Берегова охорона Швеції провела затримання та інспекцію нафтового танкера Jin Hui, який може бути пов’язаний із так званим “тіньовим флотом” Росії — мережею суден, що використовуються для обходу міжнародних санкцій. Про це повідомив міністр цивільної оборони Швеції Карл-Оскар Болін.
Інцидент стався у неділю, 3 травня, у територіальних водах Швеції поблизу Треллеборга. Операція розпочалася близько 14:00 та відбувалася за участі берегової охорони й інших профільних служб, які діяли у тісній координації. Судно було зупинене для перевірки через низку ознак, що викликали підозри щодо його правового статусу та технічної безпеки.
За словами Боліна, танкер, імовірно, використовує фальшивий прапор — поширену практику серед суден, які намагаються приховати свою реальну приналежність і уникнути санкційного контролю. Крім того, судно не має підтвердженого страхового покриття, що є грубим порушенням міжнародних норм мореплавства та значно підвищує ризики у разі аварії.
Танкер Jin Hui — це судно для транспортування нафтопродуктів і хімічних вантажів, побудоване у 2009 році. Його довжина становить близько 183 метрів, а дедвейт перевищує 46 тисяч тонн. У різні періоди судно змінювало назви, зокрема фігурувало як Yi Bao та Alpine Eternity, що також може свідчити про спроби уникнення ідентифікації.
За даними санкційних баз, танкер перебуває під обмеженнями з боку Європейського Союзу, України, Великої Британії та Швейцарії. Його пов’язують із експортом російських енергоресурсів в обхід встановлених обмежень. Формально судно належить компанії, зареєстрованій на Маршаллових Островах, однак структура власності залишається непрозорою, що є типовою ознакою “тіньових” схем.
Шведська влада звернула увагу не лише на можливе порушення санкцій, а й на ризики для безпеки. Судна без належного страхування та з сумнівним технічним станом можуть становити серйозну загрозу для довкілля, особливо в разі аварій або розливів нафти в Балтійському морі.
Фахівці наголошують, що подібні танкери часто є застарілими, експлуатуються без належного технічного контролю та можуть вимикати системи автоматичної ідентифікації (AIS), щоб уникнути відстеження. Це ускладнює контроль за їхніми маршрутами та підвищує ризики інцидентів.
Так званий “тіньовий флот” — це неформальна мережа суден, які використовуються для транспортування нафти в обхід санкцій, ембарго та цінових обмежень. До таких схем, окрім Росії, також можуть бути залучені Іран і КНДР.
Судна часто реєструються під “зручними прапорами” країн із м’яким регулюванням, зокрема Панами чи Ліберії, використовують підставні компанії для приховування власників і регулярно змінюють назви. Часто вони здійснюють перевантаження нафти у відкритому морі, щоб заплутати ланцюги постачання.
За оцінками аналітиків, станом на 2025 рік до 17% світового танкерного флоту могли бути пов’язані з подібними схемами. Основними напрямками експорту залишаються країни Азії, зокрема Китай та Індія, які продовжують купувати нафту зі знижками.
Затримання Jin Hui вписується у ширшу тенденцію посилення контролю за морськими перевезеннями в Європі. Останніми місяцями низка країн активізувала дії проти суден, підозрюваних у порушенні санкцій.
Зокрема, у Швеції раніше було конфісковано балкер Caffa, який підозрюють у незаконному вивезенні українського зерна. Суд наразі розглядає можливість передачі судна іншій державі, зокрема Україні, у межах міжнародної правової допомоги.
Французькі військові затримали танкер Deyna, який пізніше був доставлений до порту Марсель-Фос і переданий судовим органам для подальшого розслідування.
Крім того, бельгійські військові за підтримки Франції провели операцію Blue Intruder, під час якої перехопили танкер, що використовував підроблені документи та ходив під прапором Гвінеї. Йдеться, ймовірно, про судно Ethera, довжиною близько 180 метрів.
Боротьба з “тіньовим флотом” стала одним із ключових напрямів санкційної політики Заходу після початку повномасштабної війни Росії проти України. Через такі схеми Москва намагається зберегти доходи від експорту нафти, які залишаються важливим джерелом фінансування бюджету та, зокрема, військових витрат.
Дії Швеції демонструють зростаючу готовність європейських країн не лише запроваджувати санкції, а й активно контролювати їх виконання на практиці. Посилення перевірок у Балтійському морі може стати сигналом для інших держав щодо необхідності більш жорсткого нагляду за підозрілими суднами.
Подальша доля Jin Hui залежатиме від результатів інспекції та можливих юридичних рішень. Якщо порушення підтвердяться, судно може бути затримане на довший термін або передане під контроль відповідних органів у межах санкційних процедур.
У ширшому контексті такі інциденти свідчать про поступове посилення міжнародного тиску на схеми обходу санкцій і намагання обмежити можливості їх використання в глобальній торгівлі енергоресурсами.
