Хрещатик

Позначка: антикорупційні органи

  • Індекс сприйняття корупції: Україна залишається серед найкорумпованіших країн Європи

    Індекс сприйняття корупції: Україна залишається серед найкорумпованіших країн Європи

    Україна у 2024 році отримала 35 балів зі 100 можливих у Індексі сприйняття корупції (CPI), що на один бал менше, ніж у 2023 році. У глобальному рейтингу, який складає організація Transparency International, країна посіла 105-те місце зі 180 держав.

    «Мінус один – це поки що не показник падіння, але він свідчить про початок стагнації. Це тривожний сигнал для влади, що ми десь зробили замало. Навіть попри те, що 35 — це середній результат між країнами нашого регіону, ми не можемо дозволити собі простою», – наголосив виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик.

    Результат в Індексі сприйняття корупції-2024 рахується на основі 8 досліджень, що охопили період з лютого 2021 до вересня 2024 року включно.

    «Серед чинників, які позитивно вплинули на результат: відновлення публічного е-декларування та звітності партій, ухвалення державної антикорупційної програми, оновлення законодавства про закупівлю Міноборони та діяльності НАБУ-САП та загалом активна робота антикорупційних органів. За останні два роки Вищий антикорупційний суд виніс 142 вироки у топ-корупційних справах. Серед негативних тенденцій відзначено, наприклад, загрозу ефективної реалізації ДАП через саботаж деяких корумпованих держорганів. Також за останні два роки відбувалися спроби тиску на журналістів та громадськість, випадки політичного впливу у різних сферах, скандал із витоками в НАБУ та закупівлях Міноборони або у відновленні», – розповіли в організації.

    Серед країн-сусідів Україна, як і раніше, випереджає росію, яка втратила 4 бали та посіла 154 позицію в рейтингу. Білорусь минулого року теж втратила 4 бали, і тепер знаходиться на 114 рядку.

    Україна втратила один бал в Індексі сприйняття корупції та посіла 105 місце. Рейтинг сьомий рік поспіль очолює Данія.

    ti-ukraine.org

    Рейтинг сьомий рік поспіль очолює Данія із результатом 90 балів. Фінляндія та Сінгапур займають друге та третє місця з результатами 88 та 84 відповідно. Нова Зеландія з 83 балами вперше з 2012 року опинилася за межами трійки лідерів, але, як і раніше, входить у першу десятку разом із Люксембургом (81), Норвегією (81), Швейцарією (81), Швецією (80), Нідерландами (78), Австралією (77), Ісландією (77) та Ірландією (77).

    Україна втратила один бал в Індексі сприйняття корупції та посіла 105 місце. Рейтинг сьомий рік поспіль очолює Данія.
    transparency.org

    Країни, які переживають конфлікт або мають дуже обмежені свободи та слабкі демократичні інститути, займають нижню частину індексу. Південний Судан (8), Сомалі (9) та Венесуела (10) посідають останні три місця. Сирія (12), Екваторіальна Гвінея (13), Еритрея (13), Лівія (13), Ємен (13), Нікарагуа (14), Судан (15) та Північна Корея (15) завершують список країн із найнижчими показниками.

    З 2012 року 32 країни значно покращили свої показники в індексі і наразі вважаються країнами з меншим рівнем корупції. За той же період 47 країн показали значний регрес, серед них деякі демократії з високими показниками, такі як США (65) та Нова Зеландія (83), а також автократичні держави, такі як росія (22) та Есватині (27). До країн, де відбулися покращення, належать Молдова (43), Кувейт (46) та Уругвай (76).

    Нагадаємо, минулого року Україна була на 104 місці у рейтингу.

  • Підласа заявила, що зменшити оплату праці в антикорупційних органах неможливо, на відміну від вчителів і лікарів

    Підласа заявила, що зменшити оплату праці в антикорупційних органах неможливо, на відміну від вчителів і лікарів

    В українському бюджеті на 2025 рік спостерігається зростання витрат на міністерства та відомства, проте видатки на освіту та медицину виявилися удвічі меншими. Про це заявила голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа в інтервʼю.

    За словами Підласи, бюджет балансується в основному за рахунок соціальних витрат, оскільки інші джерела не дозволяють цього досягти. “Освіта та медицина — це наступні категорії за витратами, і кожен з цих бюджетів вдвічі менший, ніж видатки на соціалку”, — зазначила вона, підкреслюючи, що оптимізувати ці витрати буде складно.

    Вагомі скорочення видатків торкнулися Пенсійного фонду, де вони зменшилися на 34 млрд грн. “Основний тягар скорочень лягає на Пенсійний фонд. Це точка напруги, і невідомо, чи залишиться це в остаточному варіанті бюджету”, — додала депутатка. Вона запевнила, що скорочення програм Мінсоцу не вплине на людей, які отримують допомогу.

    Голова бюджетного комітету також зазначила, що в бюджеті на 2025 рік зросли витрати на міністерства. Проте, на її думку, не відбулося збільшення зарплат державних службовців, а лише видатків. “Очікується зростання витрат на оплату праці на 12,3%, але це повʼязано з грейдовою системою, яка має на меті уніфікацію зарплат у державних органах”, — пояснила вона.

    Вагомим питанням залишається збереження кваліфікованих кадрів у державній службі. “Ми не хотіли б їх втрачати, але прийнято рішення про уніфікацію оплати праці”, — підкреслила Підласа.

    Згідно з інформацією Мінфіну, середня заробітна плата в органах влади в серпні становила близько 55 тисяч гривень, але це число значно вплинуло на відпустки та виплату “відпускних”.

    «А ви підіть і спробуйте зменшити оплату праці в антикорупційних органах – це неможливо, я вам чесно і відверто це скажу. Плюс, на середнє значення сильно вплинули відпустки і виплата «відпускних», весною, наприклад, середня зарплата була нижчою», – додала Роксолана Підласа.

  • Чи проводилися обшуки у НАБУ Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою?

    Чи проводилися обшуки у НАБУ Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою?

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура провела обшуки у ДСР Нацполіції – одному з найбільш корумпованих правоохоронних підрозділів, який, за ствердженням, перебуває під контролем Олега Татарова.

    САП веде досудове розслідування, керуючи процесом у справі, що стосується можливих кримінальних порушень за статтями 364 та 387 Кримінального кодексу України, які можливо були скоєні співробітниками Національного антикорупційного бюро.

    Після того, як співробітник НАБУ надіслав службову записку, розпочалося відповідне провадження.

    Уточнено, що САП не проводила жодних обшуків або слідчих дій у приміщеннях НАБУ за їх ініціативою. Обшук відбувся лише за місцем проживання одного з детективів НАБУ.

    Для проведення обшуку залучили Національну поліцію України через недостатність ресурсів Управління внутрішнього контролю НАБУ. При цьому працівники поліції не мали і не мають доступу до матеріалів розслідувань Національного бюро.

    Ця подія, безумовно, є безпрецедентною.

    Після наказу спеціального антикорупційного прокурора Клименка, прокурори САП та співробітники департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції здійснили обшуки у детектива спецпідрозділу НАБУ, який працює під прикриттям.

    Співробітники НАБУ висловлюють шок від того, що керівник САП, Клименко, який сам колишній детектив НАБУ, залучив до дій проти Нацбюро ДСР Нацполіції – один з найбільш корупційних правоохоронних підрозділів, який виконує вказівки впливового заступника голови офісу президента Олега Татарова – колишнього підозрюваного у справі НАБУ.

    Сьогоднішні дії САП підкреслюють конфлікт між двома антикорупційними органами, наслідки якого стають непередбачуваними.

    Дивно, що підрозділ агентів під прикриттям, який є найбільш таємним у НАБУ, став предметом інтересу, і той факт, що Клименко надав поліції та Татарову доступ до багатьох матеріалів цього підрозділу, має важливі наслідки.