Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко може перейти до Міністерства оборони в межах масштабного перезавантаження Кабінету Міністрів, яке анонсував президент Володимир Зеленський. Про можливу кадрову рокіровку повідомило LB.ua з посиланням на два джерела, наближені до Офісу президента, та співрозмовника з оточення самого керівника МВС.
За даними видання, одним із мотивів можливого призначення Клименка є бажання Банкової посилити координацію мобілізаційних процесів. Водночас джерела, пов’язані з президентською командою, стверджують, що зміни можуть бути спричинені невдоволенням роботою чинного міністра оборони Михайла Федорова. Офіційно ані Зеленський, ані Кабінет Міністрів, ані Міністерство оборони цю інформацію не підтвердили.
Тому станом на зараз йдеться не про ухвалене рішення, а про один із кадрових сценаріїв, який обговорюють під час формування нового уряду.
Чому заговорили про Клименка
Інформація про можливий перехід глави МВС до оборонного відомства з’явилася після серії окремих зустрічей президента з ключовими урядовцями та керівниками великих державних структур.
12 липня Зеленський заявив про необхідність оновити Кабінет Міністрів, а також анонсував кадрові зміни серед керівників правоохоронних органів. Того ж дня глава держави повідомив, що заслухав доповідь Ігоря Клименка та обговорив із ним нагальні виклики, на які держава має дати відповідь.
Офіційне повідомлення не містило згадки про можливий перехід Клименка до Міністерства оборони. Проте сама зустріч відбулася на тлі активних консультацій щодо нового прем’єра, складу уряду та перерозподілу відповідальності між ключовими посадовцями.
LB.ua пише, що кандидатуру Клименка розглядають одразу кілька центрів впливу в президентській команді. Одне з джерел пояснило це необхідністю покращити ситуацію з мобілізацією, тоді як інші пов’язують можливу заміну з оцінкою роботи Федорова.
Чому саме мобілізація могла стати ключовим фактором
Міністерство оборони формально не проводить мобілізацію самостійно, однак відповідає за оборонне планування, кадрову політику у війську, потреби Збройних сил і координацію частини процесів із Генеральним штабом.
МВС, своєю чергою, керує Національною поліцією, Національною гвардією, Державною прикордонною службою, ДСНС та іншими структурами, які мають велику мережу підрозділів у регіонах.
Ігор Клименко очолює систему з розгалуженим управлінським апаратом, силовими формуваннями, територіальними органами та досвідом роботи в кризових умовах. Саме ця здатність координувати великі структури могла зробити його кандидатуру привабливою для Банкової.
Водночас твердження про те, що призначення Клименка автоматично виправить проблеми мобілізації, було б спрощенням. Цей процес залежить від законодавства, роботи територіальних центрів комплектування, військово-лікарських комісій, цифрових реєстрів, командування ЗСУ та суспільної довіри.
Можливий перехід Клименка може означати спробу посилити дисципліну, контроль і координацію, але не гарантує миттєвого вирішення накопичених проблем.
Що відомо про Ігоря Клименка
Ігор Клименко народився 25 жовтня 1972 року в Києві. Він здобув освіту в Харківському військовому університеті та розпочав службу у Збройних силах України. Після цього працював у системі органів внутрішніх справ, обіймаючи оперативні, кадрові й керівні посади.
У 2019 році Клименко очолив Національну поліцію України. На цій посаді він перебував до січня 2023 року, коли після загибелі міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського став виконувачем обов’язків глави МВС.
7 лютого 2023 року Верховна Рада офіційно призначила його міністром внутрішніх справ. До цього він понад три роки керував Національною поліцією та мав значний досвід роботи у системі МВС.
За час повномасштабної війни Клименко координував роботу поліції, Нацгвардії, прикордонників і рятувальників під час російських атак, евакуацій, ліквідації наслідків ударів та роботи на деокупованих територіях.
Він також відповідав за розвиток системи цивільного захисту, роботу центрів безпеки в громадах і взаємодію між центральною владою та регіональними службами. У МВС наголошували, що система відомства за роки війни суттєво трансформувалася і виконує не лише правоохоронні, а й оборонні та рятувальні завдання.
Які переваги може мати Клименко на чолі Міноборони
Головною перевагою Клименка є досвід управління великим силовим відомством. Міністерство внутрішніх справ об’єднує сотні тисяч працівників і військовослужбовців, має власну логістику, навчальні заклади, медичну систему, авіацію, техніку та регіональну вертикаль.
Клименко також має військову освіту та досвід служби у Збройних силах, хоча більша частина його кар’єри пов’язана з поліцією та МВС. Це відрізняє його від цивільних технократів, які раніше очолювали Міноборони без тривалого досвіду роботи в силовому секторі.
Ще одним аргументом може стати його досвід управління під час надзвичайних ситуацій. Після масованих російських ударів саме Клименко часто координував роботу поліції, рятувальників і Нацгвардії на місцях уражень.
Для Міністерства оборони така здатність швидко збирати інформацію, розподіляти ресурси та контролювати виконання рішень може бути корисною.
Які ризики має можливе призначення
Міністерство оборони значно відрізняється від МВС за структурою та завданнями. Воно відповідає за оборонні закупівлі, співпрацю з НАТО, міжнародну військову допомогу, виробництво зброї, бюджет ЗСУ, соціальне забезпечення військових і реформи у сфері командування.
Клименко не має публічно відомого досвіду керування оборонними закупівлями, міжнародними військовими програмами чи оборонно-промисловим комплексом.
Також виникає питання, хто замінить його на посаді міністра внутрішніх справ. МВС залишається критично важливим відомством під час війни, тому одночасна зміна керівництва в Міністерстві оборони та Міністерстві внутрішніх справ може створити перехідний період одразу в двох ключових силових структурах.
Окремий ризик полягає у надмірній концентрації силового підходу. Міністр оборони має не лише забезпечувати дисципліну, а й працювати з міжнародними партнерами, оборонними компаніями, парламентом, військовим командуванням і громадянським суспільством.
Що відомо про роботу Михайла Федорова
Михайло Федоров очолив Міністерство оборони 14 січня 2026 року. За його призначення проголосували 277 народних депутатів. До цього він керував цифровою трансформацією держави та відповідав за розвиток технологічних проєктів.
Після переходу до Міноборони Федоров зробив ставку на цифровізацію, безпілотні системи, українську балістику, нові контракти для військовослужбовців і трансформацію Сил оборони.
У червні він заявляв про запуск першого етапу змін, який включав оновлені контракти, залучення іноземців, розвиток українського ракетного озброєння та реформування оборонних процесів.
Міністерство оборони також публікувало перелік із 30 результатів перших трьох місяців роботи Федорова. Серед них відомство називало домовленості про міжнародну допомогу, розвиток ППО, технологічні рішення та посилення безпілотного компонента.
Тому твердження про повний провал його роботи не має офіційного підтвердження. Повідомлення про незадоволення Зеленського базується лише на анонімних джерелах LB.ua.
Чому Федорова можуть перевести, а не звільнити
Михайла Федорова також називають серед можливих кандидатів на посаду прем’єр-міністра. Це означає, що його відхід із Міноборони може бути не покаранням, а частиною ширшої кадрової перестановки.
Серед претендентів на посаду глави уряду джерела називали керівника «Нафтогазу» Сергія Корецького, першого віцепрем’єра Дениса Шмигаля, мера Харкова Ігоря Терехова та Федорова.
Якщо Федоров отримає іншу високу посаду або відповідатиме за технологічний блок уряду, Міноборони справді може перейти до керівника з більш традиційним силовим досвідом.
Водночас головним кандидатом на прем’єра українські медіа називають Корецького. Тому подальша роль Федорова залишається невизначеною.
Як відбувається призначення міністра оборони
Відповідно до українського законодавства, кандидатуру міністра оборони президент подає до Верховної Ради. Для призначення необхідно щонайменше 226 голосів народних депутатів.
Тому навіть якщо Зеленський остаточно визначиться з кандидатурою Клименка, рішення має підтримати парламент.
Після відставки прем’єр-міністра весь Кабінет Міністрів складає повноваження, але продовжує виконувати обов’язки до формування нового уряду. Саме в межах цього процесу може відбутися заміна міністра оборони.
Офіційного подання Клименка до Верховної Ради поки немає. Так само не оприлюднено заяви Федорова про відставку.
Чого чекати далі
Найближчими днями Верховна Рада може розглянути відставку прем’єр-міністерки Юлії Свириденко та почати формування нового складу уряду.
До моменту офіційних рішень інформацію про Клименка слід розглядати як один із можливих сценаріїв, а не доконаний факт.
Однак сама поява його прізвища серед кандидатів свідчить про напрямок, у якому може рухатися президентська команда. Банкова, схоже, шукає для Міноборони керівника з жорсткою управлінською вертикаллю, досвідом роботи з великими силовими структурами та здатністю координувати мобілізаційні й безпекові процеси.
Якщо Клименко справді очолить Міністерство оборони, це стане однією з найгучніших кадрових рокіровок у новому уряді. Чинний глава МВС отримає відповідальність за найбільший сектор державних видатків і ключовий напрямок у країні, яка продовжує повномасштабну війну.
Поки ж офіційно Ігор Клименко залишається міністром внутрішніх справ, а Михайло Федоров — міністром оборони України. Остаточну відповідь дадуть подання президента та голосування Верховної Ради.
