Російська Федерація відкликала свого посла у Вірменії для проведення консультацій у Москві на тлі подальшого загострення політичних відносин між двома країнами та посилення курсу Єревана на зближення із Європейським Союзом і західними партнерами. Про це йдеться у заяві Міністерства закордонних справ Росії.
Рішення про виклик дипломата в Москву в російському зовнішньополітичному відомстві пояснили необхідністю «обговорення кроків вірменського керівництва», які, за твердженням РФ, спрямовані на переорієнтацію зовнішньої політики країни.
У МЗС Росії заявили, що дії Єревана, пов’язані з активізацією співпраці з Європейським Союзом, нібито «підривають взаємодію в рамках Євразійського економічного союзу» та створюють ризики для вже сформованих економічних і політичних механізмів співпраці на пострадянському просторі. Російська сторона традиційно розглядає участь Вірменії в ЄАЕС як один із ключових елементів свого впливу в регіоні, тому будь-які кроки Єревана в бік ЄС викликають різку реакцію Москви.
Рішення про відкликання посла стало черговим етапом ескалації у відносинах між Росією та Вірменією, які останніми роками поступово погіршуються. Вірменське керівництво на чолі з прем’єр-міністром Ніколою Пашиняном дедалі активніше переглядає традиційні зовнішньополітичні орієнтири країни, зокрема в частині безпекового партнерства з Росією. Єреван усе частіше заявляє про необхідність диверсифікації союзів, посилює контакти з Європейським Союзом, США та окремими європейськими державами, а також демонструє дистанціювання від російських інтеграційних структур.
Напруження між країнами особливо посилилося після подій у Нагірному Карабаху, коли Вірменія публічно висловила невдоволення діями Росії як гаранта безпеки в регіоні. У Єревані заявляли, що союзницькі зобов’язання Москви не були виконані належним чином, що підірвало довіру до традиційної системи безпеки, яка роками базувалася на військово-політичній співпраці з РФ. Відтоді процес дистанціювання Вірменії від російського впливу значно прискорився.
На тлі цих змін Росія почала застосовувати не лише дипломатичні, а й економічні важелі впливу. За останніми повідомленнями, Москва попереджала Єреван про можливі ризики скорочення або ускладнення постачання енергоносіїв на пільгових умовах, зокрема природного газу, який традиційно мав важливе значення для вірменської економіки. Окрім цього, російські регуляторні органи запроваджували обмеження на імпорт окремих вірменських товарів, включно із сільськогосподарською продукцією та традиційною експортною продукцією країни — фруктами, овочами, квітами та алкогольними напоями, зокрема коньяком. Такі заходи в Єревані розглядають як елемент політичного тиску.
У самому російському політичному дискурсі дедалі частіше лунають заяви про «необхідність збереження союзницької дисципліни» в межах ЄАЕС та інших структур під егідою Москви. Водночас вірменська сторона наголошує на своєму суверенному праві формувати багатовекторну зовнішню політику та розвивати відносини з тими партнерами, які відповідають національним інтересам країни.
Ситуацію додатково ускладнює й міжнародний контекст. За повідомленнями з дипломатичних джерел, президент США Дональд Трамп публічно висловив підтримку прем’єр-міністру Вірменії Ніколі Пашиняну напередодні виборчих процесів у країні. Така позиція Вашингтона може розглядатися як сигнал посилення уваги Заходу до Південного Кавказу та додатковий фактор геополітичної конкуренції в регіоні.
Аналітики відзначають, що відкликання російського посла є не лише технічним дипломатичним кроком, а й політичним сигналом про подальше погіршення відносин між Москвою та Єреваном. У ширшому контексті це відображає трансформацію балансу сил на Південному Кавказі, де Вірменія поступово відходить від виключної орієнтації на Росію та намагається вибудовувати більш багатовекторну зовнішню політику.
Таким чином, останні події навколо дипломатичного скандалу між Росією та Вірменією свідчать про глибшу кризу у двосторонніх відносинах, яка виходить за межі окремих заяв чи технічних рішень і формує нову геополітичну реальність у регіоні.
