Хрещатик

Позначка: антикорупційні органи

  • Україна запускає антикорупційний прорив разом із ОЕСР: що зміниться вже найближчим часом

    Україна запускає антикорупційний прорив разом із ОЕСР: що зміниться вже найближчим часом

    Україна готується до запуску масштабного антикорупційного проєкту, який має стати одним із ключових етапів реформування держави на шляху до європейської інтеграції. Про це заявив Кирило Буданов після зустрічі з делегацією Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

    За словами посадовця, йдеться не про точкові зміни, а про системну трансформацію, яка передбачає гармонізацію українського законодавства із міжнародними стандартами. Проєкт реалізовуватиметься за підтримки Швейцарії і має на меті суттєво підвищити ефективність боротьби з корупцією в Україні — однією з ключових вимог як міжнародних партнерів, так і українського суспільства.

    У центрі ініціативи — приведення української правової системи у відповідність до норм і практик країн ОЕСР, які вважаються «золотим стандартом» у сфері економічного управління та антикорупційної політики. Організація об’єднує 38 розвинених держав, на які припадає понад 60% світового ВВП, і відіграє важливу роль у формуванні глобальних економічних правил.

    Буданов підкреслив, що Україна вже зробила важливий крок у цьому напрямку: у грудні 2025 року було підписано угоду про приєднання до Робочої групи ОЕСР з питань боротьби з хабарництвом. Це означає, що країна бере на себе зобов’язання впроваджувати міжнародні стандарти прозорості, контролю за фінансовими потоками та відповідальності за корупційні правопорушення.

    Новий проєкт, за словами представників влади, має стати практичним інструментом реалізації цих зобов’язань. Очікується, що він включатиме не лише зміни до законодавства, а й реформу інституцій, які відповідають за запобігання та розслідування корупції. Йдеться, зокрема, про підвищення ефективності роботи антикорупційних органів, вдосконалення механізмів контролю за державними фінансами та запровадження сучасних цифрових рішень для прозорості.

    Контекст запуску цієї ініціативи є надзвичайно важливим. Україна перебуває у стані повномасштабної війни, що створює додаткові ризики для фінансової дисципліни та використання бюджетних коштів. Водночас саме в таких умовах міжнародні партнери особливо уважно стежать за тим, як держава управляє ресурсами.

    Останні антикорупційні скандали лише підсилюють актуальність реформи. Зокрема, навесні 2026 року правоохоронці викрили низку резонансних справ — від хабарів у сотні тисяч доларів до зловживань у регіональних органах влади. Такі випадки не лише підривають довіру громадян, а й можуть впливати на обсяги міжнародної допомоги.

    Саме тому запуск масштабного проєкту з ОЕСР розглядається як сигнал для партнерів: Україна не просто декларує боротьбу з корупцією, а переходить до системних змін. Це особливо важливо в контексті євроінтеграції, адже виконання антикорупційних вимог є однією з ключових умов для просування до членства в ЄС.

    Окрім політичного значення, проєкт має і економічний вимір. Ефективна боротьба з корупцією безпосередньо впливає на інвестиційний клімат. Чим прозорішою є система, тим більше шансів залучити іноземний капітал, що критично важливо для відновлення економіки після війни.

    Експерти зазначають, що гармонізація законодавства з ОЕСР може відкрити для України нові можливості у сфері міжнародної торгівлі та співпраці. Це також дозволить інтегруватися у глобальні економічні процеси на більш вигідних умовах.

    Водночас шлях до реальних змін буде непростим. Гармонізація законодавства — це тривалий процес, який потребує не лише політичної волі, а й ефективної реалізації на практиці. Важливу роль відіграватиме контроль за виконанням реформ та готовність державних інституцій працювати за новими правилами.

    Буданов у своєму коментарі наголосив, що Україна сьогодні не лише бореться за свою незалежність, а й активно трансформується як держава. За його словами, реформи — це не менш важливий фронт, ніж військовий.

    У підсумку запуск антикорупційного проєкту за участю ОЕСР може стати одним із ключових кроків у зміні української системи управління. Якщо ініціатива буде реалізована ефективно, вона здатна не лише зменшити рівень корупції, а й закласти основу для довгострокового економічного розвитку та інтеграції України у світову спільноту.

  • «Підозра або є, або її немає»: у НАБУ зробили гучну заяву щодо Андрія Єрмака

    «Підозра або є, або її немає»: у НАБУ зробили гучну заяву щодо Андрія Єрмака

    Директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос зробив резонансну заяву щодо інформації про можливе оголошення підозри колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку. За його словами, правоохоронні органи не працюють у форматі «припущень» або «інсайдів», а всі процесуальні рішення ухвалюються виключно на підставі доказів і повідомляються лише після їх офіційного оформлення.

    Про це Кривонос заявив під час виступу на Київському безпековому форумі, відповідаючи на запитання журналістів щодо інформації у медіа про нібито вже підготовлену, але не оголошену підозру. Він чітко наголосив: «Підозра вона або вручена, або не вручена. Якщо вона буде вручена, ми обов’язково про це скажемо». Таким чином очільник НАБУ фактично спростував практику «завчасних сигналів» і підкреслив, що подібні рішення не можуть бути предметом публічних анонсів.

    Кривонос також пояснив, що будь-які слідчі дії, зокрема обшуки, не означають автоматичного доведення вини. За його словами, це лише інструменти збору інформації, які допомагають встановити факти у справі. «Обшук — це одна з форм слідчих дій, яка проводиться для здобуття доказів. Ці докази можуть як підтвердити версію слідства, так і її спростувати», — зазначив він. Таким чином, у НАБУ намагаються відмежувати юридичні процедури від суспільних інтерпретацій, які часто виникають після резонансних дій правоохоронців.

    Окремо директор НАБУ підкреслив, що для антикорупційних органів не має значення, яку посаду займає фігурант справи. За його словами, якщо є підстави для проведення слідчих дій, вони будуть здійснені незалежно від статусу особи. Такий підхід, як наголосив Кривонос, є ключовим принципом роботи бюро і відповідає стандартам верховенства права.

    Він також нагадав, що всі обшуки та інші процесуальні дії проводяться виключно за рішенням суду. Зокрема, дозвіл на проведення обшуку надає Вищий антикорупційний суд після розгляду відповідного клопотання слідчих. Це означає, що правоохоронці повинні надати достатньо аргументів для обґрунтування необхідності таких дій, а суд — перевірити їх законність.

    Контекст справи навколо Андрія Єрмака залишається одним із найбільш обговорюваних у політичному середовищі. Інформація про слідчі дії щодо нього з’явилася ще наприкінці 2025 року, коли ЗМІ повідомили про обшуки, проведені НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Згодом ці дії були підтверджені офіційно, що викликало широкий резонанс у суспільстві.

    Сам Єрмак тоді заявив, що не перешкоджає слідству і готовий співпрацювати з правоохоронцями. Водночас у медіа з’являлися припущення, що справа може бути пов’язана з діяльністю кооперативу «Династія», однак офіційні органи не розкривають деталей розслідування, посилаючись на таємницю слідства.

    Після появи інформації про розслідування Андрій Єрмак подав у відставку з посади голови Офісу президента, що стало важливою політичною подією. Попри це, за даними окремих джерел, він продовжував залишатися впливовою фігурою у політичних та професійних колах, що ще більше підсилює увагу до розвитку справи.

    Ситуація розгортається на тлі загального посилення антикорупційної політики в Україні, яку активно підтримує президент Володимир Зеленський та міжнародні партнери. У цьому контексті будь-які розслідування щодо високопосадовців розглядаються як тест на ефективність і незалежність антикорупційних інституцій.

    Кривонос наголосив, що НАБУ не коментує чутки або інформацію з анонімних джерел, оскільки це може вплинути на об’єктивність розслідування. «Ми не можемо коментувати те, що хтось десь бачив або чув. Є лише юридичні факти», — зазначив він. Така позиція, за його словами, дозволяє уникнути маніпуляцій і забезпечує довіру до процесу.

    Наразі розслідування триває, а детективи та прокурори продовжують працювати над аналізом зібраних доказів. У НАБУ запевняють, що у разі ухвалення будь-яких процесуальних рішень, включно з оголошенням підозри, суспільство буде поінформоване офіційно та своєчасно.

    Справа навколо Андрія Єрмака залишається відкритою, а її подальший розвиток залежатиме від результатів слідства. Водночас заява керівника НАБУ чітко окреслює головний принцип: жодних політичних чи медійних спекуляцій — лише факти, докази і закон.

  • Антикорупційні органи зацікавилися начальником відділу міграційної служби на Закарпатті

    Антикорупційні органи зацікавилися начальником відділу міграційної служби на Закарпатті

    Антикорупційні органи звернулися до банків із вимогою надати інформацію, що становить банківську таємницю, щодо ймовірно начальника Тячівського відділу Державної міграційної служби Дмитра Сойми. Посадовця перевіряють у межах справи про можливий конфлікт інтересів.

    Про це пишуть журналісти видання ua.news.

    За наявною інформацією, детективи вивчають обставини, пов’язані з можливим порушенням антикорупційного законодавства. Йдеться про адміністративне правопорушення, пов’язане з неповідомленням про конфлікт інтересів. Розслідування охоплює період із 1 січня по 31 грудня 2025 року.

    У межах перевірки антикорупційні органи направили запити до банківських установ із вимогою надати інформацію про наявність рахунків посадовця, рух коштів по них, а також дані про осіб і компанії, які могли перераховувати йому гроші або отримувати кошти від нього. Зокрема, детективів цікавлять усі прибуткові операції, призначення платежів і реквізити контрагентів.

    За даними судових матеріалів, у справі також фігурує питання можливого конфлікту інтересів у підрозділі міграційної служби. Йдеться про ситуацію, коли посадовець, за версією слідства, не повідомив керівництво про те, що проживає в одній квартирі зі своєю підлеглою.

    У суді Дмитро Сойма пояснював, що одружився з жінкою ще у 2009 році, але згодом подружжя розлучилося. За його словами, після розлучення вони проживали окремо, а контакти підтримували через спільну дитину.

    Водночас під час судового розгляду свідки повідомляли іншу інформацію. Зокрема, зазначалося, що після формального розлучення чоловік і його колишня дружина могли продовжувати фактично проживати разом. Також зверталася увага на те, що відпустки на роботі вони брали в один і той самий період.

    Суд першої інстанції тоді визнав посадовця винним у порушенні антикорупційного законодавства та призначив штраф у розмірі 500 гривень.

    Однак Дмитро Сойма оскаржив це рішення. Під час розгляду справи в апеляційному суді було встановлено, що доказів спільного проживання та ведення спільного побуту недостатньо. У підсумку апеляційна інстанція скасувала постанову районного суду та закрила провадження у справі через відсутність складу адміністративного правопорушення.

    Згідно з деклараціями посадовця, починаючи з 2017 року перелік його майна майже не змінювався. У документах зазначені земельна ділянка площею 730 квадратних метрів, житловий будинок площею 76 квадратних метрів та автомобіль ВАЗ-212140. Також задекларована заробітна плата, яка у 2025 році становила близько 35 тисяч гривень на місяць.

    Водночас його колишня дружина Рената Шелевер, яка працює головним спеціалістом того ж підрозділу ДМС, у деклараціях зазначає значно більші фінансові активи. Зокрема, у документі за 2025 рік вона задекларувала один мільйон гривень готівкою, зазначивши власником коштів свого батька.

    Також у 2024 році вона придбала автомобіль Audi A6 2013 року випуску за 149 тисяч гривень, що значно нижче середньої ринкової вартості подібних авто. А в серпні 2025 року отримала у подарунок половину житлового будинку площею понад 300 квадратних метрів.

    Окремо правоохоронці розслідують справу щодо можливої корупційної схеми в Тячівському відділі міграційної служби, пов’язаної з прискореним оформленням закордонних паспортів за гроші. За версією слідства, працівники установи могли створювати штучні перешкоди для отримання документів, після чого пропонували «допомогу» за винагороду.

    Під час обшуків у помешканнях фігурантів та у службових приміщеннях правоохоронці вилучили низку речових доказів, зокрема печатку керівника підрозділу. Також за місцем проживання начальника відділу виявили зброю та набої, які направили на експертне дослідження.

    Наразі досудове розслідування у справі триває.

  • Антикорупційні органи проводять перевірку щодо співробітників СБУ — джерела

    Антикорупційні органи проводять перевірку щодо співробітників СБУ — джерела

    За інформацією наших джерел, наразі проходять процесуальні дії з боку антикорупційних органів у відношенні топових співробітників Служби безпеки України.

    Нагадаємо, раніше ТГ канал Bankova Mail опублікував пост, де звернув увагу на
    медійну атаку Дмитра Корчинського на Департамент кібербезпеки СБУ, який
    традиційно орієнтований на першого заступника голови СБУ Олександра Поклада.

    Водночас, за інформацією Bankova Mail, Дмитро Корчинський орієнтується на ГУР та
    чинного голову ОП Кирила Буданова.

  • Керівники НАБУ і САП запропонували підвищити зарплати суддям ВАКС

    Керівники НАБУ і САП запропонували підвищити зарплати суддям ВАКС

    Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос та керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко звернулися до уряду з пропозицією внести зміни до бюджетного законодавства на 2026 рік. Серед ключових ініціатив — перегляд механізму нарахування винагород суддям Вищого антикорупційного суду.

    У листі, оприлюдненому у публічному доступі, йдеться про необхідність скасувати обмеження прожиткового мінімуму, який зараз використовується як база для розрахунку суддівських окладів. У разі ухвалення таких змін розмір щомісячних виплат суддям ВАКС може зрости на десятки або навіть сотні тисяч гривень.

    Крім фінансових змін, антикорупційні органи пропонують реформувати процесуальні правила розгляду справ у Вищому антикорупційному суді. Зокрема, йдеться про перехід до одноосібного розгляду справ суддею замість чинної практики колегії з трьох суддів. Також пропонується виключити з Кримінального процесуального кодексу норму, яка гарантує високопосадовцям розгляд їхніх справ колегією суддів.

    На думку авторів ініціативи, такі зміни дозволять зменшити навантаження на суд та пришвидшити розгляд антикорупційних справ.

    Окремо у зверненні пропонується створити спеціалізовану незалежну експертну установу для проведення експертиз у кримінальних провадженнях, які розслідує НАБУ. Йдеться про формування окремої структури судових експертів, що працюватимуть із матеріалами антикорупційних розслідувань.

    Керівники антикорупційних органів також виступають за розширення процесуальних повноважень керівника САП. Зокрема, пропонується надати йому право самостійно вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо можливих злочинів народних депутатів. Наразі така процедура передбачає участь Генерального прокурора.

    На думку представників НАБУ і САП, відсутність таких повноважень може затягувати початок розслідувань щодо членів парламенту.

    Серед інших пропозицій — перегляд правил оприлюднення судових рішень у Єдиному державному реєстрі. У листі пропонується запровадити обмеження щодо публікації деяких ухвал і рішень у справах, які розслідують антикорупційні органи. Водночас детальний механізм таких обмежень у документі не уточнюється.

    Ініціативи керівників антикорупційних органів уже викликали дискусію серед юристів та експертів. Деякі з них вважають, що фінансові ініціативи щодо суду з боку органів обвинувачення можуть викликати питання щодо балансу між сторонами процесу.

    Крім того, експерти звертають увагу на питання ефективності роботи антикорупційної системи. За результатами аудиту, проведеного у 2025 році, значна частина розслідувань НАБУ роками перебуває на стадії досудового слідства, не доходячи до судових вироків.

  • Антикорупційні органи перевіряють фінанси адміністратора сервісного центру МВС Дениса Шимона

    Антикорупційні органи перевіряють фінанси адміністратора сервісного центру МВС Дениса Шимона

    Антикорупційні органи ініціювали процедуру розкриття банківської таємниці щодо адміністратора територіального сервісного центру МВС у Закарпатській області Дениса Шимона. У межах повної перевірки його декларації за 2024 рік детективи звернулися до банківських установ із вимогою надати детальні дані про фінансові операції самого посадовця, його дружини та близьких родичів.

    Про це повідомляє видання UA.NEWS.

    За наявною інформацією, запит охоплює період із 1 січня 2022 року до 31 грудня 2024 року. Йдеться про повний аналіз фінансової активності Дениса Шимона, його дружини Анни, а також імовірних родичів — Івана та Ганни Лойків.

    Детективи вимагають від банків надати вичерпну інформацію про наявні рахунки, рух коштів, залишки на рахунках, фінансові операції та контрагентів. Також у запиті містяться вимоги щодо інформації про використання банківських сейфів і транзакції, проведені без відкриття рахунків.

    Фактично йдеться про повний фінансовий аудит діяльності посадовця та його оточення за останні три роки.

    Згідно з декларацією за 2023 рік, сам Денис Шимон не володів житловою нерухомістю. Єдиним об’єктом, який фігурує у документі, є житловий будинок площею 296,4 квадратного метра, однак право на нього зазначено як право користування. Власницею будинку вказана Шимон Оксана Василівна, імовірно родичка посадовця.

    Водночас родина володіє п’ятьма земельними ділянками загальною площею понад 9 тисяч квадратних метрів. Частина з них записана безпосередньо на Дениса Шимона, інші — на його дружину.

    У декларації за 2023 рік також з’явився об’єкт незавершеного будівництва — готельно-ресторанний комплекс, зареєстрований на дружину посадовця Анну Шимон. При цьому площу об’єкта у декларації не зазначено.

    Офіційні доходи Дениса Шимона у 2023 році виглядали досить скромно. Його заробітна плата у сервісному центрі МВС становила близько 291 тисячі гривень на рік, тобто приблизно 24 тисячі гривень на місяць. Крім того, родина задекларувала близько 155 тисяч гривень готівкових коштів.

    У декларації за 2024 рік кількість активів родини зросла. Зокрема, дружина посадовця стала власницею кількох об’єктів нерухомості, серед яких СПА-готель площею понад 600 квадратних метрів, лазня та житловий будинок, право власності на який оформлено також на її батьків.

    Вартість СПА-готелю у декларації вказана на рівні приблизно 6,7 мільйона гривень. Водночас реконструкція та облаштування подібного комплексу, за оцінками ринку, може потребувати значно більших інвестицій.

    Окрему увагу привертає транспортний розділ декларації. Сам посадовець користується службовим автомобілем ВАЗ 21093 2002 року випуску, який належить Головному сервісному центру МВС. Його дружина володіє автомобілем Fiat Doblo 2012 року.

    При цьому у декларації зазначено, що Денис Шимон має рахунки одразу у 18 банківських установах.

    Бізнес дружини посадовця також викликає інтерес. Анна Шимон зареєстрована як фізична особа-підприємець. Основним видом діяльності є виробництво тортів та тістечок, однак вона має ще понад десяток додаткових напрямків діяльності, зокрема виробництво меблів та будівельні роботи.

    Саме завдяки цим видам діяльності підприємиця отримувала замовлення від державних установ Хустського району. Зокрема, у 2023 році вона постачала меблі для лікувально-діагностичного центру Хустської міської ради, а у 2024 році виконувала замовлення для підрозділів ДСНС.

    У 2025 році контракти з нею укладали також управління культури Хустської міської ради та рятувальні підрозділи.

    Ймовірною причиною інтересу антикорупційних органів став контраст між офіційними доходами посадовця та масштабами активів і бізнес-проєктів родини. Детективів могло зацікавити походження коштів, які використовувалися для будівництва та розвитку комерційної нерухомості.

    Наразі перевірка декларації триває, а банки мають надати детальну інформацію про фінансові операції фігурантів за останні три роки.

  • Антикорупційні органи передали до суду справи проти 280 посадовців

    Антикорупційні органи передали до суду справи проти 280 посадовців

    У 2025 році Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура скерували до суду 124 обвинувальні акти. Йдеться про кримінальні провадження щодо 280 осіб, яким інкримінують завдання державі збитків на понад 21,5 мільярда гривень.

    Про це повідомила пресслужба САП, оприлюднивши результати роботи за рік. В антикорупційному відомстві уточнили, що серед фігурантів справ — вищі посадові особи держави, судді, прокурори, керівники державних підприємств та народні депутати.

    Усі 280 обвинувачених уже постали перед судом. Подальше рішення щодо їхньої вини та покарання має ухвалити суд.

    Окремо керівник САП Олександр Клименко повідомив, що станом на кінець січня 2026 року підозри від антикорупційних органів отримали 41 народний депутат Верховної Ради IX скликання. За його словами, якщо враховувати весь період роботи НАБУ і САП, за десять років підозри були оголошені 79 чинним і колишнім народним депутатам.

    У САП наголошують, що розслідування тривають, а антикорупційні органи продовжують працювати над притягненням посадовців до відповідальності.

  • НАБУ може оприлюднити розмови Міндіча з Зеленським, якщо не припинять тиск на детективів

    НАБУ може оприлюднити розмови Міндіча з Зеленським, якщо не припинять тиск на детективів

    За інформацією наших джерел в Офісі Президента, між Банковою та антикорупційними органами загострився конфлікт. НАБУ і САП нібито попередили ОП про можливу публікацію переговорів Тимура Міндіча з президентом Володимиром Зеленським, якщо тиск на детективів з боку СБУ не буде припинений.

    За словами співрозмовників, керівництво НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури висунуло чітку вимогу: зняти всі процесуальні дії та «силовий супровід» щодо детективів, яких Служба безпеки намагається притягнути до відповідальності у межах власних проваджень.

    Джерела зазначають, що ситуація для Банкової виглядає «вкрай чутливою». У разі витоку аудіо або стенограм розмов Міндіча з главою держави інформаційний удар буде спрямований саме по президенту. За словами співрозмовників, Офіс Президента намагається мінімізувати потенційні наслідки та шукає спосіб «купірувати негатив» і водночас отримати контроль над процесами в антикорупційній вертикалі.

    У неофіційних розмовах представники влади визнають, що публікація таких матеріалів створить значний репутаційний ризик напередодні політичних рішень та кадрових перестановок. Водночас у НАБУ та САП наполягають: вони не збираються відступати, а тиск на детективів розглядають як втручання у незалежність антикорупційного розслідування.

  • Ексдиректора дептрансу КМДА Руслана Кандибора перевіряють на можливе незаконне збагачення

    Ексдиректора дептрансу КМДА Руслана Кандибора перевіряють на можливе незаконне збагачення

    Антикорупційні органи почали перевірку способу життя та фінансових активів колишнього директора Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації (КМДА) Руслана Кандибора. Йдеться про комплексний моніторинг походження майна, банківських рахунків і готівкових заощаджень не тільки самого посадовця, а й його дружини Ольги Кандибор, доньки Дарини Кандибор та інших пов’язаних родичів. Перевірку запустили у вересні 2025 року після того, як Кандибора звільнили з посади «за згодою сторін».

    За інформацією слідства, мета моніторингу — встановити, чи відповідають задекларовані доходи реальним витратам родини. Детективи витребували у банків розкриття банківської таємниці: списки всіх рахунків і рух коштів від моменту їх відкриття до 22 вересня 2025 року. Таким чином правоохоронці намагаються простежити походження коштів, операції з готівкою, а також можливі перекази між членами родини.

    Руслан Кандибор очолював Департамент транспортної інфраструктури КМДА з серпня 2021 року. У липні 2025 року йому оголосили підозру за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки) у зв’язку з аварійною ситуацією в київському метрополітені взимку 2023 року. За версією слідства, Кандибор та підпорядковані йому структури проігнорували загрозу руйнування тунелю на «синій» гілці метро (ділянка між станціями «Деміївська» – «Либідська»), що призвело до зупинки руху, багатомісячного обмеження роботи лінії і збитків бюджету столиці більш як на 164 млн грн. Сам Кандибор свою провину заперечує і називає претензії маніпулятивними, стверджуючи, що причини аварійного стану — у проєктних помилках ще часів будівництва.

    Після оголошення підозри суд відсторонив Кандибора від посади і відправив під нічний домашній арешт. Прокуратура наполягала на цілодобовому арешті з електронним браслетом і заявила, що оскаржуватиме м’якіший запобіжний захід. У вересні 2025 року мер Києва Віталій Кличко підписав розпорядження про звільнення Кандибора з КМДА «за згодою сторін».

    Попри офіційні доходи, задекларовані Кандибором, питання виникли саме до рівня життя його сім’ї. Річна зарплата посадовця становила близько 1,15 млн грн (у середньому приблизно 96 тис. грн на місяць), однак родина, за наявними даними, володіє кількома квартирами, земельними ділянками на Львівщині, тримає значні суми готівкою — понад 70 тисяч доларів США і 25 тисяч євро — та має великий автопарк.

    У переліку автівок фігурують одразу кілька ретро-автомобілів і два сучасні Mercedes-Benz. Один із них — Mercedes-Benz GLC 300 2018 року випуску, придбаний у 2024 році, тобто вже під час повномасштабної війни. Саме такі активи — рухоме майно, що оформлене на членів сім’ї або пов’язаних осіб — зараз і цікавлять антикорупційні органи, оскільки вони можуть бути ознакою так званого «непояснюваного збагачення» (коли стиль життя не відповідає офіційним доходам). Цей блок перевірки стосується не лише самого Кандибора, а й дружини та доньки, які, за версією слідства, могли виступати номінальними власниками.

    Детективи вимагають від банків повні виписки щодо руху коштів по рахунках усіх членів сім’ї та родичів Кандибора, щоб відстежити перекази, великі готівкові внесення, купівлю нерухомості й автомобілів, а також можливі конвертаційні операції. Такі запити стандартні для перевірок активів місцевих чиновників, але в цьому випадку масштаби запиту явно виходять за межі однієї лише зарплатної картки ексчиновника — перевіряють фактично весь сімейний контур.

    Розслідування рівня життя Кандибора має одразу два виміри. Перший — публічний: ідеться про чиновника, якого вже підозрюють у службовій недбалості, що коштувала місту сотні мільйонів гривень і паралізувала одну з ключових гілок метро Києва. Другий — системний: це тест на те, чи готові антикорупційні органи копати не лише «технічну вину» за аварію, а й можливе незаконне збагачення, що могло накопичуватися роками, поки він працював у департаменті.

    Тепер слідчі намагаються встановити, чи не є майно родини Кандибора, включно з нерухомістю, готівкою і дорогими авто, прихованими активами, сформованими за рахунок зловживання службовим становищем. Якщо цю невідповідність буде доведено, наступним кроком може стати не лише справа про недбалість, а й окремі підозри щодо незаконного збагачення або декларування недостовірних відомостей.

  • СБУ відреагувала на заяви НАБУ про тиск після обшуків

    СБУ відреагувала на заяви НАБУ про тиск після обшуків

    25 вересня стало відомо про гучні слідчі дії. Служба безпеки України провела обшуки у межах кримінального провадження щодо зловживань у сфері вантажних перевезень «Укрзалізниці».

    У Національному антикорупційному бюро одразу відреагували, припустивши, що йдеться про тиск на їхню установу, адже серед фігурантів опинилися колишні детективи НАБУ, які нині працюють у «Укрзалізниці».

    Втім, у СБУ спростували цю версію. Там заявили, що обшуки відбуваються виключно у посадових осіб держкомпанії та приватних підприємців, які напряму фігурують у справі. «Слідчо-оперативні заходи не мають жодного стосунку до незалежності антикорупційних інституцій», – зазначили у відомстві.