Участь Росії у Венеційській бієнале вперше з початку повномасштабної війни проти України спричинила серйозний міжнародний резонанс і загрожує перерости у дипломатичний конфлікт у сфері культури. Політичне керівництво Фінляндії заявило, що не братиме участі в офіційних заходах виставки, якщо російський павільйон буде відкритий, що може стати прецедентом для інших європейських країн.
Про це повідомляє Artnews із посиланням на позицію фінського уряду. У Міністерстві освіти і культури Фінляндії наголосили, що участь Росії в міжнародних культурних подіях є неприйнятною в умовах триваючої війни проти України. Водночас у відомстві уточнили, що повного культурного бойкоту не буде: частина державних службовців все ж відвідає бієнале, аби підтримати національне мистецтво.
Міністерка науки і культури Марі-Леена Талвіті підкреслила, що йдеться саме про політичний сигнал, а не відмову від участі у міжнародному культурному процесі. За її словами, Фінляндія підтримує принципи відкритості у мистецтві, однак не може ігнорувати контекст повномасштабної війни.
Ситуація загострилася після того, як організатори Венеційська бієнале підтвердили участь Росії у цьогорічній виставці. Це стало першим випадком з 2022 року, коли російський павільйон повертається до офіційної програми заходу.
Рішення викликало хвилю критики з боку України та низки європейських держав. Українська сторона закликала організаторів переглянути допуск Росії, наголошуючи, що це суперечить позиції міжнародної спільноти щодо ізоляції країни-агресора.
До критики долучилися й інші країни. Міністерство культури Латвії ініціювало спільну заяву із закликом виключити Росію з участі у бієнале. Документ підтримали представники 22 держав, що свідчить про широкий міжнародний консенсус щодо цього питання.
На рівні Європейська комісія також пролунали попередження. За даними медіа, організаторам бієнале дали 30 днів на перегляд рішення щодо російського павільйону. У разі відмови виставка може втратити фінансування в розмірі близько 2 мільйонів євро.
Додаткового резонансу ситуації надала позиція італійської влади. Міністр культури Італії Алессандро Джулі закликав представницю уряду в керівництві бієнале подати у відставку, звинувативши її в тому, що вона не попередила про можливу участь Росії. Це свідчить про внутрішні розбіжності навіть серед організаторів італійської сторони.
Попри тиск, організатори бієнале відстоюють свою позицію. Вони заявляють, що не порушують жодних правил і вважають виставку простором для діалогу, відкритості та художньої свободи. На їхню думку, культура має залишатися поза політичними конфліктами.
Водночас участь Росії супроводжується додатковими суперечностями. У російському павільйоні планують представити проєкт за участю понад 50 митців, включно з музикантами, поетами та філософами з різних країн. Однією з ключових тем стане ідея «позачасового діалогу культур», що вже викликало критику як спробу політичного маскування культурної діяльності.
Особливу увагу привернула і фігура комісарки російського павільйону — Анастасії Карнєєвої, яку пов’язують із оборонною сферою РФ. Вона є донькою високопоставленого представника державної корпорації «Ростех», що викликало додаткові питання щодо зв’язків культури та військово-промислового комплексу Росії.
Представник Росії з міжнародних культурних обмінів, колишній міністр культури Михайло Швидкой, своєю чергою заявив, що участь країни у бієнале демонструє «незламність російської культури» та нібито провал спроб її міжнародної ізоляції.
Окремі експозиції російського павільйону також викликають дискусії через ідеологічний контекст. Зокрема, заплановано програму, присвячену філософу Павлу Флоренському, якого в Росії часто використовують як символ концепції «русского мира».
Експерти зазначають, що ситуація навколо бієнале стала відображенням ширшого конфлікту між принципами культурної відкритості та політичною відповідальністю. З одного боку, мистецтво традиційно позиціонується як простір поза політикою, з іншого — у сучасних умовах воно дедалі частіше стає інструментом м’якої сили та політичного впливу.
Таким чином, рішення щодо участі Росії у Венеційській бієнале може мати далекосяжні наслідки не лише для культурної сфери, а й для міжнародних відносин. Позиція Фінляндії стала одним із перших чітких сигналів можливого бойкоту, і не виключено, що до неї приєднаються інші країни.
Наразі остаточна доля російського павільйону залишається відкритою, однак очевидно, що цьогорічна Венеційська бієнале ризикує стати не лише мистецькою подією, а й ареною гострих політичних дискусій.
