Російська армія в ніч проти 13 липня здійснила чергову комбіновану атаку на Україну, застосувавши керовані авіаційні ракети та 134 безпілотники різних типів. Українська протиповітряна оборона знешкодила всі три ракети Х-59/69 і 123 ворожі дрони, однак повністю уникнути наслідків удару не вдалося. Повітряні сили зафіксували влучання шести ударних безпілотників у п’яти місцях, а уламки збитих цілей упали ще на чотирьох локаціях.
Основний удар припав на південні регіони. В Одесі були пошкоджені автотранспортне підприємство, санаторій, приватні будинки та десятки транспортних засобів. Один із російських дронів під час атаки перетнув українсько-молдовський кордон, упав і вибухнув поблизу села Копанка. Молдовська влада попередньо ідентифікувала апарат як російську «Герань-2», яка є версією іранського Shahed-136.
Чим Росія атакувала Україну
За даними Повітряних сил ЗСУ, повітряний напад розпочався приблизно о 18:00 12 липня і тривав упродовж усієї ночі та ранку.
Російські війська запустили три керовані авіаційні ракети Х-59/69 з території тимчасово окупованого Криму. Також противник застосував 134 безпілотники, серед яких були ударні Shahed, зокрема реактивні модифікації, дрони «Гербера» й «Італмас», а також імітатори типу «Пародія».
Безпілотники запускали з російських Курська, Орла та Міллерового, а також із тимчасово окупованих районів Донецької області й Криму — з районів Гвардійського та мису Чауда.
Для відбиття атаки залучалися українська авіація, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та Сили безпілотних систем.
Станом на 09:30 було підтверджено знищення або подавлення 126 повітряних цілей: усіх трьох ракет Х-59/69 та 123 безпілотників. Цілі нейтралізували на півночі, півдні та сході України.
Чому збита ціль не завжди означає відсутність руйнувань
Термін «збито або подавлено» охоплює різні способи нейтралізації повітряної цілі. Частину дронів фізично знищують ракети, мобільні групи або авіація. Інші втрачають керування під впливом засобів радіоелектронної боротьби, відхиляються від маршруту й падають.
Навіть успішне перехоплення не гарантує повної безпеки. Уламки дрона, його двигун і бойова частина можуть впасти на будинки, автомобілі або інфраструктурні об’єкти. Якщо вибухівка не здетонувала в повітрі, вона здатна вибухнути вже після падіння.
Саме тому Повітряні сили окремо повідомляють про прямі влучання та падіння уламків. У ніч проти 13 липня шість ударних дронів досягли п’яти локацій, а фрагменти знешкоджених апаратів зафіксували ще у чотирьох місцях.
Одеса опинилася під головним ударом
Найсерйозніші відомі наслідки зафіксували в Одесі. Російські безпілотники атакували територію автотранспортного підприємства та санаторію.
На території автопарку внаслідок удару та пожежі згоріли шість пасажирських автобусів. Вибухова хвиля й уламки пошкодили ще 11 автобусів і шість легкових автомобілів. Також руйнувань зазнали чотири приватні житлові будинки.
Окреме влучання зафіксували на території санаторію. Там було пошкоджено будівлю закладу. За попередніми даними обласної влади, загалом постраждали четверо людей: двоє на території автотранспортного підприємства і ще двоє в санаторії.
Раніше повідомлялося про трьох поранених чоловіків віком 58, 62 та 66 років. Уточнені дані місцевої влади згодом вказали на чотирьох постраждалих. Вони отримали необхідну медичну допомогу.
Знищення або пошкодження автобусів може вплинути на роботу міського та приміського транспорту. Автопідприємства у воєнний час також використовують транспорт для евакуації населення й забезпечення роботи критичних служб, тому удар має не лише матеріальні, а й логістичні наслідки.
Вранці росіяни повторно атакували Одещину
Після завершення основної нічної хвилі російські війська завдали повторного авіаційного удару по Одеській області. Повітряні сили попередили, що дані про його наслідки уточнюються.
Саме Одещина регулярно стає однією з головних цілей російських атак через морські порти, дунайську логістику, склади, транспортні підприємства та енергетичні об’єкти.
Росія використовує комбіновану тактику: спершу запускає дрони-імітатори та дешевші апарати, щоб перевантажити українську систему виявлення, а потім спрямовує ударні Shahed і ракети на визначені цілі.
Додаткову небезпеку створюють реактивні модифікації Shahed. Вони можуть рухатися швидше за звичайні гвинтові безпілотники, скорочуючи час на виявлення та перехоплення.
Російський Shahed вибухнув у Молдові
Під час нічного удару один із безпілотників залишив український повітряний простір і залетів до Молдови.
Близько 01:03 літальний апарат упав та вибухнув неподалік села Копанка Каушанського району, приблизно за 30 кілометрів від українського кордону. На місце прибули поліцейські, пожежники та вибухотехніки. Територію оточили, постраждалих не виявили.
Міністерство оборони Молдови попередньо встановило, що йдеться про російську «Герань-2». У відомстві прямо пов’язали порушення повітряного простору країни з атакою Росії на Одеську область.
Міністерство закордонних справ Молдови засудило інцидент як чергове порушення суверенітету держави.
Молдовська влада закликала громадян не наближатися до уламків дронів, не пересувати їх і не користуватися мобільними телефонами поблизу. Такі апарати можуть містити бойову частину або вибухові компоненти, які не здетонували під час падіння.
Російські дрони дедалі частіше виходять за межі України
Падіння безпілотника біля Копанки вкотре показало, що російські атаки становлять небезпеку не лише для України.
Під час попередніх ударів уламки Shahed знаходили в Молдові, Румунії та інших сусідніх країнах. Частина апаратів може відхилятися через технічні несправності, роботу українських засобів РЕБ або навмисно прокладені маршрути поблизу кордонів.
Незалежно від причини, перетин кордону бойовим апаратом є порушенням повітряного простору та створює ризик для цивільного населення. У випадку Копанки вибух стався біля населеного пункту, однак цього разу люди не постраждали.
Росія нарощує інтенсивність повітряних ударів
Атака 13 липня стала продовженням серії великих нічних обстрілів.
У ніч проти 11 липня Росія застосувала шість балістичних ракет «Іскандер-М» або С-400, чотири ракети Х-59/69, дві протирадіолокаційні Х-31 і 121 безпілотник. Тоді українські сили знешкодили дві керовані ракети та 111 дронів.
Наступної ночі, 12 липня, противник запустив 13 ракет і 115 безпілотників. ППО знешкодила сім ракет Х-59/69 та 95 дронів, однак були зафіксовані влучання у двох десятках локацій.
Таким чином, лише за три ночі Росія використала сотні дронів і десятки ракет. Така інтенсивність має на меті виснажити українські запаси боєприпасів, перевантажити мобільні групи й системи ППО та знайти слабкі ділянки в захисті.
ППО впоралася з більшістю цілей, але загроза залишається
У ніч проти 13 липня українська оборона показала високий результат: усі ракети Х-59/69 та понад 91% запущених безпілотників були збиті або подавлені.
Проте шість дронів досягли цілей, а уламки спричинили додаткові пошкодження. Атака продемонструвала, що навіть незначна частка безпілотників, які прорвалися крізь оборону, може спричинити пожежі, поранення людей і знищення десятків одиниць транспорту.
Повітряні сили вранці попереджали, що в небі залишаються окремі ворожі безпілотники. Громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги й залишатися в укриттях до офіційного повідомлення про відбій.
Нічний удар засвідчив одразу дві тенденції: українська ППО здатна знешкоджувати абсолютну більшість російських цілей, але Москва продовжує компенсувати низьку частку проривів масовістю запусків.
Цього разу Росія відправила на Україну 137 засобів повітряного нападу. Сто двадцять шість із них були знешкоджені. Однак решти вистачило, щоб пошкодити цивільну інфраструктуру Одеси, поранити людей і створити небезпеку вже на території сусідньої Молдови.
