Російські окупанти налагодили виробництво бойових FPV-дронів із захоплених або пошкоджених українських безпілотників. Для цього на тимчасово окупованій території Донецької області створили спеціальну лабораторію, де трофейні дрони розбирають на запчастини, перепрошивають та перетворюють на нові ударні апарати для армії РФ.
Про роботу такої майстерні повідомило російське пропагандистське агентство ТАСС. За словами самих окупантів, для складання одного повноцінного FPV-дрона їм доводиться використовувати компоненти одразу з п’яти або шести українських безпілотників. Йдеться переважно про дрони, які були пошкоджені, подавлені системами радіоелектронної боротьби або перехоплені під час бойових дій.
За даними російської сторони, лабораторія працює у структурі угруповання «Південь» та за два тижні здатна зібрати від 300 до 400 ударних FPV-дронів. Для цього окупанти нібито переробляють близько 1500 трофейних українських БПЛА. Якщо ці цифри відповідають дійсності, то мова йде про доволі масштабне виробництво, яке може забезпечувати значну частину потреб окремих російських підрозділів на фронті.
Схема роботи виглядає доволі простою, але ефективною. Спочатку російські системи РЕБ намагаються «глушити» українські FPV-дрони або перехоплювати їхній сигнал. Після падіння безпілотників придатні деталі збирають та доставляють до лабораторії. Там окремі групи займаються демонтажем, сортуванням компонентів, заміною електроніки та перепрошивкою систем управління під російські частоти.
Найбільше окупантів цікавлять материнські плати, відеопередавачі, двигуни, корпусні елементи, антени та інші компоненти, які можна повторно використати. Частину деталей комбінують із китайськими комплектуючими, які масово закуповуються Росією через треті країни. У результаті росіяни фактично створюють гібридні FPV-дрони — своєрідних «франкенштейнів», зібраних із різних безпілотників.
Важливим елементом є перепрошивка техніки. Після зміни програмного забезпечення дрони можуть працювати вже в інтересах армії РФ. Окремі оператори одразу тестують нові системи, а пілотів навчають працювати з модернізованими апаратами.
FPV-дрони сьогодні стали одним із ключових інструментів сучасної війни. Вони використовуються як для розвідки, так і для ударів по техніці, укріпленнях та живій силі. Через відносно низьку вартість і високу ефективність такі безпілотники фактично перетворилися на «витратний матеріал» фронту. Українські та міжнародні експерти неодноразово зазначали, що середній «термін життя» FPV-дрона на передовій може становити лише кілька бойових вильотів.
На цьому тлі повторне використання деталей із пошкоджених дронів виглядає логічним кроком для Росії, яка намагається компенсувати величезні втрати техніки та зменшити витрати на виробництво нових БПЛА. Водночас сама поява таких лабораторій свідчить про те, наскільки масштабною стала «дронова війна» між Україною та РФ.
За різними оцінками, російські війська можуть запускати понад тисячу ударних FPV-дронів щотижня. Частину з них виробляють безпосередньо на території РФ, а ще частину — у напівпідпільних майстернях поблизу фронту. Українські військові та волонтерські проєкти також активно розвивають власне виробництво безпілотників. За даними державної програми «Армія дронів», виробництво БПЛА в Україні за останні роки масштабувалося у десятки разів, а до створення безпілотників долучилися сотні компаній.
Останнім часом окрему увагу військові приділяють дронам на оптоволокні, які практично неможливо заглушити засобами РЕБ. Саме такі безпілотники зараз активно використовують і російські війська. У 2026 році чеська компанія SPARK навіть створила власний FPV-дрон «Jan Žižka» на основі перехопленої російської технології оптоволоконного БПЛА «Князь Вандал Новгородський».
Україна, своєю чергою, також активно нарощує технологічну перевагу у сфері безпілотників. Нещодавно українські військові протестували нові типи FPV-дронів ближньої дії, які мають закрити зону до 100–150 кілометрів від кордону. Крім того, українські оператори БПЛА регулярно демонструють ефективність на міжнародних навчаннях, а США вже ведуть переговори щодо можливого придбання українських дронів та систем РЕБ.
Попри це, поява російських «дронів-франкенштейнів» показує ще одну небезпечну тенденцію війни — технології на фронті адаптуються надзвичайно швидко. Будь-яка втрачена або пошкоджена техніка може стати джерелом комплектуючих для противника. А це означає, що боротьба за перевагу у повітрі дедалі більше перетворюється на війну інженерів, програмістів та операторів дронів.
