були перераховані підряднику протягом року.

    За даними слідства, вартість робіт могла бути завищена на понад 551 тис. гривень. Експертиза встановила, що до актів виконаних робіт було включено завищені витрати на опорні елементи типу «геошуруп».

    У грудні 2025 року підозру у службовій недбалості отримав заступник начальника управління капітальних вкладень «Київзеленбуду» Артем Горбенко. Слідство вважає, що він не перевірив ринкову вартість матеріалів під час затвердження кошторисної документації.

    Ще дві кримінальні справи пов’язані з договором від 23 липня 2024 року на послуги з ліквідації карантинних бур’янів хімічним методом на площі понад 168 гектарів.

    Підрядником виступало ТОВ «Гудпрайс», яке мало отримати за роботи близько 9,2 млн гривень. Однак, за даними слідства, фактично оброблена площа могла бути значно меншою, ніж передбачалося договором.

    У результаті місту могли бути завдані збитки на суму майже 4,9 млн гривень.

    У вересні 2025 року в межах цих проваджень підозри отримали троє осіб: директор компанії «Гудпрайс», колишній керівник «Київзеленбуду» Юрій Бахмат та головний агроном Міської станції захисту зелених насаджень.

    Директору підрядної компанії інкримінують пособництво у заволодінні майном в особливо великих розмірах. Йому повідомили підозру заочно, оскільки він переховується від слідства.

    Ще одна справа стосується капітального ремонту підпірної стінки в парку «Позняки» у Дарницькому районі. Контракт на ці роботи уклали у квітні 2024 року між «Київзеленбудом» і компанією «ДСЗ».

    Вартість робіт становила майже 3,4 млн гривень. За результатами експертизи правоохоронці встановили, що до актів виконаних робіт могли бути включені роботи, які фактично не виконувалися.

    Зокрема, йдеться про свердлення отворів у залізобетонних конструкціях та встановлення анкерів. Загальна сума збитків у цій справі становить понад 928 тис. гривень.

    У січні 2026 року підозри у цьому провадженні отримали заступник генерального директора «Київзеленбуду» з питань капітальних вкладень та начальник відділу інженерного супроводження і технічного нагляду.

    Слідство вважає, що посадовці підписували акти виконаних робіт, на підставі яких підрядник отримував кошти з бюджету.

    За даними аналітичних систем, компанії «Альфа Індастріал Констракшн», «Градланд» (колишній «Гудпрайс») та «ДСЗ» активно беруть участь у державних тендерах і укладають контракти з різними органами влади.

    Найбільший обсяг угод має компанія «ДСЗ» — 47 контрактів на суму понад 256 млн гривень, з яких 21 укладено саме з «Київзеленбудом».

    Водночас правоохоронці вже не вперше розслідують можливі порушення у роботі цього комунального об’єднання. Раніше слідчі також перевіряли можливе завищення вартості робіт під час ліквідації амброзії та проведення ремонтів у парках столиці.

    Крім того, Державне бюро розслідувань розслідує справу про можливе отримання відкатів посадовцями «Київзеленбуду» від підрядників. За даними слідства, сума неправомірної вигоди могла становити понад 3,4 млн гривень.

    Наразі справи щодо колишнього керівництва комунального об’єднання вже передані до суду.

  • Рекордні 1,8 млрд грн: як депутати Київради розподілили фонди у 2025 році

    Рекордні 1,8 млрд грн: як депутати Київради розподілили фонди у 2025 році

    У 2025 році Київрада встановила новий рекорд із фінансування депутатських фондів. Кожен обранець столиці мав можливість розпоряджатися 15 мільйонами гривень на виконання доручень виборців. Загальний обсяг програми сягнув 1,8 мільярда гривень, що співставно з річними бюджетами окремих міст.

    Кошти можна було спрямовувати на три основні напрями: освіту, житлово-комунальне господарство та соціальний захист. Проте переважна частина видатків — майже 1,3 мільярда гривень — пішла саме на соціальний захист, зокрема на грошову матеріальну допомогу мешканцям столиці.

    За підсумками року 38 депутатів використали 100% своїх фондів, переважно на матеріальну допомогу. Серед них — представники різних політичних сил та позафракційні обранці. Водночас частина депутатів освоїла кошти лише частково. Найнижчі показники зафіксовано у кількох представників фракцій «Голос» та «Європейська солідарність», а також у позафракційних депутатів.

    Практика використання депутатських фондів супроводжується активною інформаційною кампанією в соціальних мережах. У публічному просторі з’являються фото черг під приймальнями, видачі коштів у конвертах та роздачі пакунків із партійною символікою. Такий формат комунікації фактично перетворює соціальну допомогу на інструмент політичного піару.

    Окремі депутати звітують про тисячі отримувачів матеріальної допомоги та мільйонні суми виплат. Середній розмір одноразової підтримки в окремих випадках становить кілька тисяч гривень. Найактивніше кошти спрямовувалися саме на грошову допомогу під час особистих прийомів громадян.

    Експерти звертають увагу, що різке збільшення фінансування депутатських фондів потребує додаткового аналізу ефективності витрачання коштів, прозорості процедур розподілу та критеріїв надання допомоги. Також залишається відкритим питання щодо балансу між соціальною підтримкою та іншими напрямами міських програм.

    Підсумки року демонструють, що депутатські фонди стали одним із найбільших інструментів розподілу бюджетних коштів у столиці, а їх використання формує як соціальний, так і політичний ефект.

  • Рекордні 15 млн на депутата: Київрада різко збільшила фонди

    Рекордні 15 млн на депутата: Київрада різко збільшила фонди

    2025 рік став рекордним за обсягами фінансування депутатських фондів у Київська міська рада. У жовтні столичні депутати збільшили видатки на Програму вирішення соціально-економічних проблем та виконання доручень виборців до 1 млрд 800 млн грн. У перерахунку це по 15 млн грн на кожного обранця. Додатково 187 млн грн передбачили на забезпечення роботи громадських приймалень.

    Загальна сума фінансування майже сягає двох мільярдів гривень — це співмірно з річними бюджетами таких міст, як Бровари або понад двох Фастів.

    Видатки на депутатські фонди зростають із початку повномасштабного вторгнення. У 2022 році кожен депутат міг спрямувати на допомогу виборцям 1,5 млн грн, у 2023 році — 6 млн грн, у 2024-му — 10 млн грн, а у 2025 році сума зросла до 15 млн грн.

    Варто зазначити, що під час ухвалення п’ятирічної програми на 2021–2025 роки у 2020 році на фінальний 2025 рік планували виділити лише 228 млн грн — по 1 млн грн на кожного депутата. Окремо передбачалося 108 млн грн на роботу приймалень. Однак під час ухвалення бюджету на 2025 рік фінансування збільшили вп’ятеро — до 5 млн грн на депутата та 169 млн грн на приймальні.

    Восени 2025 року депутати підтримали ще одне підвищення — до 15 млн грн на кожного. За відповідне рішення проголосували 78 обранців, лише троє його не підтримали.

    Показово, що 38 із 78 депутатів повністю використали свої фонди на матеріальну допомогу та водночас підтримали розширення програми. Рівень освоєння коштів на кінець звітного періоду становив 94,35%. Невикористаними залишилися лише 126 млн грн.

  • Закупівля квартир для ВПО і сиріт у Києві потрапила в поле зору БЕБ через підозру завищених цін

    Закупівля квартир для ВПО і сиріт у Києві потрапила в поле зору БЕБ через підозру завищених цін

    Наприкінці 2023 року Ігор Кушнір пішов з посади керівника «Київміськбуду», але його тінь у міських будівельних історіях нікуди не зникла. Навпаки, виявляється, що паралельно з публічними скандалами навколо підрядників і активів колишнього менеджменту, правоохоронці вели окрему лінію — про те, як столична громада купувала квартири у найбільшого комунального забудовника… але не напряму.

    Йдеться про кримінальне провадження, яке вів підрозділ Бюро економічної безпеки: у матеріалах фігурує версія про завищення цін при закупівлі житла КП «ФК “Житло-Інвест”» за бюджетні кошти, коли квартири «Київміськбуду» перед тим «прокручували» через низку посередників — у тому числі структури, пов’язані з родиною Кушніра, а також з бізнес-оточенням девелоперів і політиків, які роками присутні в київській будівельній екосистемі.

    Ключова деталь, яка робить цю історію токсичною, — часовий збіг. За версією слідства, частина «посередників» викупила у «Київміськбуду» майнові права/квартири незадовго до того, як Київрада дала зелене світло на масштабне бюджетне фінансування закупівель, а вже потім ті самі квадратні метри перепродали комунальному підприємству значно дорожче. У такій конструкції місто фактично опиняється в ролі покупця «останньої інстанції», який платить максимальну ціну, тоді як маржа осідає у ланцюгу компаній, що стоять між громадою і забудовником.

    Що саме розслідувало БЕБ 

    У судових документах у межах цього провадження описується схема, де «Київміськбуд» у 2022 році укладав договори купівлі-продажу майнових прав на квартири на користь підконтрольних керівництву суб’єктів. Середня ціна таких прав у матеріалах фігурує на рівні близько 2,5 млн грн за квартиру. Далі — наступний крок: у березні 2023 року ці ж активи продаються КП «ФК “Житло-Інвест”», але вже за середньою ціною близько 4 млн грн. У провадженні фігурують статті про можливе заволодіння майном, легалізацію коштів, шахрайство з фінансовими ресурсами та службові підроблення — тобто слідство одразу «прошиває» історію як потенційно системну, а не як одиничну переплату.

    На цьому етапі важливо зафіксувати: сам факт наявності провадження і його «логіка» не є доведенням вини конкретних осіб. Але саме те, як виписаний механізм, створює для міста два ризики одразу. Перший — прямий бюджетний: переплата при закупівлі соціального житла. Другий — управлінський: якщо «Київміськбуд» не отримував повного розрахунку від посередників або працював з відстрочками так, що гроші зависали у повітрі, то це могло поглиблювати фінансову яму компанії і паралізувати будмайданчики, які мали би добудовуватись навіть під час війни.

    Як бюджетний ресурс заходив у «Житло-Інвест»

    Формально все виглядало соціально виправдано. У 2022 році Київ затвердив програму забезпечення житлом різних категорій громадян, а комунальне підприємство «ФК “Житло-Інвест”» отримало суттєве поповнення статутного капіталу для закупівель. У публічному полі це продавали як інструмент для житла дітям-сиротам, ВПО, ветеранам та іншим чергам, які роками не рухались.

    Але в реальності саме спосіб реалізації — «купуємо готове/майже готове житло за бюджетні кошти» — створює поле для маневру: можна збільшувати ціну через «ремонти», «підвищення ринку», «індивідуальні умови», «комплектацію», а ще простіше — вставити посередника між містом і первинним продавцем.

    Ланцюг посередників і «сімейний» контур

    У фокусі цієї історії — не один «прокладочний» суб’єкт, а ціла палітра структур, значна частина яких оформлена як венчурні корпоративні інвестфонди. Це зручна форма для операцій із майновими правами та інвестиційними активами, а також для маскування бенефіціарів у багаторівневих конструкціях власності.

    За даними з публічних реєстрових профілів компаній, які згадуються у розслідувальних матеріалах у публічному полі, частина фондів пов’язується з родиною Ігоря Кушніра. Окремі інші контрагенти — з орбітою будівельного бізнесу Олександра Глімбовського та з нардепом Дмитром Ісаєнком, якого медіа неодноразово пов’язували з девелоперським середовищем. Усі ці зв’язки самі по собі не є криміналом. Але у випадку бюджетної закупівлі вони стають маркерами можливого конфлікту інтересів і сигналом для антикорупційної перевірки: чи не перетворюється соціальна програма на механізм «перекачки» грошей до наближених структур.

    Ключове питання, яке зависло у повітрі: чи були реальні гроші у первинного продавця?

    У публічному обговоренні цієї історії найнебезпечніша версія звучить так: посередники могли купувати у «Київміськбуду» квартири з відстрочкою, а далі — перепродавати місту, отримуючи бюджетні кошти, при цьому розрахунок із «Київміськбудом» міг бути неповним або відкладеним. Якщо така конструкція дійсно працювала, тоді для холдингу це виглядало б як відтік активів (квартир) без пропорційного притоку грошей у критичний для компанії період.

    З іншого боку, у публічних коментарях, які давали учасники ланцюга, звучали заперечення: окремі компанії заявляли про повний і швидкий розрахунок, а «Київміськбуд» підтверджував оплату, але посилався на комерційну таємницю щодо деталей руху коштів і умов угод. Саме тут і виникає потреба не в політичних оцінках, а в документальній картині: графіки оплат, акти приймання-передачі, прив’язка платежів до конкретних квартир, наявність/відсутність ремонтів, експертна оцінка «ринку» на дату закупівлі.

    Коли перепродаж відбувається з націнкою у десятки відсотків за короткий проміжок часу, зазвичай у публічній комунікації з’являються два універсальні пояснення. Перше — «ринок зріс». Друге — «зробили ремонти». На папері це може бути правдою. Але в умовах, коли йдеться про закупівлю соціального житла за бюджетні гроші під час війни, будь-яка «ремонтна» історія має бути прозорою: що саме зроблено, хто підрядник, яка калькуляція, чи підтверджено це технаглядом і документами. Інакше це перетворюється на універсальний спосіб «намалювати» додаткові мільйони.

    Чому історія повертається саме зараз

    По-перше, «Київміськбуд» так і не вийшов з кризи. Компанія пережила кілька хвиль кадрових ротацій, запити на докапіталізацію і постійні обіцянки відновити будівництво. Будь-які дані про минулі операції, де активи могли виходити з компанії «в мінус», автоматично стають частиною пояснення: чому об’єкти стоять, а грошей не вистачає.

    По-друге, політичний контекст не зник. Раніше журналісти вже публікували розслідування про фінансові потоки «Київміськбуду» на підрядні компанії з орбіти тодішнього керівництва, а також про закордонні активи сім’ї Кушніра і гучні епізоди з виїздами під час війни. Після цього Кличко відсторонював Кушніра, а згодом той залишив посаду. Тобто репутаційний ґрунт для нових підозр уже був підготовлений, і будь-який «квартирний» ланцюг з бюджетом виглядає як логічне продовження старої історії, а не як випадковість.

    По-третє, це історія про модель управління містом. Коли у воєнний час 2 млрд грн спрямовуються на викуп квартир через посередників, у суспільства неминуче виникає питання пріоритетів і контролю: хто ухвалював рішення, як формувалась ціна, чому не було прямого контракту з забудовником, де гарантії, що бюджет не оплатив чужу маржу.

    Якщо у міста і комунального забудовника є зацікавлення закрити тему, логічний шлях — не політичні заяви, а відкриття максимальної доказової бази для контролю. Передусім — аудит ланцюга: хто був первинним власником прав, яка ціна, які умови оплати, коли і за що заплатило КП, що саме отримало місто (стан квартир), чи співпадають характеристики об’єктів у договорах, у реєстрах і на фактичному огляді. Далі — юридична оцінка потенційного конфлікту інтересів у голосуваннях і рішень посадовців, які курирували програму. І третій блок — претензійна робота у випадку виявлення збитків: або щодо недійсності окремих угод, або щодо стягнення переплат і штрафів, або щодо персональної відповідальності.

    Поки цього не зроблено, історія буде повертатися хвилями — кожного разу, коли «Київміськбуд» проситиме чергові мільярди, а кияни питатимуть: де поділися попередні.

    Окремо слід підкреслити: у цій історії надто багато гучних прізвищ і припущень, щоб ставити крапку без вироку суду. Але так само надто багато збігів і фінансової логіки, щоб робити вигляд, ніби питання не існує. Відповідь на нього має лежати не в політичній площині, а в документах — і в здатності державних органів доводити розслідування до результату, а не «обривати» його на півдорозі.

  • Директор фіндепартаменту КМДА отримав підозру через збитки на 581 млн грн

    Директор фіндепартаменту КМДА отримав підозру через збитки на 581 млн грн

    Нацполіція намагається довести, що директор Департаменту фінансів Київської міськдержадміністрації Володимир Репік допустив службову недбалість під час здійснення місцевих запозичень у 2020–2021 роках, чим завдав бюджету столиці збитків на 581,1 млн гривень. Йдеться про суму відсотків, які Київ сплатив інвесторам за облігації внутрішніх місцевих позик.

    Кримінальне провадження №42022102100000180 було відкрито 4 жовтня 2022 року Шевченківським управлінням Нацполіції Києва. 23 січня 2026 року Репіку повідомили про підозру за ч.2 ст. 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає до п’яти років позбавлення волі.

    Що інкримінує слідство

    За даними слідства, у 2020–2021 роках Департамент фінансів КМДА здійснив випуск облігацій серій «I», «J», «K», «L», «M», «N», «O» на загальну суму 2,59 млрд гривень. Дохідність перших чотирьох серій становила 11%, а наступних трьох — 5% маржі плюс облікова ставка Національного банку України.

    Рішення про здійснення запозичень ухвалювала Київрада, зокрема рішенням №439/9518 від 3 вересня 2020 року було передбачено емісію облігацій на 1,49 млрд грн. У документах зазначалося, що директор фіндепартаменту має здійснювати всі необхідні дії, пов’язані із запозиченнями, включно з підписанням відповідних документів.

    Правоохоронці вважають, що потреби у залученні коштів не було, адже бюджети Києва 2020 та 2021 років були профіцитними — близько 11 млрд грн щороку. За результатами судової економічної експертизи встановлено, що місто сплатило 581,1 млн грн відсотків за облігаціями.

    У матеріалах слідства також зазначено, що останні серії облігацій нібито випускалися для покриття відсотків за попередніми, а директор департаменту не ініціював заходів щодо зменшення боргового навантаження чи перегляду умов запозичень.

    Запобіжний захід і позиція захисту

    26 січня Шевченківський райсуд Києва обрав Репіку запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 21:00 до 6:00 до 23 березня 2026 року. Йому також заборонено залишати Київську область без дозволу слідства, зобов’язано здати закордонний паспорт і з’являтися за викликом.

    2 лютого суд відмовив у клопотанні про його відсторонення від посади. Захист наголошував, що всі документи вже вилучені, слідство триває майже чотири роки, а відсторонення може негативно вплинути на роботу міста в умовах воєнного стану. Репік підозру не визнає і наполягає, що рішення про запозичення ухвалювала Київрада як колегіальний орган.

    Кар’єра та зв’язки

    Володимир Репік працює на держслужбі понад 30 років. До приходу в КМДА у 2010 році обіймав посади в Держказначействі, Мінфіні та Міністерстві ЖКГ. У різні роки його називали близьким до колишнього очільника КМДА Олександра Попова, а згодом — до першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника.

    У період повномасштабної війни частина депутатів Київради критикувала фінансову політику міської влади, зокрема розподіл коштів між інфраструктурними проєктами та підтримкою армії.

    У публічному просторі також згадуються компанії, пов’язані з родичем чиновника Андрієм Репіком, які виконували роботи на замовлення структур, підпорядкованих КМДА. Водночас прямих обвинувачень у межах цього кримінального провадження щодо таких компаній не висунуто.

    Слідство у справі триває.

  • Київ створив «Службу енергетичної безпеки» з капіталом 1,5 млрд грн

    Київ створив «Службу енергетичної безпеки» з капіталом 1,5 млрд грн

    Київрада 10 лютого 2026 року ухвалила рішення про створення нового комунального некомерційного підприємства — «Служба енергетичної безпеки». Формально воно з’являється шляхом перейменування КП «Київводоканал», яке було створене ще у 2024 році, але так і не запрацювало.

    За відповідний проєкт, поданий міським головою Віталієм Кличком, проголосували 68 депутатів.

    Новостворене КНП матиме статутний капітал у 1,5 млрд грн — саме ті кошти, які раніше були передбачені для «водоканального дублера». Підпорядковуватиметься структура Департаменту муніципальної безпеки КМДА.

    Офіційна мета — централізоване забезпечення резервного живлення об’єктів критичної інфраструктури, шкіл, лікарень, адмінбудівель та житлового фонду під час екстрених відключень.

    Фактично мова йде про створення єдиного оператора «генераторного фонду» Києва. Підприємство має:

    – формувати маневрений фонд генераторів,
    – доставляти та встановлювати нове обладнання,
    – обслуговувати й ремонтувати техніку,
    – вести централізований облік.

    За словами представників КМДА, у місті вже використовується понад 2 тисячі генераторів. Вони залишаться на балансі нинішніх комунальних підприємств. Нова структура працюватиме з обладнанням, яке закуповується або надходить як гуманітарна допомога.

    У пояснювальній записці зазначається, що частина генераторів надходить без кабелів або паливних баків, що потребує додаткової комплектації та технічного супроводу.

    КП «Київводоканал» створювалося у 2024 році як потенційна заміна однойменному приватному акціонерному товариству. Ідея полягала у тому, щоб місто могло напряму фінансувати сферу водопостачання через комунальну структуру.

    Однак через зміни в законодавстві підприємство мало би знову реорганізовуватися в акціонерне товариство, що потребувало б додаткових витрат і процедур. У підсумку КП так і не почало діяльність, а тепер отримало нову функцію — управління генераторним фондом.

    Таким чином, кошти, які спочатку планували спрямувати на реформування водопостачання, фактично переорієнтовані на енергетичну безпеку.

    Під час обговорення в сесійній залі депутати озвучили проблемні моменти.

    Зокрема, Лілія Пашинна заявила, що в окремих школах і медзакладах батькам та відвідувачам пропонують «скидатися» на пальне для генераторів, хоча воно централізовано закуповується за бюджетні кошти. Також пролунали зауваження щодо закупівель пального за роздрібними цінами, попри можливість оптових контрактів.

    Володимир Бондаренко звернув увагу на необхідність передбачити додаткові доплати або ставки для працівників закладів, які фактично обслуговують генератори, адже це не входить до їхніх прямих обов’язків.

    У той же день Київрада затвердила безвідсоткові позики до 1 млн грн для ОСББ та ЖБК на придбання генераторів. Кредити видаватиме КП «Фонд модернізації та розвитку житлового фонду».

    Крім того, внесено зміни до програми цивільного захисту на 2024–2028 роки із додатковим фінансуванням у 410 млн грн. Із них 300 млн планують спрямувати на закупівлю дизельного палива та бензину, частину яких зберігатимуть у резерві КМДА.

    Департамент муніципальної безпеки, якому підпорядкують нове КНП, очолює Роман Ткачук. Він є фігурантом кількох кримінальних проваджень, пов’язаних із питаннями функціонування укриттів та бюджетних закупівель.

    У підсумку Київ отримує окрему структуру з мільярдним капіталом, яка централізовано керуватиме резервним живленням міста. Чи стане це рішення інструментом систематизації процесів, чи створить нові ризики у сфері закупівель — покаже практика.