У ніч проти 3 травня в Росії зафіксовано масштабні перебої в роботі цивільної авіації через атаку безпілотників, яка зачепила одразу кілька регіонів, включно зі столичним авіавузлом і північно-західною частиною країни. Через загрозу дронів та роботу протиповітряної оборони російська влада була змушена тимчасово призупиняти або обмежувати прийом і відправлення рейсів у низці великих аеропортів.
Зокрема, обмеження запроваджувалися в московських аеропортах Внуково та Шереметьєво, а також у петербурзькому Пулково. Під тимчасові обмеження також потрапили аеропорти Костроми, Пскова та Нижнього Новгорода. У Калінінградському аеропорту Храброво попереджали про можливі затримки рейсів і зміну розкладу.
Фактично у пікові години значна частина авіаційної системи європейської частини Росії працювала з перебоями або в режимі часткової зупинки. Це призвело до затримок рейсів, перенаправлення літаків на запасні аеродроми та скасування частини авіасполучень. Для пасажирів у великих транспортних хабах це означало багатогодинні очікування та невизначеність щодо вильотів.
Найбільш напружена ситуація, за повідомленнями російських регіональних джерел, спостерігалася в Ленінградській області. Місцеві жителі повідомляли про характерні звуки, схожі на роботу безпілотників у повітрі, а також вибухи. Згодом російська влада заявила про роботу систем протиповітряної оборони та нібито масове збиття дронів.
За словами губернатора регіону, кількість перехоплених безпілотників у Ленінградській області сягнула 51 одиниці. Водночас ці дані неможливо незалежно перевірити з відкритих джерел, а офіційні повідомлення традиційно не містять деталей щодо місць запуску або типів засобів ураження.
Паралельно з перебоями в авіасполученні російські медіа повідомляли про активізацію систем ППО і в інших регіонах. У низці міст фіксували тимчасові обмеження повітряного руху, які вводяться в Росії як стандартна практика під час загроз повітряних атак, щоб мінімізувати ризики для цивільної авіації.
Подібні інциденти останніми місяцями стають регулярними для російської авіаційної інфраструктури. Аеропорти Москви та Санкт-Петербурга вже неодноразово тимчасово припиняли роботу через повідомлення про безпілотники, що призводило до системних затримок і перевантаження альтернативних маршрутів.
На тлі цих подій у публічному просторі також зростає увага до заяв українського керівництва щодо розвитку далекобійних можливостей. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв про намір посилювати удари по військових об’єктах на території Росії та розвивати відповідні технології.
Зокрема, повідомляється про випробування української балістичної ракети середньої дальності FP-7. За наявними даними, під час випробувань фіксувалися пуски на дистанцію близько 100 кілометрів, а подальший розвиток проєкту може призвести до її потенційного бойового застосування в перспективі найближчих років.
Водночас у Росії триває підготовка до ключових політичних і військових заходів, зокрема до 9 травня. За повідомленнями медіа, цього року формат святкування в Москві може бути змінений: замість масштабної демонстрації військової техніки акцент планується зробити на участі військовослужбовців та авіаційній складовій. Окремо обговорюються питання безпеки заходів у столиці на тлі регулярних повідомлень про атаки безпілотників.
Аналітики зазначають, що регулярні перебої в роботі російської цивільної авіації демонструють зростаючий вплив повітряних загроз на критичну інфраструктуру. Йдеться не лише про військовий аспект, а й про економічні наслідки — від зриву логістики до втрат авіакомпаній та підвищення навантаження на альтернативні транспортні маршрути.
Станом на зараз російська влада не повідомляла про остаточні наслідки нічної атаки, а також не уточнювала, скільки саме рейсів було скасовано або перенаправлено.
