Протягом двох років Байден і Зеленський були зосереджені на тому, щоб витіснити Росію з України. Зараз Вашингтон обговорює перехід до більш оборонної позиції.
За словами представника адміністрації Байдена та європейських чиновників, які працюють у Вашингтоні, адміністрація Байдена та європейські чиновники непомітно зміщують акценти з підтримки мети України – повної перемоги над Росією – на покращення її позицій у можливих переговорах щодо припинення війни. Такі переговори, ймовірно, означатимуть відмову від частини України на користь Росії.
Білий дім і Пентагон публічно наполягають на тому, що в політиці адміністрації не відбулося жодних офіційних змін, і що вони, як і раніше, підтримують мету України щодо повного виведення російських військових з країни. Але разом із самими українцями американські та європейські посадовці зараз обговорюють передислокацію сил Києва з переважно невдалого контрнаступу президента України Володимира Зеленського на більш міцну оборонну позицію проти російських військ на сході, як повідомив представник адміністрації та європейський дипломат, а також підтвердив високопоставлений чиновник адміністрації. Ці зусилля також включають посилення систем протиповітряної оборони і будівництво укріплень, колючого дроту, протитанкових загороджень і ровів уздовж північного кордону України з Білоруссю, кажуть ці чиновники. Крім того, адміністрація Байдена зосереджена на швидкому відродженні власної оборонної промисловості України для постачання вкрай необхідного озброєння, яке Конгрес США ухиляється від заміни.
Представник адміністрації заявив цього тижня в інтерв’ю журналу POLITICO, що значна частина цього стратегічного зсуву в бік оборони спрямована на зміцнення позиції України в будь-яких майбутніх переговорах. “Це була наша теорія від самого початку – єдиний спосіб закінчити цю війну – це переговори”, – сказав представник Білого дому, який побажав залишитися невідомим, оскільки він не має права говорити під запис. “Ми хочемо, щоб Україна мала найсильнішу руку, коли це станеться”. Речник підкреслив, однак, що жодних переговорів поки що не планується, і що українські сили все ще продовжують наступати і продовжують вбивати і ранити тисячі російських солдатів. “Ми хочемо, щоб вони мали сильнішу позицію, щоб утримувати свою територію. Це не означає, що ми відмовляємо їх від нового наступу”, – додав речник Пентагону.
Для Байдена впоратися з майже дворічною війною посеред жорсткої передвиборчої кампанії, коли колишній президент Дональд Трамп та інші республіканські кандидати відкрито висміюють його зусилля, буде в кращому випадку складним завданням. Допомагаючи Україні перейти до більш оборонної позиції, адміністрація Байдена не повинна виглядати так, ніби вона віддає перевагу Путіну після того, як від початку війни в лютому 2022 року наполягала на тому, що вона повністю підтримує обіцянку Зеленського перемогти Москву.
“Ці дискусії [про мирні переговори] починаються, але [адміністрація] не може публічно відступити через політичний ризик”, – сказав Байдену чиновник Конгресу, який знайомий з думкою адміністрації і який побажав залишитися анонімним, щоб висловитися.
В інтерв’ю 21 грудня Джон Кірбі, керівник відділу стратегічних комунікацій Ради національної безпеки, сказав, що в умовах, коли Вашингтон “наближається до кінця наших можливостей” надавати військову допомогу українцям, оскільки республіканці заблокували запит Байдена на виділення ще близько 60 мільярдів доларів, адміністрація Байдена “дуже зосереджена на тому, щоб допомогти їм у нападі та обороні”.
“Ми ведемо буквально щоденні розмови з українцями про поле бою, про їхні потреби і наміри”, – сказав Кірбі. Але він додав: “Я не збираюся телеграфувати росіянам, якою є українська стратегія на найближчі місяці”.
На своїй підсумковій прес-конференції на початку грудня Зеленський заявив, що Україна готує нові пропозиції щодо припинення війни, але додав, що не змінить свого наполягання на тому, щоб Росія вивела всі свої війська. Кірбі підтвердив позицію адміністрації, що “ми не диктуємо умови президенту Зеленському”. Натомість, за його словами, Білий дім допомагає Зеленському “операціоналізувати” його власну мирну пропозицію “зі співрозмовниками по всьому світу”.
За останній рік, коли військова підтримка США на Капітолійському пагорбі швидко зменшується, а колись хвалений контрнаступ Зеленського провалився з моменту його початку в червні, Байден перейшов від обіцянки, що США підтримуватимуть Україну “стільки, скільки буде потрібно”, до заяви, що США надаватимуть підтримку “стільки, скільки зможемо”, і стверджував, що Україна вже здобула “величезну перемогу. Путін програв”.
Деякі аналітики вважають, що це код: Приготуйтеся оголосити часткову перемогу і знайти шлях до принаймні перемир’я або припинення вогню з Москвою, яке залишило б Україну частково розділеною.
“Переможний коментар Байдена має властивість бути правдивим”, – сказав Джордж Бібі, колишній керівник відділу аналізу Росії в ЦРУ, який зараз очолює відділ стратегії Інституту відповідального державного управління Квінсі. Але “час став суттєвим недоліком, коли йдеться про українську робочу силу та промисловий потенціал, і це правда, навіть якщо Захід продовжить свою підтримку. Чим довше це триватиме, тим більше нам доведеться поступатися наперед, щоб змусити росіян сісти за стіл переговорів”.
Переорієнтація на оборону може дати Україні час, необхідний для того, щоб врешті-решт змусити Путіна піти на прийнятний компроміс. “Дуже ймовірно, що перехід до оборонної позиції дозволить українцям зберегти ресурси і зробить майбутній прогрес Росії малоймовірним”, – сказав Ентоні Пфафф, експерт з розвідки Військового коледжу армії США, який є співавтором дослідження, що передбачило вторгнення Путіна в Україну за кілька років до того, як це сталося.
Європейський дипломат, що базується у Вашингтоні, заявив, що Європейський Союз також підвищує загрозу прискорення членства України в НАТО, щоб “поставити українців у найкращу ситуацію для переговорів” з Москвою.
Це дуже болюча тема для Путіна, який, як вважається, найбільше зацікавлений у стратегічній угоді з Вашингтоном, за якою Україна не вступить до НАТО. Адміністрація Байдена продовжує публічно стверджувати, що переговори про членство в НАТО не ведуться. “Президент Байден дуже чітко дав зрозуміти, що НАТО буде в майбутньому України”, – сказав Кірбі.
Переговори між двома військовими залишаються в значній мірі в глухому куті, але Путін, можливо, зараз дає зрозуміти, що він готовий піти на компроміс, якщо йому дозволять зберегти приблизно 20 відсотків української території, яку він частково контролює на сході країни, повідомила минулого тижня газета “Нью-Йорк Таймс”. На прохання прокоментувати це повідомлення речник адміністрації відповів: “Мені нічого не відомо про будь-які домовленості щодо утримання частини території України: “Я не знаю про жодні серйозні дискусії на даний момент”.
Це не єдиний великий фронт, на якому Байден намагається покласти край війні – і уникнути поганих заголовків у рік виборів. На Близькому Сході адміністрація здійснює шалену серію дипломатичних візитів до Ізраїлю – останній з них відбувся минулого тижня – міністра оборони Ллойда Остіна і голови Об’єднаного комітету начальників штабів генерала К.К. Брауна, щоб не допустити, щоб ізраїльтяни спричинили ще більшу гуманітарну катастрофу в Газі і переросли в ширшу війну проти “Хезболли”, яка стає реальною можливістю і може охопити весь регіон. Опитування показують, що попередня обіцянка Байдена про необмежену підтримку відплати Ізраїлю коштує йому підтримки, особливо серед його прогресивного демократичного електорату.
“Ми не хочемо бачити другий фронт” проти Хезболли, – сказав Кірбі.
Очікується, що зовнішня політика не відіграватиме великої ролі в кампанії 2024 року – особливо з огляду на те, що інфляція зросла в перші два роки президентства Байдена, а економісти минулого року прогнозували рецесію. Опитування показують, що економіка США, як і раніше, буде головним питанням, і в новому меморандумі йдеться про те, що центральною темою кампанії Байдена буде “захист американської демократії”. Але оскільки інфляція швидко відступає – з більш ніж 9,1% рік тому вона знизилася до рівня, близького до цільового показника Федерального резерву в 2%, – а економіка наближається до дуже незвичайної “м’якої посадки”, розрахунок того, що може вплинути на голосування в 2024 році, може змінюватися, вважає Брюс Джентельсон, дослідник президентства в Університеті Дьюка. Байден все ще страждає від низького рейтингу схвалення, який Gallup назвав “найгіршим з усіх сучасних президентів, які ведуть важку передвиборчу кампанію” – і його управління зовнішніми справами загалом та Ізраїлем і Україною зокрема нещодавно стали факторами цієї оцінки.
Як наслідок, примноження криз за кордоном може поставити президента під загрозу в кабінці для голосування, каже Джентельсон, колишній радник віце-президента Альберта Гора. “Часто трапляється так, що виборці дивляться на те, як ви проводите зовнішню політику. Їх не цікавлять проблеми як такі, але вони хочуть бачити лідерство”.
Трамп, провідний республіканський претендент, вже експлуатує сприйняття того, що події за кордоном виходять з-під контролю. У притаманній йому нахабній манері колишній президент процитував дедалі авторитарнішого прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана (Трамп назвав його “дуже шанованим”), симпатика Путіна, який сказав, що Трамп “є людиною, яка може врятувати західний світ”.
Два тижні тому Трамп вихваляв Орбана в Університеті штату Нью-Гемпшир, заявивши натовпу: “[Орбан] сказав, що все було б зовсім інакше, і що Росія … не вторглася б в Україну. Якби президентом був Трамп, росіяни не змогли б цього зробити, цього б не сталося. … І знаєте, чого б ще не сталося? Нападу на Ізраїль не було б”.
Голова Національного комітету Демократичної партії Хайме Гаррісон (Jaime Harrison), якого попросили відреагувати на цю заяву та інші нещодавні висловлювання Трампа, в тому числі й на те, в якому він прихильно процитував Путіна, заявив в інтерв’ю журналу POLITICO: “Перед виборцями постане очевидний факт: нападу на Ізраїль не буде: “На цих виборах виборці постануть перед чітким вибором між сильним лідерством президента Байдена на світовій арені, включаючи його роботу з об’єднання наших союзників і захисту демократії в країні та за кордоном, і послужним списком Дональда Трампа, який вихваляє диктаторів і терористів. Американці хочуть президента, якому вони можуть довіряти, а не нестабільного екстреміста – і саме тому вони знову відкинуть Дональда Трампа в листопаді наступного року”.
Тим не менш, Байден стикається з політичною небезпекою, якщо війна закінчиться погано для українців. Навіть якщо республіканці в Конгресі несуть основну відповідальність за затримку військової допомоги, це не дуже допоможе Байдену в політичному плані, якщо Путін почне відновлювати перевагу на полі бою в наступному році, після майже 100 мільярдів доларів, які Байден вже вклав у зупинку Росії. Протягом більшої частини конфлікту критики Республіканської партії звинувачували Байдена в тому, що він не поспішає озброювати українців найсучаснішим озброєнням, таким як бойові танки M1A1 Abrams, високоточна артилерія дальнього радіусу дії та винищувачі F-16. В інтерв’ю в липні сам Зеленський сказав, що затримки “дали Росії час замінувати всі наші землі і побудувати кілька ліній оборони”. Криза, що триває в Україні, також воскрешає стару критику Трампа на адресу НАТО і європейців, які недостатньо витрачають кошти. Згідно з доповіддю НАТО, опублікованою на початку цього року, найбільші європейські економіки не досягли спільної мети – витрачати на оборону 2 відсотки економічного виробництва.
Путіну можуть ще більше допомогти в Європі нещодавні перемоги на виборах його ультраправих симпатиків, в тому числі Роберта Фіцо в Словаччині і Герта Вілдерса в Нідерландах, які можуть приєднатися до Орбана і заблокувати запропонований пакет допомоги на суму 50 мільярдів євро (54,9 мільярда доларів США).
Самі українці беруть участь у публічних дебатах про те, як довго вони зможуть протистояти Путіну. В умовах, коли в Україні закінчуються війська і зброя, відмова Зеленського розглядати будь-які нові переговори з Москвою виглядає все більш і більш політично неспроможною всередині країни. Український президент, який прагне призвати ще півмільйона військовослужбовців, стикається зі зростаючою внутрішньою опозицією з боку свого головнокомандувача генерала Валерія Залужного та мера Києва Віталія Кличка.
Високопоставлений представник адміністрації Байдена сказав журналу POLITICO, що всі ці фактори – опір у Конгресі і внутрішня політика України – відіграють важливу роль у нових дискусіях з Києвом про передислокацію на оборонну позицію. “Інша непередбачувана карта – це те, наскільки важливим фактором буде погода. Коли вони вирішать, як вони збираються позиціонувати себе протягом наступних двох-трьох місяців, буде фізично важче діяти і переходити в наступ”.
Одна з проблем, звичайно, полягає в тому, що Путін дуже добре розуміє ці ставки – особливо з огляду на стрімке зростання рейтингу Трампа, який припускає, що він швидко укладе угоду з Росією щодо України і накаже США вийти з НАТО або, принаймні, знизити статус НАТО. У військовому плані найбільше занепокоєння може викликати те, що Путін може перейти в наступ навесні за потужної повітряної підтримки, якої він досі уникав, але може розгорнути, коли в Україні закінчаться оборонні ракети. З політичної точки зору, занепокоєння викликає те, що Путін не піде на переговори, доки не побачить, хто буде наступним президентом США.
Наприкінці вересня Сергій Шойгу, міністр оборони Росії, заявив, що росіяни мають “план дій до 2025 року”, а наступного місяця Путін заявив, що Україні залишилося “тиждень життя”, якщо поставки зброї із західних країн припиняться.
Зрештою, сказав Кірбі, саме Путін повинен зробити перший крок – а російський президент досі не зробив нічого подібного. “Хоча ми всі хотіли б, щоб ця війна закінчилася негайно”, – сказав Кірбі, Путін “не виявив жодних ознак того, що він готовий вступити в переговори в дусі доброї волі”.
