Хрещатик

Позначка: аудит

  • Аудитори виявили розбіжності в закупівлях озброєння — переплати на 5,4 млрд грн

    Аудитори виявили розбіжності в закупівлях озброєння — переплати на 5,4 млрд грн

    Україна створила потужну вітчизняну оборонну промисловість, яка тепер виробляє тисячі артилерійських снарядів, бронетехніки та безпілотників. Водночас міжнародне видання The New York Times з посиланням на внутрішні урядові аудити та експертні оцінки пише про системні проблеми у сфері державних закупівель озброєнь, зокрема — про випадки підписання контрактів не з найнижчими учасниками торгів і про сумніви у прозорості частини платежів.

    Загальна сума розбіжностей між найнижчими пропозиціями та фактично укладеними контрактами, згідно з аудиторськими матеріалами, становила щонайменше 5,4 млрд грн (приблизно 129 млн дол.). Аудитори не знайшли прямих звинувачень у розтраті коштів, проте низку справ передано до правоохоронних органів для додаткової перевірки.

    Критики наголошують на кількох проблемних трендах: укладення контрактів із компаніями, що пропонували дорожчі умови; передоплати за поставки, які були затримані або виконані не в повному обсязі; а також широкий залучення посередників, які отримували націнки замість прямих закупівель у виробників. Колишній радник агентства Тамерлан Вахабов в інтерв’ю виданню зазначав, що «в умовах воєнного стану відсутня політична воля робити все правильно», і що переплати відбувалися «з невідомих причин».

    У відповідь керівництво Агентства з оборонних закупівель наголошує: нижчі пропозиції іноді відхиляли через невідповідність вимогам якості, строкам постачання або іншим критеріям. Директор агентства Арсен Жумаділов повідомив, що частина проблем спонукала відомство експериментувати з новими моделями закупівель, зокрема створенням онлайн-ринку, де командири можуть замовляти безпілотники безпосередньо у постачальників «в один-два кліки». За словами посадовця, це має зменшити бюрократію і підвищити прозорість постачань.

    Аудити, які перевіряли період від початку 2024 року до березня 2025 року, не дали підстав для звинувачень у систематичній крадіжці, але виявили численні процедурні ризики: використання посередників у великій частці контрактів, відсутність документально підтверджених виробничих потужностей у деяких підрядників, а також випадки неповних або затриманих поставок. Частина закупівель здійснювалась через посередників із типовою націнкою близько 3%, що також викликало запитання в аудиторів.

    На тлі швидкого зростання внутрішнього озброєння важливо не лише масштабувати виробництво, а й посилити контроль за закупівлями — щоб уникнути марних витрат і зберегти довіру донорів та платників податків. Запровадження електронного ринку і інших інноваційних механізмів закупівель розглядають як крок у правильному напрямі, але наголошують, що нові інструменти мають супроводжуватися жорсткою перевіркою постачальників і публічним звітуванням про витрати.

  • «Укроборонпром» витрачає 32 млн на аудит, поки фронт чекає дронів і бронетехніки

    «Укроборонпром» витрачає 32 млн на аудит, поки фронт чекає дронів і бронетехніки

    На державній платформі Prozorro з’явився тендер на проведення аудиту фінансової звітності держконцерну «Українська оборонна промисловість» (колишній «Укроборонпром») за 2025–2027 роки. Очікувана вартість послуг – майже 32 мільйони гривень.

    У той час, як на фронті триває війна та потрібні безперервні поставки дронів, бронетехніки, пального та засобів зв’язку, державна оборонна компанія витрачає десятки мільйонів на бухгалтерський аудит та КАСКО для службових авто.

    Раніше аналітики фіксували системні зловживання у «Укроборонпромі»: через фіктивні тендери державні кошти потрапляли до афілійованих структур, серед яких ТОВ «МДМ-Технологія», ТОВ «Компанія інженерної взаємодії в авіації», ТОВ «Спецтрансгруп» та ТОВ «Важтрансмаш».

    Умови закупівель штучно обмежували конкуренцію, а контракти передбачали завищену вартість продукції військового призначення. Частина бюджетних коштів виводилась через фіктивних ФОПів та конвертаційні центри з подальшою легалізацією та використанням у приватних цілях.

    Крім того, вплив компаній у територіальних центрах комплектування дозволяв їхнім працівникам незаконно отримувати бронювання. Розслідування кримінального провадження №62021000000000748 триває з 2021 року, але жоден із ключових посадовців наразі не поніс відповідальності. Це свідчить про політичне прикриття та системний саботаж правоохоронних органів.

    Експерти звертають увагу на невідповідність пріоритетів: у час, коли держава має гарантувати фронту критично важливі ресурси, десятки мільйонів витрачаються на внутрішній аудит, який не захищає від системних махінацій та розкрадань.

  • У Києві працює місія з аудиту американської допомоги Україні

    У Києві працює місія з аудиту американської допомоги Україні

    До України прибула група американських аудиторів, щоб нарешті з’ясувати, що сталося з мільярдами доларів, які США вливали у військову, гуманітарну та логістичну підтримку. Про це пише видання Intellinews.

    З початку повномасштабного вторгнення Україна отримала від Заходу близько 133 мільярдів доларів, левову частку з яких надали Сполучені Штати. Проте прозорість використання цих коштів усе ще залишається болючим питанням. І саме зараз, коли адміністрація Трампа повертає собі контроль над політикою США, Вашингтон наполягає на повному фінансовому звіті — до останнього центу.

    Аудиторська місія не символічна — її бюджет майже $815 тисяч, і більшу частину цієї суми витратять на проживання фахівців у готелі Hilton у Києві. Група з 80–100 спеціалістів вже приступила до роботи. Вони перевіряють витрати на зброю, логістику, безпеку, охорону і гуманітарну допомогу.

    Цей аудит став прямим наслідком політичного тиску, який посилився у США на початку 2023 року, коли фінансування України призупинили, вимагаючи жорсткіших механізмів контролю. Саме тоді до пакету допомоги у $60 мільярдів було включено окремий рядок — аудит і фінансовий моніторинг.

    Під підозрою — вся вертикаль закупівель. Відомо, що Міністерство оборони України вже фігурувало у скандалах: закупівля яєць за завищеною у 4 рази ціною, неякісні зимові куртки. Хоч міністр оборони Олексій Резніков і пішов у відставку восени 2023 року, жодних офіційних звинувачень йому не висунуто. Але й кардинального очищення не відбулося.

    Корупція в Україні, за словами західних аналітиків, — не аномалія системи, а її фундамент. Саме так охарактеризував ситуацію ресурс bne IntelliNews, нагадавши, що навіть Євромайдан частково був викликаний колосальними розкраданнями з боку президента Януковича.

    Тепер, з огляду на нові політичні реалії у Вашингтоні, Зеленський опинився під подвійним тиском — з одного боку, очікування прозорості, з іншого — натяки на бажання Трампа досягти домовленості з Кремлем. Частина експертів прямо каже: аудит — це не лише про гроші, а й про важіль, щоб схилити Україну до “угоди” з Росією.

    Державний секретар США Марко Рубіо вже заявив перед Конгресом, що “жодна копійка не залишиться без перевірки”, а в разі виявлення порушень на Україну чекають наслідки. Таким чином, розкішний готель у центрі Києва перетворюється на штаб-квартиру однієї з найчутливіших місій — місії фінансового контролю, яка може вплинути на сам хід війни.

  • Аудит виявив порушення на понад 17 мільйонів в Інституті біохімії НАН України

    Аудит виявив порушення на понад 17 мільйонів в Інституті біохімії НАН України

    Північний офіс Державної аудиторської служби завершив ревізію фінансово-господарської діяльності Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України. Результати перевірки виявили численні фінансові порушення на загальну суму понад 17 мільйонів гривень. Частина з них, як заявили аудитори, має ознаки кримінальних правопорушень.

    У період з 2021 по 2023 рік інститут витратив 5,1 млн грн державного фінансування не на прикладні наукові дослідження, як того вимагає мета діяльності установи, а на структурування вже відомої інформації. Ще 624 тисячі гривень були спрямовані на дослідження, які взагалі не входили до затверджених тематичних планів.

    Аудит також виявив необґрунтовані виплати зарплат і премій працівникам, які формально не мали стосунку до виконання проєктів. Це призвело до завищення вартості семи науково-дослідних робіт на суму 5,8 млн грн. Окрім цього, за договорами цивільно-правового характеру інститут переплатив 2 млн грн залученим фахівцям.

    Окрему увагу аудитори приділили роботі з об’єктами інтелектуальної власності. За даними перевірки, Інститут мав отримувати 6% від реалізації препарату “Метовітан” за ліцензійним договором з ПрАТ “Технолог”, однак компанія зменшувала базу нарахування, віднімаючи витрати на маркетинг і рекламу, що не передбачено умовами договору. У результаті наукова установа недоотримала понад пів мільйона гривень, а підприємство отримало необґрунтовану вигоду.

    Також аудитори виявили порушення на суму близько 3 млн грн, серед яких:

    • заниження доходів від оренди,

    • покриття витрат сторонніх юридичних осіб за кошт бюджету,

    • завищення витрат на електроенергію,

    • списання пального без належного обґрунтування та документального підтвердження.

    Усі матеріали передані до правоохоронних органів для подальшого реагування.

  • Перший аудит НАБУ за 10 років виявив системні провали: імітація контролю, зливи справ і мовчання щодо скандалів

    Перший аудит НАБУ за 10 років виявив системні провали: імітація контролю, зливи справ і мовчання щодо скандалів

    У травні 2025 року був оприлюднений перший за десять років зовнішній аудит діяльності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Незалежна комісія міжнародних експертів виявила низку глибоких структурних проблем у роботі органу, який мав би бути взірцем прозорості та відповідальності.

    Звіт аудиторів, до складу яких увійшли Роберт Вестбрукс (США), Мартін Арпо (Естонія) та Герміона Тереза Кроньє (ПАР), фіксує як провали в роботі внутрішнього контролю, так і ознаки надмірного впливу керівництва НАБУ на розслідування, зокрема на прикладі справи колишнього першого заступника директора Гізо Углави.

    Без вироків і з конфліктом інтересів

    Управління внутрішнього контролю (УВК) НАБУ не довело до вироку жодної справи, що стосується витоків інформації всередині бюро. Аудитори зазначають, що структура одночасно виконує профілактичні та слідчі функції, що створює прямий конфлікт інтересів. До того ж рішення про початок або припинення службового розслідування ухвалює особисто директор НАБУ Семен Кривонос.

    У 2023–2024 роках відкривалися окремі внутрішні провадження, однак жодне з них не завершилось навіть оголошенням підозри. Показово, що Кривонос уникає будь-яких конкретних коментарів щодо справ, які викликали суспільний резонанс, натомість публічно звинувачує адвокатів, суди, поліцію, СБУ — всіх, крім підлеглих детективів.

    Скандал “НАБУгейт” і адвокати з минулим

    У центрі уваги — київські адвокати під керівництвом Дмитра Борзих, яких у НАБУ вважають “найвпливовішими” і “небезпечними” супротивниками. Йдеться про так звану справу “НАБУгейт”, коли в офісі цих адвокатів детективи НАБУ встановили незаконне прослуховування, включно з переговорною кімнатою.

    Адвокати, більшість із яких раніше працювали в Головній військовій прокуратурі, заперечують усі звинувачення, стверджуючи, що дії НАБУ — це порушення адвокатської таємниці. ДБР уже відкрило кримінальне провадження проти детективів НАБУ.

    Мовчання у справі Углави

    Окрема увага у звіті — справі ексзаступника директора НАБУ Гізо Углави, якого звинувачували у витоках інформації про підготовку обшуків у справах з мільярдними збитками. Попри гучний резонанс, Углаву звільнили без підозри. Розслідування не завершено, а керівництво НАБУ публічно ігнорує цю тему.

    Журналісти фіксують появу Углави у закритих київських клубах, де він перебуває під охороною та у компанії осіб з кримінального середовища. Він мав повний доступ до стратегічних розслідувань НАБУ, а обсяг можливих витоків невідомий.

    Формальна підзвітність і KPI на папері

    Аудитори вказують на те, що внутрішній контроль фактично не перевіряє спосіб життя працівників бюро. Наприклад, у 2023 році проведено лише 6 перевірок, у 2024 — 10, і лише три з них закінчились службовими розслідуваннями. Показовим є також мовчання НАБУ щодо криптогаманців детективів, у яких виявлено мільйонні суми. Кривонос не надав жодної реакції.

    У звіті зазначено слова колишнього співробітника НАБУ:

    “Краще тобі менше скаржитись внутрішньому контролю”, — цитата з розділу 37 аудиту.

    Підсумок: НАБУ — “помірно ефективно”, але це майже провал

    Незалежна оцінка дала НАБУ формальну оцінку “помірно ефективно”, яка ледь перевищує мінімальний бал, що дозволяє уникнути питання про службову невідповідність директора Кривоноса. Однак фактичний висновок один: бюро потребує радикальної реформи внутрішнього нагляду, прозорості, та реальної відповідальності.

  • Аудит виявив фінансову діру в Українській асоціації футболу на понад 1,7 млрд грн

    Аудит виявив фінансову діру в Українській асоціації футболу на понад 1,7 млрд грн

    Призначення легендарного футболіста Андрія Шевченка президентом Української асоціації футболу (УАФ) наприкінці січня 2024 року стало початком не лише нової ери, а й гучного розслідування. Вже у квітні попередні результати аудиту, який за дорученням Шевченка проводила компанія AC Crowe Ukraine, виявили відтік активів УАФ на суму понад 1,3 млрд гривень. А фінальний звіт шокував ще більше: втрати перевищили 1,7 мільярда гривень.

    Аудит охоплював період з 2015 по 2023 рік — час, коли організацію очолював Андрій Павелко. Втрати структурували по категоріях, які охоплюють не лише класичну “необґрунтовану фінансову допомогу”, а й екзотичні закупівлі на мільйони.

    Компанія з Британських Віргінських островів, через яку УАФ з 1999 року отримувала міжнародне фінансування, стала «чорною дірою». За даними аудиту, у 2015–2016 роках УАФ не відобразила надходження 12,6 млн євро від УЄФА. Крім того, кошти у 11,4 млн євро пішли стороннім компаніям, не пов’язаним із футболом. У справі фігурують підозри ексгенсеку Юрію Запісоцькому та ексдиректорці фіндепартаменту Євгенії Сагайдак.

    У 2015 році УАФ мала понад 284 млн грн на банківських рахунках. Проте частину коштів втрачено через банкрутства “Київської Русі” та “Форуму”. Ще більше — 315 млн грн — зникло через дивну угоду з пивкомбінатом “Радомишль”.

    У 2016 УАФ створила ФФУ Продакшн для виробництва штучного покриття. Закупівлі на сотні мільйонів провели через одну компанію з ОАЕ — S.D.T FZE. Павелко та Запісоцький були заарештовані в рамках цього розслідування у 2022 році.

    У 2017–2018 роках УАФ просувала “національного виробника” покриттів — ФФУ Продакшн. В результаті держава отримала штучну траву за завищеною ціною. За 698 майданчиків збитки склали близько 300 млн грн.

    • 1,3 млрд грн — на зарплати персоналу УАФ

    • 81 млн грн — бонуси і “стимулюючі виплати”

    • 114 млн грн — утримання команди УАФ Маркетинг

    • 36 млн грн — лише двом керівникам

    • 12,6 млн грн — необґрунтовані премії з 2020 по 2023

    Додатково зафіксовано оплати послуг ФОПів — юристів, охоронців, айтішників, перевізників і навіть постачальників сувенірної та ювелірної продукції — на суму понад 200 млн грн.

    Аудитори вказують на 11 закупівель через платформу zakupivli.pro з ознаками завищення вартості, зокрема:

    • 1,5 млн грн переплати — за ТЕО та інженерні вишукування для будівництва спортивної бази

    З 2015 по 2023 рік УАФ отримала 3,7 мільярда гривень від ФІФА, УЄФА та інших донорів, але використала лише 3,44 млрд. Наразі за двома програмами ведуться розслідування, а керівництво УАФ підозрюється у привласненні коштів.

    Факти, викладені в аудиті, уже стали підставою для кількох кримінальних проваджень. Сама УАФ поки не коментує результати, а нове керівництво під головуванням Шевченка — готує фінальну версію звіту для передачі в НАБУ і ДБР.

    Український футбол, як виявилось, не тільки про гру — а й про гроші. Дуже великі гроші.

  • Держаудитслужба виявила фінансові порушення в Києві на 444,5 млн гривень

    Держаудитслужба виявила фінансові порушення в Києві на 444,5 млн гривень

    За останні п’ять років органи Державної аудиторської служби (Держаудитслужби) України провели 137 перевірок у Києві, що охоплюють Київраду, Київську міську державну адміністрацію (КМДА), районні державні адміністрації (РДА), підпорядковані їм комунальні заклади та підприємства, а також Київську міську військову адміністрацію (КМВА). Результати цих перевірок виявили численні порушення, які призвели до збитків на загальну суму понад 444,5 мільйона гривень. Варто зазначити, що реальна сума порушень може бути значно більшою, оскільки не всі порушення були включені до загального звіту.

    Як показали результати перевірок, серед найбільших порушників — Київська міська військова адміністрація (КМВА), яка була причетна до фінансових порушень на суму 118,8 мільйона гривень. Окрім цього, значну кількість порушень було виявлено в таких структурах, як Департамент соціальної політики КМДА (46,9 млн грн), Департамент культури КМДА (38,7 млн грн), а також кілька столичних комунальних підприємств.

    Державні аудитори відзначили численні випадки завищення вартості виконаних робіт, неправомірних виплат працівникам, а також нецільового використання комунальних транспортних засобів. Такі порушення не тільки завдали збитків бюджету Києва, але й порушили основи фінансової дисципліни в столичній владі.

    Виявлені порушення у різних сферах

    1. Департамент культури КМДА — під час перевірки, що охоплювала період з 1 січня 2021 року по 31 березня 2022 року, аудиторі встановили, що ряд столичних музеїв, зокрема Музей історії Десятинної церкви та Музей спортивної слави України, виплатили “зайві” кошти на суму 8,2 млн гривень через включення до штатних розписів непотрібних працівників. У театрів також було зафіксовано неефективне використання коштів, зокрема, на суму 735,9 тис. гривень.

    2. Київтеплоенерго — це комунальне підприємство стало одним з найбільших порушників серед підприємств міста, із загальною сумою фінансових порушень в 16 млн гривень. Однак, слід зазначити, що підприємство компенсувало всю суму через відшкодування.

    3. Київська міська клінічна лікарня №6 — у період з 1 січня 2021 року по 30 вересня 2024 року було виявлено порушень на суму 15,8 млн гривень. Чиновники лікарні неправомірно виплатили своїм працівникам значні суми, що призвело до втрат для бюджету.

    4. Київблагоустрій — під час перевірок цієї організації було виявлено низку порушень, зокрема, недоотримання доходів на суму понад 10 млн гривень через неотримання персональних даних порушників та невиконання адміністративних заходів щодо них. Крім того, було зафіксовано неефективне використання транспортних засобів і палива на суму близько 0,2 млн гривень.

    Особливо варто відзначити фінансові порушення в транспортній сфері столиці, де через неналежний контроль за використанням коштів у Київському метрополітені було утворено прострочену дебіторську заборгованість у розмірі 3,9 млрд гривень. Через це, як передбачали аудитори, зупинка будівництва нової лінії метро на Виноградар призведе до додаткових витрат у сумі 69,4 млн гривень.

    Окрім того, зафіксовано завищення вартості перевезення 60 вагонів метро, що столиця отримала в подарунок від Варшави, на 159,6 млн гривень. Київський метрополітен заплатив компанії-перевізнику 189,3 млн гривень, що значно більше, ніж пропонували інші перевізники — 29,6 млн гривень.

    Загальна сума порушень, встановлених за результатами аудиторських перевірок у Києві, може бути значно вищою, оскільки деякі з них не були включені до звітів, що надані громадськості. Як зазначають фахівці, численні порушення в діяльності столичних органів влади та комунальних підприємств свідчать про системну проблему в управлінні міськими фінансами. Водночас матеріали перевірок, що стали підставою для кримінальних проваджень, не завжди завершуються результатами, які б призвели до реальних покарань.

    Однією з причин є закінчення строків давності, що є серйозною проблемою для правоохоронних органів, які не можуть швидко реагувати на виявлені порушення. Як неодноразово зазначав мер Києва Віталій Кличко, слідство часто забирає занадто багато часу, що дає можливість чиновникам уникати відповідальності.

    Різні аудитори та органи, що перевіряють діяльність структур підпорядкованих КМДА, мають можливість виявити масштабні фінансові порушення, однак для реальних змін в управлінні коштами необхідно посилити контроль за використанням бюджетних коштів і покращити оперативність правоохоронних органів у порушених справах.

    Розслідування цих порушень і прийняття відповідних заходів повинні стати пріоритетом для міської влади та правоохоронних органів, якщо вони справді прагнуть зменшити корупцію і підвищити ефективність використання бюджетних коштів у столиці.

  • Кіт Келлог передав рекомендації Україні призупинити кадрові перестановки в Міноборони

    Кіт Келлог передав рекомендації Україні призупинити кадрові перестановки в Міноборони

    За інформацією наших джерел, спецпредставник США з питань України та Росії Кіт Келлог передав через лобістів побажання адміністрації Трампа зупинити будь-які рухи пов’язані зі зняттям чи призначенням на топові посади в Міноборони та військах до “особливої команди”.

    Також, за інформацієї наших джерел, із США поступила вказівка підготувати всі документи щодо закупівель і передачі зброї та техніки українським військам та її списання. Для перевірки та аналізу даної інформації в США уже створили спеціальну робочу групу.

    Раніше ми повідомляли, що в Україні найближчим часом можуть посилитись мобілізаційні заходи.

  • МОЗ закупив 44 одиниці дорогого медичного обладнання з яких працює лише два

    МОЗ закупив 44 одиниці дорогого медичного обладнання з яких працює лише два

    У 2023 році Міністерство охорони здоров’я України зробило централізовану закупівлю 44 одиниць високовартісного медичного обладнання на суму 1,6 мільярда гривень. Серед придбаного — лінійні прискорювачі для лікування раку, магнітно-резонансні томографи та стоматологічні комп’ютерні томографи. Однак, станом на листопад 2024 року, лише 2 з цих одиниць були введені в експлуатацію, що становить лише 4,5% від запланованої кількості.

    Закупівля, здійснена через Державне підприємство “Медичні закупівлі України”, була першою централізованою спробою МОЗ закупити високотехнологічне медобладнання для державних медичних установ. Однак цей процес затягнувся, і до 2024 року лише половина обладнання потрапила в медичні установи, але залишилась неактивною.

    Аудит Рахункової палати виявив серйозні проблеми в організації закупівель. Зокрема, виявлено, що МОЗ не здійснив належного аналізу потреб медичних установ у такому обладнанні, а сам процес закупівлі супроводжувався значними недоліками. Обладнання, яке не відповідало вимогам за типом і кількістю, було розподілено між кількома закладами, що не мали готових приміщень для його установки.

    Більше того, частина обладнання зберігалася в неналежних умовах, що могло вплинути на його працездатність. Це відображає системні проблеми в організації закупівель і в управлінні медичними постачаннями, що призвело до значного розриву між державними витратами та реальним використанням обладнання.

    Крім того, через численні затримки в процесі постачання та перерозподілу обладнання, громадяни, які могли б отримати медичну допомогу за допомогою цих новітніх технологій, залишаються без доступу до них.

    МОЗ і ДП “Медичні закупівлі України” вже заявили про готовність виправити ситуацію: Міністерство обіцяє розібратися в причинах затримок і пришвидшити процес введення медобладнання в експлуатацію, а також встановити чіткі критерії для розподілу обладнання між медичними закладами.

    На фоні цієї ситуації Кабінету Міністрів України рекомендують забезпечити медзаклади необхідним додатковим обладнанням для введення лінійних прискорювачів в експлуатацію, а також завершити підготовку приміщень для їх встановлення.

    Загалом, ці проблеми з організацією закупівель і встановленням медобладнання демонструють недоліки в управлінні, що мають серйозні наслідки для доступу українців до необхідної медичної допомоги.

  • США готуються до перевірки використання допомоги в Україні

    США готуються до перевірки використання допомоги в Україні

    Щойно Республіканська партія займе Білий дім, Україну чекає масштабна перевірка використання фінансової допомоги, яку надають США. Як заявляють представники партій, заплановані розслідування стосуються питань прозорості використання коштів і боротьби з корупцією.

    Про це пише газета Kyiv Post з посиланням на вашингтонських інсайдерів.

    «Я був на Капітолійському пагорбі минулого тижня і чув багато побоювань з приводу корупції в Україні», – заявив виданню Стівен Мур, колишній радник Трампа часів його першої передвиборчої кампанії.

    Після зустрічі в більш ніж 100 республіканських офісах у Капітолії, Мур сказав, що вони хочуть «бачити відповідальність за відправлені США гроші – аж до долара».

    «Очікуйте багато слухань, на яких будуть поставлені докладні запитання» про те, чи була американська допомога Україні використана належним чином. «Якщо українці не зможуть відповісти на ці запитання, республіканці не будуть дуже поблажливими», – додав він.

    Вашингтонські інсайдери кажуть, що лідерів Конгресу цікавить не тільки підзвітність, а й з’ясування суті ймовірної корупції в Україні.

    Артур Естопінян, один із вашингтонських лобістів, які працюють з українськими бізнесменами, заявив, що деякі конгресмени були «шоковані» тим, що «бізнесмени зазнають здирництва з боку високопосадовців українських чиновників».

    «Щойно все більше людей дізнаються про цю кричущу корупцію, це призведе до подальших розслідувань і навіть слухань у Конгресі», – каже Мур.