Позначка: Байден

  • «Найсильніші в Європі»: Дональд Трамп зробив гучну заяву про ЗСУ і роль США у війні

    «Найсильніші в Європі»: Дональд Трамп зробив гучну заяву про ЗСУ і роль США у війні

    Президент США Дональд Трамп заявив, що Збройні сили України демонструють найвищий рівень боєздатності серед європейських армій і навіть перевершують деяких союзників США по НАТО. Водночас він наголосив, що ефективність українського війська значною мірою залежить від міжнародної військової допомоги.

    Таку оцінку Трамп озвучив під час інтерв’ю американському телеканалу Salem News Channel, коментуючи перебіг війни Росії проти України та роль західних партнерів у підтримці Києва.

    За словами американського лідера, українська армія сьогодні є однією з найефективніших у Європі. Він підкреслив, що бойовий досвід, здобутий у повномасштабній війні, зробив ЗСУ більш підготовленими, ніж багато інших армій континенту.

    «ЗСУ кращі за будь-кого в Європі. Вони кращі за будь-яких союзників США по НАТО», — заявив Дональд Трамп.

    Водночас президент США зазначив, що ключову роль у здатності України продовжувати боротьбу відіграє підтримка з боку партнерів. За його словами, постачання озброєння та військової техніки дозволяє українській армії утримувати позиції та вести бойові дії.

    Трамп наголосив, що без зовнішньої допомоги ситуація для України була б значно складнішою. Він підкреслив, що незалежно від якості техніки, сам факт її наявності дає необхідний ресурс для ведення війни.

    Окремо президент США прокоментував систему постачання озброєнь. За його словами, США часто продають зброю союзникам по НАТО, після чого Альянс передає її Україні. Така модель, на його думку, дозволяє забезпечити підтримку Києва, хоча водночас викликає питання щодо фінансового навантаження на американську сторону.

    У цьому контексті Трамп розкритикував політику попередньої адміністрації Джо Байдена, заявивши, що обсяги допомоги Україні були надмірними. Він назвав такі витрати «абсурдними» і підкреслив, що США не повинні нести основний фінансовий тягар підтримки.

    Водночас, оцінюючи ситуацію на фронті, Дональд Трамп зазначив, що Україна перебуває під значним тиском і, за його словами, втрачає території. При цьому він визнав, що втрат зазнають обидві сторони конфлікту, включно з Росією.

    Окрему увагу президент США приділив відносинам із главою української держави Володимир Зеленський. Трамп заявив, що має з ним «нормальні робочі відносини», хоча визнав, що між ними траплялися напружені моменти.

    «Мені подобається Зеленський. Він хитрий хлопець, і ми хочемо досягти врегулювання», — сказав він.

    Президент США також згадав про один із епізодів взаємодії у Білому домі, який охарактеризував як «дещо різкий», однак не став деталізувати його зміст.

    Тема відносин між Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським останнім часом активно обговорюється у політичних колах. Колишній спеціальний представник США з питань України Курт Волкер раніше зазначав, що після повернення Трампа до Білого дому ці відносини стали більш напруженими.

    За словами Волкера, Трамп спочатку розраховував на швидке завершення війни через переговори, однак реальна ситуація на фронті виявилася значно складнішою. Він також підкреслив, що американський президент прагне досягти політичного врегулювання, але стикається з обмеженнями як військового, так і дипломатичного характеру.

    Аналітики звертають увагу, що заяви Трампа відображають його загальний підхід до війни в Україні — прагнення швидкого завершення конфлікту та перегляду ролі США у його фінансуванні. Водночас висока оцінка ЗСУ свідчить про визнання ефективності української армії на міжнародному рівні.

    Виступ Дональда Трампа поєднав у собі одразу кілька важливих меседжів: підтримку боєздатності ЗСУ, критику попередньої американської політики та сигнал про необхідність пошуку шляхів завершення війни. Ці заяви можуть вплинути як на внутрішньополітичну дискусію у США, так і на подальшу міжнародну підтримку України.

  • «Ще 8–9 років у Білому домі?»: Дональд Трамп знову пожартував про третій термін і викликав хвилю дискусій

    «Ще 8–9 років у Білому домі?»: Дональд Трамп знову пожартував про третій термін і викликав хвилю дискусій

    Президент США Дональд Трамп знову опинився в центрі політичної уваги після заяви, яка викликала жваве обговорення як у США, так і за їх межами. Під час виступу на бізнес-саміті в Білому домі американський лідер у жартівливій формі натякнув, що може залишатися при владі ще «8 чи 9 років», чим одразу спровокував дискусії про можливість третього президентського терміну.

    За повідомленнями американських медіа, зокрема Fox News, Трамп говорив про економічну політику своєї адміністрації та податкові рішення, які, за його словами, позитивно вплинули на бізнес-клімат у країні. Саме в цьому контексті він і зробив резонансну ремарку, зазначивши, що зможе скористатися певними фінансовими інструментами після завершення свого перебування на посаді «через вісім-дев’ять років».

    Ця заява викликала сміх у залі, однак водночас стала приводом для нової хвилі обговорень щодо політичних амбіцій Трампа. Сам президент одразу дав зрозуміти, що його слова мають іронічний характер, однак подібні жарти він дозволяє собі не вперше, що змушує експертів уважніше придивлятися до його риторики.

    Окрім цього, Трамп торкнувся теми віку, яка традиційно є чутливою у політичних дебатах США. Він підкреслив, що не вважає себе старшим і навіть порівняв себе з попереднім президентом Джо Байден, зазначивши, що почувається «так само, як і 50 років тому». Такі заяви є частиною його звичної комунікаційної стратегії, спрямованої на формування образу енергійного та активного лідера.

    Президент також знову підняв тему когнітивних тестів для кандидатів на найвищі державні посади. За його словами, кожен, хто претендує на пост президента або віцепрезидента, має проходити відповідну перевірку. Трамп наголосив, що сам проходив такі тести тричі та, за його словами, кожного разу складав їх «на відмінно».

    Попри те, що заява про «8–9 років» була подана як жарт, тема можливого третього президентського терміну неодноразово з’являлася у публічних виступах Трампа. Зокрема, після своєї інавгурації він уже натякав на подібний сценарій під час зустрічей із республіканцями у Конгресі. У розмові зі спікером Палати представників Майк Джонсон він у жартівливій формі висловлював сумніви щодо того, чи зможе знову балотуватися.

    Крім того, в інтерв’ю NBC News у лютому 2026 року Трамп не виключав можливості балотування на третій термін, пояснюючи це прагненням продовжити реалізацію своєї політичної програми, зокрема гасла «зробити Америку знову великою».

    Водночас варто нагадати, що Конституція США містить чітке обмеження щодо кількості президентських термінів. 22-га поправка до Конституції США, ухвалена у 1951 році, передбачає, що одна особа не може обіймати посаду президента більше двох разів. Це правило є фундаментальним елементом американської політичної системи та гарантією демократичної ротації влади.

    Юристи та політичні аналітики підкреслюють, що для зміни цього положення необхідна складна процедура внесення поправок до Конституції, яка включає підтримку Конгресу та ратифікацію більшістю штатів. На практиці такий сценарій вважається малоймовірним, що робить можливість третього терміну для будь-якого президента юридично майже неможливою.

    Попри це, подібні заяви Трампа продовжують викликати широкий резонанс. Для його прихильників вони можуть виглядати як демонстрація впевненості та політичної сили, тоді як критики розглядають їх як спробу привернути увагу або перевірити реакцію суспільства на нестандартні ідеї.

    Аналітики також зазначають, що подібна риторика може бути частиною ширшої політичної стратегії, спрямованої на мобілізацію електорату та утримання медійної уваги. У сучасній політиці інформаційний ефект часто відіграє не менш важливу роль, ніж конкретні рішення чи ініціативи.

    Важливо й те, що заяви Трампа прозвучали на тлі активної внутрішньополітичної дискусії у США щодо майбутнього лідерства, ролі партій та напрямку розвитку країни. У цьому контексті будь-які натяки на зміну усталених правил або їх переосмислення одразу стають предметом пильної уваги як політиків, так і громадськості.

    Хоча слова Дональда Трампа про можливі «8–9 років» у владі пролунали в жартівливій формі, вони вкотре підняли важливу тему конституційних обмежень і політичних амбіцій. Чи залишаться такі заяви лише частиною риторики, чи матимуть продовження у політичних ініціативах — покаже час, однак уже зараз вони стали однією з найбільш обговорюваних тем у міжнародному інформаційному просторі.

  • «Байден і Путін прорахувалися»: президент Бразилії пояснив, чому війна в Україні затягнулася

    «Байден і Путін прорахувалися»: президент Бразилії пояснив, чому війна в Україні затягнулася

    Президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва зробив резонансну заяву щодо війни в Україні, наголосивши, що як Росія, так і Захід на початку повномасштабного вторгнення неправильно оцінили розвиток подій. В інтерв’ю іспанському виданню El País він підкреслив: конфлікт затягнувся саме через ці прорахунки, а його завершення можливе лише шляхом переговорів.

    За словами Лули да Сілви, на старті війни існували завищені очікування швидкої перемоги. Він заявив, що тодішній президент США Джо Байден розраховував на швидке ослаблення Росії, тоді як президент РФ Володимир Путін очікував стрімкого захоплення України. Обидві сторони, на думку бразильського лідера, прорахувалися.

    Лула наголосив, що війна триває вже четвертий рік і не демонструє ознак швидкого завершення. Вона спричинила значні людські втрати та серйозні економічні наслідки не лише для сторін конфлікту, а й для всього світу.

    Водночас президент Бразилії підкреслив, що його країна не підтримувала Росію і не визнавала її право на окупацію українських територій. Він зазначив, що позиція Бразилії залишається послідовною: повага до територіальної цілісності України та підтримка дипломатичних шляхів врегулювання конфлікту.

    Лула да Сілва також висловив переконання, що без міжнародного посередництва та активних переговорів завершення війни найближчим часом малоймовірне. За його словами, жодна зі сторін наразі не досягла своїх стратегічних цілей, що лише ускладнює можливість швидкого припинення бойових дій.

    Це не перша подібна заява бразильського лідера. Раніше він неодноразово виступав за створення міжнародної платформи для мирних переговорів за участю країн Глобального Півдня. Також він наголошував, що великі держави повинні відігравати активнішу роль у пошуку дипломатичного рішення, а не лише підтримувати одну зі сторін конфлікту.

    У вересні 2025 року Лула провів зустріч із президентом України Володимир Зеленський у Нью-Йорку, де сторони обговорювали можливі формати досягнення миру. Тоді ж бразильський президент підкреслював необхідність ширшого міжнародного діалогу щодо завершення війни.

    Окрім цього, Лула раніше робив суперечливі заяви щодо війни, зокрема припускав, що сторони можуть бути ближчими до завершення конфлікту, ніж здається, або що вони очікують політичного моменту для оголошення миру. Такі оцінки викликали неоднозначну реакцію серед міжнародних партнерів України.

    Також у своїх інтерв’ю він критикував підходи світових лідерів до міжнародної політики, включно з оцінкою дій США. Зокрема, він застерігав від надмірного використання силових інструментів і наголошував на необхідності дипломатії як ключового інструменту врегулювання конфліктів.

    Аналітики відзначають, що позиція Бразилії відображає ширший підхід країн Глобального Півдня, які прагнуть зберігати баланс між підтримкою міжнародного права та небажанням втягуватися у геополітичне протистояння між Заходом і Росією. Водночас така риторика часто викликає критику з боку західних союзників України, які вважають, що заклики до переговорів без врахування військової ситуації можуть грати на користь Росії.

    Попри це, Лула да Сілва наполягає: війна не має військового рішення у довгостроковій перспективі. Він підкреслює, що затягування конфлікту лише збільшує кількість жертв і посилює глобальну нестабільність.

    Таким чином, заява президента Бразилії стала черговим нагадуванням про розбіжності у підходах різних країн до війни в Україні. Вона також підкреслює, що після кількох років бойових дій питання дипломатичного врегулювання дедалі частіше повертається у центр міжнародної дискусії.

  • Трамп заявив, що дуже багато допомагає Україні

    Трамп заявив, що дуже багато допомагає Україні

    Президент США Дональд Трамп заявив, що війна між Росією та Україною “ніколи не мала би початися”, якби у 2022 році він обіймав посаду глави Білого дому. Про це він сказав в інтерв’ю, відповідаючи на питання журналіста про відмінності в підходах до допомоги Україні та Ізраїлю.

    «Я допомагаю Україні. Допомагаю їй дуже багато. Це війна, яка ніколи не повинна була початися. Якби я був президентом, у вас не було б війни з Росією зараз», — заявив Трамп.

    Він також розповів про недавню телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським, яку назвав «гарною», і при цьому зізнався, що спілкування з президентом Росії Володимиром Путіним залишило «розчарування».

    Трамп знову повторив свої бездоказові твердження про фальсифікацію виборів у США у 2020 році. За його словами, саме через це, мовляв, і стала можливою повномасштабна війна Росії проти України.

    «І якби вибори не були сфальсифіковані, не було б війни з Росією зараз. І у нас би не було інфляції, і не було б жахливого Афганістану», — заявив політик.

    Трамп також назвав виведення американських військ з Афганістану «найганебнішим днем в історії США». Окрім того, він пов’язав “сфальсифіковані вибори” з ескалацією конфлікту між Ізраїлем і ХАМАС, а також напруженістю у відносинах з Іраном.

  • Чи погодиться Україна на мобілізацію з 18 років: які кулуарні домовленості з США

    Чи погодиться Україна на мобілізацію з 18 років: які кулуарні домовленості з США

    Чутки про можливе зниження віку мобілізації до 18 років активно ширяться в інформаційному просторі. Джейк Салліван, радник президента США з національної безпеки, заявив, що Україні, можливо, доведеться ухвалити таке рішення. Це, за словами джерел в Офісі Президента (ОП), стало одним із ключових питань у переговорах із Вашингтоном.

    Наші джерела повідомляють, що президент України Володимир Зеленський ще восени обговорював це питання з президентом США Джо Байденом, коли було потрібно вирішити питання про новий пакет військової допомоги. Тоді, за даними інсайдерів, Зеленський нібито погодився на це рішення, але вирішив поки відкласти його для більш вагомих торгів із новою адміністрацією Білого дому, яка може прийти до влади після виборів у США.

    Україна веде виснажливу війну з Росією, яка потребує значних людських ресурсів. Зниження віку мобілізації дозволить розширити кількість осіб, придатних до військової служби. Однак таке рішення викликає значний суспільний резонанс і породжує запитання:

    • Чи готове суспільство до такого кроку?
    • Чи є інші способи поповнення армії без залучення наймолодших?

    На сьогодні мінімальний вік мобілізації в Україні становить 20 років. Водночас 18-річні можуть вступати до лав Збройних сил України лише на добровільній основі.

    Сполучені Штати залишаються ключовим партнером України у війні проти російської агресії. Однак будь-яка фінансова чи військова підтримка супроводжується певними умовами. В ОП наголошують, що питання зниження віку мобілізації обговорюється у контексті стратегічного партнерства, але остаточного рішення ще немає.

    Ідея залучення 18-річних до мобілізації викликає неоднозначну реакцію. Критики вказують на психологічну і фізичну незрілість цієї вікової групи, тоді як прихильники вважають це вимушеним заходом в умовах війни.

    Як зазначають експерти, зниження віку мобілізації може стати політичною “червоною лінією” для президента Зеленського. З одного боку, це потенційно посилить обороноздатність країни, з іншого – може підірвати довіру серед виборців.

    Питання залишається відкритим. Але очевидно одне: у боротьбі за незалежність і підтримку західних партнерів Україна вимушена ухвалювати складні та непопулярні рішення.

  • Україна ініціює “Рамштайн” на рівні світових лідерів: можливий візит Байдена

    Україна ініціює “Рамштайн” на рівні світових лідерів: можливий візит Байдена

    Україна веде активні переговори про проведення засідання у форматі “Рамштайн” за участю лідерів держав, включаючи президента США Джо Байдена. Про це заявив народний депутат Єгор Чернєв, заступник голови парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, в ефірі національного телемарафону.

    “Я знаю, що ведуться перемовини, щоб “Рамштайн” все ж таки відбувся на найвищому рівні лідерів держав. Але більшою мірою, це залежить від позиції Білого дому, чи готовий, чи зможе Байден приїхати в Європу до кінця своєї каденції, до кінця року. Ведуться переговори”, – сказав Чернєв.

    Він зазначив, що зараз “Рамштайн” виконує функції більше координації зусиль й між зустрічами все одно відбувається координація 24/7 між державами.

    Засідання контактної групи з питань оборони України у форматі “Рамштайн”, яке було заплановане у Німеччині на 12 жовтня й мало відбутися за участі президента США Джо Байдена, але було перенесено через ураган у США.

    Керівник штабу планування та спеціальної групи щодо України міністерства оборони Німеччини генерал-майор Крістіан Фройдінг повідомляв, що додаткове засідання Контактної групи з питань оборони України (у форматі Рамштайн) може відбутися у грудні, одним з варіантів є переговори на найвищому рівні.

    Міністр оборони України Рустем Умєров заявляв, що на наступному засіданні у форматі “Рамштайн” в грудні буде обговорення військової допомоги Україні.

  • Відмова Зеленського знизити мобілізаційний вік зіпсувала його відносини з Байденом

    Відмова Зеленського знизити мобілізаційний вік зіпсувала його відносини з Байденом

    Українсько-американські відносини, які раніше демонстрували злагодженість на тлі спільної боротьби з російською агресією, знову переживають кризу. За інформацією The Telegraph, відмова президента Володимира Зеленського знизити мобілізаційний вік стала черговим подразником у його відносинах із президентом США Джо Байденом.

    Видання зазначає, що між двома лідерами й раніше виникали суперечності, однак теперішній конфлікт може стати переломним моментом. Приводом стала заява представника Держдепартаменту США про готовність підтримати створення та навчання нових українських бригад. Для Зеленського це, ймовірно, виявилося викликом, який не можна залишити без відповіді.

    Український лідер вирішив діяти рішуче: його публічна реакція, за даними джерел, стала “прощальним ударом” у бік Байдена, який залишається одним із ключових союзників України.

    Американська сторона очікувала більшого залучення від України, зокрема через можливе зниження мобілізаційного віку, що могло б забезпечити додатковий людський ресурс для ЗСУ. Але ця ідея наразилася на опір Києва. Зеленський, з огляду на соціальні ризики, очевидно, не готовий піти на такий крок, вважаючи його небезпечним для внутрішньої стабільності.

    Напруга у відносинах між Байденом і Зеленським може вплинути на майбутнє військової допомоги Україні. США залишаються найбільшим донором оборонних ресурсів, але будь-яке загострення між лідерами може змінити динаміку цього партнерства.

    За словами аналітиків, рішення Зеленського викликає розуміння серед частини українського суспільства, однак ставить під питання довгострокову підтримку Вашингтона. Натомість Байден, якому залишилося 42 дні до завершення президентського терміну, може шукати способи посилення впливу, що створює додаткові ризики для України.

  • США планують масштабну військову допомогу Україні та нові санкції проти Росії до завершення каденції Байдена

    США планують масштабну військову допомогу Україні та нові санкції проти Росії до завершення каденції Байдена

    Адміністрація президента США Джо Байдена оголосила про плани надання Україні великого пакету військової допомоги та запровадження нових санкцій проти Росії до завершення поточного президентського терміну. Цей крок спрямований на зміцнення обороноздатності України та посилення тиску на Кремль.

    Про це повідомив радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван після розмови з Єрмаком, передає The Guardian.

    Також США обіцяють допомогти Україні навчити нових солдатів і надати майже $20 млрд у вигляді кредитів, які будуть забезпечені прибутком від заморожених російських активів.

    Нагадаємо, що також Єрмак зустрічався з командою Трампа. За даними WSJ, та не виявила особливого інтересу до ідеї вступу України до НАТО, на чому наполягає Київ.

  • Джо Байден просить Конгрес виділити 24 мільярди доларів на підтримку України перед завершенням свого терміну

    Джо Байден просить Конгрес виділити 24 мільярди доларів на підтримку України перед завершенням свого терміну

    Президент США Джо Байден звернувся до Конгресу із запитом про виділення додаткових 24 мільярдів доларів для військової, гуманітарної та економічної допомоги Україні. Ця сума має стати частиною нового пакету підтримки, спрямованого на зміцнення обороноздатності України в умовах триваючої російської агресії.

    Про це з посиланням на джерела пише видання Politico. Такий запит він негласно направив до Конгресу. Сума потрібна для допомоги Україні та поповнення збройових запасів американської армії замість надісланих Києву.

    Звернення Байдена можуть розглянути в грудні. Щоправда, у разі затвердження, на українському полі бою допомога позначиться лише у віддаленій перспективі.

    Як кажуть джерела, Білий дім розраховує, що $16 млрд конгресмени погодяться виділити на поповнення американських запасів. А ще $8 млрд – по лінії Ініціативи сприяння безпеці України (USAI). Вона не передбачає швидкого відправлення допомоги з військових складів. За цією програмою, Пентагон укладає контракти з виробниками на виробництво зброї для України.

    Politico оцінило шанси на згоду Конгресу з цим запитом Байдена як «невеликі».

  • Байден зміцнює позиції України перед приходом Трампа до влади – Bloomberg

    Байден зміцнює позиції України перед приходом Трампа до влади – Bloomberg

    Президент США Джо Байден в останні місяці свого правління активно працює над зміцненням позицій України у війні проти Росії. Ці кроки включають низку рішень, що мають на меті забезпечити подальшу підтримку Києва у протистоянні агресії з боку Москви. Зокрема, адміністрація Байдена дозволила Україні завдавати удари по території Росії, запровадила нові санкції проти російських фінансових установ і погодила списання частини боргу. Це, за оцінками експертів, є спробою посилити позиції України перед можливим приходом Дональда Трампа до влади в 2025 році.

    Як пише видання, в останні дні Джо Байден намагається посилити позицію України проти росії до повернення Дональда Трампа в Білий дім, адже новообраний президент пообіцяв негайно припинити війну, розпочату володимиром путіним майже три роки тому. Ймовірно, це означає врегулювання шляхом переговорів, і Байден намагається зміцнити допомогу Україні.

    Видання зазначає, що нещодавно адміністрація Байдена надала дозвіл Україні бити по території рф, що москва та табір Трампа оцінили як ескалацію.

    Крім того, цього тижня Білий дім схвалив передачу Україні протипіхотних мін, пробачив майже 5 млрд доларів боргу та наклав санкції на великий російський банк, який здійснює платежі за продаж природного газу.

    Ці кроки, серед інших, які ще розглядаються, є частиною плану Байдена зробити якомога більше, щоб зміцнити Україну до того, як Трамп вступить на посаду. Стратегія має на меті допомогти Зеленському, показавши, що Україна має потенціал помститися росії, якщо вона продовжить бойові дії

    – розповів співрозмовник видання.

    Зазначається, що це не означає, що останні кроки Байдена будуть абсолютно небажаними для Трампа, який міг би використати сильнішу Україну як розмінну монету для врегулювання, що він міг би оформити як перемогу.

    “Деякі рішення, які Байден приймає зараз, можуть допомогти Трампу, імовірно, поставивши Трампа в сильнішу позицію для припинення війни, з Україною в більш сильній позиції для будь-яких переговорів”, – сказав заступник директора Євразійського центру Atlantic Council Шелбі Мегід.