У березні Росія та Україна суттєво наростили інтенсивність дальнобійних ударів, дедалі активніше застосовуючи дрони та ракети для ураження цілей далеко за межами фронту. Про це повідомляє Defence blog з посиланням на оцінки аналітиків.
За даними старшого аналітика ACLED Вітольда Ступницького, протягом місяця Росія здійснила понад три тисячі повітряних атак, що значно перевищує показники лютого. Йдеться про комбіновані удари із застосуванням безпілотників та ракет.
Водночас Україна розширила географію власних операцій, завдавши понад 1400 ударів по території Росії. Вони охопили десятки регіонів, а окремі атаки проводилися на відстані понад тисячу кілометрів. Наприкінці березня відбулася одна з найбільших операцій, коли за короткий час було застосовано майже тисячу дронів.
Аналітик зазначає, що російська стратегія має багаторівневий характер. Зокрема, нічні атаки використовуються для виснаження систем протиповітряної оборони, після чого запускаються нові хвилі ударів, спрямовані на використання вразливих місць. Додатково застосовуються ракетні удари по критичній інфраструктурі, зокрема енергетичній.
За словами Ступницького, ACLED зафіксував понад 3000 російських атак у березні проти 2712 у лютому, що свідчить про стійку ескалацію.
У Defence blog наголошують, що така тактика має системний характер і спрямована не лише на руйнування інфраструктури, а й на виснаження української протиповітряної оборони. Це змушує витрачати ресурси наперед, знижуючи ефективність відбиття наступних хвиль атак. Також удари розглядаються як елемент підтримки наземних операцій і тиску на логістику.
Україна, у свою чергу, змінила підхід до глибинних ударів. Якщо раніше основними цілями були прикордонні військові об’єкти, то тепер акцент зміщено на об’єкти, пов’язані з економічним потенціалом Росії. Йдеться передусім про нафтопереробну інфраструктуру, термінали та інші енергетичні об’єкти.
Кількість таких ударів стабільно зростає — з 984 у січні до понад 1400 у березні. Аналітики пов’язують це з поступовим послабленням російської протиповітряної оборони, що дозволяє створювати “вікна” для проникнення безпілотників на значну глибину.
У матеріалі також підкреслюється технологічний зсув у війні. Обидві сторони дедалі частіше використовують масові запуски дронів у поєднанні з ракетними ударами. Росія нарощує виробництво безпілотників і впроваджує швидші моделі, тоді як Україна активно розвиває власні можливості в цій сфері.
У підсумку, за оцінками експертів, далекі удари перетворюються на окремий елемент війни, де ключовими цілями залишаються інфраструктура, енергетика та тилові логістичні об’єкти.
