Хрещатик

Позначка: аудит

  • НАЗК виявило порушення у декларації заступника податкової Одещини

    НАЗК виявило порушення у декларації заступника податкової Одещини

    НАЗК виявило низку порушень у виправленій декларації заступника начальника податкової служби Одещини Дмитра Хандусенка, які свідчать про неправдиве декларування та завищення активів. Повна перевірка тривала з 30 червня по 18 грудня 2025 року з подальшим продовженням на 60 днів.

    За даними НАЗК, Хандусенко та члени його сім’ї (дружина Дар’я Кочуріна, дочка Анжеліна, падчерка Анжеліка) неправдиво зазначили відсутність закордонних паспортів. У декларації також недостовірно вказано дві квартири площею по 210 м², які фактично являли собою одну квартиру вартістю 1,94 млн грн.

    Крім того, не відображено фактичне користування об’єктами нерухомості протягом значної частини 2024 року, а ділянка площею 12 487 м², набуття якої відбулося у жовтні 2023 року, була продана у березні 2024-го за 33 тис. грн. Не внесено до декларації доходи від оренди об’єктів дружини на суму понад 187 тис. грн, а також дані про оренду квартири у колишнього чоловіка дружини.

    Недостовірно зазначено дати набуття права власності на автомобілі. Land Rover Range Rover 2013 року був набутий у власність 25 квітня 2024 року, хоча у декларації зазначено 2022 рік. Lexus RX350 2016 року дружини задекларований за 914 тис. грн із датою 2023 рік, хоча фактично придбаний у травні 2022 року за 100 тис. грн.

    Також виявлено недостовірні відомості щодо корпоративних прав дружини у ТОВ «Будинок Ліор», ТОВ «Ліор Україна» та ТОВ «Ліор Бутік». Під час перевірки не вдалося підтвердити внески у статутний капітал та відсутність фінансових зобов’язань.

    У результаті перевірки НАЗК виявило недостовірні відомості на суму 3,3 млн грн, що є ознакою ч. 1 ст. 366-2 ККУ. Однак матеріали ще не направлені до правоохоронних органів. Варто зазначити, що перевірка стосувалася декларації за 2024 рік і не охоплювала загальну суму необґрунтованих активів, яка за даними НАЗК за 2023–2024 роки перевищує 8 млн грн і була передана до ДБР. Виправлену декларацію Хандусенко подав 10 січня 2026 року.

  • У 2025 році аудитори КМДА виявили фінансові порушення на 435,8 млн грн

    У 2025 році аудитори КМДА виявили фінансові порушення на 435,8 млн грн

    У 2025 році Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА провів 38 планових перевірок комунальних підприємств, структурних підрозділів КМДА та районних у Києві державних адміністрацій. За їх результатами встановлено фінансові порушення на загальну суму 435,8 млн грн, з яких 49,3 млн грн визнано такими, що призвели до втрат бюджету.

    Для порівняння, у 2024 році аудитори зафіксували порушення на 348 млн грн, однак сума остаточних втрат тоді була більшою – 108,2 млн грн.

    Із загальної суми 280,7 млн грн становлять порушення, що не призвели до втрат, 105,8 млн грн – порушення з ризиком втрат, а 49,3 млн грн – прямі втрати. Окремо аудитори зазначили, що через неефективні управлінські рішення бюджет недоотримав 51,8 млн грн, ще 866,3 млн грн перебували у зоні ризику.

    Частину порушень усунуто: відшкодовано або виправлено порушень на 127,9 млн грн, ще 5,9 млн грн – за рахунок усунення неефективного використання коштів.

    Матеріали за 55 об’єктами аудиту передано правоохоронним органам. Станом на кінець 2025 року зареєстровано 273 кримінальні провадження, з них 11 – за результатами саме торішніх перевірок. Підготовлено 108 повідомлень про підозру, а 61 обвинувальний акт передано до суду.

    Попри масштаб порушень, дисциплінарні заходи були мінімальними: до відповідальності притягнули лише 8 посадовців. Чотирьом винесли попередження, двом – догани, ще двох позбавили премій або зменшили надбавки. Звільнень не було.

    Серед найпоширеніших зловживань – завищення вартості та обсягів робіт, дискримінаційні тендерні умови, виплата премій за наявності боргів, недоотримання коштів від оренди комунального майна.

    Зокрема, КНП «Психіатрія» завищило вартість капремонту корпусу з облаштуванням укриття на понад 11,8 млн грн та додатково оплатило роботи, не передбачені проєктом, на 13,3 млн грн. Також аудитори встановили завищення цін на продукти харчування та лікарські засоби.

    КО «Київзеленбуд» допустило завищення вартості робіт під час ремонту парку в Дарницькому районі на 4,6 млн грн, а також оплатило роботи, не передбачені договором.

    КП «Київбудреконструкція» під час реконструкції дамб мулових полів Бортницької станції аерації створило ризики завищення вартості робіт на 102,7 млн грн та ризики неефективного використання 28,6 млн грн.

    За даними аудиторів, у 2017–2024 роках у столиці провели 482 перевірки та зафіксували порушення на 5,7 млрд грн. Попри це, до дисциплінарної відповідальності за вісім років притягнули лише 136 посадовців.

    Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА з 2016 року очолює Оксана Колтик. Діяльність департаменту курує міський голова Києва Віталій Кличко.

  • Мер Ніжина Олександр Кодола просить мільйони в уряду, поки аудитори знаходять «розпил» на місцях

    Мер Ніжина Олександр Кодола просить мільйони в уряду, поки аудитори знаходять «розпил» на місцях

    За інформацією наших джерел, у кулуарах Ніжинської міської ради паніка після останньої ревізії Держаудитслужби (ДАСУ), яка виявила значні фінансові розтрати бюджетних коштів та міжнародної допомоги.

    Як повідомляє джерело, мер Ніжина Олександр Кодола причетний до розкрадання допомоги міжнародних партнерів та активно намагається зам’яти скандал. Водночас, за інформацією джерела, “справа вже в прокуратурі”.

    Нагадаємо, Ніжинська мерія активно хизувалась цифрами отриманої міжнародної допомоги від Данії, Японії, США та ще десятка країн в розмірі 459 мільйонів гривень.

    Водночас, поки західні партнери на фоні гуманітарної катастрофи фінансують закупку генераторів та ліків для Ніжина, місцеві чиновники (УЖКГ) виписують собі премії в розмірі до 310%.

    За інформацією джерела, сума порушень “на преміях” склала 2,6 млн грн.

    Також, за інформацією нашого джерела у Ніжинській міськраді, перевірка аудиторів виявила порушення при будівництві захисної споруди для гімназії №6.

    Так, за інформацією джерела, побудована  за 4,7 млн гривень захисна споруда, яка за документами мала бути “заглиблена”, фактично має вигляд “будки на поверхні”.

    “Це не просто корупція, це підстава під удар дітей, на безпеку яких іноземні фонди виділяють кошти”, – зазначає джерело.

  • Дорожній підряд за 50 млн грн у Самарі отримала фірма з мінімальним прибутком

    Дорожній підряд за 50 млн грн у Самарі отримала фірма з мінімальним прибутком

    Комунальне підприємство «Рідне місто» Самарівської міської ради Дніпропетровської області 8 січня уклало договір на капітальний ремонт дорожнього покриття по вулиці Північній на суму 50,08 млн грн. Підряд отримало ТОВ «Піксельбау» за результатами відкритих торгів.

    У межах договору до кінця року планується завершити другий етап капітального ремонту вулиці Північної — від будинку №1 до вулиці Зінаїди Білої. Загальна протяжність ділянки становить 2,43 км. Проєкт передбачає повне зняття старого покриття, влаштування нового асфальту, ремонт заїздів та нанесення дорожньої розмітки. Гарантійний строк експлуатації визначено у 10 років, пропускна здатність — 360 автомобілів на добу. Фінансування здійснюється з місцевого бюджету, ціна договору є твердою.

    Найбільшу частину коштів — 42,61 млн грн — закладено на асфальтобетон. У кошторисі дрібнозернистий асфальт врахували по 6 877 грн за тонну, крупнозернистий — по 6 692 грн за тонну. Формально ціни відповідають наявним довідковим даним, однак вони базуються на пропозиціях посередників, а не заводів-виробників. У результаті вартість матеріалів у проєкті фактично зафіксована на рівні перепродажу.

    Окрему увагу привертають показники економіки підряду. Середньомісячна зарплата одного робітника в кошторисі визначена на рівні 24 500 грн, що нижче середніх показників у будівельній галузі регіону. Водночас запланований прибуток підрядника становить лише 0,058% від суми договору — близько 29 тисяч гривень, що виглядає нетипово для контракту такого масштабу.

    Конкуренція на торгах формально була, однак дешевші пропозиції від двох компаній замовник відхилив. Зокрема, одна з фірм запропонувала виконати роботи за 46,01 млн грн — майже на 4 млн грн дешевше. Саме це рішення стало предметом перевірки з боку аудиторів, які поставили під сумнів обґрунтованість відхилення економічно вигіднішої пропозиції.

    Умови участі в тендері виявилися жорсткими і нетиповими. Замовник вимагав підтвердження досвіду виключно за договорами, укладеними не раніше 2024 року, фактично ігноруючи попередні роки діяльності компаній. Відгуки замовників також мали бути «свіжими» і датованими вже після оголошення саме цього тендеру. На підготовку та подання пропозицій учасникам дали лише два тижні.

    Крім того, учасники зобов’язані були особисто приїхати до замовника та підписати акти огляду об’єкта і ознайомлення з кошторисною документацією. Без фізичного візиту і підпису представника КП пропозиція не розглядалася. Також у тендерній документації з’явилися вимоги щодо наявності специфічних сертифікатів, а також повного пакета кадрових документів і медичних довідок на кожного працівника.

    Частину вимог учасники називали дискримінаційними і намагалися оскаржити ще до початку торгів. Після зауважень замовник відмовився лише від вимоги надання розширених медичних карток, але ключові бар’єри залишилися без змін.

    Закупівля потрапила під аудит, який встановив ознаки порушень, зокрема у відхиленні дешевшої пропозиції. Замовника зобов’язали усунути порушення у визначений строк, однак станом на зараз договір не розірвано і нового переможця не визначено.

    Підрядник — компанія «Піксельбау» — зареєстрована у 2024 році і за короткий час отримала понад 50 млн грн бюджетних підрядів. Контракт на ремонт вулиці Північної є найбільшим у її портфелі. Саме це посилює запитання щодо умов, за яких компанія змогла обійти більш досвідчених і дешевших конкурентів.

  • Ветерани залишаються без підтримки, а державні кошти «освоюють» підрядники

    Ветерани залишаються без підтримки, а державні кошти «освоюють» підрядники

    У 2026 році Міністерство у справах ветеранів під керівництвом Наталії Калмикової опинилося в центрі уваги через численні скарги на використання бюджетних коштів під виглядом допомоги ветеранам. Замість надання психологічної, реабілітаційної та соціальної підтримки військовим, мільйони гривень витрачаються на будівельні проєкти та презентації.

    Як повідомляють журналісти, центральну роль у схемі відіграє не лише Мінветеранів, а й керівники Київської ОДА — Микола Калашник та директор Департаменту регіонального розвитку КОДА Олег Кравченко. Разом вони контролюють вибір проєктів, умови тендерів та фінансування, що дозволяє направляти кошти до заздалегідь обраних підрядників.

    Яскравий приклад — ветеранський простір у Бучанській територіальній громаді. Контракт на будівництво об’єкта склав 139,96 млн грн, що значно перевищує ринкові ціни на подібні проєкти. Переможець тендеру — консорціум «БУДІВЕЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ» — зареєстрований незадовго до конкурсу та не має досвіду реалізації великих соціальних об’єктів. За оцінками експертів, вартість об’єкта завищена щонайменше на 20–30%, що становить 28–40 млн грн переплати.

    Схема повторюється: відсутність конкуренції, неподільні лоти, завищені вимоги до учасників, відсутність альтернативних цінових пропозицій. У результаті «ветеранські простори» стають способом перерозподілу державних коштів, а реальні потреби ветеранів залишаються поза увагою.

    За цим фактом направлено скаргу до контролюючих і правоохоронних органів із вимогою перевірити використання бюджетних коштів, обсяг виконаних робіт та відповідність кошторисів ринковим цінам. Також необхідний аудит усіх закупівель Департаменту регіонального розвитку КОДА за участю консорціуму «БУДІВЕЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ» на предмет дискримінаційних умов та можливих змов.

    Коли під виглядом турботи про ветеранів створюють схеми для освоєння бюджетів, страждають ті, хто пройшов через війну. Реальна допомога військовим та їхнім сім’ям залишається на задньому плані, а державні кошти йдуть на бетонні конструкції та формальні програми.

  • На Миколаївщині хочуть перевірити результати ключових тендерів у лікарнях та інфраструктурі

    На Миколаївщині хочуть перевірити результати ключових тендерів у лікарнях та інфраструктурі

    На Миколаївщині у центрі уваги опинилися одразу кілька великих будівельних проєктів у медичній сфері та інфраструктурі. Громадські активісти та аудитори звертають увагу на окремі тендери, вартість робіт і вибір підрядників, що викликало запитання щодо прозорості процесів.

    У публічних обговореннях фігурує керівник області Віталій Кім, діяльність якого останніми місяцями активно обговорюється в соцмережах. Місцеві мешканці відзначають контраст між інформаційною діяльністю керівництва регіону та повільними темпами відновлення критичної інфраструктури, зокрема системи водопостачання, яка залишається проблемною вже третій рік.

    Одним із найбільш резонансних став тендер на реконструкцію Миколаївської обласної дитячої лікарні вартістю близько 600 млн грн. За даними публічних реєстрів, перемогу отримала компанія «Антарес БУД». Учасники громадського моніторингу стверджують, що деякі вимоги тендерної документації могли бути прописані таким чином, що потенційно обмежували конкуренцію.

    Єдиного конкурента відхилили через формальну невідповідність, яку, за оцінкою місцевих активістів, можна трактувати як дискусійну. Представники Держаудитслужби також звертали увагу на окремі моменти тендеру, зазначаючи, що частина підстав для відхилення потребує додаткового обґрунтування.

    У минулі роки ця ж компанія вже виконувала будівельні підряди в регіоні, частина з яких потрапляла в публічні обговорення через строки виконання робіт та вартість.

    Ще один контракт — приблизно на 200 млн грн — стосувався робіт для Баштанської лікарні. Тут перемогу отримало ТОВ «Південьбуд Миколаїв ЛТД». Громадські моніторингові ініціативи також звертали увагу на відсутність реальної конкуренції та суттєве зростання кошторису у порівнянні з попередніми оцінками.

    Крім медичної сфери, дискусії торкнулися і відновлення водогону. Попри укладені контракти з великими підрядними організаціями, серед яких «Укртрансмост», «Ростдорстрой» та «Автомагістраль-Південь», питання забезпечення міста стабільним водопостачанням досі залишається відкритим.

    У соцмережах та місцевих спільнотах мешканці Миколаївщини наголошують, що регіон досі працює в умовах обмежених ресурсів, а частина інфраструктури відновлюється за рахунок донорських програм чи волонтерських ініціатив. У цьому контексті громадськість очікує від державних контролюючих органів ретельних перевірок великих закупівель та їх відповідності законодавству.

    Попри активну публічну присутність керівництва області, миколаївці очікують конкретних результатів у сфері відновлення водопостачання, медичних установ та соціальних об’єктів.

    Офіційних реакцій на окремі звернення активістів поки немає, однак у регіоні сподіваються, що ситуація з великими підрядами отримає належну оцінку з боку державних структур.

  • КВБЗ отримує мільярдні держзамовлення попри російських бенефіціарів

    КВБЗ отримує мільярдні держзамовлення попри російських бенефіціарів

    Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ) і надалі залишається головним отримувачем державних замовлень у сфері вагонобудування, незважаючи на те, що його кінцевими бенефіціарами є громадяни Росії, частина яких перебуває у санкційних списках РНБО та внесена до бази «Миротворець». Попри воєнний стан і ризики національної безпеки, підприємство фактично зберегло статус монополіста й продовжує вигравати тендери з одним учасником, отримуючи мільярди гривень бюджетних коштів.

    На підприємстві офіційно працює близько 4,5 тисячі осіб, серед яких приблизно тисяча — керівники. Зарплата управлінців коливається від 30 до 200 тисяч гривень, не враховуючи премій, надбавок і додаткових компенсацій. Це означає, що лише утримання керівного складу обходиться підприємству у 100–200 мільйонів гривень щомісяця. Такий фінансовий тягар завод перекладає на державу, регулярно вимагаючи нових замовлень та дотацій як від бюджету, так і від «Укрзалізниці».

    Вартість пасажирських вагонів, які виробляє КВБЗ, за останні роки зросла з 0,63 млн доларів до 2,3 млн доларів за одиницю. Такий стрибок відбувається на тлі відсутності незалежного аудиту витрат і практики проведення тендерів із мінімальною конкуренцією. У результаті держава змушена оплачувати майже вчетверо дорожчі вагони, не маючи жодного інструменту контролю.

    Окреме питання — державний кешбек у розмірі 10%, завдяки якому завод отримує понад 100 мільйонів гривень додатково з кожного мільярда замовлень. Як саме розподіляються ці кошти, невідомо, оскільки перевірки та аудит фактично не проводяться.

    Попри численні зауваження експертів і суспільні ризики, ситуація не змінюється: КВБЗ продовжує отримувати мільярдні державні контракти без реального контролю за фінансовою ефективністю та прозорістю. У результаті маємо замкнене коло: держава виділяє кошти, завод їх освоює, але визначити, як саме вони були витрачені, неможливо.

  • Держборг до 90% ВВП: кожна п’ята гривня бюджету йде на борги

    Держборг до 90% ВВП: кожна п’ята гривня бюджету йде на борги

    Рахункова палата ухвалила Звіт про результати аудиту відповідності за темою «Управління державним боргом». Це перший подібний аудит за останнє десятиліття, і його висновки демонструють масштабну трансформацію боргової політики України на тлі повномасштабної війни.

    За даними Рахункової палати, в умовах російської агресії витрати держави, насамперед на оборону, різко зросли. Водночас окупація частини територій та руйнування економіки призвели до падіння виробництва, скорочення експорту й інвестицій, що зумовило зниження ВВП і стрімке зростання дефіциту бюджету. Для його покриття уряд був змушений значно активізувати запозичення, передусім зовнішні.

    Станом на результативний період аудиту обсяг державного боргу України зріс утричі — до 7,4 трлн грн. Частка зовнішніх запозичень у загальному обсязі боргу збільшилася з 47 до 75 %, а їх сума досягла 4,3 трлн грн. Таким чином, борговий портфель України став критично залежним від зовнішніх кредиторів і характеризується підвищеними валютними ризиками та ризиками рефінансування.

    Протягом 2022 року – першого півріччя 2025 року співвідношення держборгу до ВВП коливалося у межах від 77,8 % до 90,9 %. Це значно перевищує безпечний поріг у 60 % ВВП, визначений Бюджетним кодексом України (хоча на період воєнного стану ці обмеження призупинені). Аудитори наголошують, що йдеться про надмірне боргове навантаження на державний бюджет.

    Дефіцит бюджету демонстрував вибухове зростання: у 2022 році він збільшився на 460 % порівняно з 2021 роком, у 2023 році — ще на 46,1 %, а у 2024 році — ще на 1,7 %.

    За підрахунками Рахункової палати, за 2022 рік – перше півріччя 2025 року витрати на обслуговування та погашення державного боргу становили 3,2 трлн грн. Фактично близько 20 % усіх видатків державного бюджету в цей період йшло на виконання боргових зобов’язань.

    Аудитори попереджають: у таких умовах можливості держави фінансувати соціальні програми, розвиток інфраструктури та відбудову суттєво обмежуються, адже значна частина ресурсу спрямовується на борги.

    Окремий блок зауважень стосується нормативної неврегульованості управління держборгом. Рахункова палата констатує, що:

    • не були затверджені середньострокові стратегії управління боргом на 2023–2025 та 2025–2027 роки;

    • не розроблялися проєкти бюджетних декларацій на 2023–2025 та 2024–2026 роки (через призупинення відповідних вимог Бюджетного кодексу).

    Усе це, на думку аудиторів, суттєво обмежило можливості середньострокового планування боргових показників та прогнозування витрат на обслуговування боргу.

    Ще один показовий приклад — створення Боргового агентства. Постановою Кабміну від 12 лютого 2020 року №127 уряд ухвалив рішення про його утворення, і саме це агентство мало перебрати на себе ключові функції з управління держборгом. Втім, попри п’ять років від моменту ухвалення цієї постанови, фактичного старту його роботи так і не відбулося — відповідного урядового рішення досі немає.

    Рахункова палата звернула увагу й на те, що чинні нормативно-правові акти не містять чітко визначених індикаторів боргових ризиків. Така система показників могла б допомогти вчасно оцінювати небезпеки для боргової стійкості, однак на практиці вона відсутня.

    Міністерство фінансів у своїх поясненнях стверджує, що ризики враховуються під час планування боргових показників. Водночас матеріали, надані Рахунковій палаті, не містять документального підтвердження проведення такої оцінки.

    Результати аудиту показують, що Україна входить у період післявоєнної відбудови з уже надзвичайно високим борговим навантаженням, значною залежністю від зовнішніх кредиторів і відсутністю повноцінно працюючої інституційної моделі управління боргом.

    Рахункова палата наголошує: без прозорих стратегій, реального запуску Боргового агентства та чітких індикаторів ризиків буде надзвичайно складно забезпечити боргову стійкість у довгостроковій перспективі й зменшити тиск обслуговування боргу на майбутні бюджети.

  • Після викриттів НАБУ уряд звільняє раду «Енергоатому» та починає терміновий аудит

    Після викриттів НАБУ уряд звільняє раду «Енергоатому» та починає терміновий аудит

    Колишній міністр Тимофій Милованов оголосив про складання повноважень члена Наглядової ради «Енергоатому», але водночас Кабінет міністрів достроково припинив повноваження всієї ради та доручив терміновий аудит — кроки, які влада пояснює викриттям великої корупційної справи в енергетиці.

    У вівторок уряд ухвалив рішення достроково припинити повноваження Наглядової ради НАЕК «Енергоатом» і почати перезапуск компанії: прем’єрка Юлія Свириденко доручила підготувати новий склад ради у консультації з міжнародними партнерами та дала Держаудитслужбі тиждень на проведення повного аудиту й передання матеріалів правоохоронцям.

    Тим часом один з чинних членів ради, економіст і ексміністр Тимофій Милованов, опублікував заяву про складання повноважень. У своїх публічних повідомленнях він послався на скандал навколо компанії та на необхідність не заважати розслідуванню. Проте рішення уряду формально означає, що рада була розпущена без індивідуальних відставок.

    Причиною різкої реакції влади називають масштабну антикорупційну операцію, яку проводили НАБУ і САП — у ЗМІ вона з’явилась під кодовою назвою «Мідас». За повідомленнями, розслідування виявило зловживання в державних закупівлях і контрактах, що, за попередніми оцінками журналістів, могло призвести до значних втрат для компанії. Сам факт запуску аудиту та передання матеріалів до правоохоронних органів влада подає як доказ необхідності кадрових змін.

    З офіційних джерел: уряд наголошує, що «усього спектру важелів впливу» — від призначення менеджменту до контролю діяльності — має нести Наглядова рада, і тому відповідальність за ситуацію в компанії лежить передусім на ній. Нове керівництво має «швидко перезапустити» компанію, провести аудит і допомогти слідству.

    Поза офіційними заявами в публічному полі з’являються й припущення про мережу впливів і давніх контактів між окремими гравцями енергетичного та державного секторів. Частина журналістських матеріалів і публічних обговорень називає «переплетіння» бізнесу й державних посад як структурну проблему, але конкретні звинувачення щодо окремих осіб мають перевіряти правоохоронні органи в межах слідства. У цьому контексті урядовий аудит і кримінальні провадження мають визначити, які факти підтверджені, а які — лише припущення.

    Що далі: держаудит та розслідування, швидка ротація у складі Наглядової ради та консультації з міжнародними партнерами щодо кандидатур — саме так уряд формалізував план «перезапуску». Водночас експерти попереджають: якщо аудит підтвердить системні порушення, це може спричинити не лише кадрові чистки, а й тривалі судові процеси і реструктуризацію механізмів держуправління у енергетиці.

  • Керівництво «Укренерго» виплачувало премії при мільярдних збитках — аудит

    Керівництво «Укренерго» виплачувало премії при мільярдних збитках — аудит

    Державна аудиторська служба України завершила перевірку діяльності ПрАТ «НЕК «Укренерго» за період, коли компанією керував Володимир Кудрицький, і виявила численні фінансові зловживання. За результатами ревізії встановлено факти безпідставних премій, завищених кошторисів, сумнівних контрактів і порушень у звітності. Матеріали передано до правоохоронних органів.

    Аудитори дійшли висновку, що керівництво не забезпечило належного контролю за використанням державних коштів, що спричинило суттєві збитки та створило ризики втрати майна.

    Премії попри збитки

    Одним із головних порушень стало нарахування премій керівництву та співробітникам компанії у період, коли «Укренерго» зазнавало значних збитків. У 2020 році збитки підприємства становили 27,5 млрд грн, проте керівництво ухвалило рішення виплатити річні премії на 203,5 млн грн. У 2021 році ця сума зросла до 390,1 млн грн, хоча компанія знову мала мінус у звітності.

    Держаудитслужба зазначила, що такі виплати суперечили колективному договору, який дозволяє преміювання лише за виконання ключових показників ефективності.

    Завищені кошториси та витрати

    Аудит також виявив завищення вартості робіт під час будівництва лінії електропередач Західноукраїнська – Богородчани. Компанія-підрядник ТОВ «Центрбуд» штучно збільшила обсяги використаного кабелю на понад 20 км, що призвело до переплати у 1,28 млн грн. Крім того, завищення витрат виявили під час облицювання фасадів — перевитрата плитки на 26,65 м² коштувала державі ще 536 тис. грн.

    Сумнівні договори

    Окрему увагу аудитори приділили восьми договорам, укладеним без достатнього обґрунтування за переговорною процедурою. Їх загальна вартість — понад 15 млн грн. Йшлося про створення резервної системи диспетчерських команд, яка так і не була запущена.

    У звіті зазначено, що відповідальність за ці порушення лежить на тодішньому голові правління Володимирі Кудрицькому, який не забезпечив контроль за дотриманням фінансової дисципліни.

    Інші порушення

    Аудитори також зафіксували:
    – безконтрольну дебіторську заборгованість ДП «Енергоринок» на 1,67 млрд грн;
    – завищення показників амортизації та знецінення активів;
    – виплати компанії «Укренерго Цифрові рішення» на суму 34 млн грн, частина яких, за даними Пенсійного фонду, була здійснена людям без офіційного працевлаштування.

    У підсумку аудитори констатували, що «керівництвом не забезпечено належного контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства», що призвело до викривлення звітності та ризику втрати державних активів.

    Матеріали перевірки передані до правоохоронних органів для надання правової оцінки діям посадових осіб.