Хрещатик

Позначка: бюджет Києва

  • Прокуратура заявила про збитки бюджету Києва на понад 1 млрд грн і звинуватила КМДА в блокуванні повернення коштів

    Прокуратура заявила про збитки бюджету Києва на понад 1 млрд грн і звинуватила КМДА в блокуванні повернення коштів

    Київська міська прокуратура заявляє про збитки бюджету столиці більш ніж на мільярд гривень і звинувачує КМДА в тому, що повернення цих коштів свідомо гальмується. Про це повідомила пресслужба Київської міської прокуратури.

    За даними відомства, протягом 2025 року органи Київської міської прокуратури вже передали до суду 109 обвинувальних актів у кримінальних провадженнях, пов’язаних із порушеннями посадовців Київської міської державної адміністрації та керівників комунальних підприємств. Загальна сума встановлених збитків у цих справах перевищує 1 мільярд гривень.

    Лише від початку року про підозру повідомлено 81 посадовцю структур КМДА та комунальних підприємств. Йдеться про епізоди, де сума шкоди становить понад 280 мільйонів гривень. Серед типових схем слідчі називають закупівлі за завищеними цінами, оплату робіт і послуг, які фактично не виконувалися, а також перерахування коштів за товари, які місто ніколи не отримувало. Окремо вказується оплата за «непроведені ремонти», «не висаджені квіти» та інші роботи, які існують лише на папері, але були оплачені з міського бюджету.

    У прокуратурі підкреслюють, що головне завдання слідства — не тільки притягнути посадовців до кримінальної відповідальності, а й повернути гроші до бюджету Києва. За логікою правоохоронців, кошти, витрачені на фіктивні послуги, мають бути компенсовані місту.

    Однак, за словами прокурорів, цей процес фактично блокується позицією самої міської влади. Зокрема, у низці кримінальних проваджень КМДА відмовляється визнавати себе потерпілою стороною. Це або затягує процедуру відшкодування, або взагалі робить її неможливою, оскільки без статусу потерпілого місто не може офіційно вимагати повернення збитків.

    Правоохоронці навели показовий приклад: комунальне підприємство «Спецжитлофонд», отримавши від підрядника відшкодування збитків у межах кримінального провадження, не перерахувало ці кошти до міського бюджету, а повернуло їх підряднику. У прокуратурі називають це ілюстрацією того, як бюджет втрачає можливість реального повернення грошей навіть після встановлення збитків.

    У Київській міській прокуратурі заявляють, що змінили свій підхід до супроводу таких справ. За їхніми словами, оновлені процесуальні механізми вже дають перші результати. Деталі обіцяють оприлюднити найближчим часом.

    Важливо, що це не поодинокі закиди. У 2024 році прокуратура вже публічно звітувала про системні зловживання у сферах закупівель, благоустрою, ремонту укриттів, будівництва транспортної інфраструктури та утримання зелених насаджень. Тоді йшлося про сотні мільйонів гривень збитків і десятки обвинувачених посадовців КМДА та комунальних підприємств.

    Позиція прокуратури зараз фактично зводиться до тези: викрадені гроші можна повернути місту, але для цього сама міська адміністрація має визнати себе потерпілою стороною й вимагати компенсації, а не захищати репутаційно підпорядковані підприємства.

    Водночас у КМДА публічної реакції на ці заяви наразі не оприлюднили.

  • «Це зрада громади»: Ткаченко звинуватив Кличка і його людей у прикритті тіньових схем у Києві

    «Це зрада громади»: Ткаченко звинуватив Кличка і його людей у прикритті тіньових схем у Києві

    Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко публічно звинуватив мерію Віталія Кличка в тому, що ті не просто не прибрали «чорні схеми» заробітку на столичних ярмарках, а фактично саботують зміни. За словами Ткаченка, за місяць після доручення мера навести лад немає «жодного результату», бо за затягуванням нібито стоять гроші, зв’язки й інтереси старої системи. Він назвав це зрадою громади під час війни і дорікнув міській владі тим, що «на банкети є і час, і гроші», а на захист критичної інфраструктури — ні. Такі заяви лягають у вже публічний конфлікт між КМВА і КМДА, який останні тижні загострився на тлі звинувачень у корупції та неефективному використанні бюджету столиці.

    У Києві загострився відкритий конфлікт між Київською міською військовою адміністрацією (КМВА) та мерією Віталія Кличка. Начальник КМВА Тимур Ткаченко заявив, що чиновники КМДА продовжують кришувати тіньові схеми заробітку на міських ярмарках і свідомо гальмують спробу зробити цю сферу прозорою.

    Йдеться про директора департаменту промисловості КМДА Володимира Костікова. За словами Ткаченка, саме він мав вибудувати прозору систему роботи ярмарків «за дорученням мера». Але цього не сталося.

    «Минув місяць, а результату нуль. Чому? Бо за цією “затримкою” стоять прізвища, гроші й старі зв’язки. Я неодноразово давав доручення. І вони ігноруються. Як мої, так і Кличка, до речі», — заявив Ткаченко.

    Начальник КМВА підкреслив, що ситуація для нього не просто про адміністративну інертність. На його думку, це політичний саботаж на користь старих потоків.

    «Коли чиновники саботують зміни навіть під час війни — це не бездіяльність, а зрада громади», — сказав він.

    Ткаченко також натякнув на спосіб життя тих, кого він звинувачує. За його словами, чиновники пояснюють затримки браком часу і грошей, але паралельно знаходять ресурси «на банкети» і навіть дозволяють собі гуляти в робочий час. І це, каже він, відбувається тоді, коли місто публічно скаржиться, що в бюджеті не вистачає коштів на критичні речі — зокрема, на захист інфраструктури.

    «А потім ми говоримо, що в міста недостатньо коштів на захист критичної інфраструктури. Ну так їх і не буде, якщо так працювати», — резюмував він.

    Ці слова доповнюють більш широку лінію публічних звинувачень, які останніми тижнями Ткаченко озвучує на адресу команди Кличка. Він неодноразово говорив, що підзвітні меру департаменти навмисно зривали рішення, пов’язані з безпекою міста, починаючи від встановлення мобільних укриттів і закінчуючи організацією елементарних правил цивільного захисту. Зокрема, Ткаченко стверджував, що окремі посадовці мерії блокує розгортання системи мобільних укриттів, перекладаючи відповідальність на районні адміністрації, які не мають достатньої компетенції для складних закупівель.

    Паралельно він публічно атакує Кличка за розподіл грошей міста. На думку Ткаченка, бюджетні пріоритети Києва викривлені: замість того, щоб в першу чергу фінансувати укриття й протиповітряний захист, кошти йдуть на іміджеві для мера проєкти на кшталт Подільсько-Воскресенського мосту. Сам міст він назвав «символом не розвитку, а особистої корупції», нагадавши про багаторічне будівництво та вартість у 18 мільярдів гривень. Він звинуватив мера у тому, що той «відкривав міст тричі» і водночас перекладав провалені напрямки безпеки на інших.

    Це протистояння вже давно вийшло за рамки внутрішніх службових нарад. Воно стало публічним політичним протистоянням за контроль над Києвом. Кличко звинувачує КМВА в узурпації повноважень і спробі «розбалансувати владу в столиці», натякаючи, що Банкова через військову адміністрацію хоче перехопити політичний контроль над містом. Натомість Ткаченко публічно говорить про саботаж безпекових рішень, «старі схеми» і нецільове використання грошей міської громади.

    На тлі війни й ударів по енергетичній інфраструктурі столиці це протистояння стає фактором безпеки. Ткаченко прямо заявляє: якщо міські департаменти й далі гальмуватимуть зміни, відповідальність за наслідки обстрілів — від відсутніх укриттів до виведеної з ладу інфраструктури — має лежати не тільки на російських ракетах, а й на тих, хто в Києві блокує рішення.

  • Осінні тендери КМДА: мільйони на сквери, буклети метро і соціологічні дослідження за мільйон

    Осінні тендери КМДА: мільйони на сквери, буклети метро і соціологічні дослідження за мільйон

    Поки країна воює й шукає ресурси для фронту, у Києві триває традиційний осінній сезон тендерів. Комунальні підприємства активно витрачають бюджетні кошти — від капремонтів скверів до закупівлі буклетів і соціологічних опитувань.

    Сквери та парки — головна осіння стаття витрат

    Цього року міська влада знову щедро фінансує «оновлення» зелених зон столиці. У Святошинському районі стартував капітальний ремонт скверу на розі проспекту Берестейського та вулиці Чорнобильської. Підряд отримає ТОВ «Український виробничо-будівельний альянс “Центр”», а вартість робіт становить 8,3 млн гривень. Завершити ремонт мають до 20 грудня.

    Та сама компанія відновлюватиме спортивно-ігровий майданчик у сквері імені Кошиця в Дарниці. Роботи коштують 4,8 млн гривень, причому фірма стала єдиним учасником тендеру.

    «Київзеленбуд» тим часом замовляє проєктування систем відеоспостереження й установку «тривожних кнопок» у скверах — у Дарницькому районі та на Берестейському проспекті. Вартість таких робіт коливається від 20 до 30 тисяч гривень. Підрядником стала комунальна «Інформатика».

    Крім того, за експертизу документації з благоустрою Скверу Дмитра Коцюбайла (Да Вінчі) заплатять 21,7 тис. грн, а за аналогічну експертизу парку на вулиці Прирічній в Оболонському районі — 57 тис. грн.

    Метрополітен: деталі, буклети і тінь Брагінського

    Серед великих замовників — КП «Київський метрополітен», яке закуповує комплектуючі для рухомого складу. Одна лише «балка центрального підвішування вагонів» коштує 7,9 млн гривень. Але дивує інше: підприємство замовило 20 тисяч презентаційних буклетів на суму 91,2 тис. грн у ФОП Віктора Хільчука.

    Навіщо підземці буклети — питання відкрите, особливо на тлі того, що доходи метрополітену за перше півріччя 2024 року становили 2,58 млрд грн, а витрати — 4,53 млрд. А розслідування щодо ексначальника метрополітену Віктора Брагінського, який утік з України після корупційних скандалів, досі триває.

    Дослідження «для мерії»: мільйони на соціологію

    Не відстає і Комунальна науково-дослідна установа “Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста”, очолювана Сергієм Павловським. Цього жовтня інститут оголосив тендер на 785 тисяч гривень для опитування про «сприйняття киянами європейської та євроатлантичної інтеграції».

    Раніше ця установа вже проводила низку досліджень:

    • «Оцінка якості обслуговування ЦНАПів» — 1,21 млн грн,

    • «Євроінтеграційні настрої киян» — 708 тис. грн,

    • «Якість життя молоді столиці» — 387 тис. грн,

    • «Медіаспоживання киян» — 530 тис. грн,

    • «Гендерні аспекти розвитку людського капіталу під час війни» — 524 тис. грн.

    В КМДА не змогли пояснити, як результати цих досліджень реально допомагають місту. Сергій Павловський відповів, що «висновки направляються замовникам у встановленому порядку», але без уточнення, чи хтось їх узагалі використовує.

    Меблі, дах і камери

    Київська міська рада теж не відстає від «осінніх» закупівель.

    • Ремонт даху будівлі на Хрещатику, 36, обійдеться у 1,6 млн грн.

    • Камери відеоспостереження для самої Київради — ще 85 тис. грн.

    • Новий стіл керівника моделі Statik коштуватиме 58,4 тис. грн, хоча на ринку аналогічний можна знайти за 53 тис.

    Попри війну, коли більшість українських міст скорочують витрати на непершочергові потреби, Київ продовжує фінансувати ремонти скверів, замовляти буклети, меблі та соціологічні дослідження.
    Осінній сезон закупівель у столиці ще не завершено — попереду нові контракти і тендери, які, схоже, нічим не поступаються довоєнним за масштабом і апетитами.

  • Тарифи з космосу: як Київтеплоенерго перекладає борги та кредити на споживачів

    Тарифи з космосу: як Київтеплоенерго перекладає борги та кредити на споживачів

    Кияни називають суми у своїх комунальних платіжках «космічними». І значна частина цих грошей йде до КП «Київтеплоенерго» — монополіста, який забезпечує столицю теплом та електроенергією.

    Журналісти проєкту «В тіні каштана» спробували розібратися у фінансах підприємства, яке щороку оперує мільярдами. Але зробити це виявилося непросто: публічної фінансової звітності «Київтеплоенерго» немає — її закрили під приводом воєнного стану.

    Попри це, відомо: у 2023 році Київрада докапіталізувала підприємство на 2,5 млрд грн. Гроші взяли у кредит у Європейського банку реконструкції та розвитку — 50 млн євро на 5 років. І віддавати їх вирішили не компанія і не посадовці, а бюджет міста. Тобто кожен киянин.

    Більше того, міська влада ще й вибила грант на 5 млн євро від ЄБРР. Формальне пояснення — борги населення за тепло. Але чи не головна причина несплат криється у самих тарифах.

    «Київтеплоенерго» самостійно формує їхній розмір і закладає до них… втрати тепла у мережах. Офіційно вони сягають 27%. Це означає, що понад чверть тепла «зникає» по дорозі до споживача, і саме за ці мільярдні втрати кияни платять із власних кишень.

    За словами експерта Олексія Кучеренка, за методикою дозволено включати у тариф лише 13% втрат, але монополіст завищує показники вдвічі. «Це оборудка на мінімум 2–2,5 мільярда гривень на рік. Ліквідація державного контролю відкрила двері для маніпуляцій», — наголошує він.

    Поки влада списує кредити та «тепловтрати» на киян, платіжки для населення залишаються астрономічними.

  • Заступник Кличка Андронов звинуватив депутата Вітренка у політичній маніпуляції навколо бюджету Києва

    Заступник Кличка Андронов звинуватив депутата Вітренка у політичній маніпуляції навколо бюджету Києва

    На тлі підготовки до найближчої бюджетної сесії у Київській міській державній адміністрації (КМДА) загострився конфлікт між заступником голови КМДА Владиславом Андроновим і депутатом Київради Юрієм Вітренком. Приводом стала заява останнього про нібито пріоритетне фінансування парків і скверів у проєкті бюджету-2025.

    У відповідь Андронов заявив, що подібні твердження — це політична маніпуляція, яка не має нічого спільного з реальністю. За його словами, проєкт бюджету спрямований на забезпечення критичних потреб міста — зокрема капітальні ремонти об’єктів соціальної сфери, відновлення інфраструктури, створення безбар’єрного середовища та облаштування укриттів.

    Серед запланованих витрат:

    • 475 млн грн — на ремонти фасадів і фундаментів у житловому фонді та закладах соцсфери

    • 344 млн грн — на модернізацію ліфтів

    • 261,6 млн грн — на капремонт укриттів цивільного захисту

    • 311,5 млн грн — на заміну вікон і дверей у будинках та об’єктах соціальної сфери

    • 200 млн грн — на житло для дітей-сиріт

    • 900 млн грн — на поповнення статутного капіталу ПрАТ «ХК «Київміськбуд»

    • 100 млн грн — на реабілітаційне обладнання

    • 200 млн грн — на програму «Київ цифровий»

    Андронов підкреслив, що жодного пункту про «парки і сквери», як це стверджував Вітренко, у проєкті бюджету немає.

    «Навіщо ви свідомо вводите в оману мешканців міста? Ваша мета політична — дестабілізувати життєзабезпечення Києва», — заявив заступник голови КМДА.

    Нагадаємо, Юрій Вітренко раніше публічно критикував проєкт бюджету-2025, заявляючи, що в ньому пріоритети розставлені неправильно. Андронов натомість запевняє: кошти підуть лише на критично важливі напрямки.

  • Схеми розкрадання бюджету Києва чиновником КМДА

    Схеми розкрадання бюджету Києва чиновником КМДА

    Заступник голови КМДА Валентин Мондриївський потрапив до команди Віталія Кличка за протекції Вадима Столара та вважається “наглядачем від мера за Подолом”. Водночас, “корупційні” інтереси Мондриївського виходять далеко за межі Подільського району, та умовно діляться на дві категорії – схеми “Столара- Поворозника” та “особисту кормушку” побудовану на лобіюванні інтересів столичних бізнесменів.

    Широко відомим фактом з біографії Валентина Мондриївського є його зв’язок з екс-прем’єр міністром України Юрієм Єхануровим, але по факту Мондриївський повністю підконтрольний Вадиму Столару, з яким постійно “на контакті”. Тож наразі Мондриївський вбудований в структуру першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника, який також являється людиною Столара.

    Ролі розподіляються наступним чином: Микола Поворозник як перший заступник голови КМДА має доступ до розподілу бюджетних коштів, Валентин Мондриївський підбирає об’єкти (будівництво, ремонт, реконструкція), ще один заступник мера Вячеслав Непоп проводить їх  будівництво через афілійовані компані, а документацію із завищеними врази цінами на підпис Віталію Кличку заносить голова його патронатної служби Олексій Комаров.

    За інформацією наших джерел, за самими скромними підрахунками зв’язка “Столар-Поворозник-Мондриївський” отримують з кожної такої оборудки біля 25%, що не може не відображатися на якості виконаних робіт та поставлених київській громаді послуг.

    Такий відкритий грабунок бюджету Києва, тим паче під час війни, не міг не привернути увагу правоохоронців. Як ми повідомляли раніше, в листопаді минулого року детективи НАБУ проводили обшуки у Миколи Поворозника через розкрадання коштів місцевого бюджету в сумі 38 124 272 грн на проведенні ремонтних робіт у “Київському міському клінічному госпіталі ветеранів війни”.

    Водночас, на відміну від Поворозника яким зайнялось НАБУ, Валентин Мондриївський при побудові корупційних схем веде себе більш обачно, підставляючи під кримінальні справи своїх колег та підлеглих, яких пізніше зазвичай “відмазує”.

    В даному контексті варто згадати Подільський район Києва, який Валентин Мондриївський продовжує курувати. Раніше всю “чорну касу” та усі “бюджетні угоди” Подільського району Мондриївський довіряв нині покійному Віктору Смірнову.

    Власне кажучи, саме Мондриївський привів Смірнова в Подільську РДА та посадив “на потоки”. Як результат – ряд відкритих кримінальних справ, про які Віктор Смірнов уже не зможе дати коментар ні журналістам, ні правоохоронцям. У квітні 2021 року Віктор Смірнов раптово помирає від коронавірусу. Загалом Смірнов пропрацював у Подільській райдержадміністрації 7 років, останні 3 з яких очолював її.

    Продовжуючи тему корупції в Подільському районі згадаємо ще двох протеже Валентина Мондриївського – начальника управління освіти Подільської РДА Олексія Сидоренко та директора КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району Києва”  Арсена Крикуна.

    Наразі Олексій Сидоренко являється фігурантом відразу чотирьох кримінальних справ, в той час коли проти Арсена Крикуна правоохоронці за різними епізодами відкрили шість кримінальних справ. Але завдяки зв’язкам Мондриївського у прокуратурі та поліції Крикуна “відмазали”. Тепер Арсен Крикун ще й очолив і районний осередок УДАРу, та фінансує партію зі свого підприємства.

    Крім корупційних потоків Подільського району, Валентин Мондриївський контролює освіту в Києві – усі будівництва та ремонти, в тому числі у районах, йдуть через нього. До реалізації цих схем Мондриївський залучив начальника управління капітальних видатків Іллю Паська, який завдяки “дружбі” з Мондриївським увійшов до ТОП-5 найбагатших чиновників КМДА.

    Ілля Пасько в корупційних схемах Валентина Мондриївського контролює усі потоки по своєму напрямку. На рік таких будівництв і ремонтів зазвичай на 1,5-2 мільярди. Більш детально прочитати про діяльність Пасько та ознайомитись з копіями деяких документів можна в матеріалі: Ілля Пасько – головний бенефіціар схем по розкраданню коштів Департаменту освіти і науки КМДА.

    Доречі,  Ілля Пасько, як і всі підопічні Мондриївського, також є фігурантом кримінального провадження  Nº4202410000000092 від 13.02.2024 року, за фактами розтрати бюджетних коштів посадовими особами Департаменту освіти і науки КМДА, за попередньою змовою із підконтрольними субʼєктами господарської діяльності, в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах.

    Стосовно “особистої кормушки” Валентина Мондриївського, корупційним доходом від якої він не ділиться зі “Столаром-Поворозником”, сюди ми відносимо лобіювання інтересів окремих київських підприємців.

    В даному контексті, варто згадати друга Мондриївського, засновника  Ajax Systems та одного з найбагатших людей України Олександра Конотопського. За прямого впливу Мондриївського, охоронні системи Ajax були встановлені у всіх 400 шкіл міста Києва. Корупційна складова від цієї “угоди”, за яку в кінцевому рахунку заплатили кияни, пішла в особисту кишеню Валентина Мондриївського.

  • Кошти з продажу активів Медведчука в Україні перетікають в Дубай, через нардепа Столара

    Кошти з продажу активів Медведчука в Україні перетікають в Дубай, через нардепа Столара

    Частина активів підозрюваного у держзраді Віктора Медведчука не була арештована, а кошти з їх продажу продовжують виводитись за кордон за участі Вадима Столара та осідають в новому проекті нардепа Enso investment L.L.C..

    Як з’ясували журналісти проекту Bihus.Info, Віктору Медведчуку належить частка в компаніях у Києві на Осокорках, на які оформлено півсотні гектарів землі біля Дніпра.  Починаючи з 2022 року активи Медведчука переходили з рук в руки через довгий ланцюг підставних власників. Зокрема, тут “засвітилися” офшорна кіпрська фірма, афілійована Вадимом Столаром та бізнесменом Валерієм Міщенко.

    Щоб вивести активи, частину з них переписали на підставну особу Олега Ящука, який того ж дня він “подарував” активи іншому персонажу: Олександру Білявському. Як з’ясували журналісти, Білявський у сервісі GetContact підписаний як “Саша Охорона Столара”.

    Проте пізніше Олександр Білявський зникає із даної схеми, а новими власниками компаній Медведчука стають болгарський кримінальний авторитет Петрос Стограмаджан, латиський громадянин Вадим Іванов і вже згаданий бізнесмен Валерій Міщенко.

    Також у розслідуванні вказується, що частина активів Медведчука, де-факто, була “віджата” людьми Столара, а “продаж” відбувався на основі довіреності. Довіреність видала кіпрська фірма пов’язана з Медведчуком ще у 2022 році на Владислава Македона. Журналісти зазначають, що Македон отримав право продати свою частку згаданому вище Ящуку, який потім “подарував” її Білявському.

    Водночас, за інформацією наших джерел, активи Віктора Медведчука в Україні не були віджаті Вадимом Столаром, а планомірно виводяться за кордон з його допомогою, через що у Столара у лютому 2023 року проводила обшуки СБУ.

    Згідно офіційного коментаря розміщеного на сайті СБУ, підставою для обшуків у депутата ОПЗЖ стало переконання слідства, що комерційні структури нардепа були залучені до протиправних схем легалізації коштів в інтересах Віктора Медведчука і Тараса Козака. Але, як бачимо, після проведення обшуків офіційні звинувачення Вадиму Столару так і не були пред’явлені, натомість махінації з активами Медведчука продовжились.

    За інформацією наших джерел, Вадиму Столару вдалося домовитись з Банковою про свою недоторканність та можливість безперешкодно вести бізнес в Україні в обмін на доступ до контролю над фінансовими схемами столиці.

    Зокрема, наразі Банкова контролює частину тіньових схем з освоєння бюджету Києва через людину Столара – першого заступника голови КМДА Миколу Поворозника. Нещодавно цими схемами зацікавились детективи НАБУ, а у  Миколи Поворозника пройшли обшуки.

    Тож поки Вадим Столар успішно забудовує Дубаї за виведені за кордон гроші підсанкційного Медведчука, в Києві НАБУ впритул наблизилися до корупційних схем з освоєння бюджету столиці.

    Читайте також: Соратник Медведчука нардеп Вадим Столар забудовує Дубай разом із Дмитром Давтяном

  • Кличко виселив 2 лікарні у Києві для реалізації масштабного будівельного проекту Курбакова

    Кличко виселив 2 лікарні у Києві для реалізації масштабного будівельного проекту Курбакова

    Війна в Україні неодноразово ставала демонстрацією надзвичайного цинізму влади, яка шукає можливість нажитися буквально на всьому, не виключаючи життів людей.

    Всі ми пам’ятаємо як 26 квітня інтернет підірвала новину, про те, що влада Києва під патронатом Віталія Кличка особисто терміново евакуювала 2 лікарні через відео з анонсом удару російських окупантів по ним.

    Як повідомлялося в повідомленні у Telegram-каналі Київській міській державній адміністрації місто терміново розпочинає евакуацію 2 лікарень, одна з яких дитяча, розташованих на вул. Богатирській.

    “Оскільки в інтернет-медіа масово поширюється відео, де фактично анонсовано удар ворога по цих медичних установах. І що, нібито, у цих лікарнях перебувають військові”, – пояснили у КМДА.

    “Щоб убезпечити хворих дітей, їхніх батьків та медичний персонал, влада столиці зараз робить усе можливе, щоб перевезти пацієнтів та медиків до інших медзакладів столиці”, – йдеться у повідомленні.

    Ось відео виступу голови Комітету державної безпеки Білорусі (КДБ) Івана Тертеля на VII Всебілоруських народних зборах, де вказує адреси двох медустанов, евакуацію яких очолив Кличко.

    “Усі ці особи, їхня діяльність та плани комітету відомі. У боротьбі з тероризмом діємо за законами воєнного часу, рішуче і без вагань. Серед терористів та їхніх посібників є і вбиті, і поранені. Усіх їх спіткає заслужена кара. Навіть незважаючи на те, що своїм лігвином вони обрали київські лікарні за адресою Богатирська 30 та 32, де фактично сховалися за спинами хворих дітей”, – заявив Тертель.

    Евакуація пройшла успішно. Лікарні відселили. Усі врятовані, всі задоволені. Кличко герой.

    Це прекрасно!

    Ось тільки має ця історія і зворотний бік, і він не такий радісний і героїчний.

    Кличко виселив 2 лікарні на замовлення віце-прем’єр міністра з питань відновлення України, міністра інфраструктури України – Олександра Курбакова, для реалізації його масштабного будівельного проекту!

    Як таке стало можливим?

    Давайте розберемося!

    Курбаков та Кличко – добре знайомі, свого часу вони разом пилили бюджет Києва!

    До призначення на посаду міністра, Кубраков підтвердив свою здатність красти бюджетні гроші у космічних масштабах на посаді голови Автодору.

    Але ще раніше, він заявив про себе коли після роботи начальника відділу маркетингу у «Київстарі» він став радником спочатку голови КМДА регіонала Олександра Попова , а потім радником з IT Віталія Кличка.

    Саме на цьому етапі Кубраков і познайомився з Андрієм Вавришем – під час його роботи заступником голови Департаменту містобудування та архітектури КМДА. Тим самим, Вавришем, який сьогодні є однією з головних фігур на будівельному ринку Києва.

    Пізніше Курбаков був керівником сектора IT&Telecom «Офісу ефективного регулювання» (BRDO), головою якого на той момент був Олексій Гончарук. 2019 року став номером 30 у депутатському списку партії “Слуга народу”, причому партійним членом так і не став. Проте нардепом Кубраков пробув недовго: за кілька місяців його призначили головою Укравтодору.

    Одну частину пазла ми зібрали – Курбаков міг і був здатний переконати ласого на гроші Кличка стати частиною шоу з виведення таких дефіцитних під час війни лікарень з ладу, для подальшого знесення та забудови їхніх територій новобудовами.

    Але як вийшло, що про адресний удар заявив голова КДБ Білорусі Іван Тертеля?

    Все дуже просто.

    Олександр Кубраков є рідним племінником міністра внутрішніх справ Білорусі Івана Кубракова, а його рідний брат Микола та є батьком нового українського міністра.

    Сам Олександр Кубраков у своїх публічних виступах ніколи не згадував про своє білоруське коріння і родичів. У його офіційній біографії зазначається, що він народився на Дніпропетровщині у місті Первотравенськ у 1982 році. За освітою він маркетолог.

    Працював за спеціальністю у низці комерційних структур, якийсь час працював у Київській міській державній адміністрації. В офіційній біографії інформація про батьків взагалі відсутня.

    Чи знає хтось про це у нас в уряді? Не сумнівайтеся.

    Про призначення Олександра Кубракова Володимир Зеленський сказав:

    “Нам треба дуже швидко будувати Україну. Це стосується не лише доріг. Катастрофа на Українській залізниці це стосується морських портів, державно-приватних авіаперевезень. Багато речей, про які я говорю, не з’явилося. І це питання не лише до міністра, а й до його команди. Вони не змогли, вони не встигли. Але часу я не маю.

    Найбільш потужна людина, яка показала справжній серйозний результат в профільних інфраструктурних проектах, це Олександр Кубраков, тому він став міністром”.

    Що ми маємо у результаті?

    Олександр Курбаков, використовуючи свої родинні зв’язки у вищих колах силових органів Білорусі, попросив дядька переконати голову КДБ вимовити адреси 2 об’єктів, які необхідно виселити.

    Кличко, отримавши гонорар за виступ, влаштовує шоу “евакуація” і терміново проводить “порятунок хворих”, звільняючи лікарні.

    ЗМІ роблять із Кличка героя, що проклинає терористів із Білорусі, повністю опустивши такі факти як:

    1. Адреси всіх лікарень та госпіталів Києва знаходяться у відкритому доступі та їхнє розташування не є таємницею ні для кого.

    2. Анонси ударів по центрам прийняття рішень та по тій самій будівлі ГУР, координати якого аналогічно точно відомі російським, неодноразово звучали у ЗМІ та ТГ каналах, але в результаті ні до чого не приводили.

    3. Нікого не збентежив той факт, що адреси лікарень називав голова КДБ Білорусі, країни, яка не є стороною конфлікту, і всі заяви її представників завжди були лише підтвердженням лояльності Путіну, і не більше. При цьому ніхто з вищого військового керівництва Росії про жодні можливі удари по лікарнях не заявляв, і закликів бомбардувати госпіталі там не звучало. Хоча б тому, що бомбардувати лікарні та госпіталі – це фактично військовий злочин.

    Геніальна комбінація, геніальних наймачів та корупціонерів, паразитів, один із яких сьогодні “відновлює Україну”.